CC BY
0521.
15. Rodó X, Curcoll R, Robinson M, Ballester J, Burns JC, Cayan DR, et al. Tropospheric winds from northeastern China carry the etiologic agent of Kawasaki disease from its source to Japan. Proc Natl Acad Sci USA 2014;111:7952-7957.
16. Hwang DH, Han JW, Choi KM, Shin KM, Kim DS. Expression of Toll-like Receptor-2 on the Peripheral Blood Monocytes in Kawasaki Disease Patients. Korean J Pediatr 2005;48:315-320.
17. Kusuda T, Nakashima Y, Murata K, Kanno S, Nishio H, Saito M, et al. Kawasaki disease-specific molecules in the sera are linked to microbe-associated molecular patterns in the biofilms. PLoS One 2014;9:e113054.
18. Chun JK, Jeon BY, Kang DW, Kim DS. Bacille Calmette Guerin (BCG) can induce Kawasaki disease-like features in programmed death-1 (PD-1) gene knockout mice. Clin Exp Rheumatol 2011;29:743-750.
Гудар'ян О.О.
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти», д.мед.н., професор кафедри хiрургiчноi стоматологи, iмплантологii та паро-донтологи, декан стоматологiчного факультету
1дашкта Н.Г.
ДЗ «Днiпропетровська медична академiя МОЗ Украти», к.мед.н., завiдувач кафедри хiрургiчноi стоматологи, iмплантологii та пародонтологи
Мадждi А.А.
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти» асистент кафедри хiрургiчноi стоматологи, iмплантологii та паро-донтологП
ОСОБЛИВОСТ1 Л1КУВАННЯ ПЕРЕЛОМ1В НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ З ВИКОРИСТАННЯМ БРЕКЕТ-ТЕХН1КИ
THE FEATURES OF TREATMENT OF MANDIBULAR FRACTURES WITH USING OF BRACKET-TECHNIQUE
Gudaryan A.A., Professor of Oral surgery, implantology and periodontology department, Dean of Faculty of Stomatology, SE «Dnipropetrovsk medical academy Ministry of Health of Ukraine», DMedS
Idashkina N.G., Head of Oral surgery, implantology and periodontology department, SE «Dnipropetrovsk medical academy Ministry of Health of Ukraine», PhD
Majdi A.A. Assistant of Oral surgery, implantology and periodontology department, SE «Dnipropetrovsk medical academy Ministry of Health of Ukraine»,
АНОТАЦ1Я
Клiнiко-рентгенологiчнi до^дження у 32 хворих з переломами ниж-ньо'1' щелепи в межах зубного ряду, яких левами за методом двощелепного шинування i3 застосуванням стандартно'1' методики з використанням брекет-техтки довели ii ефективнiсть лише за умов первинно'1' вiдсутностi зсуву вiдламкiв та порушень прикусу. У хворих iз змщенням вiдламкiв збтьшуеться ризик повторного змщення вiдламкiв, що погiршуe умови для загоення перелому (остеогенез вiдбуваeться переважно шляхом вторинного зрощення) та призводить до сповшьнення консолiдацii вiдламкiв.
ABSTRACT
Clinico-roentgenological researches at 32 patients with the mandibular fractures in the area of dentition, in which treatments carried out the intermaxillary splintage with application of standard method with the use of bracket-technique, proved that such method was effective only at the terms of primary absence of displacement of bone fragments and malocclusion. The risk of the repeated displacement of mandibular fragments which worsens terms for cicatrization of break (osteogenesis takes place mainly by the way of secondary union) and led to the delayed consolidation offractures as results, is higher for the patients with primary displacement.
Ключовi слова: переломи нижньо'1' щелепи, репозицiя, шини, брекети, ускладнення.
Keywords: fractures of the mandible, reposition, splints, brackets, complication.
Рш вщ року юнуе невпшна динамта до зростання травматизму щелепно-лицево! дшянки. Це пов'язано зi збшь-шенням побутового травматизму, дорожньо-транспортних пригод, поширенням зон вшськових конфлжпв та терорис-тичних напащв. Незважаючи на зростаючий попит щодо нових хiрургiчних метсдав лшування травматичних пошко-джень исток лицевого черепу, до 90 % переломiв нижньо! щелепи в межах зубного ряду л^ють методом двощелепного шинування [1,2,3]. Загальновщомо, що тсля здшснення ручно! репозицп ввдламшв нижньо! щелепи та подальшого накладення назубних шинуючих пристро!в будь-яко! кон-струкци неможливо зберегти вiрне зютавлення вщламшв, через те, що тд час шинування ввдламки знов зсуваються [4,5,6]. Закршлеш шини стабшзують невiрне положення ввдламшв з утворенням сходинки по нижньому краю щеле-
пи. Як наслщок, ми спостерпаемо недостатню репозицш вщламшв та порушення прикусу, яке неможливо виправити нешвазивними методиками.
