CC BY
18
agnostic measures including: a survey of patients; clinical examination; daily ambulatory blood pressure monitoring, densitometry with the determining bone mineral density, ionized and total calcium in blood serum and urine hydroxyproline. The study found that the patients with difficult-to-correct high levels of AP should be attributed to persons with an increased risk of joint pathology due to increased leaching of calcium from bone tissues. With a view to the prevention of osteoporosis such patients should pass through additional examination and densitometry to determine the level of ionized calcium in blood serum. Differentiated therapy for such patients aimed to correct blood pressure should include drugs that do not affect the salt metabolism, in particular ACE inhibitors and calcium antagonists. In order to treat the comorbid joint pathology it is necessary to pay attention to local therapy, such as chondroxide phonophoresis and to prevent osteodystrophy by calcium supplementation. In periods of acute inflammation that may occur due to external circumstances, we can recommend a short course of diclofenac.
УДК 616.379 - 008.64+616.36 - 002+615.24 Маринчак О. В.
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЦЕС1В ПЕРИКИСНОГО ОКИСЛЕННЯ Л1П1Д1В ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИЙ ГЕПАТИТ С 13 СУПУТН1М ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ ТА 1Х Л1КУВАЛЬНА КОРЕКЦ1Я
ВНЗ «1вано-Франшський нацюнальний медичний уыверситет»
Патолог'мн'! процеси пошкодження функц1онально'У здатност/ печ1нки у хворих на хрон1чний гепатит С (ХГС) залежать в'д збалансовано'У д'яльност'! систем перекисного окислення лШд'т (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ). При ХГС порушення нормальноУ активност/ основних показник'т систем ПОЛ / АОЗ сприяе глибокому порушенню функц1онально'У здатност/ печ/'нки, ускладненому перебгу ХГС та важким насл'дкам. Але особли&сть функцонування систем АОЗ / ПОЛ у хворих на хГс ¡з супутнм цукровим дабетом (ЦД) залишаються недостатньо вивченими. У робот/ наведен! дан! щодо особливостей функцонування систем ПОЛ / АОЗ, а саме вмсту малонового д'альдег'ду (МДА), денових кон'югатв (ДК) та супероксиддисмутази (СОД) в процес лкування хворих на ХГС ¡з супутн'ш ЦД. Застосування препарат'т д/'ал/'пон / л ¡волакт в комплексному лкуванн хворих на ХГС ¡з супутнм ЦД сприяе швидшому регресу кл1н1ко-лабораторних зм/'н шляхом корекцп вмюту показ-ник/'в системи ПОЛ та АОЗ.
Ключов1 слова: хронлчний гепатит С, цукровий д1абет, перекисне
Вiруснi гепатити (ВГ) з парентеральним ме-хаызмом передачi е значною медичною та соцн альною проблемою не лише в УкраТ'ш, а й в цн лому свт. В першу чергу ця проблема стосуеть-ся вiрусного гепатиту С (ВГС), осктьки захворю-вання, спричинен цим вiрусом, характеризуемся вираженим полiморфiзмом ктычних проявiв, а також високою ймовiрнiстю формування хрош-чного гепатиту, цирозу печшки (цП) та гепато-целюлярноТ карциноми (ГЦК)[1,2].
За даними л^ератури приблизно у 45% хворих на ХГС виявляються позапечiнковi ураження [1,3,6]. Основним ланками патогенезу, що пояс-нюють можливють виникнення системних про-явiв при шфкуванш ВГС, вважають печшкову та позапечшкову реплкацш вiрусу, гетерогеннють генотишв Н^, а також шщшоваш вiрусом аутон мунн порушення [3,4,6,9]
В бшьшосп випадш ВГ рееструються у людей на фон супровщних i тривало юнуючих со-матичних захворювань. Опублковаш результати дослщжень iз даноТ проблеми небагаточисельнi i стосуються перебiгу ХГС у ВШ-шфкованих, хворих iз супутнiми захворюваннями щитоподiбноТ залози, хронiчними захворюваннями травноТ та гепатобiлiарноТ систем (виразковою хворобою дванадцятипалоТ кишки, холециститом, панкреатитом та ш.), хронiчною алкогольною хворобою печшки [4,9].
окислення лт^в, антиоксидантнии захист, корекцiя лiкування.
