CC BY
26
13. King J. Amino acid utilization in seeds of loblolly pine during germination and early seedling grows / J. King, D. Gifford // Plant. Physiol. - 1997. - Vol. 113. - Р. 1125-1135.
14. Klimaszewskaa K. Accumulation pattern and identification of seed storage proteins in zygotic embryos of Pinus strobus and in somatic embryos from different maturation treatments / K. Klimaszewskaa, F. Morencya, C. Jones-Overtona [et al] // Physiol. Plant. - 2004. - Vol. 121. - Р. 682-690.
Гут Р. Т. Мобилизация запасных белков при прорастании семян сосны обыкновенной
Установлено, что под воздействием синтетических регуляторов роста цитоки-ниновой природы в проростках происходит общая стимуляция обмена веществ, а также усиление мобилизации запасных белков. Полученные результаты свидетельствуют о компетентности клеток прорастающего зародыша к использованным нами регуляторам роста. Исследован стимулирующий эффект ряда регуляторов роста на процесс прорастания семян сосны обыкновенной, что делает перспективным их использование для ускорения роста проростков, чтобы уменьшить их поражение патогенными организмами, которые живут в почве.
Ключевые слова: гормональная регуляция, прорастание семян, белки, сосна обыкновенная.
GoutR.T. Increased mobilization of reserve proteins occurs during seed germination of Scots pine
It is well established that the induction of cellular metabolism and the increase in the mobilisation of reserve proteins take place in seedlings in response to synthetic growth regulators of cytokinin's nature. The results of this study indicate that cells of germinating seeds effectively respond to tested growth regulators. We found that a panel of growth regulators significantly stimulate the process of germination of Scots pine's seeds, indicating their potential use for the acceleration of seed germination which can increase their resistance to a variety of phytopathogens in the soil.
Keywords: hormonal regulation, germinating seeds, proteins, Scots pine.
УДК 599.735.31 Доц. 1.В. Делеган, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв;
проф. В.1. Домтч, д-р бюл. наук - Запорнький НУ
ОСОБЛИВОСТ1 МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА I ПОЛЮВАННЯ В ДЕРЖАВНИХ Л1САХ СЛОВАЧЧИНИ
З'ясовано особливосп оргашзацп ведення мисливського господарства в дер-жавних люах Словаччини. Наведено матерiали, що вщображають видовий склад, i обсяги добування мисливсько'1 фауни, показано цши на послуги, зокрема на вщстрш основних видiв мисливсько'1 фауни.
Ключов1 слова: мисливство, державш люи, Словаччина.
Вивчення прогресивного досв1ду мае вагоме значения для докоршного реформування ведення мисливського господарства в Укра'ш [1]. Досвщ оргашзацп ведення мисливського господарства \ надання послуг мисливцям вивча-ли загальноприйнятими методами тд час закордонних по'здок (1996-2010 рр.) та шляхом використання шформацшно! системи державних лшв Словаччини [2-10].
Словаччина (49036 км ) характеризуеться значною люиспстю - 40,8 % { високим р1внем ведення мисливського господарства. Частка державних лшв у Словаччиш становить 42,7 %, решта, приватш (14,9 %), суспшьш та ш.
(42,4 %). Державш лiси перебувають у вщанш державно! компани мЛiси Сло-вацько! Республiким, яка у сво!й cipyKTypi мае 26 лiсових пщприемств i 319 мисливських господарств площею 905 500 га, що становить близько 20 % вщ загально! плошд мисливських угiдь краши (4,453 млн га). KpiM державних лiсiв, користувачами мисливських угщь краши е словацьке мисливське това-риство (72 %), iншi державнi (4 %) i недержавнi (4 %) оргашзаци. Близько по-ловини сво1х мисливських упдь державна компашя, через аукцiон, здае в оренду iншим користувачам. Середня площа мисливського господарства (ревь ру) компани становить 3840 га. При цьому, три господарства мають плошу по-над 20 тис. га, п'ять - вiд 10 до 20 тис. га i двадцять одне господарство - вщ 5 до 10 тис. га. Kрiм того, у складi державних лiсiв знаходиться 10 вольерних господарств для копитних i 10 фазанарив.
