CC BY
27цiлому. При використанш 3aco6ÍB 4D-графiки здо-бувач може наочно побачити весь процес роботи мехашзму впродовж повного робочого циклу.
Середовища тривимiрного моделювання до-зволяють не лише створювати об'екти, але i ашму-вати 1х (змiнювати 1х положения i властивосп в часi).
На сьогоднiшнiй день е дуже багато програм, для створення 4D-об'ектiв, наприклад: SolidWorks, Inventor i ш. Цi програми мають вбудованi функци, що дозволяють створювати штерактивш моделi, тобто анiмацiю в реальному чай.
Недолжом використання 4D-графiки у нав-чальному процесi е те, що вона вимагае значних апаратних ресурсiв, що ускладнюе 11 використання, оск1льки багато ЗВО Украши мають недостатню те-хнiчну базу.
Отже, можна зробити висновки, що викорис-тання сумiсно 3D та 4D графши надасть змогу здо-бувачу вищо! освiти бiльш детально зрозумгги принцип роботи механiзмiв, виробить навички до виявлення конструктивних помилок, недолшв, а також дасть змогу ошгашзувати конструкцiю меха-нiзмiв.
Таким чином, графiчна пiдготовка здобувачiв вищо! освгга мае бути спрямована на формування готовностi до графiчноl дiяльностi засобами комп'ютерно! графiки (2D, 3D+4D). Комп'ютерна графжа як1сно змiнюе способи взаемоди здобувача вищо! освiти з апаратними ресурсами, спецiалiзова-ними програмами та тдвищуе рiвень його графiч-но! компетентностi.
Список лiтератури
1. Стандарт вищо! освгга за спещальшстю 133 «Галузеве машинобудування URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vyshcha/standar ty/2020/06/17/133%20Haluzeve%20mashynobuduvan nya%20bakalavr.pdf (дата звернення 24.10.2020).
2. Фещук Ю.В. Методика розвитку просторо-вого мислення майбутнiх учителiв технологiй засобами комп'ютерно! граф^ : автореферат дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 - теорiя та методика нав-чання (креслення) / Ю.В. Фещук; Нац. ун-т бюре-сурсiв i природокористування Укра!ни. - К., 2009. - 20 с.
3. Козяр М. М. Формування гpафiчно! дiяль-носп студентiв вищих технiчних навчальних за-кладiв освiти Укра!ни засобами комп'ютерних тех-нологiй: монографiя - Рiвне: ВЦ НУВГП, 2009. -280 с.
4. Козяр М.М. Графiчна тдготовка майбутнь-ого фахiвця засобами САПР / М.М. Козяр, З.К. Са-сюк, О.М. Парфенюк // Нова педагопчна думка: На-уково-методичний журнал. № 2 (94). - Рiвне: РО1ПДПО, 2018. - С. 69-72.
5. Бойко В. А. Методика навчання iнженерно! графiки майбутшх iнженерiв-механiкiв засобами комп'ютерного моделювання : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02. Ки!в, 2019. 317 с.
6. Козяр М.М., Парфенюк О.В. Чотиривимiрна графша, як зайб тдвищення мотивацй' навчання здобувачiв вищо! освгги галузевого машинобудування. Проблеми тдготовки сучасного вчителя : збiрник наукових праць Уманського державного педагопчного унiверситету iменi Павла Тичини / [ред. кол. : Безлюдний О.1. (гол. ред.) та iн.]. -Умань: ВПЦ <^завЬ>, 2018. Вип. 17. - С. 42-50.
УДК 377.3:37.091.2
Свиридюк В. В.
астрант
Уманський державний педагогiчний утверситет iMeHi Павла Тичини
DOI: 10.24412/2520-2480-2020-2981-23-26 ОСОБЛИВОСТ1 КОМПЕТЕНТН1СНОГО ЩДХОДУ ПРИ ЩДГОТОВЩ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСШНО-ТЕХШЧНО1 ОСВ1ТИ.
Svyrydiuk Vitalii
PhD student
Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University
FEATURES OF THE COMPETENCE APPROACH IN THE FUTURE SPECIALISTS' TRAINING IN
VOCATIONAL EDUCATION INSTITUTIONS.
Анотацш.
