CC BY
27
Ыблюметричш дослщження як об'ект авторського права в дiяльностi наукових бiблiотек
Bibliometric Research as a Subject of Copyright in the Activities of Scientific Libraries
v 1
Майя 1ванова 1
Maiia Ivanova
1V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine 3 Holosiivskyi Prospect, Kyiv, 03039, Ukraine
Анотащя. У статт визначаеться, що розвиток наукових комунiкацiй, сприяе роз-ширенню ролi наукових бiблiотек, в яких професшна компетенцiя бiблiотекарiв пов'язана 3i знаннями про метаданi та досвщом роботи з великими колещями документiв. Одним iз завдань сучасноТ науковоТ бiблiотеки е забезпечення пов-ноти пошуку, якостi збору, вибiрковостi обробки, надiйностi збереження, опера-тивност поширення шформацП". Результати щеТ професшноТ дiяльностi можуть перетворюватись в об'екти права штелектуальноТ власностi. Бiблiотечними пра-цiвниками для вирiшення професiйних завдань застосовуються бiблiометричнi методи дослiдження, як допомагають в прийняттi рiшень при закупiвлi журналiв, баз даних; в аналiзi фонду бiблiотеки; експертизи видань; вивченн статистики використання електронних докумен^в. Розкриваеться, що в останнi десятирiччя, бiблiометрiя стае стандартним iнструментом науковоТ пол^ики i управлiння дос-лщженнями в рiзних галузях науки.
Бiблiометрiя охоплюе такi методи дослiдження, як аналiз цитування; аналiз реферативних журналiв; аналiз кiлькiсних характеристик первинних документ; кiлькiсний аналiз публiкацiй окремих авторiв i Тх цитування; кiлькiсний аналiз публiкацiй вчених окремих краТн св^у i держав, окремих наукових колективiв; теоретичнi питання, в тому чиш дослiдження закономiрностей росту, старiння i рангового розподiлу наукових документiв; контент-аналiз наукових документiв; iншi питання, пов'язан з поширенням наукових документiв. Проведення таких дослщжень потребуе вiд бiблiотечних працiвникiв творчих здiбностей та професшноТ компетенцГГ. Сьогоднiшнi соцiальнi комунiкацí|| визначають новi завдання для бiблiотек, дíяльнíсть яких пов'язуеться з iнтелектуалiзацiею бíблíотечноl сфери. Результати бiблiометричних дослiджень можуть виступати об'ектами авторського права за умови, що вони вщповщають критерíям охороноздатноси мають ознаки творчостi та новизни.
Ключовi слова: право штелектуальноТ власностi; бiблiотека; наукометрiя; бiблiометрiя; авторське право; лíбраметрíя; iнформетрiя; вебометрiя; кíберметрíя.
DOI: 10.22178/pos.55-2
JEL Classification: O34
Received 20.01.2020 Accepted 24.02.2020 Published online 29.02.2020
Corresponding Author: ivanova.maya.v@gmail.com
Abstract. It has been stated in the article that the development of scientific communication contributes to extending the role of scientific libraries, in which the professional competence of librarians is related to their knowledge of metadata and experience of working with large collections of documents. One of the tasks of the modern scientific library is to ensure completeness of search, quality of collection, selectivity of processing, reliability of storage, promptness of spreading information. The results of this professional activity can be transformed into intellectual property objects. Library professionals use bibliometric research methods to help them solve their professional tasks, which help in decision-making when purchasing magazines and databases; in library fund analysis; study of publications; researching statistics on the use of electronic documents. It is revealed that in recent decades, bibliometry has become a standard tool for scientific policy and research management in various fields of science.
© 2020 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License
Bibliometry covers such research methods as citation analysis; analysis of reference journals; analysis of quantitative characteristics of primary documents; quantitative analysis of publications of individual authors and their citation; quantitative analysis of scientific publications of particular countries of the world, states, and certain teams of scientists; theoretical issues, including the study of patterns of growth, aging and rank distribution of scientific documents; content analysis of scientific documents; other issues related to spreading scientific documents. Such research requires library staff of creative ability and professional competence. Today's means of social communication define the new tasks for libraries, the activities of which are related to intellectualization of the library sphere. The results of bibliometric research may be subject to copyright, provided that they meet the criteria of safety, have signs of creativity and novelty.
Keywords: intellectual property rights; library; scientometry; bibliometry; copyright; librometry; informometry; webometry; cybermetry.
ВСТУП
В сучасних умовах вщбуваеться ктотне пере-осмислення традицшних уявлень про роль i мкце бiблiотеки, характер i функцп шформа-цшно^блютечно! дiяльностi в сустльсга та системi науково! комушкацп. Процеси шфор-матизацп, розвитку шформацшно-комушкацшних технологш, вимагають моде-ршзацп бiблютечно-шформaцшноi дiяльнос-ть Швидке збыьшення юлькост i рiзноманi-тностi iнформацГi, вимагають перейти бiблiо-текам вiд традицшних форм шформацшного обслуговування до нових, в яких зростае пи-тома вага аналогично! обробки iнформацГi. Робота бiблiотечних працiвникiв допомагае користувачам орiентуватися у великому ма-сивi шформацп та е одним з прюритетних на-прямкiв дiяльностi наукових бiблiотек.
Мета статтi полягае у пщтверджеш тези, що результати бiблiометричного дослщжен-ня можуть виступати об'ектами авторського права в дiяльностi наукових бiблiотек.
Аналiз останнiх публiкацiй показуе, що пи-таннями бiблiометричних дослiджень за-ймаються Л. Костенко, Т. Симоненко, О. Жабш [1], М. Галявiева [2], Н. Редькiна [3] та iншi.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Однiею з основних функцш сучасно! науково! бiблiотеки е забезпечення яюсно! шформа-цшно! пiдтримки науковцiв, викладачiв ви-щих навчальних закладiв, шкiльних учителiв, здобувачiв наукових ступенiв, студентiв, на-дання !м максимально повного обсягу опуб-лжовано! науково! шформацп в мМмальш термiни. Бiблiотеки як вагома складова час-
тина шформацшного ресурсу краши вщ^ра-ють важливу роль у науково-шформацшному забезпеченнi iнновацiйного розвитку суст-льства, поступово стаючи ефективною ланкою мiж глобальними масивами шформацп та сучасним користувачем. Тенденцп сього-дення вимагають вiд наукових бiблiотек на-дання якiсних iнформацiйних послуг сво!м користувачам [4].
