CC BY
12
DOI 10.31718/2077-1096.19.4.34 УДК 616.9-053.2
Фесенко М.€., Зюзна Л.С., Фастовець М.М., Калюжка О.О., Мелащенко О.1. ГОСТР1 РЕСП1РАТОРН1 РЕКУРЕНТН1 1НФЕКЦП У Д1ТЕЙ
Украшська медична стоматологiчна академiя, м. Полтава
Вступ. Недостатня кльксть наукових праць, присвячених вивченню мсцевого '¡муштету у д/тей з частими респiраторними рекурентними захворюваннями, стала п'дфунтям виконання даноУ робо-ти. Мета. Вивчити негативний вплив рiзних патогенних фактор/в на формування гострих респi-раторних рекурентних ¡'нфекц'й у д/тей. Матерiали i методи. Спостерiгали в динамiцi за 201 ди-тиною до 3-х рок'т та 219 дтьми з 3-х до 7 роюв, як в'дв'дували дитячi дошкiльнi заклади м. Киева. Показники мсцевого iмуштету за вмстом iмуноглобулМв в секретi носових ход'в вивчали в пор/в-няннi з даними анамнезу i клiнiчного обстеження дтей; з функцональним станом слизово'У носа (на-явнсть катаральних явищ); з наявнстю i видленням в'русноУ та бактер'ально'У мкрофлори у верх-н/х дихальних шляхах; з наявнстю хронiчних вогнищ ¡'нфекцУУ в носоглотц (тонзилт, аденотонзи-лiт); з термiном, який пройшов п/сля проведення профлактичних щеплень i перенесених респ/ра-торних захворювань. Результати досл/дження. На основi отриманих даних були виявлен змни м'юцевого iмуштету у обстежених нами д/тей пд впливом фактор'т зовншнього i внутршнього се-редовища: народження д/тей в'д патолог'чного перебгу вагтностi i полог'в; наявностi у д/тей гi-похромно'У анемн, ексудативного д'атезу, хронiчного тонзилту стафлококовоУ ет'1ологИ, аденото-нзилту, рецидивуючих i астматичних бронхiтiв; високий р'тень нфкування д/тей в'русами, носшс-тво в з 'в патогенного стафлококу i стрептококу, грибiв роду Candida. Було установлено, що най-нижча частота виявлення iмуноглобулМв всх клас'т в'дзначалася у д/тей з наявнстю в з'в стреп-токока i його асоц/'ац/'й з стафлококом. Висновки. Опублкованi дан про значення мсцевого 1мун'1-тету за показниками iмуноглобулМв у д/тей при частих респiраторних рекурентних захворюван-нях, схильнсть його до рiзних зм/'н пд впливом фактор'т зовншнього i внутршнього середовища св'дчать про доцшьнсть удосконалення л'кувально-проф'шактичних заход/в, як включають засто-сування засоб'т, якi пдвищують ефективнсть мсцевого захисту дихальних шлях'т. Ключов1 слова: д1ти, част рекурентн Ыфекцп, мюцевий 1мун1тет.
Зв'язок публжаци з плановими науково-дослiдними роботами. НД1 ДУ «1нститут пеб/атрп, акушерства i гнекологп» АМН УкраГни» «Розробити та впровадити систему медико-психологiчного супров/ду для новонароджених груп ризику з формування хрон/чноГ зах6орю6аностi, iн6алiдностi та затримки розвитку» (№ держреестрацп 0117U004538)
Вступ
Не дивлячись на те, що вивченню причин ви-никнення частих захворювань д^ей на гос^ ре-сшраторш рекурентш шфекцп присвячена велика ктькють наукових праць, до тепершнього часу вщсутня розробка алгоритму дiагностики та диференцшноТ дiагностики даноТ патологи [6].
На сьогодшшнш день доведено, що частота захворювань в першу чергу пов'язана з вком дн тей. Част гос^ ресшраторш рекурентш захво-рювання притаманн насамперед дгам раннього вку з недостатшм iмунiтетом [7, 9, 10]. Серед шших факторiв, що сприяють виникненню гострих рестраторних рекурентних шфекцш, варто вщзначити високу контагюзнють д^ей в дитячих колективах, переохолодження.
