CC BY
37
References
1. Prysjazhnjuk, M. V., Zubec', M. V., Sabluk, P. T. et. al.; Prysjazhnjua, M. V. Zubetc, M. V., Sabluk, P. T., Mesel'-Veseljak, V. Ja., Fedorov, M. M. (Eds.) (2011). Agrarnyj sektor ekonomiky Ukrai'ny (stan i perspektyvy rozvytku). Kiev: NNC IAE, 1008.
2. Lendjel, M. A. (1999). Agrarni vidnosyny na Zakarpatti: uroky mynulogo i suchasnist'. Uzhgorod : Patent, 275.
3. Ostashko, T. O. (2004). Rynkova transformacija agrarnogo sektora [Tekst]: monografija. Kiev: Feniks, 280.
4. Orlatyj, M. K., Gnybidenko, I. F., Demchak, I. M. et. al.; Orlatogo, M. K. (Ed.) (2012). Rozvytok sil's'kyh terytorij Ukrai'ny (1990-2010 roky). Kiev: NDI "Ukragropromproduktyvnist'", 752.
5. Latynin, M. A. (2006). Agrarnyj sektor ekonomiky Ukrai'ny: mehanizm derzhavnogo reguljuvannja. Kharkiv: Vyd-vo HarRINADU "Magistr", 320.
6. Lopatyns'kyj, Ju. M. (2006). Transformacija agrarnogo sektora: instytucional'ni zasady. Chernivci: Ruta, 344.
7. Pavliha, N. V. (2006). Upravlinnja stalym rozvytkom prostorovyh system: teorija, metodologija, dosvid. Luc'k: Vol-yns'ka oblasna drukarnja, 380.
8. Gejc', V. M. (Ed.) (2000). Ekonomika Ukrai'ny: Pid-sumky peretvoren' ta perspektyvy zrostannja. Kharkiv: Fort, 392.
9. Gazuda, M. V., Erfan, V. J. (2011). Regional'ni osoblyvosti prodovol'chogo zabezpechennja. Uzhgorod: FOP Breza A. E., 296.
10. Klasyfikacija vydiv ekonomichnoi' dijal'nosti DK009:2010. Nacional'nyj Klasyfikator Ukrai'ny. Derzh-spozhyvstandart Ukrai'ny vid 11.10.2010 № 457. Available at: http://www.ubc.ua/Links/codes_ua2.html
Рекомендовано до публгкацИ д-р екон. наук, професор, член-кореспондент НААН Украши Лендел М. А.
Дата надходження рукопису 22.05.2015
Ерфан Вггалш Йосипович, кандидат eKOHOMi4Hm наук, доцент, кафедра фшанав та економши, Карпат-ський ушверситет iM. Августина Волошина, вул. Гойди, 4, м. Ужгород, Украша, 88000 E-mail: lesyagazuda@gmail.com
УДК 35.073.513
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.45139
ОСОБЛИВОСТ1 МЕХАН1ЗМУ Л1ЗИНГОВИХ ОПЕРАЦ1Й © В. М. Гаврилюк
У cmammi уточнено розумтня механ1зму л1зингово'1 операци. Визначено об'ект i суб'ект мехашзму, сформульовано його мету. Розкрито функцП суб'екта i об'екта лiзингу. Розроблено цШ та завдання л1зингово'( операци. Доведено необхiднiсть регламентування лизингового процесу. Означено роль еле-ментiв забезпечення л1зингово'1 операцИ Запропоновано тструменти реал1зацИ' лiзингу. Визначено прин-ципи, процедури, методи i важелi л1зингово '1 операци
Ключовi слова: л1зинг, механизм л1зингово'1 операцИ] об'ект лiзингу, суб'ект лiзингу, iнструментарiй лiзингу
The article clarifies understanding of the leasing operations mechanism. The object and the subject of a mechanism is defined, aim of the mechanism is formulated. Features of the subject and the object of leasing are explained. Aims and objectives of leasing operations are developed. The necessity of regulation of the leasing process is proven. The role of elements providing leasing transactions is determined. Leasing implementation instruments are proposed. The principles, procedures, methods and levers of leasing transactions are established Keywords: leasing, leasing operations mechanism, leasing object, leasing subject, leasing tools
1. Вступ
Останшми роками з'являеться чимало праць наукового та прикладного характеру, присвячених дослщженню лiзингу, а також перспективам розвитку лiзингових послуг на вгтчизняному фшансовому ринку. Враховуючи те, що бшьшють тдприемств недостатньо забезпечена власними фшансовими ресурсам, зростае потреба у залученш кошпв для ре-алiзацil швестицшних проекпв. При цьому строк реальних швестицш становить ввд 5 до 10 рошв. У той же час низький розвиток сфери фшансових послуг в цшому i довгострокового баншвського креди-тування зокрема, стимулюе виробнишв до пошуку шлях1в фiнансування власно! дiяльностi. За таких умов дiевим засобом оновлення матерiальноl бази може стати лiзинг. Причиною тому е очевидш переваги лiзингу як альтернативного джерела фшансу-
вання для модершзаци основних фондiв господарю-ючих суб'ектiв.
