CC BY
11
палеоцеребеляршй корi на раншй стадп развитку коразол -провокованого юндлшга. Встановлено, що у вихiдному фош, в сташ пасивного неспання вiдношення мiж структурами складаються в дiапазонi тета- ритму за позитивним характером зв'язюв. В полоа альфа-ритмогенезу спостерiгаeться мтамум негативних вщношень, а в полоа дельта- ритму - !х максимальне число. При развитку спайк-хвильових абсансних комплекЫв вщношення мiж структурами мозку складаються в дiапазонi тета- и дельта активност i в найменшш мiрi - в дiапазонi високочастотних коливань (бета-1 i особливо бета-2). На вiдмiну вiд вихiдного рiвня в полосi дельта-дiапазону число взаемних негативних зв'язкiв зменшуеться (2 проти 5), а число мiжпiвкульних взаемних позитивних впливiв в цьому дiапазонi зростае (5 проти 2). За подiбних умов формуються двох сторонш вiдношення структур пiвкуль i палеоцеребелярно! кори в полосi альфа ритму.
Ключовi слова: абсансна епiлепсiя, коразоловий юндлшг, генералiзована епiлепсiя, мозочок, електрокортикограма.
Стаття надшшла 19.03.2015 р. УДК 612.014.5-053.81:616.53-002.25-08
method exploration at the early stage of corazol - induced kindling development. It was established that during passive wakefulness relationships between structures are identified as positive ones in theta- bandwidth. The minimal number of mutual negative relationships was observed in alpha -bandwidth, while in delta- bandwidth the number of negative relationships was maximal. The development of spike-wave absence bursts was followed by creation of relationships between structures prevalently in theta- and delta-bandwidths and their creation at high- frequency oscillations (beta-1 and especially beta-2) were minimized. Opposite to the background EEG the number of mutual negative relationships have been reduced up to 2 (from 5) while the number of interhemispheric mutual positive relationships raised up to five (from 2). The formation of mutual relationships between hemspheres and paleocerebellum was characteristic for absence EEG activity.
Key words: absence epilepsy, corazol kindling, generalized epilepsy, cerebellum, electrocorticogram.
Рецензент Скрипшков А.М.
ОСОБЛИВОСТ1 КОМП'ЮТЕРНО-ТОМОГРАФ1ЧНИХ РОЗМ1Р1В ПОПЕРЕКОВОГО В1ДД1ЛУ ХРЕБТА НА МЕД1АННО-САГ1ТАЛЬНИХ ЗР1ЗАХ У ЗДОРОВИХ Д1ВЧАТ
ПОД1ЛЛЯ Р1ЗНОГО В1КУ
В стата описан вiковi вщмшносп комп'ютерно-томографiчних розмiрiв поперекового вщдшу хребта на медiанно-сагiтальних зрiзах у здорових дiвчат рiзного вжу. Встановлено, що найбшьш виражеш вiковi вщмшносп дослщжуваних розмiрiв встановленi мiж здоровими дiвчатами 16-ти рокiв i дiвчатами старших вiкових груп (меншi значення передньо! i задньо! висоти першого поперекового хребця; висоти нульового, першого, четвертого, п'ятого мiжхребцевих дисюв; середньо! ширини тiла першого - четвертого поперекових хребщв; задньо! висоти поперекового вщдшу хребта у 16^чних) та мiж 19-рiчними дiвчатами i дiвчатами 17, 18, 20 роюв (меншi значення середньо'! висоти тша другого поперекового хребця i передньо'! висоти тiла четвертого поперекового хребця; середньо'! ширини тiла першого - четвертого поперекових хребщв; передньо! висоти поперекового вщдшу хребта у 19^чних).
Ключов! слова: комп'ютерна томограф1я, поперековий вщдш хребта, морфометр1я, здоров1 д1вчата.
Робота е фрагментом НДР «Розробка нормативних критерив здоров'я рiзних вжових та статевих груп населення на основi вивчення антропогенетичних та фiзiологiчних характеристик оргашзму з метою визначення маркерiв мультифакторiальних захворювань», номер держреестраци: 0103и008992.
