CC BY
44
1хнш micipi / А. Й. Мазуркевич, Ю. О. Харкевич, М. О. Малюк та ш.// Науковий вюник Нацюнального ушверситету 6iopecypciB i природокористування Украши. -К.: НУБШУкраши. - 2010. -Вип. 151., Ч 1. -С. 197-205.
4. Расулов М. Ф. Клеточная трансплантация ослабляет воспалительную реакцию и стимулирует репаративные процессы в ожоговой ране/ М. Ф. Расулов, В. Т. Василенко, В. А. Зайденов и др. // Клеточные технологии в биологии и медицине. - 2006. - № 3. - С. 127-132.
5. Beyth S. Human mesenchymal stem cells alter antigen-presenting cell maturation and induce T-cell unresponsiveness/ S. Beyth, Z. Borovsky, D. Mevorach et al.// Blood. - 2005. - Vol.105. - P. 2214-2219.
6. Eslaminejad M. B. Ex vivo Expansion and Differentiation of Mesenchymal Stem Cells from Goat Bone Marrow/ M. B. Eslaminejad, H. Nazarian, F. Falahi et al.// Iranian Journal of Basic Medical Sciences. - 2009. - Vol. 12, № 2. - P. 70-79.
7. Im G. I. Repair of cartilage defect in the rabbit with cultured mesenchymal stem cells from bone marrow/ G. I. Im, D. Y. Kim, J. H. Shin et al. // The journal of bone and joint surgery. - 2001. - Vol. 23, № 2. - P. 289-294.
8. Rasmusson I. Immune modulation by mesenchymal stem cells/ I. Rasmusson // Exp. Cell Res. - 2006. - Vol. 312. - P. 2169-2179.
Стаття надшшла до редакци 12.05.2015
УДК 636.2:611.018-002.44
Ховайло G. В., мапстр ветеринарних наук © E-mail: lizaveta_25_11@mail.ru
УО «В1тебська ордена «ЗнакПошани» державна академ1я ветеринарно! медицины», м. В1тебсък, Республ1каБыорусъ
ПАТОМОРФОЛОГ1Я ВИРАЗКОВИХ УРАЖЕНЬ КОПИТЕЦЬ
1нтенсиф1кац1я скотарстеа, нарощуеання o6cnzie еиробництеа продукцП молочного теаринництеа тягне за собою i збыъшення захворюеаност1 Kopie, особливо високопродуктивних. Ортопедичт хеороби в остант час е актуальною проблемою скотарстеа, оскыъки заедаютъ значних економ1чних збитшв господарстеам. Bupa3Koei ураження копитецъ велико! рогато! худоби широко поширет на сучасних молочних комплексах. Юлъюстъ таких захеорюеанъ як еиразка м'якуша, еиразка в1нчика, еиразка м1жпальцевого склетння, еиразка Рустерголъца або специф1чна еиразка тдошви станоеитъ понад 71% eid ycix еияелених хвороб копитецъ. 1хня профтактика i л1кування е актуалъним питаниям ветеринара. Традищйм методи л1кування Kopie з виразковими ураженнями копитецъ, що використовуетъся у господарствах, застосовуютъся без урахування особливостей патоморфолог1чних зм1н у тканинах, cmadiuHOcmi !х nepe6izy. Найчастше за ycix хвороб копитецъ застосовуютъся odnaKoei методи л1кування i препарати, що негативно в1дображаетъся на ефективност1 проведено! роботи i термти одужання. Вивчення патоморфолог1чних зм1н, що в1дбуваютъся у тканинах копитецъ велико! рогато! худоби за виразкових ураженъ дозволить nidi6pamu науково обгрунтовану схему л1кування для одужання ортопедично хворих тварин. Були вивчем патоморфолог1чм змти у тканинах копитецъ велико! рогато! худоби з виразковими ураженнями (еиразка м'якуша, склетння м1жкопитцевой щ1лини, в1нчика, специф1чнавиразкатдошви). Виразков1ураження копитецъ характеризуются однотипними патоморфолог1чними зм1нами незалежно eid локал1зацИ еогнища. Одночасно прот1каютъ як алътератием, так i прол1феративм процеси з перееажанням руйнуеання тканин. За хромчного переб1гу захеорюеанъ в1дзначеш надлишков1 прол1фератием процеси, що е ознакою прогресування хеороби.
