CC BY
16
ДемянюкЕ.С., Бунас А.А., Шерстобоева Е.В. Влияние погодных условий на функциональную структуру микробиоценоза дерново-подзолистой почвы
Проанализирована функциональная структура пяти микробиоценозов дерново-подзолистой почвы природной экосистемы и агроэкосистемы в зависимости от гидротермического режима вегетационного периода. Почва перелога характеризуется устойчивым и более интегрированным микробным сообществом, позволяет выдерживать воздействие высоких температур и засухи, сохраняя при этом свою функциональную структуру. Для почвы агроэкосистемы характерна менее устойчивая функциональная структура, зависящая от гидротермических условий вегетационного периода и удобрений. Более уязвимой структура микробиоценоза почвы в агроэкосистеме наблюдается при применении минеральных удобрений и использовании почвы без удобрений. В этих условиях проявляется диспропорция в микробном сообществе и разрыв связей между зимогенным и автохтонным блоками микроорганизмов.
Применение органических удобрений оказывает положительное влияние на функциональную структуру микробиоценоза, о чем свидетельствует увеличение количества корреляционных связей между физиологическими группами микроорганизмов. При этом строение плеяды имеет более замкнутый вид, что свидетельствует о повышении устойчивости микробного сообщества к меняющимся условиям окружающей среды.
Ключевые слова: дерново-подзолистая почва, микробиоценоз, погодные условия, функциональная структура, корреляционные плеяды.
Demyanyuk О.S., Bunas OA., Sherstoboeva O. V. The Influence of Weather Conditions on Functional Structure of Microbiocenosis in Soddy Podzolic Soils
We analyzed the functional structure of the five microbiocenoses of soddy podzolic soil. State of natural ecosystems and agroecosystems, depending on the hydrothermal regime of the growing season was considered. Fallow soil is characterized by stable and more integrated microbial community. This allows withstanding high temperatures and drought, save the functional structure. Soil agroecosystems are characterized by less stable functional structure depending on hydrothermal conditions of the growing season and fertilizer. More vulnerable soil microbiocenosis agroecosystem structure is observed in the application of fertilizers and the use of soil without fertilizer. Under these conditions manifest imbalance in the microbial community and breaking the link between the zymogen and autochthonous microorganisms unit. The use of organic fertilizer has a positive effect on the functional structure microbioce-nosis. This increases the number of correlations between physiological groups of microorganisms. The pleiades have a closed look that indicates an increase in the stability of the micro-bial community to changing environmental conditions.
Keywords: soddy podzolic soil, microbiocenosis, weather conditions, functional structure, correlation galaxy.
УДК 630*231:502.75
ФОРМУВАННЯ ШОНЕРНИХ ЕКОСИСТЕМ НА В1ДВАЛАХ БОРИСЛАВСЬКОГО ОЗОКЕРИТОВОГО РОДОВИЩА У СИСТЕМ1 ЕДАФОТОП-Ф1ТОЦЕНОЗ
М.Й. Цайтлер1, Т.Б. Скробач2
Розглянуто особливост формування фiтоценозiв вщвальних екосистем Бориславсь-кого озокеритового родовища. Визначено видовий склад mонерiв заростання вiдвалiв озокеритовидобутку, як належать до галоф^ш i солестшких груп. Установлено сукуп-ний мехашзм ди засолення та вуглеводневого забруднення, яю визначають особливост
1 доц. М.Й. Цайтлер, канд. бюл. наук - Дрогобицький ДПУ 1м. 1вана Франка;
2 доц. Т.Б. Скробач, канд. с.-г. наук - Дрогобицький ДПУ 1м. 1вана Франка
водно-сольового режиму техногенного субстрату та детермшують розвиток шонерних фiтоценозiв. Видiлено три основш екотопи, кожен з яких характеризуемся особливос-тями водно-сольового режиму та спецификою формування шонерно! стадн заростання. Виявлено причинно-наслiдковi зв'язки у системi едафотоп-фiтоценоз, що пояснюють закономiрностi природного заростання вщвашв озокеритовидобутку.
Ключов1 слова: вщвали озокеритовидобутку, субстрат, засолення, галофгги, пiонери заростання.