У вщповщносп до ДСТУ 5034:2008 [5], шфор-мацiйнi послуги - це послуги, що !х надають, зокрема, бiблiотеки щодо добирання, аналь тико-синтетичного опрацювання, зберiгання, пошуку та надання шформацп користувачам. Згщно з законом Украши «Про шформа-цш» [6], шформацшна послуга - це дiяльнiсть з надання шформацшно! продукцп спожива-чам з метою задоволення !хшх потреб; шформацшна продукщя, вiдповiдно - це матерiа-лiзований результат шформацшно! дiяльнос-тi, призначений для задоволення потреб суб'ек^в iнформацiйних вiдносин. В ДСТУ 5034:2008 розкриваються форми шфо-рмацiйних послуг: матерiальнi (iнформацiйнi видання на паперь мiкроносiях, електронних ноаях шформацп), нематерiальнi (тдготов-лення i проведення конференцiй, нарад, лек-цш, консультaцiй тощо та !х шформацшне забезпечення), комбiновaнi (виставки нових надходжень лгтератури, бiблiогрaфiчнi описи, темaтичнi й аналгтичш огляди, aнaлiтичнi довiдки, реферування докумеш1в, уснi й пи-сьмовi переклади з iноземних мов), елект-роннi (сканування текстiв, надання робочих станцш користувачам, формування шформа-цшних мaсивiв тощо) та методичнi розробки.
1нформацшна продукцiя та iнформaцiйнi послуги, вщповщно до закону Украши «Про ш-формацш», е об'ектами цивыьно-правових
вщносин, а вщтак можуть виступати об'ектами права штелектуально! власносп. Згiдно статтi 418 Цивильного кодексу Укра!ни (далi - ЦК Укра!ни) визначено, що право ш-телектуально! власностi - це право особи на результат штелектуально!, творчо! дiяльнос-тi або на шший об'ект права штелектуально! власностi, визначений ЦК Укра!ни та iншим законом. Бiблiотеки, надаючи iнформацiйнi послуги сво!м користувачам, шляхом прове-дення бiблiометричних дослiджень, можуть створювати об'екти права штелектуально! власносп, а саме об'екти авторського права, за умови !х новизни та творчого характеру [7].
В статтi 8 закону Укра!ни «Про авторське право i сумiжнi права» [8] закршлено, що об'ектами авторського права виступають твори у галузi науки, лiтератури i мистецтва, як оприлюднеш, так i не оприлюднеш, як за-вершенi, так i не завершенi, незалежно вiд !х призначення, жанру, обсягу, мети (освгта, ш-формацiя, реклама, пропаганда, розваги тощо), зокрема: лiтературнi письмовi твори (книги, брошури, статтi тощо); виступи, лек-Ц11, промови, пропов^ та iншi уснi твори; комп'ютерш програми; бази даних; похiднi твори; енциклопедп та антологп, збiрники звичайних даних, iншi складенi твори за умо-ви, що вони е результатом творчо! пращ за добором, координащею або упорядкуванням змкту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складовi части-ни; тексти перекладiв для дублювання, озву-чення, субтитрування укра!нською та iншими мовами шоземних аудiовiзуальних творiв тощо. Правова охорона авторського права поширюеться тiльки на форму вираження твору i не поширюеться на будь-як ще!, тео-рГ!, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепцп, вiдкриття, навгть якщо вони вираженi, описанi, пояснеш, проь люстрованi у творi.
На переконання М. Галявiевоi, бiблiометрич-ними дослщженнями повиннi займатись саме бiблiотеки, виходячи з того, що: бiблiометри-чнi розвiдки - важлива частина дослщжень в бiблiотечно-iнформацiйнiй сферi; бiблiотеки в якостi незалежних i мiждисциплiнарних установ здатнi аналiзувати i ощнювати пуб-лжаци; професiйнi компетенцп бiблiотекарiв включають знання про документи ^блюг-рафiчнi метаданi, типи документ), знання каналiв науково! комунжацп, пошукових сис-
тем, баз даних; досвщ роботи з бiблiографiч-ними даними i обробкою великих масивiв ш-формацп; бiблiотеки традицiйно надають ш-формацшну допомогу в наукових дослщжен-нях, ведуть власнi бази даних публжацш нау-ковцiв i репозгторп, керують контрактами з видавцями i е передплатниками шформацш-них ресурсiв [2].
Фахiвцi бiблiотек, проводячи бiблiометричнi дослщження можуть виходити на шформа-цшний ринок. В законi Укра!ни «Про науково-технiчну шформащю» [9] пщ iнформацiйним ринком розумiють систему економiчних, ор-ганiзацiйних i правових вщносин щодо продажу i купiвлi iнформацiйних ресурсiв, техно-логiй, продукцп та послуг. В законi Укра!ни «Про Нацiональну програму шформатиза-цп» [10] визначаеться, що iнформацiйний ресурс - це сукупшсть документ у шформа-цiйних системах ^блютеках, архiвах, банках даних тощо). В закош Укра!ни «Про науково-техшчну iнформацiю» [9] закрiплюеться, що шформацшш ресурси нащонально! системи науково-техшчно! шформацп становлять су-купнiсть довiдково-iнформацiйних фондiв з необхiдним довiдково-пошуковим апаратом i вiдповiдними технiчними засобами збер^ан-ня, обробки i передачi, що е у володшш, роз-порядженнi, користуванш державних органiв, наукових i науково-техшчних бiблiотек та в iнших установах i органiзацiях. У вищезгада-ному Закош, робиться застереження, що ор-гани i служби, яким передаеться така шфор-мацiя, гарантують захист прав штелектуально! власносп, додержання комерцшно! таем-ницi, захист законних штереав юридичних та фiзичних оаб-творщв шформацп про науко-во-технiчнi досягнення. Використання в про-цесi створення ресурав науково-техшчно! шформацп творiв лгтератури, мистецтва i науки допускаеться за умов додержання авторського права. Результатам бiблiометричних дослщжень, якщо вони вщповщають крите-рiям охороноздатносп з позицп права штелектуально! влaсностi, законодавством гаран-туеться охорона як об'ек^в авторського права.