На думку багатьох дослщнимв, виникнення цих прояв1в можливо залежить в1д можливост1 реплкацп HCV не лише в кл1тинах печ1нки. Бн льш1сть науковц1в розглядають ХГС як системну пол1органну патолопю [1,4,9] Так в дослщженнях рос1Иських науковц1в у 31,6% таких пац1ент1в ре-еструвались кл1н1чн1 прояви ураження щитовидно! залози (в основному дифузна ппертроф1я), а у 14,5 % ос1б був виявлений ЦД 2 типу[2,4,12]. Розвиток шсулшорезистентносп i цукрового д1а-бету 2 типу при HCV - шфекцп пщтверджено ба-гатьма дослщниками [2,7,9,11,12], якi визначили i фактори ризику виникнення ЦД 2 типу при HCV - шфекцп. У хворих на ХГС виявлено пряму i опосередковану шпбуючу дш HCV на шсулшо-вий каскад, що веде до розвитку '^русноТ шсу-лшорезистентносп"[4,7,9,11], яка в свою чергу може прискорювати i поглиблювати прогресу-вання порушень вуглеводного обмiну аж до розвитку ЦД 2 типу. ^м того, ряд дослщниюв вважають шсулшорезистентнють та ЦД 2 типу поза-печшковими проявами ХГС [2,7]. Суттевими пщ-ставами для цього е описан випадки зворотньо-го регресування iнсулiнорезистентностi, i навiть одужання вiд ЦД 2 типу на ™i успшноТ противн русноТ терапiТ [2,7,9,11]. В лiтературi мало да-них, що стосуються особливостей переб^у ХГС у хворих iз цД, крiм того ц данi е неоднозначни-ми i стосуються переважно порушення функцiТ
позапечшкових жовчевих шляхiв i зокрема моторики жовчевого мiхура [7,11,12].
В мехашзмах апоптозу, деструкци гепатоци-тiв i розвитку фiброзу в печшц значну роль, на думку багатьох дослщниш, можуть вiдiгравати порушення в системi перекисного окислення ль пiдiв (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ) [5,13].
Процеси ПОЛ, як необхщн для нормального функцiонування бiохiмiчних i фiзiологiчних систем в норм^ невпинно перебiгають в уах шти-нах живих органiзмiв, а втьнорадикальн процеси низькоТ штенсивносп е одним з типiв норма-льних метаболiчних процесiв, таких, як синтез гормошв, медiаторiв, ейкозаноТфв, нуклеТнових кислот, окисного фосфорилювання, iонного транспорту, лтол^ичноТ' активностi, клiтинного подiлу, активност макрофагiв, нейтрофiлiв, мо-ноцитiв i еозинофiлiв та низки iнших ферментiв [1,5,13]. При бiльшостi патологiчних процеав рiз-ко пiдвищуеться iнтенсивнiсть лтопероксидацп, що робить Т'Т унiверсальним мехашзмом пошко-дження клiтиннiх мембран. Для нейтралiзацiТ надлишковоТ лiпопероксидацiТ i пщтримання стацiонарноТ концентрацiТ вiльних радикалiв в органiзмi людини iснують ферментнi i неферме-нтнi системи АОЗ [5]. 1снуе багато лiтературних даних, як свiдчать про важливiсть в патогенезi виникнення гострих та хронiчних гепати^в i, зокрема, в патогенезi ХГС, збiльшення числа продукт ПОЛ -дiенових кон'югатiв (ДК) та малонового диальдигщу (МДА) та пригшчення активно-стi супероксиддисмутази (СОД) в сироватц кро-вi, про прямий кореляцшний зв'язок мiж концен-трацiею останнiх i стадiею захворювання, ступе-нем тяжкостi i етюлогп гепатиту, активнiстю АлАТ [1,5,13]. Осктьки клiнiчно доведено ура-ження печшки при ЦД, ми можемо припустити поглиблення порушення рiвноваги ПОЛ i АОЗ у таких хворих, що пщтверджувалось даними до-слiджень в^чизняних та зарубiжних дослiдникiв [7,8].
Отже, переконливо доведене значення ПОЛ у розвитку деструктивних процеав у рiзних органах i тканинах, але характер змш процесiв ПОЛ/АОС при ХГС у хворих на ЦД вивчений не-достатньо. Тому, на нашу думку, важливим моментом е вивчення особливостей систем ПОЛ та АОЗ у хворих на ХГС iз супутшм ЦД для бтьш глибокого розумшня мехаызму патологiчних по-рушень та необхщноТ лкувальноТ корекцп.
Мета дослiдження
Вивчити особливост показникiв системи ПОЛ та АОЗ у хворих на ХГС iз супутым ЦД та Тх вплив на патологiчний процес при данiй про-блемi, ефективнiсть препара^в.
Матерiали i методи дослiдження
Нами було обстежено 80 хворих на ХГС iз супутшм ЦД вком вщ 30 до 65 рош, тривалiстю захворювання вiд 5 до 15 рокв, якi знаходились
на лкуванш в обласнiй кл^чнш iнфекцiйнiй лн KapHi м. 1вано-Франквська впродовж 2005-2011 ромв. Дiaгноз встановлювали на 0CH0Bi ктыч-них, ультразвукових (УЗД), бioхiмiчних та iMyHO-лопчних дoслiджень. Сеpoлoгiчнi маркери вipусiв визначали в сироватц кpoвi за допомогою коме-pцiйних нaбopiв фipми "Д1А - профмед" (Украина) iмунoфеpментним методом. HcV-шфекцш визначали за наявнютю анти- HCV до вipусних антигешв у сиpoвaтцi кpoвi, виявленням RNA HCV методом пoлiмеpaзнoТ ланцюговоТ реакцп, визначали генотип та вipусне навантаження HCV. У всiх пaцieнтiв хрошчна HCV-iнфекцiя бу-ла в фaзi реплкацп, з вipусним навантаженням вщ 1,7*105 до 2,3 *106 МО.