Вступ. Вiдновлення бюлопчного рiзноманiIтя на деградованих промисло-вктю територiях е прiоритетним завданням мiжнародноí i нацiональноí приро-доохоронно! политики [3]. Особливо! актуальностi такi завдання набувають на техногенних територiях, ят розташованi поблизу об'ектав рекреацiйного приз-начення або природозаповiдного фонду. Прикладом е територп гiрничих розро-бок мкта Борислава, якi безпосередньо примикають до курортно-рекреацiйних зон Трускавця та Схвднищ, межують з мiсцевими заказниками, розташоваш поблизу Нацiонального природного парку "Сколiвськi Бескиди". Здебiльшого деградованi територп характеризуются зруйнованими корiнними фггоценоза-ми та Грунтами. Вивчення фактор1в i процесiв, якi визначають розвиток тран-сформованих екосистем, е умовою усшшного вiдновлення бiоценозiв. У досль дженш розглянуто особливостi формування фiтоценозiв вщвальних екосистем Бориславського озокеритового родовища з метою виявлення закономiрностей природного заростання, встановлення причинно-наслiдкових зв'язкiв у системi едафотоп-фiтоценоз. Виявлення закономiрностей перебiгу процесш у цiй систе-мi дасть змогу знайти ефективний шлях рекультивацп
Матерiали та методи дослщження. Дослщження проведено на територ1ях вiдвалiв Бориславського озокеритового родовища, ят розмiщуються безпосередньо бшя озокеритово!' шахти та промислових майданчиюв у прицентральнiй частиш Борислава (рис. 1) [6]. Вдаали утворювалися вiдходами пiсля збагачен-ня руди. Вмiст озокериту у рудi становить 0-8 %, тому майже весь об'ем видо-буто! породи шсля збагачення йшов у вдаали. Вiдходи вiдсипали у пониженi дшянки заплави потiчка Крушельниця. Через хаотичне вiдсипання породи впродовж 150-ти ротв сформувався нерiвний горбистий рельеф на плошд 20 га з рiзними екототчними розбiжностями. Це зумовлено товщею ввдсипано!' породи, технолопею збагачення руди, експозицiею та крутизною схилш тощо. Пе-редбачуваний об'ем вщсипано!' породи становить 300 тис. м3.
Закладали пробнi далянки, на яких проводили маршрутш й стащонарш еко-логiчнi та геоботанiчнi дослщження. Здiйснювали багаторазовi спостереження ознак рослинносп у рiзнi роки та пори вегетащйного перiоду. Вивчали процеси заростання техногенних субстратов рослинами та формування едафотошв. По-рiвнювали результати багаторiчних дослiджень. Аналiзували залежнiсть складу фггоценозш i популяцiй рослин вiд абютичного середовища - хiмiчних та фь зичних особливостей техногенного субстрату, режиму зволоження, рельефу по-верхнi. Вивчали цi залежностi впродовж сезонних змiн. Видовий склад вищих рослин встановлено за вiтчизняними визначниками [1]. Бюморфну структуру рослин вивчено за системою I. Серебрякова [2, 4]. Узагальнення результат часткових дослвджень здiйснено вiдповiдно до методологií екосистемного шд-ходу та принцишв, наведених у працi [9].
Результати дослщження. Формування вiдвальних субстратiв, а також проведено порiвняльний аналiз ектопiчних умов вiдвалiв. У межах вiдвалiв ви-дiлено два рiзнi великi екотопи: перший утворений у процеа вщсипання породи унаслiдок випарювального способу збагачення руди (старi вiдвали насипаш до 1953 р. ХХ ст.); другий - у процеа збагачення руди екстракцшним шляхом (насипанi тсля 1953 р.). На рис. 1 екстракцшш вiдвали чiтко видiляються як оголеш дтянки, позбавленi рослинного покриву. За мкрорельефними особли-востями на вщвалах видiляються схили рiзноí крутизни та експозицп, плакори, улоговини, западини, канави.
