CC BY
12
УДК 612.44 : 632.952.024.391
https://doi.org/10.32402/dovkil2019.02.060
FEATURES OF THE MECHANISMS OF THE EFFECT OF MODERN PESTICIDES ON THE THYROID GLAND FUNCTIONING (LITERARY REVIEW)
Antonenko A.M., Vavrinevych O.P., Korshun M.M., Omelchuk S.T.
OCOEflHBOCTI MEXAHI3MIB fllï CVHACHHX nECTHUHflIB QVHKqiOHVBAHHfl ^HTOnQfllEHOl 3Afl03H (Offlflfl fllTEPATVPH)
1АНТОНЕНКО А.М., 1ВАВР1НЕВИЧ О.П., 2КОРШУН М.М., 2ОМЕЛЬЧУК С.Т.
1Нацiональний медичний унiверситет iM. О.О. Богомольця, 21нститут гiгieни та екологп Нацiонального медичного унiверситету iM. О.О. Богомольця, м. Кшв, УкраТна
K^40BÏ слова: щитоподiбна залоза, мехашзм дм', пестициди.
елика кiлькiсть ксенобiотикiв, що надходять до органiзму людини iз навколишнього середовища, може перешкод-жати нормальному функцюну-ванню щитоподiбноí залози i спричиняти розвиток таких патолопй, як зоб, доброякiснi чи злоякюш новоутворення тощо [1]. Хiмiчнi речовини природного або антропогенного походження, присутш у вод^ повiтрi або íжi, можуть вплива-ти на синтез, метаболiзм або виведення гормошв щитопо-дiбноí залози. В окремих випадках можливе виникнення синергетичного ефекту через одночасну дю кшькох хiмiчних речовин [2, 3].
Актуальнiсть нашого дослщ-ження пiдтверджуe спiльна доповiдь ВООЗ та ООН 19 лютого 2013 року у Женеву присвячена аналiзу результатiв вивчення негативного впливу
на здоров'я людей так званих ендокринних дизрапторiв [4].
Метою нашоТ роботи було експертно-аналiтичне дослщ-ження механiзмiв дiï пестици-дiв як хiмiчних факторiв довкш-ля на функцюнування щитопо-дiбноï залози.
Матерiали та методи. Для огляду нами обрано групи гер-бiцидiв, фунгiцидiв та Ысекти-цидiв, якi можуть впливати на функцюнування щитоподiбноï залози:
□ фунпциди (8 сполук) - xi-мiчний клас тразолкарбокса-мiдiв, якi за мехашзмом дiï на цiльовий шкодочинний агент вiднесено до iнгiбiторiв сукци-натдегiдрогенази (iСДГ), на органiзм людини - до Ыдукто-рiв мiкросомальниx ферментiв (iМФ) [5, 6];
□ гербщиди (12 сполук) -речовини iз xiмiчниx класiв бен-зошциклогександюшв або три-
ОСОБЕННОСТИ МЕХАНИЗМОВ ДЕЙСТВИЯ СОВРЕМЕННЫХ ПЕСТИЦИДОВ НА ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ (обзор литературы) 1Антоненко А.М., 1 Вавриневич О. П., 2Коршун М.М., 2ОмельчукС.Т. 1 Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца,
2Институт гигиены и экологии Национального
медицинского университета
им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Множество ксенобиотиков, поступающих в организм человека из окружающей среды, может нарушать нормальное функционирование щитовидной железы и способствовать развитию различных заболеваний.
