CC BY
8y^K 616.716-001.5(075.8)
Grigorov S. M.
Doctor of Medical Sciences, Professor Kharkiv National Medical University Kharkiv, Ukraine Khoodik A.K. Postgraduate Student Kharkiv National Medical University Kharkiv, Ukraine
FEATURES OF SURGICAL TREATMENT OF ZYGOMATIC ARCH AND BONE FRACTURES
Григоров С.М.
Доктор медичних наук, професор Харювський нацюнальний медичний yHieepcumem
м. XapKie, Украна Худик А.К.
AcnipaHm
Харювський нацюнальний медичний yHieep^mem
м. Хартв, Украша
ОСОБЛИВОСТ1 Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ПЕРЕЛОМ1В Bfrm4HOÏ ДУГИ ТА К1СТКИ
Summary. At zygomatic arch fractures there are aesthetic and functional disturbances connected with configuration distortion of a patient's face, restriction or impossibility of opening mouth and occlusion disturbance. The purpose of the study was a comparative assessment of the features of surgical treatment of zygomatic arch and bone fractures. We observed 15 patients with zygomatic arch and bone fractures. The obtained results showed that left-sided fractures significantly dominated (%2 = 10.8; p <0.05) in these patients. They were observed in (80 ± 10.3) % of cases. There was a domestic injury in (87 ± 8.7) % of patients, in (73 ± 11.5) % of patients the zygomatic bone fracture was fresh.
Comparison of the treatment results in patients using the methods of Limberg and Keen showed that using the intraoral method of repositioning according to Keen method showed significantly (U = 6.0; p = 0.01) smaller displacements of the zygomatic arch after surgery than in the case of using the Limberg hook. The values of the displacement ratios of the fragments before and after surgical treatment differed almost twice (U = 6.0; p = 0.01), which was a confirmation of the greater efficiency of the Keen method.
Резюме. При переломах вилично1 дуги виникають естетичт та функцюнальт порушення, пов'язат 3i спотворенням конф^рацп обличчя хворого, обмеженням або неможливють вщкривання рота, порушенням прикусу. Метою дослщження була порiвняльна оцшка особливостей хiрургiчного лшування переломiв вилично1 дуги та шстки. Щд нашим спостереженням знаходилося 15 хворих з переломом вилично1 дуги та шстки. Встановлено, що у хворих достовiрно (х2=10,8; р<0,05) переважали лiвобiчнi переломи, як спостериалися у (80±10,3)% випадшв. У (87±8,7)% хворих була побутова травма, у (73±11,5)% хворих перелом вилично1 шстки був свiжий.
Щорiвняння результапв л^вання хворих методами Лiмберга та Keen показало, що при використанш внутршньоротового методу репозици за Keen одержат достовiрно (U=6,0; p=0,01) меншi змщення вщламшв вилично1 дуги тсля операцп, тж у випадку використання гачка Лiмберга. Достовiрно (U=6,0; p=0,01) майже у два рази вiдрiзняються значения стввщношень змiщення вiдламкiв до та тсля хiрургiчного лiкування, що е тдтвердженням бiльшоï ефективностi саме методу Keen.
Key words: fracture of zygomatic arch and bone, intraoral and extraoral reposition of fragments.
Ключовi слова: перелом вилично'1 дуги та юстки, внyтрiшньоротова та зовншньоротова рeпозицiя вiдламкiв.
Актуальшсть теми. 1зольован переломи вилично1 дуги е досить частою патолопею. У щелепно-лицево1' травматологи ïx питома вага за даними pi3Hm авторiв становить вiд 6,5 до 20% [1,2, 3, 4, 5]. Питанням вибору оптимального методу л^вання даних пеpеломiв пpидiлялася pанiше i доа пpидiляеться велика увага, що пов'язано 3i складною анатомiею цiеï дшянки обличча та частотою трапляння патологи [6, 7, 8, 9].
Часте виникнення пеpеломiв пов'язане з розташуванням виличноï дуги i ïï значною
крихшстю. Цд переломи в основному розвиваються внаслiдок бiчних ударiв в область дуги тд прямим кутом. Як правило, вони е наслвдком побутових травм i дорожньо-транспортних подш. Кiлькiсть саме таких ушкоджень постшно зростае, що пояснюеться ростом побутового та транспортного травматизму, спортивною травмою [10, 11].