Кpiм зaгaльнoклiнiчних метoдiв дослщження всiм пaцieнтaм визначали piвень показниш системи ПОЛ та АОЗ. ДК сироватки кpoвi визначали спектрофотометрично i вирховували Тх piвень за кoефiцieнтoм молярноТ екстинкци, а мДа визначали колориметричного за тестом з тюбарб^у-ровою кислотою [319-ЛЯ] на баз мiжкaфедpaль-ноТ науковоТ лабораторп ДВНЗ 1вано-Фpaнкiвський нацюнальний медичний унiвеpси-тет. Супероксиддисмутазу визначали за методикою H. P. Misra et. al. на бaзi центру бюелемен-тoлoгiТ 1вано - Франшського нaцioнaльнoгo ме-дичного уыверситету.
Хворих було poзпoдiленo на чотири групи по 20 оаб. Патентам 1-Т групи призначали препа-рати базисноТ теpaпiТ, пaцiентaм 2-Т групи - препарат дiaлiпoн на фон базисноТ теpaпiТ, па^ен-там 3-Т групи - препарат лiвoлaкт на фoнi базисноТ терапи, пaцiентaм 4-Т групи призначали пре-парати дiaлiпoн i лiвoлaкт на фон базисноТ терапи. В якост груп пopiвняння було обстежено 20 хворих на ХГС без супутньоТ патологи та 20 оаб iз дiaгнoзoм ЦД без супутнього ХГС. Ва xвopi на ХГС були на дiетичнoму xapчувaннi (стт №5 за Певзнером), отримували базисну терашю, яка включала: панкреатин, реосорбн лакт, карболен, плaтифiлiн, iнгiбiтopи пpoтеoлiзу (кoнтpiкaл), гепатопротектори (тiaтpiaзoлiн). ПpoтивipуснoТ терапи обстежуван xвopi не отримували. Препарат дiaлiпoн застосовували по 300 ОД один раз/ добу внутршньовенно 5 дшв, пiсля чого призначали таблетовану форму препарату в дoзi 300 ОД протягом 1 мюяця. Ль волакт застосовували у дoзi 200 мг по 2 капсули 3 рази на добу протягом 1 мюяця.
Оцшку ефективност лкування хворих проводили перед початком лкування та через 20 дыв. Для oб'ективiзaцiТ отриманих даних було обстежено контрольну групу з 20 здорових оаб аналопчного вку.
Статистичну обробку отриманих результат дoслiдження проводили на УВМ РС Pentium-200 iз використанням стандартного пакету "Statistica 5".
Результати дослщження
В результат проведеного дослщження нами
було виявлено пщвищення рiвня показникiв ПОЛ в сироватц кровi у хворих на ХГС iз супутнiм ЦД та у хворих на ХГС без супутньоТ патологи порн вняно з рiвнями даних показникiв системи ПОЛ у здорових оаб. Так, рiвень МДА був достовiрно вищим ( в середньому в 1,3 рази) у хворих на ХГС без супутньоТ патологи та у хворих на ХГС iз супутшм Цд (в середньому в 1,9 рази) порiв-няно з рiвнем даного показника у здорових оаб (р<0,001). При порiвняннi вмюту МДА у хворих на ХГС iз супутшм ЦД та у хворих на ХГС без супутньоТ патологи нами була виявлена достовн рна рiзниця мiж цими двома групами (160,55±4,69мкмоль/мл проти 103,26±5,33 мкмоль/мл вщповщно, (р<0,001) (табл.1)). Щодо вмiсту ДК нами було виявлено достовiрне пщвищення даного показника як у хворих на ХГС iз
супутшм ЦД, так i у хворих на ХГС без супутньоТ патологи порiвняно з рiвнем даного показника у здорових оаб (1,83±0,11ум.од/мл та 2,24±0,06ум.од/мл проти 0,80±0,01 ум.од/мл вщповщно) (р<0,001) (табл.1). При порiвняннi вмю-ту ДК у цих двох групах нами виявлено, що рь вень ДК у хворих на ХГС iз супутшм ЦД був в середньому в 1,2 рази вищим, шж у хворих на ХГС без супутньоТ патологи (р<0,01) (табл. 1).
Також було встановлено, що у вах групах рь вень СОД був достовiрно нижчим у порiвняннi з таким у здорових людей (р<0,001) (табл. 1). А саме, вмют СОД у хворих на ХГС iз супутшм ЦД був у 1,7 рази нижчим, шж у здорових людей (р<0,001) та виявився в середньому в 1,2 рази нижчим, шж у хворих на ХГС без супутньоТ патологи (р<0,001) (табл. 1).
