Табл. 2. Вплив стимуляторiв росту на регенерацшну здатшсть _зелених живщв Maclura pomífera_
Вaрiaнт досл1ду Bír рослин, рок1в К-сть обкоршених живщв, шт. % обкоршення живщв
Контроль 3 5 10,2
(без стимулятора) 50 1 2,1
Гумат натр1ю 3 11 22,2
50 6 12,4
Х1 3 13 26,6
50 7 14,5
Емюпон 3 16 32,1
50 7 14,0
Емютим 3 15 30,5
50 8 16,7
В2 3 25 50,3
50 12 24,2
Табл. 3. Поpiвняльна характеристикарегенерацшног здатностi зелених та здерев 'янтих живщв Maclura pomífera залежно eid eiKy маточних рослин
Bír рослин, рок1в К-сть обкоршених живщв, шт. Обкоршення, %
здерев'янших зелених здерев'янших зелених
50 99 117 22,8 26,3
3 162 225 36,4 50,5
П1дводячи тдсумок проведених досл1джень констатуемо, що найбшьш ефективним способом вегетативного розмноження Maclura pomífera е зелене живцювання. При цьому, рекомендуемо заготовляти живщ у кшщ червня з ат-кально!' частини пaгонiв. Оптимальна довжина живцiв 15-20 см. Найефективш-шими стимуляторами росту е В-2, виготовлений на основi 1МК та в1тчизняний емiспон з обкорiненням вщповщно 50 i 32 %.
Лггература
1. В1тенко В.А. Бiолого-екологiчнi особливост Maclura pomífera (Rafin.) Schneid. при 1тродук-ци в умовах Правобережного Л1состепу Укра'ни: Автореф. канд. ... с.-г. наук. - К.: НАУ. - 2004. - 17 с.
2. Гродзинський А.М. Основи х1м1чно!' взаемоди рослин. - К.: Наук. думка, 1973. - 205 с.
3. Ермаков Б.С. Размножение древесных и кустарниковых растений зеленым черенкованием. - Кишинев: Штиинца, 1981. - 224 с.
4. Иванова З.Я. Биологические основы и приёмы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками. - К.: Наук. думка, 1982. - С. 286.
5. Тарасенко М.Т. Размножение зелеными черенками. - М.: Колос, 1967. - 262 с.
6. Турецкая Р.Х. Физиология корнеобразования у черенков и стимуляторы роста. - М.: Из-во АН СССР, 1961. - 280 с. _
УДК 623* 442 Доц. 1.В. Делеган, канд. с.-г. наук - НЛТУ УкраТни;
М.Л. Вдовцов1 - ДП "Втоблагролк"
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В ПОД1ЛЬСЬКОМУ Л1СОМИСЛИВСЬКОМУ РАИОН1
З'ясовано загальш особливосп динамши змши мисливського фонду, чисельнос-т i добування мисливських тварин, витрат на ведення мисливського господарства i
1 Генеральний директор
надходжень вщ експлуатацп мисливських угiдь в Подшьському лiсомисливському районi на прикладi Вiииицькоi адмЫстративно! областi.
Ключов1 слова: люомисливсью угiддя, тварини, господарство
Doc. I.V. Delegan - NUFWT of Ukraine; M.L. Vdovcov - DP "Vinoblagrolis" Features of Menage Hunting in Podillya Forest and Hunting District
Found out general features of dynamics of change of hunting fund, quantity and getting of hunting animals, charges, on the manage hunting and receipts from exploitation of hunting lands in the Podillya forest and hunting district on the example of the Winnitca administrative region.
Keywords: and hunting forests, animals, economy
Люомисливський фонд i ведения мисливського господарства мають своi регюнальш особливост^ як у бшьшосп випадюв вивчеш недостатньо [1]. Мета нашоi роботи - з'ясувати загальш особливост динамжи змши мисливського фонду, чисельност i добування мисливських тварин, витрат на ве-дення мисливського господарства i надходжень вiд експлуатацп мисливських угiдь. Дослiдження проводилися загальноприйнятими методами на теренах Вiнницькоi обласл, що згiдно з лiсомисливським районуванням Украши входить до складу Подшьського лiсомисливського району, Захщноукрашсько' Люостепово' лiсомисливськоi округи, Лiсостеповоi Правобережно' люомис-ливсько' областi [1].
