CC BY
39
Семенюк Катерина Олекспвна,
асп'1рантка, Науково-досл'дншй нститут нтелектуальноi власнот НАПрН Украни, Украна, м. Кшв
e-mail: semeniuk.ekaterina@gmail.com ORCID 0000-0003-0634-0690
doi: 10.21564/2414-990x.148.182547
УДК 347.77/.78:004.925
ОСОБЛИВОСТ1 ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЦИФРОВИХ ОБ'еМНО-ПРОСТОРОВИХ ТВОР1В В АВТОРСЬКОМУ ПРАВ1
На основ1 аналгзу судовог практики, доктринальних та тших допомжних джерел досл1джено особливост1 правовог охорони поргвняно нового «некласичного» об'екта авторського права: три-вим1рног цифровог модел1. Надано визначення поняття «тривим1рна цифрова модель» та спо-соби гг створення, як мгстять характеры особливост1 цього об'екта - важлив1 для встановлення можливост1 набуття та пгдход1в до авторсько-правовог охорони за законодавством Украгни, а також виявлення проблем, що виникають у зв'язку з цим. Розглянуто можливкть застосування деяких умов вгльного використання твор1в до тривим1рног цифровог модел1, а також порушення, як виникають при створенш або запозиченж всгег тривим1рног цифровог моделг чи окремих гг еле-мент1в: плаггат та 1нш1 види неправом1рних запозичень в авторському правь Зроблено висновок, що тривим1рна цифрова модель е специфгчним об'ектом авторського права - вгдмтним в1д «тра-дицшних» об'ектю, передбачених законодавством Украгни, через свою подвшну правову природу, яка наближена до комп'ютерних програм та твор1в вгзуального мистецтва (твор1в архтектури, скульптури, графжи тощо). Установлено, що тривим1рна цифрова модель потребуе особливог правовог охорони як окремий об'ект авторського права.
Розроблено рекомендащ щодо можливих напрямкю змт законодавства Украгни в частит розширення умов вгльного використання творгв, як Грунтуються на аналз практики зарубжних крагн та наднацюнального законодавства держав-член1в бвропейського Союзу. Ц рекомендащ спрямован на тдтримання балансу ттересю м1ж цифровими митцями, як1 прагнуть отримати надшну правову охорону свогх творчих результатгв, та сустльством, яке мае потребу у прав1 вгльно використовувати щ результати для досягнення певног сустльног користь
Ключовi слова: тривимiрна цифрова модель; вшьне використання; HenpaBOMipHe запози-чення; плапат; авторське право.
Семенюк Е. А., аспирантка, Научно-исследовательский институт интеллектуальной собственности НАПрН Украины, Украина, г. Киев.
e-mail: semeniuk.ekaterina@gmail.com ; ORCID 0000-0003-0634-0690
Особенности правового регулирования цифровых объёмно-пространственных произведений в авторском праве
На основе анализа судебной практики, доктринальных и других источников авторского права исследуются особенности такого «.неклассического» объекта авторского права, как трехмерная цифровая модель. Дано терминологическое определение «трехмерной цифровой модели» и способы ее создания, которые содержат характерные особенности этого объекта - важные для определения возможности получения и подходов к предоставлению авторско-правовой охраны на этот объект за законодательством Украины, а также правовые проблемы, которые возникают в связи с этим. Рассматривается возможность применения некоторых условий свободного использования произведений к трехмерной цифровой модели, а также нарушения, которые возникают при создании или заимствовании отдельных элементов трехмерной цифровой модели: плагиат и другие виды неправомерных заимствований. Сделан вывод, что трехмерная цифровая модель является специфическим объектом авторского права, отличающимся от «традиционных» объектов, предоставленных в законодательстве Украины, из-за двойной правовой природы, которая имеет сходство как с компьютерными программами, так и с произведениями визуального искусства (произведениями архитектуры, скульптуры, графики и др.). Поэтому трехмерная цифровая модель требует особенной правовой охраны как отдельный объект авторского права. Кроме этого, в статье предоставлены рекомендации о возможных направлениях изменения законодательства Украины в части расширения условий свободного использования произведений, которые основаны на анализе практики иностранных государств и наднационального законодательства государств-членов Европейского Союза. Эти рекомендации направлены на поддержание баланса интересов между цифровыми творцами, которые стремятся к получению надлежавшей правовой охраны своих творческих результатов и обществом, которому необходимо право свободного использования этих результатов для достижения определённой общественной пользы.
Ключевые слова: трехмерная цифровая модель; свободное использование; неправомерное заимствование; плагиат; авторское право.
Вступ. Сучасне сусшльство живе в часи, коли комп'ютерш технологи й iншi цифровi досягнення примножують творчi та штелектуальш здiбностi людини, а також створюють новi можливост для i'x реалiзацii. У результат цього поеднання - шформацшних технологш i творчост - спостериаються тенденцп розвитку цифрового мистецтва. Особливо актуалiзуеться тривимiрне цифрове моделювання (BD-моделювання).