У статтi автор наголошуе, що сучасна система пiдготовки квалiфiковано робiтника не може зали-шатись осторонь вiд процеав модершзаци освти та сучасного виробництва. Автор у дискусшному порядку анал1зуе питання розвитку компетентнкного пiдходу в закладах професшноi (професшно- техтч-ног) освти.
Abstract.
In the article the author emphasizes that the modern system of qualified workers' training cannot stay away from the processes of education modernization and modern production. The author discusses the development of the competency approach in vocational (technical) education institutions.
Ключовi слова: професшно-техтчна освiта, квалiфiкований робтник, компетенттсний пiдхiд, фа-хiвцi, компетентнкть.
Keywords: vocational education, skilled worker, competence approach, specialists, competence.
Постановка проблеми. Концепщя розвитку професiйно-технiчно! освети в Украш передбачае, що без якюно! пiдготовки квалiфiкованих робетни-шв, адаптованих до вимог технологiчного розвитку галузей економiки, з високим рiвнем професiйно! компетентностi, багатофункцiональними вмш-нями, здатними до самооргашзацп та самореалiза-ци, щдготовленими до розв'язання виробничих за-вдань i соцiально-економiчних проблем, немож-ливо розвивати високотехнологiчне виробництво, зокрема тi його напрями, яш визначають темп еко-номiчного розвитку краши [1].
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. До-слвдженню питань компетентшсного пiдходу прис-вячено пращ Т. Ну1аМ, С. Батишева, I. Вакуленко, О. Мельника, А. Новикова, В. Радкевич, П. Лузана, В. Ягупова, О. Пометун, А. Кононенка та шших. Авторами дослвджувалися питання особливостей компетентнiсного пiдходу в закладах професшно! (професшно-техшчноГ) освiти. Проте питання мо-дершзацп змiсту професiйно! освгги при пiдготовцi фахiвцiв електротехнiчних спещальностей залиши-лось поза увагою науковщв.
Мета статтi - проаналiзувати особливосп компетентнiсного пiдходу в пiдготовцi квалiфiко-ваних робiтникiв в закладах професшно1 (профе-сшно-техшчноГ) освiти.
Виклад основного матерiалу. Система про-фесiйно! освети мае повнiстю задовольняти потреби держави в квалiфiкованих кадрах i водночас потреби особистосп в яюснш професiйнiй освiтi. На-вчально-виховний процес у закладах професiйно! освiти повинен спрямовуватися на пiдготовку ква-лiфiкованого робiтника вiдповiдно до вимог техно-логiчного розвитку рiзних галузей виробництва, так як електромонтер з ремонту та обслуговування еле-ктроустаткування присутнш у всiх з iснуючих, фо-рмування креативно1 особистостi майбутнього спе-цiалiста, здатного до самооргашзацп та самореаль заци у професiйнiй дiяльностi. У зв'язку з цим суттевi змiни вiдбуваються в самих тдходах до освiтнього процесу професiйно! школи [2].
Справедливим е твердження О. Новшова: «...тепер все бiльше усвщомлюеться та iстина, що основою прогресивного розвитку кожно1 кра1ни i всього людства в цiлому е сама Людина, И моральна позицiя, багатопланова дощльна дiяльнiсть, И культура, освiченiсть, професiйна компетентшсть» [3, с. 22].
На шдвищенш соцiально! активносп, конку-рентоспроможностi i мобiльностi майбутшх фамв-цiв побудовано концепцiю компетентшсного тд-ходу. В основу концепци компетентностi покла-дено iдею виховання компетентно1 людини-працiвника, який мае не лише необхвдш знання, професiоналiзм, високi моральнi якостi, але вмiе да-яти адекватно у ввдповщних ситуацiях, застосову-ючи цi знання i будучи вiдповiдальним за певну да-яльнiсть [4].
У П(ПТ)О мае бути перехiд вiд традицшного отримання учнями знань, умiнь, навичок до форму-вання в них компетентностей. Такий пiдхiд е осно-
вою для оволодшня майбутнiми спещалютами про-фесiйною компетентнiстю, здатнiстю виршувати важливi практичнi завдання: проводити аналiз трудового i технологiчного процеав, створювати про-фесшно-цшшсну iнформацiю, приймати вадповада-льнi рiшення, оволодiвати загальними вмiннями: робота на комп'ютерi, користування базами i банками даних, знання з економши та екологп, навички маркетингу, правовi знання, умшня захисту штеле-ктуально! власностi, умшня презентаци технологiй та продукцп, знання професшно! термшологп тощо [5].
