CC BY
72
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9231
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua
UDC 619:615.5-002:636.2
Quality of cows hoof horn by purulent pododermatitis
N.M. Khomyn1, A.R. Mysak1, S.V. Tsisinska1, V.V. Pritsak1, Yu.M. Lenyo1, M.M. Khomyn2
1Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine 2Institute of Animal Biology NAAS, Lviv, Ukraine
Khomyn, N.M., Mysak, A.R., Tsisinska, S.V., Pritsak, V.V., Lenyo, Yu.M., & Khomyn, M.M. (2018). Quality of cows hoof horn by purulent pododermatitis. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 151-155. doi: 10.32718/nvlvet9231
The article deals with the results of biochemical and biophysical search of hoof horn of clinically healthy cows and patients with purulent pododermatitis. It is known that the development of the inflammatory process in the area of the hoof, in particular, for purulent inflammation of the producing layer of the skin, affects not only the general condition of the organism of animals, but also the biochemical indices of the hoof horn of the cows. Thus, in the epidermis of cows hoof for purulent pododermatitis, there is a probable increase by 3.7% moisture content and by 26.8% - the concentration of SH-groups in the tendency to reduce the concentration of ash, fat and protein. These changes indicate a slowdown in the keratinization and accumulation process, as a result, in the hoof horn of the epidermis, excessive moisture content. It was found that other biochemical indices influence the state of the hoof horn, in particular, the concentration in the epidermis of the hemispheres of sulfur, keratoses, calcium. Thus, for purulent pododermatitis, the sulfur content decreases by 17.1°%, calcium - 12.3%, which indicates a deterioration of keratinization processes, which is confirmed by the redistribution of sulfur concentration in keratoses, namely an increase of 2.9% of the contents of a-keratosis and 3.7% was g-keratosis. In the process of keratinization, microelements, in particular copper and zinc, play an important role. For purulent inflammation of the producing layer of the skin of the cows hoof, a decrease in the concentration of these mineral substances is observed on 17.9 and 13.9%, respectively. Changes in the biochemical indices of the epidermis in the cows hoof for purulent pododermatitis also affected its biophysical properties. Thus, the density of the hoof horn was decreased by 7.3%, and the hardness by - 2.5%. Consequently, purulent pododermatitis is accompanied by changes in certain biochemical and biophysical parameters of the hoof horn, which reflects the processes occurring in the epidermis of hoof and is one of the triggers of the development of inflammation of the skin of the cows hoof.
Key words: hoof horn, cows, macroelements, density, hardness, pododermatitis, microelements.
Яюсть копитцевого рогу KopiB за гншного пододерматиту
Н.М. Хомин1, А.Р. Мисак1, С.В. Цюшська1, В.В. Прицак1, Ю.М. Леньо1, М.М. Хомин2
'Л-beiecbKuu нацiональний утверситет ветеринарног медицини i бiотeхнологii iMem С.З. Гжицького, м. Л-eie, Укра'та
21нститут бюлоги тварин НААН, м. Л-eie, Украша
У статт! наведенi результаты бюхтгчних та бюфьзичних досл^джень копитцевого рогу клтгчно здорових коргв та хворих на гншний пододерматит. Вiдомо, що розвиток запального процесу в дглянщ копитець, зокрема за гншного запалення продукуючого шару основи шмри, не тгльки позначаеться на загальному стан тварин, а й вiдображаeтbся в бюхгмачних показниках копитцевого рогу корiв. Так, в етдержа копитець корiв за гншного пододерматиту спостер!гаеться вiрогiднe збгльшення на 3,7% умкту вологи та на 26,8% - концетраци SH-груп за тенденцп до зменшення концентраци золи, жиру i бшка. Ц змши свiдчатb про сповi-льнення процесу кератитзаци та накопичення, внаслгдок цього у копитцевому розг етдермгсу надмгрного вмгсту вологи. Встанов-лено, що на стан копитцевого рогу впливають й тш1 бюхт1чш показники, зокрема концентращя в етдермт копитець Сульфуру, кератоз, Кальцю. Так, за гншного пододерматиту ум\ст Сульфуру зменшуеться на 17,1%%, Кальцю - на 12,3%, що св!дчить про пог1ршення процес!в кератитзацп, тдтвердженням чого е перерозподгл концентраци Сульфуру в кератозах, а саме збгльшення на
Article info
Received 25.10.2018 Received in revisedform
27.11.2018 Accepted 28.11.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-067-894-17-12 E-mail: nadiakhomyn@ukr.net
Institute of Animal Biology of NAAS, Stusa Str., 38, Lviv, 79000, Ukraine.