2. Постановка проблеми
Складшсть лiзингових в1дносин i об'ективний потреби них визначае необхщшсть проведення до-слвдження з метою детального вивчення всiх площин юнування i здiйснення лiзингових операцiй. Вва-жаемо, що визначати змiст лiзингу варто крiзь призму процесного пiдходу. Так, розглядаючи лiзингову операцш, як складний процес, доцiльно акцентувати увагу на механiзмi И здшснення.
3. Аналiз останнiх досл1джень
Чимало уваги придшено механiзму формуван-ня та функцiонування лiзингових операцiй у працях [1-4] та iнших дослщнишв. У бiльшостi джерел ме-
хашзм л1зингово1 операцп розглядаеться через призму окремих етатв л1зингового процесу, при цьому ввдсутне чггке формулювання дано! категорп. Окр1м того ввдсутш науков1 пращ, присвячеш анал1зу внутршньо! будови мехашзму л1зингових операцш.
4. Особливостi мехашзму здшснення лiзин-гових операцш
Для чгткого уявлення про сутшсть мехашзму л1зингових операцш передуам сл1д здшснити суттеве уточнення цього термшу. Звернемося до природи категори «мехашзм».
Отже, слово мехашзм мае грецьке походження 1 перекладаеться як зброя, знаряддя, машина. Термш «мехашзм» досить часто використовуеться як у р1з-них сферах життед1яльност1, так 1 в багатьох еко-ном1чних науках. У «Короткому економ1чному словнику» пвд редакщею А. Н. Азршана мехашзм трак-туеться, як послвдовшсть еташв, процеав, яш визна-чають собою як1-небудь дп, явища; система, при-стрш, який визначае порядок якого-небудь виду д1яльност1 [5]. Французький вчений Анр1 Кульман, який дослвджував економ1чн1 мехашзми, наголошу-вав на юнуванш великого числа мехашзм1в, як1 на його думку, являють собою систему елеменпв (цвдей, функцш, метод1в, оргашзацшнох структури 1 суб'екпв) та об'екпв управл1ння на необхвдний стан або реакщя об'екпв управл1ння, що мае вхвдш по-силки 1 регулюючу реакцш [6]. Варто погодитись з дослвдником Князевичем А. О., що «дане поняття в економ1чн1й наущ використовуеться у переносному значенш як внутршня будова, система функцюну-вання, апарат, алгоритм управлшсько! д1яльност1» [7].
Група дослвднишв пвд [4-8] наголошують на важливосп 1 складносп л1зингових ввдносин, а тому виникае необхвдшсть дослвдження конкретних еле-менпв, що формують необхвдш умови 1 засоби до-сягнення основно! мети л1зингових ввдносин.
1ванишин В. В. в межах власного дослвдження [9] зазначае, що «роль економ1чного мехашзму поля-гае в тому, щоб адекватно, з мшмальними ввдхилен-нями або взагал1 без них перенести в господарську д1яльшсть економ1чну суть, економ1чний зм1ст того чи шшого економ1чного процесу, його призначення, конкретш цш й завдання».
На думку Галецько! Т. I., Тошшко О. I. [10] тдвищення ефективносл використання л1зингу по-требуе суттевого вдосконалення як основних еле-менпв у його мехашзму так 1 збалансування цих еле-менпв м1ж собою, приведения !х у взаемоввд-поввдшсть на основ1 единих теоретичних 1 методичних п1дход1в.
Як бачимо з викладеного, досл1дники у сво!х працях лише поверхнево торкаються проблем, пов'язаних з мехашзмом л1зингових операцш. У той же час питання його змюту 1 будови залишаються ввдкритими.
5. Апробащя результат дослiдження
Для розкриття сутносп мехашзму л1зингово! операци, слвд привести визначення дано! економ1чно1 категори. Так, проектуючи загальш пвдходи до тлума-
чення мехашзму на об'ект наукового дослвдження мо-жемо констатувати, що мехатзм здшснення л1зингових операцш - це функциональна складова системи, в межах яко! суб'ект визначае об'ект лзингових операцш у ввдповвдносп до мети, цвдей, завдань, виконуючи сво! функци за допомогою iнструмеитарiю та з ввдповвдним забезпеченням i регламеитуваиням (рис. 1).
