CC BY
43
^уковий вкник HЛTУ Украши. - 20ll. - Вип. 2l.l
УДК 630*6 Доц. Ю.В. Муравйов, канд. екон. наук;
доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
А^ЛВ ВЕДЕЖИЯ МИСЛИ^Ь^ГО ГOСПOДАPСTВА ТА ШЛЯХИ ПЩВИЩЕКЙЯ ЙOГO ЕФЕKTИВHOСTI
Проанад1зовано виpoбничo-гoспoдаpськy д1яльшсть мисливського господар-ства y Захiднoмy регюш Украши. Витрати на ведения мисливського господарства щор1чиио зростають внаслщок тдвищеиия заpoбiтиoï плати. Витрати частково пок-риваються за pахyиoк деpжбюджетy. Запропоиоваио ведичииy плати на право полю-ваиия встаиовлювати залежио вщ вартост трофею певиого виду мисливсько' фаyии.
Мисливське господарство в Украш ведуть 988 юридичних oсiб. Чи-сельнiсть мисливських господарств майже щopiчнo зростае. Так у 2006 р. на-раховувалось 915 кopистyвачiв мисливських угщь, у 2007 р. - 932. Площа мисливських упдь Украши становить 46,5 млн га з них: 74 % перебувають у користуванш Украшського товариства мисливщв i рибалок, 10,9 % - шших кopистyвачiв (переважно гpoмадськi мисливськi оргашзаци та пpиватнi пщ-приемства). У користуванш Державного комггету лiсoвoгo господарства пе-ребувае 13,3 % мисливських упдь, а найменше (1,8 %) - у Тoваpиствi вшсь-кових мисливщв i рибалок. Витрати на ведения мисливського господарства в Укра].ш щopiчнo зростають. У 2006 р. витрати становили 70376,9 тис. грн, у наступному - 93121 тис. грн, а в 2009 р. збшьшились на 34 % i становили 142042,3 тис. грн. Окупшсть ведения мисливського господарства протягом 2006-2009 pp. становила понад 50 %.
У 2009 р. загальш витрати на ведения мисливського господарства у За-хщному регюш Украши становили 27658,6 тис. грн, що становило понад 19 % загальноукрашських витрат. Витрати за рахунок державного бюджету становили лише 9 %, загалом по Украш - 10,2 %. У 1996 р. витрати на ведения мисливського господарства в Украш фшансувалися державою на 26,2 % [2]. Вони покривалися надходженнями на 61 %, у 2009 р. - лише на 54 %.
У Захщному регюш Украши спостершаеться щopiчне збшьшення витрат на ведения мисливського господарства. За перюд з 2001 по 2006 pp. у Чершвецькш обл. вони зросли у 3 рази, у Закарпатськш - майже у 2 рази. Витрати покриваються частково за рахунок держбюджету. Однак, у Львiвсь-кш област за перюд з 2000 по 2009 pp. витрати на ведения мисливського господарства зросли у 9 pазiв, а фшансування з держбюджету - лише у 2,9 раза, в 1вано-Франювсь^' област за перюд з 1997 по 2009 pp. витрати зросли у 8,8 раза, а фшансування - лише у 2,2 раза. Тому простежуеться зменшення покриття витрат за рахунок кош^в бюджету краши. Частка витрат на ведения мисливського господарства бюджетних кош^в найбшьше зменшилась в 1вано-Франювсь^' обл. - з 66,2 % у 1997 р. до 16,5 % у 2009 р., на Львiвщинi - вщ 20,6 % (2000 р.) до 6,6 % (2009 р.). 1стотне зменшення зареестроване у Рiвненськiй обл. - вщ 19,6 % (2003 р.) до 0,3 % (2009 р.). На вщмшу вщ ш-ших захщноукрашських областей, у Рiвненськiй обл. зареестровано зменшення надходжень кош^в з бюджету краши вщ 293,3 тис. грн у 2003 р. до 16,4 тис. у 2009 р.
