CC BY
15
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMem C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:611.7:619:617.089.8:636.7
Яюсть копитцевого рогу худоби та вплив на нього окремих еттлоНчних чинниюв
Н.М. Хомин, А.Р. Мисак, С.В. Цюшська, В.В. Прицак nadiakhomyn@ukr.net
Львiвський нацюнальний унгверситет ветеринарно'1' медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, Львiв, 79010, Укра'ша
У статтг наведет результати дослгджень втчизняних та зарубгжних вчених щодо якостг копитцевого рогу коргв та впливу на нього окремих екзо- та ендогенних чинникгв. Встановлено, що вона залежить вгд системи та способу утри-мання тварин ргзних вгкових або продуктивних груп. Незадовгльнг умови утримання (надмгрний вмгст вологи i амгаку в примгшення, води та гно1вки на тдлогах, типу i стану пглог тощо) та низький ргвень годгвлг, незбалансовашсть кормгв рацгону за поживними i мгнеральними речовинами негативно впливають на якгсть копитцевого рогу, яку визначають за величиною окремих бгофгзичних параметргв (ттенсившсть росту, стирання, мщтсть, твердгсть, щтьтсть).
Стгйлово-пасовищна система утримання вгдповгдае фгзгологгчному стану коргв i дае змогу тдтримувати високу про-дуктивтсть. За цге1 системи, завдяки пасовищному утриманню та активному моцгону, забезпечуеться поргвняно повно-цтна годгвля, що позитивно впливае на якгсть копитцевого рогу тварин. Вгдсутнгсть належного ветеринарного догляду за копитами, розчистки, своечасно1 санацй на тлг неповноцтноï годгвлг сприяе поггршенню якостг копитцевого рогу, що тдтверджуеться низькими бюфгзичними показниками i проявляеться виникненням тарозвитком патологгчних процесгву дглянцг основи шкгри копитець.
Створення оптимальних умов утримання тварин, згодовування кормгв рацгону, збалансованого за поживними i мтера-льними речовинами, проведення своечасноï корeктуючроïрозчистки копитець, забезпечення моцгону та тсоляцй, а також застосування копитцевих ванн сприяе покращенню якостг копитцевого рогу, що е одним з чинникгв попередження розвит-ку ортопедичних хвороб у худоби.
Knmnoei слова: копитцевий ргг, худоба, ттенсившсть росту, стирання, мщтсть, щтьтсть, твердгсть, годгвля, утри-мання, ортопедичнг захворювання.
Качество копытцевого рога скота и влияние на него отдельных
этиологичемких факторов
Н.М. Хомин, А.Р. Мисак, С.В. Цисинськая, В.В. Прицак nadiakhomyn@ukr.net
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
В статье приведены результаты исследований отечественных и зарубежных ученых относительно качества копитцевого рога коров и влияния на него отдельных экзо- и эндогенных факторов. Установлено, что оно зависит от системы и способа содержания животных разных возрастных или продуктивных групп. Неудовлетворительные условия содержания (избыточное содержание влаги и аммиака в помещении, воды и навоза на полах, типа и состояния полов т.д.) и низкий уровень кормления, несбалансированность кормов рациона по питательным и минеральным веществам негативно влияют на качество копытцевого рога, которое определяют по величине отдельных биофизических параметров (интенсивность
Citation:
Khomyn, N.M., Mysak, A.R., Tsisinska, S.V., Pritsak, V.V. (2017). The quality of the hoof horns of cattle and the influenceof certain etiological factors. Scientific Messenger LNUVMB, 19(82), 175-179.
роста, истирания, прочность, твердость, плотность).
Стойлово-пастбищное система содержания соответствует физиологическому состоянию коров и позволяет поддерживать высокую производительность. При этой системе, благодаря пастбищному содержанию и активному моциона, обеспечивается сравнительно полноценное кормление, что положительно влияет на качество копытцевого рога животных. Отсутствие надлежащего ветеринарного ухода за копытами, расчистки, своевременной санации на фоне неполноценного кормления способствует ухудшению качества копытцевого рога, что подтверждается низкими биофизических показателями и проявляется возникновением и развитием патологических процессов в области основы кожи копытец.
