CC BY
7
quency of detection of immunoglobulins of all classes was observed in children with streptococcus in pharynx and its associations with staphylococcus. Conclusions. The published data on the value of local immunity in terms of immunoglobulins in children with frequent respiratory recurrent diseases and its tendency to various changes under the influence of external and internal environmental factors indicate the feasibility of improving treatment and prevention measures, which include the use of agents that enhance the effectiveness of local respiratory protection.
DOI 10.31718/2077-1096.19.4.38 УДК: 616.91-036-053.3
Цв'ренко С.М., Артьомова Н.С., Ананевич О.1., Адрущенко 1.1., Блан О.В. ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЯВ1В ГОСТРИХ РЕСП1РАТОРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У Д1ТЕЙ РАННЬОГО В1КУ
Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
Комунальне ещериемство «Дитяча мюька кп^чна л^арня ПолтавськоТ мюькоТ ради»
За даними ВООЗ, гострi респiраторнi захворювання займають перше мсце в структур'1 захворю-ваност! дтей раннього вку i е одними з найбльш частих захворювань, з якими дти госп'тал'зу-ються в стацонар. Метою досл'дження був аналiз структури захворюваност/ у &ддтенн'1 раннього дитинства та особливостей перебгу гострих респiраторних захворювань у дтей раннього вку з вивченням частоти ведучих нозологiчних форм, як потребували стацонарного лкування. Було проведено ретроспективний аналiз медичних карт стацонарного хворого 3845 дтей, як лкували-ся у в 'дд 'тенн '! раннього дитинства дитячоТ мськоТ кл/'н/'чноТлiкарнi м. Полтави протягом 2016-2018 рок'в. В результатi досл'дження показано, що в динамiцi мае мсце тенден^я до збльшення клько-ст! дтей раннього вку, як потребували стацонарного лкування та збльшилася кльксть нозоло-гш у прол/'кованих дтей. В якост/ основного захворювання перше мсце в структур'1 захворюванос-т'! займали гострi респiраторнi вiруснi ¡'нфекцУУ В динамiцi досл'джуваних рок'т в 'дм'чено збльшення частоти госп'тал'заца дтей з гострим обструктивним бронхiтом. Дана патологiя посла друге мсце в структур'1 захворюваност'! госп'тал'зованих дтей. В ус роки переважну бльшсть стано-вили дти другого року життя. Стале трете мсце в структур'1 нозологй в досл'джуван'! роки за-ймала гостра пневмонiя. Преморбiдний фон у б'тьшост'! дтей з бронхообструктивним синдромом та гострою позалiкарняною пневмонею був обтяженим. Найчастше визначалися анемiя 1-11 ступе-ня, надлишкова вага, порушення каль^евого обмну, обтяжений алерголог'чний анамнез, транзи-торна !мунна недостатнсть. Висновки. Проведений нами аналiз структури гостро'У респiраторно'У патолога у дтей раннього вку, як потребували стацонарного лкування, показав, що в динамiцi 2016-2018 рок'в мало мсце збльшення випадк'в гострого обструктивного бронхту та гостро'У по-залкарняноТ пневмон'УУ. Вивчення загальноТ структури нозологй у прол/'кованих у вЮдтенн дтей виявив збльшення Ух з числа та тенденцю до формування коморб'дно'У патолога у дтей раннього вку.
Кпючов1 слова: гостр1 ресглраторж захворювання, д1ти раннього вку, структура захворюваност!
Стаття е фрагментом науково-домдно)' теми кафедри педiатрii' № 1 з пропедевтикою та неонатологiею УкраТнськоТ ме-дичноТ стоматологчноТ академп та ДержавноТ установи «1нститут педiатрii', акушерства i гшекологП' iменi академка О.М.Лук'яновоТ НАМН УкраТни»: «Розробити та впровадити систему медико-психологiчного супровiду для новонароджених груп ризику з формування хрошчноТ захворюваностi, iнвалiдностi та затримки розвитку» (№ держреестрацп: 0117и004538).