Рис. 1. Вигляд eibemie озокеритовидобутку у Борислав1
Порода вщваив темно-ciporo кольору, внаслщок змочування - коричнева. За структурою субстрат дpiбнозеpнистий з численними включеннями подpiбне-ного деревного матеpiалу та включеннями темно-коричневих залишкiв озокериту i нафти. Минеральна фракц1я субстрату - пилуватий суглинок (silt loam), у якому переважать найдpiбнiшi фракцп: silt (0,05-0,002 мм - 70 %) та clay (до 0,002 мм - 10 %). Пщана фpакцiя (sand) 2-0,05 мм становить 20 %. У складi субстрату переважають глинистi матеpiали, гiпс, карбонати кальцiю i магнш. Вмiст важливих бiогенних елементiв азоту та фосфору е низьким. Оргатчна частина субстрату вуглеводневого походження. Ii вмiст змiнюеться у субстpатi вщваив вiд 1 до 12 %. Залишки вуглеводнiв надають субстрату специфiчний запах. Порода вiдвалiв мае малу пpоникливiсть для води. Шд час змочування ут-ворюе липку в'язку масу. Наявнiсть мiнеpальних форм солей гаиту, мipабiлiту, тенардиту, гшсу, кальциту, що знаходяться у твердш фазi визначають засоле-нiсть субстрату. Засолешсть нових вiдвалiв субстрату е основним обмежуваль-ним фактором розвитку бiоти. Стаpi вiдвали формувались породою, утвореною внаслiдок збагачення методом випарювання, у пpоцесi чого солi розчинялись водою i вимивались з породи. У табл. 1, 2 представлено дат хiмiчного складу вщвально! породи озокеритовидобутку [6].
Табл. 1. XiMiHHUü склад екстракцшних eidemie озокеритовидобутку
Компоненти Вм1ст, %
SiO2 42,4
AlO3 13,2
CaO 11,1
SO3 4,94
Fe2O3 3,49
K2O 2,42
MgO 2,43
Na2O 1,59
Cl 1,24
P2O5 0,6
рН водний 7,5-8,5
Табл. 2. npieHMHHM агрохiмiчних показниюв природних tpyHmie i eidembwi породи
озокеритовидобутку
Екотоп Гумус, % рН (сольове) N, мг/кг К2О, мг/кг Р2О5, мг/кг
Лучний постаграрний ф1тоценоз (пн.-зх. околиця Борислава) 1,29-1,65 3,8-5,9 101-106 24-61 8-24
Екстракцшш в1двали - 6,3-6,7 14-35 145-300 2-4
Отже, едафотоп вщвальних екосистем озокеритовидобутку у Бориславi представлений безструктурним техногенним субстратом i3 властивостями, не характерними для грунтов автохтонних природних екосистем.
Процеси заростання та формування фiтоценозiв. Процеси формування фггоценозш на екстракцшних вдаалах вiдбуваються повiльно. Бшьша !х части-на понад 20 ротв пiсля останнього вiдсипання породи позбавлена рослинного покриву. Особливiстю заростання дослщжуваних територiй е формування ш-онерних стадiй з рослин галофиних та солестiйких екологiчних груп (табл. 3). Варто зазначити, що на шонерних стадиях вiдсутнi представники автохтонно! флори, що також свiдчить про невiдповiднiсть територй' вiдвалiв умовам природних грунтов [7, 8].
Табл. 3. Видовий склад галофiтiв i солестшких pослин
_Еугалоф1ти_
Солонець европейський (Salicornia europaea L.)_
Тризубець болотний (Triglochin palustre L.)_
Тризубець морський (Triglochin maritimum L.)_
Бульбокомиш морський (Bolboschoenus maritimus (L) Palla.)_
Гл1когалоф1ти_
Поюсниця розставлена (Puccinella distans Pari.)_
_Солестшю_
Очерет звичайний (Phragmites australis L.)_
Полин звичайний (Artemisia vulgaris L.)_
Облшиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides L.) Ропз Лаксмана (Typha laxmannii)
Куга озерна (Schoenoplectus palustris Palla)_
На екстракцшних вiдвалах видтено три основнi екотопи: волоп та перез-воложенi пониження, вирiвнянi дщянки пiдвищень, схили. Кожен з цих екото-пiв характеризуемся особливостями водно-сольового режиму, якi визначають специфику формування пiонерноí стадп заростання (табл. 4).
Табл. 4. Видовий склад тонерних угруповань
Тип екотопу на екстракцшних вщвалах Пiонери заростань
Волоп та мо^ пониження Salicornia europaea Ь. Triglochin palustre Ь. Triglochin maritimum Ь. Bolboschoenus maritimus (Ь.) Ра11а. Puccinella distans Раг1.
Вирiвнянi пiдвищення (плакори) Triglochin maritimum Ь.
Схили Hippophae rhamnoides Ь.