Робота бiблiотечних фaхiвцiв потребуе твор-чого характеру, компетентности професюна-лiв, результати яко! можуть характеризува-тись новизною, а вщтак ставати об'ектами права штелектуально! власносп.
Поняття штелектуально! власносп вперше введено Стокгольмською конвенцieю 1967 р., яка заснувала ВсесвГтню оргашзацш штелектуально! власностi (ВО1В) (World Intellectual Property Organization). Це поняття, згщно з трактуванням у конвенцп, передбачае, що ш-телектуальна власнiсть включае права, як належать до: лiтературних, художнiх i наукових творiв; виконавчо! дiяльностi артистiв, звукозапису, радiо- i телевiзiйних передач; винаходiв у всiх галузях людсько! дiяльностi, наукових вiдкриттiв; промислових зразюв, товарних знакiв, знакiв обслуговування, фГр-мових найменувань i комерцшних позначень; захисту проти недобросовГсно! конкуренцп, а також всi iншi права, що належать до штелектуально! дiяльностi у виробничш, науковiй, лнературнш i художнiй галузях.
В укра!нському законодавствi поняття «ште-лектуальна власшсть» майже не вживалось. Початком становлення укра!нського законо-давства про штелектуальну власнiсть е при-йняття Закону Укра!ни «Про власнiсть» вщ 7 лютого 1991 р. (Закон втратив чиншсть на пiдставi Закону № 997-V вщ 27.04.2007), який мктив роздiл VI «Право штелектуально! власносп». Конституцiею Укра!ни, в ст. 41 прого-лошено, що кожен мае право володГти, корис-туватися i розпоряджатися своею власшстю, результатами свое! штелектуально!, творчо! дiяльностi. Цивiльний кодекс Укра!ни в ст. 420 передбачае, що до об'ектГв права штелектуально! власносп, належать: лГтературш та художнi твори; комп'ютерш програми; ком-тляцп даних (бази даних); виконання; фоно-грами, вщеограми, передачi (програми) орга-нiзацiй мовлення; науковi вiдкриття; винахо-ди, корисш моделi, промисловi зразки; ком-понування (топографп) iнтегральних мжрос-хем; рацiоналiзаторськi пропозицп; сорти ро-слин, породи тварин; комерцшш (ФГрмовГ) найменування, торговельш марки (знаки для товарiв i послуг), географiчнi зазначення; ко-мерцшш таемницi. Законом Укра!ни «Про бь блiотеки i бiблiотечну справу» [11] в ч. 2 ст. 20 передбачено, що бiблiотека мае право на за-хист створених нею об'ектГв штелектуально! власносп згщно Гз законодавством.
З розвитком наукових комушкацш, бГблюте-ки в сво'ш дГяльносп активно застосовують бГблГометричнГ методи, сутнГсть яких полягае в пГдрахунку, поеднанш, тлумаченнГ i порГв-нянГ документопотоку шформацшних ресур-сГв.
Нaуковцi в колективнш монографп «Наукова перiодикa Украши та бiблiометричнi досль дження» стверджують, що спрямовaнiсть бь блiотек на наукоемш технологи при обробцi шформацп кнувала завжди. Процес науково! обробки документ складаеться з чотирьох етатв: перший - aнaлiтико-синтетичнa пере-робка первинно! документально! шформацп у вторинну, бiблiогрaфiчну; другий - форму-вання фондiв повнотекстових електронних ресурсiв, третш - пiдготовкa оглядово-aнaлiтичних i прогностичних мaтерiaлiв, чет-вертий - бiблiометричний монiторинг розвитку науки в Укра!ш та пiдготовку оглядово-aнaлiтичних мaтерiaлiв щодо стану внчизня-ного aкaдемiчного середовища. Таким чином, в умовах переходу вщ шдуст^ального суст-льства до суспiльствa знань, бiблiотеки ма-ють проводити цикл наукоемних процеав обробки документальних мaсивiв, починаю-чи з бiблiогрaфувaння та реферування й за-кiнчуючи проведенням у них бiблiометрич-них дослщжень i видiленням зi сховищ даних нових знань [1]. Новизна шформацп виступае одним iз критерпв охороноздатносп права штелектуально! влaсностi.
Результати бiблiометричних дослiджень мо-жуть виступати об'ектами авторського права за умови, що вони вщповщають критерiям охороноздaтностi, як встановлюються для всiх творiв науки, лнератури та мистецтва. Вiдповiдно до статт 1 закону Украши «Про авторське право i сумiжнi права», щоб дaнi бiблiометричного aнaлiзу виступали об'ектом авторського права, вони повинш бути результатом творчо! пращ. Творчий характер при проведены бiблiометричного aнaлiзу, може характеризуватись iнтелектуaльним вщбором необхщно! iнформaцГi в зaлежностi вщ предмету дослiдження, творчою оброб-кою шформацп з метою адаптацп до щлей дослiдження, aнaлiзом зiбрaноi шформацп на предмет виявлення зв'язюв мiж нею; вибо-ром належних критерпв для подiлу шформацп на групи; розподыом зiбрaноi шформацп на групи в залежносп вiд мети дослщження; aнaлiзом отриманих даних та !х штерпретащ-ею. Результати бiблiометричного aнaлiзу по-виннi крiм творчого характеру, мати ознаки новизни. Збiр, групування, узагальнення та aнaлiз бiблiометричних даних потребуе спе-цiaльних вмшь, розумових зусиль i творчого пщходу до вибору ознак для подыу шформацп на групи, визначення зв'язюв мiж нею,
aнaлiзу зiбрaноi шформацп, поеднання шфо-рмацшних груп у едину систему. Якщо бiблi-ометричний aнaлiз проведено в ходi творчого розумового опрацювання шформацшних по-тоюв та включае в себе оригшальшсть, новизну вiдбору, встановлення зв'язюв та систе-мaтизaцiю шформацп, то результати такого aнaлiзу, мають ознаки об'екта права штелектуально! власносп.