Таблиця1
Показники ПОЛ/АОЗ у хворих на ХГС \ ЦД, М±т
Показник Здоровi люди (п=20) Хворi на ХГС Р1 Р2 Р3
Без супутньоТ патологи (п=20) iз цукровим дiабетом (п=20)
МДА, мкмоль/мл 80,54±3,77 103,26±5,33 160,55±4,69 <0,001 <0,001 <0,001
ДК, ум.од/мл 0,80±0,01 1,83±0,11 2,24±0,06 <0,001 <0,001 <0,01
СОД, % 47,12±1,23 33,27±0,76 27,52±0,63 <0,001 <0,001 <0,001
Примiтки: Р1 - достовiрнiсть рiзницi даних показниюв (р<0,001) мiж групою здорових людей та хворих на хронiчний гепатит С iз супутнiм цукровим дiабетом;
Р2 - достовiрнiсть рiзницi даних показниюв (р<0,001) мiж групою здорових людей та хворих на хронiчний гепатит С без супутньоТ патологи;
Р3 - достовiрнiсть рiзницi даних показниюв (р<0,01 - р<0,001) мiжхворими на хронiчний гепатит С без супутньоТ патологТТ та хворих на хрончний гепатит С iз супутнiм цукровим дiабетом.
Отримаш в результат дослщження даш свщ-чать про те, що у хворих на ХГС iз супутшм ЦД ( при якому також розвиваються морфофункцю-нальш змши в печшцО розвиваються бтьш сут-тево виражеш актива^я ПОЛ та пригшчення системи АОЗ, що в свою чергу може безпосеред-ньо та опосередковано через iмунокомпетентнi кл^ини сприяти прогресуванню ХГС, розвитку цирозу та виникненню гепатоцелюлярноТ карци-номи.
Внаслщок проведеного лкування спостерка-вся позитивний кл^чний ефект у вах дослщжу-ваних групах, що проявлявся покращенням за-гального стану па^ен^в i позитивною динамкою об'ективних проявiв. Пiсля проведеного лкуван-ня у пацiентiв всiх дослщжуваних груп спостерн галась також позитивна динамка в корекци систем ПОЛ та АОЗ в рiзнiй мiрi. Так у I груш хворих рiвень МДА становив 124,99±1,75 мкмоль/мл проти 160,55±4,69 мкмоль/мл (до лкування) (р<0,001), але залишався в 1,6 рази вищим, шж у здорових (р<0,001) (табл. 2). Рiвень ДК у данiй групi хворих пюля проведеного лiкування знизи-вся в 1,6 рази порiвняно з його рiвнем до лку-вання (р<0,001), але все ж таки залишався пщ-вищеним в порiвняннi з рiвнем даного показника у здорових (1,4±0,07 ум.од/мл проти 0,80±3,77 ум.од/мл вiдповiдно) (р<0,001) (табл. 2). Вмют в сироватц кровi показника системи АОЗ - СОД в результат проведеного лкування у I груш хворих становив 31,19±0,49 % проти 27,52±0,63 % ( до лiкування) (р<0,001) (табл. 2) та був у 1,5 ра-
зи нижчим шж у здорових людей (р<0,001) (табл. 2). У хворих II групи на завершення лкування рь вень МДА становив 98,57±1,88 мкмоль/мл, тобто знизився в 1,6 рази в порiвняннi з його вмiстом до лкування i залишався в 1,2 рази вищим, шж у груш здорових (р<0,001) (табл. 2). Вмют ДК в данш групi хворих пюля проведеного лiкування зменшився в 1,8 рази в порiвняннi з Тх вмiстом до лiкування (1,23±0,03 ум.од/мл проти 2,24±0,06 ум.од/мл вщповщно (р<0,001)) i залишався пщвищеним в порiвняннi зi здоровими (р<0,001) (табл. 2). Рiвень СОД в данш груш пюля проведеного лкування пщвищився в 1,4 рази в порiвняннi з вмiстом даного показника до лку-вання i становив 41,15±0,88 ум.од/мл (р<0,001), але все ж залишався достовiрно нижчим в порн вняннi зi здоровими (р<0,001) (табл. 2). Пюля проведеного лкування в III груш хворих рiвень МДА був значно пщвищеним вщ такого у здорових ( 106,07±1,78 мкмоль/мл та 80,54±3,77 мкмоль/мл вiдповiдно (р<0,001)) та знижувався в середньому в 1,5 рази в порiвняннi з його рiвнем до лiкування (р<0,001) (табл. 2). Рiвень показника ДК в цш групi залишався достовiрно пщвище-ним у порiвняннi зi здоровими (1,55±0,08 ум.од/мл та 0,80±0,01 ум.од/мл вiдповiдно (р<0,001)), але був нижчим в середньому в 1,4 рази в порiвняннi з даними до лкування (р<0,001) (табл. 2). Вмют СОД у данш груш дослщження залишався низьким в порiвняннi з рь внем даного показника у здорових оаб (32,98±0,45 % проти 47,12±1,23% вщповщно). У
IV груш пюля проведеного лкування рiвень МДА достовiрно знижувався в порiвняннi з його пока-зником до лкування (85,75±1,65мкмоль/мл та 160,55±4,69 мкмоль/мл вiдповiдно) (р<0,001) (табл. 2) та достовiрно не вiдрiзнявся вщ рiвня такого у здорових людей (85,75±1,65мкмоль/мл i 80,54±3,77мкмоль/мл) (р>0,05) (табл. 2). Вмiст ДК в данш дослiджуванiй групi залишався дещо
Динамка показниюв
пщвищеним в порiвняннi з його рiвнем у здорових людей (1,06±0,01ум.од/мл проти 0,80±0,01 ум.од/мл ) i знижувався в середньому в 2 рази порiвняно з вмютом до лiкування (р<0,001) (табл. 2). Рiвень СОД в данш дослщжуванш групi пiсля проведеного лкування практично не вщрн знявся вщ рiвня даного показника у здорових (45,89±0,64% i 47,12±1,23%) (табл. 2).
