CC BY
15
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-190-194
УДК: 616.831- 005:616.12 - 008.331.1:616.13-004.6] - 056.52
Паленка О. е.
ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ ППЕРТЕНЗИВНОТ ТА АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОТ ЕНЦЕФАЛОПАТ1Т ПРИ ОЖИР1НН1
ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматологiчна aKaAeMiq» (м. Полтава)
Дана робота е фрагментом науково-дослiдноI роботи кафедри нервових хвороб з нейрохiрургi-ею та медичною генетикою на тему: «Оптимiзацiя та патогенетичне обгрунтування методiв дiагностики i лiкування судинних та нейродегенеративних захво-рювань нервово! системи з урахуванням клЫко-ге-модинамiчних, гормональних, метаболiчних, гене-тичних та iмунозапальних чинниюв» (№ державно! реестрацiI - 0111U006303).
Вступ. Серед основних етiологiчних форм дис-циркуляторно! енцефалопатiI (ДЕ) видтяюты ате-росклеротичну, гiпертензивну, змшано! етюлогп, венозну та викликану iншими причинами (васк^ти, ревматизм, захворювання кровi). Найбтыш вагомi етiологiчнi фактори в розвитку ДЕ - гiпертонiчна хвороба (ПХ) та церебралыний атеросклероз (ЦА) [1,3,4]. Поряд iз цим урахування окремих чинниюв ризику та !х поеднання е важливим при визначенн прогнозу го-строго або хроычного перебiгу ДЕ. Пiпокiнезiя й ожи-рiння, часта й тривала психоемоцмна перенапруга, зловживання алкоголем, палiння й обтяжена спадко-вiсты щодо серцево-судинних захворюваны сприяюты виникненню гострих порушены мозкового кровооб^ [2,5].
Мета досл1дження: з'ясувати ктычы, бiохiмiчнi та гемодинамiчнi особливост перебiгу гiпертонiчно,i та атеросклеротично! дисциркуляторно! енцефало-патп при ожирiннi.
Об'ект i методи досл1дження. Проведено об-стеження 89 пацiентiв, якi знаходилисы на стацюнар-ному лiкуваннi в невролопчному вiдцiленнi Полтав-сыко! обласно! ктычно! лiкарнi протягом 2013-2015 рр. За наявнютю етiологiчного фактору хворi на ДЕ II ст. були розподтеы на три групи: перша група - хворi на ппертоычну хворобу (ПХ - 18 пащен^в, 20,22%), друга група - хворi на церебралыний атеросклероз (ЦА - 9 пащен^в, 10,11%), третя група - хвор^ у яких було дiагностовано гiпертонiчну хворобу в поеднанн з церебралыним атеросклерозом (ПХ+ЦА - 62 пащ-енти, 69,67%). Окремо було обстежено 11 вщносно здорових пащен^в вiдповiдного вiку та стат (контр-олына група).
У вЫх пацiентiв проводили збiр та деталiзацiю скарг вивчення анамнезу (гендернi особливосД сiмейний стан, народження та проживання), доогм-дження антропометричних даних, невролопчного та психодiагностичного статусiв.
Психодiагностичне обстеження проводили за до-помогою тес™ Ч.Д. Сптбергера в модифкацп Ю.Л. Хаына, тесту Бека, коротко! шкали MMSE (Mini Mental State Examination). Тест Сптбергера-Хаына являе собою надмну та iнформативну методику, яка допо-
магае оцiнити як реактивну (ситуацмну) тривожнiсты як стан пацiента в даний час, так i особистюну три-вожнiсты як стiйку характеристику людини. Кiлыкiсна оцiнка емоцiйних порушены проводилася за допо-могою шкали депреси Бека: 1-9 балiв - вщсутнюты депресп, 10-15 - м'яка депреЫя, 16-18 - помiрна де-пресiя, бiлыше 19 балiв - виражена депреЫя.
