CC BY
10
яечникових артерш спостер1гаеться достов1рно часпше, шж у д1вчат, яю проопероваш на rai вже юнуючих менструацiй. В ycix групах пацieнток iндекс Ratio часпше знижений справа, нiж злiва - в I i II групах у 6 разiв (Рф<0,01), в III грyпi - в 3 рази, але ця рiзниця не досягла статистично! значyщостi (Рф<0,068).
Збiльшення об'ему яeчникiв, особливо у хво-рих на вторинну аменорею i при ол^оменоре! i3 апендкетомieю до появи вторинних статевих ознак та на rai вже юнуючих менстрyацiй, по-в'язано, вiрогiдно, i3 вiдхиленнями у кровоза-безпеченнi яечниюв, у частини хворих - i3 наявнiстю вазоспастичних реакцiй та утруд-ненням венозного вiдтокy.
ВИСНОВКИ 1. У дiвчат-пiдлiткiв iз розладами мен-струально! функци i апендектомieю в анамнезi
об'ем яeчникiв збiльшений. Найбшьш суттево цей параметр вiдрiзняеться вщ контрольного при вториннiй аменорей
2. Незалежно вщ варiанту РМФ i вiку, в якому було проведено апендектомда, уповiльнення сис-толiчно! i дiастолiчно! швидкостi кровотоку достовiрно часпше спостерiгаеться в правiй яеч-никовш артери.
3. Частота спазму яечникових артерш i утруд-нення венозного вщтоку залежнiсть вiд перiоду шдивщуального розвитку, в якому було проведено апендектомда. Цi вiдхилення бшьш ха-рактернi для дiвчат, прооперованих до появи першо! менструаци, ^ на вiдмiну вiд хворих з аналопчною гiнекологiчною патологiею, але без апендектоми в анамнезi, в басейш право! яеч-никово! артери щ вiдхилення рееструються частiше, нiж у басейш лiво! яечниково! артери.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гуркни Ю.А. Гинекология подростков.- СПб.: 2000.- 571с.
2. Калашников Н.А., Михайлов В.Д. Репродуктивная функция у женщин, перенесших оперативные вмешательства на органах брюшной полости в период детства и полового созревания // Вопросы охраны материнства и детства.- 1990.- №1.- С. 21-22.
3. Кровозабезпечення матки i яечнишв, внутрь шньосерцева геодинашка у дiвчат-пiдлiткiв з розладами менструально! функци та оптимiзацiя методiв !х л^вання: Методичнi рекомендаци / С.О. Левенець, В.О. Диншк, Т.С. Введенська та iн. - Харьков, 2006. -15 с.
4. Левенець С.О., Носарь £.А. Особливосп ста-новлення функцй' статево! системи у дiвчаток, як1
перенесли апендектомш в р1зному вщ1 // Медичш перспективи.- 2008.- Т. XIII, №2.- С. 78-80.
5. Носарь Е.А., Бондаренко В.А. Уровень половых гормонов и пролактина в крови девушек-подростков с нарушениями менструальной функции, перенесших аппендектомию // Сучасш досягнення ядерно! медицини.- К., 2008.- С. 80-82.
6. Подкаменев В.В., Ильин В.П. Риск бесплодия после осложненных форм аппендицита у девочек // Детская хирургия.- 2004.- №3.- С. 9-11.
7. Состояние репродуктивной системы женщин после перенесенной аппендектомии в детском возрасте / Д.С. Акмолаев, Н.М. Романенко, Э.Р. Аметов, Э.С. Акмолаев // Х1рурпя дитячого в1ку.- 2008. -Т. 5, №2.- С. 29-30.
♦
УДК 616.716.4-001.5:615.477.3
Н.Г. 1дашкна, О.€. Малевич
ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГИ ВИГОТОВЛЕННЯ НАЗУБНИХ ДРОТЯНИХ ШИН
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра хiрургiчноi стоматологи (зав. - к. мед. н., доц. Д.В. Чернов)
Ключовi слова: нижня щелепа, перелом, репозицгя, шини Key words: mandible, fracture, reposition, anchor splints
Резюме. Предлагаем новую методику изготовления проволочных шин для фиксации переломов нижней челюсти с использованием кондуктора-платформы, в которой фиксированы стальные обводные стержни, соответственно параметрам шины. Изгибание проволоки вдоль стержней позволяет получить заготовку шины из тонкой ортодонтической проволоки, сечением 0,6 мм. Использование кондуктора уменьшает трудоемкость за счет улучшения технологичности, оперативности и
08/ Том XIII/ 4
61
универсализации предложенной методики. Заготовки шины, изготовленные на кондукторе, отвечают антропометрическим параметрам челюсти и обладают большими пружинными свойствами, функциональностью, атравматичностью.
