CC BY
10БАЗА ДАНИХ В Д1ЯЛЬНОСТ1 Б1БЛ1ОТЕК ЯК ОБ'СКТ ПРАВА ШТЕЛЕКТУАЛЬНО!
ВЛАСНОСТ1
1ванова М.В.
Нацгональна б1бл1отека Украти 1мет В. I. Вернадського,
науковий ствробтник, м. Кшв
DATABASE IN THE FUNCTION OF LIBRARIES AS AN OBJECT OF INTELLECTUAL PROPERTY RIGHTS
Ivanova M. V.
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Researcher, Kiev
АНОТАЦ1Я
У статп зазначаеться, що до сучасних бiблiотечно-iнформацшних ресурав вщносяться бази даних. Ан^зуються нормативно-правовi акти, яш регулюють порядок формування та охорони баз даних в дiяль-носп бiблiотек. Наводиться класифiкацiя бiблiотечних баз даних. Визначаються критери за яких база даних може виступати об'ектом права штелектуально! власностi.
ABSTRACT
The article states that databases are among the current library and information resources. The normative legal acts which regulating the procedure for the formation and protection of databases in the activity of libraries are analyzed. The classification of library databases is given. The criteria by which a database may act as an object of intellectual property rights are determined.
Ключовi слова: база даних, шформацшш ресурси, бiблiотека, право штелектуально! власносл.
Keywords: database, information resources, library, intellectual property right.
Постановка проблеми. Розвиток шфор-мацшного сусшльства пов'язаний з широким вико-ристанням шформацшно-комушкацшних техно-логш, iстотним зб№шенням iнтенсивностi шфор-мацiйного обмiну. Д!яльшсть сучасних бiблiотек пов'язана з обробкою шформацп', наданням сво!м користувачам доступу до суспшьно необхiдноi ш-формаци, генерування нових знань. Розбудова ш-формацiйноi' iнфраструктури для забезпечення доступу користувачiв бiблiотек до шформацп, ши-роке впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологш в дiяльностi бiблiотек, накопичування величезного обсягу iнформацii, потребуе ii систе-матизацii. 1нтенсивний розвиток моделей збере-ження та систематизацii iнформацii передбачае створення бiблiотеками рiзноманiтних баз даних. Активне використання баз даних у бiблiотечнiй дiяльностi ставить питання про необхщшсть формування надiйноi !х правово!' охорони.
В Законi Укра!ни "Про бiблiотеки i бiблiотечну справу" закршлюеться, що складовою бiблiотечних ресурав е бази даних, та ввдповщно, що бiблiотека мае право на захист створених нею баз даних. Комшляцп даних (бази даних) виступають об'ек-тами права штелектуально!' власносп, вiдповiдно до ст. 420 Цив№ного кодексу Укра!ни та щдляга-ють захисту згiдно законодавства. В Закош Укра!ни "Про авторське право i сумiжнi права" закршлено, що об'ектом авторського права виступають бази даних.
Актуальшсть дослвдження обумовлена тим, що iнститут права штелектуально!' власносп визна-чае поняття бази даних, але не розкривае при цьому особливосп критерив и охороноздатностi. Це
викликае певш труднощi при розмежуваннi тих баз, що щдпадають щд охорону авторського права (орипнальних) ввд неохороноздатних (неорипналь-них) баз даних. Враховуючи те, що база даних е важливим об'ектом в дiяльностi бiблiотек, питання Н охорони потребуе окремо!' уваги. Вирiшення питання щодо впровадження сучасних правових i ор-ганiзацiйних механiзмiв захисту баз даних необ-хвдне при реалiзацii стратепчних прiоритетiв Укра!ни щодо побудови шформацшного суспшь-ства, утвердження iнновацiйно!' моделi розвитку, створення передумов для набуття Укра!ною членства у £вропейському Союзi. Тому встановлення особливостей створення бази даних, виокремлення на цш основi загальних та спецiальних критерив и правово!' охорони е актуальною проблематикою в бiблiотечнiй сферi.
Аналiз останнiх публiкацiй доводить, що питаниями захисту прав та штересш, пов'язаних iз ви-користанням баз даних здшснювали у сво!х роботах Г. О. Андрощук, Е. П. Гаврилова, В. С. Дроб'язко, Ю. М. Капiца, I. М. Малшовська, О. О. Хавронюк та шшг При цьому дослвдниками не придмлась увага з приводу створення, регулю-вання прав iнтелектуально!' власносп на бази даних в дiяльностi бiблiотек.
Метою статтi е визначення безпосереднiх ос-новоположних критерiiв формування баз даних в дiяльностi бiблiотек як об'екта права штелектуально!' власностi на основi аналiзу як нацюнальних та м1жнародних нормативно-правових акпв та науко-вих напрацювань в цьому питанш.
Виклад основного матерiалу. Першим м1жнародним договором, який вимагае ввд держав
надавати правову охорону комп'ютерним програ-мам та базам даних (збiркам даних або iнших ма-терiалiв) е Договiр Всесвiтньоl оргашзаци штелек-туально! власностi (ВО1В) про авторське право, прийнятий Дипломатичною конференщею 20 грудня 1996 року. Украша приедналась до Договору вщповщно до Закону Украши "Про приедна-ння Украши до Договору Всесвггньо! оргашзаци iнтелектуальноl власностi про авторське право" вщ 20 вересня 2001 року № 2733-III. Вiдповiдно до Договору ВО1В про авторське право, охорона авторсь-ких прав поширюеться на комшляцп даних або шшу iнформацiю в будь-як1й форм^ яка за шдбо-ром i розмiщенням змiсту е результатом штелекту-ально! творчостi, охороняються як така. В свою чергу, така охорона не розповсюджуеться на самi даш або iнформацiю i не обмежуе будь-яке авторське право, яке вщноситься до самих даних або шформацп, що мiстяться в комшляци. Автори лтге-ратурних та художшх творiв користуються виключним правом дозволяти розповсюдження серед широко! публiки оригiналу i примiрникiв сво1х творiв шляхом продажу або шшо! передачi права власностi.
В Директива 96/9/6С Свропейського Парламенту та Ради "Про правовий захист баз даних" ввд 11 березня 1996 року) тд базою даних розумшть зiбрання незалежних творiв, даних чи шших ма-терiалiв, як1 систематично чи методично упорядко-ванi i доступш iндивiдуально за допомогою елек-тронних та iнших засобiв. Поняття "база даних" включае лiтературнi, художнi, музичш чи iншi зiбрання творiв або зiбрання iнших матерiалiв, таких як тексти, звуки, образи, цифри, факти та даш; враховуючи, що воно повинно охоплювати зiбрання незалежних робгт, даних чи шших ма-терiалiв, як1 систематично або методично упоряд-кованi i до яких може бути отримано окремий доступ; враховуючи, що це означае, що записи або аудiовiзуальнi, кiнематографiчнi чи музичнi твори як так1 не входять до сфери до цiеl Директиви (п. 17 Директиви 96/9/GC). Для визначення того, чи шдпадае база даних тд захист авторського права, не повинен використовуватись жодний шший кри-терiй, окрiм оригiнальностi в сена штелектуаль-ного творiння автора i, зокрема, не повиннi застосо-вуватись шяш естетичнi чи якiснi критерп (п. 16 Директиви 96/9/GC).
При цьому, В Директивi не розкриваеться поняття " оригiнальностi". В Законi Украши "Про охорону прав на топографп iнтегральних мжросхем" вiд 5 листопада 1997 року № 621/97-ВР визнаеться оригiнальнiсть щодо топографп IMC. Так, топо-графiя IMC визнаеться оригiнальною, якщо: вона не створена шляхом прямого ввдтворення (котювання) шшо! топографп IMC; вона мае вщмшносл, що надають !й новi властивостi; вона не була ведомою у галузi мiкроелектронiки до дати подання заявки до Установи або до дати ll першого використання; не доведено, що вона не е орипналь-ною. Можемо припустити, що база даних буде вва-жатись оригiнальною, якщо вона: не створена шляхом прямого вщтворення (котювання) шшо! бази
даних; мае вщмшносп, що надають !й нов! власти-востц не була вщомою у б!блютечнш галуз1 або до дати И першого використання; не доведено, що вона не е орипнальною.