Вступ ся в стацюнар. Це визначаеться значною ктькю-
п с- тю рестраторних еатогешв, формуванням лише
Проблем гостах ресгФат°рних ^хеЮ^ -^^пеЦфчного гостинфефцКного iмунiтету,
вань (ГРЗ) у дггеи е одшею з актуальних у всьо- ч ^ ¿г ^ . 3 "
■ . 1 3 . 3 3 легкютю еередачi збудниш, анатомо-
му свт. Серед вах виеадмв захворювань в ди- ... « ■
■ ■ ,-г-,о Фi3i0п0гiчними особливоспми оргашв дихання,
тячому молодшому BiЦi частка ГРЗ становить до иои^тоиомми и^.апт НПАЯППЛ,
65% [1 ,2,6,°д Науковий штерес до даноТ про- функ'ональною н ^Р™™ ^унн0Т о«™™ у д'-
блеми , тт соЦ iапьно-екиномiчна здачимють обу- сти в,кУ [3,11]. На ^ за о<утан,н| роки
м 3 стан здоров я дитячого населення в Укра1ш ха-
мовпенi еовсюдним еоширенням ГРЗ, високим ^
piвнем захворюВаност i ризик™ гозвитку сер- рактеризуемься високою ^сто™ ереморбщних
- ^ г г 1 г станiв, що мае значнии велив на еереб^ гострих
иозних ускладнень, активним залученням в еен . ^
дем1чиий ероцес дитячого населення, а тагож реcшрат0рниxзакв0рювань. бi i
-к- к На cьoгoднi не вирiшенo бiпьшicть концеету-
HаибiПЬШИM економмним збитком В CTруKTурi „и- то
ЕюеТ шфекцшноТ' захворю^остк ва даними рль>их еита ^ щодо ньо^лактики ГРЗ та еоее-
г,г0 м _ ^ м редження 1х ускладнень.
ВООЗ ГРЗ заимають перше мюце в cтруктурi за- к м 3 м
xвoрюванocтi д^еи раннього вiку. ГРЗ е одними Мета дослщження
з наИбiпьш частих заxвoрювань, з якими дiти Аналiз структури заxвoрюванocтi у вiддiпеннi
звертаються до пiкаря-еедiатра i гocеiтапi3ують- раннього дитинства та особливостеи ееребiгу
ГРЗ у д^ей раннього вiку з вивченням частоти ведучих нозолопчних форм (гострого обструкти-вного бронхiту, гостроТ негосштальноТ пневмонп, гострого стенозуючого ларинготрахеТту та важ-ких форм гострих рестраторних вiрусних шфек-цiй), якi потребували стацюнарного лiкування в динамiцi 2016-2018 рош.
Матерiали та методи
Матерiалом для написання даноТ науковоТ роботи слугували результати ретроспективного аналiзу медичних карт стацюнарного хворого 3845 д^ей, як проходили лiкування у вщдтенж раннього дитинства дитячоТ мюькоТ кл^чноТ лн карнi м. Полтави протягом 2016-2018 рош. Нами проведено аналiз структури захворюваностi по роках, з метою вивчення особливостей пере-бiгу рестраторних захворювань та наявностi преморбiдних стаыв та коморбiдних захворювань у д^ей перших трьох рокiв життя.
Результати та 1х обговорення
Аналiз медичноТ документаци показав, що в динамiцi мае мiсце тенденцiя до збтьшення кн лькостi дiтей раннього вку, якi потребували стацюнарного лiкування: в 2016 роцi - 1123 дитини, в 2017 роц - 1400 д^ей, в 2018 роцi - 1322 дитини. Вкова структура па^етчв за дослiджуванi роки була досить сталою: дiти першого року життя складали близько 20% вщ загальноТ кть-костi пролiкованих хворих. Частка д^ей першого пiврiччя життя була незначною, близько 6% в ус дослiджуванi роки. На нашу думку це можна по-яснити вщносною iзоляцiею i обмеженими контактами д^ей цього вiку та наявнютю трансплацентарного iмунiтету.