Для оцiнки загалыно! когытивно! продуктивност використовуваласы коротка шкала MMSE (Mini Mental State Examinatin), яка складаетыся iз ряду субтес^в, що дозволяюты швидко й ефективно оцiнити орiенту-вання в чаЫ, мiсцi, сприйняття, концентрацiю уваги, функцю мови, праксису.
Стан когнiтивних функцм (уваги) у хворих до-датково оцЫювали за допомогою таблицы Шулы-те. Методика застосовуетыся для дослщження темпу сенсомоторних реакцiй i характеристик уваги, рiвня розумово! працездатностi. Методика запам'ятовування 10 атв А.Р Лурiя призначена для оцiнки стану довтыно! вербалыно! пам'ятi.
Для визначення показниюв лiпiдограми (концен-трацп загалыного холестерину -ХС, лтопроте'^в ви-соко! щтыност - ЛПВЩ, лтопроте'^в низыко! щты-ностi - ЛПНЩ, триглiцеридiв - ТП) проводили забiр кровi з послщуючою обробкою на бiохiмiчному анал^ заторi «Sapphire 400» (Японiя).
Отриман у процесi обстеження пацiентiв юлыюсы показники обробляли методами математично! статистики з розрахунком середых вибiркових значены (М), дисперсп (а) та помилок середых значены (m) у групах обстежених оЫб. Вiрогiднiсты вщмЫностей отриманих резулытатiв для рiзних груп визначала-ся за допомогою притерт надiйностi Стыюдента. Вiдмiнностi вважали статистично значимими при за-галыноприйнятiй у медико-бюлопчних дослiдженнях iмовiрностi помилки p<0,05.
Результати дослiдження та 'Гх обговорення. Порiвняння основних демографiчних факторiв в групах пащен^в в залежност вiд етiологiчного фактору ДЕ дозволило заключити, що в усiх обстежених групах переважали особи чоловiчо,i стат за виключення хворих на ДЕ на фон ПХ в поеднанн з ЦА. При цыому достовiрних вiкових вiдмiнностей в групах нами не виявлено. В уЫх групах хворих на ДЕ мюцем народження була переважно стысыка мюцевюты. Данi представленi в таблиц 1.
Нами було проведено ствставлення показниюв родинного анамнезу щодо частоти основних захворюваны - етюлопчних чинниюв розвитку ДЕ в групах пащен^в (табл. 2).
Аналiзуючи наявнюты факторiв ризику розвитку ДЕ у матерiв та батыкiв пацiентiв, потрiбно вiдмiтити
Таблиця 1.
Демографiчнi показники у хворих на ДЕ в залежностi BiA етюлопчного фактору
Групи па^ен™
Показники перша група друга група, третя група, контрольна
ПХ, n=18 ЦА, n=9 ПХ+ЦА,n=62 група, n=11
стать:
чоловки % 66,6 60 17 4* ** 81,8***
жiнки % 33,4 40 82,6* ** 18,2***
вк, роки (М±т) 52,33+1,46 53,8+3,10 56,27+0,77 50,64+2,65
мiсце народження:
мюто, % сiлысыка 61,1 60 60,6 45,5
мiсцевiсты, % 38,9 40 39,4 54,5
мешканець
мiсто, % 55,6 80 64,5 81,8
сiлысыка
мюцевють, % 44,4 20 35,5 18,2
сiмейний стан:
одруженi, % 83,3 80 79 100
неодружеш, % 16,7 20 21 0
наявнiсты ожирiння, % 44,4 80* 98,4* 0* ** ***
достов1рне переважання частоти ПХ, ЦД, ожир1ння, 1нших ССХ - у батьюв, ЦД - у матер1в хворих на ДЕ в третм rpyni (ПХ+ЦА) пор1вняно з хворими друго! групи (ЦА). При цьому показники частоти ПХ, ЦД та Ыших ССЗ у батьюв пащенпв в третiй групi достовiрно переважав аналогiчнi показники в контрольна групi. Важливим являеться факт високо! частоти ПХ у матерiв патент в усiх групах (72,2% в першм, 40% в друпй, 61,3% в третiй, 81,8% в контрольна групах), вiрогiдно високо! частоти Ыших ССЗ у матерiв в групi ДЕ на фон ПХ (94%).