Нащональне законодавство також розкривае категорш "база даних". В Закош Укра!ни "Про авторське право 1 сум1жш права" в редакцп ввд 11 липня 2001року та в Закош Укра!ни "Про розповсюдження прим1рнишв аудюв!зуальних твор1в, фонограм, вщеограм, комп'ютерних про-грам, баз даних" вщ 23 березня 2000 року № 1587— III зазначаеться, що база даних (комшлящя даних)
- сукупшсть твор1в, даних або будь-яко! шшо! не-залежно! шформацп у довшьнш форм!, в тому числ1
- електроннш, шдб!р 1 розташування складових ча-стин яко! та И упорядкування е результатом творчо! пращ, 1 складов! частини яко! е доступними !ндивщуально ! можуть бути знайдеш за допомогою спещально! пошуково! системи на основ! елек-тронних засоб!в (комп'ютера) чи шших засоб!в. В закон! Укра!ни "Про Нащональну програму шфор-матизац!!" вщ 4 лютого 1998 року № 74/98-ВР до-повнюеться, що база даних - це !менована сукупшсть даних, що вщображае стан об'екпв та !х вщно-шень у визначенш предметн!й област!.
Статтею 19 Закону Укра!ни "Про авторське право ! сум!жн! права" встановлюеться, що авторське право на зб!рники та !нш! складен! твори -авторов! зб!рника та шших складених твор!в (упо-рядников!) належить авторське право на зд!йснен! ним щдб!р ! розташування твор!в та (або) шших даних, що е результатом творчо! пращ (упорядкування). Упорядник зб!рника користуеться авторсь-ким правом за умови дотримання ним прав автор!в кожного з твор!в, включених до складеного твору. Автори твор!в, включених до складеного твору, ма-ють право використовувати сво! твори незалежно ввд складеного твору, якщо шше не передбачено ав-торським договором з упорядником зб!рника. Авторське право упорядника зб!рника не перешкод-жае !ншим особам здшснювати самост!йний п!дб!р або розташування тих самих твор!в та (або) шших даних для створення сво!х твор!в. Правова охорона баз даних не поширюеться на сам! дан! чи шфор-мащю ! не зачшае будь-яке авторське право, що вщноситься до самих даних чи шформацп, як! мютяться у баз! даних. Видавцям енциклопед!й, ен-циклопедичних словник!в, пер!одичних зб!рник!в, зб!рник!в наукових праць, газет, журнал!в та шших перюдичних видань належать виключн! права на використання таких видань у щлому. Видавець мае право за будь-якого використання таких видань за-значати в них свое !м'я або вимагати такого зазна-чення. Автори твор!в, включених до таких видань, збер!гають виключн! права на використання сво!х твор!в незалежно вщ видання в ц!лому, якщо шше не передбачено авторським договором.
Анал!зуючи м!жнародно-правов! акти, необ-хщно звернути увагу, що ще ч. 5 ст. 2 Бернсько! конвенцп про охорону л!тературних ! художшх твор!в, яка е найважлив!шою та найстаршою м!жнародно-правовою угодою у сфер! авторського права, передбачаеться, що зб!рники лтгературних !
художшх творiв, наприклад, енциклопедп та анто-логп, що складають за добором i розмiщенням ма-терiалiв результат iнтелектуальноi творчостi, охо-роняються як так1, без шкоди правам авторiв кожного з творiв, що становить частину таких збiрникiв. Поширюючи дiю цiеi норми i на найбiльш технологiчно сучасш "збiрники творiв" -бази даних, вченi цiлком слушно резюмують, що з моменту свого виникнення i донинi саме як збiрки i щдлягають охоронi бази даних у мiжиародному правi та законодавствi бшьшосп кра!н-учасниць Бернсько!' конвенцп.
В п. 17 Директиви 96/9/СС вказуеться, що по-трiбно встановити критерп, як використовуються для визначення того, чи мае захищатися база даних авторським правом, виходячи з того, що пiдбiр чи упорядкування вмiсту бази даних е власним ште-лектуальним творiниям автора; враховуючи, що та-кий захист повинен охоплювати структуру бази да-них.
Виходячи з аналiзу нормативно-правових акпв, можемо зробити висновок, що авторське право розповсюджуеться на бази даних, яш е результатом творчо! працi (упорядкування) та характеризуются оригiнальнiстю в сенсi штелектуаль-ного творiния. Однаковi визначення творчо! д1яль-ностi мiститься у законах Укра!ни "Про культуру" та "Про професшних творчих працiвникiв та творчi спiлки": творча дiяльнiсть - це шдивщуальна чи ко-лективна творчють, результатом яко! е створення або iнтерпретацiя творiв, що мають культурну цiннiсть. Отже, творча праця пов'язана зi створен-ням або штерпретащею творiв.
I. Д. Гальперш-Камшський в сво!й науковiй працi "Общая польза авторского права" ще у 1894 рощ писав, що для творчосп необхвдна посилена праця, особливi матерiальнi затрати, спостереж-ливiсть, вмшня надати бачене в найбiльш доско-налiй формi [1]. В тдручнику "Право штелектуаль-но!' власностi" розкриваеться, що творчють - це д1яльнють, внаслвдок яко!' народжуеться щось якюно нове, що вiдрiзияеться неповторнiстю, орипнальшстю i суспiльно-iсторичною ушкаль-нiстю, це складний процес, що зумовлюеться шдивщуальними здiбностями творця, умовами, за що вш творить, метою, яку вш перед собою поставив, та чинниками, як1 важко передбачити [2, с. 79].
В. М. Крижна, Н. £. Ярк1на наголошують на двох ознаках поняття "творчiсть". На !х думку, по-перше, це розумова робота людини, а тому и про-дукти належать до категорп нематерiальних благ, пiсля втшення у матерiальну форму iснуваиия (ру-копис, картина, формула винаходу, вирiб) вони здатнi стати предметами цив№ного обiгу; подруге, творча д1яльнють завжди призводить до по-яви яшсно нового, неповторного i орипнального результату, саме так1 новi творчi здобутки i охоро-няе право [3, с. 7].
I. М. Малшовська проводячи дослвдження сто-совно охороноздатносп бази даних, робить висновок, що творчий характер процесу створення бази даних, який мае сво!' особливi прояви, а саме: роз-умовий вiдбiр необхщно!' шформацп за належиiстю
до предметно! галузц творча обробка шформацп з метою адаптацп до цшей використання; аналiз зiбрано! iнформацi! на предмет виявлення зв'язшв мгж нею; вибiр належних критерi!в для подшу ш-формацi! на групи; загальний та детальний аналiз на предмет ввдповвдносп критерiям угрупування; пошук зручних i прийнятних засобiв поеднання ш-формацiйних груп у едину систему; пiдбiр ефектив-них пошукових засобiв [4, с. 411-417].
В Закош Укра!ни "Про Нацiональну програму шформатизацп" розрiзняють "базу даних" як iмено-вану сукупнiсть даних, що вщображае стан об'ектiв та !х вщношень у визначенiй предметнiй областi та "базу знань" як масив шформацп у форм^ при-датнiй до лопчно! i смислово! обробки ввдповщними програмними засобами. Пунктом "е" ч. 1 ст. 10 ЗУ "Про авторське право i сумiжнi права" встановлюеться, що не е об'ектом авторського права, зокрема: розклади руху транспортних за-собiв, розклади телерадiопередач, телефонш дов1дники та iншi аналогiчнi бази даних, що не ввдповщають критерiям оригiнальностi i на як1 по-ширюеться право sui-generis (своерiдне право, право особливого роду). Таким чином, виходячи з лопчного тлумачення ще! нормативно-правово! норми, законодавець розрiзняе бази даних, яш е оригiнальними та виступають як об'екти авторсь-кого права та неорипнальш, як1 вщповвдно не в1дносяться до об'ектiв авторського права.
Директивою 96/9/GC враховуеться, що для визначення того, чи шдпадае база даних пiд захист авторського права, не повинен використовуватись жодний шший критерiй, окрiм оригiнальностi в сена шгелектуального творiння автора i, зокрема, не повиннi застосовуватись шяш естетичнi чи якiснi критерi! (п. 16). Пунктом 39 Директивою 96/9/GC передбачено, що о^м намагання захи-стити авторське право на орипнальний пiдбiр та впорядкування вмiсту бази даних, ця Директива мае на меп захистити становище розробник1в баз даних вщ незаконного присвоення результата фiнансового та професiйного iнвестування в отри-мання та збирання вмюту шляхом захисту всiе! бази даних чи !! значних частин ввд певних дiй користу-вача та конкурента. В свою чергу, метою особливого права е забезпечення захисту будь-яко! шве-стицi! в отримання, перевiрку чи представлення вмiсту бази даних на обмежений час ди цього права; враховуючи, що така iнвестицiя може поля-гати у використанш фшансових ресурсiв та/чи вит-рачаннi часу, зусиль i енергi! (п. 40); е надання мож-ливостi розробнику бази даних перешкоджати не-санкцюнованому витягненню чи повторному використанню всього вмюту тако! бази даних або його значно! частини; враховуючи, що розробник бази даних е особою, яка проявляе шщативу i йде на ризик, здiйснюючи iнвестицi!; враховуючи, що це виключае, зокрема, субшдряднишв з визначення розробника (п. 41).
