CC BY
81
ве тшьки на основ1 своерщного синтезу прюритетних i уточнюючих об'ектив-них критерив. 1накше кажучи, типологiзацiя суспiльних економ1чних систем виключно з урахуванням одного критерда, нехай i важливого, не враховуе реали свггово' економiчноi практики та ютотного "пом'якшення" або й повно-го зникнення iдеолого-полiтичного антагошстичного протистояння на м1жна-роднiй ареш.
Концепци типолопзацп економiчних систем сусшльства, якi побудо-ванi на основi двох-трьох об'ективних критерив, очевидно, можуть в основному бути прийнятними. Проте вони також не дають вичерпно! вщповщ на поставлену актуальну методологiчну проблему.
На наше переконання, ключем до вирiшення проблеми типолопзацп суспiльних економiчних систем е пошук об'ективних критерив, якi б у комплекс^ у поеднаннi, взаемодоповненш дозволили б чiткiше розмежувати, ди-ференцiювати самi системи. Такий методолопчний пiдхiд дае змогу виявити характеры риси нацiональних економiчних систем окремих держав i на цiй основi простежити спiввiдношення i головнi тенденци економiчних тран-сформацiй у сучасному свт.
Л1тература
1. Ващишин А.М. Наукова д1яльшсть професора Г.1. Башнянина. - Льв1в: Каменяр, 2001. - С. 21-22.
2. Ващишин А.М. Наукова д1яльнють професора Г.1. Башнянина. - Льв1в: Каменяр, 2001. - С. 21-22, 193-217.
3. Башнянин Г.1., Копич 1.М., Слюсарчик М.П. Ринков1 економ1чн1 системи: проблеми становлення функц^на^^^ структуризацп i типолопзацп. - Льв1в: ЛКА, 2001. - 212 с.
4. Башнянин Г.1., Копич 1.М., Чупик 1.О. Мiкроекономiчнi ринковi системи: мет-рологiчнi проблеми анашзу ефективностi функцiонування. - Львiв: ЛКА, 2001. - 182 с.
5. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутне: до ефективтших суспiльств. Доповщь Римському клубовi: Пер. з англ. - К.: Основи, 1993. - 238 с.
6. Черняк В. Модель економ^: вибiр Украiни// Економка Украiни. - 1995, № 9. - С. 32.
УДК 331.5 Асист. О.М. Мартин - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 ПРИХОВАНОГО БЕЗРОБ1ТТЯ НА РИНКУ
ПРАЦ1 В УКРА1Н1
Розкрито одну iз проблем функцiонування ринку пращ в Укршш, яка сто-суеться значно^ частини населення держави. Мехашзм функцiонування ринку працi сформував певний рiвень безробiття. Це негативне явище, проте на ринку пращ ви-никло приховане безробiття. У статп проаналiзовано приховане безробiття у пере-хiднiй економiцi Украши.
Assist. O.M. Martin - USUFWT The features of the latent unemployment of labour market in Ukraine
The article touches upon the problems of labour market in Ukraine, which affects the interests of considerable part of the country's population. By means of the mechanism of labour market the level of unemployment is formed. It is a negative phenomenon but the latent unemployment of labour market is arised. In the article the latent unemployment of labour market is analyzed.
Науковий вкник, 2003, вип. 13.2
Проблема безробптя - одна з найактуальшших проблем, якi виникають на ринку пращ. Не винятком е та Украша, де трансформацiйнi змiни спричи-нили iстотнi змiни у сферi зайнятостi. В усiх крашах так званого сощашзму, до початку економiчних реформ зайнятiсть розглядалася як загальна, повна та обов'язкова, офiцiйне безробптя було вiдсутнiм, проте добре вщомо, що безро-бiття у прихованш формi iснувало. Надлишкова робоча сила в умовах коман-дно-адмшютративно1 економжи була результатом низько! iнтенсивностi i про-дуктивностi працi. На думку украшського економiста М. Шаленка, у кшщ 80-х рокiв надлишкова робоча сила в УкраАт становила 20 % [11, ст. 26].
У 1-ш половит 90-х роюв нащональний ринок працi формувався за умови перевищення пропозицп працi над попитом. Проте офщшний рiвень безробггтя був близьким до радянських чаЫв, не здшснювалась реструктури-зацiя прихованого безроб^я у вiдкрите. Приховане безробптя iснувало в усiх крашах СНД. Так, зпдно з даними програми "Росшський економiчний барометр", в цих крашах у 1995-1996 рр. приховане безробптя спостер^ало-ся приблизно на 60 % промислових шдприемств, а середнш рiвень заванта-женостi персоналу не досягав 80 % [8, ст. 23].