Враховуючи встановленi вщ-мiнностi щодо наявностi ожирiння в групах хворих та у здорових патент, нами проведений аналiз за-галыноприйнятих антропометрич-них показниюв (табл. 3).
Всi антропометричнi показники контрольно! групи мали достовiр-н вiдмiнностi вiд показникiв груп хворих на ДЕ, що пiдтверджувало переважання ожирЫня у хворих на ДЕ. Необхщно вiдмiтити, що вага, Ыдекс ОТ/ОС, 1МТ були достовiр-но вищими в другiй групi пащен™ (ЦА) порiвняно з першою групою (ПХ). В третiй групi хворих (при по-еднаннi ПХ та ЦА в якост етюлопч-них чинниюв) порiвняно з першою групою достовiрно переважали також вага, об'ем тали, об'ем сте-гон, 1МТ. При цьому неможливо не зауважити, що зрют у пацiентiв третьо! групи достовiрно був ниж-чим, ыж у пацiентiв друго! групи.
Отриман данi свiдчаты про асо-цiацiю ЦА з ожирiнням, яка мае тенденцю до пiдсилення при поед-наннi з ПХ у хворих на ДЕ.
Наступним кроком обстеження було визначення вщмЫностей об'ективних показникiв неврологiчного статусу в групах пащен™ (табл. 4).
Таблиця 3.
Антропометричнi показники у хворих на ДЕ в залежност BiA етiологiчного фактору (M±m)
Примiтка: тут i в табл. 2-6:
* - достс^ры вiдмiнностi порiвняно з першою групою (р1<0,05); ** - достовiрнi вiдмiнностi порiвняно з другою групою (р2<0,05); *** - достовiрнi вiдмiнностi порiвняно з третьою групою (р3<0,05).
Таблиця 2.
Показники родинного анамнезу етюлопчних чиннимв у хворих на ДЕ в залежностi вiA етiологiчного фактору (%)
Показники Прупи пацiентiв
перша група ПХ, n=18 друга група, ЦА, n=9 третя група, ПХ+ЦА,n=62 контрольна група, n =11
ТХ у матера % 72,2 40 61.3 81,8
ТХ у батька, % 16,7 0 30,6** 9,1***
ЦД у матера % 5,6 0 11,3** 9,1
ЦД у батька, % 0 0 8,1** 0***
ожиршня у матера % 39 4,0 37,7 27
ожиршня у батька,% 5.6 0 16,1** 9,1
iншi ССЗ у матера % 94 16* 19* 7,3*
iншi ССЗ у батька, % 66,7 0 38,7** 0***
Показники Прупи пацiентiв
перша група ПХ, n=18 друга група, ЦА, n=9 третя група, ПХ+ЦА,n=62 контрольна група, n =11
рют, см 166,1+2,05 168,4+1,69 159,9+3,87** 168,3+2,1
вага,кг 82,5+2,74 96,2+7,34* 93,43+2,9* 67,0+2,82* ** ***
об'ем тали, см 99,72+2,56 108+6,69 106,71+1,61* 82+3,4* ** ***
об'ем стегон, см 108.61+1,83 117+4,93 116,82+1,2* 102,18+1,16* ** ***
шдекс ОТ/ ОС, ум. од 0,92+0,03 0.97+0,06* 0,91+0,02 0,79+0,02* ** ***
1МТ, кг/м2 29,85+0,69 34,17+2,59* 34,24+0,59* 23,7+0,57* ** ***
Порiвняння показникiв неврологiчного статусу в першм (ПХ) та другiй (ЦА) груп пацiентiв не дозволило виявити суттевих вiдмiнностей.
Виключення склала частота уражень пiрамiдного шляху (рефлекторно-тра-мiдна недостатнiсты), кор-тико-нуклеарного шляху (ураження лицевого нерву за центральним типом), частота вестибулярних розладiв, яка достовiрно переважала в друпй груп хворих.
