УДК 619:636.2: [591.478+616.5-002.4]
Хомин Н.М., д. вет. н., професор ©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологш гмет С.З.Гжыцъкого
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ГН1ЙНОГО ПОДОДЕРМАТИТУ У КОР1В
У статт1 наведет дат щодо загалъного стану кор1в та якост1 копитцевого рогу за гншного пододерматиту. Встановлено порушення обмту речовин, наявтстъ збудниюв нагноення та пог1ршення якост1 копитцевого рогу, на що вказуютъ змти бюхгмгчнш показнитв.
Ключое1 слова: коровы, гнтний пододерматит, копитцевий р1г, обмт речовин.
Вступ. Х1рурпчш хвороби становлять близько 40% вщ загально! кшькосп захворювань незаразно! патологи. Серед них хвороби дистального вщд1лу юнщвок сшьськогосподарських тварин складають, у середньому, 65% \ являють собою актуальну проблему. Вщомо, що ортопедичш захворювання у велико1 рогато! худоби, зокрема гншний пододерматит, поширеш в умовах стшлового утримання тварин за гшодинами, перебування тварин на перфорованш зал!зобетоннш пщлоз1, за вщсутност! шсоляци, а також низького р1вня год!влг Хвороби завдають значних економ1чних збитюв господарствам, яю складаються ¿з зниження молочно! та м'ясно! продуктивное^ кор1в, !х репродуктивно! функци, втрати племшно! цшност! та передчасного вибракування тварин [1,8,10].
Тому метою роботи було поглиблене вивчення особливостей переб1гу гншного пододерматиту у кор1в для розробки та впровадження, у подальшому, ефективних метод1в л1кування хворих тварин
Матер1ал 1 методи. Дослщження проводили на коровах чорно-рябо! породи вжом 4-5 роюв, з яких було сформовано 2 групи (контрольна - клмчно здоров! корови I дослщна - з гншним пододерматитом) по 5 тварин у кожнш. Кор1в дослщно! групи утримували на перфорованш зал!зобетоннш пщлоз! за низького р1вня год1вл1, недостатнього моцюну та шсоляци, а контрольно! - з дотриманням вимог щодо утримання I год!влг Для поглибленого вивчення переб1гу захворювання були проведен! кшшчш та б!ох!м!чн! досл!дження.
Кл!н!чн! дослщження тварин включали вим!рювання температури тша, частоти пульсу, дихання, встановлення наявност! чи в!дсутност! кульгавост!, типу кульгавост!. Стан юнщвок оц!нювали шляхом огляду та пальпац!!. Б!ох!м!чн! досл!дження полягали у визначенн! вм!сту загального бшка у сироватц! кров! рефрактометричним методом, бшкових фракц!й - нефело-метрично [3], кальц!ю у ц!льн!й кров! - методом атомно-абсорбцшно! спектро-фотометри, фосфору - з ванадат-мол!бденовим реактивом (за Пулсом, в моди-фшацп В.Ф.Коромислова та Л.А.Кудрявцево!) [5], в^амЫв А та Е визначали
© Хомин Н.М., 2013
351
на anapari "Мшхром-4" методом мжроколонково! нормально-фазно! високоефективно1 рщинно! хроматографа з УФ-детекщею [7]. 1дентифшащю збудника проводили згщно з визначником бактерш Бердж1 [9].
У копитцевому po3i проводили визначення вологи шляхом стабшьного висушування зразка до постшно! ваги протягом 4-5 годин, золи - шляхом озо-лення у муфельнш печ1 за температури 500-600оС [3], с1рки - з реактивом Бенедикта-Дешса за Макаром [6], кальцш - на атомно-абсорбцшному спектрофотометр! "С-115 ПК"[5], фосфору - фотоколориметричним методом за А.Т.Усовичем [3].
Бюметричну обробку отриманих даних здшснювали за 1.А.Ойвшим з використанням програми Exeel-99 для Windows.