2,9% eMicmy a-кepamoз ma на 3,7% - у-керашоз. У процеci кepamuнiзaцiï важливу роль вiдiгpaюmь maкoж мiкpoeлeмeнmи, зокрема Купрум ma Цинк. За гншного зaпaлeння продукуючого шару основи штри коnumeць кopiв cпocmepiгaemьcя змвншгння кoнцeнmpaцiï цих моральных peчoвuн вiдnoвiднo на 17,9 ma на 13,9%. Змти бioxiмiчнux показнимв eniдepмicy кonumeць кopiв за гнтного подо-дepмamumy позначилися й на його бioфiзuчнux впа^^о^ях. Так, щ^ьш^ь кonumцeвoгo рогу змeншuлacь на 7,3%, а mвepдicmь на - 2,5%. Оmжe, гншний noдoдepмamum cynpoвoджyemьcя змтами oкpeмux бioxiмiчнux ma бioфiзuчнux napaмempiв кonumцeвoгo рогу, що вiдoбpaжae прощси, як вiдбyвaюmьcя в eniдepмici копиmeць i e одним з пусковш мexaнiзмiв poзвumкy зanaлeння основи шкри копиmeць кopiв.
Ключовi слова: кonumцeвuй рis, корови, мaкpoeлeмeнmu, щiльнicmь, mвepдicmь, noдoдepмamum, мiкpoeлeмeнmu.
Вступ
Вiдoмo, щo xвoрoби топите^, зoкрeмa пoдoдepмa-тити y кoрiв, дocить пoширeнi, ocoбливo в yмoвax cтiйлoвoгo yтримaння. Вoни викликaють бoлючicть, кульгавють i, як га^док, знижeння ^o^raraMc^, шплин^ть, щo rep^o призвoдить дo ^pe^a^oi' вибpaкoвки цшнт y пpoдyктивнoмy i плeмiннoмy плaнi твapин (Borysevych, 2000; Rublenko et al., 2014). Ввaжaeтьcя, щo згачга кiлькicть пaтoлoгiчниx ^o^-ciв y дшянщ пaльцiв пoв'язaнa з yмoвaми yтpимaння твapин, piвнeм ïx гoдiвлi, вiдcyтнicтю мoцioнy, rnco-ляцп, peгyляpнoï кopeктyючoï poзчиcтки кoпитeць тoщo (Panko, 1998; Kohut and Borysevych, 2003; Izdepskyi et al., 2010).
Haйлeгшoю фopмoю зaпaлeння ocнoви шк1ри то-питeць e вoгнищeвo-дpiбнoгeмaтoмний пoдoдepмaтит, який мae лoкaльний xapaктep i винигае здeбiльшoгo в peзyльтaтi кopoткoтpивaлoгo нaдмipнoгo тиcкy нa oкpeмi ceгмeнти пдошви. Haтoмicть в ocнoвi виник-шння eкcyдaтивнo-aceптичнoгo пoдoдepмaтитy лe-жить тpивaлий пoмipнo-нapocтaючий тиcк нa вcю пoвepxню пiдoшви y зв'язку з габутими вaдaми rooc-тaви кiнцiвoк, a тaкoж з нeзaдoвiльними yмoвaми гoдiвлi тa yтpимaння, ocoбливo пpив'язнoгo, зa вдау-тнocтi мoцioнy тoщo (Borysevych and Khomyn, 2002). Cepeд piзниx фopм пoдoдepмaтитiв нaйбiльш зaгpoз-ливими e ypaжeння кoпитeць зapaзнoï eтioлoгiï (Borysevych et al., 2004; Khomyn et al., 2018).
