CC BY
9
3. Инсульт: диагностика, лечение, профилактика / Под ред. З.А. Суслиной, М.А. Пирадова. - М.: Медпресс-информ, 2008. - 288 с.
4. Мщенко Т.С. Ещдемюлопя цереброваску-лярних захворювань в Украiнi // Судинш захворю-вання головного мозку. - 2006. - № 1.-С.3-7.
5. Недугова Н.П. Адаптивные изменения показателей кислородного баланса под влиянием гипокси-ческих тренировок у здоровых и больных нейроцир-куляторной дистонией при гипоксических пробах (сообщение II) //Web publish.-2002.-www.medicum. nnov.rU/nmj/2002/1/08.php.
6. Немедикаментозное лечение больных гипертонической болезнью методом адаптации к периодической гипоксии в условиях барокамеры / Алешин И.А., Коц Я.И., Твердохлиб В.П. и др. // Терапевтический архив. - 1993. - Т 65, № 8. - С.23-29.
7. Структура факторiв ризику мозкового шсуль-ту в деяких репонах Украши за даними регiстру iнсульту / Мщенко Т.С. Лапшина Л.А., Рем^к 1.В. та iн. // Укранський вiсник психоневрологи. - 2007 -Т.15, вип 1(50), додаток, 2007.-С.87.
8. Hachinski V. World Stroke Day 2008: "Little Strokes, Big Trouble"// Stroke.- 2008. - Vol. 39.-P. 2407 - 2408.
9. Hilbrich L., Sleight P. Progress and problems for randomised trials: from streptomycin to the era of megatrials // Eur. Heart J. - 2006. - Vol. 27, N 18. - P. 2158-64.
10. Jamie L. Banks and Charles A. Marotta. Outcomes Validity and Reliability of the Modified Rankin Scale: Implications for Stroke Clinical Trials: A Literature Review and Synthesis //Stroke.- 2007. - Vol. 38.-P.1091 - 1096.
11. Lyden Modified National Institutes of Health Stroke Scale for Use in Stroke Clinical Trials: Prospective Reliability and Validity / Brett C. Meyer, Thomas M. Hemmen, Christy M. Jackson, Patrick D. // Stroke. -2002. - Vol. 33.-P. 1261-1266.
12. Mortality Rates for Stroke in England From 1979 to 2004: Trends, Diagnostic Precision, and Artifacts / Michael J. Goldacre, Marie Duncan, Myfanwy Griffith, Peter M. Rothwell // Stroke. - 2004. - Vol. 39. -P. 2197 -2203.
♦
УДК 618.17-008.8:612.621:612.13:616.346.2-002-089-053.6
е.А. Носарь ОСОБЛИВОСТ1 КРОВОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЯеЧНИКШ У ДШЧАТ-ШДЛ1ТК1В 13 РОЗЛАДАМИ МЕНСТРУАЛЬНО1 ФУНКЦП I АПЕНДЕКТОМ1СЮ В АНАМНЕ31
ДУ 'Чнститут охорони здоров 'я дтей та тдлтюв АМН Украти " м. Хартв
Ключовi слова: дгвчата-пгдлтки, апендектомгя, доплерометр1я Key words: adolescent girls, appendectomy, dopplerometry
Резюме. На основании ультразвуковых и допплерометрических исследований у девочек-подростков с аппендектомией в анамнезе установлена зависимость объема яичников и их кровоснабжения от возраста, в котором проводилась операция. Наиболее неблагоприятные последствия наблюдаются после оперативного вмешательства в периоде между началом формирования вторичных половых признаков и появлением менархе.
Summary. On the basis of ultrasound and dopplerometric investigations in adolescent girls with past appendectomy in case history, there was established a certain correlation between the ovaries capacity, their blood supply efficiency and the girls' age at which the surgery was performed. The most unfavorable consequences are observed after surgery in the period between the of formation initial secondary sexual characters and menarche onset.