Целью нашей работы было экспертно-аналитиче-ское исследование механизмов действия пестицидов как химических факторов окружающей среды на функционирование щитовидной железы. Материалы и методы. Для обзора мы выбрали группы гербицидов (трикетоны, бензоилпиразол, оксазол, бициклооктеноны), фунгициды (пира-золкарбоксамиды), инсектициды (производные тетрама и тетрамовой кислоты). В работе использовались методы эмпирического и теоретического исследования научной информации. Результаты и обсуждение. Избранные для обзора пестициды влияют на щитовидную желе-
зу на периферийном уровне, нарушая метаболизм тиреоидных гормонов. Таким образом, фунгициды-пиразолкарбоксамиды, которые индуцируют монооксигеназную систему ферментов печени, приводят к усилению деградации тироксина, увеличению синтеза тиреотроп-ного гормона гипофиза по механизму обратной связи, что, в свою очередь, приводит к гипертрофии щитовидной железы. При угнетении гербицидами фермента 4-ГФПД главным ферментом, который катализирует превращение тирозина, становится тирозин-аминотрансфераза (ТАТ). Поскольку реакция с ТАТ является обратимой, концентрация тирозина в крови значительно увеличивается. Тирозинемия приводит к развитию повреждений глаз и гипертрофии щитовидной железы. Исследованные инсектициды имеют политроп-ное воздействие на щитовидную железу. Они сочетают в себе индукцию микросомальных ферментов со стимуляцией щитовидной железы, ингибирование 4-ГФПД с повреждением глаз, которое проявляется только у крыс. Вывод. Анализ механизмов действия пестицидов на щитовидную железу позволил установить два основных пути развития ее гипертрофии — торможение преобразования гидроксипирувата и активация монооксигеназной системы в печени.
Ключевые слова: щитовидная железа, механизм действия, пестициды.
© Антоненко А.М., Ваврневич О.П., Коршун М.М., ОмельчукС.Т. СТАТТЯ, 2019.
№ 2 2019 Environment & Health 60
FEATURES OF THE MECHANISMS OF THE EFFECT OF MODERN PESTICIDES ON THE THYROID GLAND FUNCTIONING (LITERARY REVIEW) 1Antonenko A.M., 1Vavrinevych O.P., 2Korshun M.M., 2Omelchuk S.T. 1 Bohomolets O.O. National Medical University, 2Hygiene and Ecology Institute, National O.O. Bohomolets Medical University, Kyiv, Ukraine
A large number of xenobiotics, entering into a human body from the environment, may disrupt a normal functioning and contribute to the development of various diseases of thyroid gland. A large number of xenobiotics entering the human body from the environment can disrupt a normal functioning and contribute to the development of various thyroid diseases.
Objective: We performed an expert-analytical study of the mechanism of the effect of the pesticides (as chemical environmental factor) on the functioning of the thyroid gland. Materials and methods: For the review we selected a group of herbicides (triketones, benzoylpyra-zole, oxazole, bicyclooctenones), fungicides (pyra-zole carboxamides), insecticides (derivatives of tetram and tetramic acid). The methods of empirical and theoretical research of the scientific information were used in the study. Results and discussion: The pesticides, selected for the review, affect thyroid gland at the peripheral level, disrupting the metabolism of thyroid hormones. Thus, pyrazolcarboxamide fungicides,
inducing the monooxygenase system of the enzymes of liver, lead to an increase of degradation of thyroxin, an increase of synthesis of thyrotropic hormone of the pituitary body in the feedback mechanism, which, in turn, leads to the hypertrophy of thyroid gland.
At the inhibition of the 4-HPPD enzyme with the herbicides, tyrosine aminotransferase (TAT) becomes the main enzyme that catalyzes the tyrosine transformation. Since the reaction with TAT is a reverse one, the concentration of tyrosine in blood is significantly increased. Tyrosinaemia leads to the development of eye injuries and thyroid gland hypertrophy.
Investigated insecticides have a polytropic impact on the thyroid gland. They combine the induction of microsomal enzymes with a stimulation of the thyroid gland, 4-HpPD inhibition with eyes' injury which is manifested only in rats. When extrapolating such results from the animals to a human, it is necessary to take into account the features of metabolic processes and the nitial level of thyroid hormones in the organisms of the human and the experimental animals. Conclusion: The analysis of the mechanisms of the effect of pesticides on the thyroid gland has established two main ways of its hypertrophy development - inhibition of hydroxypyruvate transformation and activation of the monooxygenase system in liver.
Keywords: thyroid gland, mechanism of the effect, pesticides.
