CC BY
57
6. Украша "Експорт як панацея дая украшсько'1 економiки" / за ред. Яна Полянська. - К. : 10 квиня 2015. - 236 с.
7. Державна служба статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
8. Мшстерство економ1чного розвитку i торгiвлi Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/zakon_kr_perebuv/4592.html.
Надшшло до редакцн 14.12.2015 р.
Чалапко (Калнык) Л.Д., Перетятко Л.А., Козак С.И. Экспертный потенциал Украины: проблемы и перспективы реализации
Исследована динамика экспорта Украины, проведен анализ современного экспортного потенциала в государстве. Определен комплекс внутренних и внешних факторов, влияющих на украинский экспорт, а также освещены основные его проблемы на современном этапе развития. Также выяснены доминантные задачи в области финансового содействия экспорту. Учитывая современное состояние украинской экономики и актуальность проблем развития внешнеторгового потенциала страны, необходимо создать благоприятные условия для динамичного развития экспорта на основе прогрессивного изменения специализации и повышения конкурентоспособности национальной экономики.
Ключевые слова: глобализация экономики, международные экономические отношения, экспортный потенциал, сальдо торгового баланса, таможенное регулирование.
Chalapko (Kalnyk) L.D., Peretyatko LA., Kozak S.I. Export Potential of Ukraine: Problems and Perspectives of Implementation
The dynamics of Ukraine's exports is studied. The analysis of modern export capacity of the country is made. The complex of internal and external factors affecting Ukraine's export is defined, and its main problems at the present stage of development are highlighted. The dominant problem in financial export promotion is also found. Favourable conditions for dynamic development of export-based progressive change specialization and competitiveness of the national economy should be created considering the current state of Ukraine's economy and urgency of the problems of trade potential.
Keywords: economic globalization, international economic relations, export potential, balance of trade, customs regulation.
УДК 637.53.67:55
ОСНОВН1 АСПЕКТИ ОБЛ1КУ ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦ1Й СУБ'£КТ1В ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
С.€. Шутка1, Н.1. Колшько2
Зовшшньоеконо]шчна дiяльнiсть е одшею з основних форм екожишчних вщносин Украши з шоземними державами. Вона вщграе значну роль у шдвищенш екож^чно-го добробуту держави, полшшенш рiвня життя населения i змщненш положення дер-жави на св^овш ареш. Орiентацiя нашо! держави на ринкову економжу, постшне залу-чення шоземних iнвесторiв та розвиток комерцшних вiдносин мiж вггчизняними й шо-земними пiдприемствами доводить, що облiк зовнiшньоекономiчноl дiяльностi шд-приемств е досить актуальною темою для дослщження. А експортнi операцн, як складо-ва частина зовнiшньоекономiчноl дiяльностi пiдприемства, е найважлившим джерелом отримання прибутку окремим пiдприемством i державою загалом. Розглянуто основнi аспекти облшу експортних операцiй.
1 доц. С.€. Шутка, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 доц. Н.1. Колшько, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Ключов1 слова: зовшшньоекожишчна дильшсть, експорт операцИ, бухгалтерсь-кий облш, валютний курс, курсов1 р1знищ.
Постановка проблеми. Зовнiшньоекономiчна дiяльшсть у сучасних умовах е важливою сферою господарсько1 дiяльностi. Адже шд впливом глоба-лiзацiйних i штеграцшних процесiв мiжнароднi зв'язки Украши, з кожним роком, розширюються i поглиблюються. А основною ознакою ринково1 економь ки е конкурентна боротьба, суперництво шдприемщв за отримання максималь-них прибутюв. На цей час для шдприемств Украши надзвичайно важливими е освоения зовнiшнiх ринкiв, розширення експортно1 орiентацií виробництва. Ек-спортш операцп е одним iз основних джерел iноземних iнвестицiй шд-приемства. Тому питання бухгалтерського облiку таких операцш потребують додаткового наукового обфунтування.