Мисливськi упддя Вiнницькоi областi розташованi в центральны час-тинi Правобережно' Украши. Область посщае 26,4 тис. км (4,4 % територи держави). Чисельшсть населення - 1937,8 тис. чоловж, що становить 3,8 % всього населення Украши. Середня густота населення 73,4 чол. на 1 км2. Те-риторiя област розташована в межах Дшстровсько-Дншровсько' Люостепо-во' фiзико-географiчноi провiнцii, що за геоботанiчним районуванням нале-жить до Центрально-подiльськоi геоботашчно' округи.
У складi мисливських упдь областi переважають лучно-степовi шдви-щеш розчленованi й терасовi природно-територiальнi комплекси.
Близько 70 % територи област розорано, природна рослиншсть пось дае всього близько 17 %, з них 3 % припадае на лучш степи i луки, 0,5 % - на болота. Лiсовi упддя займають близько 360 тис. га, в тому чи^ на схилах ярiв i балок - понад 43 тис. га, полезахисних люосмуг - понад 20 тис. га. Го-ловш лiсотвiрнi породи: дуб звичайний, граб, ясен, клен гостролистий, липа, в'яз та ш. На швдш областi зростае дуб скельний, в заплавах рiчок - вшьха чорна. У лiсомисливському фондi Вiнниччини е 204 рiчки завдовжки понад 10 км кожна. К^м того, в межах област е близько 2600 ставюв i 63 водосхо-вища (загальна площа 360 км ), найбшьше - Ладижинське водосховище (2,2 тис. га). Рiчки i водойми використовуються для рибництва, судноплавства та зрошування земель, а також для мисливсько-господарських цшей.
Тваринний свгг областi досить рiзноманiтний, тут налiчуеться близько 420 видiв хребетних тварин, у тому чи^ риб - 30, земноводних - 11, плазу-тв - 8, птахiв - до 300, ссавцiв - близько 70 видiв. Водяться лось, олень люо-вий, сарна европейська, свиня дика, вовк, куни люова i кам'яна, тхiр темний, вивiрка, лис, заець сiрий, ховрах, хом'як, миша польова; на берегах рiчок -
видра, норка европейська i американська; на водоймах - крижш, чирянки, гуси; в рiчках i ставках - короп, лящ, окунь, лин, щука, сом та багато шших. До Червоно! книги Укра1ни (1994) занесено деяк види кажанiв, а також тхiр сте-повий, рясонiжка мала, з шж^в - журавель Ырий, балабан, сапсан; з плазу-шв - гадюка степова схiдна та полоз люовий. В областi акшматизовано оленя плямистого, лань, ондатру; реакшматизовано зубра, бобра, розводять фазана, перепшку, крижня тощо.
В цiлому природно-юторичш особливостi мисливського фонду По-дшьського лiсомисливського району сприятливi для усшшного ведення гос-подарства на основш автохтоннi, окремi iнтродукованi та рештродуковаш ви-ди мисливських тварин.
Своерiднi соцiально-економiчнi умови, що склалися в УкраАт упро-довж останшх десятилiть, iстотно вплинули на облж мисливського фонду i державний контроль за веденням мисливського господарства. Св^енням цього може бути форма статистично! звггност № 2-ТП (мисливство), затвер-джена наказом № 159 Мшютерства статистики Укра!ни вiд 22. 06. 2005 р. Зпдно з зазначеною формою площа лiсомисливських упдь, закрiплених за Вiнницьким обласним управлшням лiсового господарства, за останнi п'ять рокiв зазнала iстотних змiн: у 2001 р. вона становила 117,7 тис. га; у 2004 р. - 338,2 тис. га, а в 2005 р. - 282,6 тис. га. Не до кшця зрозумшими е також змши плошд упдь, охоплених мисливським упорядкуванням. Так, зпдно зi статистичною звггтстю в 2001 р. мисливське впорядкування було проведено на всш площд закршлених за Вшницьким обласним управлiнням люового господарства мисливських угiдь - 117,7 тис. га (100,0 %), в 2002 р. - на 42,9 тис. га (36,4 %), в 2004 р. - на 79,4 % (268,5 тис. га), а в 2005 р. - на 84,3 % (238,2 тис. га). Поряд iз зазначеним, виршальну роль в управлшш по-пулящями мисливських тварин вщграють облжи мисливсько! фауни (рис. 1).