Державна компашя "Люи Словацько! Республiким е основним гравцем на ринку мисливських послуг, обсяги 11 пропозицш перевишують 60 % вiд за-гально! !х кiлькостi в кра!ш. Решта пропозицiй припадае на господарства сло-вацького мисливського товариства (17 %), шших державних (11 %) i недер-жавних органiзацiй (12 %). Серед пропозицш компани переважають полюван-ня на трофейнi особини оленеподiбних старшого вiку (73 %), решта припадае на трофейш особини середнього в^ (9 %) i нетрофейш особини (18 %). Для проживання компанiя пропонуе мисливцям широкий вибiр у понад 600 готе-лях рiзних типiв i рiзного рiвня, вiд мисливських замкiв з найвищим рiвнем комфорту i харчування, до мисливського будинку зi стандартними умовами i навiть дерев'яно! хатини без електричного освiтлення i з водою в кринищ.
До 2000 р. серед споживачiв мисливських послуг компани переважали iноземнi мисливцi, а починаючи з 2004 р. 1х кшьюсть зрiвнялася зi словацьки-ми мисливцями. Щорiчно платнi iндивiдуальнi полювання проводять для 12 тис. мисливщв, якi в мисливських угiддях перебувають 3-4 тис. дшв (пере-Ычно - 2-3 днi на одного мисливця). Kрiм того. у колективних полюваннях Шорiчно бере участь 2-3 тис. мисливщв. Перешчно в одному колективному по-люваннi бере участь 10-12 мисливщв. Загалом в мисливських угщдях Словач-чини шорiчно добувають понад 60 тис. особин оленеподiбних, зокрема 13 тис. оленiв, 20 тис. сарн, 24 тис. кабашв, 2 тис. ланей, 2,5 тис. муфлошв, а також 99 тис. фазашв i 34 особини ведмедя.
Цiни (разом з ПДВ) на полювання диференцшоваш i залежать голов-ним чином вiд виду тварин, маси трофе1в (олень, лань, сарна), 1х довжини (кабан, муфлон), маси тварини (ведмщь), а в окремих випадках - i вщ категор^' угiдь. (табл. 1-4). При цьому у маш трофея самця сарни европейсько!' врахову-ють масу препарованого черепа з рогами без нижньо!' щелепи зi скидкою 90 грамiв, а в оленя - роги з черепом без нижньо!' щелепи i без скидок. Вар-тiсть вiдстрiлу трофейних самцiв сарни европейсько!' та оленя лiсового показано в табл. 1.
Полювання на самщв сарни европейсько! проводиться з 16 травня до 30 вересня. Зазначений термш полювання охоплюе i перiод гону, який тривае вiд 15 липня до 10 серпня. На самиць i молодняк сарни европейсько! полюють вщ 1 вересня до 30 листопада. Вартють вiдстрiлу самиць i молодняку до одного року становить 38 евро, а однорiчних самщв-шпильчаюв - 70 евро. За пщ-
ранка трофейного самця мисливець сплачуе 160 евро, а за шпильчака, самичку i маля - по 32 евро. Найкрашд трофе1 самцiв сарни европейсько1, добутих в угiддях державних лiсiв, оцiнено в межах вiд 132,90 башв С1С до 165,30 башв С1С, тобто на золотi медаль
Табл. 1. Bapmicmb eîdcmpîny трофейних самщв сарни европейсько'1 _та оленя л'шового (на 2009/2010рр.)_
Сарна европейська Олень лшовий
маса ропв, г вартшть ввдстршу, евро надбавки, евро за кожен наступний грам маса ро-пв, кг вартшть ввдстршу, евро надбавки, евро за кожт наступт 10 грам1в
до 249 195 - до 2,49 450,00 -
ввд 250 195 + 2,2 2,50-2,99 580,00 -
300 305 + 5,1 3,00-3,49 730,00 -
350 560 + 10,5 3,50-3,99 880,00 -
400 1085 + 18,2 4,00-4,49 1125,00 -
450 1995 + 25,9 4,50-5,00 1340,00 -
500 3290 + 54,5 ввд 5,00 1340,00 + 5,30
- - - 6,00 1870,00 + 8,60
- - - 7,00 2730,00 + 10,70
- - - 8,00 3800,00 + 12,80
- - - 9,00 5080,00 + 16,10