Прогресуюче попршення якост репродуктивного потенщалу населення Украши в TaH4eMi з депопулящею змушуе шукати все ^Bi причини зниження фертильносп, якш нерщко передують рiзноманiтнi порушення менструально! функци i
статевого розвитку у дiвчат-пiдлiткiв. Ц порушення мають багаточисельш причини, одш з яких вивчеш бшьш детально, iншi - менш. Одшею i3 найменш вивчених причин пнеко-лопчно! патологи в шдл^ковому вщ е опера-
тивне втручання на органах черевно1 порожнини в дiвчаток. Нам вдалося знайти лише поодиною повiдомлення про менструальш порушення, спайковi ускладнення та зв'язане з ними без-плiддя пюля перенесено1 в дитинствi апен-дектоми [2, 6]. Але в жоднш роботi не були вiдображенi особливост кровозабезпечення i па-раметричнi особливосп внутрiшнiх статевих органiв у дiвчаток з апендектомieю в анамнезi, тим бшьше iз урахуванням вiку, в якому проводилась операщя.
Анатомiчна близькiсть жшочих статевих ор-гашв i апендикса, загальнi iнервацiя, кровозабезпечення i лiмфоциркуляцiя через зв'язку Кладо [7] е причиною одночасного виникнення патолопчних процесiв у червоподiбному вщ-ростку та правому яечнику. З шшого боку, правий яечник ще з перiоду ембрiогенезу е домшантним - бiльшим за розмiрами i активним, функцiонально бiльш зршим у порiвняннi з лiвим. За даними О.Ю. Гуркiна [1], в антенатальному перiодi онтогенезу формуеться стш-ка перевага правого яечника у порiвняннi з лiвим в анатомiчному i функцiональному вiдношеннях, i ця закономiрнiсть зберiгаеться i в жшок репродуктивного вiку. Ранiше нами було показано, що характер менструально1 функцi1 i гормонального забезпечення оргашзму в дiвчаток, яю перенесли апендектомiю, залежить вiд вшу, в якому проводилось оперативне втручання [4, 5]. Не можна виключати, що виявлеш особливостi в певнш мiрi зв'язанi з характером кровозабезпечення яечниюв.
Метою проведеного дослщження стало з'ясу-вання особливостей ультразвукових параметрiв правого i лiвого яечниюв та 1х кровозабезпечення при розладах менструально! функци в дiвчат-шдлггюв, якi перенесли апендектомiю на рiзних етапах становлення функцi1 статево! системи.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 158 дiвчаток 13-17 рокiв iз роз-ладами менструально1 функцi1 (РМФ), проопе-рованих у рiзному вщ з приводу гострого апендициту, та 20 шдл^юв того ж вшу iз ре-гулярними менструацiями.
УЗД i доплерометричне дослiдження проводились за стандартною методикою з наповненим сечовим мiхуром на апаратi Philips-HD-3. Виз-начались об'еми яечникiв, швидкiсть систолiч-ного (Vsyst) i дiастолiчного (Vdiast) кровотоку в яечникових артерiях, iндекси Ri та Ratio. По-рiвняння проводилось за нормативними вшови-ми показниками УЗД i доплерографi1 [3].
Уш пацiентки з РМФ подшеш на 3 групи в залежност вiд того, на якому еташ статевого
розвитку проводилось оперативне втручання: I група (48 хворих) iз апендектомiею до появи вторинних статевих ознак, в середньому в 6 рокiв 2 мю.; II група (56 дiвчат) iз апендектомiею в промiжкy мiж початком розвитку вторинних статевих ознак i появою менархе (раннiй пубертат) в середньому в 10 роюв 6 мю.; III група (54 пащентки) iз апендектомiею на rai вже ю-нуючих менструацш ( в середньому в 13 роюв 10 мiс.). На момент обстеження середнiй вiк дiвчат в ушх трьох групах був практично однаковим: I група - 15 роюв 10 мю., II - 16 роюв 5 мiс., III група - 15 роюв 10 мю.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Спiвставлення об'ему яечникiв у порiвню-ваних групах показало, що при регулярному менструальному циклi, незалежно вiд термшв оперативного втручання, об'еми правого i лiвого яечникiв не розрiзнялись мiж собою. Однак навiть у цш клiнiчнiй грyпi пiсля апендектомi1 на rai вже iснyючих менстрyацiй об'ем правого яечника достовiрно перевищував такий у дiвчат I групи (3,77±0,3 см3 та 3,20±0,15 см3 вщповщно; р<0,05). У хворих на пубертатш матковi кро-вотечi (ПМК), яю перенесли апендектомiю в рiзномy вщ, об'ем правого яечника виявився достовiрно меншим за контрольнi данi -(2,80±0,10) см3 проти (3,50±0,12) см3 в контролi (р<0,05), що може бути зумовлено попршенням його кровозабезпечення.