Одним ¡з оргашв, що характеризуешься вираженою ¡ндивщуальною анатом1чною мшливютю в р1зних вшових перюдах е хребет, рют { розвиток якого в процес життя являе собою не просто мехашчне збшьшення його розм1р1в { маси - з вшом хрящов1 вщдши хребщв замщуються юстковими, змшюеться будова м1жхребцевих дисюв та субхондральних вщдшв хребщв [2, 3, 4].
У иерш1 два десятитття життя розвиток поперекового вщдшу хребта настшьки дииам1чиий, що нав1ть невеликим часовим пром1жкам можуть вщповщати вельми виражеш змши в його будов1 { розм1рах [9, 13]. З перюдами найбшьш штенсивного ф1зюлопчного зростання в бшьшост випадюв збпаеться прогресування так званих щюпатичних деформацш хребта (тобто т1, як не мають явно! причини) [7]. Вщхилення значень параметр1в вщ середньоф1зюлопчних, хоча 1 може бути зумовлене ¡ндивщуальними особливостями, але найчаспше е ознакою захворювань, тому основну увагу необхщно придшити вшовим особливостям параметр1в поперекового вщдшу хребта в норм1 [1, 5, 8].
Даш про КТ-параметри, що характеризують ф1зюлопчний розвиток зазначеного вщдшу хребта, можна використати для ощнки його нормального росту та формування хребтового стовбура в цшому [5, 6, 10, 12]. В кшцевому результат це важливо для встановлення д1апазону 1ндивщуальних коливань, меж анатом1чно! норми вар1анпв, що найбшьш часто зустр1чаються, пор1вняння яких за вшом видшяе перюди найбшьших морфолопчних зрушень [8, 14, 15].
Метою роботи було встановити особливосп комп'ютерно-томографiчних розмiрiв поперекового вiддiлу хребта на медiанно-сагiтальних зрiзах у здорових дiвчат Подшля рiзного вiку.
Матерiал та методи дослщження. Було проведене попередне анкетування мюьких дiвчат (16-20 рокiв) щодо належностi до слав'янсько1 етшчно1 групи, проживания в третьому поколшш на територи Подiльського регiону Украши, а також вщсутност скарг на стан здоров'я шд час обстеження та хрошчних захворювань в анамнезi. 235 дiвчатам, пiсля проведення психофiзiологiчного та психоппешчного анкетування, було проведено ряд ктшко-лабораторних обстежень: ультразвукова дiагностика щитоподiбноl залози, серця, магiстральних судин, паренхiматозних органiв черевно! порожнини, нирок, сечового мiхура, матки та яечникiв; спiрографiя, стандартна реокардiографiя та реовазографiя; бiохiмiчне дослiдження показникiв кровi; прик-тест з мшст-алергенами, стоматологiчне обстеження тощо). Пюля клшко-лабораторних обстежень 167 дiвчат увiйшли до загально! групи здорового населення, яким провели антропометричне обстеження. 1з них 86 дiвчатам було проведено комп'ютерну томографiю поперекового вщдшу хребта та грудно! клiтки в межах планових профоглядiв згiдно добровшьно! письмово! згоди дослiджуваних або !х батькiв.
Комiтетом з бiоетики Вшницького нацiонального медичного унiверситету iменi М.1. Пирогова встановлено, що проведенi дослщження не суперечать основним бюетичним нормам Гельсшсько! деклараци, Конвенци Ради Свропи про права людини та бюмедицину (1977), вiдповiдним положенням ВООЗ та законам Украши (протокол № 8 вщ 14.04.2010).
Комп'ютерно-томографiчне дослiджения поперекового вщдшу хребта проводили за допомогою спiрального рентгенiвського комп'ютерного томографу ЕЬ8ст1 8е1ек 8Р вiдповiдно до загальноприйнятого протоколу дослiджения хребта в медiанно-сагiтальнiй проекци [7].
Статистична обробка отриманих результатiв проведена в пакет „8ТЛТКТ1СЛ 5,5" (належить ЦН1Т ВНМУ iм. М.1. Пирогова, лiцензiйний № АХХЯ910Л374605РЛ) з використанням непараметричних методiв. Достовiрнiсть рiзницi значень мiж незалежними кiлькiсними величинами визначали за допомогою U-критерiя Мана-Уiтнi.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Морфометричнi комп'ютерно-томографiчнi розмiри (межi довiрчих iнтервалiв) поперекового вщдшу хребта на медiанно-сагiтальних зрiзах у здорових дiвчат Подiлля рiзного вшу представлеш в таблицi 1. Встановлено, що передня висота першого поперекового хребця у 16^чних дiвчат достовiрно (р<0,05-0,01) менша порiвняно iз 17-,18-,19-рiчними дiвчатами. Зазначений розмiр у 18^чних дiвчат мае тенденцiю (р=0,060) до бiльших значень порiвияно iз 20-рiчними дослiджуваними.