Першi програмш забезпечення (далi - ПЗ) для BD-моделювання застосо-вували переважно з науковою чи промисловою метою. Лише з кшця XX ст., коли ПЗ стало доступне звичайним користувачам, його почали використову-вати BD-художники та iншi цифровi митщ в сферах медiа, комп'ютерних пор, кшовиробництв^ моди тощо. Незважаючи на широку сферу використання BD-моделювання, основним його продуктом е тривимiрна цифрова модель (BD-модель), яку залежно вщ виду створення ще називають цифровою скульптурою чи CG-моделлю (computer-generated model).
BD-модель - той результат пращ цифрових митщв, який може бути само-стшним твором, частиною складного твору або штегруватись з шшими об'ек-тами цифрового середовища: вiртуальноi (VR) чи додатковоi (AR) реальность
Постановка проблеми. Законодавство Украши надае автоматичну правову охорону творам, яы е об'ектами авторського права (далi - ОАП). У законо-давствi також мктиться перелж цих ОАП, який мае невичерпний характер.
BD-модель у цьому перелжу не знайшла законодавчого закршлення. Тому, з одного боку, BD-модель набувае правово'1' охорони на рiвнi з «традицшними» ОАП, а з шшого - з огляду на складну правову природу BD-модел^ може легко оспорюватись в судовому процесс
Зважаючи на викладеш проблеми, для того, щоб забезпечити конституцшне право громадян на свободу творчост та захист ix авторських прав на результата творчо'1' дiяльностi, необxiдно дослiдити можливiсть охорони 3D-моделi як окремого ОАП, здшснити аналiз особливостей, якi можуть впливати на ii оxороноздатнiсть, а також визначити порушення, якi виникають у зв'язку зi створенням BD-моделi.
Аналiз остантх дослiджень i публтацт. Здебшьшого BD-модель роз-глядають як об'ект для BD-друку, наприклад, у пращ О. Кронда (O. Kronda), чи як цифрову кошю вже юнуючого твору. Правове регулювання BD-моделi як самостшного ОАП - малодослiджена проблематика в наущ. Окремi питання щеТ теми висвiтленi А. Гурко (A. Hurko) у циклi статей «Авторське право i BD-гра-фiка», а також шшими зарубiжними дослiдниками: A. Brzezinski, L. Osborn та ш. Загальнi правовi проблеми цифрових творiв дослiджували С. Глотов (S. Hlotov), О. Мацкевич (O. Matskevych), 6. Харитонов (Ye. Kharytonov), О. Харитонова (O. Kharytonova), О. Штефан (O. Shtefan) та iн.
Виклад основного матерiалу. Термш «BD1-модель» не кнуе в законо-давствi Украши, його визначення мктиться лише в професшнш лiтературi з проектування чи моделювання. З огляду на особливкть створення BD-модел^ яка поеднуе у собi використання теxнiки (навичок роботи зi спецiальним ПЗ) та естетики (творчих навичок особи), ii визначення можна розглядати з двох позицiй: 1) як об'ект, який «сприймае» ПЗ; 2) як об'ект, який людина сприймае через органи зору.
Вщповщно до першо'1' позицп цифровi митцi BD-модель ще називають «продуктом ПЗ», оскшьки цей об'ект не може кнувати поза межами iнформацiйниx технологш, в яких його створили. З щеТ позицп BD-модель розглядають як BD об'ект, який е сукупшстю точок у BD простора з'еднаних рiзними геоме-тричними об'ектами, такими як трикутники, лшп, вкритими поверхнями тощо (переклад наш - К. С.) [1, с. 11]. Улм, цього визначення недостатньо для того, щоб зрозумгги як саме ПЗ «сприймае» цифрову модель. Для цього необхщно деталiзувати надане визначення. Тож BD-модель - це сукупшсть даних про мкце розташування на цифровш площинi точок; геометричних об'ектiв (лшш, трикутникiв), якi з'еднують цi точки; вкритих поверхонь; шших даних в системi координат x, y, z, якi об'еднанi в единий цифровий об'ект. Ця сукупшсть даних знаходиться у цифровому файлi у виглядi кодовано'1' iнформацii чи бiнарного коду, який можуть зчитувати комп'ютерш технологи.
Вщповщно до друго1 позиц11', оскшьки «будь-яка модель мiстить iнформацiю про зовшшнш вигляд об'екта, його форму» [B, с. 18], то BD-модель являе собою
1 Зауважимо, що скорочення «BD» походить в1д англшського «three-dimensional» i вживаеться для позначення об'екта, який мае три вим1ри (довжииу ширину та висоту) [2, с. 252].
цифрове зображення реального або вигаданого об'емного об'екта, яке людина може сприймати через органи зору за допомогою шолому вiртуальноï реальности стереоокулярiв, диспле'1'в, iнших технологiчних пристро'1'в.
