CC BY
7
«ТВ1Й ДЕРМАТОЛОПЧНИЙ РЕБУС» 4-5 КВ1ТНЯ 2019 Р., М. ДН1ПРО
■ ■ • о • • •• • •
Поршняльнии анал1Э дтгностично1 цшносп цитолог1чного та патог1столог1чного метод1в у д1агностищ новоутворень щитопод1бно*1 залози
Залюбовська О. I., ГоИденко Н. I., Гладких Н. О.
ДУ «1нститут проблем ендокринног патологи 1м. В. Я. Данилевського Нацюнальног академИмедичних наук Украгни»
Патолопя щитовидно! залози дуже часто е ко-морбщним станом при багатьох захворювань шюрного покриву i слизових оболонок. Тому лiкарi дерматовенерологи повиннi у комплексш плани обстеження профiльних хворих включа-ти методи контролю анатомiчного та функцю-нального стану щитовидно! залози. Цим самим сприяти раннш дiагностицi та адекватнiй терапi! хворих на новоутворення щитовидно! залози.
Розвиток дооперацшно! цитологiчно! х> рургiчно! дiагностики дозволяе вийти на один ефективних рiвнiв з штраоперацшних пстоло-гiчних дослщжень. Обидва методи мають висо-ку чутливють (67 %), специфiчнiсть (99 %) та точшсть (89 %) щодо визначення злояюсних новоутворень. Вважаеться недоцшьним прове-дення експрес-гiстологiчного дослщження при наявностi конкретного цитологiчного дiагнозу.
«Золотим стандартом» дифереищйио! д1агнос-тики вузлових новоутворень щитоподiбио! залози е метод цитолопчиого дослiджеиия матерiалу, отри-маиого за допомогою тоикоголково! астрацшио-пуикцiйио! бiопсi! пiд контролем УЗД.
Вщ точностi цитологiчного дiагнозу зале-жить правильний вибiр ендокринологом стратеги л^вання, або хiрургом - тактики оперативного втручання.
Мета дослщження - рання диференцшна дiагностика новоутворень щитовидно! залози за допомогою тонкоголково! асшрацшно-пункцiйно! бюпсп пiд контролем УЗД.
Матерiали та методи. У робот представлено порiвняльний аналiз цитологiчного та патопстолопчного дослiдження новоутворень щитоподiбно! залози пащеипв ДУ «1нститут проблем ендокринно! патологи iм. В. Я. Данилевського Нацюнально! академi! медичних наук Укра!ни» за 2019 р.
Показаниями для виконання тонкоголково!
1-2 2019 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
асшрацшно! пункцiйноi бюпсп була наявшсть вузла po3MipoM 1 см та бшьше та вузли менше 1 см у поеднанш з ультразвуковими ознаками, пiдозрiлими вщносно злоякiсноi пухлини. При наявностi у пащента декiлькох вузлiв кожен з кттинних пунктатiв дослiджувався окремо.
Тонкоголкову асшрацшну пункцiйну бю-псiю виконували шд контролем ультразвукових апаратiв Sonix SP, Samsung Medison SonoAce X8 з лiнiйними датчиками. При пункцп використо-вували одноразовi голки 21G довжиною 5 см. При наявност вузла з солiдною ультразвуковою структурою забiр матерiалу виконувався як iз центру, так i з перифери вузла. У солiдних вузлах з юстозним компонентом матерiал асш-рувався з солiдного компонента вузла. У юстоз-них вузлах забiр матерiалу виконувався зi стш-ки юсти. Кожен вузол пунктували як мшмум тричi з декiлькох мюць.
Для виготовлення препаратiв використову-вались лише новi предметнi скельця, вимип за допомогою детергенту, добре промип в проточ-нiй водi, поим у дистильованiй, пiсля чого, не витираючи, були висушенi.
Одну краплю отриманого пунктату переносили на предметне скло i готували мазки «ге-матологiчним способом». Препарати фшсували концентратом фарби May-Grunvald. Використо-вували фосфатний буфер 0,067 М рН 5,7-6,0. Горизонтально розташоваш препарати покривали розчином для фарбування на 20хв. По^м змива-ли фарбу з препарапв струменем дистильованоi води. Висушували скельця, ставлячи ix на ребро.
Надалi проводили мiкроскопiчне дослщжен-ня гiстологiчного матерiалу новоутворень щи-топодiбноi залози з використанням лише сухих систем. Оцшка результатiв цитологii проводилась з урахуванням класифiкацii Bethesda system.