На противагу у крашах Схщно! Свропи офiцiйний рiвень безробiття був дуже високий. Так, на юнець 1993 р. у Польшд, Словени, Словаччинi та Угорщиш частка безробiтних у складi економiчно активного населення становила 12,6-16,4 % [1, ст. 122]. У цих крашах розвиток дшово! активности пiдприемництва, малого i середнього бiзнесу з 1994 р. забезпечуе зростання виробництва i зниження рiвня безробiття. У 1995 р. рiвень безроб^я в Чехи становив 2,8 %, Угоршинi - 10,5 %, Польщi - 14,5 %, Словени - 13,7 %, Сло-ваччинi - 13,5 % [1, ст. 122]. Це означае, що високий рiвень офщшного без-робiгтя е фактором виходу економжи з кризи, економiчного зростання, тобто створення сприятливо1 конкуренци як на ринку працi, так i в нацiональнiй економiцi загадом.
Рiвень безробiгтя зареестрованого у II половит 90-х роюв постшно зростав i на кiнець 1999 р. становив 4,3 % вiд працездатного населення [7, ст. 44]. У 2000 i у 2001 р. рiвень безробiгтя поступово знижувався: з 4,2 % у 2000 р. i 3,7 % у 2001 р. - 3,7 % [7, ст. 44]. Чисельшсть безробпних, за-реестрованих службою зайнятостi в Укра1ш, на кiнець 1999 р. становила 1174,5 тис. чол., на кшець 2001 р. - 1008,1 тис. чол. [7, ст. 44]. Щ показники не вщображають фактично1 ситуаци на ринку працi. Вони не дають уявлення, по-перше, про ваканси, якi виникають на пiдприемствах, але заповнюються шляхом внутрiшнього найму або через альтернативш державнiй службi зайнятост шстанцп.
По-друге, пропозицiя у даному контекст включае тiльки офiцiйно за-реестрованих безробiтних i не дае повно1 шформаци про безробiгтя. В Укра-1т iснуе приховане безробптя. За шдрахунками Е.М. Лiбановоl, рiвень безро-бiття у 2000-01 рр., включаючи офiцiйну i приховану форми, становив 16,3 % [4, ст. 38]. В Укра1ш для бшьш повного i точного аналiзу ринку пращ дат статистичних форм доповнюють матерiалами вибiркових обстежень еконо-мiчно активного населення та пiдприемств. Зпдно з розрахунками, здшсне-
ними за методолопею МОП, у 1998 р. piBeHb безробiття становив 11,3 % [6, ст. 22], у 2001 р. - 11,1 % [7, ст. 26].
Приховане безробпгя означае, що на шдприемствах е надлишкова кшьюсть працiвникiв. Така неповна зайнятють працездатного населення спостерiгаеться тодi, коли пращвники пiдприемства переводяться на роботу в умовах неповного робочого дня, а також, коли пращвники перебувають у ви-мушених вiдпустках без збереження чи з частковим збереженням заробпно1" плати. Зпдно з проведеними Державним компетом статистики обстежень на промислових шдприемствах у 1999 р., за ощнкою керiвникiв, надлишкова чи-сельнiсть працiвникiв становить вiд 10 до 33 % персоналу [3, ст. 13]. Керiвни-ки шдприемств, незважаючи на тривалий спад виробництва, не вдавалися до скорочення чисельност працюючих, мотивуючи сво1 д^' сощальною незахи-щенiстю працiвникiв, необхiднiстю зберегти квалiфiкованi кадри, а також оп-тимiзмом щодо збiльшення виробництва в недалекому майбутньому.
В Укра1ш вщсутш закони, якi б регулювали трудовi вiдносини при скороченнi виробництва, умови компенсацшних виплат, умови перетдготов-ки кадрiв в умовах вимушено1 зупинки виробництва. Пращвники, як виму-шено зайнятi неповний робочий день або яю мають тимчасову перерву в ро-ботi, е менш захищеш, нiж безробiтнi. У Законi Украши "Про зайнятють населення" тих, хто працюе в умовах повного i неповного робочого часу вщне-сено до зайнятого населення. Необхщно законодавчо затвердити норматив робочого часу i визнати категорш частково безробпного за мiжнародними нормами, а також визначити розмiр допомоги частково безробпним з боку держави i шдприемства i запровадити страхування на випадок часткового безробпгя.