В науковому середовишд вiдсутнi чгтю визна-чення понять, необхiдно з'ясувати, що пред-ставляе собою поняття «бiблiометричне дос-лiдження», «бiблiометрiя» та принципи охо-роноздaтностi результaтiв бiблiометричного дослiдження. З термiном «бiблiометрiя» по-ряд використовуються тaкi поняття як <^б-рaметрiя», «нaукометрiя», «iнформетрiя», «вебометрiя», «кiберметрiя» та iншi. Термшо-лопчна плутанина призводить до того, що дослщники використовують однi i т ж термь ни в рiзних значеннях. Визначення термiнiв, дозволить св^овш нaуковiй спiльнотi з'ясувати як результати бiблiометричного aнaлiзу можуть виступати об'ектами права штелектуально! власносп.
У 1948 р. Ранганатан створив термш «^бра-метрiя», який був покликаний упорядкувати служби бiблiотечно! справи. Вченi стверджу-ють, що лiбрaметрiя Ранганатана е аналогом бiблiометрi!, наукометрп, шформетрп та ш-ших субдисциплiн, таких як економетрiя, психометрiя, соцiометрiя, бiометрiя, техноме-трiя, де математика та статистика застосову-ються для вивчення та виршення проблеми у вiдповiдних областях [13].
Термш «бiблiометрiя» вперше був введений в науковий об^ в 1969 рощ англшським вче-ним Аланом Причардом, що запропонував замшити неоднозначний термш «статистич-ну бiблiогрaфiю» та iншi термiни, якi викори-стовувались по-рiзному до того часу. Новий термш «бiблiометрiя» повинен був охопити ва кiлькiснi методи, як потiм використову-валися б для быьш ефективно! оргашзацп бь блютечних та iнформaцiйнi послуг. Вiн ви-значив бiблiометрiю як застосування мате-матичних та статистичних методiв до книг та шших зaсобiв комунжацш, якi дозволяють зменшити невизнaченiсть науково! докумен-тацп в iнформaцiйних системах при наданш бiблiотечних послуг [14]. Бiблiометрiя вико-ристовуе нaступнi методи дослщження: ана-лiз цитування; aнaлiз реферативних журна-
лiв; аналiз юльюсних характеристик первин-них документiв; юльюсний аналiз публiкацiй окремих авторiв i ïx цитування; кiлькiсний аналiз публжацш вчених окремих краш CBiTy та держав, окремих наукових колективiв; те-оретичнi питання, в тому числГ дослiдження закономiрностей росту, старiння i рангового розподГлу наукових документiв; контент-аналiз наукових документiв; iншi питання, пов'язаш з поширенням наукових документГв [15].
Термiн «наукометрГя» вперше ввiв у 1969 ро-цi В. Налiмов для позначення наукового на-пряму який використовуе кiлькiснi методи для вивчення процесу розвитку науки, яка розвиваеться в часi та характеризуется кон-кретними кiлькiсними параметрами. До нау-кометричних методiв можна вщнести: стати-стичний метод (вимiрювачi - число вщкрит-тiв, число наукових журналiв, число наукових органiзацiй, число вчених, частота ствавтор-ства тощо); пщрахунок числа публiкацiй (ви-мiрювач - число наукових продуктiв); цитат-iндекс (вимiрювач - число посилань); кон-тент-аналiз (вимiрювач - число символiв); тезаурусний метод (вимiрювач - число тер-мiнiв) [16].
Термшом «шформетрГя» позначаеться вивчення математичних, статистичних методiв аналiзу структури i особливостей науковоï' iнформацГï, закономiрностей процеав науково'' комунiкацГï, включаючи виявлення 'х за-кономiрностей. Характерною особливГстю iнформетрГï е те, що ïï основна мета - здобут-тя наукового знання безпосередньо з шформацп. А. Гадж1ева пише про те, що становлен-ня та розвиток шформетрп нерозривно пов'язано з бiблiотечно-iнформацiйним сере-довищем. За останш роки одним Гз затребу-ваних i перспективних напрямюв в дГяльносп бГблютеки та шформацшних центрГв е шфо-рметрГчш дослщження. Оргашзащя i прове-дення шформетрГчних дослщжень в бГблюте-щ передбачае вмшня, знання i досвщу бГблю-течних фахГвщв з цього напряму [12].
З середини 1990-х роюв активно вивчаеться природа та властивкть «ВсесвГтньо! павути-ни». Дослщження 1нтернету були назван «вебометрГя (Webometrics)» або «юберметрГя (Cybermetrics)». Л. Бьюрнеборн та П. 1нгверсен вважають, що «вебометрГя» подГбна до шфо-рметричних i наукометричних дослщжень з застосуванням загальних бГблюметричних
методiв, пщрахунки веб-сторшок аналопчш традицшному aнaлiзу публiкaцiй, яю можна розглядати як aнaлiз посилань. 1нтернет часто демонструе веб-сторшки, якi одночасно посилаються одна на одну, що неможливо в трaдицiйному свiтi цитування на пaперi [17]. 1нтернет - це дуже складний конгломерат вах титв носив iнформaцГi, що вщтворюеть-ся рiзними людьми, тому пошук та досль дження ново! шформацп е дуже необхiдним.
Автори колективно! монографп «Наукова пе-рiодикa Укра!ни та бiблiометричнi досль дження» узaгaльнюючi нaуковi термiни за-значають, що у науковому об^у iснуе значна юльюсть дефiнiцiй взаемодоповнюючих дис-циплш наукометрп, бiблiометрГi та шформет-рп. Пiд нaукометрiею розумiеться наукознав-ча дисциплша, що здiйснюе вiдтворювaне вимiрювaння науково! дiяльностi та вияв-лення об'ективних зaкономiрностей ще! дiя-льносп; пiд бiблiометрiею - наукова дисциплша, що вивчае й описуе юльюсш зaкономiр-ностi об'ектiв бiблiотечноi справи й бiблiог-рафп для виршення завдань бiблiотекознaв-ства та бiблiогрaфознaвствa; пiд шформетрь ею - дисциплша, що вивчае математичш й статистичш методи i моделi та !х викорис-тання для юльюсного aнaлiзу структури i властивостей науково! шформацп та законо-мiрностей процеав науково! комунiкaцГi [1, с. 51].