кетожв, бензоíлпiразолiв, ок-сазолiв та бщиклооктеношв, як за мехашзмом дм на бур'яни та оргашзм теппокровних тварин i людини належать до iHri6iTOpiB 4-пдроксифенштруватдюкси-геназ 04-ГФПД) [7-9];
□ Ысектициди (3 спопуки) -хiмiчний клас похщних тетра-мово!' i тетроново!' кислот, яю за мехашзмом дм на комах е шп-б^орами ацетил-СоА-карбок-силази (iAKK), на оргашзм ссавщв - поеднують у ^6i обидва вищенаведеш мехашз-ми дм [10].
У робот використано мето-ди емтричного та теоретичного дослщження науково!' шформацп, а саме: аналiзу, синтезу, шдукцп, дедукцп та систематизацп. Джерелами шформацп були дан Агенцп' з охорони навколишнього сере-довища США (EPA US), бвропейсько' агенцп з безпе-ки продуклв харчування (EFSA), Всесв^ньо!' оргашзацп охорони здоров'я (ВООЗ), Мiжнародного союзу теоретично'!' та прикладное хiмií (IUPAC), штернет-сайти, нау-ковi статт за темою роботи.
Результати i обговорення. ^м хiмiчних факторiв навколишнього середовища, юнують й iншi фактори, що негативно
впливають на функцюнування щитоподiбноí залози (рис. 1) [11-13]. Хоча |'хшй вплив мае меншу питому вагу, шж дiя хiмiчних чинникiв, вони мають значне поширення у певних регiонах i можуть впливати на рiвень захворюваност на окре-мi види патологи щитоподiбноí залози [11, 12, 14].
Так, основними екзогенними факторами, що негативно впливають на щитоподiбну залозу, е групи фiзичних, хiмiч-них та бiологiчних чинниюв (рис. 1) [11, 12]. До ендогенних належать рiзнi генетичнi вщхи-лення, агенезiя або гiпоплазiя щитоподiбноí залози, ауто-iмуннi порушення [11].
Пестициди (ДДТ, амiтрол, сполуки клаав карбаматiв i дитiокарбаматiв, у тому чист метаболiт манкоцебу етилен-тюсечовина) належать до одних з найбтьш вивчених у планi негативного впливу на щитоподiбну залозу хiмiчних речовин [13, 15]. Виявлено, що вплив фонових концентрацм доотджуваних сполук не мае негативного впливу на щитопо-дiбну залозу, тодi як вплив на бшьш високих рiвнях, профе-сiйний або випадковий, може призвести до змш щитоподiб-но' залози [13, 15].
Експериментальш дослщ-ження показують, що за-значенi хiмiчнi речовини можуть порушувати функцю щи-топодiбноí залози на рiзних рiвнях: центральному, пору-шуючи утворення або вившь-нення тиреотропного гормону (ТТГ) гiпофiзу; рiвнi щито-подiбноí залози, дючи на синтез або секрецiю тиреощ-них гормонiв; периферично-му, конкуруючи з гормонами щитоподiбноí залози пщ час утворення зв'язкiв з транс-портними бiлками, або через втручання у катаболiзм i виве-дення гормонiв щитоподiбноí залози [16].
Через виражену структурну схожють з гормонами щитопо-дiбноí залози деяю пол^алоге-нованi ароматичнi вуглеводнi (дюксини, полiхлорбiфенiли (ПХБ), хлорорганiчнi пестициди) зв'язуються з íхнiми транс-портними бшками та рецепторами i можуть порушувати нормальну реалiзацiю функцп тиреоíдних гормонiв. Деякi анiони, таю як перхлорати, тю-цiанати та штрати, потрапляю-чи до кттини щитоподiбноí залози, пригнiчують синтез тиреощних гормонiв i конку-рують з йодидом (юн йоду) [17-19].
У вiдповiдь на зниження рiвня тиреоíдних гормонiв у плазмi крови для стимуляцií активно-стi щитоподiбноí залози ппофи зом виробляеться ТТГ Розлади функцiонування щитоподiбноí залози викликають пперсекре-цiю ТТГ, що призводить до гiперплазií щитоподiбноí залози [20].