Таблиця 2
ПОЛ та АОЗ у хворих на ХГС iз ЦД пiд впливом лкування, М±т
Дослщжуваш групи ДК, ум.од/мл МДА, мкмоль/мл СОД, %
Здорс^ (п=20) 0,80±0,01 80,54±3,77 47,12±1,23
ХГС iз супутнiм ЦД
до лкування (п=80): 2,24±0,06 160,55±4,69 27,52±0,63
Базисна терашя (п=20) 1,4±0,07 124,99±1,75 31,19±0,49
с Дiалiпон (п=20) 1,23±0,03 98,57±1,88 41,15±0,88
£ 1 ЛЛволакт (п=20) 1,55±0,08 106,07±1,78 32,98±0,45
.у £ С СО Дiалiпон та лiволакт (п=20) 1,06±0,01 85,75±1,65 45,89±0,64
р1 р<0,001 р<0,001 р<0,001
р2 р<0,001 р<0,001 р<0,001
р3 р<0,001 р<0,001 р<0,001
р4 р<0,001 р<0,001 р<0,001
р5 р<0,001 р<0,001 р<0,001
р6 р<0,001 р<0,001 р<0,001
р7 р<0,001 р<0,001 р<0,001
Р8 р<0,001 р>0,05 р>0,05
Примтки: р - достовiрна рiзниця м'ж показником до лкування хворих на ХГС з супутнм ЦД та показником у I врут хворих пюля лкування;
р2 - достовiрна рiзниця мiж показником до лкування хворих на ХГС iз супутнiм ЦД та показником у II групi хворих пюля лкування;
р3 - достовiрна рiзниця мiж показником до лкування хворих на ХГС iз супутнiм ЦД та показником у III групиiхворих пюля лкування;
р4 - достовiрна рiзниця мiж показником до лкування хворих на ХГС iз супутнiм ЦД та показником у VI групi хворих пюля лкування;
р5 - достовiрна рiзниця мiж показником у I групi хворих пюля лкування та здоровими особами; р6 - достовiрна рiзниця мiж показником у II групi хворих пюля лкування та здоровими оюобами; р7 - достовiрна рiзниця мiж показником у III групi хворих пюля лкування та здоровими оюобами: р8 - достовiрна рiзниця мiж показником у IV групi хворих пюля лкування та здоровими ою
обами;
Отже, отримаш в результат дослщження даш свщчать про те, що застосування в лкуванш хворих на ХГС iз супутшм ЦД препара^в дiалi-пон i лiволакт на фош базисноТ терапи сприяе вщновленню балансу систем ПОЛ та АОЗ порiв-нянш з такими показниками у шших дослщжува-них групах. Дана корек^я лкування сприяе вщновленню нормального функцюнування систем ПОЛ/АОЗ, що забезпечить зменшення впливу процеав пероксидаци на функцюнування гепа-тоци^в, а вщповщно буде сприяти нормалiзацп функцюнальноТ' здатност печшки та попере-дженню розвитку фiброзу гепатоци^в та, мож-ливо, сприятиме швидшш елiмiнацiТ вiрусу.