Директива 96/9/G не перешкоджае свободi ав-торiв вирiшувати, чи дозволяти включати !хнi твори в базу даних та в який споаб це робити i, зо-
крема, чи е дозвш, який надаеться, виключним; вра-ховуючи, що захист баз даних особливим правом не завдае шкоди iснуючим правам стосовно вмюту цих баз, i враховуючи, зокрема, що коли автор чи власник сумiжного права дозволяе включити деяк1 з його творiв чи тем в базу даних вщповвдно до не-виключного договору, третя сторона може викори-стати цi твори чи теми, за умови отримання необ-х1дно1 згоди автора чи власника сумiжного права без посилання на особливе право розробника бази даних для запобтання цим ll д1ям, за умови, що щ твори чи тема не витягаються iз бази даних i повторно не використовуються на ll основi (п. 18).
О. О. Хавронюк, проводячи досл1дження щодо захисту баз даних приходить до висновшв, що об'ектом охорони авторського права виступають бази, яш вiдповiдають критерiям охороноздатностi, як встановлюються для всiх творiв науки, ттера-тури та мистецтва нормами м1жнародного та нацю-нального законодавства. Вимогою для цього, вiн вважае творчий характер структури база даних як тако1, що включае в себе орипнальшсть та новизну при вiдборi, встановленш зв'язк1в та систематизацп шформацп, що ll складае. Компiляцiею даних може бути лише результат творчо1 штелектуально1 дiяль-ностi, внаслiдок яко1 створюеться новий об'ект авторського права [5, с. 23-25].
Разом iз тим, на переконання I. М. Малшовсь-ко! важливо з'ясувати, у який споаб отримана новизна при вiдборi баз даних. Вона пише, що одного факту новизни шформацп, що створюе певну су-купнiсть, без ll творчого ввдбору, е недостатньо для появи охороноздатного за авторським правом об'екта. Яшсна новизна сукупностi шформацп може бути отримана певною творчо1 обробкою юнуючого офiцiйного матерiалу. Така новизна змюту бази даних е достатньою ознакою для вщне-сення ll до охороноздатних об'екпв, за умови, що вона отримана або творчим, розумовим вщбором необхщного матерiалу, або творчою обробкою юнуючого матерiалу, незалежно ввд механiзму його отримання. Якiсна новизна сукупносп даних, отримана шляхом творчого ввдбору чи обробки даних, може бути вщома та поширена в iнших базах (алфа-виний, хронологiчний, логiчний показник, прийня-тий у данш галузi класифiкатор тощо) [4, с. 411417].
В дiяльностi сучасних бiблiотек як i в iнших га-лузях сустльства, накопичуеться велика кiлькiсть шформацп. У мiру накопичення бiблiотечно-iнфор-мацiйних ресурав, виникае необхiднiсть 1хньо1 систематизацп та структурування за рiзними озна-ками та подання у бшьш зручному для користувача виглядi, який скорочуе витрати часу i сил на пошук потрiбноl шформацп. На сьогодш бази даних в бiблiотечнiй сферi дозволяють як1сно здiйснювати пошук, обробку, зберiгання i поширення шформацп, що пов'язане з упровадженням i широким за-стосуванням шформацшно-техшчних засобiв. Бази даних сприяють забезпеченню повноти i оптималь-ностi фжсацп, актуальностi та доступностi шфор-мацшних ресурсiв у единому систематизованому
_67
вигляд1, високу швидк1сть оброблення та викори-стання шформацп [6, с. 3-7].
Доктор юторичних наук, член-кореспондент НАН Укра!ни Любов Дубровша та доктор юторич-них наук Галина Ковальчук зазначають, що сьогодш значно розширено можливосп доступу ко-ристувацького загалу до юторичного надбання через створення електронних ресурав, зокрема баз даних на р1зш види, типи джерел шформацп. Фор-мування такого ресурсу е важливим завданням су-часно! б1блютечно! науки 1 практики, що й визначае ввдповщну тематику наукових дослщжень у Нацю-нальн1й б1бл1отец1 Укра!ни 1меш В. I. Вернадського [7, с. 3-11].
Удосконалення сучасних технолог1й та шфра-структури 1нтернету, забезпечують можлив1сть доступу до св1тових б1блютечно-шформацшних ресурав як джерел оперативно! шформацп, шльшсть яких пост1йно зб1льшуеться. Зростання 1нтересу ко-ристувач1в до мультимедшного контенту характе-ризуються р1зноманггшстю 1нформац1йних ма-тер1ал1в 1 баз даних. Усе це створюе щдгрунтя для можливосп розширення б1бл1отеками сво!х дже-рельних баз, удосконалення способ1в отримання, обробки та використання б1блютечно-шформацш-них ресурс1в [8, с. 82].
Даш, що не мають певно! структури не можна вважати шформащею. Дан1 стають 1нформац1ею т1льки тод1, коли !! можна привести в певну кон-струкц1ю. Тому, створюючи бази даних, б1блюте-кам необхщно впорядкувати 1нформац1ю за р1з-ними ознаками, що дозволить користувачу шформацп, в подальшому, швидко знаходити даш, як1 задовольняють його потреби. Це можливо зробити, якщо даш структуроваш за р1зними ознаками та зведеш в р1зновидов1 бази даних. Види баз даних, яш використовуються в б1блютечнш д1яльност1 розкриваються в ДСТУ 5034:2008 та ДСТУ 7448:2013.
Стандарт ДСТУ 5034:2008 "1нформащя 1 доку-ментащя. Науково-1нформац1йна д1яльн1сть. Термши та визначення понять" установлюе укра!н-ськ1 терм1ни та визначення понять, використовува-них у р1зних сферах науки, техшки, осв1ти в процеа збирання, обробляння, шукання, збер1гання та розповсюджування науково-техн1чно! 1нформацИ'. Терм1ни, установлен! цим стандартом, рекомендовано використовувати в робот1 тдприемств, уста-нов, оргашзацш, техн1чних ком1тет1в стандартиза-ци, 1нформац1йних служб, 1нформац1йних центр1в, б1бл1отек 1 арх1в1в, що д1ють в Укра!ш та пов'язан1 з науково-шформацшною д1яльн1стю. Застандарти-зован1 терм1ни рекомендовано вживати в ус1х видах нормативно! документацп, науково-техн1чн1й, дов1дков1й 1 навчально-методичнш л1тератур1, що стосуеться сфери науково-шформацшно! д1яль-ност1. Стандарт ДСТУ 7448:2013 "1нформац1я та документац1я. Б1бл1отечно-1нформац1йна д1яль-н1сть. Терм1ни та визначення понять" унормовуе украшсьш терм1ни та визначення понять у сфер1 б1бл1отечно-1нформац1йно! д1яльносл. Цей стандарт призначено застосовувати в робот1 б1бл1отек, арх1в1в, шформацшних служб, 1нформац1йних
центрш, як1 дшть в Укра!ш та пов'язаиi з бiблiотечно-iнформацiйною дiяльнiстю. Термiни, установленi цим стандартом, рекомендовано вжи-вати в уах видах нормативно!' документацп, нау-ково-техшчнш, довiдковiй та навчально-методич-нiй лтгератур^ що стосуеться сфери бiблiотечно-iн-формацшно!' дiяльностi.
Вiдповiдно до стандартiв ДСТУ 5034:2008 та ДСТУ 7448:2013 в робот бiблiотек застосовуються так1 бази даних як: бiблiографiчна, гiпертекстова, документальна, загального користування, iерархiчна, iнтегроваиа, корпоративна, лексико-графiчна, мережева, повнотекстова, реферативна, розподшена, термiнологiчна, фактографiчна. В за-значених стандартах даються коротенькi визна-чення цих баз даних, при цьому не розкриваються принципи !х побудови.