Обранi нами для дослщження пестициди впливають на щито-подiбну залозу на периферич-ному рiвнi, а саме: втручаються у метаболiзм тиреоíдних гор-моыв (рис. 2).
Так, фунгщиди-тразолкар-боксамщи, iндукуючи фермен-ти монооксигеназноí системи печЫки, призводять до поси-леного розпаду тироксину, збшьшення кiлькостi тирео-тропного гормону гiпофiзу (ТТГ) за мехашзмом зворотно-го зв'язку, яке, у свою чергу, призводить до ппертрофп щи-топодiбноí залози [21, 22].
При пригшченш ферменту 4-ГФПД вiдповiдними гербiцида-ми основним ферментом, що каталiзуe перетворення тиро-
зину, стае тирозинамшотранс-фераза (ТАТ). Однак, якщо активнють цього ферменту недостатня для пщтримання такого р1вня тирозину, який був би нижчим за токсичний, його субстрат 4-пдрокситруват (4-ГФП) виводиться напряму з сечею [23, 24].
Враховуючи, що реакц1я за участ1 ТАТ зворотна, то 4-ГФП може перетворитися знову на тирозин, значно збшьшуючи його концентрац1ю у крови. Виражена тирозинем1я при-зводить до виникнення так зва-них критичних ефект1в -пошкодження очей, а також набагато менш вираженоТ, шж за д1Т п1разолкарбоксам1д1в ппертрофи щитопод1бноТ' залози [23-25].
Досл1джуван1 шсектициди мають пол1тропну д1ю на щито-под1бну залозу. Вони поед-нують 1ндукц1ю м1кросомальних фермент1в з1 стимуляц1ею i наступною гiпертрофiею щито-подiбноТ залози та пригнiчення 4-ГФПД з пошкодженням очей, що проявляеться лише у щурiв. Слiд вiдзначити, що прояви обох механiзмiв дм набагато менш виражеш, нiж вiдповiднi вщхилення, виявленi за дiТт дослiджуваних фунгiцидiв та гербiцидiв [26].
1снуе достатня кшькють дослiджень на лабораторних тваринах, яю демонструють рiзнi види впливу пестицидiв на щитоподiбну залозу. Однак за екстраполяци результатiв таких експеримен^в необхiдно вра-ховувати особливостi обмшних
Фактори, якi негативно впливають на щитоподiбну залозу
процесiв та вихiдний рiвень тиреоíдних гормонiв у людини i тддослщних тварин [27].
Розглядаючи питання екс-траполяцií на оргашзм людини даних, що отриманi у дослщах на лабораторних тваринах, необхщно зазначити, що iснують кiлькiснi вщмшност фундаментальних механiзмiв функцiонування та регуляцп гiпоталамус-гiпофiз-тиреоíд-ного ланцюга у щурiв, якi якiсно iдентичнi людським. У щурiв набагато менший резерв тире-оíдних гормонiв, а перюд на-пiвруйнування Т4 у людей набагато довший у зв'язку з його зв'язуванням з бшками крови [21, 28, 29].
Також у лiтературi вщсутш докази того, що речовини, як призводять до зниження рiвня тиреоíдних гормонiв у людини, здатш пiдвищувати кiлькiсть новоутворень. Ыльш того, единим вщомим доведеним тире-оíдним канцерогеном е радiа-цiя у мутагенних дозах [21, 28, 29].
Висновки
1. На пiдставi проведеного експертно-аналiтичного дослщження видiлено та класифи ковано основнi фактори, якi негативно впливають на щито-подiбну залозу.