Висновки
1. В ходi проведеного дослщження виявлено достовiрне пщвищення рiвня МДА сироватки кровi в середньому в 1,3 рази у хворих на ХГС без супутньоТ патологи та в середньому в 1,9 рази у хворих на ХГС iз супутшм ЦД, та виявлена достовiрна рiзниця показника мДа у хворих на ХГС iз супутшм ЦД та у хворих на хГс без супутньоТ патологи (1б0,55±4,69мкмоль/мл проти 103,26±5,33 мкмоль/мл вщповщно, (р<0,001), а
рiвень показника ДК сироватки кровiу груш хворих на ХГС iз супутшм Цд був у 2,8 рази вищим, шж у здорових людей (р<0,001), та у 1,2 рази вищим вщ рiвня даного показника у хворих на ХГС без супутньоТ патологи (2,24±0,06 ум.од/мл проти 1,83±0,11 ум.од/мл), що свщчить про по-глиблення процеав ПОЛ в гепатоцитах при на-явност у хворих на ХГС фонового ЦД.
2. Оцшюючи функцюнальну активнють сис-теми АОЗ в ходi нашого дослiдження виявлено, що як у хворих на ХГС без фоновоТ патологи, так у хворих на ХГС iз супутшм ЦД, рiвень СОД був достовiрно нижчим, шж у здорових лю-дей(33,27±0,76 % та 27,52±0,63% проти 47,12±1,23% вщповщно(р<0,001)), а порушення системи АОЗ було сильшше виражене у хворих на ХГС iз супутнiм ЦД, що проявилось у знижен-нi рiвня сОд в середньому в 1,2 рази в порiв-няннi з його показником у хворих на ХГС без супутньоТ патологи (р<0,001). Отже наявнють у хворих на ХГС супутнього ЦД спричиняе погли-блення порушення нормального функцюнування системи АОЗ, як спричиняють бтьш важк пато-генетичнi змiни в печшщ сприяють персистенцiТ вiрусу та його позапечшковим проявам.
3. Використання у хворих на ХГС iз супутшм
шж його показник у груш контролю (р<0,001), ак-тивнiсть СОД нормалiзувалась пщ впливом да-ноТ корекцп лкування, ТТ показник не вiдрiзнявся вщ рiвня його у здорових оаб (45,89±0,64 % проти 47,12±1,23% вщповщно (р>0,05)).
Лiтерaтурa
1. Вiрстюк Н.Г. Клiнiко-патогенетичнi особливостi перебiгу хрош-чних гепатитiв та розвитку цирозу печшки, диференцiйованi методи лiкування : автореф. дис. на здобут. наук. ступ. д.м.н.: 14.01.02 "Внутршш хвороби" / Н.Г. Вiрстюк. - К., 2006. - 36 с. Власенко А.В Функцюнальний стан печшки у хворих на цукро-вий дiабет, жирову дистрофiю печiнки та при Тх поеднаннi. // Врачебная практика. - 2007. - № 3. - С. 105-109 Возiанова Ж.!. Хрошчш вiруснi гепатити / Ж.!. Возiанова, М.Ч. Корчинський // Журн. практич. лкаря. - 2002. - № 6. - С. 69-
2.
4.
ЦД в лкуванш препарату дiалiпон сприяло корекцп' балансу систем ПОЛ/АОЗ. Так, рiвень МДА у цiй групi хворих знизився в середньому у 1,6 рази в порiвняннi з його показником до лкування, але все ще залишався достовiрно пщвищеним в порiвняннi з цим показником у здорових людей (р<0,001), вмют ДК у цш групi хворих також зни-жувався пiсля використання препарату дiалiпон в середньому в 1,8 рази в порiвняннi з його показником до лкування i залишався достовiрно пiдвищеним в середньому в 1,5 рази шж у здорових людей (р<0,001). Рiвень сОд у хворих на ХГС iз супутнiм ЦД пюля використання препарату дiалiпон залишався низьким в порiвняннi зi здоровими особами (41,15±0,88% проти 47,12±1,23 (р<0,001)), але достовiрно пщвищу-вався в середньому в 1,4 рази порiвняно з його показником до лкування (р<0,001).
4. Рiвнi МДА i Дк у хворих на ХГС iз супутшм ЦД пюля використання препарату лiволакт у лн куванш все ще залишались пiдвищеним в порiв-няннi з показником у здорових людей (106,07±1,78 мкмоль/мл i 1,55±0,08 ум.од/мл ) (р<0,001), але достовiрно знизились в порiвняннi з Тх вмiстом до лкування в середньому в 1,5 та в 1,4 рази (р<0,001). Показник рiвня СОД у хворих на ХГС iз супутнiм ЦД пюля проведеного лку-вання залишався в 1,4 рази нижчим, шж у здорових оаб (р<0,001) i незначно пiдвищувався в порiвняннi з його показником до лкування, в середньому в 1,2 рази (р<0,001).
5. Корекцiя препаратами дiалiпон i лiволакт сприяе практично повнш нормалiзацiï функцю-нування систем ПОЛ i АОЗ (вмют МДА достовiр-но знижувався в порiвняннi з таким до лiкування (р<0,001) та практично не вiдрiзнявся пюля лку-вання вiд показника у здорових оаб (р>0,05), вмiст ДК знизився в 2,1 рази в порiвняннi з таким до лкування, але залишався в 1,3 рази вищим,
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ПРОЦЕССОВ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕНИЯ ЛИПИДОВ И АНТИОКСИДАНТНОЙ ЗАЩИТЫ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ГЕПАТИТОМ С СОПУТСТВУЮЩИМ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ И ИХ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ КОРРЕКЦИЯ Марынчак А. В.