Причинами виникнення гострих ресшратор-них вiрусних шфекцш (ГРВ1) у д^ей найчаспше е вiруси грипу, парагрипу, синти^ально-ресшраторний вiрус, аденовiруси, риновiруси. Серед бактерiальних збудниш провщне мюце займають стафтококк i стрептококк [6, 10, 11].
Повторы ешзоди вiрусноТ шфекцп, як вщомо, е тригерним фактором загострення алерпчних захворювань (бронхiальна астма, алерпчний ришт). Рецидивуючi бактерiальнi i грибш iнфекцiТ сприяють сенсибiлiзацiТ органiзму, формуванню хронiчних захворювань [8].
Ризик розвитку частих ресшраторних рекурентних шфекцш та Тх рецидивiв пiдвищуеться у
д^ей раннього вiку за наявносл несприятливого преморбiдного фону (несприятливий переб^ ва-гiтностi, недоношенiсть, бронхолегенева дисп-лазiя, вродженi вади серця, внутршньоутробш шфекцп (ВУ1), штучне вигодовування, порушен-ня мiкробiоценозу) [1, 4].
Вивчення етюпатогенезу ГРВ1 збагачуеться новими даними. Згщно останнiх даних встанов-лено прюритетнють факторiв ризику формування рекурентного переб^у респiраторних iнфекцiй у д^ей раннього та дошкiльного вку: пасивне тютюнопалiння дитини, наявнiсть алерпчних захворювань, шфкування цитомегаловiрусом та ш. [2, 3, 5, 6, 7].
Однак, на сьогоднi недостатньо наукових праць, присвячених вивченню мюцевого iмунiте-ту у дiтей з частими гострими ресшраторними рекурентними захворюваннями, що стало пщ-^рунтям виконання дано! роботи.
Мета дослiдження
Вивчити негативний вплив рiзних патогенних факторiв на формування гострих респiраторних рекурентних шфекцш у д^ей.
Матерiали та методи дослщження
Робота заснована на аналiзi результатiв ^ni-нiчного спостереження в динамiцi 201 дитини раннього вку (до 3-х рокiв) та 219 д^ей вiком з 3-х до 7 роюв, яю вщвщували дитячi дошкiльнi заклади (ДДЗ) м. Киева.
Клiнiчне обстеження д^ей включало: поглиб-лений огляд педiатра, отоларинголога, стоматолога, невролога, окулюта, ортопеда; враховува-лись дат загального аналiзу кровi, сечi, аналiзу кала на глистоносiйство i наявнють патогенно! кишковоТ мiкрофлори. За показаннями проводилось рентгенолопчне обстеження, огляд кардю-лога, фтизiатра та шших.
Визначення концентрацп iмуноглобулiнiв (Ig) основних клаав (IgA, IgG, IgM) в носовому сек-ретi проводили методом рaдiaльноТ iмунодифузiТ по Mancini (1965).
Показники мiсцевого iмунiтету за вмютом iмуноглобулiнiв в секретi слизовоТ носових ходiв вивчались в порiвняннi з даними анамнезу i клн шчного обстеження дiтей; з функцiональним станом слизовоТ носа (наявнють катаральних явищ); з наявнютю i видом вiрусiв та бaктерiaль-ноТ мiкрофлори у верхых дихальних шляхах; з наявнютю хрошчних вогнищ iнфекцiй в носогло-тцi (тонзилiт, аденотонзилiт); з термшом, який пройшов пiсля проведених профтактичних ще-плень i перенесених рестраторних захворю-вань.
Бактерiологiчне дослiдження обстежених дн тей проводилось шляхом забору носоглоткового слизу стерильним ватним тампоном та поавом на поживн середовища з подальшою щентифн кацieю виявлених мiкробних штамiв.
Вiрусологiчнi обстеження проводились прямим методом Coons, при яких виявляли вiруснi антигени в кл^инах слизовоТ оболонки нижшх носових раковин, та реакцп iмунопреципiтацiТ з флуоресцшючими антитiлами - грипозними, па-рагрипозними, аденовiрусними, ресшраторно-синцитiальними.