У науковш лiтературi iснуе досить значне роз-маптя класифiкацiй баз даних. Рiзнi автори за-лежно ввд сво!х завдань та точок зору видiляють тi чи iншi критерп i розподiляють прiоритети мiж ними. В. Кiрвас подiляе бази даних за такими кри-терiями: за формою подання шформацп бази даних подшяються на вiзуальнi, аудю та мультимедiа си-стеми; за характером оргашзаци даних, бази даних можуть бути роздiленi на неструктуроваш (у ви-глядi семантичних мереж), частково структуроваш (виглядi звичайного тексту або гiпертекстовi си-стеми) i структурованi (вимагають попереднього проектування i опису структури бази даних); за типом використовувано! моделi даних структуроваш бази даних даться на iерархiчнi, мережевi, ре-ляцiйнi, зшшаш та мультимодальнi; за типом ш-формацii, що зберiгаеться бази даних даться на документальнi та лексикографiчнi; за характером оргаиiзацii зберiгания даних i звернення до них ро-зрiзияють локальнi та розподiленi бази даних [9, с. 6-7].
Класифжащя за формою подання iнформацii показуе, в якому виглядi iнформацiя збертаеться в базах даних i видаеться користувачам: у виглядi зображення (символьний текст, малюнки, крес-лення, фотографи i т.д.), звуку або даеться мож-ливiсть використання рiзних форм ввдображення шформацп'. Серед документальних баз В. Юрвас розрiзияе бiблiографiчнi, реферативш i повнотек-стовi. До лексикографiчним баз даних, за його пе-реконанням, ввдносяться рiзнi словники, класифжа-тори, рубрикатори тощо. Вони зазвичай використо-вуються в якостi доввдкових спшьно з документальними або фактографiчними базами даних. У документальних базах даних одиницею збертання е документ (наприклад, текст закону або статп). Пошук i видача документiв ввдбуваеться по !х змiсту. У вщповвдь на запит користувача видаеться або посилання на документ, або сам документ, в якому вш може знайти потрiбну йому ш-формацш. У системах фактографiчного типу в базах даних збертаеться iнформацiя про цiкавi користувача об'екти предметно!' обласл у виглядi "фактiв" (наприклад, бiографiчнi данi про сшвробинишв). Локальна (персональна) база даних
- це база даних, призначена для використання одним користувачем. Локальш бази даних можуть створюватися кожним користувачем самостшно, а можуть вилучатись iз загально! бази даних; розподiленi (розрахованi на багато користувачiв) бази даних припускають можливiсть одночасного звернення к1лькох користувачiв до однiе! i т1е!' ж ш-формацп (розрахований на багато користувачiв, па-ралельний режим доступу). Фiзично рiзнi частини бази даних можуть бути розташоваш на рiзних ЕОМ, а логiчно, з точки зору користувача, вони по-винш являти собою едине цiле [9, с. 6-7].
Автори шшого навчального посiбника видiля-ють бази даних за такими критерiями: за призначен-ням - фактографiчнi, документальнi i змiшанi; за мовами - замкнул системи, системи з базовою мо-вою та змiшанi; за локалiзацiею - локальнi й розподiленi; за структурами даних - iерархiчнi, ме-режного типу та реляцiйнi [10, с. 18].
Г. М. Швецова-Водка в навчальному поаб-нику «Вступ до бiблiографознавства» вказуе, що за-гальний подiл баз даних можна було б подiлити на фактографiчнi та документальнi. Документальнi, в свою чергу подiляються на повнотекстовi та доку-ментографiчнi (документографiчних баз даних належать не лльки бiблiографiчнi (що ввдобража-ють документи книжкового типу), але й дiловоднi (що ввдображають документи дiловодства), архео-графiчнi (що вщображають архiвнi документи), му-зеографiчнi (що в1дображають музейнi документи, наприклад, орипнальш твори образотворчого ми-стецтва) та бiблiографiчнi - так1, що подають бiблiотечну iнформацiю) [11, с. 135-140].
Розглянемо класифшащю баз даних, яш вико-ристовуються в бiблiотечнiй сферi. Вiдповiдно до в ДСТУ 5034:2008, бiблiографiчна база даних - база даних, у якш подано лльки бiблiографiчну iнфор-мацiю, в ДСТУ 7448:2013 щд бiблiографiчною базою даних розумiеться це база даних, що мютить лише бiблiографiчнi описи документiв.
В наказi Держкомстату Укра!ни, Мiннауки Укра!ни в1д 07.08.1998 № 272/219 зазначаеться, що бiблiографiчний опис - це сукупшсть бiблiографiчних ведомостей про документ, його складову частину чи групу документiв, наведених за певними правилами, необхвдних i достатнiх для загально! характеристики й щентифжаци документа [12]. Для ушфшацп складання бiблiографiч-ного опису на м1жнародному рiвнi, забезпечення можливосп обмiну результатами каталогiзацi! ро-зроблено новий нацюнальний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Бiблiографiчний запис. Бiблiографiчний опис. Загальш вимоги та правила складання", який набув чинностi 1 липня 2007 року. Вiн е базовим для системи стандарпв, правил, ме-тодичних посiбникiв зi складання бiблiографiчного опису. Данi для складання опиав беруться безпосе-редньо з видання. Опис складаеться з обов'язкових елеменпв: основний заголовок, автори, повторнiсть видання, рж видання, обсяг.
Г. М. Швецова-Водка зазначае, що бiблiографiчнi бази даних доречно подшити за спо-
собом (чи глибиною) бiблiографiчноl характеристики на сигнальш (що мютять лише бiблiографiчнi описи докуменпв), предметизованi (де до описiв додаються предметнi рубрики), анотованi (де описи супроводжуються анотацiями), реферативнi (де описи супроводжуються рефератами) i критичнi чи рецензоваш (де описи супроводжуються рецен-зiями). Автор вважае недоречним протиставлення "бiблiографiчних" баз даних "реферативним", яке нерщко ще трапляеться в обиу. Про критичнi (або рецензованi) бази даних поки що поввдомлень не було, але це не означае, що в принцип !х юнування неможливе [11, с. 135-140].
1нформацшний обмiн в умовах штернет-сере-довища трансформувався в шформацшно-елек-тронний обмш, у цьому аспектi важливим для Укра1ни е формування нацiональних бiблiографiчних веб-ресурсiв, створення на !х ос-новi штегровано1 системи нацюнально1 бiблiографil, впровадження у практику укранських бiблiотек вiртуальних довiдково-бiблiографiчних служб. З точки зору повноцшного представления нацiональних бiблiографiчних ресурсiв важливою е розробка на основi мiжиародних стандартiв украш-ського формату бiблiографiчних записiв та формування украшомовного лiнгвiстичного забезпе-чення бiблiографiчних пошукових систем [13, с. 254-260].
Бiблiографiчний опис виконуе низку функци: вдентифжацп, яка дозволяе виявити тотожнiсть к1лькох копiй документа чи в^^зняти видання одне ввд одного, не маючи !х перед очима; пошу-кову (евристичну), яка дозволяе розшукати потрiб-ний документ, виходячи з характерних для нього ознак; вибору, яка допомагае вибрати iз запропоно-ваних докуменпв той, що найбiльше вщповщае потребам користувача;iнформацiйну, яка полягае в ш-формуваннi про твiр, його формальнi ознаки, чита-цьке призначення, у як1йсь мiрi i про змiст тощо. Cукупнiсть опиав у бiблiотечному каталозi дае уявлення про склад бiблiотечного фонду; в бiблiографiчному покажчику - про видання з пе1 чи шшо1 галузi знання, теми та iн.; сигнальну, яка "сиг-налiзуе" про появу нового видання, його вихвд iз друку, про надходження книги до бiблiотеки, кни-готорговельно1 мереж1 тощо; облжово-реестра-цiйну, яка дае можливють здiйснювати обл1к i реестрацiю докуменпв як на загальнодержавному рiвнi, так i на рiвнi певно1 установи; оргашзацшну, яка завдяки формальним ознакам документiв, що наведенi в бiблiографiчному описi, може служити основою для групування записiв у конкретному по-шуковому масивi [14, с. 4].