©Ховайло £. В., 2015
174
Ключов1 слова: патоморфолог!я, тканини, альтерацгя, пролгферацгя, некроз, копитце, еиразка, втчик, м1жпальцеве склетння, м'якуш, тдошва, еиразка Рустерголъца, молочт комплексы, корови. УДК 636.2:611.018-002.44
Ховайло Е. В., магистр ветеринарных наук УО «Витебская ордена «Знак Почета» государственная академия ветеринарной медицины», г. Витебск, РеспубликаБеларусь
ПАТОМОРФОЛОГИЯ ЯЗВЕННЫХ ПОРАЖЕНИЙ КОПЫТЕЦ
Интенсификация скотоводства, наращивание объемов производства продукции в молочном животноводстве влечет за собой и увеличение заболеваемости коров, особенно высокопродуктивных. Ортопедические болезни в последние время является актуальной проблемой скотоводства, так как наносят значительный экономический ущерб хозяйствам. Язвенные поражения копытец крупного рогатого скота широко распространены на современных молочных комплексах. Количество таких заболеваний как язва мякиша, язва венчика, язва свода межкопытцевой щели, язва Рустерголъца или специфическая язва подошвы составляет более 71% от всех выявленных заболеваний копытец. Их профилактика и лечение являются актуальным вопросом для ветеринарии. Традиционные методы лечения язвенных поражений копытец, используемых в хозяйствах, применяются без учета особенностей патоморфологических изменений в тканях, стадийности их течения. Чаще всего для всех заболеваний копытец применяются одинаковые способы лечения и препараты, что негативно отражается на эффективности проводимой работы и сроках выздоровления. Изучение патоморфологических изменений, происходящих в тканях копытец крупного рогатого скота при язвенных патологиях, позволит подобрать научно обоснованную схему лечения для быстрого выздоровления ортопедически больных животных. Были изучены патоморфологические изменения в тканях копытец крупного рогатого скота с язвенными поражениями (язва мякиша, свода межкопытцевой щели, венчика, специфическая язва подошвы). Язвенные поражения копытец характеризуются однотипными патоморфологическими изменениями в зависимости от локализации очага. Одновременно протекают как альтеративные, так и пролиферативные процессы с преобладанием разрушения тканей. При хроническом течении заболеваний отмечены избыточные пролиферативные процессы, что является признаком прогрессирования болезни.
Ключевые слова: патоморфология, ткани, альтерация, пролиферация, некроз, копытце, язва, венчик, свод межкопытцевой щели, мякиш, подошва, язва Рустерголъца, молочные комплексы, коровы.
UDC 636.2:611.018-002.44
Khovailo E.V., Master of Veterinary Science
EE «Vitebsk Order» Badge of Honor «State Academy of Veterinary Medicine»
Vitebsk, Republic of Belarus
PATHOMORPHOLOGY ULCERATIVE LESIONS OF HOOVES
Intensification of livestock and increased production in dairy farming lead to an increase in the incidence of cow diseases, especially among the highly productive cows. In recent times orthopedic diseases turn out to be an actual problem in cattle and cause significant economic damage to the farms. Ulcerative lesions of the hooves in cattle are widespread in modern dairy complexes. The number of ulcerative pathologies (ulcers of the digital cushion, ulcers of the coronary band, ulcers of the mercapital slit; Rusterholz ulcers or specific ulcers of the sole) is more than 71% of all identified pathologies of hooves. Their prevention and treatment is a very important issue for veterinary professionals. Traditional methods of treatment of ulcers of the hoofs used on the farm
175
are being applied without regard of the nature of pathological changes in the tissues or stages of the disease. Usually, same treatments and medications are being used for all diseases of hooves, something that can adversely impact the effectiveness of treatment and time of recovery. Knowledge of the pathological changes in the tissues of the hooves in ulcerative pathologies of cattle may assist with finding evidence-based treatment protocol for a more complete and rapid healing of the ulcer lesion. Pathological changes in the tissues of the hooves of cattle with ulcerative lesions (ulcers of the digital cushion; specific ulcers of the sole, ulcers of the mercapital slit). Ulcerative lesions of the hooves are characterized by similar pathological changes depending on the localization of the lesion. At the same time alterative and proliferative processes dominate tissue destruction. In case of chronic peptic ulcer pathology is marked by excessive proliferative processes that are pathological, because they do not lead to healing.
