CC BY
35
ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ
УДК 616.314.16-002-08
0С0БЛИВ0СТ1 Л1КУВАННЯ КАР1ЕСУ КОРЕНЯ ЗУБА.
Бра'глко Н.М.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я» м. Полтава
Метою ц{ег роботи було висвтлення таког проблеми, як пломбування карюзних порожнин, що розмщуються на корет зуба. Зважаючи на складтсть, що виникае nid час роботи лгкаря-стоматолога, потргбно не просто вгдновити дефект, а вмти тдгбрати потргбний пломбувальний матергал. Bid цього залежить подальший устх лтування каргесу кореня зуба.
Ключов1 слова: Kapiec кореня зуба, скпоюномернл цементи, «Триоксидент».
Кар1ес кореня зуба е одыею з проблем стоматологи. Вш розвиваеться в результат! дистроф1чних процеав при захворюваннях тканин пародонту, атрофп ясен, при розповсюдженш карюзного процесу з коронковоТ частини зуба на кореневу, ппосал1вацп, ксеростомп, наявност1 ретенцшних пункт1в, порушення правил чищення зуб1в (сильне натискування на зубну щ1тку, та чищення рухами вперед-назад), бруксизм1, та в результат! ¡нволютивних процеав у людей похилого в1ку (60 рок1в \ старших). При наявносп такого дефекту важко не ттьки вщновити його, а й пщ1брати необхщний пломбувальний матер1ал. Усп1х л1кування кар1есу кореня залежить вщ того, наск1льки добре лкар-стоматолог знае ет1олог1чн1 фактори розвитку кар1есу, правильно ¡нтерпретуе дан1 кпш1чних досл1джень, а також в1Д1|Н9каш^фесв;тр^'чанпатовкпс(,1-]б!}1Ються на неоперативы та оперативн1. Неоперативне лкування складаеться з видалення м'яких \ твердих назубних в1дкпадень \ використання рем1нерал1зуючих речовин на д1лянц1 ураженоТ тканини. Оперативно-в1дновне л1кування полягае у видалены ураженоТ тканини \ пломбуванш дефекту матер1алами, в1дновленн1 функц1й ¡, по можливост1, захист1 в1д рецидиву карюзного процесу. Метод лкування визначаеться ступенем ураження. При кар1ес1 кореня I \ II ступеню (початкового та поверхневого) рекомендуеться проведения програми проф1лактики та покриття оголених кореневих поверхонь фторвм1сними
препаратами [7-13]. Вщкрит1 коренев1 кар1озн1 плями покриваються препаратами фтору на еташ профес1йно1 гтени, прихован1 - п1сля х1рург1чного лкування тканин пародонту. Кр1м
того, проводять згладжування ураженоТ поверхн1 до такого р1вня, коли вона стае самоочисною. Це досягаеться застосуванням звичайних пол1рувальних диск1в i головок або ультразвукових скайлер1в, наприклад, системи «П'езон - майстер-400». При обробц1 не потр1бно видаляти весь п1гментований шар дентину, так як це може призвести до утворення дефекту III ступеня. П1сля згладжування поверхню кореня систематично обробляють фторидом натр1ю, кал1ю, олова, титану або ¡ншими сполуками фтору [14,15]. Для лкування п1двищеноТ чутливосп зуб1в при Kapieci кореня застосовуються засоби, що знижують нервову збудливють [10]. М1шенями для впливу лкувальних агент1в для зняття г1перчутливост1 е дентинн1 канальц1 i волокна одонтобласпв, що беруть участь у передач! нервових ¡мпульс1в. Для цих цтей використовують: засоби ririeHH для зуб1в з п1двищеною чутливютю, засоби, що знижують чутливють зуб1в i герметизують дентинн1 канальц1 (адгезиви, десенситайзери, ремшерал1зуюч1 засоби для глибокого фторування, поверхнев1 герметики). Нажаль, yci сучасн1 засоби гтени для догляду за зубами з пщвищеною чутлив1стю дають короткочасний ефект, i через деякий час пюля л1кування у пац1ента знову з'являються колишн1 скарги [8,11,16]. Використання професшних засоб1в з вм1стом фторид1в направлено на зниження чутливост1 дентину шляхом утворення на поверхн1 твердих тканин кристал1в фториду кальц1ю, як1 блокують дентинн1 канальц1, i тим самим знижують Тх проникн1сть й зменшують неприемн1 в1дчуття при вплив1 терм1чних, х1м1чних або тактильних подразниш на зуби [17,18]. Тому з ц1ею метою використовують
Том 9, Випуск 3
199
BÍCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академи
фторовмюы лаки: «Б1флюорид 12» (VOCO), «Мультифлюорид» (DMG), «Профтак» (стомадент) i т.д. Проте ц1 кристали втьно розташовуються на поверхн1 i швидко видаляються при мехашчному стиранш, роблячи ефект короткочасним [17].