Шонерна стадiя вологих i мокрих понижених екототв вiдзначаеться найбiльшим бiорiзноманiттям (рис. 2). Видове ф^орозмаггтя нараховуе 5 видш галофггно!' флори, якi приуроченi до перезволожених та засолених едафотопiв вщвалш. На заболочених дiлянках формуються угрупування з рогозу Лаксмана та куги озерно!'. Однак поширення, просторова структура та ряснiсть цих цено-популяцш мае нестабiльний, iнодi мiграцiйний характер, що зумовлено змiнним режимом вологосп та засолення.
Рис. 2. ФШоиенози понижених екототв i схилiв вiдвалiв
Особлива роль у процесах заростання вщваив належить ценопопуляцп об-лшихи крушиновидно!' (Hippophae rhamnoides Ь.), яка поширюеться здебтьшо-го на схилах (див. рис. 2, дальнiй план). Детальне вивчення бiолого-екологiчних особливостей цього виду, бюморфно!' структури особин пояснюють його
стшкють у цих умовах. Для розвитку особин облшихи крушиновидно'' на тери-торшх вiдвалiв створено достатнi умови. Дрiбнозерниста структура субстрату, вiдсутнiсть конкуренцп шших рослин, невибагливiсть особин до поживних ре-човин i вологи, здатшсть витримувати засолення, автономна азотфiксацiя, поль центрична бiоморфологiчна структура зумовлюють устшне закрiплення 'х на схилах вщваив озокеритовидобутку. На вiдвалах озокеритовидобутку поширю-ються здебiльшого кущовi форми облшихи, що зумовлено добрими умовами для горизонтально'' партикуляцп коренiв. Завдяки бюморфним особливостям вiдбуваeться захоплення нових територш вiд центру у радiальних напрямах. Вторинного засолення на дтянках поширення облiпихи не спостерiгаeться, очевидно, внаслщок порушення кореневими системами каналiв каптярно'' м^-рац11 розчинених солей. Саме на схилах, на нашу думку, штенсивтше вимива-ються солi зi субстрату.
Плакорнi дiлянки вiдвалiв е найважчими для розвитку фiтоценозiв (рис. 3).
Рис. 3. Галофт Triglochin шагШтыш Ь. на плакорних дтянках вiдвалiв
Щ умови характеризуются змшним водно-сольовим режимом, який зале-жить вщ кiлькостi опадiв. Так, у разi незначних опадiв вiдбуваються процеси вимивання солей iз поверхнi субстрату та його знесолення. Пiд час весняного танення снiгу або тривалих обсадних злив, якi iнодi характеры для Борислава (особливо у першш половинi лiта), вiдбуваeться наскрiзне змочування товщi вiдвалiв. Це призводить до розчинення солей, якi знаходяться у товщi субстрату, мiграцií 1х iонiв унаслiдок капiлярного пiдйому на денну поверхню та крис-талiзацiю. Згiдно з даними [5] висота катлярного пiдняття води для таких субстрапв з низьким коефiцieнтом пористосп (глин) може перевищувати 9 м.
Характеры сезоннi флуктуацп сольового режиму поверхш субстрату, тому розвиток тонерних фiтоценозiв мае змiнний, пульсуючий та моза'чний характер. Пiд час наступного посушливого перiоду винесення солей на поверхню сповтьнюеться або припиняеться, а незначнi перiодичнi опади розчиняють кристалiзованi солi та змивають 'х у потiк Крушельниця, де власне i вщбу-
ваеться найкращий розвиток галофiльноí та солестшко'' рослинносл. П'ятир1ч-ний мошторинг динамки водно-сольового режиму субстрату та процеав зарос-тання вщвальних екосистем тдтвердив цей характер. Загальний процес сезон-но'1 динамки водно-сольового режиму субстрату екстракцшних вщвалш можна представити схемою (рис. 4).
1нтенсивне змочування субстрату талими та дощовими водами Засолення по-верхш субстрату унаслщок кашлярного винесення солей Змивання солей перюдичними опадами у потк Крушельниця Стабшзащя сольового режиму
березень-червень липень-серпень вересень-листопад грудень-лютий
Рис. 4. Сезонш змти водно-сольового режиму субстрату в^двал^в озокеритовидобутку
Отже, ф1зико-х1м1чш особливоси субстрапв визначають процеси форму-вання ф1тоценоз1в на вщвалах озокеритовидобутку. Встановлено, що засоле-нють субстрату е основним обмежувальним чинником заростання вщвального субстрату. Засолешсть зумовлена розчиненням мшералш, як знаходяться у твердш фазг Щдльна др1бнозерниста структура субстрату сприяе капiлярнiй мкрацп iонiв солей на поверхню та вторинному засоленню (рис. 5).