В Укрш'ш дшть два затверджеш Нацiональнi стандарти, що вiдповiдають за оформлення бiблiографiчноl шформацп в науковш роботi: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 та ДСТУ 8302:2015. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 - це регламентуючий документ для оформлення бiблiографiчних списков, списков вико-ристано1 л1тератури, списков л1тератури в наукових роботах тощо. Стандарт ДСТУ 8302:2015 е регла-ментуючим документом для оформлення
_69
б1блюграф1чних посилань та б1блюграф1чних списков посилань у наукових роботах. Вш установлюе види б1блюграф1чних посилань, правила та особли-восп !хнього складання й розмщення в документах. Стандарт поширюеться на б1блюграф1чш поси-лання в опублжованих 1 неопублжованих документах незалежно ввд ноая шформацп. "Список використано! лператури" (як частини довщкового апарату) наводять у форм1 б1блюграф1чного запису (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006) [16].
В Укра!нськш б1блютечнш енциклопеди роз-криваеться, що б1блюграф1чна база даних - р1зно-вид документограф1чно! бази даних, що м1стить упорядковану за певними правилами сукупнють ведомостей про документи. Головним елементом б1блюграф1чно! бази даних е б1блюграф1чний опис документа, що може супроводжуватись 1ншими елементами б1бл1ограф1чного запису (ключовими словами, предметними рубриками, 1ндексами кла-сиф1кацИ', кодованими даними тощо), потр1бними для 1дентиф1кацИ' 1 використання документа, опе-рування даними. Об'ектами ввдображення в б1бл1ограф1чн1й баз1 даних можуть бути як окрем1 види докуменпв (книги, газети, статп, дисертацИ', патенти, рукописи, образотворч1, нотн1, карто-граф1чш документи тощо), так 1 сукупнють р1зних вид1в документ1в. За часом видання ввдображених документ1в б1бл1ограф1чн1 бази даних можуть бути ретроспективними, поточними 1 перспективними. За зовшшньою формою побутування в сусп1льств1 розр1зняють стацюнарш (записан1 у внутр1шн1й пост1йн1й пам'яп комп'ютера) та переносн1 (запи-саш на компакт-диски та 1нш1 портативш носИ' 1н-формацИ). Р1зновидами б1блюграф1чно! бази даних е електронний каталог, електронна картотека статей, проблемно-ор1ентована база даних тощо. Кр1м б1блюграф1чних запис1в, ц1 бази даних можуть мютити 1нш1 складов1: словник ключових сл1в, словник предметних рубрик, тезаурус, кла-сиф1кац1йну систему, базу даних авторитетних за-пис1в [17].
Для реал1заци вищезазначених функц1й б1бл1ограф1чний опис мае задовольняти таким взаемопов'язаним 1 взаемозумовленим вимогам: точносп - ус1 б1бл1ограф1чн1 в1домост1 в опис1 ма-ють точно в1дпов1дати даним документа та, як правило, подаватися у тш форм1, що 1 в документу по-вноти - опис мае мати повний наб1р б1блюграф1чних даних, необх1дних для характеристики твору та визначення його ввдмшностей в1д 1н-ших; едносп - перел1к в1домостей, !х форма та послщовнють наведення мають системш вимоги при описуванн1 електронних ресурав та 1н. бути стаб1льними; стислосл - опис розташовуеться на невеликий площ1 б1бл1ограф1чного покажчика чи каталожнш картц1; ясност1 та ч1ткост1 - опис у цшому, як 1 кожна його частина окремо, мають бути однозначно й в1рно зрозум1лими для користувач1в [18, с. 4].
Лексикограф1чною визнаеться база даних, у якш подано дан1 про лексичш одиниц1 певно! лек-сикограф1чно! модел1 та Г! структури (ДСТУ 5034:2008, ДСТУ 7448:2013). Лексикограф1я -
роздш мовознавства, предметом якого е теорш i практика укладання словников рiзних типiв. Словник - упорядкований в алфавiтному чи тематич-ному порядку список заголовних слiв, лексико-графiчно опрацьоваиих. Переваги лексикографiч-но!' бази даних над традицшними словниками е безперечними, осшльки саме в лексикографiчнiй базi даних може практично реалiзуватися iдея ште-грального опису мови, базованого на узгодженш зв'язку мiж словником та граматикою [19, с. 287290]. В сво!й монографп В. А. Широков провiв ком-плексне дослвдження та запропонував нову концеп-цш та комп'ютерну технологiю лексикографiчноi дiяльностi; розглянув числовi застосування теорп лексикографiчних систем на реальних прикладах створення об'ектiв нацiональноi словниково!' бази, зокрема, електронних граматичних словников, ште-гровано!' лексикографiчно!' системи "Словники Украши", шструментально!' системи пiдтримки фундаментально!' тлумачно! лексикографп [20]. Окремо видiляють термшолопчну базу даних, щд якою розумшть лексикографiчну база даних, у якш подано термiни та !х визначення (ДСТУ 5034:2008).
Документальна база даних - це база даних, ос-новним структурним елементом яко!' е документ (ДСТУ 5034:2008), документальна база даних -база даних, що мютить бiблiографiчнi записи документа, рiзновидами яко!' е бiблiографiчнi та рефе-ративнi бази даних (ДСТУ 7448:2013). Поняття документу надаеться в дек1лькох нормативно-право-вих актах [21]. Ввдповщно до Закону Укра!ни "Про iнформацiю", документ - матерiальний носiй, що мютить iнформацiю, основними функцiями якого е !1 збереження та передавання у чай та просторц вiдповiдно до закошв Украши "Про бiблiотеки i бiблiотечну справу", "Про обов'язковий примiрник документiв" - документ - це матерiальна форма одержання, зберiгаиия, використання i поширення шформацп, зафшсовано!' на папер^ магнiтнiй, кшо-, фотоплiвцi, оптичному диску або iншому нойевг В Законi Украши "Про державне регулювання дiяльностi у сферi трансферу технологш" розкри-ваеться поняття документаци - це зафiксоваиа на матерiальному носи iнформацiя про технологiю та И складовi (нормативна, науково-технiчна, про-ектна, конструкторська, техиологiчна документа-щя, звiти про результати виконання патентно-кон'юнктурних, наукових, науково-дослiдних, кон-структорських i проектних робiт, державних випро-бувань складових технологii), наявнiсть яко!' забез-печуе !х використання.
На сучасному етапi особливого значення набу-вае фактографiчне обслуговування, що передбачае надання фактографiчноi шформацп'. Фактографiчна продукщя стала першим комерцiйним продуктом, що почали пропонувати на iнформацiйному ринку. Значно вирю об'ем фактографiчних запита та !х розмаптя. Реакцiею суспшьства на це е випуск у всьому свiтi численних енциклопедiй, словников, довiдникiв в традицiйному та електронному ви-глядi, формування фактографiчних баз даних. Для бiблiотек достатньо традицшною практикою е
створення фактографiчноl шформацп' [22, с. 151162].
Фактографiчна база даних - база даних, у якш е фактографiчнi даш (ДСТУ 5034:2008, ДСТУ 7448:2013). Шд фактом розумiються будь-як1 ввдо-мостi, як1 пiсля вилучення !х iз контексту зберiга-ють самостшне значення, смисл. Таким чином, факт - це конкретш одиничнi достовiрнi данi. Саме так1 вiдомостi надаються користувачу у вiдповiдь на фактографiчнi запити. Фактографiя - описания факта без 1хнього аналiзу, узагальнення. Факто-графiчна iнформацiя - сукупнiсть факпв (факто-графiчних ведомостей, фактографiчних даних, фак-тографiчних записiв) [22, с. 151-162]. В. Cвiрюкова, вивчаючи бiблiографiчну дiяльнiсть бiблiотек, вка-зуе, що найпростiшi фактографiчнi запити, як1 не потребують переробки мiстяться в документах фак-тичних даних, зазвичай виконуються в бiблiотеках [23].