Проблема пщвищеноТ чутливосп 3y6iB привела до створення цтого класу препарат1в, спрямованих на и усунення. Вони мають p¡3Hy x¡M¡4Hy природу, механ1зм дм i нав1ть показания до застосування. Проте у них сптьна мета, що дозволяе об'еднати Тх в одну групу i назвати десенситайзерами (desensitizer) [16]. До них вщносяться Глум-десенситайзер ( «ВладМ1Ва»), «Seal & Protect», «Admira Protect» ( «Voco») та ¡Hrni. Слщ зазначити, що пперчутливють дентину при Kapieci кореня часто збер1гаеться, незважаючи на ефективне блокування дентинних канальц1в [19-21]. Це свщчить про те, що пперчутливють дентину являеться ланцюговим процесом, який вимагае комплексних лкувально-профтактичних заход1в: нормал1заци мшерального обмшу в opraH¡3m¡, полтшення кровооб1гу пародонту (масаж ясен, ф1зюпроцедури ), мюцевого блокування дентинних канальц1в i насичення ¡онами кальцш i фтору дентину кореня (використанням де№ражпашё|:11в)гупеня (порожнинш), незалежно в1д глибини дефекту, вимагають вщновлення твердих тканин зуба шляхом пломбування кар1озних порожнин на корен1 зуба в поеднанш з попередньою професшною гтеною порожнини рота, мюцевою протизапальною терап1ею. Сучасним методом препарування карюзних порожнин без болю i анестезп е застосування озону, вплив якого сприяе знищенню 99,9% m¡Kpo6¡b, що викликають Kapiec (ф1рма «KaVo», апарат «HEAL - OZONE») [14]. При вибор1 пломбувального матер1алу необхщно враховувати розташування карюзних порожнин на-корвдфит! (розташовуються над ясеневим краем при рецесп ясен) або приховаш (знаходяться в пародонтальнш кишеш i недоступш в1зуальному огляду, виявляються за допомогою рентгенд1агностики) [22] ;
- по глибиш: початков1, поверхнев1 або глибок1;
- за мюцем знаходження (I кпас-ттьки контактн1 noBepxHi або II клас-вестибулярна, оральна поверхн1);
- за естетичними вимогами (фронтальш зуби або 6¡4H¡).
Пломбування кар1озних порожнин кореня зуба композицшними матер1алами менш ефективне. При цьому необх1дно використовувати ¡золююч1 прокладки, що попршуе ф1ксац1ю пломби [23]. Лкування прихованих порожнин на кореш зуба пропонуеться проводити в xofli xipypr¡4Horo л1кування пародонтиту (г1нг1вотом1я,
пнпвектом1я, кюретаж пародонтальних кишень) [6,24]. При po6oT¡ з пломбувальними матер1алами для вщновлення дефект1в кореня зуба необхщно використовувати пристосування
та аксесуари: контурш смужки з вир1зом посередин1 (II тип) для зуб1в 3i значною ретракц1ею ясен, пришийков1 матриц! («Cervical Matrizen», Vivadent), секцшш матриц! з козирком («Палодент»), дерев'ян1 та св1тлопровщн1 кпини, ретракц1йн1 нитки.