Очевидно, що насамперед увагу слад зосереди-ти на об'екп лiзингу, оск1льки його роль е визна-чальною для прийняття ршення про здiйснения л1зингово! дiяльностi на вах рiвиях.
Об'ектом мехаиiзму може бути будь яке рухоме i нерухоме майно, що не заборонений законодавством для участi в л1зингових операцiях. Серед вимог, що ставляться до об'екта вказуеться, що вш мае бути вдентифшэваним, використовуватись в тдприемниць-ких цiлях, але не повинен змiнювати свою речо-ву форму.
1ншою важливою складовою мехаиiзму е суб'ект мехашзму л1зингово! операци. Суб'ектами можуть бути безпосереднi учасники лiзинговоl угоди ^зингодавець, лiзингоодержувач, постачальник (продавець) майна), iншi учасники як1 приймають участь в оргашзаци та проведенш лiзинговоl дiяль-ностi (державнi шститути), а також учасники л1зин-гово! операци (банк^вськ! установи, страховi компани iншi особи, як1 зацiкавленi i приймають участь в л1зинговому процеа).
Отже, визначивши мету, цiлi i завдання ме-ханiзму здiйснения лiзингових операцiй, слiд зосере-дити увагу на можливостях !х реал1зацп. Очевидно, що виконання певних завдань забезпечуеться шляхом набору функцш. У даному випадку пiд функцiею ро-зумiемо роль, яку виконуе суб'ект або об'ект в певнш сферi дiяльностi. Можна сказати, що це те, за що ввдповвдае суб'ект чи об'ект в даному випадку.
Зважаючи на всю складшсть л1зингових операцш доречним буде детально розглянути функци об'екта i суб'екта механiзму.
Важливою складовою будь якого мехашзму е формування мети. Кузьменко О. В. визначае мету як «стан в майбутньому, котрий можливо змiнити вiдносно теперiшнього та варто або необхвдно до-сягти» [11]. Тобто, це шнцева точка процесу. Кули-няк I. Я. зазначае, що «мета л1зингово1 дiяльностi може бути рiзною i усi сторони намагатимуться от-римати свою вигоду залежно в1д поставлених цiлей. Так, для одних лiзинг - це споаб фiнансувания капiталовкладень в основш фонди, для iнших - ш-струмент забезпечення реалiзацil продукцil та роз-ширення ринку збуту, для трепх лiзинг мае яскраво виражеш ознаки кредитних операцiй, що надае мож-ливiсть користуватися перевагами ще! операцil порiвияно iз звичайним банк1вським кредитуванням» [12]. I все ж таки, проектуючи узагальнене визначення на наше дослвдження можна стверджувати, що метою механизму .здшснення лизинговых операцш е забезпечення умов для досягнення очжуваних вигод (прибутку, доходу, користг) всгма учасниками лгзин-гового процесу. Такий пвдхвд заслуговуе увагу i уточ-ненням до нього е твердження, що метою лiзинго-давця - е отримання прибутку за рахунок надход-
ження лiзингових платеж1в за передане в лiзинг май-но; метою лiзингоодержувача е отримання в користу-вання майно за якомога випдних умов; метою про-давця (постачальника) - е отримання прибутку вщ реалiзацil продукци та розширення ринку збуту. Що стосуеться непрямих учаснишв лiзингових вiдносин, то вони теж мають кожен чiтко визначену мету в лiзинговiй операцИ. 1ншими словами досягнення кш-цево1 мети передбачае отримання максимального
очшуваного ефекту вщ лiзинговоl операци для кожного iз И учасник1в. У той же час, зважаючи на про-цесний характер лiзинговоl операци, варто визначити перелж цiлей на кожному iз етапiв, що у шнцевому шдсумку дозволять досягнути поставлено1 мети. У свою чергу варто ввдмггати, що разом iз обгрунту-ванням цiлей необидно визначити конкретнi завдан-ня, вирiшення котрих забезпечить досягнення вказа-них цiлей (рис. 2).