Компетентшсний пiдхiд покликаний подолати прiрву мiж освiтою i вимогами життя. Компетент-нiсно спрямована освiта може стати стрижневою iнновацiйною домiнантою сучасно! модершзацп за рахунок внесення фрагментiв проектних практик в освiту й активне залучення педагогiв, громадсько-стi до визначення ключових життевих компетент-ностей.
Сучасний компетентний квалiфiкований робь тник нацшений виконувати основнi професiйнi фу-нкци, вирiшувати актуальнi виробничi проблеми на високому як1сному професiйному рiвнi. Такий подход вимагае переорiентацi! системи професшно! освгги на пiдготовку високоерудованих, штелекту-ально i духовно розвинених квалiфiкованих робет-ник1в, що добре засвоюють знання[6].
Реалiзацiя компетентнiсно! парадигми в закладах П(ПТ)О видозмшила концепцiю шдготовки фа-хГвщв у розвинених европейських кра!нах, внесла сутв змши в цш та завдання дГяльносп осветшх установ.
Однак у педагопчнш практицi виникла супере-чшсть м1ж рiвнем професiйних здатностей випуск-нишв закладiв П(ПТ)О, зокрема майбутнiх електро-монтерiв з ремонту та обслуговування електроуста-ткування, та вимогами сучасного виробництва, ринку працi в цшому до квалiфiкацi! робетничих ка-дрГв, !х готовносп до розв'язання складних виробничих ситуацiй [7].
Не слад протиставляти компетентностi знаниям, вмшням i навичкам, але не треба й ототожню-вати з ними. Поняття компетентностi метить !х у со6Г, це поняття трохи шшого значенневого ряду.
Звертаючись до процесу шдготовки майбутнiх електромонтерiв з ремонту та обслуговування еле-ктроустаткування у закладах П(ПТ)О, на жаль, у бь льшосп випадшв ми можемо спостерiгати голе де-кларування важливостi використання компетентш-сного шдходу. 1нертна педагогiчна система з шдготовки майбутнiх фахiвцiв професiйною школою поки мало що змiнюе, подготовка квалiфiкова-них робетнишв роками продовжуеться за тими самими шдходами, що й у радянсьш часи. Звертаючись до окреслено! проблеми, ми маемо шукати вадповда на питання: як практично реалiзовувати положення компетентнiсно! освети?
Дуже важливо також розв'язання проблеми не-достатнього рГвня готовносп багатьох випускник1в закладiв професiйно! освети до самостiйно! професшно! дГялъносл на вадповадних здобутш освт пе-рвинних посадах.
Укра!нського науковця Батишева С. Я. [8] хви-лювала актуальна для сьогодення проблема - ни-зька ефективнiсть навчально-виховного процесу у закладах професшно-техшчно! освiти, спричинена вщсутшстю у педагогiв умiння правильно плану-вати свою i навчальну дiяльнiсть учнiв, обирати ра-цiональнi методи навчання. До недолiкiв, що впли-вають на зниження якостi професшно! пiдготовки квалiфiкованих робiтникiв у закладах П(ПТ)О С.Я. Батишев вiдносив:
недостатне ввдображення в навчальних планах i програмах науково-технiчних досягнень, змiн у технолотх i засобах виробництва;
розроблення планiв урокiв без педагогiчного аналiзу тем, що вивчаються, урахування виховних i педагогiчних завдань професiйного навчання, прак-тичних завдань i вправ для учнiв;
недостатне виявлення мiжпредметних зв'язкiв, забезпечення професшно! спрямованостi вивчення загальноосвiтнiх i загальнотехнiчних предметiв;
низький рiвень тех^чно! оснащеностi занять, а отже недостатне володшня учнями швидшсними навичками роботи на технологiчно складному обла-днаннi, прийомами працi новаторiв виробництва;
втрата навчального часу iз-за незадовтно! ор-гашзацп iнструментального господарства;
не виконання Перелiкiв навчально-виробни-чих робет iз-за невисоко! тех^чно! тдготовки виробництва, зокрема вiдсутностi заготовок, техшч-но! документацп, несправностi обладнання;
низький рiвень мотиваци методично! роботи, а отже спостеретаеться випадковiсть вибору педагогами тематики методичних розробок, педагопчних читань;
недостатньо впроваджуються новi форми i методи навчально! роботи з урахуванням специфiки професiйно-технiчного навчального закладу й пла-нiв науково! органiзацi! пiдприемств тощо.
