CC BY
107
розвитку шдус^ально! економiки, в той час як постшдус^альна економiка вимагае iстотно ново! дефшщи, виходячи насамперед з важливого (можливо, визначального) значення в нш iнформацiйно-iнтелектуального потенцiалу як фактора виробництва i капiталу. Очевидно, вiрною е позищя окремих авто-рiв, як стверджують, що процедура амортизування активного сегменту нема-терiальних активiв е штучною, без економiчного обгрунтування и необхiдно розглядати у площинi редукци капiталу. З ще! причини перегляд економiчно-го амортизування нематерiальних активiв повинно стати проблематикою еко-номiчних дослiджень iз залученням фахiвцiв рiзних профiлiв, - математично амортизувати фактор, що приносить доход е економiчно невиправданим. Ев-рестичнiсть ново! дефшггивно! методологи мае бути апробована практикою: екземплiфiкацiя мае стосуватися конкретного економiчного середовища (простору).
Лiтература
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обл1ку 1 "Загальш вимоги до фшансово! звггносп", затверджене наказом Мшф1ну Укра1ни вщ 31.03.99 р, № 87; зареестроване в Мш'юсп Укра!ни 21.06.99 р. за № 391/3684.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського облшу 7 "Основш засоби", затверджене наказом МЫстерства фшанав Украши вщ 27.04.2000 р, № 92 ^з змшами 1 доповненнями).
3. Методичш рекомендацп з бухгалтерського обл1ку основних засоб1в, затверджеш наказом Мшютерства фшанав Укра1ни вщ 30.09.2003 р, № 561// Бухгалтерський обл1к 1 аудит. - 2003, № 10. - С. 3-13.
4. Козик В.В., Федоровський В.А. Вплив амортизацп на формування швестицшно! привабливосп проекпв// Фшанси Укра!ни. - 2002, № 8. - С. 107-116.
УДК 657.1:339.33+339.37 Т.Я. Сенчук1
ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАНВАЦП ОБЛ1КУ ШДПРИСМСТВ ОПТОВО-РОЗДР1БНО1 ТОРГ1ВЛ1
Розглянуто питання специфши оргашзацп облiку згщно з новим планом рахун-KiB, а також розподiлу окремих видiв торгiвлi за вiдповiдними субрахунками та вис-вiтлено питання особливостей внутршнього перемiщення товарiв мiж внутрiшнiми пщроздшами пiдприeмства.
Ключов1 слова: бухгалтерський облш торгiвлi, оптова торгiвля, роздрiбна тор-гiвля, фiнансовi результати.
T. Ya. Senchuk
Features of organization of account of enterprises of retail business
The question of specific of organization of account in obedience to the new plan of accounts is considered, and also division of separate types of trade on the proper sub-accounts and the question of features of the internal moving of commodities is reflected between internal subsections of enterprise.
Keywords: record-keeping of trade, wholesale, retail business, financial results.
1 Викладач каф. бух. обл1ку 1вано-Франшвського фшансово-економ1чного коледжу 1м. С. Граната
286
Збiрник науково-техшчних праць
Як у свгговому господарствi так i в господарствi нашо1 держави юнуе велика кiлькiсть галузей господарства, це може бути виробництво, сшьське господарство, надання певних послуг, торпвля й шшь
Яка б не була суспшьна формацiя, чи це сощашзм, чи це ринково-еко-номiчнi вщносини, бухгалтерський облiк, як засiб контролю та облжу дiяль-ностi шдприемства буде завжди використовуватись, а його щеолопя у свош основi залишаеться однаковою.
З 1997 р. змши у податковому законодавствi спричинили до виник-нення ще й податкового облжу, в основу, якого покладено також даш бухгал-терського облжу, але крiм того виникають рiзницi мiж податковим та бухгал-терським облшом.
З 2000 р.в Укршт здiйснюеться реформа бухгалтерського облiку. Було прийнято закон Украши "Про бухгалтерський облж та фiнансову звiтнiсть в Укршт", а також впроваджено у дiю нацiональнi стандарти бухгалтерського облжу, в основу яких було покладено мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку та здшснено !х корегування з врахуванням нащональних особливостей.