Рис. 5. Вторинне засолення вiдвалiв озокеритовидобутку
1нший важливий обмежувальний чинник проце^в заростання вщвалш -вуглеводнi нафти i озокериту. Причому '1х дiя зумовлена не фiтотоксичнiстю компонентiв нафти, а змшою фiзичних властивостей нафтозабрудненого субстрату. Такий субстрат через пдрофобшсть компоненпв погано змочуеться водою, однак краще 11 утримуе. Пiд час змочування субстрат, просочений вуг-леводнями нафти, набувае в'язко'', липко'', пластилiноподiбноí консистенцп. Вiдповiдно процеси розчинення солей у такому нафтозабрудненому субстрап вщбуваються дуже слабко через утруднений доступ води до кристалiв солi. Вуглеводш нафти нiби консервують сiль, пригальмовуючи и розчинення.
Тому процеси розчинення солей протiкають повшьно, а ix д1я на рослини мае "хротчний" характер. Саме сукупна д1я сольового i нафтового чиннитв, сезонт змiни водного режиму визначають фiзико-хiмiчнi особливостi едафото-пу та детермшують процеси розвитку пiонерних фiтоценозiв.
Висновки. Довготривала розроблення Бориславського озокеритового ро-довища призвела до утворення близько 300 тис. м3. промислових вiдходiв, на площi 20 га у прицентральнш частинi Борислава.
Процеси заростання вiдвальних екосистем вiдбуваються повiльно. Основ-ним обмежувальним чинником формування фiтоценозiв на вiдвалах озокерито-видобутку е засолення субстрату. Пiонерами заростання виступають види гало-фiльноí i солестшко!' флори, характер поширення яких залежить вiд сезонних i просторових змш водно-сольового режиму субстрату. Встановлений сукупний мехашзм дií засолення та вуглеводневого забруднення, який визначае особли-восп водно-сольового режиму техногенного субстрату та детермiнуе розвиток пiонерних фiтоценозiв. Видшено три основнi вiдмiннi екотопи, кожен з яких характеризуемся особливостями водно-сольового режиму та специфiкою формування тонерно!' стадií заростання.
Припускаемо, що подальшi процеси у системi едафотоп-фiтоценоз вдааль-них екосистем вщбуватимуться у напрямку поступового розсолення та зник-нення представникiв галофiльноí флори. Виявлення причинно-наслiдкових зв'язкгв у системi едафотоп-фiтоценоз е теоретичною основою для пошуку ефективно! моделi рекультивацií та господарювання посттехногенних територiй Бориславського озокеритового родовища.
Лiтература
1. Доброчаева Д.Н. Опредилитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, Д.Н., М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К. : Изд-во "Фитосоциоцентр", 1999. - 548 с.
2. Екофлора Укра!ни. - Т. 1. / вщпов. ред. Я.П. Дщух. - К. : Вид-во "Фгтосощоцентр", 2000. - 284 с.
3. Закон Украши "Про основш засади (стратегш) державно! еколопчно! политики Укра!ни на перiод до 2020 р., № 2818-VI вщ 21 грудня 2010 року // Вщомост Верховно! Ради Укра!ни. -2011, No. 26, ст. 218.
4. Серебряков И.Г. Жизненные формы высших растений и их изучение / И.Г. Серебряков // Полевая геоботаника : сб. науч. тр. - М.-Л. : Изд-во "Наука". - 1964. - Т. 3. - С. 146-208.
5. Скиба Е.Е. Дослщження впливу капшярного тдняття шдземних вод на розповсюдження нафтового забруднення в грунтах / Е.Е. Скиба, Я.М. Семчук // Науковий вюник 1ФНТУНГ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Еколопчна безпека та ращональне природокористування. - 1вано-Франквськ : Вид-во1ФНТУНГ. - 2011. - № 4(30). - С. 77-81.
6. Цайтлер М.Й., Еколопчш наслiдки озокерито-видобутку на Бориславському родовищi / М. Цайтлер, О. Романюк, Г. Гвоздецька // Проблеми екологи та екологiчно! освiти : матер. II Мiжнар. наук. конф.- Кривий Рiг, 2003. - С. 189-190.
7. Цайтлер М.Й. Деяю особливост формування рослинного покриву на вщвалах Бориславського озокеритового родовища / М. Цайтлер, Н. Кучманич // Сучасш проблеми збалансова-ного природокористування : матер. IV-! наук.-практ. конф. - Кам'янець-Подшьський, 2009. - С. 211-212.