Вилична дуга грае важливу роль у формувант овалу обличчя, вщповвдае за його гармонштсть та естетичнi пропорцii. При переломах виличноi дуги виникають естетичнi та
функцюнальш порушення, пов'язаш 3i спотворенням конф^рацп обличчя хворого (наприклад, може виникати сплощення середньо! зони обличчя), обмеженням або неможливють вiдкривання рота, порушенням прикусу [12, 13].
При переломi вилично! дуги i западаннi !! заднiх ввддшв всередину порушуеться рухливiсть вiнцевого ввдростка нижньо! щелепи i скронево! м'язи, що робить неможливим повний обсяг рухiв в суглобi. В окремих випадках бувають утрудненi бiчнi руху або ввдсутне повне змикання зубiв. Дана клiнiчна картина спостерiгаеться у 87-88% випадшв iзольованих переломiв вилично! шстки [14].
Таким чином, значна поширешсть переломiв вилично! дуги та шстки, !х суттевий вплив на естетичний та функцiональний стан хворого, недолiки традицiйних пiдходiв до л^вання зумовлюють актуальнiсть пошуку
iндивiдуалiзовних методiв лiкування саме таких ушкоджень.
Мета дослвдження: порiвняльна оцiнка особливостей хiрургiчного лшування переломiв вилично! дуги та шстки.
Основш методи лiкування переломiв виличноТ дуги. В теперiшнiй час юнуе багато рiзноманiтних методiв лiкуваннi переломiв вилично! дуги та кiстки. Серед них найбшьш поширеним методом зовшшньоротово! репозицi! вiдламкiв вилично! дуги та шстки е метод Люмберга, запропонований у 1935 роцi [15]. За цим методом для репозицп перелому використовуеться однозубий гачок, оригшально! конструкцп автора. Манiпуляцi! виконують через шшру шд виличною к1сткою та дугою. Вщламок вправляють рухом, протилежним напрямку його змiщення. До недолiкiв цього методу можна вiднести те, що тсля операцi! на шкiрi хворого в тсщ введения гачка, залишаеться пiсляоперацiйний рубець (довжиною до 2-3 мм). О^м того, оск1ьки в процес утручання неможливо контролювати ступень репозицп, можливо викликати змiщеннi уламшв в зворотньому напрямку. При репозицп уламшв вилично! дуги та шсти гачком Лiмберга точка дотику знаходиться на вютря гачка, тобто нявн мала площина дотику гачка та шстки, що не завжди дозволяе добитися адекватно! репозицп вщламшв.
Метод Gillies, Kilner та Stone (1927) [16] також е зовнiшньоротовим методом репозицп вщламшв. При його виконанш в скроневiй дiлянцi роблять
розрiз завдовжки 2 см, ввдступивши назад ввд меж волосяного покриву. В рану вводять широкий елеватор (Gillies) або спещально вигнутi щипцi та просувають !х пiд змiщену виличну к1стку або дугу. Спираючись на тугий марлевий тампон, iнструментом як важелем проводять репозицi! ввдламшв вилично! дуги та шстки. Недолшзм цього методу е те, що тсля операци залишаеться шсляоперацшний рубець шкри (довжиною до 2 см). Також штраоперацшно пошкоджуеться скроневий м'яз, за рахунок чого iнколи у хворих розвивалася пiсляоперацiйна контрактура.
Метод Keen (1909) [17] - метод внутршньоротово! репозицп ввдламшв. При його виконанш проводять розрiз слизово! оболонки по перехщнш складцi верхньо! щелепи за вилично -альвеолярним гребенем довжиною до 2-3 см. Через рану водять лопатку Буяльського або шпатель тд виличну к1стку або дугу, що змютилася. Рухом вгору i назовш перемiщують !! в правильне анатомiчне положення. Ця методика забезпечуе найб№ш прямий доступ до вилично! дуги при !! репозицi! при переломах. Через безпосередню близьк1сть розрiзу до вилично! дуги, шструмент можна легко встановити глибоко до переломiв, щоб забезпечити репозицш змiщено! вилично! дуги. Контроль репозицп проводиться пальпаторно через шшру за допомогою шшо! руки оператора. Недолгом методу е те, що в шсляоперацшному перiодi у хворих залишаються рубцевi змiни i деформацi! слизово! оболонки порожнини роту, яш можуть спричиняти дискомфорт [18].
