Распространение и причины заболеваний конечностей у крупного рогатого скота Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies

doi: 10.15421/nvlvet8218

ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 619:616:636.2

Поширення та причини захворювань кшщвок у великоУ рогатоУ худоби

А.Р. Мисак, Я.Г. Крупник, С.В. Цюшська, 1.П. Дудчак, Ю.М. Леньо [email protected], [email protected], [email protected]

Львiвський нацiональний yuieepcumem ветеринарног медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького,

вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украгна

4acmi випадки захворювань тнщвок у великоi рогатоi худоби становлять значну господарську та ветеринарну про-блеми. У бiльшоcтi naтологiчнi процеси локaлiзyютьcя в дистальшй частит тнщвки. Так в умовах молочних комплекЫв випадки уражень тканин пальщву корiв становлять 20-25%; зокрема виразку Рустергольца дiaгноcтyють у 15-65%.

На виникнення захворювань тнщвок у худоби впливае ряд фaкторiв: умови годiвлi, догляду, утримання, стан довтл-ля, сезонтсть, вж та фiзiологiчний стан тварини, супутш хвороби i генетична схильшсть. Порушення та змти остан-тх можуть викликати захворювання тнщвок масового характеру, що призводить до значних eкономiчних втрат.

KrnKoei слова: велика рогата худоба, тнщвки, суглоби, пальщ, ратищ, причини, поширення, виразки, артрити, остео-диcтрофiя, остеохондроз (оcтeохондропaтiя).

Распространение и причины заболеваний конечностей у крупного рогатого скота

АР. Мысак, Я.Г. Крупник, СВ. Цисинская, И.П. Дудчак, Ю.М. Ленё [email protected], [email protected], [email protected]

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,

ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Частые случаи заболеваний конечностей у крупного рогатого скота составляют значительную хозяйственную и ветеринарную проблемы. Большинство из них локализуются в дистальной части конечности. В условиях молочных комплексов количество животных с поражениями тканей пальцев у коров составляет 20-25%. Среди поражений конечностей язва Рустергольца может проявляться в 15-65% больных животных.

На возникновение заболеваний конечностей у скота влияет ряд факторов: условия кормления, ухода, содержания, состояние окружающей среды, сезонность, возраст и физиологическое состояние животного, сопутствующие болезни и генетическая предрасположенность. Нарушения и изменения последних могут вызвать заболевания конечностей массового характера, что приводит к значительным экономическим потерям.

Ключевые слова: крупный рогатый скот, конечности, суставы, пальцы, копытца, причины, распространение, язвы, артриты, остеодистрофия, остеохондроз (остеохондропатия).

Distribution and causes of diseases of the limbs in cattle

A.R. Mysak, Y.G. Krupnyk, G.V. Tsisinska, I.P. Dudchak, Y.M. Lenjo [email protected], [email protected], [email protected]

Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv,

Citation:

Mysak, A.R., Krupnyk, Y.G., Tsisinska, G.V., Dudchak, I.P., Lenjo, Y.M. (2017). Distribution and causes of diseases of the limbs in cattle. Scientific Messenger LNUVMB, 19(82), 88-92.

Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

Frequent cases of limb disease in cattle constitute a significant economic and veterinary problem. In most pathological processes are localized in the distal part of the limb. So in cases of dairy complexes cases of lesions of tissues offingers in cows is 20-25%; in particular, the ulcer of Rostergolts is diagnosed at 15-65%.

It is known that in the pathogenesis of purulent-inflammatory processes in the distal part of the limbs in cows play the association of fungi and bacteria possessing keratolytic properties.

In the structure of limb diseases, diseases of the infectious and non-infectious origin of joints occupy a significant place. Depending on the conditions of retention, the incidence of arthritis can range from 3 to 12%. The causes of diseases are, for the most part, a high level of injury, sensitization of the body, caused by antigenic loading and reduced immunological reactivity of the organism.