Середня висота першого поперекового хребця у 16^чних дiвчат достовiрно (р<0,05) менша порiвняно iз представницями старших вiкових груп. Задня висота другого поперекового хребця у 17^чних дiвчат достовiрно (р<0,05-0,01) бшьша порiвняно iз 19-i 20-рiчними дiвчатами. Задня висота третього поперекового хребця у 18^чних дiвчат мае незначш тенденци (р=0,066-0,069) до менших значень порiвняно iз 16- i 17-рiчними дослiджуваними.
Передня висота четвертого поперекового хребця у 17^чних дiвчат достовiрно (р<0,05) бiльша порiвияно iз 19-i 20-рiчними дiвчатами. Передня висота п'ятого поперекового хребця у 20-рiчних дiвчат достовiрно (р<0,05) менша порiвняно iз 16-рiчними дiвчатами i мае незначну тенденцiю (р=0,066) до менших значень порiвняно iз 17^чними дослiджуваними.
Середня висота п'ятого поперекового хребця у 16^чних дiвчат мае незначну тенденщю (р=0,065) до бшьших значень порiвняно iз 20-рiчними дослщжуваними.
Висота нульового i першого мiжхребцевих дискiв у 16-рiчних дiвчат достовiрно (р<0,05) менша порiвняно iз 18- i 20-рiчними дiвчатами. Висота другого мiжхребцевого диску у 16-рiчних дiвчат мае незначну тенденцiю (р=0,068) до менших значень порiвняно iз 20^чними дослiджуваними. Висота четвертого мiжхребцевого диску у 20^чних дiвчат достовiрно (р<0,05) бiльша порiвияно iз 19-рiчними та мае виражену тенденцiю (р=0,059) до бшьших значень порiвняно iз 16^чними дiвчатами. Висота п'ятого мiжхребцевого диску у 16^чних дiвчат достовiрно (р<0,05-0,001) менша порiвняно iз представницями старших вшових груп.
Середня ширина тша першого поперекового хребця у 16^чних дiвчат достовiрно (р<0,05) менша порiвняно iз 18- i 20-рiчними дiвчатами. Зазначений розмiр у 19-рiчних дiвчат достовiрно (р<0,05-0,01) менший порiвняно iз представницями старших вiкових груп.
Середня ширина тiла другого поперекового хребця у 16^чних дiвчат достовiрно (р<0,05-0,01) менша порiвняно iз 18- i 20-рiчними дiвчатами. Зазначений розмiр у 19-рiчних дiвчат достовiрно (р<0,05-0,01) менший порiвняно iз 18- i 20-рiчними дiвчатами.
Таблиця 1
Морфометричш комп'ютерно-томографiчнi розмiри поперекового вiддiлу хребта на _медiанно-сагiтальних зрiзах у здорових дiвчат Подiлля рiзного вiку (мм)._
Розм1ри (25-75 регсШ1)
16-р1чн1 17-р1чш 18-р1чш 19-р1чш 20-р1чш
ЫЬ1_А 23,00 - 26,00 25,00 - 27,00 25,00 - 28,00 25,00 - 27,00 24,00 - 26,00
ЫЬ1_М 22,00 - 25,00 24,00 - 26,00 23,00 - 27,00 24,00 - 25,00 24,00 - 25,00
ЫЬ1_Р 24,00 - 26,00 24,00 - 27,00 24,00 - 27,00 24,00 - 26,00 24,00 - 27,00
ЫЬ2_А 24,00 - 28,00 25,00 - 28,00 25,00 - 28,00 25,00 - 27,00 25,00 - 28,00
ЫЬ2_М 24,00 - 27,00 24,00 - 26,00 24,00 - 27,00 24,00 - 25,00 24,00 - 25,00