На цей час термш «бiблiометрiя» мае декiлькa визначень: по-перше, бiблiометрiя - це нау-ковий напрям, заснований на методах юльюсного aнaлiзу бiблiогрaфiчних характеристик документiв, що дають основу для !х яюсно! оцiнки, по-друге, - це допомiжнa книгознавча наукова дисциплiнa, що розробляе теорш й практику застосування математичних i ста-тистичних методiв у додатку до письмових i друкованих зaсобiв комунiкaцГi [1, с. 55]. Ви-значаючи мiсце бiблiометрГi в системi наук, однi дослiдники видыяють !! в сaмостiйну ди-сциплшу, iншi - в комплекс математичних i статистичних методiв, структурно! складово! частини методологи однiею з aнaлiзовaних дисциплiн, третi - в частину методологи вах наук сощально-шформацшно-
комушкацшного циклу.
Визначаючи роль бiблiометричних досль джень в дiяльностi сучасних бiблiотек i ощ-нюючи бiблiометричнi даш з позици права штелектуально! власность визначимось з етимологiею поняття «бiблiометрiя». Цей те-
pMiH походить вщ двох рiзних слiв: «бiблiо» та «метрика». Слово <^блю - biblio» походить вiд латинського та грецького слова «бiблiон -biblion», що означае «книга» або «папiр», а слово «метрика» вказуе на науку про метр, тобто вимiрювання i також походить з латинського слова «metrics» або вщ грецького слова «метрикони», обидва термiни означа-ють «вимiрювання». Тобто бiблiометрiя ви-значаеться як наука про «вимiрювання» книг або документiв, це галузь науки, яка вивчае шформацш [13].
В свгговш науковiй спiльнотi деяю автори ототожнюють поняття «бiблiометрiя» та «на-укометрiя». Про схож1сть понять пише Г. Вольфганг, який вказуе на те, що термши «^б-лiометрiя» i «наукометрiя» були введет май-же одночасно вщповщно Прiтчардом, а також Налiмовим i Мульченко в 1969 рощ. У той час як Прггчард пояснював термш «бiблiометрiя» як «застосування математичних i статистич-них методiв до книг та шших засобiв комуш-кацГ!» (Pritchard, 1969), Налiмов i Мульченко визначили «наукометрш» як «застосування кГлькГсних методiв, яю стосуються аналiзу науки, що розглядаеться як шформацшний процес» (Налiмов i Мульченко, 1969). Термш «бiблiометрiя», який запропонував Алан При-чард, на заходi був прийнятий негайно, але, в крашах сходу був прийнятий термш «науко-метрiя» для позначення методiв, що застосо-вуються до юльюсно! оцГнки та аналiзу вияв-лених видГв дГяльностГ, включаючи публ^ацп книг та журналiв. ЦГ два напрями е схожими мГж собою. Згщно з цими ГнтерпретацГями, наукометрГя обмежена вимГром науково! ко-мушкаци, тодГ як бГблГометрГя призначена для бГльш загальних ГнформацГйних процесГв. У будь-якому випадку нечггю межГ мГж двома напрямками майже зникли за останш деся-тилГття, i в даний час обидва термши викори-стовуються майже як синонГми [18; 19]. Спо-стерГгаемо, що Г. Вольфганг не робить сутте-вих розбГжностей в цих категорГях, разом з тим, зауважуе, що бГблюметрГя не нацГлена на замГну яюсних показникГв кГлькГсними та не призначена для того, щоб замГнювати експе-ртнГ оцГнки. В свою чергу, експертш оцГнки бГблГометричних даних можуть виступати об'ектами права Гнтелектуально! власность
ПГзнГше, з'явився третГй термГн «Informetrics» (ГнформетрГя), прийнятий FID (International Federation for Information and Documentation). ТермГн «ГнформетрГя» стосуеться математич-но-статистичного аналГзу комунГкацГйних
процеав в науцГ На вщмшу вщ «бГблюметрп», «шформетрГя» мае справу з електронними ноаями i включае так показники, як статис-тичний аналГз (наукових) текстових i гшер-текстових систем, шформацшш заходи в еле-ктронних бГблютеках, моделГ для процеав виробництва шформацп i юльюсш аспекти пошуку шформацп [18; 19].
Термш «шформетрГя» передбачае вивчення шформацшних потоюв. Згщно з ЦивГльним кодексом Укра'ни, законом Укра'ни «Про ш-формацш», шформащя - це будь-яю вщомос-т та/або даш, яю можуть бути збережеш на матерГальних ноаях або вщображеш в елект-ронному виглядГ В закош Украши «Про захист економГчно' конкуренцп» пщ шформащ-ею розумшть вщомосп в будь-якш форм! й виглядГ та збережеш на будь-яких ноаях (у тому числГ листування, книги, помгтки, Глюс-трацп (карти, дГаграми, оргашграми, малюн-ки, схеми тощо), фотографп, голограми, юно-, вщео-, мжрофГльми, звуков! записи, бази да-них комп'ютерних систем або повне чи част-кове вщтворення 'х елементГв), пояснення оаб та будь-яю шш1 публГчно оголошеш чи документоваш вщомосп. 1нформащя може бути Вщкрита, з обмеженим доступом, пер-винна, вторинна, вхщна, галузева, директивна, документальна, консолщована, наукова, оглядова, патентна тощо. Але не будь-яка ш-формащя е корисною.
Науковщ, в сво' роботах, переважно викорис-товують термш «б1блюметр1я». А. Прошн вка-зуе, що прикладною основою бГблюметрич-них дослщжень виступають шформацшш (комп'ютерш) технологи, яю дозволяють широко використовувати юльюсш методи об-робки даних i засоби вГзуалГзацГ' (таблиц! дь аграми i графжи) даних i 'х результат. З огляду на пщвищення вимог до точносп гуманитарного знання, рГвню об'ективносп суспГльних явищ, математичш методи (в тому числГ бГблюметрГя) набувають широкого за-стосування [16].