Рис.1. Мехашзм лiзингових операцiй
Рис. 2. Цш i завдання мехашзму здшснення лiзинroвоl операцИ
OT®e 3'acyeM0 pogb 06'eKTa gi3HHry. B nepmy Hepry BngigaeMo iH^opMa^nHy $yHK-^ro. Ii' 3MicT nogarae b TOMy, ^0 oguH 06'eKT gi3HHry Bigpi3HaeTbca Big iHmoro neBHHMH BgacTHBocraMH. TaKHM hhhom, BogogiroHH rn^opMaqiero ^ogo MaKcn-MagbHoi' KigbKocTi o3HaK o6'eKTa, noro oco6gnBocren Ta ^aKTopiB, ^0 BngnBaroTb Ha ix ^opMyBaHHa, gi3HH-rogaBe^ M0®e BH3Hannra Han6igbm onTHMagbHi yMo-bh gi3HHroBoi' yrogn.
iHBecrn^nHa $yHKqia nogarae b M0®gnB0cri ^opMyBaHHH goxogy mgaxoM eKcngyara^l o6'eKTy gi3HHry gi3HHroogep®yBaneM, aKun y nogagbmoMy go3Bognrb BHacHo 3gincHroBaTH gi3HHroBi ngaTe®i.
iHHoBaqiÖHa $yHKqia o6'eKTa gi3HHry po3KpuBa-eTbca y noro 6e3nocepegHb0My nproHaneHHi, a caMe peagi3aqil gocarHeHb HayK0B0-TexHiHH0r0 nporpecy b paMKax Bnpo6HHHoro npo^cy. TaKHM hhhom, aHagi3 BHKopncTaHHH HoBiTHix TexHogorin crBoproe yMoBH gga po3po6KH iHH0Ba^nHnx npogyKTiB y nepcneKTHBi.
®yHKqi! o6'eKTa gi3HHry Hep03pnBH0 noB'a3aHi 3 ^yHKqwMH cy6'eKTiB i cTaH0BgaTb CBoro pogy iH^op-Ma^nHy 6a3y gga npnnHaTTa pimeHb ynacHHKaMH gi3H-HroBoi' onepa^L Han6igbm acKpaBo pogb o6'eKTa bh-pa®eHa Ha nacuBHnx eTanax gi3HHroBoro пpoцecy, to6-to Togi, Kogn ^opMyeTbca iHTepec K0®H0r0 ynacHHKa y peagi3a^l' gi3HHroBoro npoeKTy. y Ton ®e Hac ycnix aKTHBHoi $a3H gi3HHroBoi' onepa^l' 3a6e3nenyeTbca e^eKTHBHHM BHK0HaHHaM ^yHKqin ko®hhm i3 ynacHH-KiB gi3HHroBoro пpoцecy.
B CBoro Hepry pogb cy6'eKTiB y gi3HHroBoMy пpoцeci npoaBgaeTbca Kpi3b npu3My ^iHaHcoBoi', Bnpo-6hhhoi, 36yToBoi, iHBeciH^HHoi, iHH0Ba^nH0l Ta co^-agbHo-eKoHoMiHHoi' $yHKqin. npn цb0мy K0®eH ynac-hhk gi3HHroBnx BigHocHH, BuxogaHH 3 BgacHnx inre-peciB, BHKoHye Ti hh iHmi ^yHK^l', BnguBaroHH Ha o6'eKT gi3HHry, BH3Hanae noro $opMy i 3MicT.
OKpeMy yBary y MexaHi3Mi cgig 3BepHyTH Ha пpoцec 3gincHeHHa gi3HHr0B0l onepaqn, aKa, aK BugHo 3 pnc. 1 CKgagaeTbca 3 hh3kh nocgigoBHux eTaniB.
HayKoBi po3po6KH BiTHH3HaHnx i 3aKopgoHHnx нayкoвцiв ctocobho TpaKTyBaHHa eTaniB gi3HHroBnx onepa^n, garoTb 3Mory crBepg®yBaTH, ^0 цe nnraHHa e HegocTaTHbo gocgig®eHHM, ocKigbKH BigcyTHa y3ro-g®eHicrb ^ogo eTani3aqil npoцecy gi3HHry, Togi aK 3MicT i nocgigoBHicTb eTaniB y 6igbmocTi BnnagKiB e ogHaKoBHMH. TaK, oKpeMi gocgigHHKH [3, 8, 13] Bngi-garoTb Tpn eTann: nigroTOBHun, opraHi3a^nHHn Ta eKC-ngyaTa^nHnn. B mmnx g®epegax [4, 14, 15] BH3Hana-roTb TaKi ocHoBHi cragil gi3HHr0B0l' onepaqil: nigroTOB-Ka i o6rpyHTyBaHHa, ropngnHHe o^opMgeHHa, BHKopnc-TaHHa o6'eKTa gi3HHry, o^opMgeHHa BigHocnH no 3a-KiHHeHHi crpoKy gil goroBopy.