ЫЬ2_Р 25,00 - 29,00 26,00 - 28,00 25,00 - 27,00 24,00 - 26,00 25,00 - 27,00
ЫЬ3_А 27,00 - 29,00 27,00 - 30,00 27,00 - 29,00 26,00 - 29,00 26,00 - 28,00
ЫЬ3_М 24,00 - 28,00 25,00 - 27,00 26,00 - 29,00 24,00 - 27,00 24,00 - 26,00
ЫЬ3_Р 26,00 - 30,00 26,00 - 29,00 25,00 - 27,00 26,00 - 27,00 25,00 - 27,00
ЫЬ4_А 27,00 - 31,00 29,00 - 30,00 27,00 - 29,00 27,00 - 29,00 26,00 - 29,00
ЫЬ4_М 25,00 - 28,00 25,00 - 28,00 26,00 - 29,00 25,00 - 27,00 24,00 - 27,00
ЫЬ4_Р 25,00- 30,00 26,00- 28,00 25,00- 27,00 25,00- 28,00 26,00- 27,00
ЫЬ5_А 30,00 - 32,00 29,00 - 31,00 28,00 - 31,00 27,00 - 30,00 27,00 - 30,00
ЫЬ5_М 27,00 - 29,00 25,00 - 28,00 25,00 - 29,00 26,00 - 28,00 24,00 - 27,00
ЫЬ5_Р 25,00 - 28,00 25,00 - 29,00 24,00 - 27,00 25,00 - 27,00 25,00 - 27,00
ЫБ0 3,000 - 5,000 3,000 - 7,000 4,000 - 5,000 3,000 - 5,000 4,000 - 6,000
ЫБ1 4,000 - 6,000 4,000 - 7,000 5,000 - 7,000 5,000 - 6,000 5,000 - 7,000
ЫБ2 4,000 - 7,000 5,000 - 8,000 6,000 - 8,000 6,000 - 7,000 6,000 - 8,000
ЫБ3 5,000 - 8,000 5,000 - 8,000 7,000 - 8,000 6,000 - 9,000 7,000 - 9,000
ЫБ4 6,000 - 8,000 6,000 - 9,000 7,000 - 8,000 6,000 - 8,000 7,000 - 9,000
ЫБ5 5,000 - 6,000 6,000 - 8,000 6,000 - 8,000 7,000 - 8,000 6,000 - 9,000
8Ь1 26,00 - 29,00 27,00 - 31,00 28,00 - 31,00 26,00 - 29,00 28,00 - 30,00
ЯЬ2 27,00 - 29,00 28,00 - 32,00 29,00 - 32,00 28,00 - 30,00 28,00 - 32,00
8Ь3 28,00 - 30,00 29,00 - 32,00 29,00 - 33,00 28,00 - 30,00 29,00 - 32,00
8Ь4 29,00 - 30,00 29,00 - 33,00 30,00 - 32,00 29,00 - 30,00 30,00 - 32,00
8Ь5 29,00 - 31,00 29,00 - 33,00 30,00 - 31,00 28,00 - 30,00 29,00 - 32,00
И^А 163,0 - 172,00 153,0 - 170,00 152,0 - 168,00 156,0 - 169,00 156,0 - 177,00
НЪЯР 152,0 - 156,00 148,0 - 174,00 151,0 - 180,00 151,0 - 168,00 153,0 - 160,00
Примаки: НЬ1-5 - висота тша вiдповiдиого поперекового хребця; _А - передня висота; _М - середня висота; _Р - задня висота; НБ0-5 - висота вщповщного мiжхребцевого диску; 8Ь1-5 - середня ширина тша вщповщного поперекового хребця; НЬ8А - передня висота поперекового вщдшу хребта; НЬ8Р - задня висота поперекового вщдшу хребта; (25-75 регСпИ) - межi довiрчих iитервалiв.
Середня ширина тiла третього поперекового хребця у 16^чних дiвчат достовiрно (р<0,05) менша порiвияно iз 18^чними дiвчатами. Зазначений розмiр у 19^чних дiвчат достовiрно (р<0,05-0,01) менший порiвняно iз 17- i 18-рiчними дiвчатами.
Середня ширина тiла четвертого поперекового хребця у 164 19^чних дiвчат достовiрно (р<0,05) менша порiвияно iз 18-i 20-рiчними дiвчатами.
Встановлено, що передня висота поперекового вiддiлу хребта у 18^чних дiвчат мае виражену тенденцiю (р=0,054) до бiльших значень порiвняно iз 19-рiчними дослiджуваними.