Н. Редьюна, вивчаючи кторш бГблюметрп, засвщчуе що все бГльшою популяршстю ко-ристуються формалГзоваш тдходи до вивчення наук, серед яких найбГльш часто ви-користовуваш i активно розвиваються в останш десятилнтя бГблюметричш методи, сутшсть яких полягае в тдрахунку, поеднан-ш, тлумаченш i порГвняш деяких елемеш1в документопотоку. Вони сприяють отриман-ню юльюсно' шформацп про актившсть пуб-
лжацш вчених на р1вш кра'н, регюшв, мкт або шститупв, використовуються для порГв-няльного аналГзу науково' продуктивность Даш, одержан за допомогою бГблюметрич-них дослщжень, ефективно застосовуються в рГзних оцшках, дозволяють визначати розви-ток або регресш того чи шшого наукового напрямку [3].
Г. Вольфганг зазначае, що в останш часи бГб-люметрГя стала стандартним шструментом науково' политики й управлшня дослщжен-нями. Ус значим! науковГ показники в важ-ливш мГрГ залежать вщ публжацш та статистики цитування, а також шших, бГльш склад-них бГблюметричних методГв. Метою бГблю-метричних дослщжень в рГзних галузях науки е вимГр ефективносп нацюнальних досяг-нень в мГжнародному контекст [20]. М. Свиридова продовжуючи дану тему, пише, що методи бГблюметрп широко застосовуються для оцшки науково' продуктивносп вчених i наукових оргашзацш [21].
Група вчених, дослщжуючи роль бГблюметрп в бГблютеках ШвецГ' вказуе, що супроводжен-ня бГблюметричних дослщжень призводить до фундаментальних змш в робот бГблютек -бГблютеки переходять вщ сервГсно' функцГ' забезпечення вчених шформащею, до мош-торингу 'х дГяльносп, збираючи статистичш даш про «продуктившсть» вчених шляхом аналГзу 'х публжацш i те, як вони цитуються. В д1яльносп бГблГотек по вщношенню до дос-лГдникГв з'являеться контролююча функщя: вГдбуваеться змГна «споживача», коли б1блю-теки йдуть з обслуговування вчених до на-дання ГнформацГ' 'х керГвництву [22].
МонГторинг бГблГометричних показникГв широко використовуеться Нацюнальним фондом науки США (National science foundation, NSF), Оргашзащею економГчного спГвробГт-ництва та розвитку (Organization for Economic Cooperation and Development, OECD), бвропей-ською Ком1аею, НацГональним Гнститутом з политики в галузГ науки i технжи та МГнГстер-ством економГки, торпвл1 i промисловостГ ЯпонГ' та в систем! оцшки якосп дослГджень ушверситет1в Research Excellence Framework в Великобритании Автори колективно' моног-рафГ' по наукометрп пишуть, що в даний час б1блюметричш показники стали частиною протоколу зв1тносп про д1яльшсть наукових оргашзацш, унГверситетГв, дослГдницьких груп та шдивщуальних фахГвцГв [23, с. 42-43].
За кордоном, бiблiотеки беруть участь в пщ-готовщ бiблiометричних даних для складан-ня бюджету, стратепчних планiв, рiчних звь TiB, рейтингiв (на рiвнi ушверситету); експер-тних оцiнок для обГрунтування заохочення, при продовженнi контракту (термшу перебу-вання) або при подачi заявки на грант (на рь внi наукових груп або окремих дослщниюв). Бiблiометричнi данi активно використову-ються не тiльки дослiдниками, а й бiблiотеч-ними працiвниками для виршення рiзних професiйних завдань. Бiблiометрiя розгляда-еться як iнструмент для тдтримки прийнят-тя рiшень при купiвлi журналiв, баз даних; для аналiзу i оцiнки фонду бiблiотеки; експе-ртизи видань; вивчення використання жур-налiв, статистики завантаження журналiв i електронних колекцiй [2]. Бiблiометричнi по-казники можуть вказувати на стан розробки того чи шшого напрямку в наущ [24].
М. Галявieва, дослiджуючи досвiд застосування бiблiометрii в бiблiотеках Свропи, наводить приклад того, що в бiблiотеках створю-ються спецiальнi вщдыи i з'являються вщпо-вiднi посади. За ii словами, в ушверситет Вщ-ня в 2006 р була сформована робоча група «наукометрiя», а в 2008 р створено бiблiоме-тричний вщды (Bibliometrics Department) в складi бiблiотеки. Бiблiотека ушверситету Гетеборга (Швещя) оголосила вакансiю на посаду бiблiометричного аналiтика, в обов'язки якого, входить: тдтримання використання традицшних баз даних iндексiв ци-тування; безперервне навчання та шформу-вання про бiблiометричнi методи; власний внесок в бiблiометричнi проекти, як на мкце-вому, так i на мiжнародному рiвнi. Бiблiомет-ричш дослiдження, що виконуються бiблiо-текою в унiверситетi Wageningen (Нщерлан-ди), стали обов'язковими при пщготовщ до будь-яко! оцiнки дослiджень, що значно пщ-вишуе роль бiблiотеки [2].
В сучаснш Укра!ш, бiблiометричнi досль дження як напрям дiяльностi наукових бiблi-отек, набувають стрiмких обер^в. У Нащона-льнiй бiблiотецi iменi В. I. Вернадського в 2012 року створено вщды бiблiометрii та наукометрп, який дослщжуе питання розвитку бiблiометричних та наукометричних техно-логiй, здiйснюe аналiз концепцiй i парадигм бiблiотекознавства та напрямiв трансформа-цп бiблiотечно-iнформацiйноi сфери в умовах глобалiзацii; бiблiометричний i наукометри-чний мониторинг в^чизняно! системи доку-ментальних комушкацш [25].