Метод Wielage (1928) [18] також е методом внутршньоротово! репозицi! вщламшв. Фактично вiн е модифiкацiею попереднього методу. На ввдмшу в1д методу, запропонованого Keen, розрiз проводять по перехщнш складцi слизово! оболонки в дмнщ першого та другого молярiв на верхнiй щелепi. Методика репозицп, переваги та недолiки, так1 ж сам^ що i у методу Keen.
MaTepia™ i методи. За перюд з 2018 по 2021 рр. на стацюнарному лiкуваннi у вщдшенш хiрургi! голови та ши! комунального некомерцiйного пiдприемства харк1всько! обласно! «Обласна клiнiчна лiкария» м. Харкова знаходилися 15 пащенпв з травматичним переломом вилично! дуги. Серед них було 12 (80±10,3)% чоловiкiв та 3 (20±10,3)% ж1нки. Розподiл хворих за вжом та статтю наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Розподш хворих з переломами виличноТ дуги за статтю та вжом, (%)
Стать В1к, роки
21-35 36-55 56 i б1льше
Чоловжи (n=12) 7 (58±14,2) 3 (25±12,5) 2 (17±10,8)
Ж1нки (n=3) 1 (33±27,1) 2 (67±27,1) 0
Всього (n=15) 8 (53±12,9) 5 (33±12,1) 2 (14±9,0)
За даними табл. 1 можна зазначити, що достовiрна бшъштсть хворих обох статей були у вщ 21-55 рошв, тобто працездатного в^.
За стороною ушкодження достовiрно (х2=10,8; р<0,05) переважали лiвобiчнi переломи, як1 спостерiгалися у 12 (80±10,3)% хворих.
За мехаиiзмом одержання всi травми було подiлено на двi групи. У 13-ти (87±8,7)% хворих була побутова травма , у двох (13±8,7)% -кримшальна. У 11-ти (73±11,5)% хворих перелом
вилично! шстки був свiжий, у 4-ох (27±11,5)% -застарiлий.
У 14 iз 15 хворих основною скаргою було обмеження вiдкриваиия роту (ввд 2,5 см до 4,0 см).
Своечасне звернення за медичною допомогою у випадках переломiв шсток середньо! зони обличчя у значнш мiрi визначае естетичний та функцюнальний результат лiкування. У табл.2 наведено розподш хворих з переломом вилично! шстки за термшом звернення за л^ванням.
Таблиця 2
Розподм хворих за термином звернення за лжуванням
Кiлькiсть хворих (n=15) Термш звернення, доба
0 1-3 4-7 Бiльше 7
2 (13±8,7) 5 (33±12,1) 3 (20±10,3) 5 (34±12,2)
За даними табл.2 можна зазначити, що однакова кiлькiсть хворих звернулася за лiкуваниям у 1-3 добу та шзшше за 7-му добу тсля одержання травми.
У 2 (13±8,7)% хворих перелом вилично! шстки був лшшним у 12 (80±10,3)% - осколковий, у
одного хворого, якого не оперували, перелом був вже консолвдований.
Розподiл хворих за термшом перебування на стацюнарному лiкуваннi наведено у табл. 3. За даними табл.3 можна зазначити, що достовiрна (Х2=10,6; р<0,05) бшьшють хворих знаходилися на лiкуваннi бшьше чотирьох дiб.
Таблиця 3
Розподiл хворих за термшом перебування у c"i;iui(>n;i|)i
Кiлькiсть хворих (n=15) Кiлькiсть лiжко-днiв
до 3 4-7 Бшьше 8
3 (20±10,3) 6 (40±12,6) 6 (40±12,6)
Всiм хворим з переломами вилично! дуги та шстки було виконано стандартш дослiджения, як1 включали: загальний клшчний аиалiз кровi, сечi, електрокардiографiю, рентгенографш або флюорографiю органiв грудно! клггини.
З метою встановлення дiагнозу при односторонньому пошкодженнi обличчя проводилася конусно-пучкова комп'ютера томографiя (КПКТ). При поеднаинiй черепно-щелепно лицьовш травмi (струс головного мозку, черепно-мозкова травма та ш.) виконували мультистральнуа комп'ютерну томографiю (МСКТ).