Перейдемо до визначення чи може ЭЭ-модель належати до ОАП. Сучасна доктрина авторського права визнае ОАП лише той твiр, який виражений в об'ек-тивнш формi та е результатом творчо'1' працi фiзичноï особи. Проаналiзуемо, чи вiдповiдае ЭЭ-модель установленим вимогам.
Насамперед установимо, що е об'ективною формою вираження ЭЭ-модель У загальному розумшш об'ективною формою вираження вважають певне вп-лення твору, яке за потреби можна вщтворити, а також сприймати органами чуття [4, с. 147]. 1ншими словами, ця вимога передбачае можливють самостш-ного кнування твору, «поза i незалежно вiд свiдомостi людини» з можливим його доступом для шших людей без посередництва автора [5, с. 5]. За законодавством Украши шд «об'ективною формою» розумшть вираження твору в мате-рiальнiй формi. Так, Постанова Пленуму ВСУ вщ 04.06.2010 р. № 5 зазначае, що твiр вважаеться створеним з моменту первинного надання йому будь-яко1 об'ективно1 форми з урахуванням суп твору (зокрема, письмово'1' форми, елек-тронно1 форми, речово'1' форми) [6].
Як вбачаеться, одшею з ютотних ознак об'ективно1 форми вираження твору е його здатшсть до сприйняття органами чуття. Проте, зважаючи на те, що циф-ровi формати творiв в людському розумшш не сприймаються, оскшьки доступ до них можливий лише через використання спещальних техшчних пристроТв [7, с. 10], то цифрову модель можна ввднести до «некласичних» ОАП, яка за правовою суттю наближена до комп'ютерних програм та творiв вiзуального мистецтва (творiв архiтектури, образотворчого мистецтва тощо).
Об'ективною формою вираження 3D-моделi е електронна фiксацiя даних про об'ект, що метиться у цифровому файль До цих даних належать як кодо-вана iнформацiя або бшарний код, так i графiчне зображення. Тому що будь-яю змiни, внесенi до коду чи графiчного зображення, ведуть до змши форми ЭD-моделi. Зауважимо, вiдповiдно до ч. Э ст. 8 Закону Украши «Про авторське право i сумiжнi права» (далi - Закон) на форму вираження твору поширюеться правова охорона [8]. Тому будь-яю змши, внесен до даних ЭЭ-модел^ яка охо-роняеться авторським правом, без отримання згоди автора е порушенням його особистих немайнових та виключно майнових прав.
Переходимо до наступного питання: чи може ЭЭ-модель бути результатом творчо1 пращ фiзичноï особи. Це питання виникае, оскшьки ЭЭ-модель немож-ливо створити без використання комп'ютерних технологш, що не виключае можливють автоматизацп процесу. Тому важливо оцшити творчий внесок особи, яка використовуе щ технологи. Для цього необхвдно зрозумiти, якi iснують способи створення ЭЭ-модель
Розрiзняють три способи створення ЭЭ-модели ручне моделювання, про-цедурне моделювання або сканування (оцифрування) [1, с. 11]. У результат ручного моделювання цифровий об'ект створюють через штерфейс користувача.
Коли BD-художник чи модельер за допомогою спещальних «шструменпв» ПЗ («brush», «smooth», «grab», «line» тощо) самостшно трансформуе цифровий об'ект, крок за кроком, доводячи його до необхвдного результату. Характерним для цього способу моделювання е те, що особа використовуе сво'1 творчi навички на рiвнi з тими, яю використовують звичайш художники чи скульптори, проте за правилами цифрового свггу.
Створення 3D-моделi за допомогою процедурного моделювання вщбува-еться шляхом використання спецiальниx «модифiкаторiв» ПЗ або кодiв. Напри-клад, програмний штерфейс OpenGL (вiд англ. Open Graphics Library) надае стандартизован функцп (бiльше нiж 150 команд) для побудови BD-моделей, незалежнi вщ мови програмування, що дiють на будь-якш комп'ютернiй плат-формi (С++, С#, Java тощо). Для того, щоб створити BD-модель у цей спосiб, особа повинна волод^и навичками програмування, анал^ичною геометрiю, топологiею та розум^и, якi залежностi покладенi в основу створення об'екта. Наприклад, якщо особа хоче зобразити об'емну модель людини, вона повинна розум^и анатомiчнi особливостi людського органiзму (пропорцп тша, структуру м'язiв тощо) та зумгги описати ix математичним способом у просторi x, y, z, використовуючи вщповщш коди для трансформацп даних про BD-об'ект.