Cases of the disease in arthritis of infectious etiology are especially frequent in calves. And, quite often, in the presence ofprena-tal infection in newborn calves, cases of polyarthritis is occurring.

Arthritis processes of non-contagious etiology are often recorded especially in conditions of malnutrition due to the lack of mineral substances and vitamins (in the first place vitamin D) and lack of active exercise. In this case, the pathological process, as a rule, acquires signs of osteochondrosis and is recorded mainly in the multistory of their layer joints with a tight articulation of their separate layers (wrist, wrists). Such a defeat is often interpreted as an arthrosis which is false.

Chronic insecticidal processes in the joints, the basis of which pathogenesis is dystrophic-degenerative changes in cattle for os-teodystrophy are found in all animals. It was set up that the manifestation of the disease can be both in clinical and subclinical forms. Clinically, the disease manifests itself as a violation of the static and dynamic functions of the limbs, an increase in the value of individual joints, a decrease in productivity, and so on. The basis of the subclinical form of the disease is the damage to subchon-dral bone tissue and cartilage. In some farms, animals are tied up, especially at the end of the winter-stool period, Osteochondrosis (osteochondropathy), including a subclinical form, can cover up to 100% of the livestock population. After all, in the development of pathology, in addition to the generally recognized etiological factors of osteodystrophy (lack of Ca, P, vitamin D), the importance of a set of a number of factors. In particular, the following factors influence on the occurrence of diseases of the limbs in cattle, such as: feeding conditions, content, environment, seasonality, age and physiological state of the animal, concomitant diseases and genetic predisposition. Violations and changes in the latter may cause disease of the limbs of a mass character, which leads to significant economic losses.

Key words: cattle, limbs, joints, sticks, rations, causes, distribution, ulcers, arthritis, osteodystrophy, osteochondrosis (oste-ochondropathy).

Вступ

Останшм часом в Укра1ш зросла кшьшсть госпо-дарств, що розводять високопродуктивну худобу й разом з тим зб1льшилася кшьшсть х1рурпчно хворих тварин, особливо в господарствах промислового типу. За незадовшьних умов год1вл1 та утримання, а особливо на молочних комплексах, тварини часто хворь ють внаслщок порушення метабол1чних процеав в оргашзмг Ц хвороби набувають масового характеру, призводять до р1зних ускладнень i завдають господар-ствам значних збитшв (Kozii, 2006; Panko et al., 2008; Levchenko et al., 2009). Тут часто трапляються дефор-моваш копитця, а також широко поширеш хвороби кшщвок, зокрема дистального в^далу, особливо па-льщв: виразки, пододерматити, ламшгг, флегмона в^ика, грибковi ураження (Tsisinska, 2004; Khomyn, 2005; Izdepskyi and Kulynych, 2006; Khomyn, 2006; Khomyn, 2013). Тому сьогодш потрiбно опрацювати шш шдходи до ранньо! дiагностики таких хвороб, !х л^вання i профилактики (Krupnyk, 2004). Для здшс-нення цього завдання важливе значения мае встанов-лення причин захворювань кшщвок масового характеру i прийняття необхщних заходiв щодо !х усунен-ня, що i становить мету дано! роботи.

Даш науково! лггератури сввдчать про те, що серед нозолопчних форм хiрургiчно! патологи у сшьського-сподарських тварин основну проблему складають хвороби кшщвок, тому !х вивченню постшно придь ляеться велика увага як у нашш кра!ш, так i за кордоном (Borysevych, 2000; Vlasenko, 2000; Veremej and Zhurba, 2003; Cherniak et al., 2006; Hamota et al., 2010). Адже захворювання кшщвок можуть охоплювати одну чверть поголiв'я велико! рогато! худоби, ще й

мають тенденцш до збшьшення. У цшш популяцп кор1в £вропейського Союзу, яка нараховуе понад 21,5 млн гол1в, близько 5 млн тварин хворшть, що завдае значних збитшв - понад мшьярд евро в р1к (МоМак, 2008).