Аналiз останнiх дослщжень i публжацш. Теоретичнi i практичнi засади дослщжень експортних операцiй розкрито у наукових працях вiтчизияних учених Ф. Бутинця, Т. Демчук, I. Жиглей, Л. Кадурша, Ю. Лисенко, I Волкова, Ю. Кузьмiнського, А Максименко та iн. Результати !'х дослщжень свiдчать про значний внесок у розвиток облжу зовнiшньоекономiчноí дiяльностi. Однак низка питань теорц та практики облшу експортних операцiй недостатньо дослщже-на та потребуе подальших наукових розробок з урахуванням сучасних умов ве-дення пiдприемницькоí дiяльностi.
Мета дослвдження. Експортнi операцií, як складова частина зов-нiшньоекономiчноí дiяльностi, е джерелом отримання прибутку держави. До-сягнення максимально1 ефективностi експортних операцш, а також максишза-цiя прибутку можлива тiльки з використанням знань i досвiду, набутих протя-гом тривалого часу. Мета роботи полягае в розгляд особливостей бухгалтерського обл^ експортних операцiй у сучасних умовах господарювання.
Виклад основного матерiалу дослщження. На сьогоднi бiльшiсть укра-шських пiдприемств здiйснюють експортнi операцп. Основною iнформацiею про експортну сферу суб'екпв пiдприемницькоí дiяльностi е даш бухгалтерського облiку. Iнформацiйне забезпечення набувае, як нiколи, велико1 важливосп та значущостi у прийияттi управлшських рiшень. Однак незбалансованiсть мiж бухгалтерським облiком i податковим облiком експортних операцш е причиною виникнення проблем в отриманш ефективних результапв фшансово-госпо-дарсько1 дiяльностi [2].
Регулювання експортних операцiй здшснюе низка нормативно-правових документов, а саме: Закон Украши "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", Мит-ний кодекс Украши, Податковий кодекс Украши та ш. Тому поняття експорту можна розглядати з рiзних позицш.
Вiдповiдно до Закону Украши "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" експорт - це продаж товаров украшськими суб'ектами господарсько1 дiяльностi (у т.ч. з оплатою в не грошовш формi) з вивезенням або без вивезення цих товаров через митний кордон Украши, включаючи реекспорт товарiв. При цьому термш "реекспорт" означае продаж шоземним суб'ектам господарсько1 дяль-носп та вивезення за межi Украши товаров, ранiше шпортованих на територда Украши [3]. З точки зору Податкового кодексу Украши, експорт - це операцп
виключно з вивезенням товаров (супутнiх послуг) у митному режим експорту або реекспорту [8].
За Митним кодексом Украши експорт (остаточне вивезення) - це мит-ний режим, вiдповiдно до якого украшсью товари випускають для вшьного обь гу за межами митно1 територií Украши без зобов'язань щодо 1х зворотного вве-зення [6]. Митний режим експорту можна застосувати до товаров, що призначе-нi для вивезення за межi митно1 територií Украши, та до товарiв, що вже виве-зеш за межi цiеí територií та перебувають шд митним контролем, за винятком товарiв, заборонених до помщення у цей митний режим вiдповiдно до законо-давства. Основними завданнями облiку експортних операций е:
• формування i надання достовiрноí шформацп про господарськi операцп, пов'язанi з експортом товарiв для прийняття ефективних управлiнських ршень;
• контроль за правильним оформлениям документацп;
• визначення фiнансового результату вiд здiйснення експортних операцш;
• визначення сум курсових рiзниць та '1х вплив на фiнансовi результати шд-приемства;
• формування достовiрноí шформацп про стан розрахунюв з iноземними покуп-цями та посередниками тощо.