® 1 решта упдь ® 1 решта упдь
■ 2 частка уг1дь охоплених обл1ком диких тварин ш2 частка упдь охоплених облком диких тварин
Рис. 1. Частка мисливськихугiдь, охоплених облком диких тварин:
А - в 2001 р.; Б - в 2005р.
У 2001 р. облш чисельност мисливських тварин було проведено на площд 80,2 тис. га (68,1 %), в 2002 р. - 79,6 тис. га (67,6 %), в 2004 р. -112,3 тис. га (33,2 %), а в 2005 р. - на 113,9 тис. га (40,3 %). Виявлено рiзкi змши (у 2-3 рази) загально! площд упдь, у тому чи^ охоплених мисливським упорядкуванням, а також площд, на якш проведено облж чисельност мисливських тварин у мисливському фонд^ закршленому за державною структурою, можуть свiдчити про глибинш процеси перерозподшу сфер впливу i державно! власностi помiж рiзними владними структурами, про по-
слаблений контроль з боку держави ^ як наслщок, про недостатнiй рiвень ве-дення мисливського господарства.
Не менш цiкавими е i дат стосовно кшькосп працiвникiв, зайнятих у мисливському господарствь Якщо в 2001 р. у мисливському господарствi Вшницького обласного управлiння лiсового господарства було 45 чоловж, то в 2004 1х стало у два рази бiльше - 96 чоловiк, а в 2005 р. вже працювало 94 чоловжи. У складi фахiвцiв, зайнятих у мисливському господарствi, в 2001 р. було 36 егерiв i 9 мисливствознавцiв, а в 2004 р. - 61 егер i 35 мисливствоз-навцiв (рис. 2). Чим зумовлеш настiльки рiзкi змiни у загальнiй чисельностi i спiввiдношеннi кiлькостi працiвникiв рiзного рiвня квалiфiкащl судити складно.
А
Б
! 1 eгерi
12 мисливствознавц
11 ег^
12 мисливствознавц
Рис. 2. Ктьшсть пращвнишв зайнятих у мисливському господарства
А - в 2001 р.; Б - в 2005 р.
Загальш витрати на ведення мисливського господарства становили: в 2001 р. - 352,8 тис. грн., в 2002 р. - 326,7 тис. грн., в 2004 р. - 957,6 тис. грн., а в 2005 р. - 1082,9 тис. грн. Частка витрат на ведення мисливського господарства бюджетних кош^в зменшилася у 2,6 i 2,9 раза, з 25,6 i 29,4 %, в 2001 i 2002 рр., до 9,5 i 10,0 %, в 2004 i 2005 рр. (рис. 3).
АБ
11 власн кошти
12 частка бюджетних коштв
11 власн кошти
12 частка бюджетних кошт в
Рис. 3. Частка витрат на ведення мисливського господарства за рахунок державного бюджету: А - в 2001 р.; Б - в 2005р.
У структурi витрат переважае заробггна плата пращвниюв, зайнятих у мисливському господарствi (рис. 4).
Так, у 2001 i 2002 рр. заробггна плата становила 23,4 % i 33,1 % вщпо-вщно, а у 2004 i 2005 р. р. - 52,6 i 64,2 % вщ загальних витрат. Витрати на охорону, вщтворення та облiк диких тварин, а також впорядкування мис-ливських упдь становили: у 2001 р. - 270,3 тис. грн. (76,6 %), у 2002 р. -218,7 тис. грн. (66,9 %), у 2004 р. - 452,5 тис. грн. (47,3 %), а в 2005 р. -387,2 тис. грн. (35,8 %). Наведет дат свщчать, що у структурi загальних витрат на ведення мисливського господарства щороку вщбуваються ютотш змь ни. Частка витрат на заробггну плату упродовж останшх п'яти рокiв збшьши-
лася у 2,2-2,7 раза, а частка витрат на охорону, вщтворення та облж диких тварин, а також впорядкування мисливських упдь зменшилася в 2,1 раза.
А
Б
90,0% 80,0% 70,0% 60,0% 50,0% 40,0% 30,0% 20,0% 10,0% 0,0%
70,0% 60,0% 50,0% 40,0% 30,0% 20,0% 10,0% 0,0%
1 решта витрат
2 заробта плата
11 заробта плата 2 решта витрат
Рис. 4. Загальна структура витрат на ведення мисливського господарства:
А - в 2001 р.; Б - в 2005р.