Задня висота поперекового вщдшу хребта у 18^чних дiвчат достовiрно (р<0,05) бшьша порiвияно iз 16-рiчними дiвчатами.
У решти морфометричних комп'ютерно-томографiчних розмiрiв поперекового вщдшу хребта на медiанно-сагiтальних зрiзах у здорових дiвчат рiзного вшу не встановлено достовiрних вiкових вщмшностей та тенденцiй до вiдмiнностей значень показниюв.
Таким чином, при сшвставленш отриманих результатiв мiж дiвчатами рiзного вiку встановлено: у 16-рiчних дiвчат достовiрно меншi значення: передньо1 i задньо1 висоти першого поперекового хребця порiвняно iз 17-, 18, 19^чними дослiджуваними (р<0,05-0,01); висоти нульового i першого мiжхребцевих дискiв порiвняно iз 18- i 20-рiчними дослiджуваними (р<0,05); висоти п'ятого мiжхребцевого диску порiвняно iз 17- i 20-рiчними дiвчатами (р<0,05-0,01); середньо1 ширини тiла першого, другого i четвертого поперекових хребщв порiвияно iз 18- i 20-рiчними дослiджуваними (р<0,05-0,01); середньо1 ширини тша третього поперекових хребщв i
задиьо! висоти поперекового вщдшу хребта пор1вняно ¡з 18- р1чними д1вчатами (р<0,05); виражена теидеищя до менших значень висоти четвертого м1жхребцевого диску пор1вняно ¡з д1вчатами 20 роюв (р=0,059); у 19-р1чних д1вчат достов1рно менш1 значения: середиьо! висоти тша другого поперекового хребця i передиьо! висоти тша четвертого поперекового хребця пор1вняно ¡з 17-р1чними дослщжуваиими (р<0,05-0,01); середньо! ширини тша першого поперекового хребця пор1вняно 1з 17-, 18- i 20-р1чними дослщжуваиими (р<0,05-0,01); середньо! ширини тша другого i четвертого поперекових хребщв пор1вняно !з 18- i 20-р1чними д1вчатами (р<0,05-0,01); середньо! ширини тша третього поперекового хребця пор!вняно ¡з 17-, 18-р1чними дослщжуваиими (р<0,05-0,01); виражена теидеицiя до менших значень передньо! висоти поперекового вщдшу хребта пор1вняно iз дiвчатами 18 роюв (р=0,054); у 20-рiчиих дiвчат достовiрио меишi значения: середньо! висоти тша другого поперекового хребця i передньо!' висоти тша четвертого поперекового хребця порiвняно iз 17-рiчиими дослщжуваиими (р<0,05-0,01) i иезиачиа теидеицiя до меиших зиачеиь передньо! висоти тша п'ятого хребця порiвняно iз дiвчатами 16 рокiв (р=0,065).
1. Найбiльш виражеш вiковi вiдмiииостi комп'ютерио-томографiчиих розмiрiв поперекового вщдшу хребта иа медiаиио-сагiтальиих зрiзах встаиовлеиi мiж здоровими дiвчатами 16-ти роюв i дiвчатами старших вшових груп (меишi значения передиьо! i задиьо! висоти першого поперекового хребця; висоти иульового, першого, четвертого, п'ятого мiжхребцевих дисюв; середиьо! шириии тша першого - четвертого поперекових хребщв; задиьо! висоти поперекового вщдшу хребта у 16^чних) i мiж 19^чними дiвчатами i дiвчатами 17, 18, 20 роюв (меишi значения середиьо! висоти тша другого поперекового хребця i передиьо! висоти тша четвертого поперекового хребця; середиьо! шириии тша першого - четвертого поперекових хребщв; передиьо! висоти поперекового вщдшу хребта у 19^чних).
2. Меиша кшьюсть вшових вщмшностей показниюв встаиовлеиа мiж здоровими 20^чними дiвчатами i дiвчатами 16, 17 рокiв (меишi значения середиьо! висоти тша другого поперекового хребця i передиьо! висоти тша четвертого, п'ятого поперекових хребщв у 20^чних дiвчат).