Зауважимо, що неповна зайнятють на ринку працi в Укра1ш починае поступово знижуватися. Ця тенденщя спостерiгаеться в Украïнi з 1999 р. Час-тка працюючих за режимом неповного робочого дня зменшилася з 17,63 % у 1999 р. до 13,3 % у 2001 р., вщповщно зменшилася i частка тих, хто перебу-вае у вимушених адмшютративних вiдпустках тривалiстю понад три мюящ пiдряд - вщповщно з 22,0 до 7,2 % [7, ст. 131].
За ощнками економю^в, надлишкова робоча сила зараз становить 20-25 % зайнятих пращвниюв [10, ст. 3]. За нашими шдрахунками, частка надлишковоï робочоï сили е нижчою. Використовуючи запропоновану I. Гра-бинським методику [2, ст. 75], приховане безробпгя на виробнищш ощ-нюемо як суму двох величин: частка кшькосп працiвникiв, що перебувають у вимушених адмшютративних вщпустках, плюс близько половини вiд частки тих, хто працював неповний робочий день. Вщповщно приховане безробiггя на виробнищш, тобто частка надлишковоï робочоï сили у 1999 р. становила:
22,0 % + 17,6 % / 2 = 30,8 %; у 2000 р.: 16,1 % + 13,3 % / 2 = 22,75 %., у 2001 р. -7,2 % + 13,3 % / 2 = 13,85 % [7, ст. 131].
Зменшення неповно1' зайнятост е позитивним явищем, але на най-ближчу перспективу вимушена неповна зайнятють, що е одшею з форм при-хованого безробпгя на виробнищш, залишаеться реальною. Думку про необ-хiднiсть звшьнення з виробництва надлишкових працiвникiв висловлюють
Науковий вкчшк, 2003, вип. 13.2
украшсью економiсти [10, ст. 3; 5, ст. 16]. Вони вважають, що це стимулюва-тиме економiчний розвиток i сприятиме ефективному використанню робочо1 сили на основi ринкових механiзмiв. Ми пгдтримуемо цю точку зору, оскгль-ки, по-перше, переведення прихованого безробггтя у вгдкрите дасть змогу працгвникам, якг не отримують заробгтно! плати тривалий час, або отриму-ють Ii дуже низьку, одержувати допомогу по безробгттю. По-друге, виникае можливгсть шдвищити реальну заробгтну плату працюючих. По-трете, це пг-дгрве основи функцгонування так званого тгньового або неформального ринку пращ, який обслуговуе неформальний (тгньовий) сектор економгки. Фун-кцгонування тгньового ринку пращ зумовлено тим, що неповна зайнятгсть пов'язана з низьким ргвнем оплати пращ, невгдповгднгстю роботи профе-сшно-квалгфгкацшному статусу працгвника, необхгдшстю пошуку роботи поза пгдприемством. Як правило, бшьшгсть цих пращвниюв, якг працюють поза пгдприемством, працюють без формальних угод, з порушенням норм трудового законодавства, без будь-якого соцгального захисту. Проте в умовах пе-рехгдно! економгки, коли офщшна зайнятгсть поеднуеться з неофщшною (тгньовою) зайнятгстю, на наш погляд, для деяко!" частини пращвниюв виму-шена неповна зайнятгсть вгдповгдае 1х гнтересам, оскгльки тгньовг доходи не оподатковуються, а оплата пращ, як вважають украшсью економгсти, i тгнь-овому секторг у 2-3 рази вища, нгж в офщшнш економгцг [12, ст. 337].
Особливо поширена незареестрована (тгньова) економгчна дгяльнгсть i захгдних областях Укра1ни, на Вшниччиш та у Криму. Так, у Волинськгй об-ластг незареестрованою економгчною дгяльшстю зайнято 46,3 % всгх працюючих, у Вшницькш - 43,7 %, на Львгвщинг - 32,0 %, Закарпатськгй областг -31,3 %, у Криму - 29,3 % [4, ст. 39]. Економгсти вважають, що тгньовий ри-нок пращ охоплюе не менше третини населення працездатного вгку, тобто на цьому ринку пращ доходи отримують 8-10 млн. осгб [10, ст. 3], гз яких, за оцгнками 1нституту економгки НАН Укра1ни, приблизно 6-8 млн. осгб отримують основнг доходи [5, ст. 33]. Тгньовий ринок пращ включае не тгльки пращвниюв, якг офгцшно числяться на пгдприемствах, частину зареестрова-них службою зайнятостг безробгтних, а також частину населення, що самос-тгйно працевлаштовуеться, i осгб, що зайнятг доходним нелегальним бгзне-сом, переважно кримгнального характеру.