Як вщомо, у районах з великою розорашстю земель при шдвищенш концентраци погол1в'я та штен-сивнш технологИ' його використання застосовують цшор1чну стшлову систему утримання тварин у при-мщеннях закритого 1 нашвзакритого тишв. Недоль ком цього способу е проблема гшодинамп, й тому, як результат, тривалють використання основного пого-л1в'я рщко перевищуе 3 роки (Poliakovskyi et а1., 2015).

Науков1 даш й результати власних дослвджень (Кгирпук et а1., 2013) п1дтверджують наявн1сть шести груп фактор1в (умови год1вл1; умови утримання; умо-ви догляду; умови довшлля й сезонн1 фактори; гене-тичний 1 в1ковий фактори; ф1з1олог1чний стан 1 хвороби), яш, взаемодшчи м1ж собою, можуть стати причиною хвороб шнщвок масового характеру, головним чином внаслщок розвитку остеодистрофп й остеохон-дропатИ'.

1з р1зноманггно! х1рург1чно! патологИ', яку виявили у 6067 кор1в (28,13%) (Кгирпук et а1., 2013), основн1 х1рург1чн1 хвороби переважно локал1зувалися в дис-тальнш частин1 к1нц1вок (85,45%). Найб1льший в1дсо-ток (71,80%) 1з гн1йно-некротичних хвороб у дисталь-ному в1дд1л1 шнщвок складали виразки (в1нчика, м'якуша, склешння м1жпальцево! щ1лини, хвороба Мортелларо), пот1м пододерматити 1 лам1н1ти -11,21%, тшома - 5,90%, виразка Рустергольца - 3,59% та гн1йн1 рани 1 забо! - 2,68%; шш1 х1рург1чн1 хвороби складали менше н1ж 2%. Встановлено, що основними

npHHHHaMH ^ei naTogorii e: He3agoBigbHHH caHirapHHH CTaH npuMi^eHb, HeaKicHa niggora, KopoTKi cringa, BigcyTHicTb aKTHBHoro Mo^oHy b cTingoBHH nepiog, HecBoenacHa opToneguHHa gucnaHceproa^a. KpiM Toro, opraHi3M TBapHH nepe6yBaB y cTaHi nopymeHHa MiHepa-gbHo-BiraMiHHoro oÖMiHy.

B yMoBax MogoHHux KoMngeKciB KigbKicTb TBapHH i3 ypa^eHHHMH TKaHHH nagb^B y KopiB carae 25,08% (Eliseev et al., 2011), y ToMy Hucgi: paHH, a6c^cu, $ge-rMoHH - 6,90 %, npoge®Hi - 4,80%, 6ypcuTH - 1,62%, po3TarHeHHa, po3puBH 3B'a3oK - 2,10%, gepMaTHTH -

3,49%, Mio3HTH - 1,59%, MionaTo3H - 2,80%, ocu^rny-MHi nepiocTHTH 1,09%, nepegoMH KicToK - 0,70%; Han-6igbmy KigbKicTb xBopux KopiB BuaBgeHo npu 6e3-npuB'a3HoMy yTpuMaHHi i pemiTHacrin niggo3i; 3MiHa $opMH paтнцb (18,69%) HeraruBHo BnguBaga Ha onop-Ho-pyxoBHH anapaT i TpuBagicTb rocnogapcbKoro bhko-pucTaHHa KopiB.