Вимогами для здшснення експортних операцiй е:
• здшснення експортних операцш повинно бути передбачене статутними документами;
• контракт на експорт товарiв (робгг, послуг) мае бути укладено у письмовш фор-мi i вiдповiдати вим вимогам, встановленим Положенням про форму зов-нiшньоекономiчних договорiв (контрактiв);
• тд час визначення предмета експортного контракту повинш бути врахованi тага обмеження, як квотування та лщензування експорту, визначенi законодав-ством Украши.
Однак, варто зазначити, що певш види експорту в УкраМ заборонеш, а
саме:
• експорт з територп Украши предметiв, яю становлять надiональне, iсторичне, археологiчне або культурне надбання украí'нського народу, що визначаеться зпдно iз законами Украши;
• експорт природних ресурав, яю вичерпуються, якщо обмеження також застосо-вують до внутрiшнього споживання або виробництва;
• експорт товарiв, який здшснюеться з порушенням прав штелектуально'1 влас-ностi;
• експорт з територп Украши товарiв у межах виконання рiшень Ради Безпеки ООН про застосування обмежень або ембарго на поставки товарiв у вщповщну державу [3].
Перелiк товаров, експорт яких через територiю Украши заборонено, визначаеться виключно законами Украши. Методология облшу експортних операцш визначаеться принципами ведення бухгалтерського облшу i складання фь нансово1 звггносп, що встановленi у Законi Украши "Про бухгалтерський облiк та фшансову звiтнiсть" та НП(С)БО 1 "Загальш вимоги до складання фiнансовоí звиностГ'. Зокрема, необхвдно вiдзначити принцип нарахування та ввдповвднос-тi доходов та витрат, який означае, що для визначення витрат звiтного перюду необхiдно доходи звiтного перiоду пор^вняти з витратами, здiйсненими для от-римання цих доходiв. Окрш цього, доходи i витрати звiтного перюду визнають-ся в момент 1х здiйснения, незалежно вiд дати отримання грошових коштав [1].
Основою для бухгалтерських записiв з оприбуткування TOBapiB для ек-спорту е товарно-розрахунковД документи, якi вiдобрaжaють ix рух до Дноземно-го покупця i якД фiксyють рух товaрiв: акцептован рахунки шдприемств-поста-чальникДв з додатком специфДкацДй, коносaментiв, aBia-накладних поштових квитанцш, якi свiдчaть про вiдвaнтaження товaрiв в yстaновленi адреси; приймaльнi акти, якД пiдтверджyють надходження товарДв у порт чи на склади; комерцДйш та iншi акти, якi свДдчать про нестaчi, залишки та псування товaрiв; приймaльнi акти iноземниx експедиторДв та ДншД документи, якi тдтверджують рух експортних товaрiв за кордоном [2].
Порядок облДку експортних операцш на пiдприемствi залежить вДд умов зовнiшньоекономiчниx договорiв, в яких визначаються умови поставок товарДв чи надання послуг, форми розрaxyнкiв та Дн.
Згiдно зi Законом Украши "Про зовнiшньоекономiчнy дiяльнiсть", для здДйснення експортно-iмпортниx оперaцiй експортери повиннi укладати кон-тракти з контрагентами за власним бажанням, використовувати вiдомi мДжна-роднi рекомендaцií, якi не суперечать законодавству Украши. ЗовнДшньоеконо-мiчний контракт - це юридично оформлена письмова угода двох або бДльше суб'ектДв зовнiшньоекономiчноí дiяльностi та ix Дноземних партнерш з метою встановлення, змДни, припинення, прав i обов'язкДв зовшшньоторговельно!' дД-яльностi за пДдписом керiвникa суб'екта зовнiшньоекономiчноí дДяльностД [3].
