CC BY
15
ЮРИДИЧН1 НАУКИ
УДК: 658.62 : [343.148 + 347.948] (477) DOI: 10.15587/2313-8416.2016.74360
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОВАДЖЕННЯ СУДОВО-ТОВАРОЗНАВЧИХ ЕКСПЕРТИЗ У ЦИВ1ЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВ1
© I. А. Петрова
У cmammi окресленн загальнi етапи единог утверсальног процедури провадження судово-товарознавчих експертиз у цившьному судочинствi. Визначенi основн принципи проведення судово-товарознавчог екс-пертизи у цившьному судочинствi, загальнi вимоги щодо питань експерту, особливостей проведення ек-спертного до^дження, складання висновку експертизи та виявлено окремi моменти, як обов'язково мають бути врахованi судом пiд час його оцтки при розглядi цившьних справ
Ключовi слова: суд, судово-товарознавча експертиза, висновок експерта, експерт, доказ, призначення експертизи, питання експерту
The general stages of the single universal procedure of the proceedings of forensic and commodity expertises within civil judiciary have been outlined by the author. The basic principles of conducting forensic and commodity expertise within civil judiciary, the general requirements of expert's questioning, features of conducting an expertise and expert opinion have been determined; and some matters that ought to be taken into account by the court during its assessment while civil case hearing have been found out
Keywords: court, forensic and commodity expertise, expert opinion, expert, evidence, assignment of an expertise, expert's questioning
1. Вступ
Стршкий розвиток господарських вщносин е характерною рисою сучасного сустльства i передба-чае не тшьки регулювання нормами права, а також взаемну вщповщальшсть суб'екпв господарювання в юридичнш та економiчнiй площиш. Справедливе ви-ршення спорiв, яш виникають у процес реалiзацп тако! дiяльностi у вах цившзованих крашах здшс-нюеться у суд^ саме справедливе правосуддя може надавати вщчуття захищеностi особи (не мае значения юридично! чи фiзичноl) i бути центром еднання в державi. Реалiзацiя такого шдходу базуеться на вер-ховенствi права та незалежностi суду i потребуе пос-тшно! уваги з боку влади до суду i правосуддя.
Саме тому завданнями цившьного судочинства е справедливий, неупереджений та своечасний розг-ляд i виршення цивiльних справ з метою захисту по-рушених, невизнаних або оскаржуваних прав, свобод чи штереав фiзичних оаб, прав та iнтересiв юридич-них оаб, штересш держави.
Практика призначення судово-товарознавчих експертиз i використання !х висновк1в у цивiльному судочинствi свщчить, що ця експертиза може надавати достовiрнi докази та сприяти всебiчному, повному й об'ективному дослщженню справ, постановленню законних i обгрунтованих рiшень у судах загально! юрисдикцп. Однак, чiтка регламентацiя порядку про-
вадження судово-товарознавчих експертиз у цившьному судочинств1 на сьогодш в Укра!ш вщсутня. 1н-шим складним моментом е те, що у випадку судово-товарознавчо! експертизи об'ектами дослщження е споживч1 товари, р1зномашття яких постшно збшь-шуеться, i, як наслщок, зб1льшуеться к1льк1сть склад-них питань, що виникають у суду при розглядi справ. Така ситуацiя викликае потребу в окресленш загаль-них пiдходiв щодо процедури проведення судово-товарознавчих експертних дослщжень споживчих то-варiв у цившьному судочинсга.
2. Лiтературний огляд
Згщно дiючого законодавства та пояснень Вищих судiв, визначаючи пiдвiдомчiсть цивiльних справ та господарських спорiв виходять iз наступно-го: якщо сторонами у справi е юридичнi особи, стр шдлягае вирiшенню господарським судом, а в шших випадках - судом загально! юрисдикцп за правилами цившьного судочинства.
З метою забезпечення правильного та однако-вого застосування судами окремих положень цив№-ного процесуального законодавства Пленум Верховного Суду Укра!ни постановляв дати судам низку роз'яснень у сво!х документах, а саме у Постановах «Про застосування норм цившьного процесуального законодавства, що регулюють провадження у спраш
до судового розгляду» ввд 12.06.2009 року № 5 та «Про судову практику розгляду цившьних справ про визначення правочитв недшсними» ввд 06.11.2009 року № 9 [1, 2].