Bn3HaHeHHa eTaniB He po3KpuBae 3MicT MexaHi3-My gi3HHry, a gnme $opMye agropnrM gi3HHr0B0l one-paqn. B Me®ax 3a3HaneHnx eTaniB ^opMyroTbca lx npo-^gypn, aKi xapaKTepu3yroTb K0®eH KpoK cy6'eKTiB gi3HHroBol' onepaqiL
Orgag giTepaTypHnx g^epeg [2- 4, 14] go3BoguB cncTeMaTH3yBaTH nocgigoBHi npoцegypн no ^opMyBaH-Hro MexaHi3My gi3HHroBol' onepaqil.
TaK, Ha nepmoMy eTani 3gincHroroTbca Bci KpoKH, ^o Heo6xigHo 3gincHHTH go yKgagaHHa goroBopy gi3H-
Hry. BiH po3noHHHaeTbca 3 nogaHHa MaH6yTHiM gi3HH-roogep^yBaneM 3aaBKH Ha oTpuMaHHa npegMeTiB gi3HH-
ry i npoBegeHHa 3 hhm cniB6ecign. ^k npaBngo iнiцia-THBa b yKgagaHHi goroBopiB noxoguTb Big gi3HHrooge-p^yBana. BiH caMocTinHo o6npae npegMeT gi3HHry i nocTanagbHHKa a6o 3BepTaeTbca go gi3HHrogaBana. Hi-3HHroogep®yBan nepegae gi3HHrogaBuro o6oB'a3-KoBnn naKeT ^iHaHcoBnx i ropuguHHux goKyMeHTiB, Heo6xig-hhx gga npunHaTTa pimeHHa ^ogo HagaHHa gi3HHroBux nocgyr. nicga geTagbHoro BHBHeHHa Bcix yMoB i oco6-guBocTen giзннrogaвeцb npnnMae pimeHHa ^ogo HagaHHa gi3HHroBol' nocgyrn. npn no3HTHBHoMy pe3ygb-TaTi giзннrogaвeцb o^opMgae 3aaBy-Hapag i nepegae nocTanagbHHKy ManHa. npn HecTani a6o BigcyTHocTi BgacHnx KomriB gi3HHroBa $ipMa npnnMae pimeHHa 3BepHyTnca go 6aHKiBcbKol ycTaHoBH.
Hea6naKy pogb Bigirpae eTan ropnguHHoro 3a-KpingeHHa gi3HHroBux onepaцiн. TyT yKgagaeTbca: Kpe-guTHHH goroBip Mi® gi3HHrogaBaneM i 6aHKoM npo HagaHHa no3HHKH gga npoBegeHHa gi3HHroBol' onepaqil', goroBip KyniBgi - npoga®y gi3HHroBoro ManHa; aKT npuHHarra - nepegani npegMeTa gi3HHry b eKcngyaTa-цiro, goroBip npo o6cgyroByBaHHa TexHiKH, goroBip npo crpaxyBaHHa ManHa nepegaHoro b gi3HHr, gi3HHroBnn goroBip. ph3hkh цboro eTany Mo®Ha c^opMyBaTH, aK TaKi ^o cynpoBog®yroTb aK gi3HHrogaBua TaK i gi3HH-roogep^yBana. HacaMnepeg цe pu3HK BTpaTH (3arn6egi) ManHa, nomKog®eHHa a6o HecTani nepegaHoro i ogep-®aHoro b gi3HHr.
3BicHo, ^o BaroMoro cKgagoBoro MexaHi3My 3gincHeHHa gi3HHroBux onepa^n e noro pergaMeHTy-BaHHa, to6to cyKynHicTb npaBng, ^o BH3HanaroTb no-pagoK giagbHocTi. MaeTbca Ha yBa3i opraнiзaцinннn BngnB, aKnn nepeg6anae gogep®aHHa KoHKpeTHnx no-Ka3HHKiB 3aKoHogaBHnx nogo®eHb, cTaTyTiB nignpn-eMcTB Ta mmnx pergaMeHTyronnx goKyMeHTiB. OneBng-ho, ^o pergaMeHTyBaHHa Mae 3gincHroBaTnca aK Ha Ma-KpopiBHi TaK i Ha MaKpopiBHi. PergaMeHTyBaHHa Ha Ma-KpopiBHi nepeg6anae ynacTb gep®aBH b oco6i MiHic-TepcTB Ta BigoMcTB, Ha^oHagbHoro 6aHKy yKpalHH, HaqioHagbHoro KoMiTeTy, ^o 3gincHroe gep®aBHe pe-rygroBaHHa y c$epi puHKiB ^iHaHcoBnx nocgyr, Mi®Ha-pogHnx iнcтнтyцin mgaxoM po3po6KH HopMaTHBHux aKTiB, po3nopagHnx goKyMeHTiB, iHcTpyKqinHnx Mare-piagiB, npaBng.