До збшьшення загальних витрат призвело збiльшення витрат на заро-бiтну плату. За перюд з 2000 по 2009 рр. у регюш заробiтна плата становила у середньому 50±0'9 % (Б = 6,3; V = 12,6 %) загальних витрат. За аналiзований перiод у Львiвськiй обл. вона збшьшились приблизно на 962 %. Порiвняно зi зарплатою, iншi витрати, зокрема охорона, вiдтворення диких тварин збшь-шилась на 762 %, бютехшчш заходи - на 575 %, викладення кормiв - на 594 %. В 1вано-Франювськш обл. за перiод з 1997 по 2009 рр. заробгтна плата збшьшилась на 817 %, витрати на охорону, вщтворення дичини - на 565 %, на бютехнда - понад 650 %. Не у вЫх областях зафшсовано збшьшення витрат на зарплату порiвняно з шшими статтями (охорона, бютехшя). У Рiв-ненськiй обл. за перюд з 2003 по 2009 рр. витрати на заробгтну плату зросли на 298 %, на охорону, вщтворення - на 361 %. Здшснений ретроспективний аналiз засвщчуе, що у 30-х роках минулого столгття у Захiдному регiонi у структурi витрат заробiтна плата займала значно бiльшу частку. В одному iз мисливських господарств Сколiвищини протягом лише одного року витрати на ведення мисливського господарства становили 130 тис. злотих. Понад 76 % витрат становила заробгтна плата 78 мисливських охоронщв, як забез-печували охорону мисливських упдь на плошд 70 тис. га (рис. 1).
Вщшкодування сшьському господарству
Рис. 1. Структура витрат мисливського господарства Сколiвщини
За вщшкодування збитюв, завданих звiрами сшьськогосподарським угiддям, виплачено 15 тис. злотих. Витрати на пiдгодiвлю становили близько 8,0 тис. злотих, на утримання стежок та мисливських будинюв - 4,0 тис., iншi витрати - 4,0 тис. У 2009 р. витрати на ведення мисливського господарства у Львiвськiй обл. становили близько 7495,5 тис. грн, з них зарплата пращвни-юв мисливського господарства становила 46 %. У структурi витрат ютотну частку займають витрати на охорону диких тварин (26 %), зокрема оплата за-лученого транспорту, паливно-мастильних матерiалiв, заробгтна плата позаш-татних пращвниюв та iншi витрати, пов'язаш з охороною дичини (рис. 2). Фь нансування пiдгодiвлi дичини е найменшим у структурi й становить 13,4 % вщ загальних витрат, iншi види господарсько! дiяльностi - 14,0 %.
13,4
Рис. 2. Структура витрат на ведення мисливського господарства у Львiвськiй
обл. (2009р.), %
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.1
У Волинськш обл. заробгтна плата за перюд з 2005 по 2009 рр. зросла на 205 %, а витрати на охорону, вщтворення диких тварин - майже на 250 %, викладання кормiв - на 250 %. Менша чисельшсть дичини в упддях Укра!ни i бшьша у захщноевропейських кра!нах полягае не в рiзницi обсягiв бютех-шчних заходiв. Збiльшення обсягiв бiотехнiчних заходiв, скiльки б не затра-чували на це засобiв i зусиль, становище не покращиться доти, доки заробггна плата егеря не буде стимулом до ретельного виконання сво!х обов'язюв, забезпечення надшно! охорони вщ порушникiв правил полювання. Незначна зароб^на плата впливае на ефектившсть роботи егерсько! служби. У 2005 р. середньомюячна зарплата егерiв держшсгосшв 1вано-Франювсько! обл. була незначною i становила 277 грн, в УТМР - 137 грн i 139 грн - шших користу-вачiв (середня по областi 200 грн). У 2008 р. середньомюячна зарплата пра-цiвника мисливського господарства в област становила 695 грн: у державних шдприемствах - 898 грн, УТМР - 482 грн, шших користувачiв - 630 грн. Вони виконували свою роботу формально, деяк не бували в упддях, не здшснювали охорони угiдь. Через вщсутшсть фiнансування не було мислив-ствознавцiв у Надвiрнянському, Галицькому районах, а в Тлумацькому, Сня-тинському - працювали за сумiсництвом.