Фактографiчнiй шформацшнш продукцil вла-стивi так1 особливосп: однотипнiсть та чiтка впо-рядкованють елементiв (записiв), швидк1сть по-шуку iнформацi!, фрагментарнiсть (вибiрковiсть) !!' читання, достовiрнiсть вiдомостей, оперативнiсть !хиього поповнення (за необхiдностi - коригування або замша), вщсутшсть фактологiчного анал1зу i ав-торсько!' iнтерпретацi! в опий ввдображених об'ектiв [24, с. 22-25]. У фактографiчних базах даних мютяться коротка вiдомостi про описуваш об'екти, представленi у суворо визначеному фор-матi. З прикладiв баз даних фактографiчного типу можна навести, зокрема: базу даних книжкового фонду бiблiотеки. У фактографiчних базах даних бiблiотеки про кожну книгу зберпаються такi бiблiографiчнi данi: рiк видання, автор, назва та iн. [22]. Г. М. Швецова-Водка звертае увагу на те, що широко вщомий подш баз даних на фактографiчнi (так1, що описують певнi факти) i документальнi (так1, що описують документи). Однак цi обидвi назви викликають заперечення. Бази даних, що мютять описи документiв, сл1д було б називати до-кументографiчними, а "документальними" - будь-як1 бази даних, пов'язаш з вiдображениям документа, зокрема, документографiчнi i повнотек-стовi. Назву "фактографiчнi" недоречно протистав-ляти "документографiчним" (зокрема,
бiблiографiчним) базам даних, тому що за своею сутшстю бiблiографiчна iнформацiя теж е факто-графiчною, оскiльки документ у цьому випадку описуеться як факт дшсносп. Але в зв'язку з тим, що назва "фактографiчнi" вже закршилася як про-тиставлення "документальним" (бiблiографiчним) базам даних, цей термш залишився незмiнним [11, с. 135-140].
Видiляють окремо повнотекстовi бази даних -це бази даних, у якш подано повнютю тексти пев-них документа (ДСТУ 5034:2008, ДСТУ 7448:2013) та реферативш бази даних - бази даних, що мютить бiблiографiчнi описи документа разом з анотащями чи рефератами (ДСТУ 7448:2013). В ГОСТ 7.9-95 (ИСО 214-76) [25] шд рефератом ро-зумiеться короткий точний виклад змiсту документа, що включае основнi фактичнi вiдомостi та
висновки, без додатково1 штерпретаци або критич-них зауважень автора реферату; анотащею - ко-ротку характеристику документа з точки зору його призначення, змiсту, виду, форми та шших особли-востей; зведеним рефератом - реферат, складений на основi двох i бiльше вихiдних документiв. Для виконання бiблiотекою комушкацшно1 й освиньо1 ролей у оргашзаци доступу до достовiрноl та як1сно1 шформацп стосовно наукових досягнень доцшьно використовувати генеровану бiблiоте-ками бiблiографiчну i реферативну iнформацiю [26, с. 3-7].
За характером оргашзаци даних у базi даних можна видiлити гiпертекстову базу даних. Ппер-текстова база даних - рiзновид документально1 бази даних, що грунтуеться на гiпертекстi. У примищ до поняття «гшертекстова база даних», вказуеться, що гшертекст - принцип оргашзаци по-шукових масивiв, у яких окремi iнформацiйнi еле-менти пов'язуються мiж собою асощативними зв'язками, що забезпечуе швидкий пошук i розповсюджування шформаци (ДСТУ 5034:2008, ДСТУ 7448:2013).
Суть гшертексту - це динамiчне зв'язування понять, що дозволяють читачевi миттево стежити за уподобаннями i бути пiд контролем. Обсяг теми бшьше не визначаеться редактором або автором i обмежений тшьки з iнiцiативи читача. Заметь по-шуку виноски або пошуку iншого документа, про який йде мова, динамiчна виноска або посилання можуть автоматично приносити прикрiплений або контрольний матерiал до екрану. Зазначений ма-терiал може бути абзацом або статтею або цiла книга. В даний час iснуе два типи гшертексту: ста-тичний i динамiчний. Статичний гiпертекст не доз-воляе змiнювати базу даних, але вiн доступний для iнтерактивного перегляду. У динамiчному гшер-текстi користувач може додавати або вiднiмати даш i посилання [27].
За характером оргашзаци збер^ання даних i звернення до них розрiзняють локальш та розподiленi бази даних [9, с. 6-7]. В ДСТУ видм-ють мережеву, iерархiчну та розподшену базу да-них. Мережева база даних - база даних, побудована вiдповiдно до мережево1 моделi даних (ДСТУ 5034:2008). Розподшена база даних - база даних, фiзично розподiлена на двi або шлька комп'ютер-них систем i доступна для сумiсного використання (ДСТУ 5034:2008); це система взаемопов'язаних баз даних або частин одше1 бази, яш розподiленi мiж к1лькома територiально вiддаленими комп'ютерами, забезпечена вiдповiдними можли-востями для керування цими базами чи 1хшми ча-стинами (ДСТУ 7448:2013). 1ерарх1чна база даних -база даних, реалiзована вiдповiдно до iерархiчноl модел1 даних (ДСТУ 5034:2008).
У теорп систем керування базами даних видшяють модел1 трьох основних титв: iерархiчну, мережну i реляцшну. Iерархiчна модель бази даних е сукупшстю елементiв, якi розташованi в порядку !х пiдпорядкування вiд загального до конкретного й утворюють перевернене дерево (граф). Ця модель характеризуемся такими елементами, як рiвнi,
вузли, зв'язки. Вузол — це шформацшна модель елемента, який розташований на даному р1вш 1ерархи. М1ж вузлами юнують зв'язки, кожний вузол може включати дек1лька об'екттв нижчого р1вня. Мережева модель мае т1 сам1 основш складов^ що й 1ерарх1чна (вузол, р1вень, зв'язок), проте характер !хшх зв'язк1в принципово 1нший. У мере-жевш модел прийнятий вшьний зв'язок м1ж елементами р1зних р1вшв. На зв'язок м1ж об'ектами в мережевих моделях не накладаеться жодних обме-жень. Реляцшна модель - модель збертання даних, яку побудовано на взаемовщносинах !! складових. У простому випадку така модель е двовим1рним ма-сивом або двовим1рною таблицею, а в раз1 ство-рення складних 1нформац1йних моделей утворюе сукупн1сть взаемозв'язаних таблиць. Таблична база даних м1стить перелж об'ект1в одного типу, тобто об'екпв з однаковим набором властивостей. Кожний рядок тако! таблиц1 називаеться записом, кожний стовпець - полем [28, с. 27-28].
В ДСТУ 5034:2008 розкриваеться поняття "бази даних загального користування" - це база даних, до яко! ввдкрито доступ ус1м користувачам. На наш погляд, необхвдно включити також поняття у ввдповщний стандарт "база даних службового користування" .
1нтегрованою е база даних, що об'еднуе к1лька лог1чно пов'язаних баз даних. 1нтегроваш бази даних ор1ентоваш на вир1шення завдань багатьма ко-ристувачами, !! р1зновидами е б1блюграф1чш бази даних, реферативн1 бази даних (ДСТУ 7448:2013). К. Лобузша зазначае, що схему штеграци електрон-них б1бл1отечних ресурс1в може бути зображена так: розподшеш 1нформац1йн1 ресурси - засоби ш-теграц1! - единий користувацький 1нтерфейс. Вив-чаючи досв1д 1нтеграц1! б1бл1отечних 1нформац1й-них ресурав, К. Лобуз1на вказуе, що штегращя грунтуеться на створенн1 корпоративних автомати-зованих б1бл1отечних 1нформац1йних систем (АБ1С), як1 виокремлюють, в свою чергу, на так1 ос-новн1 види корпоративних б1блютечно-шформацш-них систем 1 принцитв !хньо! реал1зац1!: зведен1 каталоги; б1блютечш системи корпоративно! ката-лог1зац1!; 1нтегрован1 б1бл1отечно-1нформац1йн1 системи. У НБУВ було також проведено комплекс заход1в з 1нтеграц1! власних електронних 1нфор-мац1йних ресурс1в на единш технолог1чн1й плат-форм1 в1дпов1дно до м1жнародних стандарт1в: кон-вертовано та реал1зовано пошуковий 1нтерфейс електронного каталогу НБУВ та б1блюграф1чних баз даних спещал1зованих фонд1в, проведено ро-боти з штеграцп пошукового апарату б1блютечних та арх1вних фонд1в, започатковано проект науково! електронно! б1бл1отеки, формування цифрового фонду за колекцшним принципом на основ1 м1жнародних рекомендац1й [29, с. 24-28]. Корпоративною е база даних, створена за розподшеним принципом 1 об'еднана, яку використовують ус1 ор-гашзаци-розробники (ДСТУ 5034:2008, ДСТУ 7448:2013). За словами К. Лобузшо! запозичення готових запис1в 1з рашше п1дготовлених 1ншими орган1зац1ями або б1блюграф1чними службами е
найперспектившшим способом як ретроспективного перероблення карткових каталопв, так i оброблення поточних надходжень для актуалiзацiï електронних каталогiв бiблiотек [29, с. 24-28].