При судовому розгляд! цив!льних справ все частше виникае потреба у застосуванш спещальних знань у галуз! товарознавства, у тому числ1 й у форм! судово-товарознавчих експертиз, що щдкреслюють у сво!х роботах В. В. Архшов [3], В. Г. Гончаренко [4], Ф. М. Джавадов [5], О. О. Желавська [4], О. В. Круть [4], М. Я. Сегай [4], Л. О. Степанова [4], Ю. Б. Форш [4] та шш1. Сьогодш таи експертизи проводяться при розгляд! судами цив1льних справ, у тому числ1 у справах про захист прав споживач1в, коли обставини справи обумовлюють необхщшсть дослщження спо-живчих властивостей продукцп, товар1в 1 сировини. Як джерела доказово! шформацп при розгляд! цих справ виступають споживч! товари, сировина, нашв-фабрикати, тара, упаковка. Товарознавче експертне дослщження зазначених об'екпв дозволяе визначити !х р!зноманггш параметри, суттев1 ознаки, властивос-п, р!зш обставини, пов'язаш !з споживчими якостя-ми; ввдповщшсть стандартам, техшчним умовам, зра-зкам; споаб фалъсифжацп вказаних об'екпв [4].
3. Мета та задачi досл1дження
Метою статл е визначення загальних тдхо-д1в та особливостей провадження судово-товаро-знавчих експертиз у судах при розгляд! цившьних справ. Для досягнення поставлено! мети були вирь шеш наступи задача
- окреслити процес провадження судово-товарознавчо! експертизи у судах загально! юрисдикци;
- охарактеризувати особливосп визначення питань експерту-товарознавцю;
- виявити загальш тдстави призначення ш-ших вид1в експертизи;
- узагальнити засади оцшки висновку експер-тизи судом.
4. Результати дослвджень щодо удоскона-лення провадження судово-товарознавчих експертиз у цившьному судочинс™
Справи щодо захисту прав, яш випкають 1з цив1льних вщносин (трудових, с1мейних, житлових, земельних тощо) вир1шуються у порядку, передба-ченому нормами цив1льного судочинства. Часто для отримання доказово! шформацп, що мае значення для судового розгляду, необхщш спещальш п1знан-ня у галуз1 товарознавства. За таких умов суд приз-начае експертизу за заявою ос1б, як1 беруть участь у справь (ч. 1 ст. 143 ЦПК Укра!ни) [6]. Призначення судово-товарознавчо! експертизи у цив1льному су-дочинств1 може бути обумовлено, наприклад, потребою сторони довести розм1р втрат або розм1р в1-дшкодування збитшв. Причому, експертиза може призначатись суддею для забезпечення доказ1в п1д час шдготовки справи або судом шд час розгляду справи (ст. 57 ЦПК) [6]. Призначення експертизи, зпдно вимог чинного законодавства (ч. 4 ст. 10 ЦПК) сприяе забезпеченню змагального процесу для реал1зацп учасниками !хшх процесуальних
прав. Ця стаття передбачае також обов'язкове роз'яснення судом право сторонам заявляти клопо-тання про призначення експертизи. У випадку судо-во-товарознавчо! експертизи суд отримуе в1дпов1д1 на питання, щодо втрати якост1 чи виникнення де-фект1в об'екта досл1дження, причин таких втрат або чиннишв, що сприяли утворенню дефект1в.
Зг1дно дшчого законодавства, при вир1шенн1 питання про призначення експертизи суди повинш керуватися статтями 143-150 ЦПК, Законом Укра!ни «Про судову експертизу», «1нструкц1ею про призна-чення та проведення судових експертиз та експерт-них досл1джень» та враховувати роз'яснення, даш в постанов! Пленуму Верховного Суду Укра!ни в!д 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримшальних ! цив!льних справах», а також брати до уваги особливост! правового регулювання захисту прав конкретних суб'екпв господарювання [6-9].
Як один !з вид!в доказ!в, висновок експертизи мютить обгрунтован! в!дпов!д! на питання, що задан! судом, ! мае ввдповщати критер!ям належност! ! до-пустимосп доказ!в [6].