Key words: pathomorphology, tissues, alteration, proliferation, necrosis, hoof, ulcers, coronal, ulcers of the mercapital slit, digital cushion, ulcers of the sole, Rustergolz ulcers, dairy complexes, cows.
Вступ. Для штенсифшацп молочно! галуз1 проводиться значна робота щодо буд1вництва, реконструкцп та техшчного переоснащення молочно-товарних ферм, впровадження нових, сучасних, прогресивних технологш виробництва молока [1, 2, 3, 4]. Передов1 технологи вирощування худ оби передбачають концентращю великого погол1в'я на фермах i комплексах промислового типу, розташованих на невеликш обмеженш територп. Багато трудомютких технолопчних процес1в, зокрема роздавання корм1в, до!ння, прибирания гною мехашзуються для зменшення штату пращвниюв господарства i полегшення роботи. 3 ще! ж причини корови на сучасних комплексах утримуються без шдстилкового матер1алу; вщсутш вигульш двори, тваринам не надаеться активний моцюн [2, 3, 4, 5].
Нарощування обсяпв виробництва продукцп у молочному тваринництв1 веде до збшьшення захворюваносп KopiB, особливо високопродуктивних. Ортопедичш хвороби останшм часом е найбшьш актуальною проблемою скотарства, оскшьки завдають значних економ1чних збитюв господарствам. Вони складаються з витрат на тривале лшування, зниження надо!в та якосп молока, вибракування велико! кшькост1 тварин, здеб1льшого високопродуктивних. Зпдно з даними л1тератури, 20-25 % погол1в'я худоби мають ортопедичн1 хвороби, а на комплексах з грубими порушеннями утримання цей показник може досягати 50 % [2, 3]. Кшьюсть виразкових уражень (виразка м'якуша, виразка в1нчика, виразка м1жпальцевого склетння, виразка Рустергольца або специф1чна виразка шдошви на И меж1 з м'якушем) становить понад 71 % вщ ycix виявлених захворювань копитець [1]. Таким чином, виразков1 ураження копитець у велико! рогато! худоби широко поширеш на сучасних молочних комплексах. Л1кування KopiB з виразками копитець е актуальним питаниям для ветеринарп.
Традиц1йн1 методи л1кування KopiB за виразкових уражень копитець, що використовуються в господарствах, застосовуються без урахування особливостей патоморфолог1чних зм1н у тканинах, стадшносп !х nepe6iry. Для ycix захворювань копитець застосовуються однаков1 методи лшування i препарати, що негативно впливае на ефективн1сть проведено! роботи, термши одужання. Знания патоморфолопчних зм1н, що в1дбуваються у тканинах копитець велико! рогато! худоби за виразкових ушкоджень, дозволить шд1брати науково обгрунтовану схему л1кування для швидкого одужання ортопедично хвор их тварин.
Матер1али i методи. Робота проведена в умовах сучасних молочних комплекс1в. Лабораторш досл1дження проводилися в лаборатор1! св1тлово! та електронно! MiKpocKoni!, лаборатор1! кафедри патолог1чно! анатом1! i ricTonori! УО
176
«В1тебська ордена «Знак Пошани» державно! академп ветеринарно! медицини». Для постановки д1агнозу визначали наявнють i стушнь кульгавосп, звертали увагу на топографда виразкового вогнища (вшчик, м'якуш, м1жпальцеве склетння, шдошва), мюце локал1зацп патолопчного процесу (задня, передня кшщвка; латеральне, мед1альне копитце), наявнють виразок, ексудацп, набряку. Вим1рювання мюцево! температури виразкового вогнища проводили з використанням шрометра i пор1внювали з температурою аналопчш дшянки на здоровому копитщ.
Вщб1р проб тканин для пстолопчного досл1дження проводили на меж1 здорово! та уражено! дшянок копитець. Фшсащю тканин проводили у 10 % кальцш-формолг Для декальцинацп копитцевого рогу використовували 6 % розчин оцтово! кислоти. ricT03pi3H готували на KpioTOMi ф1рми Microm. Пстопрепарати фарбували гематоксилш-еозином. Мшроскошю приводили на м1кроскоп1 OLIMPUS BX 51. Обробку отриманих зображень проводили на ПК з використанням програми cellSens Standart.