Про те, що корпоративнють е сьогоднi основ-ним завданням у роботi академiчних бiблiотек вка-зуе i Г. Солощенко. Одночасно, Г. Соловденко наго-лошуе, що нам належить працювати в умовах, коли шформащя, отримання нового знания набувають самостiйну цiннiсть, а штелектуальна власнiсть стае найдорожчим продуктом. Головне завдання академiчних бiблiотек сьогодш - зберiгати та попу-ляризувати джерела творчоï дiяльностi людства, за-безпечити максимальне наближення iнформацiï до користувача, доступ кожного громадянина до ште-грованих iнформацiйних ресурсiв НАН Украши [30, с. 104-117]. Т. Добко у свош монографiï "Довiдково-бiблiографiчна дiяльнiсть наукових бiблiотек Нацiональноï академи наук Украши: ста-новлення та розвиток (XX ст. - перше десятилггтя XXI ст.)" зазначае, що розвиток електронних баз даних мае перспективи, адже бiблiотекарi знають, як оргашзована iнформацiя, володiють методикою проведення iнформацiйного пошуку [31, с. 48].
У Нацюнальнш бiблiотецi Украши iменi В. I. Вернадського створено i продовжуе розвива-тися новий знанневий електронний ресурс у виглядi тематичних баз даних, електронних каталопв, ко-лекцiй повнотекстових копiй книжково1' спадщини, унiкальних бiблiографiчних баз даних окремих видiв джерел з можливостями дистанцiйного доступу до них у локальних та м1жнародних елек-тронних мережах. Створення такого значного за об-сягом ресурсу стало можливим завдяки грунтовним теоретичним, методичним, науково-практичним дослвдженням, що проводяться в Бiблiотецi [7, с. 311].
Висновки. В дiяльностi сучасних бiблiотек, як i в шших галузях суспiльства, накопичуеться велика к1льк1сть iнформацiï. У мiру накопичення бiблiотечно-iнформацiйних ресурсiв, виникае необ-хiднiсть 1'хньо1' систематизацй' та структурування за рiзними ознаками та подання у бiльш зручному для користувача вигляд^ який скорочуе витрати часу i сил на пошук потрiбноï iнформацiï. Усе це створюе шдгрунтя для можливостi розширення бiблiоте-ками сво1'х джерельних баз, удосконалення спо-собiв отримання, обробки та використання бiблiотечно-iнформацiйних ресурсiв. На сьогодш бази даних в бiблiотечнiй сферi дозволяють як1сно здiйснювати пошук, збертання i поширення шформацп.
База даних - це пойменована сукупнють даних, яка систематизована та методично упорядкована та доступна для подальшого використання. Активне використання баз даних у бiблiотечнiй дiяльностi ставить питання про необхщшсть формування надiйноï 1'х правово1' охорони. Право штелектуаль-но1' власносп розповсюджуеться на бази даних, як е результатом творчо1' працi (упорядкування) та ха-рактеризуються оригiнальнiстю в сена штелекту-ального творiння автора.
Творчють - це розумова д1яльшсть людини, яка полягае у вiдборi необхщно!' шформацп' за на-лежшстю до предметно!' галузi; творчо!' обробки ш-формацп з метою адаптацп до цiлей використання; аналiзу зiбраноi iнформацii на предмет виявлення зв'язшв м1ж нею; вибору належних критерив для подiлу iнформацii на групи; загальний та детальний аналiз на предмет ввдповвдносп критер1ям угрупування; пошуку зручних i прийнятних засобiв поеднання шформацшних груп у едину систему; тдбору ефективних пошукових засобiв, внаслщок яко!' виникае як1сно новий, орипнальний результат. База даних вважаеться орипнальною, якщо вона: не створена шляхом прямого ввдтворення (копiювання) iншоi бази даних; мае ввдмшносп, що надають !й новi властивостi; не була вщомою у бiблiотечнiй галузi або до дати !'!' першого використання; не доведено, що вона не е орипнальною.
Бази даних, що використовуються в д1яльносп бiблiотек необхвдно класифжувати 1) за призначен-ням (подiляються, в свою чергу, на фактографiчну, документальну, документографiчну); 2) за характером оргашзацп даних у базi даних ( гшертекстова та проста); 3) за характером оргашзацп' збертання даних i звернення до них (iнтегроваиа та корпоративна); 4) в залежносп вщ призначення (загального користування та службового користування).
Фактографiчна база даних - база даних, у якш е фактографiчнi даш. Факт - це конкретш одиничнi достовiрнi данi фактичного, теоретичного, оцшоч-ного характеру, яш пiсля вилучення !х iз контексту збер^ають самостiйне значення, смисл (назви, дати подш, життя i дiяльнiсть окремих осiб, статистичнi данi, вщомосп про властивостi речовин i ма-терiалiв, визначення термiнiв,пояснення явищ тощо). Наприклад, бiблiотеками виконують факто-графiчнi запити, як1 не потребують переробки мiстяться в документах фактичнi даш. Рiзновидом фактографiчно!' бази даних е лексикографiчна та термiнологiчна бази даних. Лексикографiчна база даних - це фактографiчна база даних, у якш подано даш про лексичш одинищ певно!' лексикографiчно!' моделi та !'!' структури. Лексикограф1я - роздiл мо-вознавства, предметом якого е теор1я i практика укладання словников рiзних типiв. Словник - упо-рядкований в алфавiтному чи тематичному порядку список заголовних ^в, лексикографiчно опрацьо-ваних. Термiнологiчна база даних - це факто-графiчна база даних, у якш подано термши та !х визначення.
Документальна база даних - це база даних, ос-новним структурним елементом яко!' е документ. Документ - матерiальний носш, що мiстить iнфор-мацш, основними функцiями якого е !'!' збереження та передавання у чаа та просторi
Документографiчну базу даних, в свою чергу слщ подшити на: бiблiографiчну, реферативну, по-внотекстову. Бiблiографiчна база даних - це доку-ментографiчна база даних, що мютить лише бiблiографiчнi описи докуменпв, тобто сукупнiсть бiблiографiчних ведомостей про документ, його складову частину чи групу документiв, наведених за певними правилами, необхвдних i достатнiх для загально!' характеристики й iдентифiкацii доку-
мента. Реферативна бази даних - це документо-граф1чна база даних, що мютить б1блюграф1чш описи документа разом з анотащями чи рефератами. Реферат - короткий точний виклад змюту документа, що включае основш фактичш ввдомосп та висновки, без додатково! штерпретаци або критич-них зауважень автора реферату; анотащя - коротка характеристика документа з точки зору його при-значения, змюту, виду, форми та шших особливо-стей. Повнотекстова - це документограф1чна база даних, що мютить повний текст документа або його найбшьш шформативну частину.
За характером оргашзаци даних у баз1 даних можна видшити гшертекстову та просту базу даних. Гшертекстова база даних - це база даних, яка побудована на принцип оргашзаци пошукових ма-сив1в, у яких окрем1 шформацшш елементи пов'язуються м1ж собою асощативними зв'язками, що забезпечуе швидкий пошук 1 розповсюджування шформаци.
За характером оргашзаци збер1гання даних 1 звернення до них, база даних подшяеться на ште-гровану та корпоративну. 1нтегрована база даних -це об'еднання калька лопчно пов'язаних баз даних на единий користувацький штерфейс. Корпоративна база даних - це база даних, створена за розподшеним принципом 1 об'еднана в едину систему, яку використовують уа оргашзаци-розроб-ники.
В залежносп в1д призначення, под1ляеться на базу даних загального користування та базу даних службового користування. База даних загального користування - це база даних, до яко! вщкрито доступ ус1м користувачам. База даних службового ко-ристування - це база даних, створена для внутршнього використаиия б1блютеками.
Лiтература
1. Гальперинъ-Каминск1й. И. Д. Общая польза авторского права / Илья Даниилович Гальперин-Каминский - С.-Петербургъ: Издаше книжнаго магазина А. Ф. Цинзерлинга. - 1894. - 95 с.
2. Право 1нтелектуально! власносп : Акаде-м1чний курс: Шдручник для студ. вищих навч. закл. / О. А. Щдопригора [та ш.] ; ред. О. А. Шдопригора, О. Д. Святоцький ; Акад. прав. наук Украши, Нау-ково-досл1д. ш-т штелект. власносп. - 2.вид., пере-роб. та доп. - Ки!в: Видавничий д1м "1нЮре", 2004. - 670 с.