При обговоренн! в попередньому судовому за-с!данн! питання про призначення судово-товаро-знавчо! експертизи, а також ухвал! про !! призначення суд повинен поряд !з обговоренням питань експерту, вибор! експерта та роз'яснення йому прав ! обов'яз-к1в, роз'яснити також наслвдки ухилення в!д участ! в експертиз! (ст. 146 ЦПК). Експерт може ухилятись вщ виконання експертизи за р!зних власних м!рку-вань, причиною може бути, наприклад, небажання втручатись у сшр при розпод!л! майна м!ж господа-рюючими суб'ектами. Застосування насладив мож-ливе лише п!сля постановлення ухвали про призначення експертизи та тдтвердження факту ухилення особи вщ участ! в експертиз! [6].
Стаття 53 ЦПК Укра!ни визначае, що у якосп експерта може залучатися особа, яка ввдповщае ви-могам, встановленим Законом Укра!ни «Про судову експертизу» ! внесена до Державного реестру атесто-ваних судових експерпв [6, 7, 10]. Законодавчо до-кладно визначено квал!ф!кац!йн! вимоги, права та обов'язки судових експерпв, порядок !х атестац!!', меж! компетенцл. Зг!дно !з ст. 7 Закону Укра!ни «Про судову експертизу» судово-експертну д!яль-н!сть зд!йснюють державн! спещал!зоваш установи, а також у випадках ! на умовах, визначених цим Законом, судов! експерти, як! не е пращвниками зазначених установ [7]. Однак, у будь-якому випадку, при призначенш експертиз у цив!льних справах суди по-винш призначати !х проведення експертам, як! включен! до державного Реестру атестованих судових ек-сперпв [10].
Судово-товарознавча експертиза, як один !з засоб!в доказування, сприяе всеб!чному, повному й об'ективному досл!дженню обставин справи, поста-новленню законних ! обгрунтованих судових р!шень. При цьому слад зазначити, що юнують випадки, коли суди всупереч закону можуть приймати висновки ек-сперпв, як джерела доказ!в, що мають перевагу над !ншими доказами, належно !х не перев!ряють та не оцшюють або переб!льшують доказове значення
ймов1рних висновшв. З погляду на те, де проводилась i ким дана судово-товарознавча експертиза, суди часто вщдають перевагу висновку експертизи, що проведена у державнш спецiалiзованiй установi.
Призначення i проведення судово-товаро-знавчих експертиз мае низку особливостей, як1 необ-хвдно враховувати для встановлення iстини у справа До них слiд ввднести те, що при И призначенш необ-хвдно враховувати характер та обсяги об'екттв досль дження, оск1льки значна кшьшсть об'ектiв досль дження е споживчими товарами, як1 швидко псують-ся, оскiльки мають обмежений термш придатностi або вимагають особливих умов зберпання, тому експертиза повинна проводитись у досить стислi термь ни (24-48 годин). 1нша особливють пов'язана iз тим, що експерт-товарознавець дослджуе не всi товари, а лише !хню частину (середню пробу), а результата по-ширюються на вс об'екти. Наступна особливiсть екс-пертного дослiдження обумовлена тим, що iнодi об'екти вiдсутнi, а дослщження здiйснюеться на осно-вi докуменпв, що мiстять iнформацiю про них.
Шсля з'ясування обставин, що мають значення для висновку експерта-товарознавця, головуючий пропонуе учасникам судового розгляду подати у пи-сьмовому виглядi питання, як1 вони бажають поста-вити експерту-товарознавцю. Обмiрковуючи поставлен питання та враховуючи при цьому думку учас-ник1в розгляду, суд усувае ri iз них, яш не стосують-ся справи або не належать до компетенцп експерта, а також формулюе питання, яш сам ставить перед екс-пертом-товарознавцем iз власно! iнiцiативи. Такий шдхвд дозволяе у процесi судового розгляду справи повтше використати спецiальнi знання експерта Це пов'язано iз тим, що до питань судово-товарознавчо! експертизи пред'являються специфiчнi вимоги, а саме: перелж питань мае бути максимально повним, але не торкатись правових аспектiв та не виходити за меж1 спецiальних знань експерта; бути чггкими за формою та ясними й зрозумшими за змютом (саме для реалiзацil ще! вимоги необхвдна консультацiя то-варознавця); бути суттевими для дано! справи i вить кати iз !! матерiалiв, а !х висвiтлення мае базуватись на зшсп конкретних положень товарознавства; характер питань повинен ввдповвдати сучасним можливо-стям судово-товарознавчо! експертизи та компетент-ностi експерта-товарознавця; порядок формулювання питань мае бути ввд питань загального характеру до питань, що деталiзують, та у подальшому визначати послiдовнiсть етапiв експертного дослщження.
