CC BY
0PHYSICAL EDUCATION AND SPORT
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ТЕХН1КИ СПОРТИВНИХ РУХ1В ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 Р1ЗНИХ МЕТОД1В НАВЧАННЯ I З УРАХУВАННЯМ СИЛИ НЕРВОВО1 СИСТЕМИ ЮНИХ СПОРТСМЕН1В
Ю. В. Близнюк, Харювсъка державна академ1я ф1зичног культури, Украгна DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30092021/7693 ARTICLE INFO ABSTRACT
Received: 09 August 2021 Improving the efficiency of the exercise training process continues to be an
Accepted: 20 September 2021 important task in all sports. For several years, practical material on the use of
PubHshed: 30 September 2021 non-traditional methods of forming the technique of sports movements in
different sports in athletes with different strength of the nervous system in KEYWORDS relation to excitation was collected and summarized. A total of 495 athletes
nervous system strength, motor aged 11-13 took part in the research. They were divided according to the
technique, tapping test. strength of the nervous system into 3 groups: "strong", "medium" and
"weak". For this purpose, the most accessible and objective methods were used: motor technique, tapping test, noise immunity test. It was found that in most cases, athletes of the strong type with greater success mastered the material in the process of problem-based learning, "weak" - when using the reproductive method, and "average" in all cases showed approximately the same results.
The process of formation of technique in athletes with different strength of the nervous system proceeds differently. Regardless of the method, strong boys learn more slowly. The dynamics of change in their indicators indicates that the greatest success comes in the first lessons, when there is a mastery of the temporal characteristics of exercise. It is noticed that "strong" in the conditions of application of a game method feel more confident and show higher results, than others.
Citation: Bliznyuk Yu. V. (2021) Features of the Process of Forming the Technique of Sports Movements with the Use of Different Training Methods and Taking into Account the Strength of the Nervous System of Young Athletes. World Science. 9(70). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30092021/7693
Copyright: © 2021 Bliznyuk Yu. V. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Пщвищення ефективносп процесу навчання техшщ фiзичних вправ продовжуе залишатися важливою задачею в ycix видах спорту. Справдi величезш резерви ефективносп процесу формування спортивно! техшки включають у ra6i врахування властивостей нервово! системи юних спортсмешв. Проте, аксюматичне для великого спорту положення про залежнють ефективносп даного процесу вщ iндивiдyальних особливостей нервово! системи не стало ще надбанням численно! арми тренерiв, що працюють у нижчих ланках багаторiчного вдосконалення спортсмешв. В кращому випадку на тренуваннях спортсмешв масових розрядiв враховуються !х статев^ вiковi та функщональш особливосн. Але i в спещальнш лiтератyрi диференцшоване навчання спортивним рухам розглядасться повсюдно в такому ж ракурс^ i лише в деяких роботах (здебшьшого з психологи) iндивiдyальний тдхщ розглядасться також i з точки зору сшввщношення мiж здатнiстю швидко i якiсно опановувати новi спортивнi рухи i iндивiдyальними властивостями нервово! системи спортсменiв.
Протягом декшька роюв збирався { узагальнювався практичний матер!ал з застосування нетрадицшних метод!в формування техшки спортивных рухiв в р!зних видах спорту у спортсмешв з р!зною силою нервово! системи вщносно збудження. Всього в дослщженнях прийняли участь 495 спортсмешв вшом 11-13 рокiв. 1х було подшено за силою нервово! системи на 3 групи: «сильних», «середшх» { «слабких». Для цього були використаш найбшьш доступш { об'ективш методики: рухова методика [6, 7], тептнг-тест [4], проба на перешкодоспйюсть [3].
Властивють нервово! системи - сила у вщношенш до збудження була взята в якосп фактора !ндив!дуал!заци за т1е! причини, що вона е бшьш стшкою, генетично зумовленою 1 менш шж шш! шдлягае вшовим змшам [5, 7].
До нетрадищйних метод1в формування техшки спортивних рухiв можна вщнести безл1ч таких, що не застосовуються в навчально-тренувальному процесс або застосовуються вкрай рщко. Ми використали проблемне навчання [1], один з вар!анпв ¿грового методу, метод взаемонавчання { два методи, як включають в соб1 елементи репродуктивного 1 проблемного навчання [2].
