CC BY
25
УДК 612.014.4
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ПАРОДОНТИТУ У ЩУР1В З Р1ЗНОЮ АКТИВН1СТЮ N-
АЦЕТИЛТРАНСФЕРАЗИ
У щурiв з швидким типом ацетилування перебiг пародонтиту супроводжуеться бiльш виразними дистрофiчно-запальними порушеннями тканин пародонту, що виявляеться бiльшими ступенем вiдносного оголення молярiв та темпами зростання динамiчноl рухливостi зубiв. У тварин з високою актившстю N ацетилтрансферази при вщтворенш пародонтиту посилюеться розпад i бiосинтезу колагену, що спричиняе порушення будови та архiтектонiки колагенових волокон сполучно! тканини слизово! оболонки ясен та перюдонту, що е причиною змш клiнiчного перебiгу пародонтиту. "Швидкий тип ацетилування" може бути маркером спадково! схильностi до хронiчного генератзованого пародонтиту.
Ключовi слова: хронiчний пародонтит, ^ацетилтрансфераза.
Робота виконана в рамках науково-дослгдног роботи кафедри глстологлг, цитологи та ембр^ологИ Одеського державного медичного университету, «Морфогенез еттел^альног та сполучног тканин за ф1з1олог1чних та патолог1чнихумов» (№ держреестрацИ': 0109U008570).
Одним з основних патогенетичних Mexarn3MiB виникнення та прогресування хрошчного генералiзованого пародонтиту е утворення зубно! бляшки i пошкодження тканин пародонтиту в наслщок життедiяльностi мiкроорганiзмiв [5]. Останнiми роками опублшоваш численнi данi про роль шших факторiв: системних, генетичних, стиля життя - у виникненнi пародонтиту [13]. Якщо розглядати пародонтит як мультифакторiальну патологiю, то на особливу увагу заслуговують генетичнi фактори [6, 8]. Припускають, що спадковi синдроми сприяють машфестацп пародонтиту, найчастiше пов'язано це з дисфункщею полiморфноядерних лейкоцита, чи порушеннями структури та функцп окремих бiлкiв [13]. Розташування та характеристики мутацш генiв в багатьох випадках щентифшоваш, але механiзми !х впливу на перебiг пародонтиту не дослщжеш. Однак отриманi данi дозволяють говорити про початок створення ново! моделi патогенезу хронiчного пародонтиту, яка б включала як вiдомi ланки, так i новi, пов'язанi з системними зрушеннями на рiвнi оргашзму та генетичними факторами [4, 14]. З цих позицш заслуговуе на увагу можливий з'язок типу ацетилювання та переб^у пародонтиту. По-перше, активнють ферменту N-ацетилтрансферазы може розглядатись як шформативний маркер схильностi до еколопчнозалежно! патологи [10, 12]. Подруге, з рiзним типом ацетилювання пов'язують схильнiсть до захворювань в основi яких лежать зрушення в сполучнш тканинi, зокрема спайква хвороба, цироз печiнки [2]. Враховуючи, що складовою частиною всiх компонентiв пародонту е сполучна тканина, важливим е дослщження особливостей li метаболiзму за фiзiологiчних та патологiчних умов при рiзному типi ацетилювання.
Метою роботи було дослщження особливостей переб^у хронiчного генералiзованого пародонтиту у щурiв з рiзною активнiстю N-ацетилтрансферази.
Матерiал та методи дослщження. Експериментальш дослiдження проведенi на 56 статевозрших самцях щурiв лши Вiстар, у вiдповiдностi до науково-практичних рекомендацiй з утримання лабораторних тварин i роботи з ними та положень «Свропейсько! конвенцп про захист хребетних тварин, як використовуються для експериментальних та наукових цшей».