Результата дослщжень. Недоодержання оргашзмом кор!в у зимово-стшловий перюд утримання поживних та мшеральних речовин позначилося на ÏX загальному сташ, адже вщомо, що одним з основних фактор1в повноцшно1 год1вл1 велико! рогато! худоби е забезпечення ïï оргашзму необхщним набором цих речовин в оптимальних кшькостях i сшввщношеннях, яю безпосередньо впливають на обмшш процеси в оргашзм1 та, в цшому, на його схильшсть до виникнення захворювань. Корм забезпечуе оргашзм тварин енерпею, пластичними та мшеральними речовинами для пщтримання у ньому нормально! структури кл1тин, тканин, оргашв i систем, а також функционально! здатносп, що безпосередньо впливае на здоров'я тварин та ïx продуктившсть. Саме на год1влю, як один i3 фактор1в виникнення захворювань опорно-рухового апарату, звернув увагу 1.С.Панько (2000). Вщомо, що зниження обмшу речовин у тварин до середнього, а тим бшьше до низького р1вня призводить до клмчно виражено! патологи [10].
Встановлено, що тварини дослщно! групи були пригшчеш, погано пощали корм, не опиралися на уражену кшщвку. В окремих випадках спостер1галась сильно виражена кульгавкть опираючо! кшщвки. Температура, пульс i дихання були у межах норми. Спостер1галась пщвищена мюцева температура тша та сильна больова реакщя за натискання на дшянку пщошви пробними щипцями, а також за перкусп. Pir пщошви у зачшнш частиш був набряклий. При формуванш луночкопод1бного отвору видшявся рщкий гнш с1руватого кольору неприемного запаху. У змивах, взятих з уражених дшянок, були виявлеш асощацп мкрооргашзм1в Escherichia coli, Proteus vulgaris, Enterococcus faecalis, Proteus mirabilis i Candida krurei, що пщтверджуе септичний характер запального процесу.
Змши з боку загального стану хворих кор1в позначилися i на окремих 6ioxiMÎ4HHx показниках кровг Вщомо, що визначення загально! кшькост1 бшюв та ïx концентраци у плазм1 кров1 тварин мае велике значения для клшщист1в. Однак, для адекватно! оцшки патолопчного стану досить цшними е вщомост1 щодо кшьюсних сшввщношень бшкових фракцш [2].
За гншного пододерматиту вщзначалося в1рогщне зменшення вмкту альбуммв на 5,4% на rai збшьшення концентраци а-глобулмв, що складало вщповщно 32,05±0,277 проти 33,75±0,647 г/л у контроле Ц1 змши вказують на
352
наявшсть диспротешеми - порушення нормального кшькюного стввщношення м1ж фракщями бшюв кровг
Вщомо, що фракци у-глобулш1в мютять основну масу антитш, як1 забезпечують гуморальний захист оргашзму, тому кшьюсть 1х у сироватщ кров1 залежить вщ морфолопчно! зршост1 1 функцюнально! повноцшност1 ¿мунореактивно! тканини [3]. Так, вмкт у-глобулш1в у кор1в, хворих на гншний пододерматит знизився на 7,4 %, що складае 17,79+0,125 проти 19,20±0,542 г/л. Саме пошкодження ¿мунно! ланки гомеостазу сприяе виникненню на тл1 цього захворювання цшого ряду ускладнень [4].
Як вщомо, велике значения для засвоення корму в оргашзм1 тварин вдаграють мшеральш речовини. Вони вважаються незамшимими для оргашзму тварин, хоча I не володшть поживною цшшстю та не е джерелом енерги. 1х функщя надзвичайно багатогранна, оскшьки вони беруть участь майже у вЫх ф1зюлопчних процесах живого оргашзму [10].
Результати проведених дослщжень свщчать, що концентращя кальцш знизилась на 10,2 а фосфору - на 6,4%. Вщомо, що, кальцш \ фосфор взаемодшть у шлунково-кишковому тракт1, у позакл1тинних рщинах, у систем! кров-кютка I регулюються одними I тими ж бюлопчними I ф1зико-х1м1чними мехашзмами. Вони забезпечують оптимальний р1вень абсорбцп I ендогенно! екскрецп цих двох елемент1в у травному тракт1, пщтримання 1х нормально! концентраци I сшввщношення у кров1 та м1жтканиннш рщиш, вщкладання 1х у форм1 гщрооксиапатиту у юстковш тканиш I вившьнення у процес1 резорбцп, здшснення юнообмшно! функци скелету, регуляци екскреци кальцш I фосфору шляхом змши 1х реабсорбцп або активно! секрецп у ниркових канальцях. Зниження вмюту кальцш I фосфору у кров1 спостер1гаеться за нестач1 1х у рацюш, дефщпп в1тамшу Б3, а також за умов ал1ментарно! остеодистрофп, рах1ту та шших хвороб [4].