У Захщному регiонi Укра!ни зареестроване щорiчне збiльшення над-ходжень вiд ведення мисливського господарства. У Львiвськiй обл. за перюд з 2000 по 2009 рр. надходження збшьшились у 13,6 раза, за менший перюд (2005-2009 рр.) у Волинськш област надходження збшьшились у 2,5 рази, у Рiвненськiй (2003-2009 рр.) - у 3,8 раза. 1стотне збшьшення надходжень у 16,7 раза за перюд з 1997 по 2009 рр. зареестровано в 1вано-Франювськш область Однак, значш витрати на мисливськогосподарську дiяльнiсть призво-дять до незначно! окупност мисливського господарства (рис. 3).
70 т
60:;
50::
40:; ё? ::
30::
20:;
Ю:;
0
1999 2001 2003 2005 2007 2009
Рис. 3. Окупшсть мисливськогосподарськоХ дiяльностi у Захiдному регют Украти, %
Покращили показники окупност Львiвська та Iвано-Франкiвська обл. вщповщно: вiд 23 % (2000 р.) до 34 % (2009 р.) i вщ 30 % (1997 р.) до 58 % (2009 р.). Загалом, мисливське господарство регюну е нерентабельне. Рента-
♦ 1вано-Франк1вська обл. —■— Льв1вська обл. -ж— Р)вненська обл.
Роки
бельнiсть мисливського господарства Закарпатсько!, Рiвненськоl, Терно-пшьсько!, Волинсько! областей на початку ХХ1 ст. перебувала в межах вщ 54 до 92 %. Серед користувачiв мисливських угiдь Львiвськоl област надхо-дження вiд ведення мисливського господарства менш^ нiж витрати. 1з всiх користувачiв мисливських угiдь област найкращi показники окупностi ВМТ ЗРУ. У певш роки (2006 р., 2008 р.) окупшсть становила понад 90 %о. Однак, ведення мисливського господарства товариства е нерентабельним (рис. 4).
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Рис. 4. Окупшсть мисливськогосподарськоХ дiяльностi користувачiв мисливських
угiдь Львiвсько'i областц %
Вартють лщензш на добування мисливських тварин визначае спещ-ально уповноважений центральний орган виконавчо! влади у галузi мисливського господарства та полювання за погодженням з центральним органом виконавчо! влади з питань фшанЫв [1]. Вартють вщстршьних карток встановлюе користувач мисливських угщь за погодженням з мюцевим органом центрального органу виконавчо! влади з питань фiнансiв [1]. Кошти вiд ре^заци користувачам мисливських упдь лщензш, а також за видачу пос-вщчень мисливця та щорiчних контрольних карток облiку добуто! дичини i порушень правил полювання зараховують на рахунок спецiально уповнова-женого центрального органу виконавчо! влади у галузi мисливського господарства та полювання i використовують на охорону та вщтворення державного мисливського фонду. Зазначеш кошти вщносять до кошторису доходiв i видатюв спецiально уповноваженого центрального органу виконавчо! влади у галузi мисливського господарства та полювання, i на цю суму зменшуеться обсяг його фшансування за рахунок Державного бюджету Укра!ни. Тому, мисливське господарство залишаеться без зароблених кош^в, а якщо враху-вати постiйне недофiнансування, то користувачi мисливських угiдь Укра!ни не мають майже жодного стимулу для ефективного господарювання. Отже, мисливське господарство Укра!ни iснуе лише на "фанатах" свое! справи, справжшх природолюбах, громадянах Укра!ни, яким не байдужа доля мис-
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.1
ливсько! галузь Одним iз аспектiв, який надав би змогу мисливським шд-приемствам Украши вiдчути себе бiльш фшансово незалежними е вартiсть права на полювання (цша дозволу). У табл. 1 подано параметри та вщповщш щни на трофе! основних видiв мисливських звiрiв як основу розрахунку вар-тостi права на полювання.