У дослщних тварин визначали активнiсть N-ацетилтрансферази, тсля чого тварин розподiляли на двi групи: тварини з високою та низькою актившстю ферменту. У щурiв обох груп моделювали хрошчний генералiзований пародонтит за допомогою моделi знижено! жувально! функцп. Тварини знаходились на пастоподiбному рацiонi харчування, с нормою 65 г на добу протягом 30 дiб [3]. Тварин виводили з експерименту - на 7, 14, 21 та 30-ту добу моделювання пародонтиту шляхом швидко1 декаштацп, оцшювали макроскошчш змiни тканин пародонту [3], динамiчну рухливiсть зубiв за допомогою приладу "Периотест" (виробництво Siemens), на скелетованiй нижнiй щелет визначали лiнiйнi розмiри оголення корешв молярiв, пiсля чого визначали вщносне оголення коренiв молярiв, як частка вiдстанi вiд краю зубно1 альвеоли до нижнього краю коронково1 частини зуба до вщсташ вiд краю зубно1 альвеоли до верхнього краю коронки зуба. Визначали щшьнють юстково1 тканини альвеолярного вiдростку нижньо1 щелепи за допомогою денситометри1 рентгенограм щелепи (отриманих за допомогою установки "Heliodent
Vario") на свггловому мшроскот "Carl Zeiss", обладнаному системою вiдеоаналiзу зображень з використанням програмного забезпечення „ВидеоТест-Мастер Морфология" (ООО „ВидеоТест", Россия). Для морфолопчних дослщжень видаляли щелепу, проводили ii декальцинацiю, заливали в парафш за стандартними методиками, забарвлювали гематоксилiном-еозином [7].
При проведенш фенотипування кожнiй тваринi натщесерце, через зонд, штрагастрально вводили тест-препарат "Сульфадимезин" (виробник Борщаговский ХФЗ) в дозi 25 мг/кг. Пiсля чого тварини знаходились в обмшних клiтках протягом 24 годин, без iжi, водний рацюн не обмежували. Через 24 години в сечi за добу визначали активнiсть N-ацетилтрансферази по сшввщношенню вiльного та загального сульфадимезину. За ix рiзницею визначали кiлькiсть ацетильованого сульфадимезину. Про активнiсть N-ацетилтрансферази судили по вщношенню ацетильованого сульфодемизину до його загальноi концентрацп в сечг Тварин з активнiстю N-ацетилтрансферази менше нiж 55,2% вiдносили до "повшьних ацетиляторiв", з активнiстю N-ацетилтрансферази бшьше 55,2% вiдносили до "швидких ацетиляторiв", у iншиx тварин активнiсть N-ацетилтрансферази була пром1жною [9, 11]. Пюля виведення тварин з експерименту у них вщсепаровували дiлянку слизовоi оболонки ясен нижньоi щелепи, i гомогешзували. В супернатантах гомогенатiв визначали вмют вiльного, пептидо- та бiлковозв'язаного оксипролшу, пiдраxовували спiввiдношення бiлково-зв'язаного оксипролiну до вшьного оксипролiну (БЗО/ВО). Принцип методу визначення наведених показникiв полягае в наступному: оксипролiн окислюють xлорамiном, продукти його окислення конденсують парадиметиламшобензальдегщом, при цьому утворюеться хромоген червоного кольору. Обмш бiополiмерiв основноi речовини сполучноi тканини оцiнювали завмiстом глiкозамiноглiканiв, як виражали через гексуроновi кислоти [1]. Вщмшносп метаболiзму бiополiмерiв сполучно1' тканини та показниюв стану тканин пародонту оцшювали за допомогою дисперсiйного аналiзу. В разi, якщо нульова гшотеза вiдкидалась для подальшого аналiзу використовували критерiй Ньюмена-Кейлса.
Результати дослiдження та Тх обговорення. В результатi проведених дослщжень з'ясовано, що у штактних щурiв з рiзною активнiстю N-ацетилтрансферази показники обмшу бiополiмерiв сполучно1' тканини статистично вiрогiдно не вiдрiзнялись (табл. 1).
Таблиця 1
Обмш бiополiмерiв сполучнот тканини слизовот оболонки ясен у щурiв з рiзною активнiстю N-
ацетилтрансферази при пародонтит (M±m; n=7; мкмоль/г тканин)
Тип ацети-лювання Доба спосте-реженя Оксипролш Гексуронов1 кислоти
Ыльний б1лковозв'язаний БЗО/ВО
Повшьний 1нтактш 15,1±0,57 47,3±1,45 3,1±0,14 37,1+1,9
7 15,8±0,51 48,1±1,38 3,04±0,11 37,2±1,73
14 16,9±0,53*1 49,1±1,29 2,91±0,1 37,6±1,56
21 17,3±0,55*1 49,2±1,31 2,84±0,11 42,1± 1,57*'
30 18,1±0,61*1 49,8±1,33 2,75±0,09*' 43,9±1,79*'
Швидкий 1нтактш 15,3±0,48 47,1±1,38 3,08±0,17 37,3+1,5
7 15,9±0,49 47,8±1,31 3,01±0,12 37,4±1,55
14 17,4±0,54*1í2 51,4±1,43*' 2,95±0,08 38,1±1,6
21 18,9±0,58*1Д 55,1±1,44*12 2,92±0,09 41,9±1,73**
30 20,9±0,61 *1í2 59,3±1,47*''2 2,84±0,1 44,3±1,58**
Примгтки: * - р<0,05 порiвняно з iнтактними тваринами; *2 -р<0,05 порiвняно з щурами з швидким типом ацетилування.