Винятково важливе значення в модернiзацi! сучасно! системи професшно-техшчно! освети Ук-ра!ни е запропоноваш С. Я. Батишевим принципи науково! органiзацi! навчально-виховного процесу: ошгашзащя, гуманiзацiя, естетизацiя, економiзацiя, iндивiдуалiзацiя, диференщащя, колективiзм; опти-мальне спiввiдношення теоретичного i виробни-чого навчання; систематичне пiдвищення квалiфi-кацi! педагогiчних пращвнишв; цiлеспрямованiсть i ритмiчнiсть навчально-виховного процесу з урахуванням результапв прогнозування педагогiчно! науки, аналiзу роботи випускнишв на виробництвi; контроль за оргашзащею i змiстом навчально-вихо-вного процесу [9 с.20-21].
Однак, з'ясовано, що, о^м iншого, стан навчально-методичного забезпечення, в тому числ й щдручнишв та посiбникiв знаходиться на недостат-ньому рiвнi. Спостеретаються також проблеми в ш-форматизацп процесу пiдготовки згаданих квалiфi-кованих робетнишв. Тому одним iз перспективним та дiевих напрямiв пiдвищення якосп навчально-виробничого процесу, професiйно! щдготовки май-бутнiх електромонтерiв можна вважати доцшьне та продумане використання шформацшних техноло-
гш, зокрема, розроблювання та застосування елект-ронних осветшх ресурав - електронних шдручни-kîb, поабнишв, в1ртуальних лабораторш та ш.
Висновки. Отже, система навчання мае бути гнучкою, 1нновац1йною, продуктивною, здатною формувати потр1бн1 вмшня та ввдповщати потребам ринку пращ.
При розгляд1 поля досл1джувано! проблеми вважаемо за необхвдне звернути увагу на ще одне важливе положення. Оск1льки компетентнюний шдхвд ор1ентуе на побудову навчального процесу ввдповщно до очшуваного осветнього результату, важливо розробити валвдн методики об'ективного контролю (i самоконтролю) навчальних досягнень тих, хто навчаеться. Самостшна розумова праця, са-мовиховання, самоосвета заслуговують на першо-чергову увагу вже тому, що тут закладена активна, продуктивна роль того, хто навчаеться.
Щдкреслимо, що «само» - значить: працюю сам, а це, в свою чергу, дуже важливо для тдготовки майбутшх електромонтерiв з ремонту та обслу-говування електроустаткування. Тому що професiя «електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування» потребуе, по-перше, шдивщуаль-но! професiйноï майстерностi, по-друге, особистого професшного саморозвитку. Не зайвим буде ска-зати про те, що саме шляхом досконалоï органiзацiï професiйноï та на перших етапах контрольованоï самоосвiтньоï дiяльностi постiйно розвиваеться професiйна майстернють майбутнього квалiфiкова-ного робiтника.
Список лггератури
1. Концепцiя розвитку професшно-техшчно!' (професшно!') освети в УкраМ / МОН Украни; АПН Украши // Професшно-техшчна освiта. -2004.- № 3. - С.2-5.
2. Мельник О.Ф. Формування професiйноï компетентностi майбутшх техншв-технолопв виробництва харчовоï продукци в процесi вивчення природничих дисциплш. - Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата педагогiчних наук зi спецiальностi 13.00.04 - теорiя i методика про-фесiйно!' освiти. - Житомирський державний унiверситет iменi 1вана Франка, Житомир, 2017.
3. Новиков А. Профессиональное образование в постиндустриальную эпоху / А. Новиков // Професшне навчання на виробнищга : зб. наук. пр. / [редкол. : Н. В. Абашшна, Г. О. Балл, С. У. Гонча-ренко, Н. Г. Ничкало (голова) та ш.]. - К. : Наук. свет, 2006. - Вип II. - С. 22-28.