Останшм часом все бшьшо! популярносп набувають ме-тоди л^вання переломiв нижньо! щелепи з використанням адгезивно! брекет-техшки для фгксаци ввдламшв [7,9]. Не визивають сумнiвiв певш переваги, що пов'язаш зi змен-шенням травматичносп, кращою ппешчшстю [10,11], од-нак ввдсутшсть всебiчного та ретельного аналiзу результатiв застосування ще! методики лiкування у хворих з переломами нижньо! щелепи, невизначешсть показань та протипоказань до використання адгезивно! брекет-техшки шд час фiксацi! вщламшв, значно обмежують можливiсть !! практичного впровадження [8]. Нажаль, данi, що стосуються якостi репо-зицi! вщламшв пiд час використання саме брекет-техшки, в
сучаснш лiтературi поодиночнi та суперечлив^
Мета роботи: визначення частоти неефективно! репози-цп к1сткових вщламшв при лiкуваннi хворих з переломами нижньо! щелепи в межах зубного ряду iз використанням брекет-технiки за стандартною методикою та уточнения впливу якосп репозицп на репаративний остеогенез.
Матерiал i методи дослiдження: У 32 хворих вшэм ввд 18 до 58 рошв з переломами нижньо! щелепи в межах зубного ряду провели лiкування методом двощелепного шинування iз застосуванням стандартно! методики з використанням брекет-техшки. Методика передбачала фжсацш брекетiв на зуби верхньо! та нижньо! щелепи, ручну репозицш ввд-ламк1в нижньо! щелепи iз подальшим накладенням ортодон-тично! дуги, ствставлення в центральнiй оклюзi! та м1жще-лепне еластичне витягування. Китчне обстеження хворих
Здiйснювали за схемою, до яко! увiйшли 36ip та вивчення скарг, анамнезу життя, анамнезу захворювання, проведення зовнiшнього огляду обличчя, порожнини рота, зубiв, прикусу, пальпацiя, оцiнка прикусу за восковими шаблонами (оклюзюграма), панорамне рентгенографiчне обстеження, фотореeстрацiя. Всi пацieнти звернулися по допомогу в строки до 3 дшв пiсля травми. Шинування здшснювали у першу добу пiсля звернення. Обстеження проводили в три етапи: в день госпiталiзацi! (до шинування), на 2 та 21 дш тсля репозицп.
Результати: Контроль якосп репозицй' ввдламшв на 2-гу добу шсля шинування довiв, що лише у 7 (21,9 %) пащенпв вона була задовшьною, однак слщ ввдзначити, що первинно значного зсуву вiдламкiв в цих випадках не спостерпалося (Рис.1).
Рис.1. Ортопантограма пащента С., 37 рошв, до шинування. Зсув вщламшв вiдсутнiй, значних порушень прикусу немае.
Iмобiлiзацiйний перiод у цих пащенпв проходив без ня, стiйка первинна стабiльнiсть вiдламкiв дозволяла зняти ускладнень, клiнiчно та рентгенографiчно репаративний ос- шини вже на 21-шу добу (Рис. 2). теогенез проходив шляхом первинного шсткового зрощен-
Рис. 2. Ортопантограма того ж пащента на 2-гу добу шсля шинування з використанням брекет-техшки. Репози^ за-довшьна.
На жаль, у 25 (78,1 %) пащенпв, л^вання яких здшсню-вали i3 застосуванням стандартно! методики з використанням брекет-техшки, ефектившсть репозицп була неповною. В цих випадках первинно ми спостертали зсув вiдламкiв з дiастазою близько 3 мм. Шд час мануально! репозицй' ступень зсуву ютотно зменшувався, але тд час накладення ор-тодонтично! дуги вщламки змiщувалися незначною мiрою та подальша фiксацiя стабiлiзувала !х у хибному положеннi.
Клiнiчно виявляли шпару мгж зубами антагонiстами на одо-му з бок1в щелепи. На рентгенограмах були виявленi наступ-m клiнiчнi недолiки: змiщення одного з фрагменпв донизу, заходження вiдламкiв по вертикальнш площинi та утворен-ня кiсткового уступу по нижньому краю щелепи, вщсутшсть контакту з антагошстами для зубiв одного з ввдламшв (що додатково пвдтверджувалося пвд час оклюдографп) (Рис. 3 та 4).