Вивчення структури нозологш у пролiкованих дiтей показало, що також спостер^аеться тенде-н^я до збiльшення Тх кiлькостi. В 2016 роц - 25 нозологш, в 2017 роц - 29, в 2018 роц - 32 но-зологп. Традицiйно у в^чизнянш педiатрiТ ктыч-ний дiагноз включае в себе основне захворю-вання i його ускладнення, а також супутню зпа-тологiю [5]. Слщ зазначити, що в динамiцi спо-стерiгаеться тенденцiя до формування коморбн дностi. Так, в 2016 роц коморбiдна патологiя ви-явлена у 34 (3%) д^ей, а в 2018 роц - у 67 (5%). Переважну бтьшють коморбiдних захворювань визначала перинатальна патолопя нервовоТ си-стеми, захворювання серцево-судинноТ системи, а саме вроджен вади серця, ендокринопатп. Враховуючи, що ми аналiзували захворюванють у дiтей перших трьох рош життя, подiбна ситуа-цiя викликае стурбованють. Таким чином тенде-нцп розвитку захворюваностi у дiтей раннього вн ку свiдчать про збтьшення кшькосп дiтей, якi мають ктька поеднаних мiж собою патологiчних сташв. Саме госпiталiзацiя до стацiонару дозво-ляе всебiчно обстежити дитину та своечасно отримати консультацш вузьких фахiвцiв.
В якостi основного захворювання в нашому дослiдженi перше мiсце в структурi захворюва-
ностi займали гос^ респiраторнi вiруснi шфек-цп: 920 (82%) д^ей - в 2016 ро^, 803 (57%) дитини - в 2017 ро^, 598 (45%) д^ей - в 2018 роцк Суттеве зменшення госпiталiзацiТ д^ей з гост-рими респiраторними шфек^ями за роки спо-стереження вщображае сучаснi принципи на-дання медичноТ допомоги д™м, з переважним лкуванням в амбулаторних умовах. Серед госш-талiзованих дiтей переважали хворi з середньо-тяжкими формами вiрусних шфекцш (84,9%). Важкiсть стану хворих д^ей корелювала з три-валiстю захворювання, яка склала для важких форм 7,6±1,4 дыв. В цiлому гос^ респiраторнi вiруснi iнфекцiТ у госпiталiзованих дiтей проткали сприятливо, в реашмацшному вiддiленнi потребували лкування лише 10 дiтей в 2016 роц^ 14 дiтей в 2017 роц та 8 дiтей в 2018 роцк Не-обхiднiсть лкування в умовах вiддiлення штен-сивноТ терапп визначалася значним штоксика-цшним, судомним синдромом, соцiальними факторами. Летальних випадкiв за дослiджуванi роки не було. Захворюванють д^ей на гос^ рес-пiраторнi вiруснi iнфекцiТ мала виражений се-зонний характер. Максимальне збтьшення числа госпiталiзованих д^ей з респiраторними ш-фекцiями щорiчно визначалося з жовтня по бе-резень; хоча в 2017 роц досить частою була го-спiталiзацiя дiтей з ресшраторними вiрусними iнфекцiями в лiтнi мюяцк
Наявнiсть в обстежених нами д^ей супутньоТ патологи, на фонi якоТ виникають гострi рестра-торнi вiруснi iнфекцiТ, заслуговуе на особливу увагу. 1414 д^ей (61%), госпiталiзованих з приводу гострих ресшраторних вiрусних iнфекцiй, мали преморбiдну патологiю. Найчаспше визначалася дефiцитна анемiя I ступеня (25,6%), по-рушення фосфорно-каль^евого обмiну (18%), обтяжений алергологiчний анамнез (16%), тран-зиторна iмунна недостатнють (14%), дисбактерн оз кишечника (17%). Аналiзуючи отриманi данi, можна вважати, що преморбщна соматична па-толопя у дiтей раннього вiку обтяжуе перебiг ре-спiраторних вiрусниих шфекцш, що узгоджуеться з даними л^ератури [8, 11].
На думку ряду науков^в, одними з найбiльш частих коморбщних станiв, можна вважати пе-ринатальну патологiю центральноТ нервовоТ системи та стан оргашв дихання пюля проведення ряду iнтенсивних дш щодо забезпечення Тх жит-тедiяльностi [11]. Особливо це стосуеться пе-редчасно народжених дiтей та д^ей з малою масою при народженш. Коморбiднiсть може бути пов'язана з одыею iз причин або з единим меха-нiзмом патогенезу тих чи шших патологiчних станiв. Загострення основного захворювання на фон коморбщного стану викликае пiдвищення ступеня тяжкост основного захворювання.