2. Аналiз механiзмiв дií пести-цидiв на щитоподiбну залозу дозволив встановити два основних шляхи виникнення и гiпертрофií - пригнiчення синтезу гомогентизату iз пдрокси-трувату та активацiя моно-оксигеназноí системи у печЫцк
Рисунок 1
3. Отриманi результати щодо груп гербiцидiв (хiмiчний клас бензоíлциклогександiонiв або трикетонiв, бензоíлпiразолв, оксазолiв, бiциклооктенонiв), фунпцидiв (тразолкарбоксами дiв) та Ысектицид^в (похiдних тетрамово)' i тетроново)' кислот), якi впливають на функцюнуван-ня щитоподiбноí залози, слiд враховувати при обфунтуваны необхiдностi ix застосування на територiяx Укра'ни, якi мають додаткове променеве наванта-ження, або промислових репо-нах, як зазнають додаткового xiмiчного забруднення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Leux C., Guйnel P. Risk factors of thyroid tumors: Role of environmental and occupational exposures to chemical pollutants. Revue d'Epidйmiologie et de SanM Publique. 2010. Vol. 58 (5). P. 359-367.
2. Truong T., Baron-Dubourdieu D., Rougier Y, Guenel P. Role of dietary iodine and cruciferous vegetables in thyroid cancer: a countrywide case-control study in New Caledonia. Cancer Causes Control. 2010. Vol. 21 (8). P. 1183-1192.
3. Sahin A., Iskender H., Terim Kapakin K.A., Altinkaynak K., Hayirli A., Gonultas A., Kaynar O. The Effect of Humic Acid Substances on the Thyroid Function and Structure in Lead Poisoning. Brazilian Journal of Poultry Science. 2016. Vol. 18 (4). P. 649-654.
4. State of the Science of Endocrine Disrupting Chemicals. 2013. URL :
http://www. who. int/ceh/publi-ca tions/endocrine/en/.
5. Mode of action of fungicides : FRAC classification on mode of action. 2014. URL : http://www. frac. info.
6. Антоненко А.М., Коршун М.М., Мтохов Д.С. Особливост мехаызму дм Ып-бiторiв сукцинатдепдрогенази на оргашзм теплокровних тва-рин та людини. Сучасн про-блеми токсикологИ, харчово) та х1м1чно)'безпеки. 2015. № 4 (72). С. 23-29.
7. World of Herbicides Poster : HRAC Herbicide Resistance Action Committee. URL : http://www. hracglobal. com.
8. Антоненко А.М., Коршун М.М., Мтохов Д.С. Особливост мехаызму дм гер-бiцидiв класу iнгiбiторiв 4-пд-
poKCM^eHLnnipyBaTgioKCMreHa-3M Ha opraHi3M TennoKpoBHMX TBapMH Ta .roguHM. CyvacHi npoGneMM TOKCMKOAorii, xapvo-Boi Ta xiMMHoi 6e3neKU. 2014. № 3/4 (66/67). C. 49-57.
9. Antonenko A.M., Blagaia A.V., Vavrinevych O.P, Omelchuk S.T., Korshun M.M., Milokhov D.S., Pelio I.M., Bodjar I. Mechanism of action of 4-hydroxyphenylpy-ruvate dioxygenase inhibitor herbicide on homoterm animals and humans. Journal of Preclinical and Clinical Research. 2015. Vol. 9 (2). P. 148-153.
10. Mode of Action Classification : Insecticide Resistance Action Committee. URL: https://www.sciencedi-rect.com/science/article/pii/S0 048357514002272.
11. Sarne D. Effects of the environment, chemicals and drugs on thyroid function. Thyroid Disease Manager. 2010. 54 p.
12. Van Do N., Milo L., Merriam G. Elevation in serum thyroglobulin during prolonged Antarctic residence: Effect of thyroxin supplement in the polar 3,5,3'-triidothyronine syndrome. Journal of Clinical Endocrinology. 2004. Vol. 89. P. 1529-1533. ~
13. Burger A.G. Environment and Thyroid Function. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2004. Vol. 89 (4). P. 1526-1528.
14. Zou Y, Ding G., Lou X., Zhu W., Mao G., Zhou J., Mo Z. Factors influencing thyroid volume in Chinese children. European Journal of Clinical
Nutrition. 2013. Vol. 67. P. 11381141.
15. Brucker-Davis F. Effects of Environmental Synthetic Chemicals on Thyroid Function. Thyroid. 2009. Vol. 8. № 9. URL : https://www. liebertpub. com/doi /abs/10.1089/thy. 1998.8.827.