У структурi витрат на охорону, вщтворення та облш диких тварин, а також впорядкування мисливських упдь переважають витрати на вщтворен-ня мисливських тварин, включаючи бютехшчш заходи, що становили в 2001 р. 67,3 % (182,0 тис. грн.), а в 2005 р. - 69,4 % (268,8 тис. грн.). Друге мюце за обсягом посщають витрати на охорону мисливських тварин, що становили в 2001 р. - 78,1 тис. грн., а в 2005 р. - 99,3 тис. грн. (рис. 5).
А
Б
80,0% 70,0% 60,0% 50,0% 40,0% 30,0% 20,0% 10,0% 0,0%
1
80,0% 70,0% 60,0% 50,0% 40,0% 30,0% 20,0% 10,0% 0,0%
I
1
витрати на облки
2 витрати на охорону g 3 витрати на вдтворення i бютехню щ4 витрати на впорядкування угдь
1
витрати на облки
щ 2 витрати на охорону р3 витрати на вдтворення i ботехню U 4 витрати на впорядкування угдь
Рис. 5. Структура витрат на вiдтворення мисливських тварин, включаючи бютехшчш заходи: А - в 2001 р.; Б - в 2005р.
У Вшницькому обласному управлшш люового господарства надходжен-ня вщ ведення мисливського господарства становили в 2001 р. - 332,1 тис. грн., а в 2005 р. - 529,1 тис. грн. Як бачимо, за п'ять роюв надходження збшьшилися
3
4
1
в 1,6 раза, проте, якщо на початку дослщжуваного перюду надходження покри-вали 94,1 % видаткiв, то у 2005 р. вже тшьки 48,8 %. Отже, незважаючи на зрос-тання надходжень пpибyткoвiсть ведення мисливського господарства зменши-лася майже у 2 рази.
Як свщчать матepiали мисливсько'' статистики, чисeльнiсть i щшь-нiсть населення основних видiв мисливських тварин на тepитopiï Вшницько'' oбластi залишаеться низькою. Бiльшe того, упродовж останшх 5-15 poкiв встановилася стшка тeндeнцiя до подальшого зменшення ïx пoгoлiв,я. Так, в 2000 р. облшовано 8814, в 2004 р. - 5671, а в 2005 р. - всього 4497 особин сарни европейсько', тобто чисельшсть виду зменшилася на 49,0 %. Чисельшсть сарни европейсько'' в 2001-2003 pp. становила вщповщно 8331, 7862 та 7909 гoлiв. Пoгoлiв,я свинi дико'' в 2000 р. становило 2308 особин, а через п'ять роюв, в 2004 р. - 1489 особин, тобто чисельшсть зменшилася на 819 особин, що у вщсотках становить 35,5 %. У 2001-2003 pp. чисельшсть свиш дико'' становила 2313, 2077 та 2092 особини вщповщно. Незважаючи на спри-ятливi природно-юторичш умови, а також дoбpi кopмoвi та захисш власти-вoстi мисливських yгiдь област^ фактична щiльнiсть населення сарни евро-пейсько'' перебувае в межах 1,5-3,5, а свиш дико'' - 0,5-1,0 особин на тисячу га придатних для поширення видiв упдь. При цьому, зпдно з "Настановою з упорядкування мисливських упдь" (Ки'в, 2002. - С. 31), оптимальна щшь-шсть населення сарни европейсько'' становить в упддях 2-го класу боштету -39 гoлiв, а 3-го - 21 особина; для свиш дико'' - 9 i 6 гoлiв вщповщно. Пopiв-нявши фактичну щшьшсть населення сарни та свиш дико'' з оптимальною щшьшстю населення зазначених видiв бачимо, що тшьки для досягнення нормативно'' оптимально'' щшьност населення в мисливських упддях област необхщно збiльшити пoгoлiв,я свинi дико'' в 5-10 pазiв, а сарни европейсько'' в 10-25 pазiв. Фактична чисельшсть оленя люового в мисливських упддях област з року в рж зростае: з 53 особин в 2000 р., до 59 в 2001 р., 67 в 2002 р., 77 в 2003 р., 82 в 2004 р. та 93 особини в 2005 р. Однак темп зростання чи-сельност оленя мшмальний i становив вщ 11,3 % - в 2001 р., до 14,9 % - в 2003 р. У 2004 р. прирют пoгoлiв,я оленя piзкo зменшився i становив всього 6,4 %. 1ще меншими приростом пoгoлiв,я вщзначаеться олень плямистий, чисельшсть якого в област становила: в 2000 р. - 406, в 2001 р. - 411, в 2002 р. - 427, в 2003 р. - 456, в 2004 - 428 i в 2005 р. - 438 гoлiв. Прирют пoгoлiв,я оленя плямистого становив в 2001 р. - 1,2 %, в 2002 р. - 3,9 %, в 2003 р. -6,8 %. У 2004 р. чисельшсть оленя плямистого зменшилася на 28 гoлiв, тому прирют набув вщ'емного значення i становив 6,1 %. В попередне дeсятиpiччя лань зникла з територи област й тому в 2004 р. було знову завезено 5 особин. Чисельшсть пoгoлiв,я зубра у Вшницькш област^ з незначними коливаннями утримуеться на одному piвнi. В 2000 р. облжовано 91 зубра, в 2001 р. - 102, в 2002 р. - 126, в 2003 р. - 126, в 2004 р. - 95 i в 2005 р. - 101 особина. В упддях Вшницького обласного управлшня люового господарства зменшилася i кшьюсть лоЫв, з 53 особин - у 2001 р., до 32 особин - у 2005 р. Незважаючи на те, що 1997 р. полюванняя на лося було заборонено, чисельшсть виду в Укра'ш скоротилася на 1580 особин i зараз становить близько 3-6 тис. гoлiв.