Пpoцec pergaMeHTyBaHHa Ha ^oMy piBHi ^e He 3aBepmeHo, icHyroni goKyMeHTH ^opMyroTb gnme Me®i BignoBigagbHocTi cy6'eKTiB, ^o 3agiaHi b MexaHi3Mi 3gincHeHHa gi3HHroBux onepaцin. OT®e, gi3HHroBi KoMnaHü' Ta iHmi cy6'eKTH MaroTb goTpuMyBaTncb koh-KpeTHnx noKa3HHKiB 3aKoHogaBHnx nogo®eHb, ^o bh-3HanaroTb nopagoK lx giagbHocTi.
PergaMeHTyBaHHa Ha MiKpopiBHi 3gincHroeTbca 6e3nocepegHbo ko®hhm ynacHHKoM BignoBigHoro Me-xaHi3My (pnc. 3).
^k BngHo 3 pnc. 3, yci cy6'eKTH gi3HHroBux Big-hochh npnnMaroTb ynacTb y pergaMeHTyBaHHi gi3HHro-Boro npoцecy. npn цb0мy npoBogaTbca HacTynHi 3axo-gn: ^opMyroTbca ycraH0BHi goKyMeHTH, npaBnga BHyT-pimHboro po3nopagKy, BHyTpimHi nogo®eHHa, a TaKo® yKgagaroTbca goroBopn i3 K0HTpareHTaMH Ta iHmi go-KyMeHTax, ^0 BH3HanaroTb Me®i BignoBigagbHocTi oci6
залежно вiд функцiй, покладених на них в ходi здшс-нення Мзинговох операцИ.
Наступним важливим елементом мехашзму е його забезпечення, яке являе собою комплекс засо-бiв, наявнiсть яких формуе умови для оргашзацИ та безпосередньо! реалiзацil лiзинговоl операцИ на всiх li етапах i включае в себе таш елементи: шфо-рмацiйне, фiнансово -економiчне, технiчне i органь зацiйне.
Шд фiнансово-економiчним забезпеченням розумiемо комплекс фшансових та економiчних взаемозв'язк1в мiж учасниками лiзингових операцiй, що базуючись на вщповщних правових нормах i методах господарювання, формують конкретнi май-новi вiдносини.
В свою чергу, шформацшне забезпечення - це сукупнiсть джерел шформацИ, способiв !х зберiгання, обробки, а також методiв одержання i аналiзу, що сприяють прийняттю ршень на усiх етапах лiзинго-во! операцИ.
Технiчне забезпечення являе собою сукупшсть засобiв, пристро1в та обладнання, що становлять тех-
нiчну базу i створюють вiдповiднi технiчнi умови для реалiзацil лiзинговоl операцИ.
Оргашзацшне забезпечення - це визначення функцюналь-них обов'язшв суб'ектiв у ввдповь дносп до iснуючих органiзацiйних структур кожного iз учасник1в, як1 мають забезпечувати ефективне здш-
снення лiзинговоl операцИ на будь-якому з И етап1в.
Не менш важливим нiж ре-гламентування i забезпечення ме-ханiзму здiйснення лiзингових операцiй е iнструментарiй, який формуе засоби, що застосовуються для виконання передбачених завдань. 1накше кажучи, це сукупшсть принцишв, процедур, важелiв, методiв за допомогою яких суб'екти здшснюють лiзингову операцiю (рис.
5).
Отже, кожний елемент запропонованого меха-нiзму лiзингу з рiзною силою i направлешстю може здiйснювати вплив залежно ввд оточуючого середо-вища, iнтенсивностi розвитку, традицiй, що склалися в кожнш краíнi та iнших чинник1в.
5. Висновки I иромозицм
Таким чином, важлива роль при здiйсненнi ль зингових операцiй належить розробцi ефективного мехашзму !х здiйснення. Даний мехашзм являе собою функцiональну складову системи, в межах яко! суб'ект приймае рiшення щодо об'екту лiзингу, вра-ховуючи при цьому мету, цш, завдання лiзинговоí операцИ. Особливе значення мають функцИ, що !х виконують суб'ект i об'ект лiзингу по ввдношенню один до одного.