Порiвняння частоти неврологiчних симпто-мiв в першiй (ПХ) та третм (ПХ+ЦА) групах виявило переважання уражень кор-тико-нуклеарних шляхiв
Таблиця 4.
Показники невролопчного обстеження у хворих на ДЕ в залежностi вщ етiологiчного фактору (%)
Показники Групи nauieHTiB
перша група ГХ, n=18 друга група, ЦА, n=9 третя група, ГХ+ЦА, n=62 контрольна група, n =11
субкортикальш знаки 77,8 80 83,4 36,4* ** ***
рефлекторно-трамщна недостатн1сть 60 100* 88,5 9 1* ** ***
ураження VII пари ЧМН, % 77,8 100* 88,7* 27 3* ** ***
ураження XII пари ЧМН, % 55,6 40 45,2 0* ** **
дизартр1я, % 0 0 3,2 0
статична атакс1я 61,1 80 83,9* 3 6* ** ***
динамична атакс1я 55,6 80 79* 0* ** ***
Н1стагм 55,6 80 80,6* 2 3* ** ***
парез конвергенцп 38,9 40 43,5 0* ** ***
парез погляду 11,1 0 9,7** 0* ***
слабк1сть VI пари ЧМН 94,4 80 100 7* ** ***
брадик1нез1я 5,6 0 22,6* ** 0***
Тремор 22.2 20 25,8 0* ***
пластична ппертошя 44.4 60 62,9 0* ** ***
порушення чутливост1 16,7 20 37,1 0***
вестибулярн1 розлади 11,1 60* 27,4* 0* ** ***
(ураження лицевого нерву за центральним типом) та мозочка (статична, динамiчна атаксiя), зростання частоти брадиюнезп, нiстагму, вестибулярних роз-ладiв в третiй групi хворих. ^м того, потрiбно пiдкреслити, що частота парезу погляду та бради-кiнезií переважала також в третм групi (ГХ+ЦА) порiвняно з другою групою (ЦА), що пiдкреслюe роль ппертоычно! хвороби в ураженнi екстратрамщно! системи. Пе-реважну частину невролопчних знакiв в усiх групах хворих до-стовiрно частiше дiагностовано порiвняно з показниками контрольно! групи, що пщтверджувало дiагноз дисциркуляторно! енце-фалопатi!.
Розвиток ДЕ супроводжуеть-ся змЫами когнiтивного статусу, тому цтком закономiрним було проведення порiвняння стану коп-лтивних функцiй в групах па-цiентiв (табл. 5).
Як видно з представлених в таблиц 4 даних, у хворих на ДЕ II ст. не були виявлен вагомi порушен-ня когытивних функцй Проте, нами встановленi до-стовiрнi змiни деяких показникiв. Так, в уЫх групах хворих показники тесту ММБЕ були вiрогiдно ниж-чими, ыж в групi контролю, при цьому вщповщали «легким когнiтивним порушенням». Результати тесту ММБЕ в третм групi (ГХ+ЦА) були вiрогiдно нижчими за аналопчы показники в першм групi, що може пщ-креслювати роль ЦА в порушеннях пам'ять орiентацi!, праксису та iнших когытивних функцiй. Результати коректурно! проби Шульте були достовiрно бiльшими
в третм групi хворих порiвняно з показни-ком в контрольнiй групи. В третм групi хворих також встановлено зниження корот-кочасно! пам'ят порiвняно з показником контрольно! групи. При порiвняннi резуль-татiв дослщження довготривало! пам'ятi встановлено вiрогiдне !! зниження у всiх груп хворих на ДЕ порiвняно з патентами контрольно! групи з максимальною ампл^ тудою змiн в третiй груп хворих. У хворих друго! та третьо! груп хворих встановлена наявнють легкого ступеню депреси та пщ-вищення особистiсно! тривожностi порiв-няно з показниками контрольно! трупи, при цьому показник особистюно! тривож-ност за тестом Спiлбергера-Ханiна в тре-тiй групi хворих був вищим за показник в першiй грут, що може свiдчити про роль церебрального атеросклерозу в патоло-пчних змiнах психологiчних функцiй. По-трiбно наголосити на вiдсутностi досто-вiрних змiн з боку реактивно! тривожност в усiх групах пацiентiв; рiвень тривожностi у вивчаемих групах можна визначити як «низький».