Для пломбування карюзних порожнин на корен! зуба краще всього використовувати скло1ономерн1 цементи. Матер1али ц1е1 групи добре прилипають до дентину, не вимагають особливоТ п1дготовки noBepxHi дефекту, що пломбуеться i не викликають небажаноТ реакцп пульпи зуба. KpiM того, вони володшть в1дм1нною 61олог1чною сум1сн1стю при з'еднанш з цементом i дентином, змщнюють субстанц1ю зуба, зб1льшують и ст1йк1сть до кислоти, запоб1гають виникненню вторинного Kapiecy за рахунок видтення фтору. При цьому 80-90% пломб утримуються впродовж 4-5 poKiB. При контакт! С1Ц з яснами не розвиваеться запальний процес. 3 л!тератури bíaomo, що найб!льш оптимальним матер!алом при л!куванн! Kapiecy кореня е С1Ц потр1йного затверд1ння - «Vitremer» (ЗМ ESPE). Цей матер1ал значно м1цн1ший, мае невелику пол1меризац1йну усадку i розширену область застосування. Разом з тим, вищеперел1чен1 Mc-rBpcEErM^íiHÍEKH^i3Mti™yKattteíiDa¡K(ia,u кукй ipxifflJÉ^ijn но врах®рукяки:ь матер1алу (мехаычна м1цн1сть, чутлив1сть до вологи, утворення тр1щин при суш1нн1),
- вщтворення кольору,
- обмеження показань до застосування в пор1внянн1 з композитами.
Щоб усунути ц1 недол1ки, були розроблен1 скло1ономерн1 цементи, що включають пол1мерний елемент композиту. У результат! зменшилась чутлив1сть до вологи, покращилися естетика i ф1зичн1 властивост1. Так були розроблеш компомери. (Наприклад, Dyract (Dentsply). Вони мають таку властивють, як вид1лення та накопичення фтору у вщповщносп з piBHeM концентрацп фтору в порожнин! рота. При пломбуванш кар1озних порожнин на кореш зуба рекомендуеться також використовувати композиты цементи, наприклад, «Relyx» (ARS 3M ESPE). Bíh застосовуеться з адгезивною системою «Single Bond» [6,25,26]. Найбтьш ц1кавим i перспективним матер1алом е м1неральний триоксидний агрегат (МТА), основу якого становить портланд-цемент та рентгенконтрасна добавка з rincoM. Час затвердшня матер1алу п1сля зам1шування -близько 3 годин. Значения pH в момент зам1шування складае 10,2 i пщвищуеться до 12,5 впродовж трьох годин п1сля зам1шування. Мщнють на стиск зростае з плином часу вщ 40 MP до 67 MP. До основних властивостей «PRO Root MTA» (ф1рма «Dentsply») вщносяться: надшна крайова герметизац1я; висока бюлопчна cyMicHicTb матер1алу, що сприяе регенерацп м1нерал1зовано1 тканини (kíctkh, цементу,
дентину); зручнють в poöoTi; стшкють у Бологому середовищ1, що е особливо важливим при пломбуванш кар1озних уражень кореня [27,28].