Починаючи з 14-о! доби вщтворення xронiчного пародонтиту обмш бiополiмерiв сполучно1' тканини статистично вiрогiдно вiдрiзнявся у щурiв з високою та низькою швидкiстю ацетилування. У щурiв з низькою активнютю ферменту з 14-о! доби спостертали зростання вмiсту вiльного оксипролiну, з максимумом на 30-ту добу. Паралельно з цим вiдмiчали тенденцiю до зростання вмюту бiлковозв'язаного оксипролiну, внаслщок цього спiввiдношення БЗО/ВО зменшувалося на 11,3 % порiвняно з штактними щурами. В свою чергу у щурiв з високою активнiстю ферменту темпи руйнування колагену були значно бшьшими. Так, на 14-ту добу експерименту тканини слизово! оболонки ясен мютили на 13,8 % бшьше вшьного оксипролшу, на 30-ту - на 36,6 %. Паралельно з цим статистично вiрогiдно зростала кшькють бшковозв'язаного оксипролiну. На 14-ту добу експерименту в тканинах ясен мютилося на 17 % бшьше бшковозв'язаного оксипролшу, на 30-ту - на 25,9 %. Виявлеш зрушення свщчать про те, що у щурiв з високою активнiстю ферменту при вщгворенш пародонтиту зростае катаболiзм колагенових волокон i ix бiосинтез. Але за даними пстолопчних досл1джень виявлено збiльшення кiлькостi фрагментованих колагенових волокон, локальне збiльшення ix кiлькостi, що порушуе арxiтектонiку слизово1' оболонки ясен. Порушуеться арxiтектонiка колагенових волокон перюдонту. Статистично достовiрниx вiдмiнностей обмiну бiополiмерiв основно!' речовини сполучно!' тканини у щурiв з рiзною активнiстю N-
ацетилтрансферази при вщтворенш пародонти ту не виявлено. Виявлеш особливосп порушень обмшу бюпол1мер1в сполучно! тканини у щур1в з р1зною активнютю N-ацетилтрансферази на нашу думку спричиняють вщмшносп перебпу хрошчного генерал1зованого пародонтиту. Так, значно швидше зростае показник вщносного оголення моляр1в (табл. 2). У щур1в з високою активнютю N-ацетилтрансферази на 14-ту добу експерименту цей показник був бшьшим, шж у щур1в-повшьних ацетилятор1в на 13,2 %, на 30-ту - на 27,7 %. При цьому майже вдв1ч1 бшьшою була динам1чна рухливють зуб1в. Макроскошчно у щур1в з р1зною активнютю N-ацетилтрансферази не виявлено значних вщмшностей запальних змш слизово! оболонки ясен, хоча кровоточивють була вищою у тварин з високою активнютю N-ацетилтрансферази.
Таблиця 2
Структурно-функщональш властивостi тканин пародонту у щурiв з рiзним типом ацетилування при пародонтит (M±m, n=7)
Тип ацетилування Доба спо-стереженя В1дносне оголення моляр1в (%) Динатчна рухливють зубш (ум.од.) Щшьшсть юстково! тканини (ум.од.)
Повшьний штактт 28,7±1,3 3±0,07 1,81±0,04
7 29±1,4 3,4±0,05*' 1,82±0,02
14 35,7±1,3*' 3,9±0,05*' 1,8±0,03
21 39,Ш,3*' 5,8±0,06*' 1,79±0,03
30 46,9±1,4*' 7,9±0,06*' 1,69±0,04*'
Швидкий 1нтактш 28,8±1,1 3,8±0,3 1,8±0,03
7 29,7±1,1 5,4±0,07*м 1,79±0,05
14 40,4±1,3*'-2 8,4±0,09*1,2 1,77±0,06
21 45,7±1,4*м 11,9±1,1 *12 1,71±0,04
30 59,9±1,5*м 15,8±1,3*м 1,64±0,03*'
Примгтки: * - р<0,05 пор1вняно з штактними тваринами; * - р<0,05 пор1вняно з щурами з повшьним типом ацетилування.