Ключевые слова: хронический гепатит С, сахарный диабет, перекисное окисление липидов, антиоксидантная защита, коррекция лечения
Патологические процессы повреждения функциональной способности печени у больных хроническим гепатитом С (ХГС) зависят от сбалансированной деятельности систем перекисного окисления липидов (ПОЛ) и антиоксидантной защиты (АОЗ). При ХГС нарушения нормальной активности основных показателей систем ПОЛ и АОЗ способствует глубокому нарушению функциональной способности печени, осложненном течении ХГС и тяжелым последствиям. Особенности функционирования систем АОЗ и ПОЛ у больных ХГС с сопутствующим сахарным диабетом (СД) остаются недостаточно изученными. В работе приведены данные об особенностях функционирования систем ПОЛ и АОЗ, а именно содержания малонового диальдегида (МДА), диеновых конъюгатов (ДК) и супероксиддисмутазы (СОД) в процессе лечения больных ХГС с сопутствующим СД. Применение препаратов диалипон и ли-волакт в комплексном лечении больных ХГС с сопутствующим СД способствует быстрому регрессу клинико-лабораторных изменений путем коррекции содержания показателей систем ПОЛ и аОз.
10.
11.
12.
13.
70.
Ворожбит О.Б. Проблема позапечшкових уражень при хрошч-ному гепатит С / О.Б. Ворожбит // Практична медицина. -2002. - № 3, том. К - С. 97-101.
Грщнев О.6. Перекисне окислення лтщв i печшка / 0.6. Грщ-нев // Сучасна гастроентеролопя. - 2005. - № 5 (25). - С. 1822.
Гураль А.Л. Гепатит С в Украине: эпидемиологические аспекты проблемы / А.Л. Гураль, В.Ф. Мариевский, Т.А. Сергеева [и др.] // Сучасш шфекцп. - 2008. - № 1. - С. 53-60. Давидович Н.Я. Клшко - морфолопчш змши печшки у хворих на цукровий дiабет I типу та Тх корек^я неоселеном i етимiзо-лом : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. / Н.Я. Давидович. - ^ано-Франювськ, 2001. - 20 с. Журавльва Л.В. Патогенетичний вплив гомо цистеТну, перекисного окислення лшщв та протиоксидантного захисту на роз-виток жировоТ дистрофп печшки при цукровому дiабетi / Л.В. Журавльова, В.М. Хворостшка, А.В. Власенко // Мiжнародний ендокринолопчний журнал. - 2009. - № 3 (21). - С. 31-35. Васька Н.В. Тотожнють (мiмiкрiя) антигешв пщшлунковоТ за-лози та вiрусiв // Ендокринолопя. - 2008. - Т. 13. - № 1. - С. 104-114.
Мазур Л.П. Особливост порушень лтщного обмшу та перею-сного окисленення лтщв у хворих на цукровий дiабет з мор-фофункцюнальними змшами печшки / Л.П. Мазур // Вюник на-укових дослщжень. - 2004. - № 4. - С. 73-74. Пасиешвили Л.М. Варианты поражения гепатобилиарной системы у больных сахарным диабетом / Л.М. Пасиешвили // Врачебная практика. - 2002. - № 1. - С. 35-38. Савич О.А. Функцюнальний стан печшки та жовчного мiхура у хворих на цукровий дiабет 2 типу / О.А. Савич // Ендокринолопя. - 2004. - Т. 9, № 2. - С. 134-137.
Чабан Т.В. Активнють процеЫв перекисного окислення лтщв , антиоксидантноТ системи та штерфероногенезу у хворих на хрошчний гепатит С / Т.В. Чабан // Науковий вюник Ужгород-ського ушверситету, сер. "Медицина". - 2007. - Вип. 31. - С. 51-55.
Summary
CHARACTERISTIC AND THERAPEUTIC CORRECTION OF LIPID PEROXIDATION AND ANTIOXIDANT DEFENSE IN PATIENTS WITH CHRONIC HEPATITIS C AND CONCOMITANT DIABETES MELLITUS Marynchak A.V.
Keywords: chronic hepatitis C, diabetes mellitus, lipid peroxidation, antioxidant protection, therapeutic correction.