Рис. 3. Ортопантограма пащента Т., 26 рошв, до шинування. Спостертаеться змщення ввдламшв з формуванням «схо-динки» по нижньому краю щелепи
Рис.4. Ортопантограма того ж пащента, на 2-гу добу тсля шинування з використанням брекет-TexHiKH. Репозищя недо-статня, «сходинка» по нижньому краю щелепи зберiгаегься
У вах цих випадках залучалися до додатково! репозицп та фгксаци або шляхом перешинування (у 10 (31,2%) паць eнтiв), або з використанням остеосинтезу (у 15(46,9%) паць eнтiв), залишаючи брекети як засiб тимчасово! тобтзацц. В подальшому у таких хворих клiнiчно визначалася значна перiостальна реакщя в дiлянцi перелому, загоення вщбу-валося iз утворенням вираженого шсткового мозолю (у 17 (53,1%) пащенпв) i лише у 8 (25,0 %) пащенпв шляхом контактного зрощення. У всiх пацiентiв iз недостатньою репо-зицiею строки репаративного остеогенезу подовжувалися, вiдсутнiсть первинно! стабшьносп ввдламшв на 21-шу добу змушувала продовжити iмобiлiзацiйний перiод та зшмати шини в середньому на 28 добу (вщ 24 до 31 доби).
Таким чином, стандартне використання брекет-технiки для лiкування хворих з переломами нижньо! щелепи вияви-лося ефективним лише за умов первинно! ввдсутносп зсуву вiдламкiв та порушень прикусу. У хворих iз змщенням ввд-ламкiв iснуе високий ризик повторного змщення вiдламкiв пiд час накладання шин та подальшо! фгксаци вiдламкiв у невiрному спiввiдношеннi, в подальшому не можливо буде здшснити пiсляоперацiйну корекцiю положення вiдламкiв, що заважае достатнiй клiнiчнiй ефективностi, попршуе умови для загоення перелому (остеогенез вщбуваеться пе-реважно шляхом вторинного зрощення) та призводить до сповiльнення консолiдацi! вщламшв.
Загалом, використання брекет-технiки для двощелепного шинування довело певнi переваги. На вщмшу вiд традицш-них назубних шин, за такий спосiб скорочуеться тривалiсть процедури шинування, покращуються ппешчш показники, конструкцiя не торкаеться слизово! оболонки комiркового вiдростку, ясенних сосочшв, не травмуе, не стискуе та не по-дразнюе !х, не сприяють карiозному та некарiозному пошко-дженню твердих тканин зубiв, запальним захворюванням тканин пародонту або загостренню пародонтиту. Саме тому перспективним виглядае шлях удосконалення двощелепного шинування iз застосуванням методики з використанням
брекет-техшки.
Висновки: 1. При Мкуванш переломiв нижньо! щелепи i3 застосуван-ням стандартно! брекет-технiки неможливо зберегти читку репозицiю пiд час фiксацi! шинуючо! кон-струкци, а закрiпленi шини стабшзують невiрне сшвввд-ношення вщламшв i зубiв в прикусi та не дають змоги в подальшому керувати репозищею в процесi лшування, ство-рюючи локальнi умови для розвитку сповiльнено!' консоль дацй' вщламюв.
2. Стандартне використання брекет-технiки показано для лшування хворих з переломами нижньо! щелепи лише за умов первинно! ввдсутносп зсуву вщламшв та порушень прикусу.
Список лггератури
1. Матрос-Таранец И.Н. Новые методы лечения травм челюстно-лицевой области / И.Н. Матрос-Таранец, А.В. Маргвелашвили // Вiсник стоматологи. - 2008. - №1. - С. 144-145.
2. Погранична Х.Р. Принципи л^вання переломiв нижньо! щелепи / Х.Р. Погранична //Медицина транспорту Укра!ни. - 2013. -№ 3. - С. 86-90.
3. Сабо Дьердь Хирургия полости рта и челюстно-лицевой области./ Дьердь Сабо. -К.:Книга плюс, 2005. -302с.
4. Малевич O.G. Новi принципи л^вання зламiв нижньо! щелепи з використанням назубних дротяних шин / O.G. Малевич, Н.Г. 1дашкша //Вюник стоматологи. - 2008. -№3(63) - С. 103-106.
5. Ткаченко П.1., 1дашшна Н.Г. Недолiки в дiагности-цi та лiкуваннi переломiв нижньо! щелепи в межах зубного ряду дротяними шинами / П.1. Ткаченко, Н.Г. Iдашкiна // Свп медицини та бюлогп. - 2011. -№ 2.- С. 158-161.
6. Принда Ю.М., Красiвський З.М., Солонинко З.М., Солонинко Ю.З. Досвщ лiкування переломiв нижньо! щеле-пи з використанням назубних дротяних шин/ Ю.М. Принда,
З.М. Краавський, Ю.З. Солонинко //Медицина транспорту Украши. - 2009. -№ 3. - С. 23-26.