Анaлогiчнi пiдроздiли створюються в шших бiблiотекaх Укра!ни. В 2017 рощ в Нащональ-ному ушверситет «Киево-Могилянська ака-демiя», створений Центр наукометрп та циф-рово! пiдтримки дослiджень, що реaлiзовуе наукову, наукометричну та бiблiометричну, aнaлiтичну дiяльнiсть шляхом створення вь дповщно! шфраструктури та iнновaцiйних зaстосункiв цифрово! комушкацп. Центр сприяе поеднанню навчання з науковою ро-ботою та впровадженню результат наукових дослiджень в навчальний процес [26]. На бaзi Ужгородського нaцiонaльного ушверси-тету працюе Центр наукометрп та шформа-цшно! пiдтримки освiти та дослiджень Науково! бiблiотеки, який здiйснюе наукову, наукометричну, бiблiометричну, aнaлiтичну та шшу дiяльнiсть i надае шформацшну пщтри-мку науковим дослiдженням [27].
ВИСНОВКИ
У сучасному науковому середовишд вченi ак-центують увагу на тому що в останш роки з'являеться все быьше можливостей для «бь блюметрп», яка надае допомогу в управлшш наукою, а саме в плануванш i прогнозувaннi наукових дослщжень, в коригувaннi науково! политики держави.
Бiблiометрiя - напрямок в дослщженнях науки, який шляхом вивченням первинних i вто-ринних документальних джерел на основi ю-лькiсного aнaлiзу бiблiогрaфiчних даних, до-зволяе виявити зaкономiрностi стану наукових об'ек^в та прогнозувати !х розвиток. Ре-зультати бiблiометричних дослщжень можуть виступати об'ектами авторського права за умови, що вони вщповщають критерiям охороноздaтностi: вони повинш бути результатом творчо! пращ та включати в себе ори-гшальшсть, новизну результату дослiдження. Збiр, групування, узагальнення та aнaлiз бiб-лiометричних даних потребуе спецiaльних вмшь, розумових зусиль i творчого пщходу до вибору ознак для подыу iнформaцГi на групи, визначення зв'язюв мiж нею, aнaлiзу зiбрaноi шформацп, визначення групуючи ознак, по-еднання шформацшних груп у едину систему. Новизна е достатньою ознакою для вщнесен-ня !! до охороноздатних об'ек^в, за умови, що вона отримана творчим, розумовим вщбором необхщного мaтерiaлу, або творчою оброб-кою кнуючого мaтерiaлу, незалежно вiд ме-хaнiзму його отримання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Kostenko, L. & Zhabin, A. & Kopaneva, E. & Simonenko, T. (2014). Naukova periodika Ukraini ta
bibliometrichni doslidzhennya [Scientific periodicals of Ukraine and bibliometric research]. Kyiv: n. d. (in Ukrainian)
[Костенко, Л., Жабш, О., Копанева, 6., & Симоненко, Т. (2014). Наукова перюдика Украгни та 6i6AWMempuHHi до^дження. Ки'в: n. d.].
2. Galyavieva, M.S. (2012). Bibliometriya - novoe napravlenie rabotyi bibliotek universitetov Evropyi
[Bibliometry - a new direction of work of libraries of universities of Europe]. Bibliosphere, 5 (in Russian)
[Галявиева, М. (2012). Библиометрия - новое направление работы библиотек университетов Европы. Библиосфера, 5].
3. Redkina, N. S. (2003). Bibliometriya: istoriya i sovremennost [Bibliometry: history and modernity].
Young in librarianship, 2, 76-86 (in Russian)
[Редькина, Н. (2003). Библиометрия: история и современность. Молодые в библиотечном деле, 2, 76-86].
4. Ivanova, M. (2017). Informatsiia yak obiekt intelektualnoi vlasnosti v diialnosti bibliotek
[Information as an Intellectual Property Object in the Activities of Libraries]. Bulletin of the Book Chamber, 8, 7-11 (in Ukrainian)
[1ванова, М. (2017). 1нформащя як об'ект штелектуально' власност в дiяльностi бiблiотек. Вкник Книжковог палати, 8, 7-11].
5. Ukrainskyi instytut naukovo-tekhnichnoi i ekonomichnoi informatsii. (2008). Information and
documentation. Scientific and informational activity. Terms and Definitions (DSTU 5034:2008). Kyiv: Ukrainskyi instytut naukovo-tekhnichnoi i ekonomichnoi informatsii (in Ukrainian) [Укра'нський шститут науково-техшчно'' i економiчноi шформацп. (2008). 1нформащя i документащя. Науково-шформацшна дiяльнiсть. Термти та визначення понять (ДСТУ 5034:2008). Ки'в: Укра'нський шститут науково-техшчно'' i економiчноi шформацп].
6. Pro informatsiiu [About information] (Ukraine), 2 October 1992, No 2657-XII. Retrieved December
20, 2019, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 (in Ukrainian)
[Про шформацш (Укра'на), 2 жовтня 1992, № 2657-XII. Актуально на 20.12.2019. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12].
7. Ivanova, M. (2017). "Pravo intelektualnoi vlasnosti" yak vazhlyva katehoriia v diialnosti suchasnykh
bibliotek [«Intellectual property right» as an important category in the activity of modern libraries]. Bulletin of the Book Chamber, 10, 18-23 (in Ukrainian)
[1ванова, М. (2017). «Право штелектуально'' власносп» як важлива категорiя в дiяльностi сучасних бiблiотек. Вкник Книжковоi палати, 10, 18-23].
8. Pro avtorske pravo i sumizhni prava [On Copyright and Related Rights] (Ukraine), 23 December
1993, No 3792-XII. Retrieved December 20, 2019, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 (in Ukrainian)
[Про авторське право i сумiжнi права (Укра'на), 23 грудня 1993, № 3792-XII. Актуально на 20.12.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12].
9. Pro naukovo-tekhnichnu informatsiiu [About scientific and technical information] (Ukraine), 25 June
1993, No 3322-XII. Retrieved December 20, 2019, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3322-12 (in Ukrainian)
[Про науково-техшчну шформацш (Укра'на), 25 червня 1993, № 3322-XII. Актуально на 20.12.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3322-12].
10. Pro Natsionalnu prohramu informatyzatsii [About the National Program of Informatization]
(Ukraine), 4 February 1998, No 74/98-VR. Retrieved December 20, 2019, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74-98 (in Ukrainian)
[Про Нащональну програму шформатизацп (Укра'на), 4 лютого 1998, № 74/98-ВР. Актуально на 20.12.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74-98].