Создание оптимальных условий содержания животных, скармливание кормов рациона, сбалансированного по питательным и минеральным веществам, проведение своевременной корректующей расчистки копытец, обеспечение моциона и инсоляции, а также применение копытцевых ванн способствует улучшению качества копытцевого рога, что является одним из факторов предупреждения развития ортопедических болезней у скота.
Ключевые слова: копытцевый рог, скот, интенсивность роста, стирания, прочность, плотность, твердость, кормление, содержание, ортопедические заболевания.
The quality of the hoof horns of cattle and the influence of certain etiological factors
N.M. Khomyn, A.R. Mysak, S.V.Tsisinska, V.V. Pritsak nadiakhomyn@ukr.net
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The article presents the results of researches of domestic and foreign scientists regarding the quality of the hoof horns of cattle and the impact on it of certain exogenous and endogenous factors. It was installed that it depends on the system and way of animals keeping of different age groups or productive groups. Unsatisfactory conditions of maintenance (excessive moisture content and ammonia in the premises, water and nymphs on the floors, type and state of pitch, etc.) and low level of feeding, the imbalance of dietary feeds on nutrients and mineral substances have a negative effect on the quality of the hoof horn, which is determined by the size of individual biophysical parameters (growth intensity, abrasion, strength, hardness, density). Stall-grazing system of keeping corresponds to physiological state of cows and allows to maintain high productivity. For this system, Thanks to pasture keeping and active motivation, relatively well-fed feeding is provided, which has a positive effect on the quality of the hemp horn of animals. The lack of proper veterinary care for hoofs, cleansing, timely sanation against the background of malnutrition contributes to the deterioration of the quality of the hoof horn, which is confirmed by low biophysical indices and manifested by the emergence and development ofpathological processes in the area of the base of the skin hooves.
Creation of optimum conditions for keeping animals, feeding rations balanced with nutrients and minerals, conducting a timely correctional cleansing of hooves, providing mozition and insolation, as well as the use of hoof-shaped baths improves the quality of the hoof horn, which is one of the factors preventing the development of orthopedic diseases in cattle.
Key words: hoof horn, cattle, growth intensity, abrasion, strength, density, hardness, feeding, maintenance, orthopedic diseases.
Вступ
Як ввдомо, у процес еволюци шкра ннжньо! частный шнщвок, зокрема днстального ввддшу пальщв у тварны щддавалася значннм змшам. II верхнш шар, ешдермю, з поверхш перетворнвся у товстнй тверднй pir. Це тверде шшрне утворення разом з основою шири i шдшшрною клггковиною мае назву «копи-то, копнтце (ратиця)». Воно опосередковуе опорно-снлову взаемодш шнцево! фаланги з площею опори i функционально та структурно тюно пов'язане з копи-тцевою шсткою, а також шшими шстками пальщв i вщграе важливу роль у збереженш здоров'я тварин та забезпеченш !х тривало! експлуатацп (Bogdan and Bogdan, 1986).
Тому мониторинг стану (яшсть) копитцевого рогу, а також впливу на нього окремих етшопчних чинни-шв, зокрема умов утримання, piвня годiвлi, моцюну тощо е актуальним питанням у ветеринарнш ортопе-ДО.
З огляду на це багато вичизняних i заpубiжынх вчених придмють значну увагу бiофiзичним власти-востям копитцевого рогу, а саме вивченню питання штенсивносп росту i стирання та мщносл копитце-
вого рогу, а також дослцркенню шших важливих фь зичних паpаметpiв (Luk'janovskij et al., 1990; Goldsmith, 1991; Borisevich, 1996; Pan'ko et al., 1998).