Як вiдoмo, пoдoдepмaтити poзвивaютьcя y ^o^-кyючoмy шapi ocнoви шк1ри кoпитeць, зoвнi вкpитиx opoгoвiлим eпiдepмicoм, який зaxищae кoпитця вiд мexaнiчниx тa mmHx пoшкoджeнь i фopмyeтьcя у ^o^ci кepaтинiзaцiï, cyть якoгo пoлягae у тому, щo в кepaтинoцитax пpoдyкyючoгo шapy eпiдepмicy топи-тeць га пoчaткoвoмy eтaпi cинтeзyeтьcя бiлoк ^paTO-гiaлiн, який згoдoм пepeтвopюeтьcя в ^eraparan У зepниcтoмy шapi eпiдepмicy кoпитeць вiдбyвaeтьcя дeзiнтeгpaцiя кepaтинoцитiв; вoни втpaчaють як внут-piшньoклiтиннi opгaнeли, тaк i клiтиннy мeмбpaнy. Ha цьoмy eтaпi вiдбyвaeтьcя ocтaтoчнe "дoзpiвaння" бш-кa кepaтинy (пoлiпeптид, yтвopeний шляxoм з'eднaння aмiнoкиcлoтниx зaлишкiв у лaнцюгy), який yщiльнюeтьcя, втpaчae вoлoгy i пepeтвopюeтьcя в poгoвий шap eпiдepмicy кoпитeць. У пpoцeci crnrnray кepaтинy вiдбyвaeтьcя тpaнcфopмaцiя (oкиcнeння) cyльфгiдpiдниx (-SH-) груп мeтioнiнy i циcтeïнy (^e-кepaтин) nntóoicnx шapiв eпiдepмicy в диcyльфiднi (-S-S-) зв'язки цистину (кepaтин) poгoвoгo шapy топ-тeць, тoбтo змeншeння кiлькocтi циcтeïнy i збiльшeн-ня - цистину. Диcyльфiднi групи циcтинy у виглад пoпepeчниx мicткiв пoв'язyють пoлiпeптиднi лaнцюги кepaтинy мiж coбoю (чим бiльшe пoпepeчниx зшивoк,
тим мiцнiший i стшкший кoпитцeвий piг; пoки дтеу-льфiднi мicтки мiж мoлeкyлaми ж пoшкoджeнi, œpa-тин нepoзчинний i стшкий дo впливу нecпpиятливиx фaктopiв зoвнiшньoгo cepeдoвищa). Вэжливу poль в ^o^ci кepaтинiзaцiï вiдiгpaють тaкi мaкpo-i мiкpo-eлeмeнти, як Сульфур (артовм^т aмiнoкиcлoти), Купрум, Цинк (кaтaлiзaтopи ^o^cy кepaтинiзaцiï), Кaльцiй, Фocфop (мiжклiтиннa cпaйкoвa peчoвинa) (Borisevich, 1996; Borysevych et al., 2009).
%му мemoю poбoти бyлo вcтaнoвлeння якocтi то-питцeвoгo poгy кopiв зa гнiйнoгo пoдoдepмaтитy шляxoм вивчeння бioxiмiчниx i бioфiзичниx влacтивo-cтeй eпiдepмicy кoпитeць.
Мaтерiaл i методи дослiджень
Дocлiджeння пpoвoдили у гocпoдapcтвax Львiвcь-кoï oблacтi нa кopoвax чopнo-pябoï пopoди у зимoвo-cтiйлoвий пepioд зa прив^зтого yтpимaння твapин нa дepeв'янiй пiдлoзi. Бyлo cфopмoвaнo 2 групи кopiв (кoнтpoльнa i дocлiднa) пo 5 твapин у кoжнiй, пiдiбpa-нт зa пpинципoм aнaлoгiв щoдo вщу, мacи тiлa, npo-дyктивнocтi; ^ш^льта гpyпa - клiнiчнo здopoвi кopoви, дocлiднa - xвopi нa гншний пoдoдepмaтит.