Створення 3D-моделi за допомогою сканування (оцифрування) передба-чае використання спецiального обладнання для переведення об'емних творiв (скульптури, творiв арxiтектури, декоративно-прикладного мистецтва тощо), яю вираженi у матерiальнiй речi i невiд'емнi вiд фiзичного носiя, в цифрову форму. У цьому випадку процес створення 3D-моделi е майже автоматизованим, школи потребуе ручного моделювання для доопрацювання цифрово'1 модель
Щодо наявност творчого результату цифрових моделей створених змша-ним способом (оцифрування та ручного моделювання), показовою е судова справа Meshwerks, Inc. проти Toyota Motor Sales U.S.A. та ш. У цш справi Апеляцiйний суд десятого округу США виршував чи можуть цифровi моделi автомобiлiв Toyota, якi створила компашя Meshwerks, охоронятись авторським правом. Суть справи полягае в наступному. Toyota Motor разом iз Saatchi & Saatchi найняли компанiю Grace & Wild для створення BD-моделей автомобШв Toyota. У подальшому цi моделi мали використати у телевiзiйнiй реклама Зi свого боку Grace & Wild («G&W») уклали субпiдряд iз Meshwerks на виконання двох еташв робiт: оцифрування та моделювання. Оцифрування полягало у зборi даних про точки з автомобШв Toyota через спещальне обладнання, а моделювання - опрацювання ПЗ отриманих даних та фшальне створення каркасних цифрових моделей. Шсля виконання ще'1 роботи Meshwerks передали цифровi моделi G&W на доопрацювання (накладення текстур, кольорiв, свггла, ашмацп тощо). Далi G&W вщправили цифровi моделi Saatchi & Saatchi для використання ix у низщ рекламних продукпв. Цифровi моделi мали значнi переваги перед фотографiчними творами, якi вони замшили. Оскшьки не потрiбнi додат-ковi фотосес^1, щоб змiнити зображення, ПЗ легко коригуе цифрову модель (додае фон, колiр, текстури, iншi BD-об'екти в цифрову сцену тощо) [9].
Згодом Meshwerks подала позов на Toyota та iншi компанп до суду, стверджу-ючи, що ix авторсью права було порушено. Оскiльки Meshwerks уклали договiр з G&W на використання ЭЭ-моделей лише у телевiзiйнiй рекламi i не дозволяли ш Toyota Motor, нi iншим компашям використовувати ïx ЭD-моделi iнакше [9].
Шдтверджуючи свое авторство та творчий вклад, Meshwerks зазначили, що шсля оцифрування та опрацювання даних ПЗ, 3D-моделi були далек вiд необхщного iдеалу. I бiльше нiж 90 вщсотюв точок Meshwerks створили вручну, а деяю елементи (колеса, фари, дверш ручки, знак Toyota тощо) взагалi моде-лювали з «нуля», що потребувало вщ ïx спещалкпв значних зусиль та понад 80-100 годин часу. Зважаючи на це, Meshwerks вважають, що створеш цифровi моделi е результатом ïx творчо'1 працi, якi охороняються авторським правом. До того ж Meshwerks отримали реестращю авторського права вщ US Copyright office на ïx цифровi моделi [9].
Для суду США ця справа стала справжшм викликом. Як зазначалось у преамбулу im довелось застосовувати принципи авторського права до вiдносно нових теxнологiй - цифрового моделювання. Однак суд виршив, що цифровi моделi не володши достатньою оригiнальнiстю для отримання правово'1 охорони. Дизайн виражений в ЭЭ-моделях виник завдяки Toyota Motor, а Meshwerks лише зобразив автомобШ такими, якими вони i були, без будь-яких особливос-тей. Meshwerks зробили лише своерщне кошювання, з яким рашше справлялась попередня теxнологiя - фотографiя. Переконливим доказом для суду у вщсут-ностi оригiнального вираження ЭЭ-моделей стало завдання, яке покладалось на Meshwerks: створити точну цифрову кошю автомобтв Toyota [9].
