CC BY
39
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
УДК 616.716.4-001.5:615.477.3-089.004.124
О.€. Малевич, Н.Г. 1дашкна, О.А. Комок, В.1. МарЫуца
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра хiрургiчноi стоматологи (зав. - к.мед.н., доц. Д.В. Чернов)
НЕДОЛЖИ ЛЖУВАННЯ ПЕРЕЛОМ1В НИЖНЬОÏ ЩЕЛЕПИ ПРИ ВЖОРИСТАНШ СТАНДАРТНИХ СТРШ^ВИХ ШИН
Ключовi слова: нижня щелепа, фрагменти, перелом, репозицгя, шини
Key words: mandible, fragments, fracture, reposition, splints
Резюме. В результате анализа историй болезни за период 1997-2006 гг. был выявлен ряд клинических недостатков лечения больных с использованием стандартных ленточных шин. Проведено собственное клиническое и рентгенографическое обследование 20 пациентов с переломами нижней челюсти в пределах зубного ряда, лечение которых осуществлялось с использованием стандартных ленточных шин. Полученные результаты показали отсутствие четкого сопоставления костных фрагментов и полноценного восстановления прикуса на стороне большого фрагмента вследствие жесткой фиксации отломков ленточной шиной. Уменьшение жесткости фиксации позволило провести дополнительную коррекцию положения фрагментов челюсти и получить удовлетворительное сопоставление отломков, добиться восстановления полноценного контакта между зубами верхней и нижней челюстей.
Summary. After the analysis of case histories over the period from 1997 to 2006 there were revealed the certain clinical disadvantages of treatment while using standard band splints. Own clinical and roentgenologic study of 20 patients with the mandibular fractures in the area of dentition, treated with the use of standard band splints was carried out. Obtained results showed absence of precise reposition of bones fragments and malocclusion on the side of a large fragment, as a result of rigid fixation by a band splint. Diminution of fixation rigidity allowed to get additional correction of position of mandibular fragments and to achieve satisfactory reposition ofjaw fragments, to obtain reconstruction of full contact between the upper and lower jaw teeth.
Кшьюсть хворих iз переломами нижньо! щелепи постшно зростае та становить 72-91% серед ушх травм юсток обличчя. Варто уваги, що це стосуеться найбшьш працездатно! групи населення (переважний вш вщ 18 до 45 роюв) [1]. Однак, незважаючи на розвиток сучасних методiв дiагностики, лшування та реабшггацп, кшьюсть ускладнень у хворих iз переломами нижньо! щелепи залишаеться досить високою. Насамперед це пов'язано з недосконалютю методiв репозици та закршлення вщламюв нижньо! щелепи, певними бюлопчними та особливо соцiально-економiчними факторами. У цьо-му формат значно тдвищуеться роль постшного аналiзу досвщу застосування юнуючих методiв лшування.
В останш роки бшьшють робгг присвячено хiрургiчним способам лшування хворих iз переломами нижньо! щелепи, але робiт, спрямованих на удосконалення консервативних методiв лшу-вання таких хворих, стало менше. У той же час двощелепне назубне шинування з мiжщелепним
еластичним витягуванням та його модифшаци залишаються провiдним та найбiльш eKOHOMi4HO привабливим [5] методом у комплексному л> куваннi переломiв нижньо! щелепи, хоча йому притаманш певнi недолiки [3, 4].
Пристрш для шинування переломiв нижньо! щелепи повинен забезпечувати точну репозищю кiсткових фрагментiв та жорстко утримувати !х протягом всього лшування [2]. Пiд час лшування перевага надаеться так званим жорстким фшсую-чим пристроям - дротяним i стрiчковим шинам (С.С. Тк-ерштедт, В.С. Васильев). На жаль, вико-ристання iснуючих методик шинування при переломах нижньо! щелепи в межах зубного ряду не враховуе бюмехашчш процеси у OT^^i фiксуючий пристрiй-зуб-перiодонт i сучасш уявлення про динамiчнiсть зубо-щелепно! систе-ми та не бере до уваги можливють складних постеруптивних перемщень зубiв. Також варто уваги, що шд час механiчно! травми, яка при-зводить до перелому нижньо! щелепи в межах зубного ряду, вiдбуваеться змщення вiдламкiв
вщносно один до одного, з утворенням сходинки по нижньому краю щелепи. Така позицiя фраг-ментiв нижньо! щелепи призводить до тризму м'язiв, що не дае змоги досягти правильно! по-зицн пiд час ручного вправлення (рис. 1). Пюля
накладення назубних шин такий стан намагають-ся виправити за рахунок тяги гумових кшець.