Результати. Проведено порiвняльний аналiз
МАТЕР1АЛИ ВСЕУКРА1НСЬКО1 НАУКОВО-ПРАКТИЧНО1 КОНФЕРЕНЦ11З М1ЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ
дiагностичноl цшност цитолопчного та пато-гiстологiчного дослiдження щитоподiбноl за-лози, яких було прооперовано у ДУ «1нститут проблем ендокринно! патологи ím. В. Я. Дани-левського Нацюнально! академп медичних наук Украши» в перiод березень-квiтень 2019 р. yci цитологiчнi висновки за матерiалами тонкогол-ково! асшрацшно! пункцшно! бюпси розподь лено на чотири дiагностичнi категори: нешфор-мативнi (11,2 %), доброякiснi (56,3 %), сумнiвнi (13,4 %) та злоякiснi (19,1 %). У пацieнтiв Í3 не-шформативними результатами гiстологiчного дослiдження виявлено юсти щитовидно! залози. Цитологiчнi висновки доброяюсност патолопч-ного процесу пiдтвердженi пстолопчним досль дженням. Найчастiше такий дiагноз вiдповiдав
багатовузловому зобу i фол^лярнш аденомi.
Повне спiвпадiння результатiв цитолопчного дослщження, УЗД-висновку з висновками планового пстолопчного дослiдження було у 253 випадку ( 84,6%), сшвпадшня пстолопчно-го i УЗД-висновку та несшвпадшня цитолопч-ного висновку - у 32 випадках (10,7 %) та повне несшвпадшня пстолопчного, цитолопчного та УЗД-висновку - 15 випацюв ( 4,68 %).
Висновки. Встановлено, що тонкоголкова асшрацшно-пункцшна бюпшя з наступним ци-тологiчним дослiдженням бюптапв е ефектив-ним методом проведення диференщально! дiа-гностики новоутворень щитоподiбноl залози, що спiвпадае з даними свтово! лiтератури.
Особливостi процесу формування клтчно!'
термшологй'
Запорожець О. С., Сидора М. Ю.
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни»
Термшотворення - це процес, подовжений у часц жодна галузь науки не отримала водночас усю термшолопчну систему, вона накопичуеть-ся тисячорiччями. Становлення i розвиток ме-дично! науки, зокрема, проходить через кшька еташв. Першi трактати з медицини належать давшм грекам Гiппократу та його послщовнику Галену. У цих творах зус^чаеться багато тер-мiнiв, як вживаються i сьогоднi, наприклад: ele-phanthiasis (слоновiсть),phlegmone (запалення), gangraena (змертвшня), oedema (набряк) тощо. 1сторично на змiну Давнiй Греци провщну роль у науцi бере на себе Давнш Рим. Варто вщзна-чити, що роботи з медицини мають авторство видатних енциклопедистiв Плiнiя, Варрона. Навт автор вiдомого трактату «De medicina» («Про медицину») Корнелш Цельс не був лша-рем. Але це не применшуе його внесок у сучас-ну медичну термiнологiю, саме з цього трактату прийшли до нас abscessus (абсцес, нарив), carcinoma (ракова пухлина), scabies (короста), tuberculum (горбок). Зрозумшо, що з плином часу деяю з термшв змшили свое значення (це явище - характерна риса розвитку мови взагал^ а, отже, притаманна й мовi науки, дерматологи зокрема). Так, Цельс писав: «impetigo - це те,
що греки називають lichen». Сьогоднi impetigo - шфекцшне захворювання шкiри з утворенням пухирщв або пустул i вторинним утворенням юрочок, що не залишають рубцiв пiсля одужан-ня. Lichen - лишай - визначення, що охоплюе головним чином рiзноманiтнi хрошчш захворювання шкiри, як супроводжуються свербе-жем з папулами (вузликами), зберпають свою морфологiю впродовж усього захворювання i не перетворюються на пухирцi або пустули.
До сьогодш залишаеться невирiшеною проблема основного принципу утворення назв за-хворювань. Пiд час вивчення медицини хвороба як явище розглядаеться з трьох аспекпв: анато-мiчного (де вщбуваеться процес), патологоана-томiчного (як себе проявляе), етюлопчного (що було причиною).
Розвиток будь-яко! мови проходить кiлька стадш: накопичення засобiв - рiзноманiття засо-бiв в одному висловлюваннi - економiя засобiв. Сучасна дерматологiчна термшолопя пройшла, безумовно, перший етап накопичення. Другий етап розмаггтя також яскраво представлений. Питання лише в тому, яка назва з багатьох за-лишиться в термшологи, адже економiя засобiв не завжди може бути виправдана.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 2019