Бшьшкть науковцiв розглядають оцифрований твiр як нову форму ввд-творення твору, а не як похщний чи «новий вид» твору. Оскiльки серед наяв-них авторських прав право на вщтворення е найбiльш вщповвдним [10, с. 18]. У Закош вiдтворення визначаеться як виготовлення одного або бшьше примiр-никiв твору, ввдеограми, фонограми в будь-якiй матерiальнiй формi, а також ïx запис для тимчасового чи постшного збернання в електроннiй (у тому числ цифровiй), оптичнiй або iншiй форм^ яку може зчитувати комп'ютер [8]. Якщо розглядати оцифрування як ввдтворення твору, то ввдповвдно до ч. Э ст. 15 Закону для його здшснення необхщно отримати дозвш автора, крiм випадку вiдтворення у особистих щлях чи кола (ст. 25 Закону), ця вимога не поширюеться на твори архггектури у формi будiвель i споруд [8], що обмежуе створення цифрованих моделей на ïx основь
Вщомо, що 15.04.2019 р. у Соборi Паризько'1 Богоматерi трапилась пожежа, яка значно пошкодила споруду. Сьогоднi розглядають один iз можливих варiантiв вщновлення собору на основi створених ЭЭ-моделей. 1снуе принаймнi двi дета-лiзованi цифровi моделi собору: бельгiйського мистецтвознавця A. Tallon (дата смертi - 2018 р.), створено'1 з використанням лазерного сканування в рамках проекту «Mapping Gothic» та ЭЭ-модель, яку створила C. Miousse для комп'ютерно'1 гри. Цей випадок породжуе ряд потенцшно нових питань для правниюв [11; 12]. По-перше, спещалюти зазначають, що юнують деякi вщмшносп мiж цифровими
кошями та окремими частинами собору. Якщо шд час вщновлення собору на основi цифрових моделей будуть вщсутш докази, який мав вигляд той чи шший запозичений елемент до пожежь автор цифрово'1' моделi може стверджувати, що цей елемент е результатом його творчо'1 пращ, що буде мати вщповщш правовi наслщки. По-друге, в державах-членах 6С дiе право sui generis, яке захищае права виробниюв баз даних, не на основi творчого результату, а на основi витрат (фiнансовиx кошпв чи затрат часу i енергп) на одержання, перевiрку або оформ-лення змiсту баз даних [13]. Оскшьки оцифрування собору тривало значний час та використовувались рiзнi джерела шформацп (арxiвнi документи, фотографiчнi твори тощо) для вщтворення цифрово'1 копи собору, iмовiрно, можливе визнання 3D-моделi об'ектом сумiжниx прав. Унаслiдок цього для запозичення значно! частини з ще'1 бази даних для використання необхщно буде отримати дозвiл виробника цифрово'1 модель що може затримати процес реставрации Зазначимо, що нова Директива 6С 2019/790 про авторське право i сумiжнi права на единому цифровому ринку [14], яка набула чинност 07.06.2019 р., в ст. 14 зобов'язуе держав-члешв 6С виключити з ОАП або сумiжниx прав будь-як результати, отримаш внаслщок вiдтворення творiв вiзуального мистецтва, строк охорони на яю закiнчився. Оскшьки результати, отриманi унаслiдок вiдтворення, не е орип-нальними, в розумшш, що вони не е власним штелектуальним творiнням автора. Держави-члени 6С повинш передбачити положення цiеi Директиви у власному нащональному законодавствi до 07.06.2021 р.
Користуючись цим досвщом, законодавцю Укра'ни необxiдно змiнити шд-xiд до регулювання вiдносин, пов'язаних з вщтворенням творiв арxiтектури. Унести змши до ст. 21 Закону, яка передбачае вшьне вiдтворення творiв: допов-нити дозволом вiдтворювати твори архггектури у цифровiй формi в наукових чи культурних щлях, а також винятком вшьного вiдтворення, без зазначення iменi автора, елементiв зруйновано! будiвлi чи споруди з використанням будь-яких творiв чи цифрових копш, на яких вiдповiдна будiвля чи споруда зобра-жена, з метою ii вiдновлення або реконструкцп пiсля руйнування внаслiдок надзвичайно! ситуацП (пожежi, аварП, стиxiйного лиха тощо), якщо будь-яка шша iнформацiя (креслення, есызи, моделi, арxiвнi данi тощо) про вигляд будiвлi чи споруди або окремо'1 1Т частини втрачена. Директива 2001/29/6С вщ 22.05.2001 р. [15], яку Укра'на взяла на себе зобов'язання iмплементувати в рамках Угоди про асощащю, вказуе на можливкть держав-членiв 6С передбачити подiбнi обмеження та винятки в нащональному законодавствь
На нашу думку, переведення матерiального об'емно-просторового твору в бшарний код за певних умов може розглядатись як похщний твiр. Згiдно з Законом поxiдний твiр - це твiр, що е творчою переробкою шшого iснуючого твору без завдавання шкоди його охорош (анотащя, адаптацiя, аранжування, обробка фольклору, шша переробка твору) чи його творчим перекладом на шшу мову [8]. Ключовим у цьому визначеш е ознака творчость На перконання А. Штефан (A. Shtefan), яке шдтверджуеться судовою практикою, якщо особа доклала багато зусиль та витратила значну юльюсть часу на переробку твору,
проте обмежилась застосуванням техшчних прийомiв та не проявила у свош робот шяких творчих рис, створений об'ект не буде вважатись похщним твором [16, с. 63]. Якщо розглядати створення 3D-моделi на основi об'емно-просто-рового твору, втiленого в матерiальну рiч, ручним способом або за допомогою процедурного моделювання, особа використовуе такий же творчий шдхщ, який застосовують художники чи скульптори, однак за правилами цифрового свггу. Особа сприймае шформащю про зовшшнш вигляд об'екта та перетворюе ïï через свое свггосприйняття, створюючи вiзуально схожий цифровий об'ект, однак не вдентичний йому (можуть не дотримуватись пропорцп, деяы еле-менти вiдсутнi або зображеш iнакше), також може здшснюватися оптимiзацiя 3D-моделi до вiдповiдного цифрового простору, в результат чого у подальшому цифрова модель може легко штегруватися з iншими цифровими об'ектами чи складними творами. Проте для того, щоб цей твiр визнавався правомiрною переробкою, а не порушенням авторського права, необхщно отримати дозвьл вiд правовласника на вiдповiдне використання його твору.