Рис. 3. Регламентування механiзму здшснення лiзингових операцiй
на макрорiвнi
1НСТРУМЕНТАРШ
Прннципк
Процед>ри
Метод и
Вяжел
• Платшсть;
• Строков1сть;
• Зворотшсть;
• Цшьове гтризначення;
• 1нновадшшсть;
• Змша господарюючого суб'екта;
• Вщокремления права корнстування манном вщ власника;
• Майнова вщповиальюсть;
• Економ1чшстъ;
• Цитеспрямоваюсть 1 конкретшсть вкладень;
• Нерозрившсть договору при змии власника;
• Догов!рш вщносини;
• Р1вноправшсть сторон;
• Добровшьшстъ сторш;
• Та шпп
• Скриншг;
• Комерцшна пропозишя;
• Експертиза юридичних документов;
• Перев1рка дшово1 репутаци;
• Анал1з фшансово-господарсько! дипьносп;
• Експертиза обладнання;
• Мониторинг виконання ,"изингово1 угоди;
• Вирппення споров
• Завершения л13ингово1 операдп.
• Прогнозування
• Планування
• Регулювання
• Лшензування
• Кредитования
• Ана."пз
• Страхування
• Контроль
• 1нвестування
• Оподаткування
• Первкна варпсть предмета лизингу;
• Строк лЬшп-у;
• Розхпр авансового платежу;
• Складов1 лизингового платежу;
• Гаранта 1 поручительства;
• Податков1 гальги;
• Державна тдгримка (дотаци);
• Страхов1 тарифи;
• .Шзингова маржа;
• Штрафи
• Економчне стимглювання
Рис. 5. Iнструментарiй механiзму здшснення лiзингових операцiй. Джерело: розроблено автором
При цьому, д1я мехашзму не можлива без надежного його регламентування i забезпечення необ-хвдними засобами реал1заци. Окр1м того, для надежно! реал1заци л1зингового процесу слад застосувати наб1р шструметтв, що включають сукупшсть принцишв, процедур, важел1в i метод1в, що !х використовувати-муть суб'екти при здшсненн1 л1зингово! операци.
Л^ература
1. Кочетков, В. Н. Организация лизинговых операцш [Текст] / В. Н. Кочетков, Е. В. Краева, О. В. Кочетко-ва. - К.: Украинско-финский шститут менеджмента и бизнеса, 1998. - 126 с.
2. Сшпр, Л. Я. Поабник з л1зингу [Текст]: навч. поаб. / Л. Я. Сшпр, Д. О. Богодухов, С. П. Кисшь та ш. -К.: ТОВ «Полпраф плюс», 2009. - 388 с.
3. Горемыкин, В. А. Лизинг [Текст]: учебник / В. А. Горемыкин. - Изд. 2-е, исправленное и дополненное. - М.: Информационно-издательский дом «Филинъ»; Информцентр ХХ1, 2008. - 944 с.
4. Саблук, Р. П. Фшансовий л1зинг в АПК [Текст]: монографш / Р. П. Саблук. - К.: 1АЕ УААН, 2003. - 178 с.
5. Краткий экономический словарь [Текст] / под ред. А. Н. Азрилиана. - М.: Институт новой экономики, 2001. - 1088 с.
6. Кульман, А. Экономические механизмы. [Текст] / под ред. Н. Н. Хрусталевой. - М.: Прогресс Универс, 1993. - 195 с.
7. Князевич, А. О. Ршш господарського управлшня тдприемством [Електронний ресурс] / А. О. Князевич. -Режим доступу: http://bal.znaimo.com.ua/docs/26926/index-11826.html
8. Мщенко, В. I. Основи л1зингу [Текст]: навч. поаб. / В. I. Мщенко, О. Г. Луб'яницький, Н. Г. Сла-в'янська. - К.: Товариство «Знання», КОО, 1997. - 138 с.
9. 1ванишин, В. В. Роль лiзингу в забезпеченнi сшьськогосподарських тдприемств засобами механiзацii [Текст] / В. В. 1ванишин. - К.: 1АЕ УААН, 2003. - 294 с.
10. Галецька, Т. I. Основш напрямки економiчних взаемовщносин партнерiв по агролiзингу [Електронний ресурс] / Т. I. Галецька, О. I. Тотшко. - Режим доступу: http://eprints.oa.edu.Ua/1020/1/osnovni.pdf
11. Кузьменко, О. В. Курс адмшстративного процесу [Текст]: навч. поаб. / О. В. Кузьменко. - К.: Юршком Im-ер, 2012. - 206 с.
12. Кулиняк, I. Я. Класифжацш лiзингу залежно вщ мети здшснення суб'ектами лiзинговоi дiяльностi [Елек-тронний ресурс] / I. Я. Кулиняк. - Режим доступу: http://www.vuzllib.Su/articles/984-/1.html
13. Внукова, Н. Н. Мир лизинга [Текст] / Н. Н. Внукова, О. В. Ольховников. - Харьков: ОСНОВА, 1994. - 224 с.