Pathological processes leading to the disorders of functional capacity of the liver in patients with chronic hepatitis C (CHC) depend on the balanced functioning of lipid peroxidation (LPO) and antioxidant (AO) systems. In CHC the interference of normal activity of the main indicators of LPO and AO systems promotes deep disruption of the functional capacity of the liver, complicated by the course of CHC and related severe consequences. Characteristics of functioning of AO and LPO systems in CHC patients with concomitant diabetes mellitus (DM) are still remaining little understood. The paper presents data on the characteristics and functioning of AO and LPO systems, and namely on the content of malonic dialdehyde (MDA), diene conjugates (DC) and superoxide dismutase (SOD) in the course of therapy of HCV patients with concomitant DM. The use of such medicines as dialipon and livolact in the complex treatment of CHC and concomitant DM contributes to the rapid regression of clinical and laboratory changes by correcting the indices of AO and LPO systems.
УДК: 616.344-002-031.84+616.348.002]-038(477.83) Нагурна Я.В.
ФАКТОРИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ КИШЕЧНИКУ
Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iM. Д. Галицького
Неспециф1'чний виразковий колт та хвороба Крона - це хрон1чн1 запальн захворювання шлунково-кишкового тракту, як переважно уражають молодих, працездатного вку людей i характеризу-ються тривалим, важким перебгом, що призводить до великоУ клькостi ускладнень. Питання етi-ологи запальних захворювань кишечнику (ЗЗК) залишаються доС нез'ясованими, та ¡снуе вже ви-значений перел1к фактор'т ризику, як сприяють розвитку вище перерахованих захворювань. Однак ступнь зв'язку та вплив на розвиток ЗЗК поеднання р1зних фактор'т ризику досi неописан1, що й пояснюе ¡нтерес даного вивчення. Мета роботи: визначити сукупнсть фактор'т ризику розвитку ЗЗК у виокремлених пор1вняльних групах. Матер1али i методи: Проанал1зовано результати анке-тування 100 хворих (41 чоловк та 59 ж1нок) на хрон'мн'! ЗЗК (хвороба Крона - 22, неспециф1чний виразковий колт - 78) вком в'д 18 до 80 рок'т. Контролем були 100 здорових осб в'дпов'дного вку i стат'!. В'дтак за допомогою створено!' програми здшснювались статистичн розрахунки, що ви-значали фактори ризику розвитку ЗЗК серед усе подано'/' сукупност'!. Результати i обговорення: У досл'джених групах чинники ризику складають великий перелк, що потребуе формування бльш специф1чних передумов виникнення ЗЗК. До широко поширених й узагальнюючих фактор'т ризику можна в'днести: генетичну схильнсть, недоношену вагу при народженн1, штучне вигодовування, в'дставання у ф1зичному розвитку в дитинствi, перенесенi дитячi ¡нфекц'йн!' захворювання (к'р, краснуха, втрянка), перенесенi оперативн1 втручання (апендектом'я), травми ф1зичн1 i психолог'ч-н1, частi простудн!' захворювання в анамнез '!, тривале вживання неяюсно'У питно'У води, тривале ме-дикаментозне лкування, зокрема антиб'ютиками, гормональними препаратами, перенесений в'ру-сний гепатит, цукровий д'абет, часте споживання fast food. Висновки: Зг'дно наведених даних, ви-значен фактори ризику у поеднанн разом з анал'зом кл1н1чних даних та допом1жними лаборатор-ними методами досл'джень, стануть основою для прогнозування та раннього виявлення пац1ент1в ¡з ЗЗК лкарями первинно'Уланки.
Ключовi слова: фактори ризику, неспецифiчний виразковий колгг, хвороба Крона.
Фрагмент НДР: «Особливостi метабюлiчних та функ^онально-структурних порушень серцево-судинно! системи та орга-тв травлення у хворих на цукровий д1абет», № державно!реестрацп 0111U000131.
Запальн захворювання кишечнику (ЗЗК) - це ЗЗК остаточно не визначеш, чим i спричинен
хроычн запальн ураження шлунково-кишкового значн труднощi в питаннях дiагностики та лку-
тракту, як характеризуються тривалим перебн вання цих захворювань [ 2,4]. гом та представлен переважно неспецифiчним Щодо патогенезу даних хвороб, то бтьшють
виразковим колком (НВК) i хворобою Крона (ХК) ланок його на сьогодн вщом^ але, на жаль, це
[3,7]. не спрощуе виршення запитань стосовно етю-
З невщомих причин, поширенють вказаних логи. З-помiж широко! популяци кл^чних ознак
захворювань у свт щороку зростае. Зазвичай, ЗЗК до об'еднуючих i узагальнюючих можна вщ-
ЗЗК найбтьш поширен у краТнах ЗахщноТ твку- нести таю як: загальна слабкють, втрата маси ть
лi (бвропа, США), однак останым часом спосте- ла, бть у животу здуття, закрепи, проноси, на-
р^аеться прогресивне зростання випадюв за- явнють слизу/кровi в кал^ термiновi позиви до
хворюваност й серед краТн Азп, що значно заго- дефекацп, вщчуття неповного спорожнення, жч-
стрюе актуальнють проблеми. Причини розвитку ний сттець [11,13]. Однак, кожне з цих захворю-