3axBopMBaHHa paтнцb y KopiB Mo®e craHoBHTH go 50% nopiBHaHo 3 He3apa3HHMH 3axBopMBaHHaMH cigb-cbKorocnogapcbKHx TBapHH; MaKcuMagbHe ypa®eHHa cnocTepiraeTbca y BecHaHHH nepiog, Kogu nocga6graeTb-ca iMyHHa cucreMa. BigMiHeHo, ^o 3a TaKux yMoB 36i-gbmyMTbca TepMiHH Bugy®aHHa TBapHH. HannacTime i3 3axBopMBaHb paтнцb peecTpyeTbca cпeцн$iнннн Bor-HH^eBHH nogogepMaruT (Bupa3Ka PycTeprogb^). y geaKux rocnogapcTBax ypa®eHHa cTaga carae 30% (Ladanova and Stekol'nikov, 2015).

npu KgirnKo-opTonegnHHoMy gocgig®eHHi 728 KopiB giHHoro cTaga 6ygo BuaBgeHo 149 TBapHH (20,47%) 3 ypa®eHHaMH paTH^, i3 aKux Bupa3Ky PycTeprogb^ giarHocryBagu y 97 rogiB (65,10%). y Bcix BunagKax cпeцн$iнннн BorHH^eBHH nogogepMaTHT BuaBgagu Ha gaTepagbHHx paтнцax Ta3oBux кiнцiвoк 3 goKagi3a^era b ^HrpagbHin nacTHHi nigomBH y мicцi li nepexogy y M'aKym. XapaKTepHo, ^o Bupa3Kora Pycreprogb^ ypa-®aeTbca BegHKa poraTa xygo6a, noHHHawHH 3 3-piHHoro BiKy, 3 pi3Hora Macora Tiga i MogoHHora npogyKTHBHicTM. OgHaK HacTime 3axBopMBaHHa giarHocryeTbca y crap-mux (> 5 poKiB) BucoKonpogyKTHBHHx KopiB 3 BegHKora Macora Tiga (Iroshnikov, 2011).

13 yciei BuaBgeHoi xipypriHHoi naTogorii gucTagbHo-ro Biggigy kih^bok y 21 KopoBH (51%) giarHocryBagH Bupa3Ky Рycтeprogbцa (Gorb and Glushhenko, 2009). Bu^eBKa3aHHMH gocgig®eHHaMH BcTaHoBgeHo, ^o ^aKTopaMH, aKi cnpuagu BHHHKHeHHM Bupa3KH, 6ygu: HegoTpuMaHHa 3ooTexHiHHux napaMeTpiB yrpHMaHHa (KopoTKi cringa, TBepge noKpurra, BucoKa BogoricTb y npuMi^eHHax, HaaBHicTb HucgeHHux rpaBMyraHux $aK-TopiB), nopymeHHa o6mmhhx пpoцeciв (He36agaHcoBa-HicTb paцioнiв), BucoKa npogyKTHBHicrb i TigbHicTb, a TaKo® BiK TBapuHH.

TaKHM hhhom, BcTaHoBgeHo, ^o HucgeHHi ^aKTopu, 3oKpeMa Ti, aKi noB'a3aHi 3 gaMiHiToM, BKgraHaraHH cuc-TeMHe 3axBopMBaHHa, paцioнн 3 bhcokhm BMicToM Byr-geBogiB i 6igKiB, HeBignoBigHe cniBBigHomeHHa i3 koh-цeнтpaтaмн, nopy poKy, kom^opt KopiB, BugoBy i reHe-THHHy cxugbHicTb, TigbHicTb BnguBagu Ha po3bhtok Bupa3KH nigomBH. ^o ^aKTopiB, ^o cnpuagu BHHHKHeH-hm gaHoro 3axBopMBaHHa, BKgranawTb: BiK, HagMipHHH picT кoпнтцeвoro pory, Magy tob^hhy nigomBH, Mi®-nagb^BHH gepMaTHT, BigcyTHicTb мoцioнy, MogoHHy

npogyKTHBHicTb, Macy Tiga, cTpyKTypy кiнцiвoк i KicToK (van Amsel and Shearer, 2006).