Габл. 1. Варт^ть трофеев основних видiв мисливських тварин
Вид Трофей Цша, грн
Олень Роги з черепом до 2,00 кг 1300
2,01-3,49 кг 1950
3,50-4,99 кг 2470
5,00-5,99 кг 4940
6,00-6,99 кг 6240
7,00-7,99 кг 8580
8,00-8,99 11050
9,00-9,99 кг 13390
10 кг 1 бшьше 16900+26 грн за кожт 10 г понад 10 кг
Молодняк до 2-х рошв 1300
Самка вшом понад 2 роки 1690
Поранення трофейного оленя 1040
Поранення молодняка 520
М'ясо оленя, за 1 кг 26
Шшра оленя, за 1 кг 6,5
Козуля Роги з черепом 250,01-300,00 г 754
300,01-350,00 г 858
350,01-400,00 г 975
400,01-450,00 г 1235
450,01 г 1 бшьше 1495+7 грн за кожний 1 г понад 450,01 г
Молодняк козул1 до 2-х рошв 455
Самка 520
Самець дорослий без ропв 585
Поранення доросло! тварин 260
Поранення молодняка 195
Промах 130
М'ясо козул1, за 1 кг 26
Шшра козул1, за 1 кг 6,5
Дика свиня 1кла 8,00-14,00 см 910
14,01-16,00 1170
16,01-18,00 1690
18,01-20,00 2275
20,01 1 бшьше 3250+26 грн за кожний 1 мм понад 20,01 см
Поранення доросло! тварини 650
Поранення молодняка 325
Промах 130
М'ясо дико! свиш, за 1 кг 26
Шшра доросло! тварини 78
Шшра молодняка 52
Пропонують величину плати на право полювання встановити залежно вщ вартост трофея певного виду мисливсько! фауни та вщсотково! ставки з кредитування, яка у середньому дiе по Укра!ш (30 %).
Пропонують продавати лщензш, наприклад за полювання на оленя благородного, за цшою 390 грн (за юнуючо! цiни 350 грн) [3], яка спла-чуеться у касу господарства перед початком полювання i дiе один свгшовий день. Якщо у процесi полювання мисливець-аматор добув оленя благородного, трофе! якого знаходяться у межах 5,00-5,99 кг, то вш повинен доплатити рiзницю у щт за право полювання (1482 - 390=1092 грн). Так само пропонують поступати з платою за добування шших мисливських тварин.
Табл. 2. Bapmicmb дозволу на право полювання на основт _види мисливських тварин_
Вид Трофей Цша, грн
Роги з черепом до 2,00 кг 390
2,01-3,49 кг 585
3,50-4,99 кг 741
5,00-5,99 кг 1482
6,00-6,99 кг 1872
Олень 7,00-7,99 кг 2574
8,00-8,99 3315
9,00-9,99 кг 4017
10 кг 1 бшьше 5070+10 грн за кожи наступт 10 г понад 10 кг
Молодняк до 2-х рошв 390
Самка вшом понад 2 роки 585
Роги з черепом до 150 г 90
150,01-200,00 120
200,01-250,00 185
250,01-300,00 г 230
300,01-350,00 г 260
Козуля 350,01-400,00 г 300
400,01-450,00 г 370
450,01 г 1 бшьше 450+2грн за кожний 1 г понад 450,01 г
Молодняк козул1 до 2-х р. 90
Самка 160
Самець дорослий без ропв 180
1кла 8,00-14,00 см 280
Дика свиня 14,01-16,00 350
16,01-18,00 500
18,01-20,00 680
20,01 1 бшьше 980+8 грн за кожний 1 мм понад 20,01 см
Такий диференцшований шдхщ до права на полювання характеризуемся сучасними тенденщями розвитку мисливського господарства i е ви-ходом з фшансово! кризи ще! reny3i природокористування. KpiM того, зароб-леш мисливським господарством таким чином грошi повиннi залишатися на рахунках шдприемств i оподаткуватися згiдно з чинним законодавством.
Запропоноваш заходи щодо реформування мисливського господарства Укра!ни е передумовою зростання ефективностi в^чизняно! мисливсь-когосподарсько! галузi.