- - - 10,00 6690,00 + 21,70
Державна компашя "Люи Словацько1 Республжи" щодо полювання на самця сарни европейсько1 з масою ропв до 300 грамiв мае i спещальш пiльговi пропозицп вартiстю в 350 i 750 евро. У першому випадку, у разi 3-денного пе-ребування мисливця в господарста (6 полювань) до загально1 вартост нале-жить плата за вщстрш самця з масою трофея до 300 г., оргашзацшт квартирш, транспорты витрати в угiддях господарства i препарування трофея. У другому випадку йдеться про послуги для 4 ошб упродовж 6 дшв. Додаткова плата охоплюе вартють тижневого мисливського квитка i страхування iноземного мисливця (38 евро), а також вартють перебування супроводжуючих осiб (дружина, друз^, якi не полюють (18 евро за 1 день) та продовження термшу перебування мисливця в господарста (45 евро за 1 день). У випадку невдалого полювання з вини шдприемства гарантуеться повернення 200 евро.
На оленя полювання розпочинаеться 1 вересня, а закшчуеться 31 груд-ня, гш вiдбуваеться з 10 вересня до 5 жовтня. Цша вiдстрiлу самицi, або маля-ти, разом з ПДВ, становить 90 евро, однорiчного шпильчака - 125 евро. Вар-тють вiдстрiлу трофейних самщв оленя люового змiнюеться у значних межах (табл. 1). За поранення оленя вжом 3-5 роюв мисливець платить 350 евро, а за поранення оленя вжом 6 i бшьше рокiв - 710 евро. Шдранок самицi, маляти або однорiчного шпильчака мисливцевi обiйдеться у 55 евро.
Вартють вiдстрiлу оленя у заповщних мисливських угiддях "Поляна" автоматично збшьшуеться на 10 %. Спещальна пiльгова пропозицiя мiстить три варiанти: перший вартiстю в 700 евро - полювання на оленя з масою ропв до 3 кг, другий - вартютю у 1450 евро - полювання на оленя з масою ропв вщ 3 до 5 кг i третш - вартютю в 2500 евро - полювання на оленя з масою ропв
вщ 5 до 7 кг. Bei три вар1анти передбачають 10 виходiв на полювання упро-довж 5 дшв перебування в господapствi.
Загальна варт1сть, заявлена у пpопозицiях, становить варт1сть вiдстpiлу, проживання i харчування, виварювання i вибiлювaння трофея, тpaнспоpтнi та оргатзацшт витрати. Особа, котра не бере участ у полювaннi, оплачуе за першим вapiaнтом 18 евро, а за другим i трет1м - по 35 евро за один день перебування в господарстш (враховуючи проживання, харчування тощо). У тому випадку, коли не вдалося вполювати запропонованого оленя, мисливцевi по-вертаеться частка сплачено! суми грошей, яка становить за першим вapiaнтом 400 евро, за другим - 1000 евро i за трет1м - 2050 евро. Найкрашд трофе! сам-цiв оленя люового, добутих в угiддях державних лiсiв, оцiнено в межах вiд 223,08 бaлiв С1С до 240,65 бaлiв С1С, тобто на золотi медаль
Полювання на кабана проводиться з 16 липня до 31 грудня, а у вольерах - до 31 с1чня. Практикуються колективш та шдивщуальш полювання. Одне м1сце за один день колективних полювань групою з 6-10 мисливцiв коштуе 220 евро, з 11 i бшьше мисливцiв - 160 евро, а у вольеpi - 220 евро не-залежно вiд кшькосп осiб у гpупi. Якщо мисливець вполював одне i бiльше поросят плата за м1сце зменшуеться до 100 евро. Кр1м оплати м1сця на колективних полюваннях мисливець платить за вщстрш подiбно, як i пщ час щдиш-дуальних полювань, але за iншим прейскурантом (табл. 2). Найкрашд трофе! самщв свинi дико! добутих в угщдях державних лiсiв оцiненi в межах вщ 127,20 бaлiв С1С до 136,60 бaлiв С1С, тобто на золот медaлi.