3rigHo 3 oTpuMaHHMH gaHHMH (Izdepskyi and Kulynych, 2006), ochobhhmh npuHHHaMH rHiHHo-3anagbHux пpoцeciв y gigaH^ пagbцa e ge$opмaцii Konure^, BigcyTHicTb y rocnogapcTBax opraHi3oBaHoi ngaHoBoi opToneguHHoi po6oTH. OgHHM i3 ^aKTopiB, aKi cnpuaMTb po3BHTKy naTogorii b gigaнцi nagbua, e Hea-KicHa nigcTugKa a6o ii BigcyTHicTb. npu цboмy BcTaHoBgeHo, ^o rHiHHo-3anagbHi пpoцecн gucTagbHoro Biggigy кiнцiвoк y KopiB cynpoBog®yMTbca HamapyBaHHaM rpu6KiB Ta 6aKTepin, aKi BuaBgaMTb KepaTogiTHHHi Bga-cTHBocTi. Ha $oHi 3HH®eHoi pe3ucTeHTHocTi opraHi3My, ixHboMy po3BHTKy cnpHae TpHBage H HeKoHTpogboBaHe BHKopHcTaHHa gHme ogHHx aHTH6ioTHKiB 6e3 npoTHrpH-6KoBHx 3aco6iB.

y cTpyKTypi 3axBopMBaHb mh^bok 3HaHHe мicцe nocigaMTb h xBopo6u cyrgo6iB iH^eKqiÖHoro Ta HeiH-^eKqinHoro noxog®eHHa. 3age®Ho Big yMoB yTpuMaH-Ha, 3axBopMBaHicTb Ha apTpuT Mo®e cTaHoBHTu Big 3 go 12%. npuHHHaMH 3axBopMBaHb 3ge6igbmoro BBa®aMTb bhcokhh piBeHb TpaBMaTH3My, ceнcн6igiзaцiм opraHi3-My BHacgigoK aHTureHHoro HaBaHTa®eHHa Ta 3HH®eHHa iMyHogoriHHoi peaKTHBHocTi opraHi3My (Panko et al., 2003).

BunagKH 3axBopMBaHHa Ha apTpuT iH^eKqiÖHoi eTi-ogorii oco6guBo HacTi y TegaT. TaK, 3a HaaBHocri npeHa-TagbHoi iH^eKqii Mo®yTb Hapog®yBaruca TegaTa, b aKux nepeBa®Ho 6yBaMTb BunagKH nogiapTpuTy (Hamota et al., 2006).

iH^eKqinHHH apTpuT, ^o BHKguKaeTbca MiKpoopraHi-3MaMH, Mo®e 6yTH nepBHHHHM (npu npaMoMy npoHHK-HeHHi b cyrgo6), btophhhhm (npu nomupeHHi 3 cycig-Hboi gigaHKH Tiga) hh TpeTHHHHM (npu ceптнцeмii hh MeTacTa3ax i3 gigaHKH, BiggageHoi Big cyrgo6a). npu TpeTHHHoMy Tuni nomupeHHa, aK цe TpangaeTbca y TegaT npu nynKoBin i npeHaTagbHin iH^eKqiax, nepeBa®Ho 6yBaMTb BunagKH nogiapTpuTy, ToMy 3axBopMBaHHa iHogi Ha3HBaMTb «HeoHaTagbHHM nogiapTpHToM» (Hamota et al., 2006).

ApTpuTHi пpoцecн He3apa3Hoi eTiogorii HacTo peecr-pyMTbca y BigrogiBegbHoro MogogHaKy xygo6u, oco6guBo 3a yMoB нeпoвнoцiннoi rogiBgi (HecTaHa MiHepagbHux peHoBHH Ta BiraMiHiB, HacaMnepeg BiTaMi-Hy D) Ta BigcyTHocTi aKTHBHoro мoцioнy. npu ^oMy naTogoriHHHH пpoцec, 3a3BHHan, Ha6yBae o3HaK ocTeoo-xoHgpo3y i peecTpyeTbca B ocHoBHoMy B 6araTonoBepxoBHx cyrgo6ax 3 TyruM 3HgeHyBaHHaM oKpeMHx ixHix mapiB (3angecHoBHH, 3an'acTKoBHH). TaKe ypa®eHHa HepigKo TpaKTyeTbca aK apTpo3, ^o e noMUMKoeuM (Borysevych, 2000).