16. Boas M., Feldt-Rasmus-sen U., Skakkebaek N.E.,
Main K.M. Environmental chemicals and thyroid function. European Journal of Endocrinology. 2006. Vol. 154. P. 599-611.
17. Brauer V.F., Below H., Kramer A., Fuhrer D., Paschke R. The role of thiocyanate in the etiology of goiter in an industrial metropolitan area. European Journal of Endocrinology. 2006. Vol. 154. P. 229-235.
18. Braverman L.E., He X., Pino S., Cross M., Magnani B., Lamm S.H. The effect of Perchlorate, thiocyanate, and nitrate on thyroid function in workers exposed to Perchlorate long-term. J Clin Endocrinol Metab. 2005. Vol. 90. P. 700706.
Рисунок 2
Основн мехашзми дм пестицидiв на щитоподiбну залозу
19. Below H., Zollner H., Volzke H., Kramer A. Evaluation of nitrate influence on thyroid volume of adults in a previously iodine-deficient area. International Journal of Hygiene and Environmental Health. 2008. Vol. 211. P. 186-191.
20. Navarro Silvera S.A., Miller A.B., Rohan T.E. Risk factors for thyroid cancer: a prospective cohort study. International Journal of Cancer. 2005. Vol. 116. P. 433-438.
21. Bianco A.C., Salvatore D., Gereben B. Biochemistry, cellular and molecular biology, and physiological roles of the iodothyronine selenodeiodinas-es. Endocrine Reviews. 2002. Vol. 23 (1). P. 38-89.
22. Meek M.E., Bucher J.R., Cohen S.M. A framework for human relevance analysis of information on carcinogenic modes of action. Crit. Rev. Toxicol. 2003. Vol. 33 (6).
P. 591-654.
23. Hiroshi Matsumoto. Mode of action of pyrazole herbicides pyrazolate and pyrazoxyfen: HPPD inhibition by common metabolite. New Discoveries in Agrocemicals. 2004. Vol. 15.
P. 161-171.
24. Ковальчук Н.Н., Бардов В.Г., Сасинович Л.М. Особенности токсикологической оценки опасности и экстраполяции на человека результатов экспериментальных исследований на животных веществ класса трикето-нов. Довклля та здоров'я. 2008. № 3 (46). С. 11-18.
25. Grossman K., Ehrhardt T. On the mechanism of action and selectivity of the corn herbicide topramezone: a new inhibitor of 4-hydroxyphenylpyruvate dioxy-genase. Pest Management Science. 2007. Vol. 65 (5).
P. 429-439.
26. Bretschneider Th., Benet-Buchholz J., Fischer R., Nauen R. Spirodiclofen and Spiromesifen - Novel Acaricidal and Insecticidal Tetronic Acid Derivatives with a New Mode of Action. CHIMIA International Journal for Chemistry. 2003. Vol. 57 (11). P. 697-701
27. Miller M.D., Crofton K.M., Rice D.C., Zoeller R.Th. Thyroid-Disrupting Chemicals: Interpreting Upstream Biomarkers of Adverse Outcomes. Environ Health
Perspect. 2009. Vol. 117 (7). P. 1033-1041.
28. Lamminpaa A., Pukkala E., Teppo L. Cancer incidence among patients using antiepilep-tic drugs: A long-term follow-up of 28,000 patients. Eur. J. Clin. Pharmacol. 2002. Vol. 58.
P. 137-141.
29. Knerr S., Schrenk D. Carcinogenity of nondioxinlike compounds. Crit. Rev. Toxicol. 2006. Vol. 36. P. 663-694.
REFERENCES
1. Leux C. and Gunnel P. Revue d'Epidtimiologie et de Santti Publique. 2010; 58 (5): 359-367.
2. Truong T., Baron-Dubourdieu D., Rougier Y and Guenel P. Cancer Causes Control. 2010; 21 (8): 11831192.
3. Sahin A., Iskender H., Terim Kapakin K.A., Altinkaynak K., Hayirli A., Gonultas A. and Kaynar O. Brazilian Journal of Poultry Science. 2016; 18 (4): 649-654.