Тiльки суд визначае остаточно вс питання, за якими призначаеться експертиза, а вс питання, що вщхиляються, повиннi бути поясненi судом кожному iз учасникiв процесу, який !х надав. Найчастiше судом вщхиляються питання, як1 не мають вщношення до справи, е неконкретними, неповними та неточни-ми. Для усунення цих недолшв доцiльно рекоменду-вати суду заслуховувати думку експерта-товаро-знавця щодо !хнього формулювання. Поряд iз вибо-ром питань, необхвдно враховувати i те, що експерт-товарознавець не мае права виршувати питання правового характеру, осшльки так питання мають вирь
шуватися самим судом, а експерту слад ставити лише питання факту, а не правово! оцшки.
Шсля оцшки питань експерту, суд виносить ухвалу, а суддя постанову, в яких викладаються пос-тавлеш на виршення судово-товарознавчо! експертизи питання (ст. 144 ЦПК) та передаються експерту-товарознавцю для проведення експертного дослщження та складання висновку [6]. В ухвалi (постановi) мае бути зазначено, яю iз поданих учасниками судового розгляду питання з яких мотивiв було вiдхилено.
Одним iз проблемних процесуальних моментiв щодо судово-товарознавчих експертиз е те, що всу-переч вимог дшчого законодавства, питання експерту-товарознавцю формулюються не завжди чiтко, не дотримуеться послiдовнiсть питань, яка у наступно-му передбачатиме послiдовнiсть дослщного процесу, а також ввдсутне обгрунтування необхiдностi призначення iнших видiв експертиз (додатково!, повторно! комiсiйно! тощо). Дотримання вимог чинного законодавства, правильне його розумiння та тлумачення дозволяють усунути подiбнi недолiки, але може за-лишатись низка нюанав, якi стосуються проведення судово-товарознавчих експертиз рiзних груп товарiв.
Як i будь-яка iнша судово-товарознавча експертиза завжди мае здшснюватись на принципах за-конностi, системного подходу, незалежносл судового експерта-товарознавця, об'ективностi та повноти до-слвдження. Аналiз практики використання у судi су-дово-товарознавчих експертиз до цих принцитв дозволив додати наступнi:
- забезпечення значимосл для доказування висновк1в експертизи складае основу прийомiв та ре-комендацш, як1 визначають лiнiю поведiнки суддi щодо iнших учасник1в судового процесу (вщповщно до вимог ст. 57 ЦПК) [6];
- планування конкретних судових дш, як1 пов'язанi iз пiдготовкою, призначенням та проведен-ням судово-товарознавчо! експертизи, для ефектив-ного використання спещальних товарознавчих ш-знань у встановлеш iстини у справц
- своечаснiсть призначення експертизи, що ви-значаеться правильним вибором моменту призначен-ня i цiлком залежить вiд характеру та повноти зiбра-них об'ектiв, для дослiдження яких потрiбнi товароз-навчi пiзнання;
- оператившсть експертного дослiдження -визначаеться тим, що дана експертиза призначаеться щд час судового розгляду, для проведення и часто потрiбен час, тому судовий розгляд припиняеться та переноситься на шший час, при цьому, наприклад, слад враховувати вимоги ст. 141 ЦПК, яка прописуе вимоги до огляду доказiв, що швидко псуються [6];
- проведення експертизи особисто експертом-товарознавцем - це потребуе ввдповвдних товарознавчих тзнань, високо! квалiфiкацi! та навичок у робо-тi обраного експерта-товарознавця з урахуванням вимог ст. 53 та ст. 187 ЦПК [6];
- фжсащя у висновку вах проведених досль джень iз докладним описом використаних методiв та методик, нормативних матерiалiв, мае бути повною та зрозумшою, що обумовлюеться необхвдшстю по-
дальшо1 його оцшки судом для визнання джерелом доказу, що передбачено також ст. 189 ЦПК [6];
- процесуальне оформлення результата екс-пертного дослщження, з урахуванням вимог ст. 147 ЦПК, щодо оформлення висновку експерта [6].
