CC BY
6
МАТЕР1АЛИ ВСЕУКРА1НСЬКО1 НАУКОВО-ПРАКТИЧНО1 КОНФЕРЕНЦ11З М1ЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ
дiагностичноl цшност цитолопчного та пато-гiстологiчного дослiдження щитоподiбноl за-лози, яких було прооперовано у ДУ «1нститут проблем ендокринно! патологи ím. В. Я. Дани-левського Нацюнально! академп медичних наук Украши» в перiод березень-квiтень 2019 р. yci цитологiчнi висновки за матерiалами тонкогол-ково! асшрацшно! пункцшно! бюпси розподь лено на чотири дiагностичнi категори: нешфор-мативнi (11,2 %), доброякiснi (56,3 %), сумнiвнi (13,4 %) та злоякiснi (19,1 %). У пацieнтiв Í3 не-шформативними результатами гiстологiчного дослiдження виявлено юсти щитовидно! залози. Цитологiчнi висновки доброяюсност патолопч-ного процесу пiдтвердженi пстолопчним досль дженням. Найчастiше такий дiагноз вiдповiдав
багатовузловому зобу i фол^лярнш аденомi.
Повне спiвпадiння результатiв цитолопчного дослщження, УЗД-висновку з висновками планового пстолопчного дослiдження було у 253 випадку ( 84,6%), сшвпадшня пстолопчно-го i УЗД-висновку та несшвпадшня цитолопч-ного висновку - у 32 випадках (10,7 %) та повне несшвпадшня пстолопчного, цитолопчного та УЗД-висновку - 15 випацюв ( 4,68 %).
Висновки. Встановлено, що тонкоголкова асшрацшно-пункцшна бюпшя з наступним ци-тологiчним дослiдженням бюптапв е ефектив-ним методом проведення диференщально! дiа-гностики новоутворень щитоподiбноl залози, що спiвпадае з даними свтово! лiтератури.
Особливостi процесу формування клтчно!'
термшологй'
Запорожець О. С., Сидора М. Ю.
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни»
Термшотворення - це процес, подовжений у часц жодна галузь науки не отримала водночас усю термшолопчну систему, вона накопичуеть-ся тисячорiччями. Становлення i розвиток ме-дично! науки, зокрема, проходить через кшька еташв. Першi трактати з медицини належать давшм грекам Гiппократу та його послщовнику Галену. У цих творах зус^чаеться багато тер-мiнiв, як вживаються i сьогоднi, наприклад: ele-phanthiasis (слоновiсть),phlegmone (запалення), gangraena (змертвшня), oedema (набряк) тощо. 1сторично на змiну Давнiй Греци провщну роль у науцi бере на себе Давнш Рим. Варто вщзна-чити, що роботи з медицини мають авторство видатних енциклопедистiв Плiнiя, Варрона. Навт автор вiдомого трактату «De medicina» («Про медицину») Корнелш Цельс не був лша-рем. Але це не применшуе його внесок у сучас-ну медичну термiнологiю, саме з цього трактату прийшли до нас abscessus (абсцес, нарив), carcinoma (ракова пухлина), scabies (короста), tuberculum (горбок). Зрозумшо, що з плином часу деяю з термшв змшили свое значення (це явище - характерна риса розвитку мови взагал^ а, отже, притаманна й мовi науки, дерматологи зокрема). Так, Цельс писав: «impetigo - це те,
що греки називають lichen». Сьогоднi impetigo - шфекцшне захворювання шкiри з утворенням пухирщв або пустул i вторинним утворенням юрочок, що не залишають рубцiв пiсля одужан-ня. Lichen - лишай - визначення, що охоплюе головним чином рiзноманiтнi хрошчш захворювання шкiри, як супроводжуються свербе-жем з папулами (вузликами), зберпають свою морфологiю впродовж усього захворювання i не перетворюються на пухирцi або пустули.
До сьогодш залишаеться невирiшеною проблема основного принципу утворення назв за-хворювань. Пiд час вивчення медицини хвороба як явище розглядаеться з трьох аспекпв: анато-мiчного (де вщбуваеться процес), патологоана-томiчного (як себе проявляе), етюлопчного (що було причиною).
Розвиток будь-яко! мови проходить кiлька стадш: накопичення засобiв - рiзноманiття засо-бiв в одному висловлюваннi - економiя засобiв. Сучасна дерматологiчна термшолопя пройшла, безумовно, перший етап накопичення. Другий етап розмаггтя також яскраво представлений. Питання лише в тому, яка назва з багатьох за-лишиться в термшологи, адже економiя засобiв не завжди може бути виправдана.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 2019