8. Sashchuk L.Z. The species of halophytes - the azonal component of vegetation of Boryslav, Stebnyk and Drogobych towns / L.Z. Sashchuk // Розма!ття живого. Екологш. Адаптацiя. Еволюцiя : матер. III Мiжнар. конф. молодих вчених - Одеса : Вид-во "Печатный дом", 2007. - С. 145.
9. Шанда B.I. Про методологию та теорию бiогеоценологií / B.I. Шанда, Н.В. Ворошилова // Екологш та ноосферологтя : зб. наук. праць. - 2015. - Т. 26, № 1-2. - С. 15-24.
Надтшла до редакцп 21.10.2016р.
Цайтлер М.Й., Скробач Т.Б. Формирование пионерных экосистем на отвалах Бориславского озокеритного месторождения в системе едафотоп-фитоценоз
Рассмотрены особенности формирования фитоценозов отвальных экосистем Бориславского озокеритного месторождения. Изучен видовой состав пионеров зарастания отвалов озокеритодобычи, относящихся к галофитам и солеустойчивым группам. Установлен совокупный механизм действия засоления и углеводородного загрязнения, которые определяют особенности водно-солевого режима техногенного субстрата и детерминируют развитие пионерных фитоценозов. Выделены основные экотопы, которые характеризуются особенностями формирования пионерной стадии зарастания. Выявленные причинно-следственные связи в системе эдафотоп-фитоценоз объясняют закономерности естественного зарастания отвалов озокеритодобычи.
Ключевые слова: отвалы озокеритодобычи, субстрат, засоления, галофиты, пионеры зарастания.
ZeitlerM.Yo., Skrobach T.B. Formation of Pioneer Ecosystems on the Dumps of Ozokerite Deposits in Borislav in the Edaphotop - Phytocenosis System
Forming of pioneer ecosystems on dumps of Boryslav ozocerite deposit in the system of edaphotop-phytocoenosis is reviewed. The peculiarities of forming of phytocoenosis of dump ecosystems of Boryslav ozocerite deposit were examined. Specific composition of pioneers of overgrowing of the dumps of output of ozocerite is determined, that belong to the halophytes and salt-tolerant groups. The combined mechanism of action of salinization and hydrocarbon contamination is set, that determines the features of the water-salt mode of technogenic substrate and determine development of pioneer phytocoenosis. Three basic different ecotypes were distinguished, each of them is characterized by the features of the water-salt mode and specific feature of forming of the pioneer stage of overgrowing.Cause-effect connectivity in the system of edaphotop-phytocoenosis is established, which explains regularities of the natural overgrowing of dumps of the output of ozocerite.
Keywords: dumps of the output of ozocerite, a substrate, salinization, halophytes, pioneers of overgrowth.
УДК 556.314:543.321
ОЦ1НЮВАННЯ ЯКОСТ1 КРИНИЧНИХ ВОД ДЕЯКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТ1В ДОЛИНСЬКОГО РАЙОНУ ЗА ВМ1СТОМ СПОЛУК АЗОТУ Н.К. Гойванович1, С. С. Монастирська2, Г.Л. Антоняк3
Проблеми питного водопостачання в Укра'л'ш псно пов'язаш з господарськими, водо-господарськими та еколопчними проблемами. Одним iз основних фактс^в, що безпо-середньо впливае на стан здоров'я населення, е яюсть питно! води, яку воно споживае. Вивчено еколопчний стан криничних вод Долинського району на основi показнишв вмiсту в них сполук азоту (штраттв, штрипв, юшв амошю).
Встановлено, що бшьшють дослщжуваннх вод Долинського району не вщповщае нормам якост питно! води за вмiстом сполук амонiю впродовж цшого року. Ключовi слова: кринищ, питна вода, штрати, штрити, амонiй.
Вступ. Проблема забруднення води сполуками азоту виникла внаслiдок забруднення грунтов токсичними речовинами через неращональне використан-
1 викл. Н.К. Гойванович - Дрогобицький ДПУ iм. 1вана Франка;
2 доц. С. С. Монастирська, канд. бюл. наук - Дрогобицький ДПУ ш. 1вана Франка;
3 проф. Г.Л. Антоняк, д-р бюл. наук - Львгвський НУ ш. 1вана Франка