BHacgigoK MexaHiHHoro mpaeMyeann^ ypa®eHHx ocTeoxoHgpo3oM (ocTeoxoHgponaTieM) cyrgo6iB 6igbma HMoBipHicTb BHHHKHeHHa pi3HoMaHiTHHx ycKgagHeHb (KgiHiHHux $opM acenTHHHoro apTpuTy, ge^opMyMHHx apTpuTiB).

XpoHiHHi 6e3eKcygaTHBHi npo^cu b cyrgo6ax, oc-hobom naToreHe3y aKux e gucTpo^iHHo-gereHepaTHBHi 3MiHH, y BeguKoi poraToi xygo6u 3a ocreogHcTpo^il BuaBgaMTbca b ycix TBapuHH, a npoaB 3axBopMBaHHa Mo®e 6yTH aK y KgiHiHHiH, TaK i cy6KgiHiHHin ^opMax. KgiHiHHo 3axBopMBaHHa npoaBgaeTbca nopymeHHaM

статично1' та динашчно1' фyнкцiй кшщвок, збiльшeн-ням вeличини oкрeмиx cyглoбiв, знижeнням продук-тивнocтi тощо. Остову cyбклiнiчнoï форми cтaнoвить yрaжeння cyбxoндрaльнoï кicткoвoï тканини та хряща, яте на початкових cтaдiяx захворювання виявляeтьcя за допомогою додаткових cпeцiaльниx мeтoдiв до^-джeння, зoкрeмa рeнтгeнoгрaфieю. В oкрeмиx госто-дaрcтвax за прив'язного утримання тварин, ocoбливo нaприкiнцi зимово-стшлового пeрioдy, захворювання ocтeoxoндрoзoм (ocтeoxoндрoпaтieю), включаючи cyбклiнiчнy форму, мoжe охоплювати до 100% пого-лiв'я. Лджe в його розвитку, ^м загальновизнаних eтioлoгiчниx чинник1в ocтeoдиcтрoфiï (нecтaчa Са, Р, вггамшу D), пeвнe знaчeння мае cyкyпнicть фaктoрiв, бeзпoceрeдньo зумовлюючих, провщних i cприяючиx, а також cy^raix, що так чи iнaкшe порушуе морфо-фyнкцioнaльний бaлaнc хряща i глибшe розташовано1' кicткoвoï тканини, cинoвiaльнoï рiдини i хряща (Krupnyk, 2000; Hamota et al., 2004; Krupnyk, 2004).

Висновки

1. В умовах молочних кoмплeкciв, кiлькicть тварин iз yрaжeннями тканин пaльцiв cтaнoвить 2025%; зoкрeмa, виразку Pycтeргoльцa дiaгнocтyють у 15-65% випадк1в.

2. У cтрyктyрi захворювань кiнцiвoк знaчнe мю-цe пociдaють захворювання cyглoбiв iнфeкцiйнoгo та нeiнфeкцiйнoгo пoxoджeння; зaxвoрювaнicть на артрит мoжe cтaнoвити ввд 3 до 12%; захворювання ocre-охондрозом (ocтeoxoндрoпaтieю), включаючи cyбклi-шчну форму, мoжe охоплювати до 100% пoгoлiв'я.

3. На виникнeння захворювань кшщвок у худо-би впливае ряд фaктoрiв: умови гoдiвлi, догляду, утримання, стан довкшля, ceзoннicть, вш та фiзioлoгi-чний cтaн тварини, cy^rai хвороби i гeнeтичнa cx^ льнicть. Пoрyшeння та змiни останшх можуть викли-кати захворювання кшщвок матового xaрaктeрy, що призводить до значних eкoнoмiчниx втрат.