Проведения судово-товарознавчо1 експертизи у суд1 повинно вшповвдати вимогам, що передбачеш статтями 57, 74, 133, 140-150, 170, 171, 179, 185, 187 ЦПК [6]. Виходячи 1з компетенци експерта-това-рознавця, суди повинш враховувати те, що вш самос-тшно обирае споаб проведення судово-товаро-знавчо1 експертизи. Судово-товарознавча експертиза проводиться у суд1 або поза судом, якщо це потр1бно у зв'язку з характером дослщжень або якщо об'ект дослщжень неможливо доставити до суду. Прикладом може бути судово-товарознавча експертиза визначення вартосп майна (мебл^ побутова техшка тощо) при розлученш для виршення питання щодо його розподшу м1ж сторонами.
Шсля завершення експертних дослщжень екс-перт-товарознавець складае висновок, який вщповщ-но до ст. 66 та ст. 147 ЦПК повинен мютити доклад-ний опис проведених дослщжень, зроблеш в результат! 1х висновки i обгрунтоваш вщповщ на поставле-m судом питання [6]. Складаючи висновок, експерт-товарознавець ретельно прописуе весь процес досль дження, посилаеться на використаш нормативнi ма-терiали, пояснюе використання методик та логiчно доводить до вщповщей на поставленi судом питання. Зустрiчаються випадки, коли при проведенш судово-товарознавчо! експертизи експерт-товарознавець ви-являе обставини, з приводу яких йому не були поставлен питання. За таких умов вш мае право сво! мiр-кування про цi обставини включити до висновку експертизи. О^м вимог, яш передбаченi цивiльним процесуальним законодавством щодо висновку екс-пертизи, вш мае бути написаний зрозумiлою мовою, а самi висновки повиннi бути обов'язково науково обгрунтованими, достовiрними та мютити повш вщ-повiдi на поставлеш питання. Цей висновок, тдписа-ний особисто експертом-товарознавцем, приеднуеть-ся до матерiалiв справи. Бувають випадки, коли до проведення експертизи залучаеться дек1лька експер-тiв, наприклад поводиться комплексна (ст. 149 ЦПК) чи комюшна експертиза (ст. 148 ЦПК) [6]. К таких випадках залучеш експерти при складаннi висновку радяться мгж собою, приходять до однаково1 думки i пiдписують висновок експертизи. Якщо хтось iз екс-пертiв мае iнше бачення щодо виршення конкретного питання, то вш сво1 мiркування викладае в окре-мому висновку, який також шдписуе власноручно.
Дшче законодавство не передбачае, що висновок експертизи е обов'язковим для винесення ршен-ня, але воно зобов'язуе суд оцшити висновок експертизи вщповщно до вимог ст.ст. 189, 212 ЦПК [6]. За умови, коли висновок судово-товарознавчо1 експертизи мютить незрозумш мiсця, вони можуть бути усно пояснеш експертом-товарознавцем, що заноситься до журналу судового засщання (ст. 147 ЦПК) [6]. Якщо i тсля допиту експерта суд не погоджуеть-ся iз висновком експертизи вiн мае мотивувати свою незгоду в рiшеннi або ухваль На пiдставi цього мо-
жуть призначатись iншi експертизи (додаткова, повторна, комюшна чи комплексна), що передбачено ЦПК у ст. 148-150 [6].