Для бухгалтерського облДку зовнiшньоекономiчниx операций суб'екти зовнiшньоекономiчноí дДяльностД користуються планом рахункДв та iнстрyкцiею про його використання, що дДють на територií Украши, та вДдповДдними змДна-ми i доповненнями, якД вiдобрaжaють специфiкy зовнiшньоекономiчноí дДяль-ностД. Суб'екти зовнiшньоекономiчноí дДяльностД сaмостiйно визначають порядок аналогичного облДку зовшшньоекономДчно!' дДяльностД, запроваджують вДд-повДднД субрахунки. ПДд час здДйснення експортних операцДй суб'екти зов-шшньоекономДчно!' дДяльностД використовують такД рахунки:
312 - "Поточш рахунки в шоземнш валютi;
314 - "Iншi рахунки в банку в шоземнш валютГ';
316 - "Спещальш рахунки в шоземнш валюи;
362 - "Розрахунки з iноземними покупцями;
632 - "Розрахунки з шоземними постачальникам;
681 - "Розрахунки за авансами одержаними";
702 - " Дохвд вiд реалiзацil товарiв";
714 - "Дохщ вiд операцшно! курсово! рiзницi";
945 - "Втрати вщ операцшно! курсово! рiзницi";
744 - "Дохщ вiд неоперацшно! курсово! рiзницi".
Суб'екти зовшшньоекономДчно!' дДяльностД вДдображають цю дДяльнДсть та И результати у свош рДчнДй фДнансовДй звДтностД окремо зазначеними показ-никами:
• у бухгалтерскому балансi окремо видiляють кошти (активи), що знаходяться у зовнiшньоекономiчному оборота, - товари, документи, цшт папери, а також ix джерела (пасиви) - кредити, заборгованють, отриманi прибутки тощо;
• у звiтi про прибутки та збитки окремо вщображають виручку вщ зовншньоеко-номiчниx операцш i вiдповiднi витрати;
• у примиках до рiчного фiнансового звиу роблять необхiднi пояснення щодо наведених показникiв зовнiшньоекономiчноí дiяльностi [3].
Оргашзащя бухгалтерського облiку експортних операцiй пов'язана з тим, що розрахунки за такими видами операцш здiйснюють в шоземнш валютi. Вiдповiдно до П(С)БО 21 "Вплив змiн валютних курсш" операцií в iноземнiй валютi при первкному визнаннi вiдображують у валюта звтаноста - грошовiй одиницi Украши перерахунком сум в iноземнiй валюта на дату здшснення операцп (дата визнання активш, зобов'язань, власного кашталу, доходiв i витрат). Подальший облiк експортних операций потребуе достовiрноí оцiнки активiв, зобов'язань, що виникли внаслiдок здiйснения цих операцш, за допомогою визна-чення курсових рiзниць за монетарними статтями. Правила розрахунку курсо-вих рiзниць встановлеш П(С)БО 21 "Вплив змiн валютних курав" [5].
Курсова рiзниця - це рiзниця мiж оцiнками однаковоí кiлькостi одиниць iноземноí валюти за рiзних валютних курсiв. Об'ектом облжу пiд час визначен-ня суми курсових рiзниць е: наявнi грошовi кошти; ресурси в установах банюв; ресурси в дорозц грошовi i платiжнi документа; цiннi папери; ресурси в розра-хунках з юридичними i фiзичними особами; залишок цшьового фiнансувания з бюджету; заборгованiсть в валюта.
Вiдповiдно до стаидартiв бухгалтерського облшу, курсовi рiзницi вини-кають або на дату проведення розрахунку (операцп), або на дату складання бух-галтерськоí звiтностi (де звггним перiодом е мiсяць). 1х визначають тальки за монетарними статтями балансу [9]. Ввдповщно, немонетарнi статта не перерахо-вують, тобто за ними курсовi рiзницi не виникають. Курсовi рiзницi визначають за формулою
КР = МС х (Курс2 - Курс!),
де: МС - вартiсть монетарноí статтi (заборгованоста або iноземноí валюти), iно-земних грошових одиниць; Курс2 - курс НБУ на дату визначення КР (дату балансу або дату розрахунюв); Курс1 - курс НБУ на дату попередньоí оцiнки мо-нетарноí статтi в iивалютi (дата 11 первiсного визнання або дата балансу) [10]. За експорту потреба розрахунку курсових рiзниць виникае в таких випадках:
• за експорту на умовах наступно'1 оплати (у разi виникнення дебиорсько'1 забор-гованоси);
• за продажу iноземноí валюти, що надшшла вiд покупця;
• за наявноси на поточному рахунку в шоземнш валюта додатного сальдо на ю-нець кварталу [1].