Summary. We propose the new technique of wire anchor splints manifacture for fixation of mandibular fractures with the use of conductor-platform, in which steel bypass bars are fixed according to the parameters of a splint. Bending of a wire along the bars allows to get the splint, made of a thin orthodontic wire, with cross section of 0,6 mm. The use of conductor decreases labour consumption due to the improvement of processability, operationability and universalization of the introduced technique. The rods of a splint made on a conductor conform to the anthropometric parameters of a jaw and have big spring properties and functionality. They are atraumatic.
Найбшьш поширеним засобом лшування переломiв нижньо! щелепи в наш час е метод фшсацл фрагменпв щелепи назубними дротяни-ми шинами рiзних модифшацш [2, 7]. Попу-лярнють методу грунтуеться на його малш трав-матичносп, простой та економiчностi [5, 6].
Найчастiше iммобiлiзацiю вiдламкiв щелеп проводять назубними шинами з алюмшевого дроту перетином 1,8-2 мм. Шини виготовляють iндивiдуально, за допомогою крампонних щип-цiв, примiряючи на хворому. Залежно вiд стану зубного ряду, положення окремих зубiв кiнець шини оформляють у вигщщ або гачка, що охоплюе шийку зуба, або шпильки, що входить у мiжзубний промiжок. Потiм шину послiдовно згинають на всьому протязi. Гачки розташовують на рiвнi зубiв, а не мiжзубних промiжкiв. Гачкiв повинно бути не менше 5-6. Вiдстань мiж ними 10-15 мм, 1х довжина 3,5-4 мм. Зачшш гачки згинають тд кутом 30-40° до горизонтально! площини шини. Аналогiчним чином виготов-
ляють шину iз зачiпними гачками на зуби вер-хньо! щелепи [4].
До основних недолтв тако! методики виго-товлення алюмiнiевих шин можна вiднести трудоемнiсть i необхщшсть iндивiдуального ви-готовлення. Дана методика вимагае хороших мануальних навичок у лшаря i великих витрат часу у зв'язку з частим примiрюванням шини до зубно! дуги [3]. Вщсутшсть стандартного роз-мiру зачшних гачкiв ускладнюе лiкування - якщо гачки занадто короткi, на них не утримуються гумовi кiльця, в той час як задовп гачки травмують слизову оболонку [1].
Метою нашого дослщження було шдвищити стандартизацiю та зменшити трудоемнiсть при виготовленш назубних дротяних шин.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Для вдосконалення техшки виготовлення на-зубних дротяних шин був розроблений кондуктор-платформа iз стрижнями (рис.1).
/ V V V V \N.VVVVVV
Рис. 1. Зовшшнш вигляд кондуктору для виготовлення назубних дротяних шин
CTaneBi обвщш стрижнi 0=1,6мм i висотою 3мм дерева, зпдно i3 кресленням-схемою (рис.2), яка розташоваш на плaтформi з твердих порщ вiдповiдae параметрам шини (рис. 3). Розта-
шування стрижшв дозволяе вигинати заготовки шини з тонкого ортодонтичного дроту, перерiзом 0,6 мм. Для виготовлення заготовки шини беруть вiдрiзок ортодонтичного дроту завдовжки 30 см, один кшець його огинають навколо першого стрижня, а потiм послiдовно за схемою вигинають заготовку шини на кондукторi (рис.3). Виготовлена таким чином заготовка шини на нижню щелепу мае довжину 13,5см, у центрi заготовки розташований коригувальний пружний елемент у формi петлi 0=4мм, по оби^ сторони вiд нього розташовано по шiсть зачiпних петель розмiром 5 мм, вiдстань мiж петлями 11мм (рис. 4 А). Заготовка шини дозволяе розмютити кори-гувальний пружний елемент на рiвнi щiлини
зламу в межах зубного ряду та кусачками вщ-кусити залишки заготовки з обох боюв, згiдно з зубним рядом у конкретному ктшчному ви-падку. Шини на верхню щелепу виготовляють без коригувального пружного елементу (рис. 4 Б). У порожниш рота шини фiксують лпатурами до кожного зубу. Пiд час шинування коригувальний пружний елемент розмщують на рiвнi щiлини зламу. Шини використовують при наявностi не менш як трьох зубiв на кожному вщламку. Пiсля закрiплення шин, за рахунок пружних властивостей коригувального пружного елементу вдаеться керувати положенням уламюв за допомогою еластичних тяг для досягнення чггко! репозицп та вщновлення прикусу зубiв.