Перспективи подальших розробок у даному напрямку полягають в тому, що для створення повноI картини мiжгруnових та внутршньогрупових вiдмiнностей комп 'ютерно-томографiчних розмiрiв поперекового вiддiлу хребта на медiанно-сагiтальних зрiзах необхiдно також дотдити гендерн вiдмiнностi зазначених розмiрiв у здорових о^б обох статей.
1. Анисимова Е.А. Закономерности возрастно-половой изменчивости абсолютных и относительных размеров надкрестцовых позвонков и их отверстий / Е.А. Анисимова, Е.В. Бондарева // - М., - 2008. - С. 55-58.
2. Бунак В. В. Размеры и форма позвонков и их изменения в период роста / В. В. Бунак // Антропология: Учен.зап. Москов. ун-та. - М., - 1940. - Вып. 34. - С. 126-154.
3. Борисевич А. И. Анатомические и рентгенологические особенности позвоночного столба человека в возрастном аспекте и их практическое значение: автореф. дис. ... докт. мед. наук / А.И. Борисевич. - Л., - 1967. - 24 с.
4. Борисевич А.И. Особенности развития поясничного отдела позвоночного столба человека в различные периоды онтогенеза / А.И. Борисевич, В.И. Аристархов, А.В. Еремейшвили // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1989.
- №.12. - С. 58-64.
5. Баева Т.В. Возрастные особенности строения поясничного отдела позвоночника человека (МР-томографическое исследование).: автореф. дис. ... докт. мед. наук / Т.В. Баева. - Санкт-Петербург, - 2005. - 24 с.
6. Ковешшков В. Г. Особливост морфометрп хребщв поперекового вщдшу людини / В.Г. Ковешшков, В.1. Лузш, В.В. Маврич // Буковин. мед. вюн. - 2001. - Т. 5, № 3/4. - С. 55-56.
7. Кузнецов О.А. Эффективность компьютерно-томографической диагностики дегенеративно-дистрофических процессов в двигательных сегментах пояснично-крестцового отдела у лиц молодого возраста / О.А. Кузнецов, В.Н. Проценко // - Запорожье, - 2006. - C. 45-46.
8. Маврич В. В. Крайние формы индивидуальной изменчивости поясничных позвонков / В.В. Маврич // Укра'шський морфолопчний альманах. - 2005. - Т. 3, № 2. - С. 52-56.
9. Маврич В. В. Структурно-функщональш основи оргашзацп поперекового вщдшу хребта людини в онтогенезi : автореф. дис. ... докт. мед. наук / В.В. Маврич. - Харюв, - 2005. - 20 с.
10. Николаев В.Г. Использование антропологического подхода в клинической медицине / В.Г. Николаев, А.И. Кобежиков, Н.Г. Кобилева // Актуальные проблемы морфологии: Сб. науч. труд. - Красноярск: Изд-во КрасГМА, -2008.
- С. 93-95.
11. Хостен Н. Компьютерная томография головы и позвоночника / Норберт Хостен, Томас Либиг ; пер.с нем.; под общ. ред. Ш. Ш. Шотемора // - М.: МЕДпресс-информ, - 2013. - 576 с.
12. Федотов В. К. Способ рентгенологической верификации позвонков / В.К. Федотов, К.В. Федотов, С.Ю. Жуков [и др.] // VII съезд травматологов-ортопедов России : тез. докл. - Томск, - 2002. - Т. 1. - С. 268.
13. Bass William M. Aging of the Lumbar Vertebrae Using Known Age and Sex Samples / William M. Bass, Smith, K. April [et. al.]. - "Anthropology Theses Department of Anthropology", - 2010. - Paper 45.
14. Taylor J. A. Interpretation of abnormal lumbosacral spine radiographs. A test comparing students, clinicians, radiology residents, and radiologists in medicine and chiropractic / J.A. Taylor, P. Clopton, E. Bosch [ et al.] // Spine. - 2009. - Vol. 10, № 20. - P. 1147-1153.
15. Taylor John A. M. Diagnostic imaging for spinal disorders in the elderly: a narrative review / John A.M. Taylor and, André Bussières. - Chiropractic & Manual Therapies, - 2012. - 1186 p.
ОСОБЕННОСТИ КОМПЬЮТЕРНО-ТОМОГРАФИЧЕСКИХ РАЗМЕРОВ ПОЯСНИЧНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНИКА НА МЕДИАННО-САГИТТАЛЬНЫХ СРЕЗАХ У ЗДОРОВЫХ ДЕВУШЕК ПОДОЛЬЯ РАЗНОГО ВОЗРАСТА Пинчук С. В.