Осктьки основними етюлопчними факторами ДЕ були визначенi ппертоычна хвороба та церебральний атеросклероз, наступним завданням дослiдження було вивчення бiохiмiчних показникiв лiпiдограми та коагулограми в
Таблиця 5.
Показники психод1агностичного обстеження у хворих на ДЕ в залежност в1д ет1олог1чного фактору
Показники Групи пашенлв
перша група ГХ, n=18 друга група, ЦА, n=9 третя група, ГХ+ЦА, n=62 контрольна група n =11
ММБЕ, бали 27,67+0,20 27+0,2 26,90+0,12* 28,36+0,24* ** ***
проба Шульте, сек. 46,89+2,14 39,6+3,55 47,5+1,46 42,73+1,41***
тест 10 сл1в (короткочасна пам'ять), % 80+2,65 78+8,60 75,48+1,75 82,73+1,24***
тест 10 сл1в (довготривала пам'ять), % 67,5+3,09 74+4,1 63,31+2,09** 80,91+0,91* ** ***
шкала депресп Бека, бали 9,39+1,12 14+2,61 11,08+0,81 8,45+1,12** ***
Реактивна тривожнють, бали 27,94+1,52 30,8+2,44 30,05+0,79 29.36+1,32
особистюна тривожнють, бали 40,56+2,91 48,2+2,71 46,63+1,38* 34,91+1,50** ***
групах хворих та в контрольна групi (табл. 6).
При проведены аналiзу даних коагулограми по-трiбно вiдмiтити, що концентрацiя фiбриногену була достовiрно зниженою в першiй та третм групi хворих порiвняно з показником в груп здорових оЫб. Про-тромбiновий iндекс мав тенден^ю до пiдвищення у пацiентiв третьо! групи по вщношенню до хворих в першм групi.
При цьому саме в третм групi хворих (ГХ+ЦА) встановлено вiрогiдне зростання концентрацм за-гального холестерину, триглiцерiдiв, ЛПНЩ, iндексу атерогенностi в порiвняннi не ттьки з контрольною групою, але й першою групою хворих (ГХ), що може
вказувати на роль зм1н л1П1дного обм1ну саме в розвитку церебрального атеросклерозу. Пщ-твердженням даного заключен-ня було максимальн значення концентрацИ ЛПНЩ, 1ндексу атерогенност1, м1н1мальн1 - концентрацИ ЛПВЩ саме в друпй груп1 хворих (ЦА).
Висновки
1. У хворих на ДЕ на фон1 ЦА встановлено переважання ос1б 1з ожир1нням (80%), пере-!данням (80%), скаргами на головокруж1ння, ознаками ура-ження п1рам1дного, кортико-ну-клеарного шляху, вестибуляр-ними розладами; превалювання значень ваги т1ла, 1ндексу ОТ/ ОС, 1МТ, концентрацИ ЛПНЩ та
1А к кров1 при м1н1мальн1й концентрацИ ЛПВЩ (пор1в-няно з групами контролю та ДЕ+ПХ).
2. У хворих на ДЕ на фон1 ПХ встановлено наявн1сть ожир1ння у 44,4% пац1ент1в, виявлена бтьша частота серцево-судинних захворювань у матер1.
3. У хворих на ДЕ на фон1 ПХ+ЦА встановлена на-явн1сть ожир1ння у найбтьшо! к1лькост1 ос1б (98,4%); констатован1 найб1льш виражен особливост1 переб1-гу хрон1чного розладу мозкового кровооб1гу: переважання к1лькост1 ос1б ж1ночо! стат1 та «самотых» пац1ен-т1в; б1льш часте зловживання пал1нням, алкоголем та кавою; зростання випадюв ПХ, ЦД, ожир1ння, «Ыших» серцево-судинних хвороб у батька, ЦД - у матер1;
Taблиця б.