Зпдно результата дослвджень встановдено, що на штенсившсть росту i стирання впливають умови утримання, яшсть годiвлi, моцюн, шсолящя, корек-туюча розчистка копитець тощо (Jarygin, 1994). При утримання тварин у сирих примщеннях за вщсутнос-п моцюну рп- копитець ввдростае швидше, н1ж стира-еться; за неповнощнно! годiвлi тварин, не збалансова-но! за поживними i мшеральними (макро-i мшроеле-менти) речовинами зменшуеться мщшсть рогу, копи-тця деформуються. Швидшсть росту i стирання рогу змшюеться також залежно ввд лактац!1, тiльностi, сезону, фiзiологiчного стану та вшу тварин (Borisevich, 1996).
Великий вплив на яшсть копитцевого рогу мае система утримання тварин. Стшлово-пасовищна система утримання ввдповщае фiзiологiчному стану тварин, дае змогу пвдтримувати високу природну проду-ктнвнiсть. За ще! системи завдяки пасовищному утриманню та активному моцiону досягаеться поpiв-няно повноцiнна годiвля (багатi на вггамши та мiкpо-елементи корми) та менш виражена гiподннамiя, що
дае змогу покращити як1сть копитцевого рогу (Bogdan and Bogdan, 1986).
Порушення умов утримання тварин та вщсутшсть належного piвыя ветеринарно-саштарно! культури на фермах не дае можливосл pеалiзуватн основну вимо-гу ппени, а саме: досягнення балансу м1ж оpганiзмом худоби i середовищем 1! перебування. У таких стадах важко пвдтримувати здоров'я тварин на належному piвнi i досягти надшно! профшактики !х захворювань (Kalinihin, 1990; Kulynych, 2006).
1снують певнi зоогiгiенiчнi i технологiчнi вимоги щодо якостi подлог у коpiвннках, а саме: достатня мщшсть i стiйкiсть проти деформаци та стирання, водонепpоннкнiсть, низька теплопроввдшсть, добpi теплоiзоляцiйнi якостi, стiйкiсть проти ди екскремен-тiв, мала поpнстiсть повеpхнi, низька вологоемк1сть, достатня шорстшсть повеpхыi для захисту вiд ковзан-ня i водночас виключення надмipно виражено! твер-достi, гострих кра!в i можлнвостi травмування шнщ-вок. Кpiм того, пiдлогн повнннi легко пiддiватнсь очищенню та дезинфекци. Це, на думку багатьох вче-них позитивно впливае на рп- копитець (Bogdan and Bogdan, 1986; Goldsmith, 1991; Luk'janovskij, 1998).
Встановлено, що шльшсть вологи у копитцевому розу мае вплив на його яшсть. Так, за прив'язного утримання на залiзобетоннiй щшиннш пiдлозi шльшсть води в копитцевому pозi складае бiля 20% (оп-тимальне функцюнування рогово! капсули мае мiсце за вмюту води у копитцевому pозi вiд 15 до 30% ). На думку окремих автоpiв зменшення умiсту вологи призводить до ущ№нення фiбpнляpно! структури кератину та крихкосп рогу, обумовлюе утворення тpiщнн з подальшим розвитком ортопедичних захво-рювань, тодi як приеднання води посилюе еластич-нiсть рогу i сприяе покращенню його якостi (Moloka-nov, 1991).
У коpiв, якi перебувають на залiзобетоннiй щшин-нiй пiдлозi мае мюце зниження щiльностi, зокрема копитцевого рогу тазових шнщвок, а також опору до стирання епвдермюу грудних i тазових кiнцiвок, що призводить до зростанню iнтенснвностi стирання рогу пвдошви поpiвыяно з аналогiчннмн показниками у худоби, яку утримують на дерев'янш пiдлозi (Luk'janovskij, 1990).
При утриманш тварин на незмiннiй пiдстнлцi, а особливо за !! дефiцнту утворюеться надлишкова волога i пiдвнщеныя температури пiдстнлкн, що сприяе розм'якшенню копитного рогу, появi надмipно! еластичносп i, як наслiдок, недостатньому стиранню рогу пвдошви. Накопичення сечi i екскpементiв на повеpхнi подлоги разом з мжрофлорою викликае розм'ягчення копитного рогу з наступним його гнит-тям, i виникнення, у подальшому, ортопедичних за-хворювань, зокрема грибкових (Luk'janovskij, 1990; Izdeps'kyy et al., 2008).