В даному випадку дослщження проводилося в трьох навчально-тренувальних групах першого року шдготовки з плавання. Р1вень оволодшня техшкою вправ визначався за допомогою спещально розробленого тестового завдання. При цьому враховувався час його виконання, кшьюсть припущених помилок, кшьюсть виконаних рух1в (частота) 1 ощнка за техн1ку, яку виставляли 4 експерти з числа студенпв-практиканпв спортивного вузу. Для об'ектив!зацн оц1нки { урахування помилок були розроблен1 спещальш шкали, що дозволяли пред'являти однаков1 вимоги до вс1х спортсмен1в.
Тестове завдання виконувалося на початку, в середин! ! наприк!нц! досл!дження, яке продовжувалося 3 м!сяц!, що дозволило простежити не т!льки прир!ст показниюв, але ! !х динам!ку. В ход! дослщжень анал!зувалися р!зноман!тн! поеднання метод!в навчання з типами нервово! системи спортсмешв. Переважну к!льк!сть (близько 80% вщ загального числа тих, хто випробовувався) склали спортсмени с середньою нервовою системою, а в групах «сильних» ! «слабких» натчувалося приблизно однакове число д!тей. Це типова картина для будь-яко! середньостатистично! групи людей, розпод!лених за ознакою сили нервово! системи у вщношенш до збудження. [8].
В процес! дослщження були проведен! три сер!!' експерименпв. В першш сер!!' пор!вняння ефективност! репродуктивного методу з провим ! проблемним навчанням виявило, що репродуктивний (традицшний) метод б!льш всього шдходить «слабким»; при проблемному навчанш вс! спортсмени демонстрували приблизно однаков! результати з ус!х показник!в; те ж вщбулося ! з тими, хто навчався за провою методикою (табл.1). Кр!м того, в!ропдно встановлено, що проблемне навчання за своею ефектившстю мае незаперечну перевагу над шшими методиками.
1нша група спортсмешв в даному експерименп навчалася, чергуючи через кожш два тренування вищенаведеш методики в р!зн!й посл!довност!. В результат! анал!зу отриманих даних виявилося, що в!рог!дних в!дм!нностей в ефективност! навчання м!ж групами, що застосовували цей «в!негрет», немае. Анал!з динамши результат!в тестування у спортсмен!в з р!зною силою нервово! системи показав, що при переход! вщ репродуктивного метода до прового, у вшх них спостер!гаеться скорочення часу на виконання тестового завдання ! зниження оц!нки за техн!ку. При переход! вщ репродуктивного методу до проблемного навчання вщбуваегься зворотне явище: збшьшення часу ! п!двищення оц!нки. Коли за провим методом !де проблемне навчання, кращих показник!в домагаються «сильш», а «слабк!» б!льш усп!шн! при зворотньому чергуванн!. Це дозволяе припустити, що для «сильних» б!льш прийнята така побудова навчання, при якш спочатку робиться акцент на оволод!ванш часовими характеристиками вправ (що вщповщае зм!сту !грового методу) з подальшим поступовим зм!щенням акценту на оволодшня просторовими ! просторово-часовими характеристиками вправи, що вивчаеться (це вщповщае змюту проблемного навчання). «Слабк!» ж схильш на початковому етап! навчання до роботи, пов'язано! з оволод!ванням просторових ! просторово-часових характеристик рухових дш.
Було також встановлено, що «середш» мають однаков! усп!хи при виконанш вправ за будь-яко! з методик, але !'хш результати е також середшми в пор!внянн! з шшими типолопчними групами.
Таблиця
. Показники усшшност навчання в умовах застосування pi3H^ методiв
Показники Умови реестрацп Методи навчання
Репродуктивний n=19 Проблемний n= 18 1гровий n=16
X Р 5 X Р 5 X Р 5
Час (с) Висх1дн1 Кшцев1 Р1зниця 13.84 12.03 1.82 < 1.82 3.03 0.05 13.46 12.0 1.46 < 1.01 0.58 0.001 13.84 12.53 1.31 > 2.22 1.78 0.05
Оцшка (бал) Висх1дн1 К1нцев1 Р1зниця 10.15 12.17 2.02 < 1.57 1.86 0.001 9.94 13.50 3.56 < 1.21 1.33 0.001 10.53 12.38 2.05 > 1.65 2.36 0.05
Помилка (кшьюстъ) Висхщш К1нцев1 Р1зниця 0.52 0.17 0.35 < 0.60 0.24 0.001 0.26 0 0.26 < 0.36 0 0.01 0.45 0.45 0 > 0.46 0.62 0.05
В другш сери експериментiв дослiджувалася ефективнiсть все того ж репродуктивного методу, проблемного навчання i двох рiзновидiв методик, яю сполучають в собi елементи вищезазначених методiв. На практицi це мало вигляд застосування на одному занятп тако! методики, що спочатку спантеличувала спортсменiв, а потiм викладала перед ними всю iнформацiю про те, що i як треба зробити (проблемно-репродуктивна методика). 1нша методика припускала спочатку видачу готового до виконання матерiалу i створення по ходу його вивчення проблемних ситуацш (репродуктивно-проблемна методика).