Змiни у плат рахунюв i впровадження П(С)БО торкнулося також i пiдприемств, що займаються торпвлею.
Торгiвля - це одна з найдавшших форм економiчноl дiяльностi. На сьогоднi торгiвля набула рiзноманiтних форм, основними з них е оптова та роздрiбна торгiвля.
Бухгалтерський облж торговельно! дiяльностi завжди мав сво! особли-востi порiвняно з облжом iнших видiв дiяльностi.
Новий план рахунюв передбачае змши у процес облшу товарiв, 1х реаль заци, а також облiку фшансових результатiв та визначення прибутку або збитку.
Державне регулювання бухгалтерського облшу та звiтностi в Укршт здшснюеться з метою встановлення единих правил ведення бухгалтерського облшу та складання фшансово! звiтностi, яка е обов'язковою для всiх юри-дичних оЫб, створених вiдповiдно з чинним законодавством, незалежно вiд органiзацiйно-правових форм та форм власность Це повинно стати захистом штереЫв усiх користувачiв звггност^ оскiльки в унiфiкованiй системi розiб-ратися легше, нiж у множит рiзних систем. Держава залишае за собою право i зобов'язання вдосконалювати бухгалтерський облiк й звiтнiсть в Укршт.
Органiзацiя бухгалтерського облiку на тдприемствах, в установах та ор-ганiзацiях - це система методiв, способiв, заходiв, якi забезпечують оптимальне функцiонування та розвиток вiдповiдно до мети бухгалтерського облшу.
Торговельна дiяльнiсть в Укршт регламентуеться Законами Украши "Про тдприемництво", "Про захист прав споживачiв", "Про пiдприемства в Укршт", "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", "Про споживчу коопера-цiю", "Про патентування деяких видiв шдприемницько1 дiяльностi", "Про зас-тосування електронних контрольно-касових апаратiв i товарно-касових книг при розрахунках зi споживачами у сферi торгiвлi, громадського харчування i послуг", Декретом КМУ "Про податок на промисел", а також Закон Украши "Про оподаткування прибутку шдприемств", в редакци Закону Украши вiд 22 травня 1997 року №283/97-ВР зi змiнами i доповненнями.
Одиницею бухгалтерського облшу товарiв е !х найменування, або од-норiдна група. Придбання товарiв оформляеться договором, який складаеться мiж постачальником та покупцем. У договорi обумовлюеться номенклатура i вартють товару, термiн поставки та термш оплати, а також зобов'язання, яю несуть пiдприемства. Надходження товарiв вщображаеться на пiдставi нак-ладних, товарно-транспортних накладних типово1 форми.
У бухгалтерському облiку до категори товарiв вщносять матерiальнi цiнностi, що придбаннi (отриманш) та утримуються пiдприемством з метою подальшого продажу.
Органiзацiя обяжу товарiв залежить вiд ряду факторiв:
По-перше, вщ форми продажу - оптовое' чи роздрiбноl, яку можуть застосовувати роздрiбнi пiдприемства, торговельнi та заго^вельш шд-приемства, а також шдприемства громадського харчування.
Пщ час застосування оптово1 форми реалiзацiя товарiв не збшаеться з надходженням грошових кош^в. Тому виникае необхiднiсть облiчувати дебь торську заборгованiсть вiд моменту постачання товарiв до моменту надходження платежу за них.
Пщ час застосування роздрiбноl форми момент ре^заци товарiв збь гаеться з моментом оплати го^вковими грошовими коштами.
По-друге, наявшсть рiзних цiн при придбанш i реалiзацil товарiв. Цей фактор обумовлюе ведення облжу товарiв, або за кушвельною (первiсною) вартiстю, або за цшою реалiзацil. Якщо шдприемство облiкуе товари за щ-ною ре^зацй, то виникае необхiднiсть облiкувати рiзницю мiж цiнами ре-алiзацil та придбання, а саме торгову нацшку.