Виходячи iз законодавчого визначення да-них експертиз слщ пам'ятати, що повторна i додаткова експертизи можуть призначатись тшьки у випадках, коли суд не задовольняе результат пер-винно1 експертизи:
- додаткова - коли розкрито неясно чи непов-но питання, яш винесеш на виршення експертизи, i вона може виконуватись тим самим експертом-товарознавцем;
- повторна - коли суд вважае, що винесеш на виршення експертизи питання розкрито неправильно або е порушення процесуальних норм при проведенш експертизи, i мае виконуватись тшьки шшим експертом.
Комюшна та комплексна експертизи можуть бути як первинними, так i проводитись тсля розгляду судом висновшв експертизи з тих самих пи-тань, якщо результати проведеного експертного до-слщження не мютять вичерпних вiдповiдей на поставлеш питання. У будь-якому випадку, комплексну та комiсiйну експертизу проводять декiлька експер-тiв, рiзниця у тому, що до проведення комюшно1 експертизи залучаються експерти одше1 спецiальностi (товарознавцi), а до комплексно1 - рiзних спещаль-ностей (товарознавщ, технологи, економiсти, еколо-ги тощо).
Ст. 189 ЦПК передбачае, що шяш докази не мають для суду наперед встановлено1 сили, саме тому висновок експертизи, поряд з шшими наданими суду доказами, мае бути перевiрений та оцшений судом [6]. Висновок судово-товарознавчо1 експертизи оцiнюеться судом у судовому засщанш пiд час розгляду вах обставин справи у гх сукупностi. Оцiнку суд надае за сво1м внутрiшнiм переконанням на ос-новi всебiчного, повного та об'ективного розгляду висновку експертизи. Такий шдхвд передбачений ст. 212 ЦПК [6].
Оцшюючи висновок експертизи, що наданий експертом-товарознавцем, суд враховуе наявшсть обставин, що перешкоджають залученню даного експерта; компетентнiсть та повноваження експер-та-товарознавця; дотримання вимог процесуально-го законодавства експертом-товарознавцем при проведенш експертного дослiдження; достатнiсть наданих об'екпв дослiдження для повних та об'ек -тивних вщповщей на питання експертизи; узго-дженiсть мiж дослщною частиною та пiдсумковим висновком судово-товарознавчо1 експертизи; вщ-повiднiсть висновку експерта шшим матерiалам, що розглядае суд.
Якщо у справ було призначено i проведено декшька експертиз щодо одно i того самого об'екта, суд дае оцшку кожному висновку експертизи для встановлення обгрунтованосп, повноти, об'ектив-ностi та неупередженосп проведеного експертного дослщження. Таку оцiнку проходять i висновки окремих експерпв, як1 були залученi до проведенш комюшно1 чи комплексно1 експертизи i не погоди-лись iз позицiею iнших експертiв.
Вщ висновку експертизи слад ввдр1зняти документа щодо обставин справи, яш були отриман i3 за-стосуванням спецiальних знань (наприклад, причини пошкодження товару, вартiсть його вщновлення чи ремонту, розмiр нестачi матерiальних цiнностей). Такими документами можуть бути акти перевiрок, жур-нали облiку, технологiчнi картки, технiчнi паспорти, сертифшати якостi тощо. Цi документа, навиъ за умови, що вони отримаш на запит суду, не можуть розглядатись як висновок експертизи та бути причиною у вiдмовi призначення судово-товарознавчо! ек-спертизи.
5. Апробащя результат дослiджень
Вiдповiдно до Закону Украши «Про судову ек-спертизу» судово-експертна дiяльнiсть в Украïнi здiйснюeтъся державними спецiалiзованими устано-вами та вщомчими службами, до яких належать: нау-ково-дослiднi та iншi установи судових експертиз Мшютерства юстицiï Украïни та Мшютерства охо-рони здоров'я Украши; експертш служби Мшютерс-тва внутршшх справ Украши, Мiнiстерства оборони Украши, Служби безпеки Украши [7]. Судово-експертна дiяльнiсть в Укрш'ш також здiйснюeтъся на пiдприeмницъких засадах атестованими експертами-товарознавцями, що внесет до державного Реестру експерпв, а також громадянами за разовими договорами. У випадках призначення судово-товарознавчих експертиз практика показуе високе залучення саме таких експертiв-товарознавцiв. Атестацiя судових ек-спертiв-товарознавцiв з числа пiдприемницъких структур та громадян здiйснюетъся Мiнiстерством юстицп Украши вiдповiдно до його повноважень. При залученш до проведення судово-товарознавчоï експертизи експерта-товарознавця, який не працюе у спецiалiзованiй установi суд обов'язково перевiряе наявнiстъ у нього дшчого свщоцтва про присвоення йому квалiфiкацiï судового експерта за спещальшстю товарознавство. 1снують випадки, коли до проведення експертних дослщжень залучаються фахiвцi, яш не мають свiдоцтва судового експерта. За таких умов товарознавець проводить експертне дослщження на пiдставi разового договору, що може бути лише за умови, коли в шшому порядку експертш дослщження провести неможливо.