Табл. 2. Bapmicmb в'дстрту трофейних самщв свит дико1 nid час
колективних й шдив'кдуалышх полювань (на 2009/2010рр.)
Колективне полювання ндив1дуальне полювання
довжина вapт1сть довжина 1кл1в, варт1сть надбавки в евро за
1кл1в, см в1дстр1лу, евро см в1дстр1лу, евро кожнии наступнии мм
до 11,99 см 320 12,00-13,99 430 -
12,00-1499 420 14,00-15,99 730 -
15,00-17,99 600 в1д 16,00 730 + 11,50
18,00-20,99 800 18,00 960 + 27,00
в1д 21,00 1100 20,00 1500 + 32,50
- - 22,00 2140 + 54,00
Якщо пщ час колективних полювань щна вщстр1лу поросяти складае 65 евро, то пщ час шдив1дуальних - 55 евро. Вартють вiдстpiлу пщсвинка ма-сою до 50 кг (випотрошена туша у шкуpi з головою) також бшьша (150 евро) при колективних шж при шдивщуальних полюваннях (110 евро), тодi, як вар-тiсть вiдстpiлу сaмицi однакова - 320 евро.
При колективних полюваннях пщранюв не облжовують i за них мис-ливцi не платять шчого, а при шдив1дуальних - облiковують i платять: за пщстрелених, самця, самицю, пiдсвинкa i порося - 420, 200, 28, i 23 евро вщ-повщно. Для оплати колективного полювання на кабана за спещальною пшь-говою пропозищею застосовують iншi цiни (табл. 3).
У зазначенш у табл. 3 щш на одного мисливця за день враховано оплату м1сця, легкий общ на полюванш та вартють вiдстpiлу незалежно вщ вiку,
статi i трофейно! цiнностi добутих особин свинi дико!. Для таких полювань мь нiмальна кiлькiсть мисливцiв у груш мае становити не менше шж 11 осiб.
Табл. 3. Вартють колективного полювання на кабана за спещальною птьговою пропозищею (на 2009/2010рр.)
К-сть, ос1б Кшьшсть добутих особин свит дико!', гол1в
0-2 3-5 6-8 9-11 12-14 15-17 18-20 21-23 24-26 27-29 >30
Цша для одного мисливця, евро
11-13 100 230 275 320 365 410 455 500 545 590 635
14-16 100 210 245 280 315 350 385 420 455 490 525
17-19 100 190 215 240 265 290 315 340 365 390 415
>20 100 180 200 220 240 260 280 300 320 340 360
На муфлона полюють з 1 вересня до 31 грудня, у вольерах - з 1 серпня до 31 шчня; на лань - з 1 вересня до 31 грудня, у вольерах до 31 шчня. Вартють вщстршу трофейного муфлона залежить вщ довжини ропв, а самця лат - вщ маси ропв (табл. 4). За шдранюв - самця, самищ i маляти муфлона мисливець мае сплатити 535, 32 i 32 евро вщповщно, а за шдранки самця, самицi i маляти лат - 665, 30 i 30 евро вщповщно.
Табл. 4. Вартють вiдстрiлу трофейних самщв муфлона i лаш (на 2009/2010 рр.)
Муфлон Лань
довжина ропв, см вартшть вщстршу, евро надбавки в евро за кожен нас-тупний см маса ропв, кг вартшть вщстршу, евро надбавки в евро за кожт наступт 10 г.