Для л^вання дослiджуваних хворих було застосовано два тдходи - з використанням гачка Лiмберга та метод внутрiшньоротово! репозицп за Keen.
Оброблення результатiв дослiджения проведене з використанням методiв описово! статистики та непараметричних критерilв х2 Шрсона та Манна-Уiтнi. У випадках значного розкиду показник1в розраховувалися медiани (Ме) та квартилi (25%; 75%).
Середш значення змiщення вiдламкiв
Результати та Тх обговорення. За методами лшування перелому вилично! дуги хворi були подшеш на три групи. До першо! групи увiйшли 9 (60±12,6)% хворих, яким лiкуваиия перелому виконано з використанням гачка Лiмберга. Другу групу становили 5 (33±12,0)% хворих, яких лiкували методом Keen.
Один хворий не був оперований, у нього був застарiлий консолвдований перелом вилично! дуги (б№ше 30 дiб) з мiнiмальним змщенням уламк1в (до 3 мм).Хворому, з метою лшування перелому нижньо! щелепи, була виконана манiпуляцiя «Двощелепне шинування». Хiрургiчна тактика лiкувания з приводу застаршого консоладованого перелому право! вилично! дуги хворому не проводилася, у зв'язку з вiдсутнiстю скарг та наявносп косметичного або функцiонального порушення.
До та тсля хiрургiчного утручання у вах хворих визначалася величина змiщения вщламшв к1стки (табл. 4). Щоб оцшити ефективнiсть хiрургiчного утручання нами було запропоновано розрахувати спiввiдношения змiщень до та тсля операцй.
Таблиця 4
Метод лшування Зм1щення до операцй', мм Змщення пiсля операцй', мм Сп1вв1диошення зм1щень до та пiсля операцй'
З гачком Л1мберга (n=9) 9,9 (9,0;10,4) 1,3 (1,2; 2,6) 6,2 (4,0; 8,3)
Методом Keen (n=5) 9,6 (9,1; 10) 0,8 (0,4; 0,9)* U=6,0; p=0,01 11,4 (10,9; 24,8)* U=6,0; p=0,01
Примггка: * - ввдмшносп у значеннях показника мiж першого. Та другою групами достовiрним за критерieм Манна-Уiтнi.
За даними табл. 4 можна зазначити, що до операци не виявлено ввдмшностей мiж групами за величиною змщения ввдламшв, достовiрнi вiдмiнностi виявлено за показниками змщення тсля операци. Також виявлено достовiрнi вiдмiнностi у значеннях сшвввдношення змiщень. При використаннi внутршньоротового методу репозици за Keen одержат достовiрно меншi змiщення ввдламшв шсля операци, нiж у випадку використання гачка Лiмберга. Достовiрно вiдрiзняються значения сшвввдношень змiщення вiдламкiв до та тсля хiрургiчного лiкуваиия. Цей показник мiж групами вiдрiзияeться майже у двiчi, що е пiдтвердженням б№шо! ефективностi саме методу Keen при переломах вилично! дуги.
Для тдтверджения ефективностi саме методу Keen при переломах вилично! дуги наведемо клшчний приклад.
Хвора Н., 47 рошв поступила до вiддiления зi скаргами на обмеження вiдкривания роту (до 2,5 см), порушення конф^раци обличчя з лiвого боку, на болi та припухлiсть в дiлянцi лiво! вилично! дiлянки, наявнiсть западания м'яких тканин (симптом ямки) в дмнт лiво! вилично! дуги. 3i ^в хворо!, травму отримала в результат! побиття за два днi до надходження до стацiонару. Хворiй була проведена КПКТ, за результатами яко! було встановлено дiагноз: травматичний уламковий перелом лiво! дуги та шстки зi змiщениям уламшв (рис. 1).
• ft__
di \
Рис. 1. КПКТ хворог Н. в режимi 3ДреконструкцП та в акЫалънт проекцИ.
За даними КПКТ у хворо! виявдено уламковий перелом лiво! вилично! дуги та шстки з формуванням 2-ох уламшв (V-подiбний перелом), зi змiщениям уламкiв досередини до 9,6 мм.
Хворш було запропоновано оперативне л^вання внутрiшньоротовим доступом по Keen.
За описаною рашше методикою, в умовах загального знеболення, хворiй проведена репозищя ввдламшв лiво! вилично! дуги та шстки за допомогою лопатки Буяльського (рис.2).