Серед дiтей, пролкованих у вiддiленнi за до-слщжуваний перiод, 62 дитини народилися з масою тта менше 2500 г. На час перебування у вщдтены Тх середнш вiк складав 16 днiв i всi вони мали коморбщну патологiю центральноТ
нервовоТ системи (наслщки перинатально! ен-цефалопатп), у 18 (29%) дiагностовано малi аномали розвитку серця, 14 (22,5%) мали ане-мiю 1-11 ступеню.
Визначне значення у формуванн iмунноТ системи мае грудне вигодовування. Ми встановили, що лише у 28,6% випадюв д^и, якi потребували госпiталiзацiТ, перебували на грудному вигодо-вуваннi до 6-мiсячного вiку. Значна частина дн тей (61,2% випадш) перебувала на змiшаному та штучному вигодовуванн вже з перших мюя^в життя, що може призводити до порушення фун-кцп мiкробiоти шлунково-кишкового тракту, як складовоТ iмунноТ системи.
В динамiцi дослiджуваних рокiв в^^чено збн льшення частоти госпiталiзацiТ д^ей з гострим обструктивним бронхiтом, всього 732 дитини. Дана патолопя поста друге мюце в структурi за-хворюваностi госпiталiзованих дiтей. Динамiка по роках була такою: в 2016 роц дана патолопя була основним захворюванням у 162 (14,4%) дн тей, в 2017 роц - у 240 (17,1%) д^ей, в 2018 ро-ц - у 330 (24,9%) д^ей. В ус роки переважну бн льшiсть (72,9%) становили д^и другого року життя. Аналiз анамнестичних даних цих д^ей виявив найбiльш значущi фактори ризику розвитку бронхообструктивного синдрому, а саме: ускладнений перинатальний перюд у 255 (34,8%) д^ей, ранне штучне вгодовування у 324 (44,3%), обтяжений алерголопчний анамнез у 532 (72,6%) д^ей. Всього 55,6% д^ей мали обтяжений преморбщний фон. Отриман нами ре-зультати узгоджуються з даними л^ератури [8].
Стале трете мюце в структурi нозологiй в до-слiджуванi роки займае гостра пневмошя. В 2016 роцi 122 (10,9%) дитини госпiталiзованi з приводу даного захворювання, в 2017 роц - 112 (8%) д^ей, в 2018 роц - 161 (12,2%) дитина. У вах па^етчв, госпiталiзованих з приводу пневмонп, мали мюце появи передуючих рестраторних вн русних iнфекцiй. Це узгоджуеться з л^ературни-ми даними, що вiруси вiдiграють важливу роль у патогенезi бактерiальних пневмонiй. Вiрусна ш-фек^я збiльшуе продукцiю слизу у верхых ди-хальних шляхах i знижуе ТТ бактерициднiсть; по-рушуе роботу мукоцилiарного апарату, руйнуе епiтелiальнi кл^ини, знижуе мiсцевий iмунологi-чний захист, полегшуючи таким чином проник-нення бактерiальноТ флори в нижнi дихальн шляхи i сприяючи розвитку запальних процеси в легенях [4,9].
Верифкувати етюлопчний фактор пневмонп за даними медичноТ документацп ми не могли, але за даними кшшчноТ картини, результат ге-мограм, рентгенограм ми вважаемо, що у бть-шосп дiтей мали мiсце вiрусно-бактерiальнi пневмонп.
Всi дiти мали рентгенолопчно пiдтверджений дiагноз пневмонп. У бшьшосп пацiентiв - 312 (79%) - визначалися вогнищевi пневмонп. При аналiзi рентгенологiчних змiн легень двосторон-нш вогнищевий характер пневмонiчного процесу
виявлено у 508 (69,4%) д^ей, npaBo6i4H^ - у 131 (17,9%) дитини, лiвобiчний - у 93 (10%), сег-ментарний - у 20 (2,7%) д^ей.