до 39,99 215 - до 1,49 280 -
40,00-49,99 430 - 1,50-1,99 480 -
50,00-59,99 590 - 2,00-2,49 800 -
вщ 60,00 750 + 48 вщ 2,50 800 + 9,80
70,00 1230 + 102 3,00 1290 + 17,00
80,00 2250 + 139 3,50 2140 + 29,00
90,00 3640 + 170 4,00 3590 + 43,00
Спецiальна пiльгова пропозищя п'ятиденного полювання на муфлона з довжиною рогiв вiд 50 до 70 см, або самця лаш з масою рогiв вiд 2 до 3 кг коштуе 1400 евро. У разi невдалого полювання частка, що повертаеться мис-ливцев^ становить 950 евро. Пiльгове полювання на нетрофейш особини оле-неподiбних коштуе 160 евро на день.
Вартють вiдстрiлу ведмедя залежить вщ його маси тварини i становить: для особини масою до 60 кг - 2000 евро, 61-80 кг - 2525 евро, 81-100 кг -3445 евро, 101-120 кг - 4820 евро з подальшою надбавкою 63 евро за кожен розпочатий кшограм. За пораненого ведмедя потрiбно заплатити 1370 евро. Полювання на вовка дозволене з 01.11 до 15.01, а вартють його вщстршу становить 1150 евро. Пщранок обшдеться мисливцевi у 230 евро. За пшьговою пропозищею дозволене добування вовка i кабана без обмеження кшькост i трофейно! якост упродовж двох дшв полювання. Вартють вщстршу борсука (01.09-30.11) становить 170 евро, а лиса - 22 евро. Полювання на лиса дозволене упродовж цшого року, а на зайця - з 1 листопада до 31 грудня. Вартють вщстршу зайця вщносно висока i становить 75 евро.
Серед пернато! дичини найвищою е цша за вщстрш орябка (01.1015.11), яка становить 250 евро, друге м1сце за цим показником посщае слуква (16.03-30.04) - 35 евро, дат йде фазан (01.11-28.02) - 17-19 евро та крижень (16.09-15.01) - 14 евро. На колективних полюваннях на фазана мисливець ок-р1м вартост вщстршу, оплачуе 70-80 евро за мюце.
Щкаво, що поряд з полюванням державна компашя "Л1си Словацько! Республ1ки" пропонуе спостереження за дикими тваринами, яке вщбуваеться у супровод1 фах1вця. Варт1сть ц1е! послуги становить 120 евро за одну особу вдень i охоплюе оргатзацшт витрати, оплату супроводу, проживання i тран-спортш витрати у межах мисливських упдь.
Наведет дат свщчать про високий р1вень культури ведення мисливського господарства i надання послуг мисливцям у державних л1сах Словаччини. Державна компашя "Л1си Словацько! Республжи" е основним учасником на ринку мисливських послуг, обсяги ïï пропозицш перевишують 60 % вщ загаль-но1 ïx к1лькост1 в краш1. На особливу увагу заслуговуе цшова полггика державних лшв щодо надання послуг мисливцям. Цши за вщстрш диференцшоваш i залежать головним чином вщ виду, стат1 i в1ку тварин, маси тpофеïв (олень, лань, сарна), ïx розм1р1в (кабан, муфлон), маси тварини (ведмщь), а в окремих випадках i вщ кaтегоpiï угщь.
Л1тература
1. Полякова Л. Леса и лесное хозяйство Словацкой Республики / Л. Полякова, М. Попков, Н. Савущик, С. Пивовар. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.fmsc.ua/ con-tent/view/74/67/ - 12.03.2088 p.
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.polovnictvo.com/modules.php? name= News&file=article&sid=166.
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.polovnictvo.com/modules.php? name= News&file=article&sid=176.
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.polovnictvo.com/modules.php? name= News&file=article&sid=177.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.polovnictvo.com/modules.php? name= News&file=article&sid=178.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.polovnictvo.com/modules.php? name= News&file=article&sid=179.
7. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.polovnictvo.com/modules.php? name= News&file=article&sid=180.
8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.polovnictvo.com/modules.php? name= News&file=article&sid=181.
9. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.polovnictvo.com/modules.php? name= News&file=article&sid=182.
10. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.polovnictvo.com/modules.php?name= News&file=categories&op=newindex&catid=24.
Делеган И.В., Домнич В.И. Особенности охотничьего хозяйства и охоты в государственных лесах Словакии
Показаны особенности организации ведения охотничьего хозяйства в государственных лесах Словакии. Приведены материалы, которые отражают видовой состав и объемы добычи охотничьей фауны, указаны цены на услуги, в частности на отстрел основных видов охотничьих животных.
Ключевые слова: охота, государственные леса, Словакия.
Delehan I.V., Domnich V.I. Features of hunting and hunting sector in public forests of Slovakia
Peculiarities of organization of hunting in state forests in Slovakia. These materials that reflect the species composition and volume of extraction of hunting fauna, browse prices and services, including shooting at the main types of hunting fauna. Keywords: hunting, state forests, Slovakia._
УДК 630*905 Доц. Ю.Й. Каганяк, д-р с.-г. наук;
здобувач А.М. Чучак - НЛТУ Украты, м. Rbeie
МОРФОМЕТРИЧНА I ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЕВОСТАНУ ЯК ФУНКЦ1Я ПРОСТОРОВОГО РОЗМ1ЩЕННЯ ДЕРЕВ
Дослвджено та оцшено вплив на морфометричш та люотаксацшш параметри дуба твшчного просторового розмщення дерев та шших чинниюв. З щею метою таксацшна пробна площа модриново-дубового деревостану роздшена на частини. Величину та обсяг вибiрки видшеио'1 елементарно'1 частини обгрунтовано методами математично'1 статистики. Виявлено, що середш значення дiаметра та висоти стовбу-ра, а також дiаметра i довжини крони дерев дуба твшчного змшюються вiдносно траекторп музлiсся (вщкритий простiр) - центр лiсового масиву".
Ступiнь однорщносп деревосташв, зокрема в просторовому аспект^ е важливим чинником, який визначае оптимальш параметри виб1рково-перель ковоi таксацii, впливае на точшсть облжу запасу i, зрештою, на достов1ршсть обсяпв користування деревиною. Актуальшсть роботи полягае у продовженнi та деталiзацii дослiджень, спрямованих на визначення та статистичне шдтвер-дження неоднорщност морфометричних та таксацiйних параметрiв елеменпв лiсу залежно вiд просторового розмщення дерев.
Нульова гiпотеза полягае у доведенш статистично значущоi залежностi величини морфометричних та люотаксацшних параметрiв елеменпв лiсу вiд просторового розмiщення дерев на таксацшному видiлi.
Методика та характеристика матерiалiв спостереження. За результатами перелiковоi таксацii, отримано шформащю про модриново-дубовий де-ревостан вжом 35 рокiв (Мирогощанське лiсництво ДП "Дубенське ЛГ"). Оп-тимальний обсяг вибiрки еквiвалентний пробнiй площi розмiром 50 на 100 метрiв (0,5 га). Всього замiряно 450 дерев.
Деревостан за походженням е штучним, за формою - простим, оскшьки присутнш лише один ярус. Пашвною породою е дуб швшчний, яка також е головною породою у цих люорослинних умовах. Деревостан дуба твшчного характеризуемся Ib класом бонiтету. Деревостан характеризуеться середньою зiмкненiстю крон. Склад деревостану 5Дп3Дзв2Мде+Сзв+Гзв+Бкл. У пiдростi: дуби пiвнiчний i звичайний, граб звичайний. Пiдлiсок формують лщина зви-чайна, крушина звичайна.
У процесi реалiзацii дослiдження виконано такi послiдовнi етапи: • територш пробно! площд розбито на 5 частин розм1ром 50 на 20 м. Нумера-щя видшених частин здшснюеться по траекторп "узлюся - центр люового масиву" вздовж ряду (довшо! сторони проби). Нумерация частин пробно! площ1 така: "1" - до 20 м; "2" - 21-40 м; "3" - 41-60 м; "4" - 61-80 м; "5" - 81100 м;