Актуальним залишаеться питання щодо стро-шв проведення експертизи, оск1льки найчастше саме тривалi дослiдження експерта-товарознавця призво-дять до порушення термiнiв розгляду справ. Через щ причини доцшьним вважаеться при призначеннi судами судово-товарознавчоï експертизи завжди визна-чати строки ï\ проведення.
6. Висновки
Проведене дослiдження показало, що експерт-нi дослщження е важливою складовою процесу дока-зування у цившьному судочинства Однак не виклю-чеш помилки i порушення норм ЦПК при призначенш та проведенш експертиз, а також при викорис-танш ï\ висновк1в як доказiв у справi, що зумовлено сукупшстю причин. У статтi визначено загальш пвд-ходи та особливостi провадження судово-товаро-
знавчих експертиз у судах при розглящ цивiлъних справ, а саме:
- окреслено процес провадження судово-товарознавчоï експертизи у судах загально! юрисдикцп у якому е низка особливостей, пов'язана iз характером та обсягом об'екпв дослщження, оск1льки де-як1 можуть швидко псуватись або вимагають особли-вих умов зберпання; дослщження не всiх об'ектiв, а лише частини iз них; дослщженням об'екту на умови його вщсутностц
- наведено характеристику принципiв ïï провадження, серед яких слщ видiлити такi, як: забез-печення значимостi для доказування висновкiв експертизи; планування конкретних судових дш, свое-часнiстъ призначення експертизи; оператившсть експертного дослiдження; проведення вах дослiдженъ особисто експертом; повна i зрозумша фiксацiя про-веденого дослщження, використаних методiв та методик у заключному документi - висновку експерта; процесуальне оформлення резулътатiв експертного дослщження;
- охарактеризовано особливостi визначення питань експерту-товарознавцю, яш мають бути чтг-кими за формою та ясними й зрозумшими за змю-том (саме для реалiзацiï ще1' вимоги необхiдна кон-сулътацiя товарознавця); суттевими для дано1' справи i випкати iз ïï матерiалiв, а 1'х висвiтлення мае ба-зуватись на змiстi конкретних положень товароз-навства; характер питань повинен вщповщати су-часним можливостям судово-товарознавчоï' експертизи та компетентностi експерта-товарознавця; порядок формулювання питань мае бути вщ питань за-гального характеру до питань, що деталiзують, та у подальшому визначати послщовшсть етапiв експертного дослiдження;
- виявлено загалънi пiдстави призначення до-датковоï повторноï, комплексноï та комiсiйноï екс-пертизи;
- узагальнено засади оцшки висновку експертизи судом для використання його у якосп доказу, зауважено, що суд повинен дати оцшку кожному висновку з точки зору всебiчностi, повноти i об'ектив-носп експертного дослщження, причому перевага не мае вщдаватись висновку на пiдставi того, що вш отриманий у провiднiй установi.
Лггература
1. Про застосування норм цившьного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справi до судового розгляду. Постанова Пленуму Верховного Суду Украши вщ 12.06.2009 року № 5 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/v000 5700-09
2. Про судову практику розгляду цившьних справ про визнання правочишв недшсними. Постанова Пленуму Верховного Суду Украши вщ 06.11. 2009 року № 9 [Електронний ресурс.] - Режим доступу: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/ show/v0009700-09
3. Архшов, В. В. Судово-товарознавча експертиза товарiв народного споживання та послуг: теорiя та практика [Текст]: навч.-практ. поабник / В. В. Архшов. - К.: Центр учб. Л-ри, 2008. - 306 с.