Отже, у щур1в з зниження жувального навантаження спричиняе пошкодження сполучно! тканини пародонту, маркером якого е зростання вмюту в гомогенатах слизово! оболонки ясен вшьного оксипролшу. У випадку високо! активносп N-ацетилтрансферази значно пщвищуеться швидкють утворення колагену, але при цьому вш не встигае пройти вс посттрансляцшш перетворення i пщлягае розпаду. У свою чергу фрагменти зруйнованих колагенових волокон стимулюють бюсинтез колагену ф1бробластами. Таким чином патолопчне коло замикаеться. На тканинному р1вш це призводить до порушення архгтектошки колагенових волокон, найголовшше в перюдонп, i, тим самим, спричиняе бшьш висок темпи зростання динам1чно! рухливосп зуб1в i вщносного оголення моляр1в, що е ознакою бшьш швидкого прогресування експериментального пародонтиту.
У щур1в з швидким типом ацетилування переб1г пародонтиту супроводжуеться бшьш виразними дистроф1чно-запальними порушеннями тканин пародонту, що виявляеться бшьшими ступенем вщносного оголення моляр1в та темпами зростання динам1чно! рухливосп зуб1в. У тварин з високою активнютю N-ацетилтрансферази при вщтворенш пародонтиту посилюеться розпад i бюсинтезу колагену, що спричиняе порушення будови та архгтектошки колагенових волокон сполучно! тканини слизово! оболонки ясен та перюдонту, що е причиною змш клшчного переб1гу пародонтиту. "Швидкий тип ацетилування" може бути маркером спадково! схильносп до хрошчного генерал1зованого пародонтиту.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку. На nidcmaei отриманих даних необх1дно розробити дiагностичний критерт прогнозування швидкостi прогресування пародонтиту в клШчних умовах, розробити патогенетично обгрунтоваш методи профтактики i лтування, як б враховували спадковi фактори схильностi до пародонтиту.
1. Биохимические методы анализа показателей обмена биополимеров соединительной ткани / Шараев П.Н., Пишков В.Н., Зубарев О.Н. [и др.] - Ижевск: Ижевский государственный медицинский институт, 1990. - 14 с.
2. Воробьев А.А. Хирургическая анатомия оперированного живота и лапароскопическая хирургия спаек / А.А. Воробьев, А.Г. Бебуришвили. - Волгоград: ГУ "Издатель", 2001. - 240 с.
3. Воскресенский О.Н. Доклиническое изучение средств профилактики и леченимя пародонтита (пародонтопротекторов). Методические рекомендации / О.Н. Воскресенский. - К.: Авиценна, 2002. - 16 с.
4. Воскресенский О.Н. Некоторые достижения молекулярной биологии ХХ1 века и их значение для фундаментальной стоматологии / О.Н. Воскресенский, А.П. Левицкий, Е.Б. Воскресенская // Вюник стоматолог!!'. - 2007. - № 6. - С. 2-5.
5. Дмитриева Л.А. Пародонтит / Под.ред. Л.А. Дмитриевой. - М.: МЕДпресс-информ, 2007. - 504 с.
6. Кукурудз Н.1. Корекщя порушень функцюнального стану геному в хворих на генералiзований пародонтит загостреного перебiгу з включениям у комплексну терапiю лiпофлавону / Н.1. Кукурудз, В.1. Герелюк, О.С. Ястребова // Вюник стоматологiï. - 2008. - № 4. - С. 18-19.
7. Микроскопическая техника / под ред. Д.С. Саркисова, Ю.Л. Перова. - М.: Медицина, 1996. - 544 с.
8. Мультифакторiальнi хвороби: спадкова схильтсть та вплив чиннишв оточуючого середовища як основа тдвищення рiвня ендокринних захворювань та сфера профшактичних заходiв / О.1. Тимченко, О.В. Горiна, М.М. Гвоздяк [та iн.] // Хiрургiя Украши. - 2004. - № 3. - С. 119-122.