Результати дослщжень. Виразков1 ураження часпше рееструються на тазових кшщвках; здебшьшого однаковою м1рою уражуються як латеральш, так i мед1альш копитця. Виразка м'якуша часто локал1зуеться на обох пальцях. Однак топограф1я виразкового вогнища на копитцях може бути р1зною (вшчик, м1жпальцеве склетння, м'якуш, шдошва). При цьому, yci виразков1 ураження незалежно вщ мюця !х локашзацп характеризуються схожими клшчними та патоморфолопчними проявами. Однак за вщносно невеликих вщмшностей макроскошчних ознак (виразка, ексудащя, наявнють патолопчного розростання грануляцшно! тканини) мшроскошчно спостер1гаеться пол1морф1зм виразково! патологи. Одночасно вщзначаються дшянки з р1зною глибиною i ступенем ураження.
На раншх стад1ях виразков1 ураження зачшають тшьки ешдермю або верхнш шар дерми, проявляючись у вигляд1 ерозш i можуть протшати приховано (у Kopie не рееструеться кульгавють). Найчаспше на даному eTani nepe6iry патолопчного процесу хвороба клшчно не проявляеться i лшування не проводиться, а етюлопчш фактори продовжують впливати. За появи у тварин кульгавосп опорного типу pi3Horo ступеня прояву, виразков1 ураження копитець зазвичай набувають хрошчного характеру.
На стадп виражених клшчних ознак макроскотчно у дшянщ виразкового ураження спостер1гаеться дефект тканин, накопичення велико! кшькосп ексудату, pi3KO виражений набряк тканини, !х болючють та значне шдвищення мюцево! температури. Мшроскошчно у отчастому mapi дерми вщзначаеться набряк, розпрямлення, фрагментащя колагенових волокон сполучно! тканини (рис. 1). У мюцях найбшьшого впливу етюлопчного фактору - дшянки некротизацп сполучнотканинних волокон, як др1бно-, так i крупновогнищевого характеру. У деяких випадках некротичш вогнища оточеш демаркацшною лш1ею (рис. 2), що складаеться з л1мфоцит1в i макрофапв, а, в окремих випадках, некротизоваш дшянки шфшьтроваш макрофагами, л1мфоцитами, ф1бробластами, що вказуе на вщповщну реакщю оргашзму. Позаду демаркацшно! л1мфоцитарно-макрофагально! лшп вщзначено велику кшькють ф1бробласнв, ф1броцит1в i новоуворених др1бних судин, що являе собою молоду грануляцшну тканину (рис. 2). Отже, поряд з дистроф1чними i некротичними змшами вщбуваються й регенераторш процеси.
Так1 змши суттево порушують арх1тектошку тривим1рного пористого розташування колагенових i еластичних волокон; збшьшуеться тиск на структури, розташоваш м1ж ними (судини, жиров1 вакуол1).
177
Рис. 2. тканини демаркацшно!
Некроз, (1),
Л13ИС СП0ЛУЧН01
форму вання лши (ркт
грануляцшноУ тканини) (2) за виразки вшчика. Забарвлення гематоксилш-еозином. Х-250
Рис. 1. 1нфтьтрац1я л1мфоцитамн 1 макрофагами РСТ иавколо судии (1). Набряк, розпрямлення (2) 1 фрагментащя (3) волокон сполучно1 тканини за виразки м1жпальцевого склеишня.
Забарвлення гематоксилш-
еозином. Х-500
Патоморфолопчт змши у сполучнотканинних волокнах, яш втрачають сво! амортизацшт та бюф1зичт властивоси, призводять до збтьшення тиску на стшки кровоносних судин, порушуючи циркулящю кров1 у судинному руслг У стшщ кровоносних судин м1кроциркуляториого русла спостер1гаеться мукощне набухання, що, за рахунок порушення обмшу кисню \ вуглекислого газу призводить до тканинно! гшокси.
Ендотел1альт клггиии «здиблет», иещтьно прилягають одна до одно!, що значно пщвишуе прониктсть стшок. Як иаслщок, спостернаються велик! крововиливн у иавколишт тканини. Порушення гладкоси штими за рахунок розташування ендотел1альних клггин провокуе агрегащя еритроцит1в у просвт судин (рис. 3). У сосочковому шар1 дерми спостеркжтъся деструкщя 1 деформация сосочшв. Основа змшених сосочшв шфтьтрована лтфоцитами I макрофагами.