У пащенток iз олiгоменореею (ОМ) тiльки при оперативному втручанш в ранньому пу-бертатi об'ем обох яечникiв достовiрно не вщ-рiзнявся як вщ контрольного, як i вiд дiвчат iз регулярним менструальним циклом i апендек-томiею i анамнезi. У двох шших групах цей по-казник виявився достовiрно збiльшеним. У хворих на вторинну аменорею (AII), незалежно вщ перiодy, в якому проводилась апендекк^я, об'еми обох яечниюв виявилися значно збшь-шеними (таблиця).
Об'еми яечнивдв у дiвчат-пiдлiткiв i3 All,
як перенесли апендектомiю на рпних етапах пубертату(М±т) см
Групи обстежених
Правий яечник
Лший яечник
Iгрупа
II група
III група
Контрольна група
5,21±0,12* 5,20±0,28* 5,20±0,19* 3,50±0,12
5,62±0,5* 5,82±0,14* 5,80±0,14* 3,49±0,14
Примiтка: * - Р<0,01 в порiвняннi iз контрольною групою
08/ Том XIII/ 4
59
Наведеш в таблиц даш можуть бути результатом утруднення венозного вщтоку i3 ба-сейну яечникових артерiй або вираженого наб-ряку, можливо, внаслiдок лiмфостазу.
При проведенш доплеметричних дослiджень залежностi частоти вщхилень систолiчноl i дiстолiчноl швидкост кровотоку в яечникових
артерiях у залежносп вiд клiнiчного варiанту РМФ i перiоду, в якому було проведено апен-дектомiю, не виявлено, але встановлено досто-вiрнi розбiжностi цих показникiв мiж вказаними параметрами у правш i лiвiй яечникових артерiях (рис. 1).
20 15 10 5
Vsyst
□ права яечникова артерiя
Vdiast
□лiва яечникова артертя
Рис. 1. Частота уповiльнення №ci^i4Ho'i i дiастолiчноl швидкостi кровотоку у правш i . liiiiii яечникових артерiях
Наведенi на рисунку результати дослщження демонструють виражену асиметрiю кровоза-безпечення яечниюв iз гiршими показниками справа. Для дiвчат iз РМФ, але без апендектоми в анамнезi асиметри кровопостачання яечникiв не спостерiгаеться.
Перевищення iндексу Ri контрольних зна-чень, яю вiдображають наявнiсть вазоспастичних реакцш, в III групi хворих спостериалось лише в поодиноких випадках i однаково часто в артерiях
обох яечниюв (в 1,8 %). У дiвчат-пiдлiткiв I i II групи, тобто прооперованих до появи мен-струацш, цей доплерометричний показник пере-вищував вiковi норми значно частiше, i в правiй яечниковiй артерп в 3,3 раза частше, нiж в лiвiй (9,6 % та 2,9 % вщповщно; Рф<0,02). Утруднення венозного вщтоку iз басейну яечникових артерш, про що свiдчить значне зниження iндексу Ratio, також частiше виявились в I i II групах хворих, шж в III груш, i справа частiше, нiж злiва (рис.2).
0
Р<0,001
15 10 5 0
у
У У У 11,5
Р<0,01 5,5 у
1,9 1,8 У У У1
/ Г 1 1 г /
права яечникова артерш лiва яечникова артерш
□ I i II групи ПШ група
Рис. 2. Частота утруднення венозного ввдтоку (зниження Ratio) i3 басейну яечникових артерiй в дiвчат-пiдлiткiв i3 розладами менструальноТ функщУ i апендектомiю в анамнсз1
Надаш на рисунку 2 данi свщчать, що в пре- та ранньому пубертатному перюдах ут-дiвчат-пiдлiткiв, як перенесли апендектомiю в руднення венозного вщтоку iз басейнiв обох
яечникових артерш спостерiгаеться достовiрно частiше, шж у дiвчат, якi прооперованi на rai вже iснуючих менструацiй. В ушх групах пацiенток iндекс Ratio часпше знижений справа, нiж злiва - в I i II групах у 6 р^в (Рф<0,01), в III групi - в 3 рази, але ця рiзниця не досягла статистично! значущостi (Рф<0,068).