11. Pro biblioteky i bibliotechnu spravu [On Libraries and Library Affairs] (Ukraine), 27 January 1995,
No 32/95-VR. Retrieved December 20, 2019, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/32-95 (in Ukrainian)
[Про бГблютеки i бГблютечну справу (Укра!на), 27 ачня 1995, № 32/95-ВР. Актуально на 20.12.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/32-95].
12. На^уеуа, A. (n. d.). Bibliometriya vsisteme smezhnyih nauchnyih distsiplin [Bibliometry in the
system of related scientific disciplines]. Retrieved from http://www.bibliotekar.ru/media2/bibliometria.htm (in Russian)
[Гаджиева, А. (n. d.). Библиометрия в системе смежных научных дисциплт. Актуально на 23.12.2018. URL: http://www.bibliotekar.ru/media2/bibliometria.htm].
13. Akhtar, H., & Nishat, F. (2011). A BibliometricAnalysis of the "Chinese Librarianship: an International
Electronic Journal, (2006-2010)". Retrieved from http://www.white-clouds.com/iclc/cliej/cl31HF.pdf
14. Oxford University Press. (2015). Bibliometrics. Oxford English Dictionary. Retrieved from
http://www.lb7.uscourts.gov/ documents / 12c8450.pdf
15. Ministerstvo zdravoohranenija Rossijskoj Federacii. (2016). Sootnoshenie ponyatiy naukometriya i
bibliometriya v strukture naukovedeniya [The ratio of the concepts of scientometry and bibliometrics in the structure of science of science]. Retrieved from http://medical-science.ru/wp-content/uploads/2016/03/89-31-03-16.pdf (in Russian) [Министерство здравоохранения Российской Федерации. (2016). Соотношение понятий наукометрия и библиометрия в структуре науковедения. Актуально на 01.01.2020. URL: http://medical-science.ru/wp-content/uploads/2016/03/89-31-03-16.pdf].
16. Pronin, A. (2010). O bibliometrii [About bibliometrics]. Retrieved from
http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/19798/1/dais-21-11-2010.pdf (in Russian) [Пронин, А. (2010). О библиометрии. Актуально на 12.02.2018. URL: http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/19798/1/dais-21-11-2010.pdf].
17. Bjorneborn, L., & Ingwersen, P. (2001). Perspective of webometrics. Scientometrics, 50, 68-82.
18. Indian Electronic Theses and Dissertations. (n .d.). The concept of bibliometrics. Retrieved from
https://shodhganga.inflibnet.ac.in/bitstream/10603/102394/14/14_chapter%205.pdf
19. Glanzel, W. (2017). Een beknopte inleiding tot de Bibliometrie en zijn geschiedenis. Retrieved from
https://www.ecoom.be/nl/onderzoek/bibliometrie
20. Glanzel, W. (2003). Bibliometrics as a research field: A course on theory and application of
bibliometric indicators. Retrieved from
http://yunus.hacettepe.edu.tr/~tonta/courses/spring2011/bby704/bibliometrics-as-a-research-field-Bib_Module_KUL.pdf
21. Sviridovа, M. (2013). Bibliometriya kak odin iz instrumentov naukovedeniya: istoriya razvitiya i
stanovleniya [Bibliometry as one of the tools of the science of science: a history of development and formation]. University Libraries of the Urals, 12, 14-24 (in Russian)
[Свиридова, М. (2013). Библиометрия как один из инструментов науковедения: история развития и становления. Библиотеки вузов Урала, 12, 14-24].
22. Аstrom, F., Hansson, J., & Olsson, M. (n. d.). Bibliometrics and the Changing Role of the University
Libraries. Retrieved December 30, 2019, from http://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:461857/FULLTEXT01.%20pdf
23. Akoev, M., Markusova, V., Moskaleva, O., & Pislyakov, V. (2014). Rukovodstvo po naukometrii:
indikatory razvitija nauki i tehnologii [Guide to scientometrics: indicators of the development of science and technology]. Yekaterinburg: Izdatel'stvo Ural'skogo universiteta (in Russian) [Акоев, М., Маркусова, В., Москалева, О., & Писляков, В. (2014). Руководство по наукометрии: индикаторы развития науки и технологии. Екатеринбург: Издательство Уральского университета].
24. Ivanova, M., & Ivanov, Y. (2019). Bibliometric Analysis of Dissertation Research on Intellectual
Property Rights in Ukraine. Path of Science, 5(6), 2001-2016. doi: 10.22178/pos.47-2
25. Vernadsky National Library of Ukraine. (2019). Viddil bibliometrii ta naukometrii [Department of
bibliometrics and science-science]. Retrieved November 21, 2019, from http://www.nbuv.gov.ua/node/745 (in Ukrainian)
[Нащональна бiблiотека iMeHi В. I. Вернадського. (2019). BiddÏA 6i6AWMempiïта наукометри. Актуально на 21.11.2019. URL: http://www.nbuv.gov.ua/node/745].
26. Kyiv-Mohyla Academy. (2019). Tsentr naukometrii ta tsyfrovoi pidtrymky doslidzhen [Center for
Naukometry and Digital Support. Retrieved November 21, 2019, from https://www.ukma.edu.ua/index.php/science/tsentri-ta-laboratoriji/tsentr-naukometrii-ta-tsyfrovoi-pidtrymky-doslidzhen] (in Ukrainian)
[Киево-Могилянська академiя. (2019). Центр наукометри та цифрово'1 пщтримки дослщжень. Актуально на 21.11.2019. URL:
https://www.ukma.edu.ua/index.php/science/tsentri-ta-laboratoriji/tsentr-naukometrii-ta-tsyfrovoi-pidtrymky-doslidzhen].
27. Uzhhorodskyi natsionalnyi universytet. (2019). Tsentr naukometrii ta informatsiinoi pidtrymky
osvity ta doslidzhen [Center for Science and Information Support for Education and Research]. Retrieved November 21, 2019, from http://www.lib.uzhnu.edu.ua/node/74/show (in Ukrainian)
[Ужгородський нащональний ушверситет. (2019). Центр наукометри та тформацшно1' тдтримки освти та до^джень. Актуально на 21.11.2019. URL: http://www.lib.uzhnu.edu.ua/node/74/show].