Вивчення показниш мiсцевого iмунiтету по-рiвнювали з концентра^ею iмуноглобулiнiв в си-роватц кровi дiтей, яку визначали методом Mancini.
Отриман цифровi данi обробленi за допомо-гою варiацiйно-статистичного метода; визначали середне арифметичне (М), Тх помилки (m), сере-днi квадратичнi вщхилення (а), вiдсотковi сшв-вiдношення i Тх помилки, коефiцiенти кореляцiТ (r, R), достовiрнiсть вaрiaцiйних рядiв i вщмшно-стей мiж ними (Р) за допомогою критерiю Ст'юдента. З метою вивчення впливу окремих фaкторiв напоказники iмунiтету в умовах бага-тофакторного впливу застосовано метод стан-дaртизaцiТ покaзникiв, описаний Ю.В. Вороненко (1977).
Результати та 1х обговорення
Пщ наглядом знаходилось 420 д^ей, якi вщ-вiдувaли дитячi дошктьы заклади м. Киева, серед яких д^и до 3-х рош складали 54,3%, дiти дошкiльного вку - 55,7%. Кiлькiсть хлопчикiв i дiвчaток була приблизно однаковою (50,9% i 49,1% вiдповiдно).
В залежност вiд частоти перенесених гост-рих рестраторних рекурентних захворювань бу-
ло видтено двi основнi клiнiчнi групи: в першу групу увшшли дiти, як1 епiзодично (не бiльше 3-4 рaзiв на рiк) хворiли на ro^pi респiрaторнi вiрус-нi шфекци (ГРВ1), у другу групу включен дiти з частими респiрaторними рекурентними захво-рюваннями (5 i бтьше рaзiв на рiк).
Серед д^ей перших 3-х рокiв життя, як вщвь дували ДДЗ, кiлькiсть хворшчих 5 i бiльше рaзiв на рк становила 67,5% (154 з 228 д^ей), серед дiтей 4-7 рош - 41,6% (80 з 192 д^ей). Наведет дат ч^ко свiдчaть про те, що д^и, якi вiдвiдують ДДЗ, представляють собою нaйбiльш врaзливi контингенти у вщношенн захворювання на ГРВ1.
Серед хворих з частими гострими рестрато-рними рекурентними захворюваннями вщзначе-на бiльшa, нiж серед ешзодично хворiючих, пи-тома вага д^ей, якi народились вiд мaтерiв з вщхиленнями вiд норми протягом ваптносп i по-логiв; дiтей, як перенесли рaхiт II ступеню, таких, що страждають на ексудативний дiaтез, хронiчний тонзилiт i аденотонзил^. Гiпотрофiя, гiпохромнa aнемiя, рецидивуючий i астматичний бронхiти вiдмiчено у окремих д^ей першоТ i дру-гоТ груп.
Звертаемо увагу на наявнють у значноТ кть-костi д^ей (52,1% у вiцi 1-3 роки i 28,6% у вiцi 4-7 рош) ринопaтiй з в'ялим переб^ом у формi п-персекрецiТ в носових ходах, переважно слизо-вого характеру, як не супроводжуються, як правило, гiперемiею зiвa i будь-якими запальними змiнaми з боку шших оргашв i систем.
Вiрусологiчне обстеження виявило високий рiвень шфкованосп дiтей, якi вiдвiдують ДДЗ (28,4%). Даш анамнезу i спостереження за д^ь-ми в динaмiцi дозволили встановити, що ноаями вiрусу в основному являються реконвалесценти пюля ГРВ1 та дiти, якi знаходяться в продромальному пер^ респiрaторних захворювань.
При бактерюлопчному обстеженнi у 15% дн тей iз зiвa був видтений патогенний стaфiлокок; у 13,8% - непатогенний стафтокок; грампозити-вн палички - у 24%; гриби роду Candida - у 11,4% д^ей; стрептокок та його асо^аци з ста-фiлококом виявлено переважно у д^ей з хрошч-ним тонзилтом.