Рис. 2. Ытраоперацшне фото пащентки Н. nid час репозицИ вiдламкiв лiвих виличног дуги та юстки
за допомогою лопатки Буяльського.
ив Ш1
Шсля репозици, пальпаторно, i3 порожнини рану на слизовш оболонцi було накладено 2 шви рота виконано оцшку якостi репозици вiдламкiв. На (рисунок 16).
Рис.3. Фото пiсляоперацiйноi рани в порожнит роту у хворой Н.
Зняття швiв проводилося на 10 добу з моменту операци. В шсляоперацшному перiодi протягом 3 дiб хворiй була призначена антибага^альна терапiя, рекомендована гiгieна порожнини роту (полоскання розчинами антисептиков). На другий
день пiсля операци хворiй була проведена контрольна КПКТ, за даними яко! встановлено повне усунення змщення уламк1в вилично! дуги та шстки (рис.4).
Рис.4. Контрольна КПКТ хвороi. Змщення уламтв повтстю усунуто.
Шсляоперацшний перюд у хворо! проходив без ускладнень. Наступного дня шсля операци у хворо! вщкривання рота було до 5,5 см. Шсля спадання шсляоперацшного набряку у хворо! вщновилося вiдкривання роту у повному обсязi. Спостереження за хворою протягом твроку пiсля операцi! не виявило нiяких ускладнень.
Висновки:
1. За результатами проведеного дослвдження встановлено, що достовiрна бiльшисть хворих з переломом вилично! дуги обох статей була працездатного вiку. У хворих достовiрно (х2=10,8; р<0,05) переважали лiвобiчнi переломи, як спостерiгалися у (80±10,3)% випадк1в. У (87±8,7)% хворих була побутова травма, у (73±11,5)% хворих перелом вилично! шстки був свiжий.
2. Порiвняння результатiв лiкування хворих методами Лiмберга та Keen дозволили виявити переваги останнього. Встановлено, що при використанш внутршньоротового методу
репозицi! за Keen одержат достовiрно (U=6,0; p=0,01) меншi змiщення вiдламкiв вилично! дуги шсля операци, шж у випадку використання гачка Лiмберга. Достовiрно (U=6,0; p=0,01) майже у два рази в^^зняються значення спiввiдношень змiщення вiдламкiв до та шсля хiрургiчного лiкування, що е шдтвердженням бiльшо! ефективностi саме методу Keen при переломах вилично! дуги.
Перспективою подальших дослщжень е розроблення iндивiдуалiзованого методу лiкування переломiв середньо! зони обличчя з урахуванням !х анатомiчних особливостей.
Лiтература:
1. Johner, J. P., Wiedemeier, D., Hingsammer, L., Gander, T., Blumer, M., & Wagner, M. E. (2020). Improved results in closed reduction of zygomatic arch fractures by the use of intraoperative cone-beam
68 East European Scientific Journal #1(65), 2021 computed tomography imaging. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 78(3), 414-422.
2. Челюстно-лицевая хирургия и хирургическая стоматология: в 2 книгах. Книга 1: учебник / А.А. Тимофеев. - К.: ВСИ «Медицина», 2020. - 992 с. стр. 788
3. Kim, J., Kim, S., Chung, S., & Chung, Y. K. (2014). Zygomatic arch fracture: a new classification and treatment algorithm with epidemiologic analysis. The Journal of craniofacial surgery, 25(4), 1389-1392.
4. Swanson, E., Vercler, C., Yaremchuk, M. J., & Gordon, C. R. (2012). Modified Gillies approach for zygomatic arch fracture reduction in the setting of bicoronal exposure. The Journal of craniofacial surgery, 23(3), 859-862.
5. Orabona, G. D., Abbate, V., Maglitto, F., Committeri, U., Improta, G., Bonavolonta, P., Reccia, A., Somma, T., Iaconetta, G., & Califano, L. (2019). Postoperative Management of Zygomatic Arch Fractures: In-House Rapid Prototyping System for the Manufacture of Protective Facial Shields. The Journal of craniofacial surgery, 30(7), 2057-2060. https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000005930
6. Giudice, A., Cristofaro, M. G., De Cicco, D., Barca, I., Orabona, G. D. A., & Califano, L. (2020). Percutaneous Reduction of Isolated Zygomatic Arch Fractures: A 5-Year Experience. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 78(6), 973-978.