Були пpoвeдeнi бioxiмiчнi тa бioфiзичнi дocлi-джeння кoпитцeвoгo poгy у нopмi тa зa гаштого зaпa-лeння пpoдyкyючoгo шapy ocнoви шк1ри кoпитeць.
Тaк, yмicт вoлoги визнaчaли cтaбiльним втеушу-вaнням зpaзкa дo пocтiйнoï вaги, кiлькicть зoли - шля-xoм oзoлeння зpaзкa у мyфeльнiй пeчi, yмicт жиру -га aпapaтi Coкcклeтa, шляxoм eкcтpaгyвaння жиру з дocлiджyвaнoгo мaтepiaлy зa дoпoмoгoю opгaнiчниx poзчинникiв тa бiлкa - нa aпapaтi Кьeльдaля (Lebedev and Usovich, 1986; Vlizlo et al., 2012). Кepaтoзи визга-чaли зa мeтoдoм Кopфiлдa у мoдифiкaцiï I.A. Maкapa; кepaтoзи iдeнтифiкoвaнi як бiлкoвi peчoвини, як1 ввд-пoвiдaють piзним cтpyктypним кoмпoнeнтaм кoпит-цeвoгo poгy. Тaк, aльфa-кepaтoзи вiдпoвiдaють бiлкy мiкpoфiбpил клiтин кopтeкca; бeтa-кepaтoзи - цe мeм-бpaни вepeтeнoпoдiбниx клiтин тa клiтинниx ядep (кyтикyлa), гaмa-кepaтoзи - мiжвoлoкниcтa cy6CTan-щя, якa являе coбoю цeмeнтyючy peчoвинy, тoбтo мaтpикc вoлoкнa (Makar, 1992). Визнaчeння SH-груп тa Cyльфypy пpoвoдили xiмiчними мeтoдaми, yмicтy Кaльцiю, Купруму, Цинку тa Кoбaльтy - мeтoдoм aтoмнo-aбcopбцiйнoï cпeктpoфoтoмeтpiï (L'vov, 1986; Levickij, 1997; Lebedev and Usovich, 1986; Vlizlo et al., 2012), a Фocфopy - фoтoкoлopимeтpичним мeтoдoм зa А.Т. Уcoвичeм (Lebedev and Usovich, 1986). Кpiм тoгo, щiльнicть кoпитцeвoгo poгy визнaчaли шляxoм ^po-cтaтичнoгo звaжyвaння, a твepдicть - зa мeтoдoм Бри-нeля (Iveronova, 1997).
Отpимaнi чиcлoвi дaнi oбpoбляли зa дoпoмoгoю
стандартного пакету статистичних програм Mюrosoft EXCEL.
Результати та \х обговорення
Запальш процеси основи шшри копитець бувають довол1 часто, оск1льки ця тканина розм1щуеться без-посередньо шд роговою капсулою 1 насамперед шд-даеться р!зномаштним негативним впливам. Розвиток запального процесу в цш дшянщ пальця не тшьки позначаеться на загальному стат тварин, а й вщобра-жаеться у б1ох1м1чних показниках копитцевого рогу кор1в. Так, у копитцевому роз! кор1в за гншного подо-дерматиту спостер1галося збшьшення на 3,7% (Р < 0,05) вмюту вологи, що становить 32,5 ± 0,83 проти 36,2 ± 1,27% та концетрацп SH-груп - на 26,8% (Р < 0,05), яка складае 33,2 ± 1,64 проти 42,1 ± 2,34 мкмоль/г у ешдермю! клшчно здорових кор1в за тен-денци до зменшення вмюту золи, жиру 1 бшка. Ц змши сввдчать про спов1льнення процесу кератишза-ци (високий вмют прекератину) та накопичення вна-слвдок цього у копитцевому роз! ешдермюу надшрно-го вмюту вологи (табл. 1).
Основним неоргашчним компонентом кератину е Сульфур, яка в оргашзм! тварин е у вигляд оргашч-них та неоргашчних сполук 1 входить до складу цис-те!ну, цистину 1 метюшну - найважливших амшоки-слот рогу 1 бере безпосередню участь у процесах ке-ратишзацп (Molokanov, 1995).