Порядок ввдображення в облжу експортних операцiй i курсових рiзниць, що виникають у розрахунках за такими операщями, залежить ввд того, яка з по-дш вiдбулась першою - вiдвантажения товарш чи отримання попередньоí оплати. Хоча на практищ трапляються i змiшанi варiанти розрахунк1в. Наприклад, може вщбуватись часткове вiдвантажения товару, а отже, часткова попередня або шсляоплата.
I варiант. Якщо перша подя - вiдвантажения товару, то операцп в шоземнш валюта шд час первкного визнання вiдображаються у валюта звтаноста шляхом перерахунку суми в шоземнш валюта iз застосуванням валютного курсу на дату здшснення операцп (дата визнання активш, зобов'язань, власного ка-
шталу, доходiв i витрат). Виникае 3a6oproBaHicTb покупця перед шд-приемством. Оскiльки така заборговашсть мае бути погашена грошовими кош-тами, вона е монетарною i за нею розраховуються курсовi рiзницi на дату балансу та на дату ц погашения.
Вiдвaнтaження товару на експорт ввдображаеться за дебетом субрахунку 362 "Розрахунки з iноземними покупцями". У такому рaзi в облiку шд-приемства-резидента виникае дебiторськa зaборговaнiсть, яка вважаеться монетарною статтею балансу. Курсовi рiзницi вiд перерахунку коштш в шоземнш вaлютi та шших монетарних статей щодо оперaцiйноí дiяльностi ввдображають у склaдi шших операцшних доходав або витрат, залежно вiд результату ввдобра-жають за Дт 714 "Дохвд вiд оперaцiйноí курсово!' рiзницi" (позитивне значення) або 945 "Втрати вiд оперaцiйноí курсово!' рiзницi" (ввд'емне значення).
Треба зазначити, що 75 % виручки в iноземнiй валюта ввд експорту товаров належить до обов'язкового продажу на МВРУ. При цьому виникае рiзниця в курсах мiж цiною придбання за бiржовим курсом на МВРУ та балансовою вар-тiстю iноземноí валюти. В облiку пiдприемствa таку рiзницю вiдобрaжaють у склaдi оперaцiйних доходiв або витрат.
II BapiaHT. Якщо перша подiя - отримання передоплати (авансу), то сума авансу (попередньо!' оплати) в шоземнш валюп, надана шшим особам у ра-хунок плaтежiв для придбання немонетарних aктивiв (запасов, основних засо-бш, немaтерiaльних aктивiв) i отримання робта i послуг, при включеннi до вар-тостi цих aктивiв (робта, послуг) перераховуеться у валюту звтаноста iз застосу-ванням валютного курсу на дату сплати авансу.
Отримання авансу вiд нерезидента вiдобрaжaеться за кредитом субрахунку 681 "Розрахунки за авансами одержаними". Отже, якщо першою подiею е отримання авансу, то у шдприемства виникае кредиторська заборговашсть перед нерезидентом за оплаченим, але не вiдвaнтaженим товаром. Така заборговашсть вважаеться немонетарною статтею балансу. А немонетарш статп вщобра-жаються за валютним курсом на початок дня дати здшснення операцп i не пiд-лягають перерахунку на дату балансу.