7. Devakumari, S., Dominic, N., Vijhayapriya, T., Dinesh, D. S., & Devameena, S. (2021). Modified Temporal Incision for the Management of Zygomatic Arch fractures—A Retrospective Study for 7 Years. Craniomaxillofacial Trauma & Reconstruction, 1943387521989550.
8. Bergeron, J. M., & Raggio, B. S. (2020). Zygomatic Arch Fracture. StatPearls [Internet].
9. Ab Rahman, R., Ghazali, N. M., Ab Rahman, N., Pohchi, A., & Abd Razak, N. H. (2020). Outcome of Different Treatment Modalities of Fracture Zygoma. Journal of Craniofacial Surgery, 31(4), 1056-1062.
10. Ungari, C., Filiaci, F., Riccardi, E., Rinna, C., & Iannetti, G. (2012). Etiology and incidence of zygomatic fracture: a retrospective study related to a series of 642 patients. European review for medical and pharmacological sciences, 16(11), 1559-1562.
11. Viozzi C. F. (2017). Maxillofacial and Mandibular Fractures in Sports. Clinics in sports medicine, 36(2), 355-368. https://doi.org/10.1016/j.csm.2016.11.007
12. Adam, A. A., Zhi, L., Bing, L. Z., & Zhong Xing, W. U. (2012). Evaluation of treatment of zygomatic bone and zygomatic arch fractures: a retrospective study of 10 years. Journal of maxillofacial and oral surgery, 11(2), 171-176. https://doi.org/10.1007/s12663-011-0294-x
13. Mermod, M., Zweifel, D., Hoarau, R., & Broome, M. (2014). Isolated bilateral zygomatic arch fracture: an unusual pattern. The Journal of craniofacial surgery, 25(3), 1111-1112. https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000000741
14. Orringer J.S., Barcelona V., Buchman S.R. Reasons for removal of rigid internal fixation devices in craniofacial surgery, J. Cranofac. Surg., 1998 Jan; 9(1): 40-4
15. Лимберг А. А. О специальном крючке для вправления отломков скуловой дуги. - Вестник хирурги. 1937, с. 133-134, 194-197
16. Wielage, M. F. (1928). New method in reducing fracture of the zygomatic arch. The Journal of the American Dental Association (1922), 15(7), 1228-1230.
17. Keen, W. W. (1909). Surgery, Its Principles and Practice: Vascular; gynecology; anesthesia; X-rays; operative & plastic; infections; legal pathologic relations; hospital organization (Vol. 5). Saunders.
18. Gillies, H. D., Kilner, T. P., & Stone, D. (1927). Fractures of the Malar-zygomatic compound: With a description of a new X-ray position. British Journal of Surgery, 14(56), 651-656.
Abdurakhmonov Zh.N.,Sharipova O.A.,Esakhanov Sh.N.,Melieva G.A.
Samarkand State Medical Institute, Uzbekistan
FUNCTIONAL STATE OF THE THYROID IN CONDITIONS OF IODINE DEFICIENCY IN CHILDREN WITH DISORDERS OF THE VEGETATIVE NERVOUS SYSTEM
Abstract. A study was carried out to study the functional state of the thyroid gland in children with syndrome vegetative dysfunction (SVD) under conditions of iodine deficiency and to find out the significance of the obtained parameters in the manifestation of various clinical forms of the disease. The study included 120 children aged 1115 years and 25 healthy children of the same age. The surveyed were divided into 2 groups: the 1st group included 65 children with SVD against the background of iodine deficiency (main group), the 2nd group included 55 patients with SVD who had no signs of iodine deficiency (control group).
It was revealed that patients with decreased thyroid function, in contrast to patients with normal, one had a more severe course and marked clinical symptoms of the disease. According to ECGdata, deeper violations of the function of automatism and conduction functions were revealed, according to Echocardiography (EchoCG) data, a decrease in motor activity of the left ventricular myocardium. Cardiointervalography (CIG) showed that in patients with impaired thyroid functional state there was a vagotonic type of initial vegetative tone IVT, vegetative reactivity was reduced, and vegetative provision was clearly insufficient.
Keywords: thyroid gland; vegetative dysfunction syndrome; initial vegetative tone, iodine deficiency.