Пoкaзники кoaгyлoгpaми та лiпiдoгpaми у xвopиx на ДE в зaлeжнoстi вiд eтioлoгiчнoгo фaктopy (М±т)
Показники Групи пашен™
перша група ГХ, n=18 друга група, ЦА, n=9 третя група, ГХ+ЦА,n=62 контрольна група, n=11
холестерин загальний, ммоль/л 5,43+0,18 5,96+0,61 6,36+0,15* 5,01+0,14***
триглщериди, ммоль/л 1,41+0,13 1,81+0,39 2,25+0,16* 1,55+0,17***
холестерин - ЛПВЩ ммоль/л 1,37+0,16 1,14+0,13* 1,30+0,04** 1,46+0,08**
холестерин - ЛПНЩ, ммоль/л 3,17+0,22 4,31+0,41* 4,11+0,12* 3,66+0,12** ***
шдекс атерогенност^ ум. од 3,51+0,18 4,7+0,33* 4,33+0,1* 2,88+0,17* ** ***
концентращя фiбрино-гену, г/л 2,95+0,14 3,38+0,3 2,86+0,08 3,74+0,13* ***
протромбшовий iндекс, % 86,61+1,95 88,6+4,84 90,90+0,95* 88,64+2,48
тен1чного характеру, в невролопчному статус1 - ознак ураження кортико-нуклеарного шляху, мозочково! та вестибулярно! атаксИ, брадик1незИ; при психод1а-ностичному обстеженн1 - зниження показнику тесту ММБЕ, б1льш виражен розлади уваги, короткочасно! пам'ят1, пщвищення особистюно! тривожност1; при б1ох1м1чному обстеженн в кров1 - зростання про-тромб1нового 1ндексу, концентрацИ глюкози, загаль-ного холестерину, тригл1церид1в та ЛПНЩ, 1А.
Перспективи подальших дослiджень. В по-дальшому плануеться досл1дити показники мозково! гемодинам1ки та стан л1пщного проф1лю п1сля л1ку-вання статинами.
ожирЫня (98,4%); превалювання у пащен^в скарг ас-
Лiтepaтypa
1. Dudchenko I.O. Genetichna determinovanist' riziku ozhirinnya u hvorih na arterial'nu gipertenziyu / I.O. Dudchenko // Aktual'ni problemi suchasnoу medicini: Visn. Ukr. med. stomat. akad. - 2014. - T. 14, № 2. - S. 13-15.
2. Kupchinskaya E.G. Arterial'naya gipertenziya u pacientov s ozhireniem / E.G. Kupchinskaya, O.A. Voloshina, I.V. Lizogub // Zdorov'e Ukrainy. - 2010. - № 3. - S. 36-38.
3. Mishchenko T.S. Optimizaciya terapii bol'nyh discirkulyatornoj ehncefalopatiej / T.S. Mishchenko, V.N. Mishchenko, I.A. Lapshina // Ukrains'kij visnik psihonevrologii. - 2015. - T. 23, vip. 1. - S. 37-41.
4. Shmyrev V.I. Discirkulyatornaya ehncefalopatiya - voprosy patogeneza, diagnostiki, differencial'noj diagnostiki i lecheniya na sovremennom ehtape / V.I. Shmyrev, A.S. Vasil'ev, M.S. Rudas // Liki Uta^rn. - 2010. - № 9 (145). - S. 62-69.
5. Blood Pressure Lowering Treatment Trialists' Collaboration / A. Ying, H. Arima, S. Czernichow, M. Woodward, R. Huxley, F. Turnbull, V. Perkovic, B. Neal // Collaboration. - 2015. - Vol. 385, № 9971. - P. 867-874.
ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПEРEБIГУ ППEРTEНЗИВНОÍ TA ATEPOC^EPO™4HOÏ EНЦEФАЛОПА-Tlï ПРИ ОЖИР1НН1 Пaлeнкa О. G.