Л1тература
1. Бондаренко В.Д. Мисливськогосподарське законодавство Украши / В. Д. Бондаренко, А.М. Дейнека, В.Р. Бурмас та ш. - Львiв : Вид-во "Сполом", 2005. - 334 с.
^уковий вкник НЛТУ yKpa'1'ни. - 20ll. - Вип. 2l.l
2. Mypae^e Ю.В. Нормaтивнi плати за спещальне використання лiсових мисливських угiдь та фауни як шструмент реашзаци еколопчно!' полiтики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.08.01 "Економша природокористування i охорони навколишнього середовища". - Львiв, 2001. - 18 с.
3. Hírn-aí № 493 вщ 24.ll.2GG5 Державного комiтету лiсового господарства Украши "Про встановлення вaртостi лщензш на добування мисливських тварин у мисливських угщдях Украши вiд 20 червня 2009 р.".
Муравив Ю.В., Xoeцкий П.Б. А^лиз ведения охотничьего хозяй-cтвa и пути повышения его эффективности
Проанализирована производственно-хозяйственная деятельность охотничьего хозяйства в Западном регионе Украины. Расходы на ведение охотничьего хозяйства растут за счет увеличения заработной платы. Расходы частично покрываются за счет госбюджета. Предлагается размер платы на право охоты устанавливать в зависимости от стоимости трофея определенного вида охотничьей фауны.
Muravjov Yu. V., Khoyetskyy P.B. Analisys of running game management and the ways to improve its efficiency
It has been analysed production and economic activity of game management in Western Ukraine. Costs of game management grow yearly by increasing wages. Costs are partly covered by the budget. It is suggested that fees for hunting should depend on the value of a type of trophy animals. _
УДК 581.13 + 581.522.4 Ст. наук. ствроб. Е.Р. Арапетьян,
канд. бюл. наук - Львiвський НУ ím. 1вана Франка
РЕАКЦ1Я НАС1ННЯ ASTER ALPINUS L. (ASTERACEAE) НА ОБРОБЛЕННЯ М1КРОЕЛЕМЕНТАМИ
Aster alpinus L. (айстра альпшська) з родини Asteraceae (айстров1) - представ-ник флори Карпат, якого занесено у Червону книгу Украши з природоохоронним статусом виду як рщюсний. Насшня збагачували м1кроелементами шляхом замочу-вання !х упродовж 12 год у розчинах сполук м1кроелемент1в цинку (ZnSO4), мол1бде-ну (Na2MoO4), мвд (CuSO4) або бору (H3BO3) у концентрацп 0,02 %. Оброблення насшня розчинами м1кроелемент1в тдвищило схожють насшня A. alpinus на 2,7-7,3 %. Виявлено залежшсть схожост насшня вщ м1кроелемент1в. Сполука молiбдену ефек-тившше впливае на показник поавно! якост насшня A. alpinus (збшьшення схожостi на 7,3 %, порiвняно з контролем).
Ключов1 слова: Aster alpinus L, Червона книга Украши, рщюсний вид, насшня, м1кроелементи, схожють.
У нацюнальних документах, а саме у Закош Украши "Про природно-заповщний фонд Украши" (ст. 31), визначено, що основними завданнями бо-ташчних сад1в е збереження, вивчення рщюсних i типових вид1в флори.
Для насшня рослин рiзних груп, зокрема для штродуковано! флори, якi головним чином розмножуються насiнневим шляхом, дослiдження вико-нують у рiзних напрямах. 1з низки екзогенних чинникiв впливу на схожють насiння ми дослiджували мжроелементи як недорогi, легкодоступнi хiмiчнi речовини, фiзiолого-бiохiмiчну характеристику яких всебiчно дослщжено для сiльськогосподарських культур. Мiкроелементи належать до незамшних мь неральних елемент1в, хоча рослинам для життевого циклу потрiбнi у малих дозах [5]. Дослщжено, що мiкроелементи беруть участь в шдукци механiзму проростання насшня. Цей етап розвитку потребуе активiзацil процесiв подiлу
l. Лicoве xa caдoвo-пaркoве гocпoдaрcтвo
29