Дослщженнями встановлено, що у копитцевому роз! кор1в дослщно! групи спостер1галось зменшення концентраци арки на 17,1% (Р < 0,001), що становить 17,35 ± 0,335 проти 14,38 ± 0,464 г/кг (табл. 2).
Таблиця 1
Бюх1м1чш показники копитцевого рогу кор1в у норм! та за гншного пододерматиту, М ± т, п = 5
Показники -^-:-
_контрольна_досл1дна
Волога, % 32,5 ± 0,83 36,2 + 1,27*
Зола, % 1,09 + 0,03 1,02 + 0,05
Жир, % 0,06 + 0,01 0,04 + 0,002
Бшок, % 89,2 + 0,57 87,6 + 0,42
Кератози, %:
- альфа, 63,6 + 0,58 66,5 ±1,03*
- бета, 14,5 + 0,27 15,3 ± 0,35
- гама, 21,9 + 0,33 18,2 ± 0,64***
ВН-групи, мкмоль/г 33,2 + 1,64 42,1 ± 2,34*
Примтка: у цш \ наступних таблицях в1ропдтсть р1зниць м1ж контрольною [ досл1дною трупами враховували: * - Р < 0,05; **- Р < 0,01, *** - Р < 0,001
Однак, як ввдзначае 1.А. Макар (1992), Сульфур у фракщях кератоз розмщений у нер1вних к1лькостях. Вщомо, що у-кератози мютять майже втрич1 бшьше Сульфуру, шж дв1 шш1 фракци разом узят й тому можуть бути штегральним показником забезпеченосп Сульфуром копитцевого рогу та нормального проть кання у ньому процеав кератиногенезу (Макаг, 1992). Вважаеться, що у-кератози, яш входять до складу цементуючо! речовини е сульфатованими мукополь
сахаридами, як1 беруть безпосередню участь у кера-тоутворенш
Таблиця 2
Вмют мшеральних речовин у копитцевому роз! кор1в у норм! та за гншного пододерматиту, М ± т, п = 5
Показники -^-:-
_контрольна_досл1дна
Кальцгй, г/кг 1,79 ± 0,065 1,57 ± 0,038*
Фосфор, г/кг 1,21 ± 0,020 1,29 ± 0,057
Сульфур, г/кг 17,35 ± 0,335 14,38 ± 0,464***
Купрум, мг/кг 22,13 ± 0,595 18,17 ± 0,808**
Цинк, мг/кг 18,33 ± 0,285 15,79 ± 0,588**
Дослвдження вмюту кератоз у копитцевому роз! кор1в контрольно! 1 дослщно! групи мали сво! особли-востг Так, концентращя а-кератоз у копитцевому роз! кор1в за гншного пододерматиту в!ропдно зросла на 2,9, а у-кератоз - знизилась на 3,7%, що складае ввд-поввдно 63,6 ± 0,58 проти 66,5 ± 1,03 та 21,9 ± 0,33 проти 18,2 ± 0,64% (табл. 1).
1ншим важливим макроелементом в ешдермю! копитець е Кальцш, за учасп якого формуються рогов! утворення. Вщомо, що кальщевий гомеостаз впливае на мщнють копитцевого рогу, оск1льки Кальцш, коа-гулюючись у матрикс ешдермюу, забезпечуе оптима-льш бюф!зичш властивосл копитцевого рогу. Варто зазначити, що в цш частиш пальця накопичуеться так званий лабшьний Кальцш, вмют якого регулюеться надходженням його з корм1в рацюну (Levickij, 1997). Встановлено, що концентрац1я Кальцш в ешдермю! копитець кор1в за гншного пододерматиту зменшила-ся на 12,3% (Р < 0,05) 1 становила 1,79 ± 0,065 проти 1,57 ± 0,038 г/кг (табл. 2).