Експеримент показав перевагу останньо! методики над першою, але все ж проблемне навчання i тут виявилося найбiльш ефективним для вшх, хто випробовувався в загальнш масi. В цiлому, в цих дослiдженнях пiдтвердилися результати, отриманi в першш серп експериментiв (табл.2). Так, «слабю» найбiльш успiшно навчалися з використанням традицшного методу, «середш» с^зь виявлялися середнiми, а «сильнi» досягали найбшьших успiхiв в так званш «репродуктивно-проблемнiй методицi».
Проблемне навчання, хоч воно i е самим ефективним, все ж мае i недолши. Так, випробуванi, що навчалися за щею методикою, постiйно вiдставали щодо часу виконання тестового завдання, i лише на останньому заняттi змогли показати найвищий результат, що свщчить про труднощi в застосуваннi дано! методики i тягне за собою бшьш тривале формування рухових вмшь i навикiв i що шдтверджуетъся дослiдженнями Ю.К. Бабанського [1].
Аналiз динамiки показникiв оволодiння вправами, що вивчалися, показав, що повiльнiше шж у всiх формування рухового навику протшае у «сильних» спортсменiв незалежно вiд методики навчання, що застосовуеться. Було також виявлено, що часовi характеристики рух1в у всiх спортсмешв формуються значно ранiше, нiж просторовi i просторово-часовi. Пiд час юпипв у всiх дiтей, незалежно вщ методики навчання, що застосовувалась, спостерпалося зростання всiх показникiв опанування тестовою вправою перших трьох занять, шсля чого спостерiгався тривалий застiй. Це свщчить, за нашою думкою про те, що спортсмени досить легко схоплюють основу (ведуча ланка) рухово! дп, i тому початкова фаза 11 становлення за своею тривалютю виявляеться бiльш короткою нiж наступи.
В третiй серп експериментiв дослщжувалася ефективнiсть застосування методу взаемонавчання i проблемного навчання. Найбiльш контрастними виявилися результати оволодшня вправами в груш «сильних» спортсмешв. Вони продемонстрували найгiршi серед ушх показники при проблемному навчанш i найвищi серед вшх при застосуваннi взаемонавчання.
Найбшьш успiшно проблемне навчання протiкало у «слабких». Цi результати не погоджуються з результатами перших двох серш експерименпв, але в даному випадку вiрогiдних змiн а нi в жодному з показниюв в обох типолопчних групах не вiдбулося. Тшьки «середнi» спортсмени домоглися вiрогiдного полшшення результатiв за показниками часу i кiлькостi помилок. Метод взаемонавчання дозволив вшм, хто випробувався, прийти до кшця експерименту з досить високими результатами, але i тут «середш» змогли вiрогiдно зменшити i час виконання тестового завдання i кшьюсть помилок, а «сильнi» i «слабю» - тiльки час.
Щцводячи тдсумки зроблено! роботи, можна зробити висновок, що процес початкового навчання буде бшьш ефективним при комплексному використант як нетрадицiйних, так i традицшних методiв. Помiчено, що застосування елеменпв проблемностi i взаемонавчання на перших заняттях ускладнюють оволодiння основами техшки, а традицiйна методика порiвняно швидко вирiшуе поставлену задачу. В подальшому методи, що активiзують пiзнавальну дiяльmсть, виявилися бiльш дiяльними i дозволили спортсменам, що навчалися в умовах !хнього застосування, значно випередити сво!х однолiткiв, що займалися за традищйною методикою.