У рaзi отримання авансу вiд нерезидента може виникнути курсова рiзни-ця мiж курсами НБУ на дату списання iноземноí валюти з розподшьчого рахун-ка i дату зарахування на поточний рахунок шдприемства, а також рiзниця мiж курсами МВРУ та НБУ шд час обов'язкового продажу шоземно!' валюти. За таких умов дохщ за експортною операщею виникае на дату вдаантаження товаров, але нараховуеться за тим курсом НБУ, що дiяв на дату отримання авансу, i не пiдлягaе перерахунку aнi на дату балансу, аш на дату вдаантаження товaрiв.
III BapiaHT. У рaзi отримання вiд покупця авансових плaтежiв в шозем-нiй валюта частинами та вдаантаження частинами покупцевi немонетарних активов (робiт, послуг) дохвд вiд реaлiзaцií aктивiв (робта, послуг) визнаеться за сумою авансових платежш iз застосуванням валютних курсив, виходячи з посль довностi одержання авансових плaтежi. 1накше кажучи, при змтаному (частко-вому) вaрiaнтi розрахунтв нaведенi вище правила треба застосовувати до кож-но1 з частин таких операцш [7].
Висновки. Отже, зовнiшньоекономiчнa дiяльнiсть е однiею з основних форм економiчних ввдносин Украши з iноземними державами.
До^дивши експорп операцп, як складову частину зовнiшньоекономiч-ноí дiяльностi, виявлено, що ця дшянка облiку регулюеться низкою норматив-них актiв (митнi, податковi, бухгалтерсью тощо). Також пiдприемство повинно дотримуватись законодавчих норм тiеí краши, до яко! експортуе продукцда, то-вари, послуги. У разi здiйснения експорту в бухгалтерському облiку ввдобража-ються таю господарсью факти, як: вдаантаження товару зi складу, надходжен-ня грошей на поточний рахунок або оприбуткування товару (якщо експорт здшснюеться на умовах бартеру), отримання доходу та вщнесення витрат за операщею i визначення фiнансового результату.
Що стосуеться саме вщображення експортних операцш в облiку, то пот-рiбно враховувати, яка з подiй ввдбулася ранiше: вiдвантажения продукцц чи отримання передоплати. Також потрiбно звернути увагу на те, що при вдаанта-женш продукцп операцп в шоземшй валютi вiдображаються у валютi звггаосп шляхом перерахунку суми в шоземшй валютi iз застосуванням валютного курсу на дату здшснення операцп. А при отриманнi передоплати сума авансу пере-раховуеться у валюту звггаосп iз застосуванням валютного курсу на дату спла-ти авансу.
Лггература
1. Войнаренко М.П. Особливост облжу експортних операцш / М.П. Войнаренко, Р. Л. Це-бень. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://irbis-nbuv.gov.ua.
2. Губарик О.М. Розвиток експортних операцш та вадображення !х в облжу / О.М. Губарик, О.Г. Чепець. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://irbis-nbuv.gov.ua.
3. Закон Украши "Про зовшшньоеконом1чну д1яльшсть" (вщ 16.04.91 р., № 959-Х11 (13 змь нами 1 доповненнями). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
4. Закон Украши "Про бухгалтерський облж та фшансову звггшсть в Украхш" (вщ 16.07.1999 р., № 996-Х1У). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
5. Коваль О. Методика бухгалтерського облжу експортних - ¡мпортних операцш / О. Коваль, Н. Балабайкша // Бухгалтерський облж 1 аудит : наук.-практ. журнал. - 2010. - № 4. - С. 31-35.
6. Митний кодекс Украши (вщ 13.03.2012 р., № 4495-У1 (Ъ змшами 1 доповненнями)). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
7. Негоденко О. Коливання валютних куров при експортьтпорт товар]в / О. Негоденко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://economist.net.ua/node/683.
8. Податковий кодекс Украши (вщ 02.12.2010 р., № 2755-У1). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
9. Положення (стандарт) бухгалтерського облжу 21 "Вплив змш валютних курив", затвер-джено наказом Мшстерства фшанов вщ 10.08.2000 р., № 193. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
10. Прокопенко В. Операцн в швалкш: бухоблж курсових р1зниць / В. Прокопенко // Все про бухгалтерський облж : зб. наук. праць. - 2011. - № 39. - С. 48-52.