На тяжкiсть пневмонп у дiтей iстотно впливае несприятливий преморбщний фон i супутня патолопя [10,11].
Проаналiзувавши преморбiдний фон у об-стежених нами д^ей, ми встановили, що анемiя I-II ступеня визначалася у 216 (29,5%) д^ей, 109 (18%) дiтей мали надлишкову вагу, у 95 (13%) д^ей спостерiгалися порушення каль-^евого обмiну, тимомегалiю виявлено у 48 (6,5%) хворих.
У вах д^ей з гострими пневмошями, пролко-ваних за дослiджуванi роки, перебiг захворювання був сприятливим, ускладнення не спосте-р^алися, що свiдчить про адекватнють i своеча-снiсть терапи.
Одним iз частих проявi ГРЗ е гострий стено-зуючий ларинготрахеТт (ГСЛТ). В нашому дослн дженн дана патологiя визначалася у 318 (8,3%) д^ей. По роках частота ГСЛТ була такою: в 2016 роц - 91 (8,1%) хворих, в 2017 роц - 133 (9,5%) дитини, в 2018 роц - 94 (7,1%) дитини. У вах дн тей розвинувся стеноз 1-11 ступеню, переб^ захворювання середньо-тяжким. Серед преморбн дноТ патологи у д^ей з ГСЛТ ми виявили обтяжений алерголопчний анамнез у 89 (28%) д^ей, надлишкову вагу мали 78 (24,5%) д^ей, супутню лор-патолопю дiагностували у 56 (17,6%) хво-рих.
Висновки
Таким чином, проведений нами аналiз струк-тури гостроТ респiраторноТ патологiТ у д^ей ран-нього вiку, якi потребували стацюнарного лку-вання, показав, що в динамiцi 2016-2018 рокiв мало мюце збтьшення випадкiв гострого об-структивного бронхiту та гостроТ позалкарняно'Т пневмонп. Вивчення загальноТ структури нозоло-гiй у пролiкованих у вщдтены дiтей виявив збн льшення Тх з числа та тенденцiю до формування коморбщноТ патологiТ' у д^ей раннього вiку.
Перспективи подальших дослщжень
Плануеться подальше вивчення динамiки за-хворюваностi у дiтей раннього вку з метою по-кращення наданн медичноТ допомоги дiтям та профтактики коморбiдних станiв.
Лiтература
1. Antypkin YuH, Chumachenko NH, Lapshyn VF, Umanets TR Dynamika zakhvoriuvanosti ta poshyrenosti bronkholehenevoi patolohii u ditei [Dynamics of morbidity and the rate of broncthehopulmonary pathology in children]. Sovremennaia pedyatryia. 2016; 2 (74): 73-77. (Ukrainian).
2. Duka KD, Myshyna NV, Yefanova AO, Pinaieva NL. Osoblyvosti perebihu zakhvoriuvan orhaniv dykhannia u ditei rannoho viku na foni komor bidnykh staniv za umovy yikh rannoi diahnostyky [Features of the rcourse of respiratory organs diseases in young children on the background of comorbid conditions considering their early diagnosis]. Visnyk naukovykh doslidzhen. 2016; 1: 1012. ISSN 1681-276X (Ukrainian).
3. Hilfanova AM. Pozalikarniana pnevmoniia u ditei do 5 rokiv: indyvidualni faktory ryzyku, mozhlyvosti profilaktyky, pidkhody do empirychnoi antybakterialnoi terapii [Community-acquired pneumonia in children under 5 years: individual risk factors,
prevention options, approaches to empirical antibacterial therapy]. Simeina medytsyna. 2014; 6: 53-59. (Ukrainian) Karimdzhanov IA, Iskanova GH, Israilova NA. Diagnostika i leche-nie vnebolnichnoy pnevmonii u detey [Diagnosis and treatment of community-acquired pneumonia in children]. Zdorove rebenka. 2016; 1(69): 133-138. ISSN 2224-0551 (Ukrainian). Kravchenko LH, Kopiika HK, Koval LI, Zubarenko KO, Ryzhykova TI, Doikova KM, Sytnyk VV. Kharakterystyka perebihu pozalikarnianykh pnevmonii u ditei vikom vid odnoho do shesty rokiv na suchasnomu etapi [Characteristics of the course of community-acquired pneumonia in children aged from one to six years on the modern stage]. Sovremennaia pedyatryia. 2017; 2(82): 66-69 ISSN 19925913. (Ukrainian).