При вивченнi вмiсту iмуноглобулiнiв в носовому секретi наявн Тх концентрaцiТ, виявленi у 77% (69 д^ей) з числа д^ей, у яких дослщжува-лись iмуноглобулiни: IgA в секретi слизовоТ оболонки виявлений у 81,1% (56 д^ей) з числа дь тей, у яких були виявлен iмуноглобулiни); сере-днiй вмiст становив 0,09±0,01 г/л; IgG виявлений у 84% (58 д^ей), середнiй вмiст його становив 0,32±0,05 г/л; IgM виявлений у 13% (9) з проява-ми ринопатш (0,11 ±0,03 г/л).
Враховуючи можливють додаткового загального i мiсцевого впливу рiзних антигенних по-дрaзникiв i патолопчних стaнiв на показники iму-штету, iз загального числа обстежених було видтено 20 д^ей, у яких дiя додаткових впливiв на iмунну систему могла вважатися м^мальною (контрольна група). В перiод обстеження у них
не було виявлено вiрусних антигешв, катараль-них явищ, хрошчних вогнищ шфекцш носоглотки та iнших захворювань; протягом 3-х тижшв до i шсля обстеження цi дiти не хворти на ГРВ1 i не отримували профiлактичних щеплень.
Число дiтей контрольно!' групи, у яких у видн леннях слизово! носу виявлялись 1дМ i IgD, було меншим, шж число дiтей основно! групи (р < 0,05). За вмiстом 1дА рiзниця мiж контрольною та основними групами була близька до достовiрно''', в бк бiльш високого рiвня 1дА у дiтей основно! групи. Виявлеш вiдмiнностi дозволяють припус-тити, що, окрiм вiку, на дослщжуваш показники мають вплив iншi фактори, дiя яких була виклю-чена у д^ей контрольно! групи.
Дослщжуваш показники iмунiтету у дiтей, ш-фiкованих вiрусами (57 дiтей) порiвнювали з да-ними дiтей контрольно! групи (20 д^ей), i з пока-зниками iнших дiтей, у яких вiруси не були виявлеш (144 дитини, друга контрольна група). У дн тей, шфкованих вiрусами, виявленi тенденци до збтьшення концентрацп IgG i 1дА в носовому секрет з одночасним зниженням рiвня IgG в си-роватц кровi. Цi змiни свiдчать про роль вiрусiв як антигенних стимуляторiв мiсцевого захисту i гуморального iмунiтету.
Данi про виявлення iмуноглобулiнiв в носовому секрету в зв'язку з видтенням з верхнiх дихальних шляхiв (зiв) бактерiально'! мiкрофло-ри, свщчать на користь можливостi певного зв'язку носшства ^еТ чи шшо'! мiкрофлори iз станом локального iмунiтету за дослiджуваними по-казниками. Так, найнижча частота виявлення iмуноглобулiнiв усiх класiв вiдзначалась у д^ей з наявнiстю у зiвi стрептокока i його асоцiацiй з стафтококом) (р < 0,05). При цьому 1дМ не ви-значався, а частота виявлення iмуноглобулiнiв в середньому була бiльш низькою, нiж в контрольна групi. Бiльшiсть цих д^ей (40) страждали на хрошчш захворювання носоглотки (тонзилiти, аденотонзилiти) i вiдносились до категорп дiтей, як часто хворiли на гострi рестраторш рекурен-тнi захворювання. Найбiльш висок показники частоти видтення iмуноглобулiнiв у д^ей вщ-значалися при видтенш iз зiва коково' мiкро-флори та грибiв роду Кандiда, як не мали ознак патогенностi, тобто при мiкробному пейзажi iз зн ву, близькому до нормального. Отримаш данi вказують на можливiсть пригшчення мюцевоТ iмунно'! вiдповiдi при тривалому впливi патогенно' мiкрофлори та узгоджуються з експеримен-тальними даними Е.В.Гюллинга i спiвавторiв (1974), як показали, що хронiчний стрептококо-вий тонзил^ пригнiчуe синтез iмунних макрогло-булiнiв в пiднебiнних мигдаликах пщдослщних тварин.
При дослiдженнi iмуноглобулiнiв кровi у 29% (32 д^ей), якi вщвщують ДДЗ, виявленi гiпоiмуннi стани за одним (24 дитини) або клькома класа-ми iмуноглобулiнiв (до дефщтчв вiдносили кль-кiсть iмуноглобулiнiв, яка складала 50% i менше вщ вковоТ норми).