Рeзюмe. Вивчено стан ктычних, невролопчних, психодiагностичних та бiохiмiчних показниюв у 89 хворих на ппертензивну та атеросклеротичну ДЕ в залежностi вiд ожирЫня. За наявнiстю етiологiчного фактору хворi на ДЕ II ст. були розподтеы на три групи: перша група - хворi на ппертоычну хворобу (ГХ - 18 пащен^в, 20,22%), друга група - хворi на церебральний атеросклероз (ЦА - 9 пащен^в, 10,11%), третя група - хвор^ у яких було дiагностовано гiпертонiчну хворобу в поеднанн з церебральним атеросклерозом (ГХ+ЦА - 62 пащ-енти, 69,67%). Окремо було обстежено 11 вщносно здорових пащен^в вiдповiдного вiку та стат (контрольна група).
У хворих на ДЕ на фон ЦА встановлено переважання оЫб iз ожирiнням (80%), перещанням (80%), скаргами на головокружЫня, ознаками ураження пiрамiдного, кортико-нуклеарного шляху, вестибулярними розладами; превалювання значень ваги тта, Ыдексу ОТ/ОС, IMT, концентрацИ ЛПНЩ та IA к кровi при м^мальнм концен-трацiï ЛПВЩ (порiвняно з групами контролю та ДЕ+ГХ). У хворих на ДЕ на фон ГХ встановлено наявнють ожи-рiння у 44,4% пащен^в, виявлена бiльша частота серцево-судинних захворювань у матерк
У хворих на ДЕ на фон ГХ+ЦА встановлена наявнють ожирЫня у найбiльшоï ктькост осiб (98,4%); констато-ванi найбтьш вираженi особливостi перебiгу хронiчного розладу мозкового кровооб^: переважання кiлькостi оЫб жiночоï статi та «самотнiх» пащен^в; бiльш часте зловживання палiнням, алкоголем та кавою; зростання випадюв ГХ, ЦД, ожирЫня, «iнших» серцево-судинних хвороб у батька, ЦД - у матер^ ожирЫня (98,4%); пре-
валювання у пащенпв скарг астеычного характеру, в невролопчному CTaTyci - ознак ураження кортико-нукле-арного шляху, мозочково! та вестибулярно! атаксiI, брадикiнезiI; при психодiаностичному обстеженнi - зни-ження показнику тесту MMSE, бiльш вираженi розлади уваги, короткочасно! пам'ятi, пiдвищення особистюно! тривожностi; при бiохiмiчному обстеженнi в кровi - зростання протромбiнового Ыдексу, концентрацi,i глюкози, загального холестерину, триглщериПв та ЛПНЩ, 1А.
Ключовi слова: ппертоычна дисциркуляторна енцефалопатiя, атеросклеротична дисциркуляторна енце-фалопатiя, ожирiння.
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ И АТЕРОСКЛЕРОТИЧЕСКОЙ ЭНЦЕФАЛОПАТИИ ПРИ ОЖИРЕНИИ
Паленка Е. Е.
Резюме. В работе изучено состояние клинических, неврологических, психодиагностических и биохимических показателей у 89 больных гипертензивной и атеросклеротической ДЭ в зависимости от ожирения. При наличии этиологического фактора, больные ДЭ II ст. были разделены на три группы: первая группа - больные гипертонической болезнью (ГБ - 18 пациентов, 20,22%), вторая группа - больные церебральным атеросклерозом (ЦА - 9 пациентов, 10,11%), третья группа - больные, у которых было диагностировано гипертоническую болезнь в сочетании с церебральным атеросклерозом (ГБ + ЦА - 62 пациента, 69,67%). Отдельно были обследованы 11 относительно здоровых пациентов соответствующего возраста и пола (контрольная группа).
У больных с ДЭ на фоне ЦА выявлено преобладание лиц с ожирением (80%), перееданием (80%), жалобами на головокружение, признаками поражения пирамидного кортико-нуклеарного пути, вестибулярными расстройствами, а также превалирование значений веса тела, индекса ОТ / ОБ, ИМТ, концентрации липопро-теинов низкой плотности и индекса атерогенности в крови при минимальной концентрации липопротеинов высокой плотности (по сравнению с группами контроля и ДЭ + ГБ).