Виаслщок недостатньо1 троф1ки з боку дермально! судинно! с1тки I мехатчного тиску, а також впливу х1м1чно агресивних фактор1в (гнш, сеча) епщермю також втягуеться у патолопчний процес. Базальний шар етдермюу по контуру деформованих сосочюв дерми зберпаеться невеликими фрагментами або нав1ть може бути вщсуттм. У шиловидному шар1 етдермюу спостерпаеться вакуол1защя клггин - штрацелюлярний набряк (рис. 4), що знижуе опорну функщю цього шару еттелто.
Значт патоморфолопчт змши нижче розмщених шар1в епщермюу тягнуть за собою порушення формування зовтшнього (рогового) шару копитець, який повинен виконувати !хню основну захисну I опорну функци.
Встановлено, що залежно вщ глибини ураження тканин роговий шар або вщсутнш, або витончений I розпушений, тобто такий, що не вщповщае за своею будовою роговому шару, притамаиному здоровим копитцям (рис. 5).Таким чином, альтеративт процеси за хротчиого перебку виразкових захворювань копитець
178
велико! рогато! худоби зачшають уш тканинш структури копитець, що призводять до !хшх важких морфофункцюнальних порушень.
2 - >
\ « и
ЙййК&ЛёЕ««?''-4 •! 1 V 'I' А'
А
Рис.3. Ушкодження ендотелш кровоносних судин (1, 2), агрегащя еритроцит1в (Е), крововиливи у навколишш ткан и ни (К). Забарвлення гематоксилш-
еозином. Х-750
I т^; ЩШШШШШ ■ &
•V
Рис.4. Некроз (1) сполучноУ тканини, вакуол1защя к л ¡тин (2), часткова вщсутшсть базального (3) 1 повна вщсутшсть рогового (4) шар ¡в епщерм1су за виразки м'якуша. Забарвлення гематоксилш-еозином. Х-500
Рис. 5. Розшарування м1жтрубчастого рогу (1), велика вщстань м1ж роговими трубочками (Р), деформоваш трубочки з викрошеним ядром (2) у роговому шар1 за виразки м'якуша. Забарвлення гематоксилш-еозином. Х-250
Поряд з альтеративними спостер1гаються I прол1феративш процеси. У виразковому вогнищ1 вщзначаеться р1ст грануляцшно! тканини. За тривало! дп етюлопчних фактор1в (мехашчне подразнення, мкробна забруднешсть тощо) дозр1вання грануляцшно! тканини, ештел1заци виразкового вогнища, а у випадку виразки м'якуша - заповнення дефекту молодим трубчастим рогом, не вщбуваеться. У такому випадку процеси прол1ферацп набувають патолопчного характеру, грануляцшна тканина характеризуется надм1рним розростанням 1 у
179
вигляд1 грон, бородавчастих нароепв покривае виразкове вогнище (рис.6). Так1 патолопчш грануляцл легко пошкоджуються, повторно шф1куються, що, у юнцевому тдсумку, замикае порочне коло - загоення виразкового вогнища не вщбуваеться. М1кроскотчно патолопчний процес характеризуеться вщсутнютю формування [ дозр1вання волокон сполучно! тканини, слабкою васкуляризащею, сильною шфшьтращею л1мфоцитами [ макрофагами, вторинними некротичними вогнищами (рис. 7).
Рис. 6. Розростання патолопчноТ Рис. 7. Патолопчна грануляцшна грануляцшноТ тканини за виразки тканина. Вщсутшсть
вшчика i виразки виразка сполучнотканинних волокон (1), мшпальцевого склепшня некроз (2). Агрегащя еритроцит1в у
npocBiTi судин (3), шфшьтращя л1мфоцитами i макрофагами (4) сполучноТ тканини. Забарвлення гематоксилш-еозином. Х-250
Загальш порушення м1кроциркуляцп кров1 i трофши тканин, приеднання шфекцл (за рахунок порушення цшсноеп тканин, скарифшацп виразково! поверхн1, постшного контакту з гноем), слабка демаркацшна лшш, надлишковий picT патолопчних грануляцш, вщсутнють ештел1зацп - yci щ фактори сприяють поширенню i поглибленню виразкового вогнища.
Одночасно спостер1гаються альтеративш i патолопчш прол1феративш процеси з переважанням руйнування тканин за ycix виразкових уражень копитець (виразка вшчика, м1жпальцевого склепшня, м'якуша; специф1чна виразка тдошви) у кор1в, яю утримуються у безприв'язно-боксових умовах сучасних молочних комплекс1в.