Клiнiко-aнaмнестичнi та iмунологiчнi ствста-влення показали, що у д^ей з гiпо- та дизiмуног-лобулiнемiю чaстiше, нiж у д^ей з нормальною картиною сироваткових iмуноглобулiнiв, в^^ча-вся ускладнений перебiг антенатального перюду розвитку (пaтологiя вaгiтностi), перинатальна патолопя: серед них вiдзнaчaеться велика пито-ма вага дiтей, як вигодовуються штучно; при клiнiчному обстеженш велика питома вага дiтей з наявнютю слизових та слизово-гнiйних затяж-них ринiтiв.
Виклaденi дaнi про значення мюцевого iмунi-тету за показниками iмуноглобулiнiв при частих ресшраторних рекурентних iнфекцiях, схильнiсть його до рiзних змiн пiд впливам фaкторiв зовш-шнього i внутрiшнього середовища свщчать про доцтьнють удосконалення лкувально-профiлaктичних зaходiв, якi включають не ттьки оптимiзaцiю умов перебування д^ей в ДДЗ, але й застосування зaсобiв, якi пiдвищують ефекти-внють мiсцевого захисту дихальних шляхiв.
Висновки
1. Серед д^ей, якi вщвщують ДДЗ, 55,8% пе-реносять ресшраторш рекурентнi захворювання бiльше 5 рaзiв на рiк. Питома вага таких д^ей, якi часто хворiють на ro^pi респiрaторнi рекуре-нтнi шфекцп, до 3-х рокiв складае 67,8%, з 3-х до 7 рокв - 41,8%.
2. Iнфiковaнiсть д^ей раннього вiку (до 3-х рокв) вiрусaми в рiзнi пори роки становить вщ 18 до 48%. Установлено тюний корелятивний зв'язок мiж частотою виявлення iмуноглобулiнiв та вiрусних aнтигенiв в носовому секретi д^ей.
3. Фактори, якi обтяжують розвиток дитини, так як перинатальна патолопя, част ГРВ1 спри-яють зниженню показникв мiсцевого iмунiтету за вмютом iмуноглобулiнiв у видiленнях слизових верхшх дихальних шляхiв.
4. Носiйство в зiвi патогенноТ мiкрофлори (стрептокока i aсоцiaцiй з стaфiлококом) супро-воджуеться низькими показниками вмiсту iмуно-глобул^в у видiленнях слизовоТ верхнiх дихальних шляхiв.
5. Дiти, як хворiють на чaстi гострi ресшраторш рекурентнi iнфекцiТ, потребують диспансерного спостереження, лкування та профтактики захворювань, щоб розiрвaти загальне коло, яке ускладнюеться в них наростанням iмунно! недо-стaтностi.
Лiтература
1. Berezhnyi VV, Yankovskyi DS. Rol kyshkovoi mikroflory u formuvanni zdorovia ditei [The role of intestinal microflora in shaping children's health]. Perynatolohiia ta pediatriia. 2012;1:52-56. (Ukrainian).
2. Herasymchuk TS. Udoskonalennia profilaktyky respiratornykh infektsii u ditei rannoho viku ta prohnozuvannia yikh rekurentnoho perebihu [Improving the prevention of respiratory infections in infants and predicting their recurrent course] [dissertation]. Zaporizhzhia. National Medical University; 2016. 147 p. (Ukrainian).
3. Dzhalmukhamedova EI. Kliniko-prognosticheskoye znacheniye in-fitsirovaniya tsitomegalovirusom v razvitii chastykh zabolevaniy u detey vospitannikov doma rebenka [Clinico-prognostic value of cytomegalovirus infection in the development of frequent diseases in
children of pets boarding at orphanage]. [dissertation]. Astrakhan'. 2014. 141 p. (Russian).
4. Maidannyk VH. Novi normatyvy fizychnoho rozvytku ditei, rozrobleni ekspertamy VOOZ [New standards for the physical development of children worked out by WHO experts]. Pediatriia, 8. akusherstvo ta hinekolohiia. 2008;2:5-12. (Ukrainian).