У больных с ДЭ на фоне ГБ выявлено наличие ожирения у 44,4% пациентов, была обнаружена большая частота сердечно-сосудистых заболеваний у матери. У больных с ДЭ на фоне ГБ + ЦА установлено наличие ожирения у наибольшего количества изученных человек (98,4%), у них также были констатированы наиболее выраженные особенности течения хронического расстройства мозгового кровообращения. Среди них отмечается преобладание количества лиц женского пола и «одиноких» пациентов с более частым злоупотребление курением, алкоголем и кофе при наличии частых случаев ГБ, СД, ожирения, «других» сердечно-сосудистых болезней у отца, СД - при наличии ожирения у матери (98,4%). Отмечается превалирование у данных пациентов жалоб астенического характера, в неврологическом статусе - признаков поражения кортико-нуклеарных пути, мозжечковой и вестибулярной атаксии, брадикинезией. При психодиагностическом обследовании отмечается снижение показателей теста MMSE, более выраженные расстройства внимания, кратковременной памяти, повышение личностной тревожности. При биохимическом обследовании в крови установлены повышение протромбинового индекса, концентрации глюкозы, общего холестерина, триглицеридов, липо-протеидов низкой плотности и индекса атерогенности.
Ключевые слова: гипертоническая дисциркуляторная энцефалопатия, атеросклеротическая дисцирку-ляторная энцефалопатия, ожирение.
PECULIARITIES OF THE CLINICAL CURRENT OF HYPERTENSION ATHEROSCLEROSTIC ENCEPHALOPATHY FOR OBESITY
Palenka E. E.
Abstract. The study covers state of clinical, neurological, psychodiagnostic and biochemical indices in 89 patients with hypertensive and atherosclerotic dyscirculatory encephalopathy depending on obesity. Under etiological factor, patients with dyscirculatory encephalopathy were divided into three groups: the first group - patients with hypertensive disease (HD - 18 patients, 20.22%), the second group - patients with cerebral atherosclerosis (CA - 9 patients, 10.11%), the third group - patients who had diagnosed hypertension in combination with cerebral atherosclerosis (HD + CA - 62 patients, 69.67%). Separately, 11 relatively healthy patients of the corresponding age and sex were examined (control group).
The prevalence of obesity (80%), overeating (80%), dizziness complaints, signs of pyramidal, cortico-nuclear pathway, vestibular disorders was revealed in patients with with dyscirculatory encephalopathy CA background together with the prevalence of body weight, OT/OB index, BMI, low density lipoprotein concentration, and atheroge-nicity index in the blood, with a minimum concentration of high-density lipoproteins (compared to control groups and dyscirculatory encephalopathy with HD).
Patients with dyscirculatory encephalopathy on the background of HD revealed to have obesity in 44.4% cases with high incidence of cardiovascular disease of their mothers. Patients with dyscirculatory encephalopathy with a background of HD + CA, obesity were found in the largest number of people (98.4%); It was established that the most pronounced features of the course of chronic cerebral circulatory disorders: the prevalence of the number of female and "single" patients; more frequent abuse of smoking, alcohol and coffee; increased cases of HD, diabetes, obesity, "other" cardiovascular diseases of their fathers, diabetes - the mother's obesity (98.4%); the prevalence of asthenic complaints in patients, neurological status - signs of cortico-nuclear pathology, cerebellar and vestibular ataxia, bra-dykinesia; at psychodiagnostic inspection - decrease in parameters of test MMSE, more pronounced disorders of attention, short-term memory, increased personal anxiety; when biochemical examination in the blood - an increase in prothrombin index, glucose concentration, total cholesterol, triglycerides, low density lipoproteins and an atherogenic index.
Keywords: atherosclerotic dyscirculatory encephalopathy, dyscirculatory encephalopathy, obesity.
Рецензент - проф. Литвиненко Н. В.
Стаття надшшла 05.10.2017 року