Висока вологiсть i щдвищений вмiст амiаку в по-вiтpi, а також наявшсть сечi та екскpементiв на тдло-зi негативно впливають на шшру i piг копитець, ви-кликаючи сильну мацеpацiю, що призводить до його розм'ягчення. Тобто, зневоднення або надмipннй умiст вологи в ешдермю копитець негативно впли-вають на стан копитцевого рогу (Molokanov, 1991;
Luk'janovskij, 1997).
Кpiм того стiйкiсть рогу до зношування (стирання) зростае за збшьшення кiлькостi рогових трубочок на одинищ площi, зменшення !х дiаметpу та збiльшеныя товщини стiнкн рогово! трубочки. Р^ дорзально! сть нки в середньому мiстнть 96,1, абакаально! - 89,8, акаально! - 68,8 трубочки/мм2 (Luk'janovskij et al., 1990).
Дослвдженнями багатьох вичизняних i заpубiжынх вчених встановлено, що яшсть копитцевого рогу за-лежить ввд вмiсту у складi копитцевого рогу кератину (Luk'janovskij et al., 1990; Alberts et al., 1994). Вiдомо, що кератини - основний тип внсокоспецiалiзоваынх фiбpиляpних бiлкiв, що синтезуються епiтелiальннмн клгганами епiдеpмiсу i складають значну масу його рогового шару. В оpганiзмi ссавщв вони виконують структурну або захисну функцiю. Значна к1льк1сть кератину знаходиться у волоса, тр'!, вовш, нiгтях, рогах, копитах, тощо (Marshall et al., 1991; Alberts et al., 1994).
Твеpдi кератини (вовна, волосся, роги, копита) е монолггаим конденсованим бiлком, що характеризу-еться високодиференцшованою моpфологiчною структурою. М'яш кератини, на вiдмiну в1д твердих, менш консолвдоваш, менш стiйкi до ди феpментiв i хiмiчннх агенпв. Здебiльшого цей тип знаходиться у зовшшшх шарах епiдеpмiсу i дуже часто осипаеться у внглядi лупи (Marshall et al., 1991).
Хiмiчний аналiз показуе, що iснуе досить суттева piзннця м1ж вище вказаними типами кератишв. Так, твеpдi кератини, на вщм^ вiд м'яких, мютять значно бiльше сipкн - основного 1х неоpганiчного компонента, що входить до складу цисте!ну, цистину i метiонi-ну - найважливших амiнокнслот копитцевого рогу. Високий вмют сipкн i цистину в твердих кератинах вважаеться чи не найхарактершшою особливютю цього класу бiлкiв (Marshall et al., 1991; Jenkins and Powell, 1994).
Нерозчиншсть волокон кератину обумовлена ная-вшстю м1ж полшептидними ланцюгами поперечних днсульфiдннх зв'язкiв, завдяки чому формуеться мiц-на тpьохмipна структура. Неpозчнннiсть кератину i стшшсть його до дi! феpментiв (пепсин, трепсин тощо), розведених кислот та лупв забезпечуеться не-ушкоджешстю днсульфiдннх мiсткiв м1ж молекулами кератину (Alberts et al., 1994). Кpiм того, наявшсть поперечних днсульфiдннх мютшв у молекулах кератину надае йому мехаыiчно! стiйкостi: чим бшьше поперечних зв'язкiв, тим вища мщшсть рогу, яку можна пiдвнщуватн шляхом «хiмiчного гартування» (тимчасово), збiльшуючн шльшсть поперечних «зши-вок» у кератиш обробкою розчинами мiдi сульфату чи формалшу (Marshall et al., 1991).
У процеа кеpатннiзацi! важливу роль вщграють також мiкpоелементн, зокрема Ca, F, Cu, Zn, Co, Mn тощо. 1они купруму каталiзують перетворення сульф-г1дрильних груп прекератину у дисульфвдш групи кератину, тобто вони, певним чином, лiмiтують про-цес кератишзацп, що зумовлюе також i механiчну стiйкiсть дерми копитець (Alberts et al., 1994).