Рис. 2. Креслення-схема розташування стрижжмв на кондукторi, уздовж яких вигинають дротяму заготовку шини
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Завдяки використанню кондуктору для ви-готовлення заготовок дротяних шин було ско-рочено витрати часу на виготовлення та припасовку шин до 4 хвилин, вдвiчi порiвняно з тра-дицшною методикою виготовлення шин з алюм>
нiевого дроту за допомогою крампонних щипщв.
Використання кондуктор8у для виготовлення дротяних шин дозволяе отримати заготовку на-зубно! дротяно! шини, всi конструктивы елемен-ти яко! (зачiпнi петл^ промiжки мiж петлями) мають однаковi заданi розмiри.
Рис. 3. Виготовлення шини на кондукторi
08/ Том XIII/ 4
63
Схема розмщення обвщних стрижшв кондуктора нацiлена на формоутворення тако! шини, котра з урахуванням антропометричних даних щелепи, криво! Шпее забезпечуе рiвнозначний розподiл навантажень i покращуе пружнi власти-востi в умовах динамши гумових тяг. Завдяки
гнучкост тонкого ортодонтичного дроту пере-тином 0,6 мм е можливють припасувати шину якнайщiльнiше вiдповiдно до форми зубного ряду, навт у випадках дистопi! зубiв, над-комплектних зубiв, наявностi протезних кон-струкцш.
_Я_9._й_Й_0_Й_Й_Й_SLJLJi.
Рис. 4. А. Зовшшнш вигляд заготовки шини на нижню щелепу, в центрi якоТ розташований корегуючий пружний елемент. Б. Зовшшнш вигляд заготовки шини на верхню щелепу без
коригувального пружного елементу
ЩДСУМОК
Проведенi нами дослщження довели, що ви-користання кондуктора для виготовлення заготовок дротяних шин дозволило зменшити трудо-емнiсть за рахунок полшшення технологiчностi, оперативностi та унiверсалiзацi! запропоновано!
методики. Перевагою запропоновано! ново! технологи е те, що виготовлеш на кондукторi заготовки шини бшьше вiдповiдають антропо-метричним параметрам щелепи та мають збшь-шену пружнiсть, функцiональнiсть, атравма-тичнiсть.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бернадский Ю.И. Травматология и восстановительная хирургия черепно-челюстно-лицевой области. - М.: Мед. лит., 1999. - С. 36-37.
2. Маланчук В.А., Копчак А.В. Использование назубных шин, фиксируемых с помощью композитных материалов, для иммобилизации челюстей // Вюник стоматолог!!'. - 2005. - №1. - С. 90-92.
3. Шаргородский А.Г. Травмы мягких тканей и костей лица: руководство для врачей. - М.: ГОЭТАР-МЕД, 2004. - С. 117-120.
4. Швырков М.Б., Афанасьев В.В., Стародубцев В.С. Неогнестрельные переломы челюстей:
pyKOBogerao. - M.: Меgнцнна, 1999. - C. 188 - 192.
5. Complications of mandibular fractures in an urban teaching center / Lamphier J., Ziccardi V., Ruvo A., Janel M. // J. Oral. Maxillofac. Surg. - 2003. - Vol. 61, N 7. - P. 745-750.
6. El Khatib K., Danino A., Malka G. Correlation between the real cost of an intervention and cost factors in France: example of removal of jaw fixation material in mandibular fractures // Rev. Stomatol. Chir. Maxillofac. -2004. - Vol. 105, N 3. - P. 143-148/
7. Mukeiji R., Mukerji G., McGurk M. Mandibular fractures: Historical perspective. - P. 222-228.
♦