14. Сосюрко, Ю. В. Перспективи розвитку еко-лопчного лiзингу в Украш [Текст] / Ю. В. Сосюрко, А. К. Шидловський, В. Я. Жуйков, G. М. Брайковський та 1н. - К.: «Аверс» , 1999. - 71 с.
15. Баева, О. I. Мехашзм оргашзацп лiзингу [Текст] / О. I. Баева // Економжа: проблеми Teopiï та практики. -2005. - Вип. 199, Т. 3. - C. 659-671.
References
1. Kochetkov, V. N., Kraeva, E. V., Kochetkova, O. V. (1998). Orhanyzatsyia lyzynhovykh operatsij [Organization of leasing operation]. Kyiv: Ukraynsko-fynskyj instytut menedzhmenta y byznesa, 126
2. Snihir, L. Ya. (2009). Posibnyk z lizynhu [Instruction book of leasing], Kyiv: TOV «Polihraf plius», 388.
3. Goremykin, V. A. (2008). Lizing [Leasing]. Secondnd edition. Moscow: Informacionno-izdatel'skij dom «Filin»; Informcentr HHI, 944.
4. Sabluk, R. P. (2003). Finansovyj lizynh v APK [Financial leasing in the AIC]. Kyiv: IAE UAAN, 178.
5. Azrilian, A. N. (2001). Kratkij jekonomicheskij slovar' [Brief Dictionary of Economics]. Moscow: Institut no-voj jekonomiki, 1088.
6. Kul'man, A. (1993). Jekonomicheskie mehanizmy [Economic mechanisms]. Moscow: Izdatel'skaja gruppa Progress Univers, 195.
7. Kniazevych, A. O. (2014). "Levels of economic business management" Rivni hospodars'koho upravlinnia pidpryiemstvom. Available at: http://bal.znaimo.com.ua/docs/ 26926/index-11826.html (Last Accessed: 01.10.2014).
8. Mischenko, V. I., Lub'ianyts'kyj, O. H., Slav'ians'ka, N. H. (1997). Osnovy lizynhu [Leasing fundamentals]. Kiyv: T-vo «Znannia», KOO, 138.
9. Ivanyshyn, V. V. (2003). Rol' lizynhu v zabezpe-chenni sil's'kohospodars'kykh pidpryiemstv zasobamy mekhan-izatsii [The role of leasing in providing farm mechanization]. Kiyv: IAE UAAN, 294.
10. Halets'ka, T. I., Topishko, O. I. (2011). The main directions of economic relations of agararian leasing partners. Osnovni napriamky ekonomichnykh vzaiemovidnosyn part-neriv po ahrolizynhu. Available at: http://eprints.oa.edu.ua/ 1020/1/osnovni.pdf
11. Kuz'menko, O. V. (2011). Kurs administratyvnoho protsesu [Course of the administrative process]. Kiyv: Yurin-kom Inter, 206.
12. Kulyniak, I. Ya. (2008)."Classification of leasing depending on the purpose of the implementation of the subjects of leasing activity. Klasyfikatsiia lizynhu zalezhno vid mety zdijsnennia sub'iektamy lizynhovoi diial'nosti. Available at: http://www.vuzllib.su/articles/984-/1.html
13. Vnukova, N. N., Ol'khovnykov, O. V. (1994). Myr lyzynha [World of leasing]. Kharkiv: OSNOVA, 224.
14. Sosiurko, Yu. V., Shydlovs'kyj, A. K., Brajkovs'kyj, Ye. M., Zhujkov V. Ya. (1999). Perspektyvy rozvytku ekolo-hichnoho lizynhu v Ukraini [Prospects of development of ecological leasing in Ukraine]. Kiyv: Avers, 71.
15. Baieva, O. I. (2005). Mekhanizm orhanizatsii lizynhu [Leasing organizatiom mechanism]. Ekonomika: problemy teorii ta praktyky, 199, 659-671.
Рекомендовано до пyблiкацiï д-р екон. наyк PyàuK В. К.
Дата надходження pymnucy 18.05.2015
Гаврилюк Вгга МиколаТвна, aсистент, кaфедрa ф^нов i кредиту, Пoдiльський держaвний aгрaрнo-теxнiчний yнiверситет, вул. Шевченкa, 13, м. Kaм'янець-Пoдiльський, Укрaïнa, 32300 E-mail: vita30344@rambler.ru