3. Право штелектуально! власносп Укра!ни: Конспект лекцш / Авт. : В.М. Крижна, Н.£. Яршна.; За ред. В.1. Борисово!. - Харшв: Нац. юрид. акад.УкраГни, 2008. - 112 с.
4. Малшовська I. М. Авторсько-правов1 крите-ри охороноздатносп бази даних /I. М. Малшовська // Форум права. - 2012. - № 3. - С. 411-417 [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/e-iournals/FP/2012-3/12т1тоЬ±р^. - Назва з екрана.
5. Хавронюк О. О. Цившьно-правовий захист баз даних: поняття, мехашзм, способи / О. О. Хав-ронюк. - Хмельницький : ФОП Мельник А.А. -2016. - 224 с.
6. Воловенко Т. Реферативна база даних як ш-формацшний ресурс б1блютеки / Т. Воловенко //
Бiблiотечний вюник. - 2015. - № 4. - С. 3-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv 2015 4 3. - Назва з екрана.
7. Дубровша Л. Розвиток електронних шфор-мацшних ресурав рукописно1 та книжково1 спад-щини в Нацiональнiй бiблiотецi Украши iменi В. I. Вернадського / Л. Дубровша, Г. Ковальчук // Бiблiотечний вiсник. - 2016. - № 1. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv 2016 1 3. - Назва з ек-рана.
8. Чуприна Л. Оперативна штернет-шформащя в шформацшно-аналгшчнш дiяльностi бiблiотек Украши : монографiя / Л. Чуприна ; наук. ред. В. М. Горовий ; НАН Украши, Нац. б-ка Украши iм. В. I. Вернадського. - Кшв, 2014. - 208 с.
9. Кирвас В. А. Информационные технологии. Система управления базами данных MS Access : учебное пособие для студентов фак. «Референт-переводчик», обучающихся по специальности - Филология / Виктор Андреевич Кирвас; Нар. укр. акад., [каф. информ. технологий и математики]. -Харьков : Изд-во НУА, 2017. - 196 с.
10. Толстохатько В. А. Бази даних: проекту-вання та використання для облжу нерухомого майна: навч. поабник / В. А. Толстохатько, О. £. Поморцева, I. М. Патракеев; Харк. нац. ун-т мюьк. госп-ва iм. О. М. Бекетова. - Харшв: ХНУМГ, 2014. - 174 с.
11. Швецова-Водка Г. М. Вступ до бiблiогра-фознавства : навч. поаб. для студенпв напряму 6.020102 "Книгознавство, бiблiотекознавство i бiб-люгр." / Г. М. Швецова-Водка ; Рiвнен. держ. гума-штар. ун-т. - 3-те вид., випр. та допов. - Рiвне, 2011. - 231 с.
12. Про затвердження типових форм первин-ного облшу науково-шформацшно1 дiяльностi та Iнструкцil про порядок !х використання i застосу-вання: Наказ Держкомстату Украгни, Мшнауки Ук-ра1ни вiд 07.08.1998 № 272/219. // Офщшний вiсник Украши - 1998. - № 46. - Ст. 1705. - Код акта 6331/1998.
13. Лобузша К. Електронне середовище як зааб формування комплексних бiблiографiчних ре-сурсiв Нацюнально1 бiблiотеки / К. Лобузiна // Вюник Львiвського унiверситету. Сер. : Книгознавство, бiблiотекознавство та шформацшш техно-лог11. - 2012. - Вип. 7. - С. 254-260. - Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlukbit 2012 7 18. - Назва з екрана.
14. Бiблiографiчний опис докуменпв: Нав-чальний поабник/ Упоряд. Н. Г. Духновська , А. С. Близнюк. - Житомир, 2006.- 60 с.
15. Система стандарта з шформаци, бiблiо-течно1 та видавничо1 справи. Бiблюграфiчний за-пис. Бiблiографiчний опис. Загальш вимоги та правила складання : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. - [Чинний ввд 2007-07-01]. - Ки!в : Держспоживстандарт Ук-ра1ни, 2007. - 47 с. - (Нацюнальний стандарт Украши).
16. 1нформащя та документащя. Бiблiографiчне посилання. Загальш положення та правила складання : ДСТУ 8302:2015. - [Уведено
вперше ; чинний ввд 2016-07-01] - Кшв : ДП "УкрН-ДНЦ", 2016. - 17 с. - (Нацюнальний стандарт Украши).
17. Трачук Л. Ф. Бiблiографiчна база даних / Людмила Федорiвна Трачук // Украшська бiблiоте-чна енциклопедiя. - Режим доступу: http://ube.nplu.org/article. - Назва з екрана.
18. Бiблюгpафiчний опис докуменпв: Нав-чальний посiбник/ Упоряд. Н. Г. Духновська , А. С. Близнюк. - Житомир, 2006.- 60 с.
19. Бвдай, М.О. Лексикографiчна база даних на основi лексико-семантичних груп дieслiв украш-сько! мови [Текст] / М. О. Бвдай // Вiсник Нацюна-льного унiверситету "Львiвська полтгехшка". -2015. - №22(832). - C. 285-295.
20. Широков В. А. Елементи лексикографп : Монографiя / В.А.Широков; Укр. мов.-шформ. фонд НАН Украши. - Кшв : Довiра, 2005. - 304 с.
21. 1ванов Ю. Ф. Право iнтелектуальноi власносп : Термiнологiчний словник / Ю. Ф. 1ванов, О. В. Курилша, М. В. 1ванова. - Кшв: Освта Украши, 2017. - 284 с.
22. Захарова I. В. Основи шформацшно-ана-лiтичноi дiяльностi [Текст] : навч. пойб. для студ. вищ. навч. закл. / I. В. Захарова, Л.Я.Фшпова. -Киiв: Центр учбовоi лператури, 2013. - 335 с.
23. Свирюкова В. Г. Библиографическая деятельность библиотек / В. Г. Свирюкова. - Режим доступу:
http ://www .spsl.nsc. ru/centreno/rabn/mdl12/mdl12 le k1.pdf. - Назва з екрана.
24. Кузьмшч Т. Фактографiчнi бази даних нацiональноi бiблiотеки Бiлорусi: новий етап роз-витку / Т. Кузьмшч // Бiблiотечна планета - 2011. -№1. - с. 22-25.
25. Реферат и аннотация. Общие требования: Межгосударственный стандарт: Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу: ГОСТ 7.9-95 (ИСО 214-76) СИБИД. -
[Дата введения 1997-07-01]. - (Принят Межгосударственным Советом по стандартизации, метрологии и сертификации (протокол № 7 от 26.04.1995), Украина проголосовала за принятие). - Режим доступу: http://aquagroup.ru/normdocs/9960. - Назва з екрана.
26. Воловенко Т. Реферативна база даних як шформацшний ресурс бiблiотеки / Т. Воловенко // Бiблiотечний вюник. - 2015. - № 4. - С. 3-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv 2015 4 3. - Назва з ек-рана.
27. Bevilacqua, Ann F. Hypertext: Behind the Hype. ERIC Digest. // ERIC Clearinghouse on Information Resources Syracuse N Y. https://www.ericdigests.org/pre-9212/hype.htm
28. Толстохатько В. А. Бази даних: проекту-вання та використання для облжу нерухомого майна: навч. пойбник / В. А. Толстохатько, О.С.Поморцева, I. М. Патракеев; Харк. нац. ун -т мюьк. госп-ва iм. О.М.Бекетова. - Харшв: ХНУМГ, 2014. - 174 с.
29. Лобузша К. Сучасш тдходи до шгеграцп електронних шформацшних ресурйв бiблiотек / Катерина Лобузша // Вюник Книжково! палати. -2012. - № 12. - с. 24-28.
30. Соловденко Г. Роль академiчних бiблiо-тек в оргашзацп i структуруванш шформацшних ресурйв / Г. Солощенко // Науковi пращ Нащона-льно! бiблiотеки Украши iменi В. I. Вернадського. - 2017. - Вип. 45. - С. 104-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/npnbuimviv 2017 45 12. -Назва з екрана.
31. Добко Т. Довiдково-бiблiографiчна дiяль-шсть наукових бiблiотек Нащонально! академй' наук Украши: становлення та розвиток (XX ст. - перше десятилитя XXI ст.) / Тетяна Добко ; ввдп. ред. О. С. Онищенко ; НАН Украши. Нац. б-ка Украши iм. В. I. Вернадського. - Ки!в, 2013. - 376 с.