У процеа кератишзаци важливу роль вщграють також мшроелементи, зокрема Купрум, Цинк тощо. 1они Купруму катал1зують перетворення сульфпдри-льних груп прекератину у дисульфщш групи кератину, тобто вони певним чином л1мггують процес кератишзаци. Кр1м того, юни Купруму разом з ферментом л1зилоксидазою та Оксигеном беруть безпосередню участь у формуванш поперечних м1жковалентних зв'язшв у колагенових волокнах; це певним чином зумовлюе мехашчну стшкють також 1 дерми копитець (Serov аМ Shehter, 1989). Нашими дослщженнями встановлено, що концентращя Купруму в ешдермю! копитець тварин контрольно! групи становить 22,13 ± 0,595 мг/кг, тимчасом як у дослщно! - в1ропдно зни-жуеться на 17,9% 1 складае 18,17 ± 0,808 мг/кг.
Важливу роль у роговому метаморфоз! ешдермюу вщграе Цинк, особливо за формування м'якого кератину (Borisevich, 1996). За нестач! цинку виникае незавершений кератиногенез (паракератоз); рогоутво-рення порушуеться внаслвдок втрати кл!тинами здат-ност! утворювати кератог!ал!н. Р!г стае менш щ!ль-ним. Зменшення умюту Цинку в копитцевому роз! сприяе виникненню некробактер!озу, ! копитця за-знають деформац!! (Borisevich, 1996).
Так, в епвдермю! копитець кор!в за гншного пододерматиту концентращя цього мжроелементу стано-
BHTb 15,79 + 0,588 Mr/Kr, ^0 Ha 13,9% BiporigHO MeHme Big Be^HHHHH KompojbHoro noKa3HHKa.
OT^e, 3axBopMBaHHH xaparcreproyeTbca Bupa^eHHM 3MeHmeHHHM KOH^HTpauii Kajb^ro, Cyjb^ypy, Kyn-pyMy, ^HKy Ta y-KepaTO3 Ha Tjii 3pocraHHa piBHa SH-rpyn Ta a-KepaTO3.
Пpоцecн, aKi BigöyBaroTbca y ®HBm npupogi, 6ygy-hh nacTHHOM MaTepiajbHoro CBiTy, nignopagKOByMTbca o6 'cKTHBHHM $i3HHHHM 3aKOHaM, 3OKpeMa 3aKOHaM Me-xaHiKH ^ogo noKa3HHKiB ^ijbHocTi, TBepgocTi, onopy go cTHpaHHa, aKi nopag 3 iHmHMH 6io$i3HHHHMH napa-MeTpaMH 6e3nocepegHbO 3ane®HTb Big ^yHKuioHanbHoro cTaHy opraHi3My 3arajOM Ta OKpeMHx Horo HacTHH 30K-peMa i 3MiHMMTbca 3ane®H0 Big oco6jHBocTen BnjHBy pi3HHx ^aKTopiB 3OBHimHboro cepegoBH^a (Molokanov, 1991; Iveronova, 1997). 3 orjagy Ha ^ 6yjH npoBegeHi 6io$i3HHHi gocjig^eHHa (^ijbHicTb, TBepgicTb) enigep-Micy y KjiHiHHO 3gopoBHx KopiB Ta 3a rHiHHoro 3anajeH-Ha ochobh mKipu Konnre^ (Ta6j. 3).
TaK, y KopiB KOHTpojbHoi' rpynu BCTaHOBjem goBOji BucoKi 6io$i3HHHi napaMeTpu pory nigomBH Konnre^, a caMe BejHHHHa n0Ka3HHKa ^ijbHocTi cKjagae 1,092 + 0,018 r/cM3, TBepgocTi - 147,3 + 33,12 Krc/cM2.