Як свщчать результати дослщжень, пщтвердженням порушення обмшу речовин в оргашзм1 дослщних тварин е зниження на 16,2 та 11,4% вмюту в1тамш1в А та Е. Вщомо, що щ в1тамши е антиоксидантами, тобто регулюють перекисне окиснення лшщ1в; в1тамш А приймае участь у формуванш I пщтриманш структури ештелш слизових оболонок та шюри, а за його нестач1 вщбуваеться патолопчне ороговшня цих тканин - кератишзащя, що перешкоджае засвоенню мшеральних речовин оргашзмом тварин.
Недоодержання оргашзмом кор1в у зимово-стшловий перюд утримання поживних та мшеральних речовин позначилося I на якост1 копитцевого рогу, тобто змши бюх1м1чних показниюв кров1 I копитцевого рогу знаходилися в кореляцшному етюпатогенетичному зв'язку.
Кр1м того, як стверджуе В.А. Молоканов (1993), висока волопсть I пщвищений вмют ам1аку в кор1внику, а також наявшсть сеч1 I калу на пщлоз1 негативно впливають на шюру I р1г копитець, викликаючи сильну мацерацш, що призводить до розм'ягчення рогу [8].
Тобто, надм1рний ум1ст вологи в епщермю копитець негативно впливае на стан копитцевого рогу. Так, за гншного пододерматиту у копитцевому роз1
353
кор1в встановлено тдвищений на 3,4% (Р<0,05 ) вмкт вологи, який складае 36,3±0,78 за в1рогщно нижчо! концентраци золи, жиру та бшка (табл.1), що вказуе на попршення якост1 копитцевого рогу не тщьки на фош незадовшьних умов утримання, але й низького р1вня год1влг Пщтвердженням цьому е показники мшерального складу рогу копитець (табл.2).
Таблиця 1
Бшх1м1чш показники копитцевого рогу кор1в за гншного пододерматиту
(М ± т, п = 5)
Показники Тварини
клшчно здоров! з гншним пододерматитом
Волога, % 32.9+1,25 36,3+0,78*
Зола, % 1,12+0,015 1,06+0,010**
Жир, % 0,06+0,006 0,04+0,002*
Бшок, % 90,2+ 0,59 88,3+ 0,48*
Примака: * - р<0,05, ** - р<0,01 - в1ропдна р1зниця пор1вняно з показниками ктшчно здорових кор1в.
Так, концентращя кальцш у копитцевому роз1 знизилась на 14,0%, що складае 1,54+0,056 г/кг. Вщомо, що кальщевий гомеостаз виливае на мщшсть копитцевого рогу, оскшьки кальцш, коагулюючись у матрика епщермку, забезпечуе оптимальш бюф1зичш властивост1 епщермку копитець. Необхщно вщзначити, що у цш частиш пальця накопичуеться так званий лабшьний кальцш, вмкт якого регулюеться надходженням його з корм1в рацюну [4].
Окремо! уваги заслуговуе наявшсть у копитцевому роз1 арки, яка безпосередньо бере участь у процесах кератишзаци [8]. Встановлено, що у копитцевому роз1 тварин, хворих на гншний пододерматит, мали мкце в1рогщш змши щодо вмюту с1рки. Так, концентращя И складала 15,77±0,454 г/кг, що на 13,6% в1рогщно нижче величини контролю I разом ¿з показником кальцш вказуе на зниження мщност1 та щшьност1 копитцевого рогу.
Перебування кор1в за цих бюф1зичних характеристик копитцевого рогу на перфорований зал1зобетоннш пщлоз1 сприяе надм1рному стирання рогу пщошви, оскшьки вщомо, що твердють тако! пщлоги перевищуе твердють копитцевого рогу.
Таблиця 2
Вмкт мшеральнпх речовин у копитцевому роз1 ко|Мв за гншного
пододерматиту (М ± т, п = 5)
Показники Тварини
клшчно здоров! з гншним пододерматитом
Кальцш, г/кг 1,80+0,075 1,54+0,056*
Фосфор, г/кг 1,18+0,021 1,22+0,048
Орка, г/кг 18,25+0,355 15,77+0,454**
Примака: * - р<0,05, ** - р<0,01 - в1ропдна р1зниця пор1вняно з показниками клшчно здорових кор1в.
Надм1рне стирання рогу пщошви може бути причиною виникнення запалення основи шк1ри копитець \ важких ускладнень внаслщок оголення
354
основи шк1ри пщошви та м'якуша. Як стверджують вчеш, найбшьш поширеним ураженням копитець у кор!в, яких утримують на перфорованш зал1зобетоннш пщлоз1 е септичний пододерматит [8].