Зважаючи на складну природу 3D-моделi, iснують рiзнi шдходи ïï охорони в авторському правь як комп'ютерно'1 програми, твору образотворчого мистецтва чи окремого ОАП.
Оскшьки 3D-модель являе собою набiр даних i команд, виражених у формь придатнш для зчитування комп'ютером, й призначена для ввдображення гра-фiчного об'емного зображення iнформацiИними технологiями, то вщповщно до законодавства Украши вона може набувати правово'1 охорони як комп'ютерна програма та охоронятися як л^ературний твiр. Однак цей шдхщ щодо охорони 3D-моделi не е щлком доцiльним. По-перше, здебiльшого користувачi створю-ють 3D-моделеИ в середовишд вiдповiдного ПЗ, в якiИ вщповщний алгоритм генеруе автоматично код для здшснення певно'1 операцп над цифровим об'ек-том заданою фiзичною особою. Унаслщок творчий характер створеного коду 3D-моделi буде слабким. По-друге, одну й ту ж 3D-модель можна вщтворити декiлькома способами: для одного виду перетворень можуть бути використаш рiзнi команди та ïx послщовшсть.
Iнформацiя про код 3D-моделi буде мати значення у судових справах про плапат. Порiвняння вiдповiдниx кодiв дасть вiдповiдь, чи е 3D-модель лише неправомiрно запозиченою копiею або самостшним творчим результатом особи, наприклад, якщо автори працювали за однаковими референсами [17].
З огляду на те, що 3D-модель також розглядаеться як цифрове зображення об'емного об'екта, вона може набувати правово1 охорони як твiр образотворчого мистецтва. За законом до творiв образотворчого мистецтва належать скульптури, картини, малюнки, гравюри, л^ографп, твори художнього (у тому чисш сцешч-ного) дизайну тощо [8]. Належшсть 3D-моделi до творiв образотворчого мистецтва е найбшьш вщповщною. Улм надiИна правова охорона за цим шдходом - спiрна. На 3D-модель можуть накладатися додатково текстурш карти, певнi налаштування матерiалiв, яю можуть суттево впливати на вiзуальне сприйняття людиною форми цифрово1 модель Тому графiчна форма 3D-моделi може неправомiрно запозичува-тись iншими особами, наприклад, при створенш 2D-зображення (рендер^.
Таким чином, зважаючи на складну правову природу 3D-моделi та активне застосування технологш у творчост, вбачаеться дощльним надати автор-сько-правову охорону 3D-моделi як окремому ОАП.
Виокремлюють ще один шдхщ створення 3D-моделi - CG-моделювання (computer-generated modeling). У законодавствах деяких краш встановлюють особливий режим регулювання CG-творiв в авторському прав^ наприклад, за законодавством Англп. Для CG-творiв характерним е те, що фiзична особа опосередковано створюе твiр. Увесь процес створення вiдбуваеться автоматично через генерування твору ПЗ. У результат цього виникають оригшальш цифровi об'екти, якi важко вiдрiзнити вщ творiв, створених фiзичною особою. В УкраШ поки що вiдсутня правова позищя щодо надання правово!" охорони CG-творам. Утiм, законодавство Украши збернае авторське право за фiзичними особами, як своею творчою працею створили твiр.
Висновки. ЭЭ-моделювання - актуальний напрямок сучасного мистецтва, який мае широку сферу використання та за допомогою якого виник новий «некласичний» ОАП - ЭЭ-модель.
Законодавство Украши не видшяе ЭЭ-модель в окремий ОАП, однак не виключае можливкть ïï охорони. ЭЭ-модель може належати до ОАП, проте через подвiйну правову природу, яка поеднуе у собi техшчш та естетичнi осо-бливост, потребуе особливого правового регулювання, вщмшу вiд «традицш-них» ОАП. Зокрема, слщ враховувати, що ЭЭ-модель за своею правовою суттю наближена до комп'ютерних програм та творiв образотворчого мистецтва, у результат - об'ективною формою вираження ЭЭ-модел^ яка охороняеться законодавством Украши, е не тшьки електронна фжсащя даних у цифровому файл^ а й графiчне зображення, яке людина може сприймати через спещальш техшчш засоби. Щ особливост е важливими при виршенш питань щодо неправомiрного запозичення 3D-моделi або окремих ÏT елементiв, а тому при реестрацп авторського права на твiр мають особливе значення.
З огляду на це пропонуемо видшити ЭЭ-модель в окремий ОАП, що забез-печить ïï всебiчну охорону, а також з урахуванням появи вщносно нового ОАП -розширить умови вшьного використання творiв у законодавствi УкраТни.