По-трете, промисловi та iншi виробничi пiдприемства володiють ви-робами, матерiалами, продуктами, якi спецiально придбанш для продажу. Щ матерiальнi цшносл також пiдпадають пiд категорiю "товари".
З урахуванням наведених факторiв Планом рахунюв бухгалтерського облжу активiв, зобов'язань i господарських операцiй пiдприемств i органiза-цiй передбачено активний балансовий рахунок № 28 "Товари".
На цьому рахунку ведеться облж руху товарно-матерiальних цiннос-тей, придбаних для продажу без переробки, й одержання нового продукту за первiсною вартiстю, або за цшами реалiзацil. За дебетом рахунка вщобра-жаеться збiльшення вартосл придбаних (отриманих) товарiв, за кредитом -зменшення вартостi реалiзованих (вибулих) товарiв.
Необхiдно зазначити, що цей рахунок використовують в основному збутов^ торговельш, або заготiвельнi пiдприемства й оргашзаци, а також пiд-приемства громадського харчування. Постачальницью, збутовi, торговельш шдприемства та оргашзаци на рахунку 28 "Товари" ведуть облж також купо-вано1 тари i тари власного виробництва.
Рахунок 28 "Товари" мае сво! субрахунки, яю призначенш для певних видiв облiку:
• 281 "Товари на склад1"; • 284 "Тара п1д товарами";
• 282 "Товари в торпвлГ'; • 285 "Торгова наценка".
• 283 "Товари на комюи";
288
Зб1рмик' науково-техшчних праць
На субрахунку 281 "Товари на склад^' ведеться облiк руху та наявнос-тi товарних запасiв, що знаходяться на оптових та розподiльчих базах, складах роздрiбноl торгiвлi та громадського харчування, морозильниках тощо за первюною вартiстю, або за цшою реалiзацil.
На субрахунку 282 "Товари в торпвлГ' ведеться облiк руху та наявнос-тi товарiв, що знаходяться на шдприемствах роздрiбноl торгiвлi (у магазинах, лотках, кiосках, буфетах шдприемств громадського харчування тощо) за пер-вiсною вартiстю, або за цшою реашзацп. На сьогоднi бшьшють пiдприемств роздрiбноl торгiвлi та громадського харчування практикують облшувати товари на субрахунку 282 "Товари в торпвлГ за продажною вартютю. Рекомен-дуеться також видiляти окремо субрахунок для облжу товарiв у громадсько-му харчуваннi, власне такий субрахунок може мати такий вигляд 2823 "Товари в громадському харчуванш".
Якщо облш товарiв ведеться за цшою реашзацп, то надходження i списання необхiдно здiйснити в однш цiнi. У цьому випадку: по-перше, при опрацюваннi товарних звiтiв списання товарiв буде здiйснюватися за цшою реашзаци, а не за собiвартiстю; по-друге, вартiсть реалiзованих товарiв, що шдлягають з матерiально вiдповiдальних оЫб (МВО), повинна вiдповiдати сумi торгового виторгу, що проходить у звт касира; по-трете, якщо матерь ально вiдповiдальна особа становить звiт щоденно, здiйснювати розрахунок середнього вiдсотка торгово! нацiнки недоречно; по-четверте, у кшщ мiсяця необхiдно здiйснити розрахунок середнього вщсотка торгово! нацiнки i стор-нування розрахунково! суми торгово! нацшки по реалiзованих товарах.
На субрахунку 283 "Товари на комюи" ведеться облж товарiв, переда-них на комiсiю за договорами комюи та шшими цивiльно-правовими договорами, як не передбачають переходу права власност на цей товар до оплати його вартость Аналiтичний облiк ведеться за видами товарiв i шдприемства-ми (особами) - комiсiонерами.
На субрахунку 284 "Тара тд товарами" ведеться облж наявностi i руху тари тд товарами i порожньо! тари. Торговельнi пiдприемства можуть вести облж тари за середшми облiковими цiнами, якi встановлюються керiв-ництвом пiдприемства за видами (групами) тари i цiнами на тару. Рiзниця мiж цiнами придбання i середнiми цiнами на тару вщноситься на субрахунок 285 "Торгова нацшка".