4. State of the Science of Endocrine Disrupting Chemicals. 2013. URL : http://www. who. int/ ceh/publications/endocrine/en/
5. Mode of Action of Fungicides : FRAC Classification on Mode of Action 2014. URL : http://www. frac. info.
6. Antonenko A.M., Korshun M.M. and Milokhov D.S. Modern Problems of Toxicology, Food and Chemical Safety. 2015; 4 (72): 23-29 (in Ukrainian).
7. World of Herbicides Poster : HRAC Herbicide Resistance Action Committee. URL : http://www. hracglobal. com.
8. Antonenko A.M., Korshun M.M. and Milokhov D.S. Modern Problems of Toxicology, Food and Chemical Safety. 2014; 3/4 (66/67): 49-57 (in Ukrainian).
9. Antonenko A.M., Blagaia A.V., Vavrinevych O.P., Omelchuk S.T., Korshun M.M., Milokhov D.S., Pelio I.M. and Bodjar I. Journal of Pre-Clinical and Clinical Research. 2015; 9 (2): 148-153.
10. Mode of Action Classification [Electronic resource]: Insecticide Resistance Action Committee. URL : https://www.sciencedi-rect.com/science/article/pii/S0 048357514002272.
11. Sarne D. Thyroid Disease Manager. 2010: 54 p.
12. Van Do N., Milo L. and Merriam G. Journal of Clinical Endocrinology. 2004; 89: 1529-1533.
13. Burger A.G. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2004; 89 (4): 15261528.
14. Zou Y, Ding G., Lou X., Zhu W., Mao G., Zhou J. and Mo Z. European Journal of Clinical Nutrition. 2013; 67: 1138-1141.
15. Brucker-Davis F Thyroid. 2009. Vol. 8. № 9. URL : https://www. liebertpub. com/doi /abs/10.1089/thy 1998.8.827.
16. Boas M., Feldt-Rasmus-sen U., Skakkebaek N.E. and Main K.M. Eurooopean Journal of Endocrinology. 2006; 154: 599-611.
17. Brauer V.F., Below H., Kramer A., Fuhrer D. and Paschke R. European Journal of Endocrinology. 2006; 154: 229-235.
18. Braverman L.E., He X., Pino S., Cross M., Magnani B. and Lamm S.H. J. Clin Endocrinol Metab. 2005; 90: 700-706.
19. Below H., Zollner H., Volzke H. and Kramer A. International Journal of Hygiene and Environmental Health. 2008; 211: 186-191.
20. Navarro Silvera S.A., Miller A.B. and Rohan T.E. International Journal of Cancer. 2005; 116: 433-438.
21. Bianco A.C., Salvatore D. and Gereben B. Endocrine Reviews. 2002; 23 (1): 38-89.
22. Meek M.E., Bucher J.R. and Cohen S.M. Crit. Rev. Toxicol. 2003; 33 (6): 591-654.
23. Hiroshi Matsumoto. New Discoveries in Agrocemicals. 2004; 15: 161-171.
24. Kovalchuk N.N., Bar-dov V.H. and Sasynovych L.M. Dovkillia ta zdorovia (Environment and Health). 2008; 3 (46): 11-18 (in Russian).
25. Grossman K. and Ehrhardt T. Pest Management Science. 2007; 65 (5): 429-439.
26. Bretschneider Th., Benet-Buchholz J., Fischer R. and Nauen R. CHIMIA International Journal for Chemistry. 2003; 57 (11): 697-701
27. Miller M.D., Crofton K.M., Rice D.C. and Zoeller R.Th. Environ Health Perspect. 2009; 117 (7): 1033-1041.
28. Lamminpaa A., Pukkala E. and Teppo L. Eur. J. Clin. Pharmacol. 2002; 58: 137-141.
29. Knerr S. and Schrenk D. Crit. Rev. Toxicol. 2006; 36: 663-694.
Hafliüwna go pega^n 12.01.2019