Таблиця 2. Показники усшшност навчання в умовах застосування pi3H^ методiв
Показники Умови ГРУПИ
реестраци Репродуктивно- проблемна X 5 n=21 Проблемно-репродуктивна X 5 n=22 Репродуктивна X 5 n=18 Проблемна X 5 n=20
Час Висхвдт 12,2 4,3 11,48 2,15 11,68 2,15 11,34 1,99 1,99
(с.) Юнцев1 9,33 1,69 9,51 1,53 8,56 1,08 8,50 0,83
Р1зниця 2,87 Р< 0,01 1,97 Р < 0,01 3,12 Р< 0,001 2,84 Р<0,001
Ощнка Висхвдт 8,61 2,11 9,68 1,36 8,87 1,52 8,74 1,61
(бал) Юнцев1 11,47 2,19 11,68 1,84 11,11 2,04 11,83 2,52
Р1зниця 2,86 Р< 0,001 2,0 Р<0,001 2,24 Р< 0,001 3,09 Р< 0,001
К-ть Висхвдт 14,33 1,33 19,13 4,39 16,84 3,89 16,67 2,34
ЦикЛ1Б Юнцев1 14,63 3,34 15,28 3,51 14,53 1,60 13,08 2,07
Р1зниця -0,3 Р>0,05 3,85 Р< 0,01 2,31 Р<0,05 3,59 Р<0,01 0,0100,0010,001
Помилки Висхвдт 0 0 0,13 0,26 0,57 0,74 0,51 0,69
(к-ть) Юнцев1 0,26 0,66 0,21 0,43 0,11 0,30 0,38 0,57
Р1зниця -0,26 Р>0,05 -0,08 Р>0,05 0,46 Р<0,05 0,13 Р>0,05
В ходi дослiдження було помiчено, що часте чергування методiв в процесi навчання ускладнювало засвоення матерiалу. З'ясувалося також, що перше заняття практично характеризуе спроможнiсть того, хто випробовувався, до формування потрiбного навику. Це виявилося в тому, що т спортсмени, що на першому заняттi показали найбiльш висою результати, при виконаннi тестового завдання, були кращими i на останньому занята. Динамша процесу оволодiння руховими дiями свiдчить, що в самому початку навчання вщбуваеться збiльшення швидкосп виконання рухiв (частота), а техшка залишаеться на низькому рiвнi.
При порiвняннi ефективностi методiв навчання виявилося, що найменш придатним для навчання е ^овий метод, головна суттевють якого полягае в вiдсутностi орiентовно! основи дИ.
Було встановлено, що в бшьшосп випадкiв спортсмени сильного типу з бшьшим успiхом оволодiвали матерiалом в процесi проблемного навчання, «слабю» - при застосуваннi репродуктивного методу, а «середш» у вшх випадках показували приблизно однаковi результати.
Процес формування техшки у спортсмешв з рiзною силою нервово! системи протшае по-рiзному. Незалежно вiд методу повшьшше навчаються хлопчики сильного типу. Динамша змiни !х показникiв свiдчить про те, що найбiльшi успiхи приходяться на першi заняття, коли вщбуваеться оволодiння часовими характеристиками фiзичних вправ. Помiчено, що «сильнi» в умовах застосування прового методу почувають себе бшьш упевненими i показують бшьш висок результати, нiж iншi.
Таким чином, застосування комплексу рiзноманiтних методiв навчання в поеднаннi з урахуванням iндивiдуально-типологiчних вiдмiнностей спортсменiв е тим фактором, що дозволяе усшшно виршувати всi задачi спортивно! пiдготовки дтей i сприяе бiльш швидкому формуванню рухових навикiв з бiльш високою якiстю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бабанский Ю. К. Интенсификация процесса обучения. М.: Знание,1987. 78 с.
2. Близнюк Ю.В. Методика обучения физическим упражнениям на основе учёта типологических особенностей нервной системы подростков. Харьков, 1988, 21 с.
3. Вайнштейн А. Л., Жур В. П. Влияние силы нервной системы на характер обучения физическим упражнениям младших школьников. Вопросы теории и практики физкультуры. Вып. 2. Минск,1973. С. 56-60.
4. Ильин Е. П. Дифференциальная психология. СПБ.: Питер,2001. 464 с.
5. Круцевич Т. Ю. Управление физическим состоянием подростков в системе физического воспитания: автореф. дисс. на соискание учён. степени доктора наук по физическому воспитанию и спорту: спец. 24.00.02. Киев, 2001. 38 с.
6. Небылицын В. Д. Психологические исследования индивидуальных различий. М.: Наука,1976. 334 с.
7. Пейсахов Н. М. Саморегуляция и типологические свойства нервной системы. Казань,1974. 258 с.
8. Теплов Б. М. Избранные труды: в 2-х томах. М.: Педагогика, 1985. Т. 1. 329 с., Т. 2. 859 с.