На субрахунку 285 "Торгова нацшка" торговельш, постачальницькi та збутовi шдприемства при веденнi облiку товарiв за цшами реалiзацil вщобра-жають торговi нацiнки на товари, тобто рiзницею мiж купiвельною та продажною (роздрiбною) вартiстю товарiв. За кредитом субрахунка 285 вщобра-жаеться збшьшення суми торгових нацiнок, за дебетом - зменшення (списання). Торговельш, постачальницьк та збутовi пiдприемства у разi власних потреб можуть вщкривати додатковi субрахунки першого та другого порядку до рахунку 28 "Товари".
Як було показано вище на прикладi громадського харчування з видь ленням окремого субрахунку, доцшьно вщкривати i iншi субрахунки. Отож у випадку облжування товарiв за продажними цшами у роздрiбнiй торгiвлi та
Нaцiонaльний лкотехшчний унiверситет yKpa'1'ни
громaдському xaрчувaннi потрiбно видiляти окремi рaxунки для торгово1' ш-цiнки нaприклaд:
• 2852 - торговa ranima в роздр1бнш торпвлц
• 2853 - торговa нaцiнRa в громaдсьROму xaрчувaннi.
В оптовiй торгiвлi тaкож юнують випaдки коли виникae сумa торгово1' нaцiнки, тaким приклaдом може бути вщпуск товaрiв зi склaду в об^кти роз-дрiбноï торгiвлi, в тaкиx випaдкax для оптово1' торгiвлi видiляeться рaxунок 2851 - торговa нaцiнкa в оптовiй торгiвлi.
Отож першa особливiсть облiку в торгiвлi e те, що тут використо-вуeться 28 рaxунок, як основний.
Друга особливють в облiку торгiвлi e те, що усi витрaти тут сконцен-тровуються нa двоx рaxункax - це 92 рaxунок "aдмiнiстрaтивнi витрaти", a основнi витрaти концентруються нa рaxунку 93 "витрaти нa збут". У торгiвлi не використовуeться тaкий витрaтний рaxунок, як 91 "зaгaльно виробничi витрaти".
Потрiбно скaзaти, що проблемнi ситуaцiï нгйбшьше виникaють у шд-приeмствax, яю зaймaються одночaсно кiлькомa видaми торгiвлi a iнодi окрiм торгiвлi, мaeться нa увaзi оптовa, роздрiбнa торпвля a тaкож послуги шсе-ленню у гaлузi громaдського xaрчувaння.
Тaк при нaявностi кiлькоx видiв торгiвлi пiдприeмству доцiльно роз-подiлити буxгaлтерський облiк товaрiв тa фiнaнсовi результaти пiдприeмствa зa кожним видом дiяльностi a тaкож i в розрiзi кожно1' окремо1' господaрськоï одиницi.
Kрiм того, досить проблемним моментом e облж товaрiв тa торговиx нгцшок i знижок при перемiщеннi мiж внутрiшнiми пiдроздiлaми шд-приeмствa.
Для виршення проблем в оргaнiзaцiï облжу оптово роздрiбниx тд-приeмств доцшьно використовувaти вiдповiднi прогрaмнi продукти, що дa-дуть можливiсть буxгaлтерiï пiдприeмствa мaксимaльно aвтомaтизувaти про-цес облжу товaрiв, як нa склaдax оптовиx пiдроздiлiв, тaк i в мережi роздрiб-но1' торгiвлi. Якщо aвтомaтизaцiя склaдського облiку оптово1' торгiвлi буде бaзувaтися нa обробцi первинно1' документaцiï, то aвтомaтизaцiя облiку в роз-дрiбнiй торгiвлi може використовувaти дaнi з кaсовиx aпaрaтiв, що повинш використовувaтись пiдприeмствaми.