Встановлено, що pоговi утворення у сiльськогос-подарських тварин формуються за участю кальщю.
Вплив фосфору на рогоутворення здшснюеться шляхом його включення у склад мггохондрш (у виглядi фосфолшщв), як1 вiдiграють важливу роль у сиш^ кератину. Важливу роль у роговому мeтаморфозi eпiдeрмiсу вiдiграe цинк, особливо при формуванш м'якого кератину. За нестач1 цинку виникае незавершений кератиногенез (паракератоз); шшьшсть рогу знижуеться; рогоутворення порушуеться внаслвдок втрати клиинами здатносп утворювати кератопалш (Al'berts et al., 1994). Зменшення вм1сту цього мжрое-лементу в копитцевому роз1 сприяе виникненню нек-робактерюзу та розвитку деформацш копитець. Кобальт у процес кератишзацп виступае як кофактор ди пдролп'ичних ферменпв, яш звшьняють клгтини ввд органел, сприяючи заповненню волокнами кератину (Marshall et al., 1991; Kulynych, 2006).
Важливий вплив на стан копитцевого рогу мае рь вень год1вл! Так, одшею з причин попршення якосп копитцевого рогу е дефщит в рацюнах арки, деяких макро- i мшроелеменпв (Ca, F, Cu, Zn, Co, Mg, Mn,) та зб№шення вмiсту Fe, Ni i глютатюново! кислоти; на цьому rai зменшуеться твeрдiсть копитцевого рогу та знижуеться швидшсть його росту, що призводить до зменшення товщини рогово! шдошви i виникнення травм (Kalinihin, 1990; Luk'janovskij, 1998).
Одним з основних факторiв повноцшно! годiвлi тварин е забезпечення !х органiзму поживними речовинами та макро-i мшроелементами, як1 беруть участь у побудовi мiкро- i макроструктур ( утворення шстко-во! тканини, побудова клгганних мембран тощо), у рeгулюваннi осмотичного тиску в бiологiчних рщи-нах, шдтриманш кислотно-лужно! рiвноваги тощо. Вони впливають на проникнiсть клiтинних мембран i судин, виконують важливi функци у створeннi стшко-стi бюлопчних коло!дних систем, беруть участь у рiзних ланках обмiну речовин (Borysevych, 1994; Izdeps'kyy et al., 2012).
Для швелювання негативного впливу на копитце-вий рiг дeфiциту в органiзмi мiнeральних речовин запропоновано згодовувати корми рацюну з мшера-льними премшсами, щодeннi добавки яких проявля-ють стимулюючий i корегуючий вплив на процес кератишзацп, сприяють пiдвищeнню швидкостi вщ-ростання копитцевого рогу (Molokanov, 1991).
Дослiджeннями багатьох вiтчизняних та зарубiж-них вчених встановлено, що попршення якосп копитцевого рогу, а саме його надмiрнe зволоження, роз-пушення, пересихання, що призводить до змши бю-фiзичних парамeтрiв (ттенсившсть росту, стирання твердеть, шiльнiсть) е передумовою розвитку патоло-гiчних процеав у дiлянцi основи шк1ри копитець худоби (Prentice, 1983; Kulynych, 2006; Izdeps'kyy et al., 2007).
Значна частина авторiв вважае зниження захисно! функци iмунноl системи за вщсутносп регулярного активного моцiону, шсоляцп та ввдсутшсть належно! коректуючо! розчистки копитець одшею з причин розвитку гншно-некротичних процeсiв, обумовлених iнфiкуванням коковою мжрофлорою, що потребуе надежного л1кування та покращення якостi рогу копитець (Borisevich, 1996; Vardanjan, 1998).