Подiбнi тенденци простежуються й стосовно iнших видiв мисливських тварин. При цьому обсяги добування ратичних становили в 2001 р. - 294 особи-ни, а в 2005 р. - 346 особин; хутрових звiрiв - 555 i 987 особин вщповщно.
Вщомо, що у сучасних еколого-економiчних умовах мисливство може бути заняттям вигiдним i престижним. Про це св^ить досвiд багатьох держав, зокрема Австри, Нiмеччини, Польшд, Румунiï, Словаччини, Чехiï, Угор-щини [2-12]. Аналiз загальних тенденцiй розвитку люомисливського господарства у свт свiдчить, що в промислово та культурно розвинутих краïнах стабь лiзувалась, або поступово зростае чисельнiсть поголiв,я та щiльнiсть населення основних видiв мисливських тварин [2-12]. Для прикладу, в Угрщиш в 1946 р. було близько 10 000 сарн, а зараз ïx у 20 разiв бiльше; з 1978 р. до 1998 р. чисельшсть сарни зросла в Норвегiï в 4 рази, в Австри та Франци у 2 рази, в Гол-ланди i Данiï - в 1,5 раза. Загальна чисельшсть сарни европейсько1' сягае; в Hi-меччинi - 5 млн., в Чехи - 200 тис., в Словаччиш - 60 тис., в Украш - 100120 тис. особин. В Англн та Шмеччит середня щiльнiсть населення сарни пе-ревищила 120-160 особин на 1000 га люових угiдь [2-12]. Наведет приклади свiдчать про високу ефектившсть ринкового лiсомисливського гоподарства у збереженш генофонду та бiорiзноманiття мисливських та шших диких тварин.
Дослiдження свщчать, що в цiлому природно-iсторичнi особливост мисливського фонду Подiльського лiсомисливського району сприятливi для успiшного ведення господарства на основш автоxтоннi, окремi штродуковаш та реiнтродукованi види мисливських тварин, однак чисельшсть i щшьшсть населення основних видiв мисливських тварин залишаеться низькою.
Своерщт соцiально-економiчнi умови, що склалися в Украïнi упро-довж останшх десятилiть, iстотно вплинули на облж мисливського фонду i державний контроль за веденням мисливського господарства. Виявлеш рiзкi змiни (у 2-3 рази) загально1' площi угiдь, у тому чи^ охоплених мисливсь-ким упорядкуванням, а також площд, на якш проведено облiк чисельностi мисливських тварин у мисливському фонд^ закршленому за державною структурою, можуть свiдчити про глибиннi процеси перерозподiлу сфер впливу i державно1' власностi помiж рiзними владними структурами, про послаблений контроль з боку держави i, як наслщок про недостатнш рiвень ве-дення мисливського господарства.