Збiльшення об'ему яечникiв, особливо у хво-рих на вторинну аменорею i при олиоменоре! iз апендкетомiею до появи вторинних статевих ознак та на rai вже юнуючих менструацiй, по-в'язано, вiрогiдно, iз вiдхиленнями у кровоза-безпеченнi яечниюв, у частини хворих - iз наявнiстю вазоспастичних реакцiй та утруд-ненням венозного вiдтоку.
ВИСНОВКИ 1. У дiвчат-пiдлiткiв iз розладами мен-струально! функци i апендектомiею в анамнезi
об'ем яечниюв збшьшений. Найбшьш суттево цей параметр в1др1зняеться вщ контрольного при вториннш аменореь
2. Незалежно вщ вар1анту РМФ i вшу, в якому було проведено апендектомда, уповшьнення сис-толiчноi i дiастолiчноi швидкосп кровотоку достов1рно часпше спостерпаеться в правш яеч-никовш артери.
3. Частота спазму яечникових артерш ! утруд-нення венозного вщтоку залежнiсть вщ перiоду шдивщуального розвитку, в якому було проведено апендектомда. Ц вiдхилення бшьш ха-рактернi для дiвчат, прооперованих до появи першоi менструаци, ^ на вщм1ну в1д хворих з аналопчною гiнекологiчною патологiею, але без апендектоми в анамнезi, в басейш правоi яеч-никовоi артери щ вiдхилення рееструються частiше, шж у басейш лiвоi яечниковоi артери.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гуркни Ю.А. Гинекология подростков.- СПб.: 2000.- 571с.
2. Калашников Н.А., Михайлов В.Д. Репродуктивная функция у женщин, перенесших оперативные вмешательства на органах брюшной полости в период детства и полового созревания // Вопросы охраны материнства и детства.- 1990.- №1.- С. 21-22.
3. Кровозабезпечення матки i яечнишв, внутрь шньосерцева геодинашка у дiвчат-пiдлiткiв з розладами менструально! функци та оптимiзацiя методiв !х л^вання: Методичнi рекомендацп / С.О. Левенець, В.О. Диншк, Т.С. Введенська та iн. - Харьков, 2006. -15 с.
4. Левенець С.О., Носарь £.А. Особливосп становления функци статево! системи у дiвчаток, як1
перенесли апендектомiю в р!зному вщ // Медичнi перспективи.- 2008.- Т. XIII, №2.- С. 78-80.
5. Носарь Е.А., Бондаренко В.А. Уровень половых гормонов и пролактина в крови девушек-подростков с нарушениями менструальной функции, перенесших аппендектомию // Сучасш досягнення ядерноi медицини.- К., 2008.- С. 80-82.
6. Подкаменев В.В., Ильин В.П. Риск бесплодия после осложненных форм аппендицита у девочек // Детская хирургия.- 2004.- №3.- С. 9-11.
7. Состояние репродуктивной системы женщин после перенесенной аппендектомии в детском возрасте / Д.С. Акмолаев, Н.М. Романенко, Э.Р. Аметов, Э.С. Акмолаев // Х!рурпя дитячого вшу.- 2008. -Т. 5, №2.- С. 29-30.
♦
УДК 616.716.4-001.5:615.477.3
Н.Г. 1дашшна, О.€. Малевич
ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГИ ВИГОТОВЛЕННЯ НАЗУБНИХ ДРОТЯНИХ ШИН
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра хiрургiчноi стоматологи (зав. - к. мед. н., доц. Д.В. Чернов)
Ключовi слова: нижня щелепа, перелом, репозицгя, шини Key words: mandible, fracture, reposition, anchor splints
Резюме. Предлагаем новую методику изготовления проволочных шин для фиксации переломов нижней челюсти с использованием кондуктора-платформы, в которой фиксированы стальные обводные стержни, соответственно параметрам шины. Изгибание проволоки вдоль стержней позволяет получить заготовку шины из тонкой ортодонтической проволоки, сечением 0,6 мм. Использование кондуктора уменьшает трудоемкость за счет улучшения технологичности, оперативности и
08/ Том XIII/ 4
61