3
Eio$i3HHHi noKa3HHKH копнтцeвоrо pory KopiB y HopMi Ta 3a rHiHHoro nogogepMaTHTy, M + m, n = 5
noKa3HHKH -^-:-
_KOHTpojbHa_gocmgra
Bimmen,, r/cM3 1,092 + 0,018 1,012 + 0,005**
TBepgicTb, Krc/cM2 147,3 + 33,12 143,6 + 32,75***
^k noKa3ajH pe3yjbTarH gocnig^eHb, 3a rHiHHoro 3anajeHHa ochobh mKipu Konnre^ y KopiB cnocrepira-jh 3MiHH 3 6oKy цнх $i3HKO-MexaHinHHx napaMeTpiB enigepMicy, 3OKpeMa 3MeHmeHHa Ha 7,3% (P < 0,01) ^ijbHocTi Ta Ha 2,5% (P < 0,001) - TBepgocTi Konm^e-Boro pory, ^0 cTaHOBHTb BignoBigHO 1,012 + 0,005 r/cM3 Ta 143,6 + 32,75 Krc/cM2 (ra6j. 3) i cBigHHTb npo norip-meHHa 6io$i3HHHux BjacTHBocTeH enigepMicy, ^0 e nigTBepg^eHHHM nopymeHHa кepaтннiзaцii (He3aBep-meHoi' кepaтннiзaцii), a y noegHaHHi 3 60Jb0B0M peaK-^ero, OHeBHgHO, cnpuae HagMipHOMy BigpocraHHM ko-пнтцeвоrо pory.
OT^e, rHiHHHH nogogepMaTHT cynpoBog^yeTbca 3MiHaMH OKpeMHx 6ioxiMiHHHx Ta 6io$i3HHHux napaMeTpiB Konm^eBoro pory, ^0 Bigo6pa®aroTb cTaH enigepMicy копнтeцb i cBignaTb npo aKicTb копнтцeвоrо pory 3a rHiHHoro 3anajeHHa npogyKyronoro mapy ochobh mKipu Konnre^ KopiB.
Biiciumk'ii
1. 3a rHiHHoro nogogepMaTHTy Mae мicцe 3MeHmeH-Ha концeнтpaцii Cyjb^ypy Ha 17,1%, y-KepaT03 - Ha 3,7%, Kajb^ro - Ha 12,3%, KynpyMy Ha -17,9% i ^h-Ky - Ha 13,9% 3a 36ijbmeHHa BMicTy Bojoru Ha 3,7% Ta a-KepaT03 - Ha 2,9%.
2. 3a rHiHHoro 3anajeHHa npogyKyronoro mapy ochobh mKipu Konnre^ KopiB cnocTepiraeTbca 3MeHmeH-
Ha ^ijbHocTi Ta TBepgocTi BignoBigHO Ha 7,3 i 2,5%.
3. 3a rHiHHoro nogogepMaTHTy y KopiB noripmyeTbca aKicTb Konm^eBoro pory, ^0 nigTBepg^yeTbca 3MiHaMH BejHHHHH OKpeMHx 6ioxiMiHHux Ta 6io$i3HHHux n0Ka3-HHKiB.
nepcneKmueu nodanbwux docnidwenb. ^,ocjig®eHHa 6ygyTb cnpaMOBaHi Ha nomyK hobhx MeTogiB nojinmeHHa aKocTi Konm^eBoro pory KopiB.
References
Borisevich, V.B. (1996). Veterinarnaja ortopedija (bolezni kopytec i kopyt): posinik. Kirovograd: Kirovogradgosizdat (in Russian). Borysevych, B., & Khomyn, N. (2002). Etiopatohenez urazhen kopytets u koriv v umovakh stiilovoho utrymannia. Veterynarna medytsyna Ukrainy, 12, 3234 (in Ukrainian). Borysevych, V.B. (2000). Khvoroby kintsivok u tvaryn. Visnyk Bilotserkiv. derzh. ahrar. un-tu. Bila Tserkva, 13(I), 14-19 (in Ukrainian). Borysevych, V.B., Borysevych, B.V., & Khomyn, N.M. (2009). Zdobutky nanotekhnolohii v likuvanni ta pro-filaktytsi khvorob tvaryn. Nanoveterynariia (vprova-dzhennia inovatsiinykh tekhnolohii): uchbovyi ta praktychnyi posibnyk. Kyiv (in Ukrainian). Borysevych, V.B., Kohut, N.V., & Khomyn, N.M. (2004). Poverkhnevyi ta hlybokyi hniinyi pododer-matyt u koriv. Visnyk Bilotserkiv. derzh. ahrar. un-tu. Bila Tserkva, 28, 8-14 (in Ukrainian). Iveronova, V.I. (1997). Mehanika i molekuljarnaja fizika: fizicheskij praktikum. M.: Vysshaja shkola (in Russian).