7. Сфименко В.П. Новий метод iммобiлiзацü нижньо! щелепи у дггей / В.П. Сфименко // Вюник стоматологи. -2008. - №1. - С. 121.
8. Маланчук В.А. Использование назубных шин, фиксируемых с по-мощью композитных материалов, для иммобилизации челюстей / В.А. Маланчук, А.В. Копчак // Вюник стоматологи. - 2005. - №1. - С. 90-92.
9. Наш опыт разработки и применения адгезивной техники при лечении переломов нижней челюсти / В.А. Гав-
рилов, Т.Н. Назаренко, Т.К. Бей та ствавт. // Матерiали II (IX) 31зду Асощаци стоматолопв Украши - Кшв, 2004 - С. 349.
10. Huang T.H. Treatment of mandibular fracture using dental arch splints made of orthodontic retainer slice / T.H. Huang, J.H. Liu // Shanghai Kou Qiang Yi Xue. - 2007. - 16(4). - P. 440-442.
11. Utley D.S. Direct bonded ortodontic brackets for maxillomandibular fixation / D.S. Utley, J.D. Utley, R.J. Koch, R.L. Goode // Laryngoscope. - 1998. - V 108. - № 9. - P. 13381345.
Долгова О.Б.
доцент кафедры судебной медицины, Государственного бюджетного образовательного учреждения высшего профессионального образования «Уральский государственный медицинский университет» МЗ РФ, кандидат медицинских наук,
доцент
Соколова С.Л.
доцент кафедры судебной медицины, Государственного бюджетного образовательного учреждения высшего профессионального образования «Уральский государственный медицинский университет» МЗ РФ, кандидат медицинских наук,
доцент
Кондрашов Д.Л.
начальник, Государственного бюджетного учреждения здравоохранения Свердловской области, «Бюро судебно-медицинской экспертизы», кандидат медицинских наук
Быкова Д.В.
врач судебно-медицинский эксперт, Государственного бюджетного учреждения здравоохранения Свердловской области
«Бюро судебно-медицинской экспертизы»
ОСМОТР ТРУПОВ НА МЕСТЕ ПРОИСШЕСТВИЯ В
Г. ЕКАТЕРИНБУРГЕ
SURVEY OF CORPSES IN PLACES OF THEIR DETECTION IN YE-KATERINBURG
Dolgova O.B., The Ural State Medical University, Russia Sokolova S.L., The Ural State Medical University, Russia
Kondrashov D,L., The Sverdlovsk Regional Bureau of Forencic Medical Examination, Russia Bуkova D.V., The Sverdlovsk Regional Bureau of Forencic Medical Examination, Russia АННОТАЦИЯ
Выполнено исследование протоколов осмотра места происшествия, определены критерии качества работы врачей судебно-медицинских экс-пертов при осмотре трупа. ABSTRACT
Analysis of inspection reports scene, defined the criteria of quality of work offorensic experts at the examination of the corpse Ключевые слова: место происшествия, осмотр трупа, качество экспертной деятельности Keywords: forensic scene, examination of a corpse, quality of expert's work.
Первые данные о документировании осмотра места обнаружения трупа с участием судебно-медицинского эксперта в рамках следственного осмотра появились еще в 18 веке и были отражены в докладе «Об учреждении медицинских управ» Медицинской коллегии» [1]. В настоящее время осмотр места происшествия как следственное действие регламентирован УПК РФ, вступившим в силу в 2001 году [2]; порядок работы врача судебно-медицинского эксперта на месте обнаружения трупа определен приказом Минздравсо-цразвития России № 346н от 12.05.2010г. «Об утверждении Порядка организации и производства судебно-медицинских экспертиз в государственных судебно-медицинских учреждениях Российской Федерации». Одной из задач, стоящей перед специалистом врачом судебно-медицинским экспертом на месте происшествия является определение давности наступления смерти. С течением времени предлагаются новые методики расчета времени наступления смерти, в том числе и с помощью автоматизированного поиска [3,4].
Однако работа с применением современных технологий не всегда представляется возможной в связи с большими финансовыми затратами на оборудование и его обслуживание. В настоящее время в судебно-медицинских экспертных учреждениях предлагаются точные методы исследования, не требующие значительных финансовых затрат, но позволяющие в дальнейшем делать объективные и обоснованные выводы о данности наступления смерти [5,6]. Важным представляется оценка работы врачей судебно-медицинских экспертов на месте происшествия по имеющимся судебно-медицинским документам в рамках установления давности наступления смерти.
Материалом исследования стали Заключения эксперта с наличием в них данных протоколов осмотра трупа на месте происшествия за период 2012-2015 гг; исследование выполнено по материалам ГБУЗ СО БСМЭ, исследовано 495 документов.