Отже, у зимово-стшловий перюд утримання за вщсутност1 достатньо! шсоляци, моцюну, утриманш тварин на зал1зобетоннш перфорований пщлоз1 та недоодержання оргашзмом кор!в поживних i мшеральних речовин спостер1гаються змши щодо загального стану тварин та копитцевого рогу, як1 призводить до попршення його якост1 та виникнення та цьому фош гншного пододерматиту.
Висновки.
1. Недостатне надходження в оргашзм тварин поживних i мшеральних речовин з кормом та недостатня шсолящя i моцюн призводять до порушення обмшу речовин, що проявляеться диспротешем1ею (зменшення вмкту альбуммв на 5,4% на rai зростання концентраци а-глобулш1в), зниженням р1вня у-глобулЫв на 7,4%, зменшення вм1сту кальцш на 10,2, фосфору - 6,4, а також в!тамш1в A i Е в1дпов1дно на 16,2 та 11,4 %.
2. Порушення обмшних процеЫв в орган1зм1 кор!в, хворих на гн1йний пододерматит призводить до зменшення вмкту у копитцевому po3i кальц1ю на 14,0%, с1рки - 13,6, а також золи, жиру, бшка за збшьшення концентрац11 вологи на 3,4%, що св1дчить про попршення якост1 копитцевого рогу.
3. Попршення якост1 копитцевого рогу може бути пусковим механ1змом до розвитку гн1йного пододерматиту у кор!в.
Л1тература
1. Борисевич В. Б. Ветеринарная ортопедия (болезни копытец и копыт). Кировоград: Кировоградгосиздат, 1996. - 230 с.
2.Гаврилин П. М. Структурно-функцюнальш особливост1 орган1в кровотворення телят неонатального i молочного пер1од1в: Автореф. дис... д-ра вет. наук. - Харюв, 2001. - 35 с.
3.Кондрахин И. П. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание /И. П. Кондрахин, Н. В. Курилов, А. Г. Малахов и др.: Под.ред. И. П. Кондрахина. - М.: Агропромиздат, 1985. - 287 с.
4.Левченко B.I Кл1н1чна д1агностика внутр1шн1х хвороб тварин / В.I.Левченко, В.В.Вл1зло, 1.П. Кондрах1н, та ш: За ред. В.1.Левченка. - Бша Церква: Б1лоцерк1в. держ. аграр. ун-т, 2004. - 607 с.
5. Львов Б.М. Атомно-абсорбционный спектральный анализ. - М.: Наука, 1966. - 171 с.
6. Макар И. А. Изучение структуры и химического состава шерсти : Методические рекомендации / И.А Макар. - Львов, 1977. - 42 с.
7. Методы анализа вимаминов А, Е, D и каротина в кормах, биологических объектах и продуктах животноводства / В.Н. Скурихин, C.B. Шабаев: Под.ред. В.Н. Скурихина. - М.: Химия, 1996. - 96 с.
8. Молоканов В. А. Этиопатогенез, профилактика и лечение заболеваний копытец у крупного рогатого скота в некоторых биогеохимических провинциях Южного Урала: Автореф. дисс... д-ра вет. наук: 16.00.05. - Челябинск, 1993. -
355
38 с.
9. Определитель бактерий Берджи. Т.2 / Под.ред. Дж. Хоулта, Н.Крига, П.Сиитаидр.- М.: Мир, 1997. - 368 с.
10. Паиько I. С. Hobí пщходи до вивчення причин та профшактики хвороб ратиць у високопродуктивних KopiB // Bíchhk Бшоцерюв. держ. аграр. ун-ту. -БшаЦерква, 2000. - Вип. 13, ч.1. - С. 19 - 22.
Summary Khomyn N.M.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after
S.Z. Gzhytskyj
SPECIAL FEATURES OF PODODERMATITIS PURULENTA COURSE IN
COWS
The article deals with the facts due to the general state of animals and the quality of hoof edge at pododermatitis purulenta in cows. It was set up neurophile leucocytosis, the ability of pyo-excitant and worsening of hoof edge quality, on what changer are indicated its biochemical indices.
Key words: cows, pododermatitis purulenta, hoof edge, metabolism.
Рецензент - д.вет.н., професор Зав1рюха B.I.
356