Отже, лшування KOpiB повинно бути спрямоване на розрив патолопчного кола, тобто усунення дл етюлопчних фактор1в, припинення розростання патолопчно! грануляцшно! тканини, нормал1защю мюцевого кровооб1гу для покращення живлення тканин та прискорення процесу видужання ортопедично хворих тварин.
Висновки.
1. Виразков1 ураження копитець велико!' рогато! худоби характери-зуються однотипними патогютолопчними змшами у тканинах незалежно вщ локал1заци процесу.
180
2. Виразкова патолопя може зачшати yci шари етдермюу i дерми з переважанням у патолопчному вогнищ1 стадп альтерацп.
3. За хрошчного nepe6iry виразкових уражень копитець спостер1гаються надлишков1 прол1феративш процеси, яю гальмують повне вщновлення пошкоджених тканин.
Лггература
1. Руколь В. М., Профилактика болезней конечностей в условиях интенсификации молочного скотоводства / В. М. Руколь, К. В. Вандич, Т. А. Хованская // Наше сельское хозяйство. Ветеринария и животноводство. -2014. - №2. - С. 24-28.
2. Ховайло Е. В., Биохимические и морфологические показатели копытцевого рога у коров при стойлово-пастбищном содержании / Е. В. Ховайло, А. Л. Лях, В. А. Ховайло // Ученые записки : [сборник научных трудов] : научно-практический журнал / УО ВГАВМ. - Витебск, 2013. - Т. 49, вып. 1, ч. 1. - С. 87-90.
3. Ховайло Е. В., Влияние двигательной активности на качество копытцевого рога коров / Е. В. Ховайло // Вопросы нормативно-правового регулирования в ветеринарии / ФГБОУ ВПО «СПбГАВМ». - Санкт-Петербург, 2013. - С. 129-130.
Стаття надшшла до редакци 22.04.2015
УДК 619:591.435:636.5
Хомич В. Т., д.вет.н., проф., Колич Н. В., к.вет.н., доц., Мазуркевич Т. А., к.вет.н., доц., Костюк А. В., асшрант4
Нащоналъний ymeepcumem 6iopecypcie i природокористуеання Украгни
Гудзь Н. В., к.вет.н., ст.н.с.
E-mail: gistology_chair@nubip.edu.ua
1нститут еетеринарногмедицини НААН Украгни,
СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬШ ОСОБЛИВОСТ1 клоакально!
СУМКИ СВШСЬКИХI ДИКИХ ПТАХ1В
Пстолог1чними дослгдженнями показано, що клоакалъна сумка сеШсъких курки, качки, гуски, цесарки, перепела, тдика, сизого голуба, сороки i cipoi ворони мае однакоеу м1кроскотчну будоеу. В нт е порожнина i сттка. Остання утеорена слизоеою, м'язовою i серозною оболонками. Порожнина клоакалъног сумки з'еднана протокою з порожниною клоаки. Слизоеа оболонка сттки сумки формуе складки pi3HOi форми i po3Mipie. Ix кыъюстъ неоднакова в клоакалъмй сумц1 pi3HUX eudie nmaxie. У складкахрядами розташовам часточки (л1мфогдт еузлики або фол1кули), якг обумовлюють функцгю клоакалъног сумки, як центрального органа кроеотеорення та iмуногенезу. KpiM часточок, у слизов1й оболонц1 сттки клоакалъног сумки виявлена л!мфогдт тканина, яка утворюе функцгоналъну частину периферичних оргатв кроеотеорення та iмуногенезу. Бона представлена дифузною i вузликовою формою. Найбыъше л1мфог'дног тканини м1ститъся у слизовгй оболонцг стгнки протоки клоакалъногсумкияка, як вгдмгчено вище, з'еднуе порожнину сумки з порожниною заднъого eidduy клоаки.
Ключовг слова: птахи, клоакалъна сумка, сттка, оболонки сттки, порожнина, протока, слизоеа оболонка, часточки, дифузна л1мфог'дна тканина, л!мфогдт еузлики.
4 Науковий кер1вник - доктор ветеринарних наук, професор Хомич В. Т. Хомич В. Т., Колич Н. В., Мазуркевич Т. А., Костюк А. В., Гудзь Н. В., 2015
181