4. Експертизи у судовш практищ [Текст] / за ред. В. Г. Гончаренка. - К.: Юршком 1нтер, 2010. - 400 с.
5. Джавадов, Ф. М. Концептуальш основи розвитку судово1 експертизи у сучасних умовах [Текст]: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук / Ф. М. Джавадов. - К, 2000. - 29 с.
6. Цившьний процесуальний кодекс Украши ввд 18.03.2004 № 1618-IV [Текст] // Ввдомосп Верховно1 Ради Украши (ВВР). - 2004. - № 40-41, 42. - ст. 492.
7. Про судову експертизу: Закон Украши ввд 25.02.1994 № 4038-XII [Текст] // Вщомосп Верховно1 Ради Украши. - 1994. - № 28. - Ст. 232.
8. 1нструкщя про призначення та проведення судових експертиз та експертних дослщжень, затверджена наказом Мгн'юсту Украши ввд 08.10.1998 № 53/5, зареестро-ваним у Мш'юсту Украши 03.11.1998 за № 705/3145 ^з змнами) [Текст] // Офшшний вюник Украши. - 1998. -№ 46. - С. 172.
9. Про судову експертизу в кримшальних i цившьних справах. Постанова Пленуму Верховного Суду Украь ни ввд 30.05.1997 № 8 [Текст] // Вюник Верховного Суду Украши. - 1997. - № 3. - С. 2-5.
10. Порядок ведення державного реестру атестова-них судових експертав : затв. наказом Мгшстерства юстици Украши вщ 29.03.2012 р. № 429/5 [Текст] // Офщшний вю-ник Украши. - 2012. - № 27. - Ст. 1017.
References
1. On Implementing the Norms Civil Procedural Legislation Regulating the Proceedings before the Trial. Plenum of the Supreme Court of Ukraine dated from June 12, 2009, No. 5. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/v0005700-09
2. On Court Practice of Civil Cases on Recognizing Transactions Void. Plenum of the Supreme Court of Ukraine dated from November 6, 2009 No. 9. Available at: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09
3. Arhipov, V. V. (2008). Sudovo-tovaroznavcha ek-spertyza tovariv narodnogo spozhyvannja ta poslug: teorija ta praktyka. Kyiv: Centr uchb. L-ry, 306.
4. Goncharenko, V. G. (Ed.) (2010). Ekspertyzy u su-dovij praktyci. Kyiv: Jurinkom Inter, 400.
5. Dzhavadov, F. M. (2000). Konceptual'ni osnovy rozvytku sudovoi ekspertyzy u suchasnyh umovah. Kyiv, 29.
6. Civil Procedural Code of Ukraine dated from March 18, 2004 No. 1618-IV (2004). Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine (BVR), 40-41, 42, Article 492.
7. On Forensic Expertise: the Law of Ukraine dated from February 25, 1994 No. 4038-XII (1994). Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine, 28, Article 232.
8. Instructions on the Assignment and Conduction of Forensic Expertises and Expert Studies Approved by the order of the Ministry of Yustice of Ukraine dated from October 8, 1998 No. 53/5, registered by the Ministry of Yustice of Ukraine on November 3, 1998 No. 705/3145 (amended) (1998). Official Bulletin of Ukraine, 46, 172.
9. On Forensic Expertise in Criminal and Civil Cases. Plenum of the Supreme Court of Ukraine dated from May 30, 1997 No. 8 (1997). Bulletin of the Supreme Court of Ukraine, 3, 2-5.
10. The Procedure of Handling the State Register of Certified Court Experts: approved by the order of the Ministry of Yustice of Ukraine dated from March 29, 2012 No. 429/5 (2012). Official Bulletin of Ukraine, 27, Article 1017.
Дата надходження рукопису 21.06.2016
Петрова 1рина Анатолпвна, доктор юридичних наук, професор, кафедра шформацшно! та eKOHOMiHHOi безпеки, Харшвський нацюнальний ушверситет внутршшх справ, пр. Льва Ландау, 27, м. Харшв, Украина, 61000
E-mail: ekobezpeka@mail.ru