Бiблiографiчнi посилання

Mordak, R. (2008). Kulawizny u krow -wieloprzyczynowy problem zdrowotny. Zycie Weterynaryjne. 83(4), 288-291. van Amsel, S.R., Shearer, J.K. (2006). Review of Podo-dermatitis Circumcripta (Ulceration of the Sole) in Dairy Cows. J. Vet Intern Med. 20, 805-811. Borysevych, V.B. (2000). Khvoroby kintsivok u tvaryn. Visnyk Bilotserkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu. Bila Tserkva. 13(1), 14-19 (in Ukrainian).

Veremej, Je.I., Zhurba, V.A. (2003). Rasprostranenie i profilaktika zabolevanij pal'cev i kopytec u krupnogo rogatogo skota. Veterinarnaja medicina Belarussii. 2, 32-35 (in Russian). Vlasenko, V.M. (2000). Suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku veterynarnoi khirurhii. Visnyk Bilotserkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu: Zb.nauk.prats. Bila Tserkva. 13, 1, 8-14 (in Ukrainian).

Hamota, A.A., Krupnyk, Ya.H., Tsisinska, S.V. (2004). Osoblyvosti patohenezu osteokhondrozu (ostekhondropatii) u khudoby. Nauk.visnyk Lviv. derzh. akad. vet. medytsyny im. S.Z. Gzhytskoho. 6(3), 60-66 (in Ukrainian).

Hamota, A.A., Zaviriukha, V.I., Krupnyk, Ya.H., Tsisinska, S.V., Leno, Yu.M. (2010). Patohenez dystrofichnykh protsesiv sukhozhyl ta suhlobiv vysokoproduktyvnykh koriv. Nauk.visnyk Bilotserkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu. Bila Tserkva: BDAU. 4(76), 38-42 (in Ukrainian).

Hamota, A.A., Krupnyk, Ya.H., Tsisinska, S.V. (2006). Profilaktyka ta likuvannia artrytiv u teliat. Visnyk Bilotserkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu. 41, 27-33 (in Ukrainian).

Gorb, N.N., Glushhenko, V.V. (2009). Rasprostranenie, jetiologicheskie faktory, razrabotka i analiz kompleksnoj terapii jazvy Rustergol'ca. vetport.ru. Novosibirskij veterinarnyj portal. Materialy veterinarnoj konferencii. Novosibirskij GAU (in Russian).

Eliseev, A.N., Stepanov, A.A., Chunihin, P.V., Tolkachev, V.A. (2011). Gnojno-nekroticheskie porazhenija tkanej pal'cev korov v uslovijah molochnogo kompleksa. Vestnik Kurskoj gosudarstvennoj sel'skohozjajstvennoj akademii. 6(6), 66-68 (in Russian).

Iroshnikov, A.V. (2011). Preparat «Bestim» v kompleksnom lechenii krupnogo rogatogo skota s porazheniem kopytec jazvoj Rustergol'ca. avtoref. dis... kand.vet.nauk: 06.02.04. S.-Peterb. gos. akad. vet. mediciny. Sankt-Peterburg, 19 (in Russian).

Izdepskyi, V.I., Kulynych, S.M. (2006). Etiolohiia hniino-zapalnykh protsesiv dilianky paltsia u koriv u zymovo-stiilovyi period ta yikh likuvannia. Visnyk Bilotserkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu: Zb.nauk. prats. Bila Tserkva. 41, 47-55 (in Ukrainian).

Kozii, V.I. (2006). Zminy pokaznykiv hormonalnoho stanu ta yikh vplyv na zakhvoriuvanist vysokoproduktyvnykh koriv u diliantsi paltsia. Visnyk Bilotserkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu. Bila Tserkva, 89-95 (in Ukrainian).

Krupnyk, Ya.H. (2000). Diahnostychni testy dlia doslidzhennia khudoby pry osteokhondrozi (ostekhondropatii). Nauk.visnyk Lviv. derzh. akad. vet. medytsyny im.S.Z. Gzhytskoho. 2(3-4), 118-122 (in Ukrainian).