Poslova LYu, Kovalishena OV, Sergeeva AV, Kvashnina DV. Epi-demiologicheskaya otsenka zabolevaemosti ORVI v detskom mnogoprofilnom statsionare [Epidemiological assessment of the incidence of acute respiratory viral infections in a multidisciplinary hospital]. Detskie infektsii. 2018; 17(2): 2128. https://doi.org/10.22627/2072-8107-2018-17-2-21-28. (Russian).
Pikul KV, Prilutsky KYu, Sizova LM, Voitenko LL, Sosnovska NM. Zakhvoruvanist na GRVI na terytorii Poltavskoi oblasti [The incidence of ARVI in the territory of the Poltava region]. Zbirnyk tez naukovyh robit uchasnykiv mizjnarodmoi naukovo-praktychnoi conferentsii "Riven efectyvnosti ta neobhidnist vplyvu medychnoi nauky na rozvytok medychnoi praktyky" 1-2 bereznia 2019, Kyiv. S. 46-51 .(Ukrainian)
10.
11.
Smiian OI, Plakhuta VA, Moshchych OP, Moshchych OO, Sukharieva VA Mikro ta makroelementne zabezpechennia v ditei z tymomehaliieiu, khvorykh na hostryi obstruktyvnyi bronkhit [Micro and macronutrient supply in children with thymomegaly suffering from acute obstructive bronchitis]. Perynatolohyia y pedyatryia. 2015; 4(64): 46-9; doi10.15574/PP.2015.64.46. (Ukrainian). Tsymbalista OL, Haridzhuk LI, Dynamika markeriv zapalennia v ditei rannoho viku, khvorykh na uskladnenu pnevmoniiu na tli zalizodefitsytnoi anemii [Dynamics of markers of inflammation in infants suffering from complications of pneumonia on the background of iron deficiency anemia]. Perynatolohiiai pediatriia. 2013; 4(56): 33-6. ISSN: 19925891. (Ukrainian).
Tsymbalista OL, Semkovych YaV, Semkovych MIa. Kliniko-patohenetychnyi dyferentsiinyi pidkhid diahnostyky pnevmonii u ditei rannoho viku, uskladnenoi hniino-lehenevym ta toksychnym syndromamy [Clinical-pathogenetic differential approach to the diagnosis of pneumonia in infants complicated by purulent-pulmonary and toxic syndromes]. Halytskyi likarskyi visny. 2012; 1(19): 85-8. (Ukrainian).
Zakarin NB, Zakarina AS, Bekzhanova ZhM, Baltabaeva MSh, Dyusenova SB, Abisheva BI. Vliyanie fonovih zabolevaniy v raz-vitie pnevmonii u detey rannego vozrasta [The influence of background diseases on the development of pneumonia in early age children]. Mezhdunarodnyiy studencheskiy nauchnyiy vestnik. 2018; 1(4): 132-4. (Russian).
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ПРОЯВЛЕНИЯ ОСТРЫХ РЕСПИРАТОРНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА Цвиренко С.Н., Артемова Н.С., Ананевич Е.И., Адрущенко И.И., Белан Е.В.