5. Tiazhka OV, Vankhanova TO, Yaremenko LM. Do pytannia profilaktyky respiratornoi zakhvoriuvanosti ditei doshkilnoho viku, yaki perebuvaiut pid vplyvom tiutiunovoho dymu vnaslidok palinnia 9. batkiv [On the Prevention of Respiratory Disease of Preschool Children Under the Influence of Tobacco Smoke Due to Parental Smoking]. Sovremennaia pedyatryia. 2014;2(58):64-69. (Ukrainian). 10.
6. Fesenko ME. Kliniko-immunobiologicheskiye aspekty mestnoy zashchity i profilaktiki zabolevaniy organov dykhaniya u detey v usloviyakh doshkolnykh uchrezhdeniy [Clinical and immunobi-ological aspects of local protection and prevention of respiratory 11. diseases in children in pre-school settings] [dissertation].Kyiv.1980.26s.
7. Fesenko ME, Melashchenko OI. Zakhvoriuvanist, fizychnyi ta nervovo-psykhichnyi rozvytok ditei z vrodzhenoiu
Реферат
ОСТРЫЕ РЕСПИРАТОРНЫЕ РЕКУРРЕНТНЫЕ ИНФЕКЦИИ У ДЕТЕЙ Фесенко М.Е., Зюзина Л.С., Фастовец М.Н., Калюжка Е.А., Мелащенко Е.И. Ключевые слова: дети, частые рекуррентные инфекции, местный иммунитет.
Вступление. Недостаточное количество научных работ, посвященных изучению местного иммунитета у детей с частыми респираторными рекуррентными заболеваниями, стало основанием выполнения данной работы. Цель. Изучить отрицательное влияние различных патогенных факторов на формирование острых респираторных рекуррентных инфекций у детей. Материалы и методы. Наблюдали в динамике за 201 ребенком до 3-х лет и 219 детьми от 3 до 7 лет, которые посещали детские дошкольные учреждения г. Киева. Показатели местного иммунитета по содержанию иммуноглобулина в секрете носовых ходов изучали в сравнении с данными анамнеза и клинического обследования детей; с функциональным состоянием слизистой носа (наличие катаральных явлений); с наличием и выделением вирусной и бактериальной микрофлоры в верхних дыхательных путях; с наличием хронических очагов инфекции в носоглотке (тонзиллит, аденотонзиллит); со сроком, прошедшим после проведения профилактических прививок и перенесенных респираторных заболеваний. Результаты исследования. На основе полученных данных были выявлены изменения местного иммунитета у обследованных нами детей под воздействием факторов внешней и внутренней среды: рождение детей от патологического течения беременности и родов; наличие у детей гипохромной анемии, экссуда-тивного диатеза, хронического тонзиллита стафилококковой этиологии, аденотонзиллита, рецидивирующих и астматических бронхитов; высокий уровень инфицирования детей вирусами, носительство в зеве патогенного стафилококка и стрептококка, грибов рода Candida. Было установлено, что наиболее низкая частота выявления иммуноглобулинов всех классов отмечалась у детей с наличием в зеве стрептококка и его ассоциаций со стафилококком. Выводы. Опубликованные данные о значении местного иммунитета по показателям иммуноглобулинов у детей при частых респираторных рекуррентных заболеваниях, склонности его к различным изменениям под воздействием факторов внешней и внутренней среды свидетельствуют о целесообразности применения средств, повышающих эффективность местной защиты дыхательных путей.
Summary
ACUTE RESPIRATORY RECURRENT INFECTIONS IN CHILDREN
Fesenko M. Yе., Zyuzina L.S., Fastovets M. M., Kalyuzhka O.O., Melashchenko O.I.
Key words: children, frequent recurrent infections, local immunity.