Список л^ератури
1. Yu F., Lu Z., Luo H., Wang P. Three-dimensional model analysis and processing. Berlin : Springer, 2011. 500 p.
2. Словник украшсько1 мови: в 11 т. / ред. кол.: I. К. Бшодвд (голова) та in. Ктв : Наукова думка, 1970-1980. Т. 9: C. 1978.
3. Тимофеев С. М. 3ds Max 2014. Санкт-Петербург : БХВ-Петербург, 2014. 512 с.
4. Дроб'язко В. С., Дроб'язко Р. В. Право штелектуально1 власносп : навч. поаб. Ктв : Юршком 1нтер. 2004. 512 с.
5. Штефан О. О. Поняття об'екта авторського права та критерпв його охороноздатносп. Теор1я i практика ттелектуально1 власность 2006. № 6. С. 3-8.
6. Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права i сушжних прав : постанова Пленуму Верховного Суду Украши ввд 04.06.2010 р. № 5. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 (дата звернення 20.10.2019).
7. Глотов С. Можливкть застосування законодавства про авторське право до твор1в у циф-ровш формь Теоргя i практика ттелектуальног власностЬ. 2006. № 3. С. 10-15.
8. Про авторське право i сутжт права : Закон Укра1ни ввд 23.12.1993 р. № 3792-XII. URL:http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 (дата звернення 20.10.2019).
9. Meshweks, Inc. v. Toyota Motor Sales USA, Inc., 528 F. 3d 1258 (10th Cir. 2008). URL: https://www.ca10.uscourts.gov/opinions/06/06-4222.pdf.
10. Мацкевич О. Авторське право при цифровiзацii та оцифрувант. Теорья i практика ттелектуальног власностЬ. 2014. № 14. С. 14-23.
11. Невзоров И. Пожар в Нотр-Дам: какие вызовы бросает право интеллектуальной собственности человеку, стремящемуся восстановить утраченную реликвию? URL: https://zakon. ru/blog/2019/4/16/podnimutsya_i_snova_ruhnut_bashni (дата звернення 20.10.2019).
12. Guimberteau B. Notre-Dame: enjeux juridiques autour de la reconstruction / Obadia S. 2019. URL: https://www.cahiers-techniques-batiment.fr/article/notre-dame-enjeux-juridiques-autour-de-la-reconstruction.40365 (дата звернення 20.10.2019).
13. Про правову охорону баз даних : Директива 96/9/6С бвропейського Парламенту та Ради ввд 11.03.1996 р. URL: https://minjust.gov.ua/files/B1BB8 (дата звернення 20.10.2019).
14. On copyright and related right in the Digital Single Market and amending Directives 96/9/ EC and 2001/29/EC: Directive (EU) 2019/790 of 17.04.2019. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/ dir/2019/790/oj (дата звернення 20.10.2019).
15. Про гармошзащю певних аспекпв авторського права та сумiжниx прав у шформацшному суспшысга : Директива 2001/29/6С бвропейського Парламенту та Ради ввд 22.05.2001 р. URL: https://minjust.gov.ua/files/B1BBB (дата звернення 20.10.2019).
16. Штефан А. С. Похвдш твори - складш об'екти авторського права. Питання ттелектуальног власностЬ : зб. наук. праць / ред. кол. О. Д. Святоцький та ш. Ки'1в : Лазурит-Полйраф, 2010. Вип. 7. С. 62-80.
17. Семенюк К. О. Тривимiрна цифрова модель як специфiчний об'ект авторського права. Законодавство Украгни у сферЬ ттелектуальног власностЬ та його правозастосування: нацо-нальт, европейсьт та мжнародт вимЬри : зб. тез доп. VII всеукр. наук.-практ. конф. (м. Ки'1в, 27 вересня 2019 р.). Ки'в, 2019. С. 285-290.
References
1. Yu, F., Lu, Z., Luo, H., Wang, P. (2011). Three-dimensional model analysis and processing. Berlin: Springer.
2. Bilodid, I.K. (Ed.). (1978). Slovnyk ukrainskoi movy (Vols. 1-11); Vol. 9: C. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
3. Tymofeev, S.M. (2014). Bds Max 2014. Saint-Petersburg: BKhV-Peterburh [in Russian].
4. Drobiazko, V.S., Drobiazko, R.V. (2004). Pravo intelektualnoi vlasnosti. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
5. Shtefan, O.O. (2006). Poniattia obiekta avtorskoho prava ta kryteriiv yoho okhoronozdatnosti. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti, 6, 3-8 [in Ukrainian].
6. Pro zastosuvannia sudamy norm zakonodavstva u spravakh pro zakhyst avtorskoho prava i sumizhnykh prav: postanova Plenumu Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 04.06.2010 r. № 5. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10.