Ф1рмою «ВладМ1Ва» випускаеться аналог даного препарату «Триоксидент» [27]. Основними компонентами е оксиди кальцш, кремшю, алюмшш, ям отримуються в результат! обшку цементноТ' cyMirni. При змшуванш гщрофтьного тонкомолотого порошку з дистильованою водою у ваговому сшввщношены 3:1 утворюеться зручна у застосуванш паста, що не втрачае своТ' властивосл впродовж 10-15 хвилин. Для отримання пластичносп пасти в порошок введений пластифкатор, який попереджуе швидке пщсихання пасти на пластин! для зам1шування. Затвердшня матер1алу проходить впродовж 24 годин: спочатку з водою взаемод1е оксид кальцш (основний компонент композицп), перетворюючись на гщроксид кальцш, що забезпечуе високу лужнють цементу. 3 насиченого гщроксидом кальцш розчину, останнш видтяеться в аморфному стаж, збтьшуеться в o6'eMi, огортае частинки оксиду кремшю, оксиду алюмшш та рентгенконтрасного наповнювача (оксиду вюмута), перетворюючи сум1ш компоненте у зв'язану масу. Пот1м частинки гщроксиду кальцш наповнюють масу утвореного кальцшалюмостката, пщвищуючи таким чином мехаычну мщнють отриманого цементу. У якост1 активно! бактерюстатичноТ' добавки в матер1ал введений гщроксид Mifli-кальцш, що мае загальну xiMi4Hy природу з основними компонентами. Пюля пол1меризацп цемент мае низьку розчиннють, високу мехаычну мщнють, добру бюсумюнють, а також заВеоога^ил ро^ртаешнмшстчна зщрмшловютв нриргутаидасть дщомшроврщвкрш [14}шхромних пломбувальних матер1ал1в, як1 мають р1зноман1тне кол1рне забарвлення. Одна з груп пломбувальних матер1ал1в мае червоний або рожевий в1дт1нки i призначена для реставрацп приясенноТ' обласп. Наприклад, компомерний пломбувальний матер1ал «Comp Natur» ф1рми "VOCO" (Нмеччина). Пломбувальы матер1али застосовуються з двохфлаконовою адгезивною системою «Futura-bond» без протравлювання. «Comp Natur» використовуеться для в1зуал1зацй' ясен пюля х1рург1чних втручань пародонтолопчного i одномоментного лкування ка"р«во!у^ко|а0ням, поява на стоматолопчному ринку нових пломбувальних матер1ал1в допоможе забезпечити кращий ефект при лкуванш дефект1в на кореневих поверхнях 3y6iB, що виникають як насл1док захворювань пародонту i рецесй'ясен у людей похилого в1ку.
Л1тература
1. Алимский A.B. Поражения твердих тканей зубов в пожилом возрасте / А.В.Алимский, B.C. Вусатий, В.Ф. Прикулс // Стоматолог: ж-л для практикующего стоматолога и зубного техника. - Харьков: ЧП «Фармитек», 2005. - №1. - С .29-31.
2. Грудянов А.И., Чепуркова O.A. Кариес корня // Институт стоматологии. - 2003, № 3. - С.69-70.
3. Грудянов А.И. Пародонтология. Избранные лекции // М. - Стоматология, 1997. - 32 с.
4. Иванов В. С. Заболевания пародонта. - 3 изд., Перераб. и доп. - М.: Медицинское информационное агентство, 1998. - 296 с.
5. Ольховская Е.Б., Некоторые аспекты современной геронто-стоматологии. Обзор литературы // Стоматология для всех. - 2003, №1. - С.12-16.
6. Хельвиг Э., Климек Й., Аттин Т. Терапевтическая стоматология. Под ред. проф. A.M. Политун, проф. Н.И. Смоляр. Пер. с нем. - Львов: ГалДент, 1999. - 409 с. -205 рис.
7. Борисенко A.B. Kapiec зубш. - Кш'в: Книга плюс, 2000. -134с.
8. Донський Г.1., Павлюченко О.М., Паламарчук Ю.М. та ¡н. Застосування звукових та ультразвукових скейлер1в в стоматологи //Сучасна стоматолог1я. - 2000, № 2. - С.19-22.
9. Кисельникова Л.П. Перспективы местного применения фторидов в клинической стоматологии / / Стоматология для всех. - 2007, № 3. - С. 18-21: таб.
10. Орехова Л.Ю., Прохорова О.В., Осипова М.В. Роль гигиены в профилактике и лечении гиперчувствительности зубов. // Пародонтология. - 2008,
11. Néi3eHK<£. й436. Б1денко H.B. та ¡н. Сучасж засоби екзогенноТ профтактики захворювань порожнини рота. -Кш'в: «Книга плюс». - 2001 - 202с.
12. Al- Joburi W., Koulourides T. Effect of fluoride on in vitro surface lesions // Caries Res- 1998. - Vol. 18- P. 33-40.