4. Hyland T. Competence, Education and NVQS. Dissenting Prospectives / T. Hyland. - London : Cassel, 1994. - 166 p.
5. Радкевич В. Компетентнюний шдхвд до розроблення Державних стандарпв професшно-тех-нiчноï' освети / В. Радкевич // Проф.-техн. освета. -2012. - № 3. - С. 8-10.
6. Вакуленко I. О. Психолого-педагопчш характеристики компонентноï' структури компетент-ностей / I. О. Вакуленко // Вюник Чершпвського нащонального педагопчного ушверситету. Серiя : Психологiчнi науки. - 2015. - Вип. 126. - С. 26-30. -
Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuPH_2015_126_8
7. Кононенко А. Г. Формування професшно! компетентносп майбутшх слюсарiв з ремонту авто-мобшв у профeсiйно-тeхнiчних навчальних закладах. - Квалiфiкацiйна наукова праця на правах ру-копису. - Дисертащя за спeцiальнiстю 13.00.04 «Тeорiя i методика професшно! освгги» (015 - Про-фeсiйна освiта (за спeцiалiзацiями). - 1нститут професшно-техшчно! освгги НАПН Укра!ни, Ки!в, 2018.
8. Батышев С.Я. Научная организация учебно-воспитательного процесса / Сергей Яковлевич Батышев. - 3-е изд. - М. : Высш. школа, 1980. -456 с.
9. Радкевич В. Науковi аде! академжа С.Я. Ба-тишева у дослвдженнях з професшно! педагопки / Валентина Радкевич. // Професшно-техшчна освiта. - 2010. - №4. - С. 20-23.
УДК:796/799(470.621)
Цеева Лидия Хусеновна,
кандидат педагогических наук, доцент Адыгейский государственный университет Симбулетова Рима Казбековна, кандидат педагогических наук, доцент Адыгейский государственный университет Р01: 10.24412/2520-2480-2020-2981-26-29 ЭТНОПСИХОЛОГОПЕДАГОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ АДЫГСКИХ НАРОДНЫХ ИГР
Tseeva L.Kh.,
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor
Adygea State University Simbuletova R.K.,
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor
Adygea State University
ADYGHE FOLK GAMES AS AN ETHNOCULTURAL PHENOMENON
Аннотация.
В статье рассматриваются психологические, педагогические, этнокультурные ценности адыгских игр, как универсального эффективного способа сохранения народного опыта в воспитании, развитии и социализации детей. Детские национальные игры как часть этнической культуры адыгов следует классифицировать по фабульно-композиционным конструкциям: игры-забавы, сюжетные игры, игры-импровизации, игры, развивающие умственные способности и нравственные качества.
Abstract.
The article discusses the psychological, pedagogical, ethnocultural values of the Adyghe games, as a universal effective way to preserve the people's experience in the upbringing, development and socialization of children. Children's national games as part of the ethnic culture of the Circassians should be classified according to plot-compositional constructions: fun games, story games, improvisation games, games that develop mental abilities and moral qualities.
Ключевые слова: игра, адыгская народная игра, этнокультурные, психологические, педагогические ценности адыгских игр.
Keywords: game, Adyghe folk game, ethnocultural, psychological, pedagogical values of Adyghe games.
В современной психо лого-педагогической литературе достаточно широко освещается феномен игры как части общечеловеческой культуры в различных контекстах.
Однако феномен национальной (адыгской) игры как части национальной культуры до настоящего времени остается недостаточно изученным. Адыгскому ученому историку Хан-Гирею принадлежат первые описания народных игр.
Выполнен ряд исследований, посвященных системе физического воспитания, в целом, и народным играм адыгов, в частности (М.А. Азаматова, Я. К. Коблев, Шоров И. А.).
Детство - особая субкультура жизни человека. Оно концентрирует в себе и человеческую мудрость и детскую непосредственность. Сознательно, свободно, увлеченно, самозабвенно участвуя в игре, ребенок незаметно для себя пропускает в бессознательную сферу определенные импульсы в форме образов, понятий и установок, создавая тем самым прочную базу для будущего.
Народные игры являются продуктом этнокуль-туры и выступают одним из эффективных педагогических средств воспитания подрастающего поколения. Так, в национальных играх отражаются образ жизни людей, их каждодневный быт, трудовая деятельность, национальные устои и традиции. В