7. Hlotov, S. (2006). Mozhlyvist zastosuvannia zakonodavstva pro avtorske pravo do tvoriv u tsyfrovii formi. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti, 3, 10-15 [in Ukrainian].
8. Pro avtorske pravo i sumizhni prava: Zakon Ukrainy vid 2B.12.199B r. № B792-XII. URL:http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/B792-12.
9. Meshweks, Inc. v. Toyota Motor Sales USA, Inc., 528 F. 3d 1258 (10th Cir. 2008). URL: https://www.ca10.uscourts.gov/opinions/06/06-4222.pdf.
10. Matskevych, O. (2014). Avtorske pravo pry tsyfrovizatsii ta otsyfruvanni. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti, 14, 14-23 [in Ukrainian].
11. Nevzorov, Y. (2019). Pozhar v Notr-Dam: kakye vbizovbi brosaet pravo yntellektualnoi sobstvennosty cheloveku, stremiashchemusia vosstanovyt utrachennuiu relykvyiu? URL: https:// zakon.ru/blog/2019/4/16/podnimutsya_i_snova_ruhnut_bashni [in Russian].
12. Guimberteau, B. (2019). Notre-Dame: enjeux juridiques autour de la reconstruction. Obadia S. URL: https://www.cahiers-techniques-batiment.fr/article/notre-dame-enjeux-juridiques-autour-de-la-reconstruction.40365.
13. Pro pravovu okhoronu baz danykh: Dyrektyva 96/9/IeS Yevropeiskoho Parlamentu ta Rady vid 11.03.1996. URL: https://minjust.gov.ua/files/31338.
14. On copyright and related right in the Digital Single Market and amending Directives 96/9/ EC and 2001/29/EC: Directive (EU) 2019/790 of 17.04.2019. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/ dir/2019/790/oj.
15. Pro harmonizatsiiu pevnykh aspektiv avtorskoho prava ta sumizhnykh prav u informatsiinomu suspilstvi: Dyrektyva 2001/29/IeS Yevropeiskoho Parlamentu ta Rady vid 22.05.2001 r. URL: https:// minjust.gov.ua/files/31333.
16. Shtefan, A.S. (2010). Pokhidni tvory - skladni obiekty avtorskoho prava. Pytannia intelektualnoi vlasnosti: zbir. nauk. prats. Kyiv: Lazuryt-Polihraf, issue 7, 62-80 [in Ukrainian].
17. Semeniuk, K.O. (2019). Tryvymirna tsyfrova model yak spetsyfichnyi obiekt avtorskoho prava. Zakonodavstvo Ukrainy u sferi intelektualnoi vlasnosti ta yoho pravozastosuvannia: natsionalni, yevropeiski ta mizhnarodni vymiry: zb. tez dop. VII vseukr. nauk.-prakt. konf. (m. Kyiv, 27 veresnia 2019 r.). Kyiv, 285-290 [in Ukrainian].
Semeniuk K. O., Postgraduate Student, Scientific-research institute of intellectual property National academy of law sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv.
e-mail: semeniuk.ekaterina@gmail.com ; ORCID 0000-0003-0634-0690
Legal regulation of digital three-dimensional works in copyright law
The paper addresses to the problems of legal regulation of the digital three-dimensional model in copyright law. On the basis of judicial practice, theoretical materials and other sources the author's definition of the term "three-dimensional model" and its main features are given. Direct attention to dualistic nature of three-dimensional model, which combines aesthetic and technical characteristics. These characteristics bring digital three-dimensional model closer to legal protection as computer programs and works of visual arts.
Due to the research legal nature of digital three-dimensional model, the gaps in regulation of public relations in the field of borrowing and creation three-dimensional works in copyright law are described. Also the main violation, which connected with digital three-dimensional model are revealed.
The paper contains analyses of Ukrainian legislation, which regulates issues of copyright on digital three-dimensional works. It also analyses legislation of The United States of America, The United Kingdom and the European Union in this field.
The research results in conclusion of necessity to distinguish three-dimensional model into separated copyright object, which helps its comprehensive protection. Also this paper has practical and theoretical significance for future research.
Keywords: copyright; three-dimensional model; plagiarism; unlawful borrowing; free use.
PeKOMeHAOBaHe ^TyBaHHH: CeMeHKiK K. O. Oco6aHBOcri npaBOBoro peryrK®aHHH цн^ровнх o6'eMHO-npocropoBHX TBopiB b aBTopctKOMy npaBi. npo6rnMU 3aK0HH0cmi. 2020. Bun. 148. C. 76-86. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.148.182547.
Suggested Citation: Semeniuk, K.O. (2020). Osoblyvosti pravovoho rehuliuvannia tsyfrovykh ob'iemno-prostorovykh tvoriv v avtorskomu pravi [Legal regulation of digital three-dimensional works in copyright law]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 148, 76-86. doi: https:// doi.org/10.21564/2414-990x.148.182547 [in Ukrainian].
Hadiuwna do pedKomzii 03.11.2019 p.