13. Skarfveit L., Wefel GS, Ekshand G. Effect of fluoride amalgams on artificial enamel and root caries // Scand. J. J. Res. 1998. - Vol. 99, № 4. - P. 287-294.
14. Кузьмина У.А., Чуев В.П. «Триоксидент» - не только для ретроградного пломбирования зубов / / Институт стоматологии . - 2005, № 8.
15. Billings RJ, Brown LR, Kaster AG/ Contemporary treatment strategies for root surface dental canes // Gerodonties. -1985. - Vol.1. - P.20-27.
16. Гернхард X.P., Ашенбах К., Бекес К., Шаллер Г. Вплив p¡3HHX десенситайзерщ на початкову демшералЬацю кореневого дентину // КвЫтессенцт. - 2003, № 1. - С.21-24.
17. Максимовская Л.Н., Ульяницкая Е.С. Клинико-морфологическая оценка ефективности десенситайзера «D / Sense Crustal» при лечении гиперестезии твердих тканей зубов / / Институт стоматологии. - 2005, № 1.-С.112-113.
18. Грудянов А.И., Чепуркова O.A. Кариес корня // Институт стоматологии. - 2003, № 4. - С.87-90.
19. Кодукевич О.В. Особливое^ клшнних прояв1в Kapiecy цементу / / Стоматолопчний журнал. - 2002, № 4 . -С.42-45.
20. Рикота Ю.Н., Квалицкий В.И., Гордей П.Д. и др. Ультраструктура корневой пульпы в условиях развитой стадии кариеса корня зуба // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Обнинск, 1998. - С.157.
21. Курякина Н.В., Кутепова Т.Ф. Заболевания пародонта. -М.: Медицинская книга, Н.Новгород: Издательство НГМА, 2000. - 162 е.: илл.
22. РябухинаН.А., Чупрынина Н.М. Рентгендиагностика заболеваний челюстно-лицевой области. М., «Медицина», 1991. - 368 с.
23. Борисенко A.B. Ошибки и осложнения, возникающие при использовании композиционных материалов // Современная стоматология. - 1999. - №2. - С.8-11.
24. Данилевский Н.Ф., Магид Е.А., Мухин H.A., Миликевич В.Ю. Заболевания пародонта. М., «Медицина», 1993. -320с.
25. Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическая терапевтическая стоматология // Учебное пособие., Москва «МЕД Пресс-информ», 2003. - 392 с.
26. Биденко Н. В. Стекпоиономерные материалы. - М., «Книга плюс». -2003. - 143 с.
Том 9, Выпуск 3
201
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
27. Кузьмина У.А., Чуев В.П. «Триоксидент» - на помощь 28. Шульга О.А., Куадже А.Б. Эндодонтия. / Перевод с стоматологам / / М.: Институт стоматологии . - 2005, № английского. - СПб.: НПО «Мир и семья-95», ООО
1. - С. 114-116. «Интерлайн», 2000. - 696 с.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ЛЕЧЕНИЯ КАРИЕСА КОРНЯ ЗУБА Браилко Н.Н.
Ключевые слова: кариес корня зуба, стеклоиономерные цементы, «Триоксидент».
Целью этой работы было показать важность такой проблемы, как пломбирование кариозных полостей, находящихся на корне зуба. Обращая внимание на сложность выполнения работы врачом-стоматологом, нужно не просто восстановить дефект, но и уметь подобрать подходящий пломбировочный материал. От этого зависитдальнейший успех лечения кариеса корня зуба.
Summary
PECULIARITIES IN TREATING PERIAPICAL CARIES Brailko N.N.
Key words: periapical caries, glass-ionomer, cements, "Trihydroxydent"
The work was aimed to emphasize the importance of the problem of filling cavities which are located on the dental root. This procedure is a sort of quite complicated work, and it is rather significant to find the proper filling material, which greatly contributes to the further treatment of periapical caries.