Introduction. Insufficient research work on the study of local immunity in children with frequent respiratory recurrent diseases has become the basis for this work. Goal. To study the negative impact of various pathogenic factors on the formation of acute respiratory recurrent infections in children. Materials and methods. 201 children under 3 years of age and 219 children from 3 to 7 years old who attended children's pre-schools in Kyiv were observed in the dynamics. Indices of local immunity, by the content of immunoglobulins in the secretion of the nasal passages, were studied in comparison with the data of the anamnesis and clinical examination of children; with functional condition of the nasal mucosa (presence of catarrhal phenomena); with the presence and excretion of viral and bacterial microflora in the upper respiratory tract; with the presence of chronic foci of infection in the nasopharynx (tonsillitis, adenotonitis); with a period that has elapsed after preventive vaccinations and transferred respiratory diseases. Research results. Based on the obtained data, changes in local immunity in the examined children were detected under the influence of factors of external and internal environment: birth of children from pathological pregnancy and childbirth; presence of hypochromic anemia, exudative diathesis, chronic tonsillitis of staphylococcal etiology, adenotonsilli-tis, recurrent and asthmatic bronchitis in children; high infection rate of children with viruses, pathogenicity of pathogenic staphylococcus and streptococcus, fungi of the genus Candida. It was found that the lowest fre-
tsytomehalovirusnoiu infektsiieiu [Morbidity, physical and neuromental development of children with congenital cytomegalovirus infection]. Sovremennaia pedyatryia. 2012;3(43):42-44. (Ukrainian).
Yulish EI, Yaroshenko SY. Chastaya respiratornaya zabole-vayemost detey rannego vozrasta i persistiruyushchiye infektsii [Frequent respiratory incidence of infants and persistent infections]. Sovremennaya pediatriya. 2010;3:44-49. (Ukrainian). Slatter MA, Gennery AR. Clinical immunology review series: an approach to the patient with recurrent infections in childhood. Clin Exp Immunol. 2008 Jun; 152(3):389-396. doi: 10.1111/j.1365-2249.2008.03641.x.
Tregoning JS, Schwarze J. Respiratory viral infections in infants: causes, clinical symptoms, virology and immunology. Clin Microbiol Rev. 2010 Jan; 23(1):74-98. doi: 10.1128/CMR.00032-09.
Verhagen LM, de Groot R. Recurrent, protracted and persistent lower respiratory tract infection: a neglected clinical entity. J Infect. 2015 Jun; 71:106-111. doi: 10.1016/j.jinf.2015.04.0115;1(65):120-125.
quency of detection of immunoglobulins of all classes was observed in children with streptococcus in pharynx and its associations with staphylococcus. Conclusions. The published data on the value of local immunity in terms of immunoglobulins in children with frequent respiratory recurrent diseases and its tendency to various changes under the influence of external and internal environmental factors indicate the feasibility of improving treatment and prevention measures, which include the use of agents that enhance the effectiveness of local respiratory protection.
DOI 10.31718/2077-1096.19.4.38 УДК: 616.91-036-053.3
Цвiренко С.М., Артьомова Н.С., Ананевич О.1., Адрущенко 1.1., Блан О.В. ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЯВ1В ГОСТРИХ РЕСП1РАТОРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У Д1ТЕЙ РАННЬОГО В1КУ
Украшська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
Комунальне пщприемство «Дитяча мюька кп^чна лкарня Полтавсько''' мюькоТ ради»
За даними ВООЗ, гострi респiраторнi захворювання займають перше мсце в структур'1 захворю-ваност! дтей раннього вку i е одними з найбльш частих захворювань, з якими дти госп'тал'зу-ються в стацонар. Метою досл'дження був аналiз структури захворюваност/ у &ддтенн'1 раннього дитинства та особливостей перебгу гострих респiраторних захворювань у дтей раннього вку з вивченням частоти ведучих нозологiчних форм, як потребували стацонарного лкування. Було проведено ретроспективний аналiз медичних карт стацонарного хворого 3845 дтей, як лкували-ся у в 'дд 'тенн '! раннього дитинства дитячоТ мськоТ кл/'н/'чноТлiкарнi м. Полтави протягом 2016-2018 рок'в. В результатi досл'дження показано, що в динамiцi мае мсце тенден^я до збльшення клько-ст! дтей раннього вку, як потребували стацонарного лкування та збльшилася кльксть нозоло-гш у прол/'кованих дтей. В якост/ основного захворювання перше мсце в структур'1 захворюванос-т'! займали гострi респiраторнi вiруснi ¡'нфекцУУ В динамiцi досл'джуваних рок'т в 'дм'чено збльшення частоти госп'тал'заца дтей з гострим обструктивним бронхiтом. Дана патологiя посла друге мсце в структур'1 захворюваност'! госп'тал'зованих дтей. В ус роки переважну бльшсть стано-вили дти другого року життя. Стале трете мсце в структур'1 нозологй в досл'джуван'! роки за-ймала гостра пневмонiя. Преморбiдний фон у б'тьшост'! дтей з бронхообструктивним синдромом та гострою позалiкарняною пневмонею був обтяженим. Найчастше визначалися анемiя 1-11 ступе-ня, надлишкова вага, порушення каль^евого обмну, обтяжений алерголог'чний анамнез, транзи-торна !мунна недостатнсть. Висновки. Проведений нами аналiз структури гостро'У респiраторно'У патолога у дтей раннього вку, як потребували стацонарного лкування, показав, що в динамiцi 2016-2018 рок'в мало мсце збльшення випадк'в гострого обструктивного бронхту та гостро'У по-залкарняноТ пневмон'УУ. Вивчення загальноТ структури нозологй у прол/'кованих у вЮдтенн дтей виявив збльшення Ух з числа та тенденцю до формування коморб'дно'У патолога у дтей раннього вку.