Для покращення фiзичних властивостей копитце-
вого рогу широко застосовують копитцeвi ванни, зокрема мiднокупороснi та формалiновi (Luk'janovskij, 1997). Шсля застосування таких ванн в копитцевому розi зменшуеться ттенсившсть стирання та пвдвищуеться теплопровщшсть. Пiсля 20-хвилинно! ванни з 10%-ним розчином формал1ну i мвд сульфату бiофiзичнi показники копитцевого рогу наближаеться до оптимальних парамeтрiв (Vardanjan, 1998).
Формалш володiе виразними дезинфшуючими та дублячими властивостями. Його молекули включа-ються в амiнокислотнi ланцюги кератину, утворюють шш молeкулярнi зв'язки у бшковш молeкулi, сприяють мщшшш фшсацп Г! структури, ущ№нюючи рiг i посилюючи захиснi властивосп рогово! капсули (Luk'janovskij, 1997; Vardanjan, 1998).
Розчини мвдного купоросу сприяють змщненню рогу, володшть в'яжучою i слабодeзинфiкуючою дiею. 1они мiдi включаються в молекулу кератину, фiксують Г! структуру, що сприяе ущiльнeнню рогу, попереджае проникненню вологи, профiлактуючи розпушення та мацерацш (Borisevich, 1996; Luk'janovskij, 1997; Vardanjan, 1998).
З метою розробки едино! методики ефективного використання ванн iз розчином мiдi сульфату, В. А. Лук'яновський (1997) провiв ряд дослццв, в ре-зультатi яких було встановлено, що концентрацш мвд сульфату у ваннi можна знизити до 5% без будь-якого зниження ефективносп процедури. Бiльшe того, виявлено, що iз свгжевикористаного розчину мiдi сульфату для копитцевих ванн мжробюлопчними дослiджeннями не вдалося видшити eнтeробактeрi!, сапрофiтну i кокову мшрофлору, що сввдчить про бактeрициднi властивосп цього розчину (Luk'janovskij, 1997).
Отже, створення оптимальних умов утримання худоби, згодовування кормiв рацiону, збалансованого за поживними i мiнeральними речовинами, проведения своечасно! коректуючро! розчистки копитець, забезпечення моцюну та iнсоляцi!, а також застосування копитцевих ванн сприяе покращенню якосп копитцевого рогу, (нормалiзацi! його бiофiзичних показник1в), тобто запобiгае розвитку ортопедичних захворювань у тварин.
Висновки
1. Як1сть копитцевого рогу худоби визначаеться величиною окремих бiофiзичних парамeтрiв (штенси-внiсть росту, стирання, мщшсть, твeрдiсть, щшь-нiсть).
2. Яшсть копитцевого рогу змiнюеться залежно вiд впливу на нього окремих екзо- та ендогенних чинник1в (гсдовля, утримання, моцiон, iнсоляцiя, коректуюча розчистка).
3. Попршення якосп копитцевого рогу призводить до виникнення та розвитку ортопедичних захворювань.
Перспективи подальших дослгджень. Дослвдження будуть направлен на пошук нових мeтодiв змiцнeння копитцевого рогу у худоби.
Бiблiографiчнi посилання
Bogdan, I.V., Bogdan, T.V. (1986). Rost i stiraemost' kopytcevogo roga u korov. Veterinarija. 6, 85-87 (in Russian).
Vardanjan, A.V. (1998). Profilaktika i lechenie zabolevanij kopytec u korov: Avtoref. diss... d-ra vet. nauk: 16.00.05. Erevan (in Russian).
Borysevych, V.B. (1994). Veterynarna ortopediya i oftal'molohiya. K.: Urozhay (in Ukrainian).
Borisevich, V.B. (1996). Veterinarnaja ortopedija (bolezni kopytec i kopyt). Kirovograd: Kirovogradgosizdat (in Russian).
Izdeps'kyy, V., Kulynych, S., Kabluchka, A. (2008). Vplyv plisnevykh hrybiv na kopyttsevyy rih velykoyi rohatoyi khudoby. Veterynarna medytsyna Ukrayiny. 1, 40-43 (in Ukrainian).