Ключевые слова: острые респираторные заболевания, дети раннего возраста, структура заболеваемости
По данным ВОЗ, острые респираторные заболевания занимают первое место в структуре заболеваемости детей раннего возраста и являются одними из наиболее частых заболеваний, с которыми дети госпитализируются в стационар. Целью исследования был анализ структуры заболеваемости в отделении раннего детства и особенностей течения острых респираторных заболеваний у детей раннего возраста с изучением частоты ведущих нозологических форм, которые нуждались в стационарном лечении. Был проведен ретроспективный анализ медицинских карт стационарного больного 3845 детей, лечившихся в отделении раннего детства детской городской клинической больницы в течение 2016-2018 годов. В результате исследования показано, что в динамике имеет место тенденция к увеличению количества детей раннего возраста, нуждающихся в стационарном лечении и увеличилось количество нозологий у пролеченных детей. В качестве основного заболевания первое место в структуре заболеваемости занимали острые респираторные вирусные инфекции. В динамике исследуемых лет отмечено увеличение частоты госпитализации детей с острым обструктивным бронхитом. Данная патология заняла второе место в структуре заболеваемости госпитализированных детей. Во все годы подавляющее большинство составляли дети второго года жизни. Устойчивое третье место в структуре нозологий в исследуемые годы занимала острая пневмония. Преморбидный фон у большинства детей с бронхообструктивным синдромом и острой внебольничной пневмонией был отягощенным. Чаще всего определялись анемия I-II степени, избыточный вес, нарушение кальциевого обмена, отягощенный аллергологический анамнез, транзиторная иммунная недостаточность. Выводы. Проведенный нами анализ структуры острой респираторной патологии у детей раннего возраста, нуждающихся в стационарном лечении, показал, что в динамике 2016-2018 годов имело место увеличение случаев острого обструктивного бронхита и острой внебольничной пневмонии. Изучение общей структуры но-зологий у пролеченных в отделении детей выявил увеличение их числа и тенденцию к формированию коморбидной патологии у детей раннего возраста.
Summary
THE MANIFESTATON FEATURES OF ACUTE RESPIRATORY DISEASES IN INFANTS Tsvirenko S.M., Artiomova N.S., Ananevych O.I., Adruschenko I.I., Ве^ O.V. Key words: acute respiratory diseases, infants, morbidity structure
According to WHO, acute respiratory diseases are at the forefront of the incidence rate of infants and are among the most common diseases due to which children are hospitalized. The aim of the research was to analyze the structure of morbidity and features of the course in acute respiratory diseases in infants with the study of the frequency of leading nosological forms that required inpatient treatment. A retrospective analysis of the medical records of inpatients (3845 children), treated during 2016-2018 was conducted. The study found that there is a tendency for an increase in the number of infants who require inpatient treatment, as well as an increased number of nosologies in the treated children. As the underlying disease, the first place in the structure of the morbidity belonged to acute respiratory viral infections. In the dynamics of the studied years, an increase in the frequency of acute obstructive bronchitis was noted. This pathology has the second place in the structure of morbidity among hospitalized children. The permanent third place in the structure of nosologies belongs to acute pneumonia. The premorbid background of most children with bronchial obstruc-
8
4
9
5
6
7
tion syndrome and acute community-acquired pneumonia was aggravated. The most commonly determined disorders were I-II degree anemia, overweight, impaired calcium metabolism, aggravated allergic history, transient immune deficiency. Conclusions. Our analysis of the structure of acute respiratory pathology in infants who required inpatient treatment showed that in the dynamics of 2016-2018, there was an increase in cases of acute obstructive bronchitis and acute community-acquired pneumonia. The study of general structure of nosologies in children treated at the inpatient department revealed an increase in their number and a tendency for the formation of comorbid pathology in infants.
DOI 10.31718/2077-1096.19.4.42
УДК: 616-08.9 + 8-00 : 053
Шкурупй Д.А., Могильник А.1., Сонник €.Г.