Ключов1 слова: гостр1 ресглраторж захворювання, дгги раннього вку, структура захворюваност!
Стаття е фрагментом науково-домдно)' теми кафедри педiатрii' № 1 з пропедевтикою та неонатологiею УкраТнськоТ ме-дичноТ стоматологчноТ академп та ДержавноТ установи «1нститут педiатрii', акушерства i гшекологП' iменi академка О.М.Лук'яновоТ НАМН УкраТни»: «Розробити та впровадити систему медико-психологiчного супровiду для новонароджених груп ризику з формування хрошчноТ захворюваностi, iнвалiдностi та затримки розвитку» (№ держреестрацп: 0117и004538).
Вступ ся в стацюнар. Це визначаеться значною ктькю-
п с- тю рестраторних патогешв, формуванням лише
Проблема гос^х респфат°рних ^хею^ типоепециф1чного постинфефцГйн0го iмунiтету,
вань (ГРЗ) у дгтей е однюю з актуальних у всьо- ч ^ ¿г ^ . 3 "
■ . 1 3 . 3 3 легкютю передачi збудникв, анатомо-
му свт. Серед вах випадкв захворювань в ди- ... « ■
■ ■ ,-г-,о Фi3i0л0гiчними особливоспми оргашв дихання,
тячому молодшому BiЦi частка ГРЗ становить до иои^тоиомми и^.апт НПАЯППЛ,
65%) [1 ,2,6Л Науковий штерес до дано' про- функ'ональною н ^Р™™ ^унн0' «к™™ у д'-
блеми , П с0ц ¡ально-економ1чна здачимн:п. обу- тей Р®™"™ в,кУ [3,11]. На ^ за о<утан,н| роки
м 3 стан здоров я дитячого населення в Укра'ш ха-
мовленi повсюдним поширенням ГРЗ, високим ^
piвнем захворк>ваносп i ризик™ гозвитку сер- рактеризуемься високою ^стотою преморбщних
- ^ г г 1 г станiв, що мае значний вплив на переб^ гострих
йозних ускладнень, активним залученням в еш- . ^
демiчниO процес дитячого населення, а також реcпiратoрниXiзаKвoрювань. бi i
-к- к На cьoгoднi не вирiшенo бiльшicть концепту-
HайбiЛЬШИM еK0H0MiЧHИM збитком В Cтруктурi „и- то
^а1е''' шфекцшно''' захворю^остк ва даними рльних пита ^ щодо ньо^лактики ГРЗ та попе-
г,г0 м _ ^ м редження 'х ускладнень.
ВООЗ ГРЗ займають перше мюце в cтруктурi за- к м 3 м
xвoрюванocтi д^ей раннього вiку. ГРЗ е одними Мета дослщження
з найбiльш частих заxвoрювань, з якими дiти Аналiз структури заxвoрюванocтi у вiддiленнi
звертаються до лiкаря-педiатра i гocпiталi3ують- раннього дитинства та особливостей перебку