В статье описаны возрастные различия компьютерно-томографических размеров поясничного отдела позвоночника на медианно-сагиттальных срезах у здоровых девушек разного возраста. Установлено, что наиболее выраженные возрастные различия исследуемых размеров установлены между здоровыми девушками 16 лет и девушками старших возрастных групп (меньшие значения передней и задней высоты первого поясничного позвонка; высоты нулевого, первого, четвертого пятого межпозвоночных дисков; средней ширины тела первого -четвертого поясничных позвонков; задней высоты поясничного отдела позвоночника у 16-летних девушек) и между 19-летними девушками и девушками 17, 18, 20 лет (меньшие значения средней высоты тела второго поясничного позвонка и передней высоты тела четвертого поясничного позвонка; средней ширины тела первого - четвертого поясничных позвонков; передней высоты поясничного отдела позвоночника у 19-летних).
Ключевые слова: компьютерная томография, поясничный отдел позвоночника, морфометрия, здоровые девушки.
Стаття надшшла 17.02.2015 р.
FEATURES OF COMPUTED TOMOGRAPHY
SIZES OF LUMBAR SPINE IN MEDIAN-SAGITTAL SLICE IN HEALTHY GIRLS OF PODILLYA IN DIFFERENT AGES Pinchuk S. V.
The article describes the age differences computed tomographic size of the lumbar spine in the median sagittal sections, in healthy girls of all ages. Found that the most pronounced age differences in surveyed amount are set between girls healthy 16-year-old girls and older age groups (lower values front and rear height of the first lumbar vertebra, height zero, first, fourth, fifth intervertebral discs, the average width of the first body - fourth lumbar vertebrae, posterior height of the lumbar spine in 16 years) and among 19-year-old girls and girls 17, 18, 20 (lower value of the average height of the body of the second lumbar vertebra and the anterior height of the body of the fourth lumbar vertebra, the average width of the first body - fourth lumbar vertebrae, anterior height of the lumbar spine in 19-year-olds).
Key words: computed tomography, lumbar spine, morphometry, healthy girls.
Рецензент Гунас I.В.
УДК 614.23:377
Y//////////////M
V/////////////M
САМООЦ1НКА КЕР1ВНИКАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я CBOÏX МОЖЛИВОСТЕЙ ТА ОЦ1НКА ПОТРЕБ У НАВЧАНН1 НА РЕГЮНАЛЬНОМУ Р1ВН1
Авторами, на регюнальному piBHi, за даними спещально розроблено'' анкети проведений аналiз результата самоощнки дш при прийнятт управлшського ршення та ïx бачення щодо подальшо'' тдготовки в напрямку управлшня. Встановлено, що переважна бшьшють управлшщв, незалежно вщ керiвноï посади, totobî продовжувати навчання в даному напрямку.
Ключовi слова: керiвнi кадри, тдготовка з управлшня, самоощнка.
Ефективнють оргашзаци в основному залежить вщ яюсного складу управлшських кадрiв, як забезпечують И дiяльнiсть, бо саме вщ квалiфiкацiйного та загальноосвггнього рiвня керiвника залежить яюсть винесеного ним ршення та рiвень його виконання [2].
Освга фаивщв охорони здоров'я е надзвичайно складним, значним за обсягом та потенцшними можливостями чинником впливу на ефективнють дiяльностi галузь Застарш методи управлшня осв^ою фаивщв з охорони здоров'я вже не забезпечують бажаних результат, а навпаки, часто призводять до застою, а то й до дезоргашзаци в управлшських структурах [2, 3]. На сьогодш система тдготовки, перешдготовки та тдвищення квалiфiкацil управлшщв галузi охорони здоров'я вимагае ютотно1 перебудови. Це дасть змогу ютотно вдосконалити юнуючу систему тдготовки, перешдготовки та тдвищення квалiфiкацil фаивщв з галузей охорони здоров'я, яю б вщповщали потребам Украши [1].
Метою роботи було вивчення та аналiз даних, яю дають уяву про використання керiвниками закладiв охорони здоров'я на регюнальному рiвнi у !х робот розроблених стандартв та протоколiв, дат щодо необхщност викладання теори та практики управлшня охороною