ЕФЕКТИВН1СТЬ НУТР1ТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИ ГОСТРИХ ЦЕРЕБРАЛЬНИХ УРАЖЕННЯХ В УМОВАХ 1НТЕНСИВНО1 ТЕРАПП В В1КОВОМУ АСПЕКТ
Украшська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
Вступ. Метaболiчнi потреби рiзняться в р'зн в'ков! пероди. Розвиток критичного стану змнюе потреби в енергопластичному забезпеченн'1. Найбльш енергозалежним органом е мозок, форму-вання якого в дитячому eiu,i безпосередньо залежить в'д ефективностi нутртивного забезпечен-ня. Мета досл'дження: о^нити ефективнсть нутртивного забезпечення при гострих церебраль-них ураженнях у немовлят в умовах iнтенсивноТ терап'УУ. Матерiали та методи. Було проведене обсерва^йне аналiтичне когортне досл'дження 30 дтей у вiцi в'д 0 д'б до 3 м/'сяц/'в, з насл'дками гi-поксичночшем'чно'У енцефалопат'УУ (основна група) i 20 в'дносно здорових немовлят. Визначались затримка шлунковоТ евакуаци, здуття живота, р'тень загального блка i глюкози кровi. Результати досл'дження. У 46,6% немовлят основно'У групи спостергалось здуття живота, а у 40% дтей - затримка евакуаци шлункового вмсту (%2=13; р<0,001 та %2=10,5; р<0,001 в'дносно групи порiвняння в'дпов'дно). У немовлят основно'У групи показник загального блка склав 58 (38; 62) г/л i був нижчим в'дносно групи порiвняння (р=0,005). Так ж змни в'дбулись i в р'1вн'1 глюкози кровi: 3,05 (1,75; 3,7) ммоль/л в основнш груп (р=0,02). Бiохiмiчнi показники корелювали iз наявнстю клiнiчних ознак по-рушень з збоку травного каналу. Висновки. При гострих церебральних ураженнях мае мсце розвиток ознак гастронтестинальноТ недостатност'!. Ц розлади корелюють iз порушенням блкового i вуглеводного метабол'зму i призводять до зниження показник'т загального блка i глюкози, що св'д-чить про зниження ефективностi нутртивного забезпечення паuiентiв, зокрема - немовлят. Ключов1 слова: нутр1тивне забезпечення, гостр1 церебральн ураження, Ытенсивна тератя, немовлята.
Стаття е фрагментом наукоео-дослiдноi' теми кафедри анестезiологii' з iнтенсивною терапiею УкраТнськоТ медичноТ сто-матологiчно'l академП' «Оптимiзаuiя якот анестезiологiчного забезпечення i нтенсивноГ терапп хворих з урахуванням ежового та гендерного диморфiзму кпшко-функцюнальних, iмунних i метаболiчних змн» (№ держреестрацп: 0114U006326).
Вступ
Вщомо, що метабoлiчнi потреби рiзнятьcя в рiзнi вiкoвi еерюди, що обумовлено енергоелас-тичними ероцесами, витратами на рют та фiзич-нии розвиток. Найбiльшi метабoлiчнi потреби мають новонароджеы, найменшi - люди похило-го i старечого вку. При цьому енергопластичне забезпечення рiзнитьcя не лише за ктькюними, а й за якюними параметрами [1, 2].
Будь який стан хвороби, тим бтьше - розвиток критичного стану змшюють потреби в енергопластичному забезпечены, як правило - в сторону Тх збтьшення. При цьому, чим бтьша вихщна фiзioпoгiчна потреба в енерги i нутрiен-тах, тим швидше i виразшше настають розлади нутр^ивного статусу [3, 4].
Найбтьш енергозалежним органом е мозок. В дитячому вiцi рiвень споживання ним енерге-тичних субстра^в може сягати 66% базового рь вня метабoлiзму i 43% добових енерговитрат. При цьому доведено, що зменшення рiвня ме-табoлiчнoгo функцюнування затримуе структур-
ний розвиток нервовоТ системи [5]
При критичних ураженнях головного мозку не лише змши споживання метаболтв нервовою тканиною, а й труднoщi iз забезпеченням фiзio-лопчного надходження нутрiентiв створюють проблеми iз адекватним нутр^ивним забезпе-ченням таких хворих [6].
1Мж тим, юнуе думка, що у новонароджених корек^я нутр^ивного забезпечення може забез-печити не лише поточн метабoлiчнi потреби, а й стати фактором профтактики критичного ураження мозку в умовах неонатальноТ штенсивноТ терапп (1Т) [7].
Мета дослщження
Оцшити ефективнють нутр^ивного забезпечення при гострих церебральних ураженнях у немовлят в умовах штенсивноТ терапи.
Матерiали та методи
Було проведене обсервацшне анал^ичне когортне дослщження, яке включало кл^чне об-стеження та ретроспективний аналiз медичних