Izdepskyi, V.Y., Lazorenko, A.B., Pedan, V.A., & Kazantsev, Yu.V. (2010). Vmist ta rozpodil bilkovo-vuhlevodnykh spoluk u spoluchno-tkanynnykh utvorenniakh kopyta konei. Veterynarna medytsyna, 93, 186-190. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetmed_2010_93_40 (in Ukrainian).
Khomyn, N.M., Mysak, A.R., Tsisinska, S.V., & Pritsak, V.V. (2017). The quality of the hoof horns of cattle and the influence of certain etiological factors. Scientific Messenger LNUVMB, 19(82), 175-179. https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/1 360.
Khomyn, N.M., Mysak, A.R., Iglitskej, I.I., & Pritsak, V.V. (2017). Prevalance and causes of diseases occurrence of cows hooves. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 2226. doi: 10.15421/nvlvet7706. Khomyn, N.M., Mysak, A.R., Tsisinska, S.V., & Pritsak, V.V. (2018). Features of purulent pododermatitis course in cattle. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 286-289. doi: 10.15421/nvlvet8357. Kohut, N., & Borysevych, V. (2003). Vynyknennia pododermatytiv u velykoi rohatoi khudoby vnaslidok travmuvannia kintsivok. Veterynarna medytsyna Ukrainy, 2, 29-30 (in Ukrainian). Lebedev, P.T., & Usovich, A.T. (1986). Metody issledovanija kormov, organov i tkanej zhivotnyh. M.: Rossel'hozizdat (in Russian).
HayKOBHH bíchhk ^HyBME ÍMeHÍ C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 92
Levickij, D.O. (1997). Kal'cij i biologicheskie membrany. M.: Vysshaja shkola (in Russian).
L'vov, B.M. (1986). Atomno-absorbcionnyj spektral'nyj analiz. M.: Nauka (in Russian).
Makar, I.A. (1992). Puti uluchshenija kachestva shersti. K.: Izd-vo USHA (in Russian).
Molokanov, V.A. (1991). Jetiopatogenez zabolevanij kopytec u vysokoproduktivnyh korov. Problemy hirurgicheskoj patologii sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh: Tez. dokl. Vsesojuz. nauch. konf. Belaja Cerkov, 69-70 (in Russian).
Molokanov, V.A. (1995). Vlijanie sery na sostojanie kopytec u bychkov. Veterinarija, 11, 61-62 (in Russian).
Panko, I.S. (1998). Osnovni problemy veterynarnoi khirurhii na suchasnomu etapi rozvytku tvarynnytstva. Visnyk Bilotserkiv. derzh. ahrar. un-tu. Bila Tserkva, 5(2), 187-190 (in Ukrainian).
Rublenko, M.V., Vlasenko, V.M., Yaremchuk, A.V., Andriiets, V.H., & Berezovskyi, A.V. (2014). Reaktsiia hostroi fazy za likuvannia
nekrobakterioznykh urazhen kopytets tseftioklinom ta avestymom u velykoi rohatoi khudoby. Naukovyi visnyk veterynarnoi medytsyny, 13, 202-205. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvvm_2014_13_58 (in Ukrainian).
Rublenko, M.V., Vlasenko, S.A., Andriiets, V.H., Yaremchuk, A.V., Shahanenko, V.S., & Berezovskyi, A.V. (2014). Kompleks suchasnykh farmakolohichnykh zasobiv dlia likuvannia nekrobakterioznykh urazhen kopytets u velykoi rohatoi khudoby. Veterynarna medytsyna, 98, 131136. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetmed_2014_98_36 (in Ukrainian).
Serov, V.V., & Shehter, A.B. (1989). Soedinitel'naja tkan' (funkcional'naja morfologija i obshhaja patologija). M.: Medicina (in Russian).
Vlizlo, V.I., Fedoruk, R.S., & Ratych, I.B. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni: dovidnyk. Lviv: SPOLOM (in Ukrainian).