9. Определение фенотипа N-ацетилтрансферазной активности / Л.Н. Буловская, Г.Н. Борисенко, О.А. Дробаченко [и др.] // Лабораторное дело. - 1990. - № 10. - С. 28-30.
10. Перспективи ктшко-генетичних дослщжень ушверсальних патогенетичних механiзмiв машфестацп екологiчно детермiнованих захворювань в регюнах з рiзним характером забруднення / О.З. Гнатейко, Р.В. Казакова, М.А. Лучинський [та iн.] // Вюник стоматологiï. - 2007. - № 1. - С. 57-59.
11. Ремиш В.В. Повреждение основных компонентов стромальных биоструктур организма и его фармакологическая коррекция: дис. ... доктора фарм. наук: 15.00.01 / Владимир Васильевич Ремиш. - Кишинев, 2005. - 225 с.
12. Рестрикционный анализ гена N-ацетилтрансферазы (NAT2) у европеоидов западной Сибири / М.В. Никишина, С.И. Макарова, А.Г. Акишев [и др.] // Генетика. - 2004. - № 11. - С. 1557-1561.
13. Gera I. Genetic background of periodontitis. Part I. Basic principles and inherited syndromes. Literature review / I. Gera, M. Vari // Fogorv Sz. - 2009. - № 3. - Р. 87-95.
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ПАРОДОНТИТА У ЖИВОТН1Х С РАЗЛИЧНОЙ АКТИВНОСТЬЮ N АЦЕТИЛТРАНСФЕРАЗЫ Шнайдер С.А., Ульянов В.А.
Исследованы особенности течения хронического генерализованного пародонтита у крыс с различной активностью №-ацетилтрансферази. У животных с высокой активностью фермента при моделировании пародонтита усиливается распад и биосинтез коллагена, что приводит к нарушению архитектоники коллагеновых волокон пародон-та и более выраженным воспалительно-дистрофическими его изменениям. "Быстрый" тип ацетилирования может быть маркером склонности к хроническому пародонтиту.
Ключевые слова: хронический пародонтит, № ацетилтрансфераза.
Стаття надшшла 30.03.10
FEATURES OF PARODONTITIS IN RATS WITH DIFFERENT ACTIVITY OF N-ACETYLTRANSFERASE Shnaider S.A., Ulyanov V.O.
Features of chronic parodontitis in rats with different activity of N-acetyltransferase was investigated. It was set increasing disintegration and biosynthesis of collagen in animals with high activity of N- acetyltransfe-rase in case of experimental parodontitis. As a result it caused a violation of paradontal collagen fibers architectonics and more expressed the inflammatory and dystrophic changes in paradontium. A high activity of N-acetyltransferase can be the marker of high risk of chronic parodontitis.
Key words: chronic parodontitis, N-acetyltransferase.
УДК: [611.843:616-002]:611.013.85-001.18-089.843
КОРЕГУЮЧА Д1Я ТРАНСПЛАНТАЦП KPIOKOHCEPBOBAHOÏ ПЛАЦЕНТИ НА ПЕРЕБ1Г ГОСТРОГО АСЕПТИЧНОГО НЕВРИТУ ЗОРОВОГО НЕРВА ЩУР1В У В1ДДАЛЕН1
ТЕРМ1НИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Вщновлення структурних компоненпв зорового нерва щурiв на фош трансплантацп крюконсервовано! плаценти вщбувалось значно рашше. Нервовi волокна i клггини макроглп на 30-у добу експерименту повшстю вщновили свою структуру i морфологiчно не вiдрiзнялися вiд групи контролю.
Ключовi слова: зоровий нерв, асептичний неврит, трансплантащя, крiоконсервована плацента.
Робота е фрагментом НДР „Розробка нових кргобгологгчних технологШ, використання кр1оконсервованих ембр1ональних клтин, тканин людини та тварин в медицинi", № державноï реестрацп 0199U000323.
Дослщження останнього десятир1ччя довели, що плацентарш тканини мають стимулюючий вплив на оргашзм, що проявлясться активащею стромальних та паренх1матозних елемент1в ус1х оргашв та вщсутшстю пошкодження клггинних та тканинних структур [8, 9, 10]. Крюконсервоваш