Аналiзуючи зайнятiсть на офщшному i тгньовому ринках пращ, I. Петрова подгляе ринок пращ на 3 сектори [9, ст. 98-100]. Вона вгдносить до пер-шого сектора зайнятих в офщшнш економiцi, до другого - зайнятих в офг-цшнш i тгньовш економiцi, до третього - зайнятих тгльки в тгньовш економг-цг. На ii погляд, щ сектори в Украiнi зараз приблизно однаковг.
У перехгднш економгцг цей ринок пращ мае як позитивнг, так i нега-тивнг сторони. Серед позитивних можна видглити таю: можливгсть одержан -ня доходу працгвниками i стримування процесу зубожгння населення; одержат доходи сприяють збгльшенню внутргшнього попиту на споживчому ринку економгчних благ; у пращвниюв формуеться пгдприемницький досвгд. Негативна сторона пов'язана гз виникненням ряду проблем ргзного характеру. По-перше, у державний бюджет не надходять податки гз заробгтно!" плати i
доходiв шдприемщв, тому держава не може здшснювати вiдповiдно можливi економiчнi i сощальш програми. По-друге, у тiньовому секторi економiки спостершаеться поступовий вiдтiк квалiфiкованоi робочо! сили, яка не завжди використовуеться адекватно. Часто висококвалiфiкованi пращвники викорис-товуються на робочих мюцях, що не потребують квалiфiкащi. По-трете, отри-муючи доходи (в окремих випадках - достатньо велию), пращвники тшьово-го ринку працi отримують субсидп на оплату житлово-комунальних плате-жiв, тим самим створюючи додатковий тиск на державний бюджет.
Повне розв'язання проблем, пов'язаних з функщонуванням тiньового ринку працi, можливе за умови реформування економши, зниження податко-вого тиску на виробника i споживача, усунення причин, якi спонукають людей звертатися до тшьових джерел доходу, реструктуризаци прихованого безробпгя у вiдкрите.
Таким чином, приховане безробптя в Украш е результатом низько! ефективностi функцiонування ринку пращ i нащонально: економiки. Врахо-вуючи досвiд краш Схщно! Свропи, який свщчить, що високий рiвень офь цiйного безробiття спостерiгаеться в тих крашах, де високими темпами вщ-буваються ринковi перетворення i забезпечуеться економiчне зростання, пе-реведення прихованого безробггтя у вщкрите е важливим фактором сьогод-нiшнього економiчного зростання. У цьому процес не можна допускати сти-хiйностi i посшшност^ необхiдне регулювання цього процесу за допомогою едино: полiтики держави, профсшлок i пiдприемств.
Л1тература
1. Гальчинський А.С. Украша: поступ в майбутне. - К.: Основи, 1999. - 224 с.
2. Грабинський I. Тшьовий ринок пращ в Украш1// Вюник Льв1вського ушверсите-ту. Сер1я економ1чна. - 1999, вип. 29. - С. 74-77.
3. 1нформацшний бюлетень Державного ком1тету статистики. - 1999, № 10-12.
4. лИбанова Е.М. Трансформацшш процеси, сощальна стратифкащя 1 перспективи становлення середнього класу// Економша 1 прогнозування. - 2002, № 2. - С. 34-60.
5. Марпнал1зац1я населення Украши/ За ред. В.В. Ошюенка. - К.: 1997. - 192 с.
6. Праця в УкраЛт в 1998 рощ: Статистичний зб1рник/ Державний ком1тет статистики Украши. - К.: Техшка, 1999. - 355 с.
7. Праця в Украхт в 2001 р.: Статистичний зб1рник/ Державний ком1тет статистики Украши. - К.: Техшка, 2002. - 436 с.
8. Перерва П.Г., Горбатенко 1.В., Шимпф К. Технолопчш шноваци в умовах еконо-м1чно! кризи в Украш1// Репональш перспективи. - 2002, № 5. - С. 22-25.
9. Петрова 1.Л. Ринок пращ: процес сегментаций - К.: 1996. - 178 с.
10. Синяева Л.В. Особенности рынка труда в Украине и его влияние на заработную плату// Экономика и управление. - 2001, № 5. - С. 3-4.
11. Шаленко М. Современные тенденции развития рынка труда// Экономика Украины. - 1996, № 9. - С. 25-34.
12. Шевченко Л. Зароб1тна плата як ринкова оцшка пращ// Сощальш прюритети ринку пращ в умовах структурно! модершзаци економши: М1жн. наук. - практ. конф. - К.: 2000, т. 1. - С. 335-340.