УДК 616 - 008.9:614.25
МЕНОПАУЗАЛЬНИЙ МЕТАБ0Л1ЧНИЙ СИНДРОМ В ПРАКТИЦ1 Л1КАРЯ ЗАГАЛЬН01 ПРАКТИКИ
Ждан В.М., Kimypa G.M., Kimypa O.G., Крачек Г.О., Бабатна М.Ю.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши «Укра'шська медична стоматолопчна академ1я»
В cmammi приводяться дат Aimepamypu, як стосуютъся особливостей етдемлологш, патогенеза, Kpumepii дiaгнозy i лтування мemaболiчного синдрому у жток в поcmмeнопayзi. Ключов1 слова: метаболнний серцево-судинний синдром, постменопауза, замюна гормональна терапт.
Змша демограф1чно1 структур сусптьства на початку XXI стол1ття привело до збтьшення в популяцп ктькост1 жшок старшоТ вковоТ групи. За даними ВОЗ, в тепер1шнш час в свт близько 500 млн ж1нок старших 50 рок1в , тобто, бтьш третини свого життя ж1нка проводить в постменопаузк Менопауза, не е власне захворюванням, приводить до порушенню ендокринноТ р1вноваги в орган1зм1 и сприяе розвитку серцево-судинних захворювань. [1, 6, 10у1енопаузальний метабол1чний синдром (ММС) - це сукупн1сть метабол1чних порушень, що виникають ¡з настанням менопаузи й включають швидке зб1льшення маси т1ла з формуванням абдом1нального ожиршня [5, 7], ¡нсул1норезистентност1 й дислшщеми й/або артер1ально1 ппертензп (АГ) [5, 7]. Можлив1 й ¡нш1 метабол1чш прояви ММС: м1кроальбум1нур1я й порушення в систем! гемостазу.
ММС уперше був описаний в 1995 р. Частота ММС залежить в1д в1ку. Зг1дно даних досл1дження, проведеного в США , що охополо 9 000 чолов1к1в I ж1нок, ММС був виявлений в 43,6% у вщ1 60-69 рок1в I в 42% оаб в1д 70 рок1в I б^шаопя ММС нев1дома. 1снуе к1лька теор1й, що вказують на роль наступних фактор1в у розвитку ММС: дефщит естроген1в I прогестерона; пщвищення тонусу симпатично! нервовоТ системи; г1перандроген1я;
¡нсулинорезистентн1сть; деф1цит фактора росту, под1бного до ¡нсул1ну; роль прозапальних
циток1н1в (фактор некрозу пухлини (ФНО ), С-реактивний б1лок, ¡нтерлейкш (МУЛ)). ММС являе собою передстадш цукрового д1абету (ЦД) 2 типу й в1др1зняеться в1д останнього вщсутнютю стабтьноТ' г1пергл1кем1|, оск1льки ¡нсул1норезистентн1сть у цш стадЛ ще може коректуватися внасл1док г1пер1нсул1нем1|. Зниження маси тта за рахунок розширення руховоТ активное^ й адекватно! д1ети зменшуе ризик розвитку ЦД 2 типу на 30-50% нав1ть у ц1й стади.
Терм1н «метабол1чний синдром» мае ктька синон1м1в: синдром X, синдром ¡нсулшорезистентност1, «смертельний квартет» (верхн1й тип ожиршня, порушення толерантносп до глюкози, пперлтщем1я, артер1альна г1гЬ&|:»те!«ж1н[^АР)1нти метабол1чного синдрому: ¡нсулшорезистентнють, дисл1попроте1нем1я, г1перактивн1сть симпатично! нервовоТ системи — так чи ¡накше взаемообумовлеы, але кожний з них неминуче пов'язаний з надлишковою к1льк1стю абдомшального й в1сцерального жиру. Саме на цш п1дстав1 абдом1нальне ожир1ння вважаеться ключовою ознакою метабол1чного синдрому.Вс1 елементи ММС взаемозалежн1 м1ж собою й стають тригерами один одного, створюючи «порочне коло». ММС е визначальним у патогенез! ¡шем!чно! хвороби серця в ж!нок у постменопауз!.
При ММС дефщит статевих гормон!в веде до зниження р!вня глобул!ну, що зв'язуе статев!