Надшшло до редакцн 21.03.2016 р.
Шутка С.Э., Колинько Н.И. Основные аспекты учета экспортных операций субъектов внешнеэкономической деятельности
Внешнеэкономическая деятельность является одной из основных форм экономических отношений Украины с иностранными государствами. Она играет значительную роль в повышении экономического благосостояния государства, улучшении уровня жизни населения и укреплении положения государства на мировой арене. Ориентация нашего государства на рыночную экономику, постоянное привлечение иностранных инвесторов и развитие коммерческих отношений между отечественными и иностранными предприятиями доказывает, что учет внешнеэкономической деятельности пред-
приятий является достаточно актуальной темой для исследования. А экспортные операции, как составляющая внешнеэкономической деятельности предприятия, являются важнейшим источником получения прибыли отдельным предприятием и государством в целом. Рассмотрены основные аспекты учета экспортных операций.
Ключевые слова: внешнеэкономическая деятельность, экспортные операции, бухгалтерский учет, валютный курс, курсовые разницы.
Shutka S.E., Kolinko N.I. Some Basic Aspects of the Accounting of Export Operations of Economic Operators
Foreign economic activity is one of the basic forms of Ukraine's economic relations with foreign states. It plays a considerable role in the increase of economic welfare of the state, improvement standard, living, population and strengthening position of the state in the world arena. Orientation of our state on a market economy, permanent bringing in foreign investors and the development of commercial relations between domestic and foreign enterprises proves that accounting of foreign economic activity of enterprises is an actual enough theme for a research. Export operations as the constituent of foreign economic activity of the enterprise are the major source of income by a separate enterprise and also a state on the whole. The basic aspects of accounting of export operations are suggested as subjects for consideration.
Keywords: foreign economic activity, export operation, accounting, exchange rate, exchange rate differences.
УДК 65.011.4
ВИР1ШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПАРКУВАННЯ У ЛЬВОВ1 НА ШЛЯХУ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ 1НФРАСТРУКТУРИ М1СТА I П1ДВИЩЕННЯ ЙОГО ТУРИСТИЧНО1 ТА 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1
Х.С. Барашвська1
Визначено поняття паркшг, розглянуто його класифшащю та перспективы види. Проаналiзовано наявш проблеми у системi паркування мюта Львова, визначено 'х основы напрямки та причини юнування. Здшснено огляд ринку послуг паркування у Львову встановлено i ш^вняно найбiльшi паркшги в першш зош мюта. Враховуючи свтовий досвщ, визначено основш кроки на шляху до перетворення системи паркування на економiчну ефективну i задоволення зростаючого попиту на паркомюця з боку населения i мешканцш мiста. Виршення ща проблеми можливе лише комплексно, роз-робивши концепцiю паркiнгу, а також внiсши вiдповiднi законодавчi змши.
Ключовi слова: паркiнг, зони паркування, мютобудування, проект, iнвестицií, инфраструктура, органи мiсцево'í влади, громадськiсть.
Вступ. Сьогоднi питання паркування е особливо актуальним у проблемi облаштування громадського простору не лише для Львова з його особливостя-ми кторично!' забудови, а й iнших великих мкт Украши. Вирiшення цiеí проблеми у Львовi може стати прикладом для наслщування по всш територп держа-ви, враховуючи територiальну специфiку мiстобудування та економiки. Крiм того, ефективна система паркiнгу може в перспективi забезпечити iстотний вне-сок у дохiдну частину бюджету мкта i стати привабливим бiзнесом для приват-них компанiй, тдвищити ршень якостi життя мешканцiв, шдвищити ^ести-цiйну та туристичну привабливкть Львова.
1 Викл. Х.С. Барангвська - Льв1вський ДУ фвично! культури