Метою нашого дослiдження е вивчення осо-бливостей фшсацп переломiв нижньо! щелепи стандартними стрiчковими шинами.
Рис. 1. Схема типового змщення вiдламкiв при переломах нижньоТ щелепи в межах зубного ряду
Стршка вказуе на змщення вдаамюв вщносно один до одного, з утворенням сходинки по нижньому краю щелепи
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
У результат аналiзу юторш хвороб за 19972006 рр. на базi щелепно-лицевого стацiонару обласно! клiнiчно! лiкарнi iм. I.I. Мечникова ми виявили, що кiлькiсть переломiв у межах зубного ряду становить 24,6% вщ кiлькостi переломiв нижньо! щелепи. У 20 хворих, вшом вщ 18 до 53 роюв, з переломами нижньо! щелепи в межах зубного ряду провели лшування методом дво-щелепного шинування з використанням стан-дартних с^чкових шин В.С. Васильева [1], яю закршлювали лiгатурним дротом за кожен зуб. Шини накладали пiсля ручно! репозицп вщ-ламкiв нижньо! щелепи, зуби зютавляли в прикус та фшсували за допомогою гумових кiльцевих тяг. Гумовi тяги знiмали на 20-у добу. Клшчне обстеження хворих здшснювали за стандартною схемою, до яко! увiйшли збiр та вивчення скарг, анамнезу життя, анамнезу захворювання, прове-дення зовшшнього огляду обличчя, порожнини рота, зубiв, прикусу, пальпацiя, ощнка прикусу за восковими шаблонами (оклюзюграма), пано-рамне рентгенографiчне обстеження, фотор-еестрацiя. Всi пацiенти звернулися по допомогу в строки до 6 дшв шсля травми. Шинування здшснювали у першу добу шсля звернення. Обстеження проводили в чотири етапи: в день гос-пiталiзацi! (до шинування), на 7 та 21 дш пiсля репозицi!.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Клiнiчнi дослщження довели, що у всiх 20 пащенпв, лiкування яких здiйснювали методом двощелепного шинування з використанням стан-дартних стрiчкових шин В.С. Васильева, ефек-тивнiсть репозицi! була неповною. Були виявленi наступнi клiнiчнi недолши: недостатне змiщення одного з фрагменпв доверху, заходження вщ-ламкiв по вертикальнш площинi та утворення юсткового уступу по нижньому краю щелепи. Щц час оцiнки стану прикусу за прикусними пластинами на сьому добу встановлено вщ-сутнiсть контакту з антагошстами для зубiв малого фрагменту (у 14 хворих) або наявшсть тшь-ки контакту мiж горбиками зубiв малого фрагменту та !х антагонiстiв (у 6 хворих). На рент-генограмах визначалася явна щшина перелому, змщення фрагменпв нижньо! щелепи та вщ-сутнiсть контакту зубiв малого фрагменту iз зубами верхньо! щелепи. У подальшому, пiд час контролю, на 21-шу добу контакт мiж зубами вщновлювався, але це траплялося за рахунок висунення зубiв iз зубного ряду та розширення перiодонтально! щшини пiд дiею гумових тяг, у той час як змщеш вщламки залишалися не-рухомими. Пiсля зняття гумових тяг, в зв'язку з припиненням !х дi! на перюдонт, зуби повер-талися у звичайне положення, що проявлялося наявнiстю щшини мiж зубами верхньо! та нижньо! щелеп на бощ малого фрагменту.
07/ Том XII/ 4
85
КЛШ1ЧНА МЕДИЦИНА
Рис. 2. Ортопантомограма хворого Е., 29 рокчв, пiсля накладення стандартних стрiчкових шин
Стршка вказуе на вщсутшсть контакту м1ж горбками 45,46,47 зуб1в та !х антагошс™. Вщм1чаеться змщення вщламюв вщносно один до одного з утворенням сходинки по нижньому краю щелепи
Як шюстращю наводимо стислу виписку з ютори хвороби. Пацiент Е., 29 роюв, потрапив до клiнiки на 6 добу шсля побутово! травми з переломом нижньо! щелепи в дшянщ 44,45 зубiв. У день госппашзаци накладенi стрiчковi шини В.С. Васильева, здшснено ручну репозицiю вщ-ламкiв нижньо! щелепи, зiставлення зубiв у прикус та фiксацiю за допомогою гумових кшь-цевих тяг. На 7-й день на прикусних пластинах визначали вщсутшсть контакту мiж горбками 45,46,47 зубiв та !х антагонiстiв. На рент-генограмi вiдмiчали змiщення вiдламкiв на 2 мм
(рис. 2). З метою усунення недолшв репозицi! на 7-й день с^чкову шину на нижнiй щелеш роз-рiзали на рiвнi лши перелому та змiнили напрямок ди гумових тяг. Контроль прикусу прикусними пластинками та рентгенографiя довели повнощншсть репозицi! щелепи та вщнов-лення прикусу в дiлянцi 45,46,47 зубiв (рис. 3). Гумову тягу знято на 21 добу. На 25 добу виконаш оцiнка стану прикусу за прикусними пластинками, фотореестращя вщновленого прикусу та рентгенографiя.