Встановлено, що у структурi загальних витрат на ведення мисливського господарства з року в рж вщбуваються iстотнi змши. Загальш витрати на ведення мисливського господарства у Вшницькому обласному управлшш ль сового господарства зростають, а частка витрат на ведення мисливського господарства бюджетних кош^в зменшуеться. Частка витрат на заробггну плату упродовж останшх п'яти рокiв збiльшилася у 2,2-2,7 раза, а частка витрат на охорону, вщтворення та облж диких тварин, а також впорядкування мисливських упдь зменшилася в 2,1 раза. У складi фаxiвцiв, зайнятих у мисливському господарств^ в 2001 р. було 36 егерiв i 9 мисливствознавщв, а в 2004 р. - 61 егер i 35 мисливствознавщв.
З'ясовано, що в структурi витрат на охорону, вщтворення та облж диких тварин, а також впорядкування мисливських упдь переважають витрати
на вщтворення мисливських тварин, включаючи бютехшчш заходи, друге мiсцe за обсягом посщають витрати на охорону мисливських тварин. За ос-таннi 5 роюв надходження вiд ведення мисливського господарства збшьши-лися в 1,6 раза, проте прибутковють ведення мисливського господарства зменшилася майже у 2 рази.
Низька чисельшсть пoгoлiв,я основних видiв мисливських тварин на теренах Подшьського лiсoмисливськoгo району вимагае невщкладних захо-дiв, спрямованих на збшьшення щiльнoстi населення цих тварин та шдви-щення eфeктивнoстi ведення мисливського господарства.
Лггература
1. Бондаренко В. Д., Делеган I. В., Татаринов К. А., та îh. Мисливствознавство. - К.: НМК ВО, 1993. - 200 с.
2. Вдовцов М.Л. Обгрунтування доцшьносп розведення диких тварин пщприемством "Вшоблагролю"// Наук. вюник НЛТУ Укра'ни: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУ Укра'ни. - 2005, вип. 15.5. - С. 47-52.
3. Делеган I.B. Охорона р1зномашття мисливських тварин: правов1 аспекти// Наук. вю-ник УкрДЛТУ: Охорона бюр1зномашття: теоретичш та прикладш аспекти. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.3. - С. 34-39.
4. Делеган I. В., Делеган I.I. Для блага брат1в наших менших// Мисливець i рибалка. -2001, № 8-9. - С. 7.
5. Делеган 1.В., Делеган I.I., Дикий 1.В. Сучасний стан i перспективи штенсивного розведення вид1в тдродини олет справжш (Cervinae)// Вюник Льв1в. ун-ту: Сер1я бюл. - 2001, вип. 27. - С. 156-161.
6. Делеган 1.В., Делеган I.I. Свиня дика в антропогенному ландшафт^/ Вюник Луган. держ. пед. ун-ту 1м. Т. Шевченка. - 2002, № 1. - С. 198-201.
7. Делеган 1.В. Бюлопя люових птаив i зв1р1в. - Льв1в.: Полл1, 2005. - 600 с.
8. Шадура М.В. Упддя багат1, якщо там править порядок// Люовий i мисливський журнал. № 2-3, 1999. - С. 32-35.
9. Bresinski W., Brylinski R., Kamieniarz R., Panek M. Sytuacja zwierzyny w Polsce. Wyniki monitoringu.// Lowiec Polski. 2000. №2 (1845). - S.14-15.
10. Burkhard S. Schwarzwild in Deutschland. 400000 bundesweit// Die Pirsch. Magazin für Jagd. Wild. Natur. 2000. № 21. - S. 8-13
12. Heilen P. Schweinepest//Die Pirsch. Magazin für Jagd. Wild. Natur.1999. № 26. - S. 25.
13. Radeloff V., Hostert P. Räumliche Analyse der Wald-Wild-Problematik.// AFZ Der Wald. № 17, März, 1997. - S. 331-332.
УДК634.51:712.27 АстрантГ.П. 1щук- Уманський ДАУ
ОЦ1НКА ДЕКОРАТИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШВН1ЧНОАМЕРИКАНСЬКИХ ВИД1В РОДУ JUGLANS L.
На 0CH0Bi аналiзу лггературних даних i власних дослщжень висвгаено декоративнi властивост1 пiвнiчноамериканських видiв роду Juglans i подано пропозиц11 щодо i'x практичного використання в ландшафтних композицiяx Правобережного Лiсостепу Украши.
Doctorate G.P. Ishchuk - Uman' State Agrarian University
The estimation of ornamental peculiarities of the North-American species
of genus Juglans L.
On the basis of literary data and own investigations an ornamental peculiarities of the North-American species of genus Juglans are determined, the proposals as for its practical use in the landscape compositions of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine are given.