Отож, щоб узaгaльнити вищенaведений мaтерiaл, потрiбно вщзшчити тaкi особливостi:
• буxгaлтерський обл1к торг1вл1 виRористовуe окрем1 рaxунки буxгaлтерського обл1ку товaрiв;
• в торпвл1 не виRористовуeться витрaтний рaxуноR 91 зaгaльно виробнич1 витрaти;
• в буxгaлтерському обл1ку оптово-роздрiбниx пiдприeмств мaксимaльно пот-р1бно виRористовувaти прогрaмнi продукти тa обчислювaльну теxнiRу. Пiдсумовуючи, вщзшчимо для того, щоб мiнiмiзувaти трудовi витрa-
ти в облiку торгiвлi необxiдно мaксимaльно використовувaти прогрaмнi продукти, що дaдуть змогу зменшити штaт прaцiвникiв буxгaлтерiï i вщповщно витрaти нa зaробiтну плaту. Потрiбно тaкож вiдзнaчити, що кожне шдпржм-
ство не залежно вiд того чим воно займаеться чи торгiвлею, чи виробництвом повинно прагнути максимально автоматизувати бухгалтерський облж.
Лггература
1. Закон Украши "Про оподаткування прибутку", в редакци Закону Украши № 283/97-ВР (з1 змшами та доповненнями).
2. В УкраТш, вщ 16.07.99, № 996.
3. В.П. Завгороднш, В.Я. Савченко. Бухгалтерський облш, контроль i аудит в умо-вах ринку.
4. Л.П. Кулаковська, Ю.В. Шча. Основи аудиту - К.: 2000 р.
5. Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький. Аудит - Львiв: 2002 р.
6. В.К. Орлова, В.1. Савич, Л.А. Костецька. Особливосп облшу торгiвлi - 1вано-Франкiвськ: 2001 р.
УДК 336:330.131.7 Асист М.В. Соромвська - RbeiecbKa КА
ХЕДЖУВАННЯ РИЗИК1В З ВИКОРИСТАННЯМ ПОХ1ДНИХ Ф1НАНСОВИХ 1НСТРУМЕНТ1В.
Проаналiзованi основш методи хеджування фiнансових ризикiв за допомогою похiдних фiнансових iнструментiв. Крiм того, наведенi конкретнi приклади хеджування ризику за допомогою форвардних та ф'ючерсних контракпв, валютних та про-центних свопiв, опцiонiв.
Assist. M. V. Sorokivska - Commercial Academy of Lviv Hedging risks using derivatives
In this work, the main methods of hedging risk with derivatives have been analysed. In addition, we present particular examples of hedging risk with forwards, futures, currency swaps and interest rate swaps, options.
В умовах ринковоi економши широкого розмаху набувае коливання цш на вс види товар1в та послуг, як можуть мати непередбачуваш наслщки навггь для стабшьних певною м1рою ф1рм та компанш. Зокрема, при прове-денн1 ними ф1нансових операцш ч1льне м1сце в1дводиться обм1нному курсу валют, який щороку стае все бшьш непрогнозованим як для експортера, так i для iмпортера.
Оскшьки важливим джерелом фiнансування дiяльностi фiрм та компа-нiй е кредитш засоби, то через зростання нестшкос^ процентноi ставки в су-часному фшансовому свiтi фiрмам та компашям з кожним роком стае все важче прогнозувати ii майбутню величину.
Перелiченi вище типи коливань породжують рiзнi види фiнансових ризикiв. Одним iз найбiльш розповсюджених у ринковш економiцi способiв ix зниження е хеджування з використанням похщних фшансових iнструмен-тiв (форварднi та ф'ючерсш контракти, опцiони, свопи).
Рiзнi форми хеджування фшансових ризиюв вже широко використо-вуються в практицi втизняного ризик-менеджменту i на думку багатьох вчених [1-3], будуть надалi розвиватися завдяки свош високiй результативность В роботах [1-3] коротко описаш форми хеджування. Водночас, меха-шзм хеджування певною мiрою розкрито в [4-7]. Зокрема, в [4] наведет