Izdeps'kyy, V.Y., Kulynych, S.M., Kabluchka, A.P. (2012). Deyaki etiolohichni faktory urazhen' kopyt u tvaryn. Visnyk Zhytomyrs'koho natsional'noho ahroekolohichnoho universytetu. 1(32), 2, 43-47 (in Ukrainian).
Izdeps'kyy, V., Kulynych, S., Hlushchenko, S. (2007). Deyaki pytannya patohenezu pododermatyti u koriv. Veterynarna medytsyna Ukrayiny. 4, 31-33 (in Ukrainian).
Kalinihin, V.V. (1990). Sovershenstvovanie sistemy kormlenija i soderzhanija molochnogo skota pri promyshlennoj tehnologii: Avtoref. diss... d-ra s.-h. nauk: 16.00.05. Moskva, 31 (in Russian).
Kulynych, S.M. (2006). Vzayemozvyazok mizh parametramy utrymannya ta rokhvytkom hniyno-zapal'nykh protsesiv u kopyttsyakh koriv. Visnyk Poltavs'koyi derzhavnoyi ahrarnoyi akademiyi. 4, 179-181 (in Ukrainian).
Luk'janovskij, V.A. (1997). Biotehnologicheskie zakonomernosti vozniknovenija ortopedicheskih boleznej u korov. Veterinarija. 10, 35-37 (in Russian).
Luk'janovskij, V.A., Eremjan, S.A., Vardanjan, A.V. (1990). Biofizicheskie i biohimicheskie parametry kopytcevogo roga korov. Veterinarija. 3, 52 - 53 (in Russian).
Luk'janovskij, V.A. (1998). Vzaimosvjaz' pokazatelej krovi i kopytcevogo roga u korov v razlichnye biologicheskie periody. Veterinarija. 10, 39 - 41 (in
Russian).
Luk'janovskij, V.A. (1998). Vlijanie uslovij soderzhanija na temperaturu razlichnyh uchastkov tela i ortopedicheskuju patologiju u korov. Veterinarija. 11, 36-39 (in Russian).
Luk'janovskij, V.A. (1997). Primenenie vann dlja obrabotki konechnostej krupnogo rogatogo skota. Veterinarija. 12, 13-16 (in Russian).
Luk'janovskij, V.A. (1990). Tehnologija uhoda za kopytcami korov i netelej v kompleksah s razlichnoj sistemoj soderzhanija. Veterinarija. 3, 52- 55 (in Russian).
Alberts, B., Brej, D., L'juis, D. (1994). Molekuljarnaja biologija kletki. M.: Mir (in Russian).
Molokanov, V.A. (1991). Etiopatogenez zabolevanij kopytec u vysokoproduktivnyh korov. Problemy hirurgicheskoj patologii sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh: Tez. dokl. Vsesojuz. nauch. konf. Belaja Cerkov, 69-70 (in Russian).
Pan'ko, I.S., Stadnyk, P.O., Tykhonyuk, L.A. (1998). Urazhennya v dilyantsi pal'tsiv u vysokoproduktyvnykh koriv. Vet. medytsyna Ukrayiny. 11-12, 38- 39 (in Ukrainian).
Jarygin, S.N. (1994). Stiraemost' kopytcevogo roga v zavisimosti ot tverdosti pola. Veterinarija. 3, 19-20 (in Russian).
Goldsmith, L.A. (1991). Physiology, Biochemistry and Molecular Biology of the skin. Oxford: Oxford University Press.
Jenkins, B.J., Powell, B.C. (1994). Differential expression of genes encoding a cysteine-rich keratin family in the hair cuticle. J. Invest. Dermatol. 103, 310 - 311.
Marshall, R.S., Orwin, D.E.G., Gillespie, J.M. (1991). Structure and biochemistry of mammalian hard keratin. Electron microsc. Rev. 4, 47-53.
Prentice, D.E. (1983). Growth and wear rates of hoof horn in Ayrchire cattle. Rec. Vet. Sci. 14(4), 258-290.
Received 6.10.2017 Received in revised form 27.10.2017 Accepted 6.11.2017