Рис. 3. Ортопантомограма хворого Е., 29 рокчв, пiсля розрнання шини та змши напрямку гумових тяг
Стршка вказуе на вщновлення контакту ]шж зубами верхньо! та нижньо! щелепи на бощ малого фрагменту. Юстков1 фрагменти зктавлеш в правильному положенш
ПЩСУМОК
Проведет дослщження довели, що жорстка фшсащя стрiчковими шинами не дае можливостi здiйснити 4iTKy репозицiю фрагмента нижньо! щелепи та вiдновити повнощнний прикус, у той час як зменшення жорсткостi фiксацi!, за рахунок розпилу шини на рiвнi лшн перелому, дозволило провести додаткову корекщю положення фраг-ментiв щелепи та отримати задовшьне зютав-лення вщламюв, досягти вiдновлення повноцiн
ного контакту мiж зубами верхньо! та нижньо! щелеп у 60% пацiентiв, проте у 40% пацiентiв досягти задовшьного рiвня репозицн за даною методикою не вдалося.
Таким чином, можна зробити висновок, що метод закршлення зламiв нижньо! щелепи жорсткими назубними шинами потребуе удоско-налення для забезпечення бiльш повного та швидкого вiдновлення прикусу зyбiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бернадский Ю.И. Травматология и восстановительная хирургия черепно-челюстно-лицевой области. - М.: Мед. лит., 1999. - 401 с.
2. Куцевляк В.И., Левин Б.В. Лечение переломов нижней челюсти с применением окклюзионной шины-капы // Вестн. стоматологии. - 1998. -№3. - С. 26-28.
3. Тимофеев А.А. Руководство по челюстно-лице-вой хирургии и хирургической стоматологии. - 4-е изд.
перероб. и доп.-К.:ООО «Червона Рута-Турс», 2004.- 1062с.
4. Швырков М.Б., Афанасьев В.В., Стародубцев В.С. Неогнестрельные переломы челюстей: Руководство. - М.: Медицина, 1999. - 336с.
5. A financial analisis of maxillomandibular fixation versus rigid internal fixation for treatment of mandibular fractures / Schmidt B.L., Kearns G., Gordon N., Kaban L.B. // J. Oral. Maxillofac. Surg.- 2000-Vol. 58, N 11.-P. 1206-1210.
♦
УДК: 796.88:796.092.29]-056.26
В.В. Абрамов, А.Ю. Алфьорова, Г.Н. Бойко
ДОСЛ1ДЖЕННЯ САМООЦ1НКИ СПОРТСМЕН1В-1НВАЛ1Д1В, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ ПАУЕРЛ1ФТИНГОМ
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра фьзично!реабштацИ,спортивно'1 медицини та валеологп
(зав. - д. мед. н., проф. В.В. Абрамов)
Ключовi слова: спортсмени-irnaMidu, самооцтка, pieeHb досягнень
Key words: sportsmen-invalids, self-appraisal, level of achievements
Резюме. Проведено исследование самооценки спортсменов-инвалидов, занимающихся пауэрлифтингом. Обоснована необходимость изучения индивидуально-психологических особенностей спортсменов-инвалидов. Представлены результаты сравнительного анализа исследований самооценки и уровня претензий спортсменов-инвалидов с нарушениями опорно-двигательного аппарата разной этиологии и с различными уровнями квалификации.
Summary. Research of self-appraisal of sportsmen-invalids engaged in powerlifting was done. The necessity of study of individual-psychological features of sportsmen-invalids is grounded. There are presented the research results of comparative analysis of self-appraisal and level of claims of sportsmen-invalids with violations of locomotor apparatus of different etiology and level of qualification.
Психолопчне супроводження шдготовки хового апарату вимагае облшу шдивщуально-спортсмешв-шваладв з ураженням опорно-ру- психолопчних особливостей спортсмешв.
07/ Том XII/ 4
87