Krupnyk, Ya.H., Mysak, A.R., Tsisinska, S.V., Demydiuk, S.K. (2013). Osteodystrofiia velykoi rohatoi khudoby: osnovni faktory, patohenetychni mekhanizmy, profilaktychni zakhody. Veterynarna medytsyna Ukrainy. 7, 15-21 (in Ukrainian).

Krupnyk, Ya.H. (2004). Patomorfolohiia osteokhondrozu (ostekhondropatii) velykoi rohatoi khudoby. Nauk. visnyk Lviv. derzh. akad. vet. medytsyny im. S.Z. Gzhytskoho. 6(1), 83-95 (in Ukrainian).

Ladanova, M.A., Stekol'nikov, A.A. (2015). Lechenie KRS so specificheskoj jazvoj podoshvy. Materialy II Mezhdunarodnogo Kongressa VETistanbul Group

Sankt-Peterburgskaja gos. akad. vet. med. 2015. Izd.: Tipografija OOO «TOPPRINT». Rossija (in Russian).

Levchenko, V.I., Petrenko, O.S., Melnyk, A.Iu. (2009). Stan fosforno-kaltsiievoho obminu u vysokoproduktyvnykh koriv. Nauk.visnyk Lviv. nats. un-tu. vet. medytsyny im. S.Z. Hzhytskoho. 11, 2(41), 166-170. (in Ukrainian).

Panko, I.S., Vlasenko, V.M., Rublenko, M.V. (2008). Zahalna veterynarna khirurhiia. Bila Tserkva: Bilotserkivskyi derzhavnyi ahrarnyi universytet (in Ukrainian).

Panko, I.S., Vlasenko, V.M., Hamota, A.A. (2003). Spetsialna veterynarna khirurhiia. Bila Tserkva: BDAU (in Ukrainian).

Poliakovskyi, V.M., Shevchenko, L.V., Mykhalska, V.M., Maliuha, L.V., Zublenko, K.V. (2015). Tsilorichna stiilova systema utrymannia velykoi rohatoi khudoby: perevahy ta nedoliky. Silskyi hospodar. 1-3, 34-41 (in Ukrainian).

Rukol', V.M. (2014). Rasprostranenie i nozologija hirurgicheskih boleznej u krupnogo rogatogo skota. Veterinarija. Farm Animals. 2, 44-48 (in Russian).

Khomyn, N.M. (2006). Aseptychni pododermatyty u velykoi rohatoi khudoby (etiolohiia, patohenez, profilaktyka ta likuvannia): avtoref. dys. d-ra. vet.

nauk: 6.07.06. Bilotserk.derzh.ahrar.u-t. Bila Tserkva, 33 (in Ukrainian).

Khomyn, N.M. (2013). Osoblyvosti perebihu hniinoho pododermatytu u koriv. Naukovyi visnyk LNUVMtaBT imeni S.Z. Gzhytskoho. 15, 3(57), 351357 (in Ukrainian).

Khomyn, N.M. (2005). Profilaktyka aseptychnoho pododermatytu u koriv. Visnyk Bilotserkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu. Bila Tserkva. 34, 180-187 (in Ukrainian).

Tsisinska, S.V. (2004). Dynamika patohenetychnykh pokaznykiv i terapiia zapalnykh protsesiv dystalnoi dilianky kintsivok u velykoi rohatoi khudoby (kliniko-eksperymentalni doslidzhennia) : avtoref. dys... kand. vet. nauk: 16.00.05. Bilotserk. derzh. ahrar. un-t. Bila Tserkva, 19 (in Ukrainian).

Cherniak, S.V., Nahornyi, V.V., Stadnyk, P.O. (2006). Poshyrennia ta likuvannia hniino-nekrotychnykh protsesiv u diliantsi paltsiv u koriv. Visnyk Bilotserkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu. Bila Tserkva, 180-187 (in Ukrainian).

Received 1.10.2017 Received in revised form 23.10.2017 Accepted 2.11.2017