CC BY
57
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Scientific journal
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Гляненко К.А. Особливот готовностi педагогiв до iHHoea^ÜHoi дiяльностi // Фiзико-математична oceima : науковий журнал. - 2017. - Випуск 4(14). - С. 29-32.
Hlianenko K.A. Especially The Readiness Of Teachers To Innovative Activity // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 4(14). - Р. 29-32.
Анотаця. У статт/' зазначаеться, що одн'!ею з важливихякостей педагога, умов успiшностi його як профеаонала е готовшсть до iнновацiйноУ д'1яльност'1. Автор стверджуе, що педагог'нн'! '¡нновацп потребують принципово нових методичних розробок, ново)' якост> педагог'нного новаторства. Автор зазначае, що готовшсть до iнновацiйноУ педагог'мно'У д'1яльност'1 формуеться не сама по соб>, не у в!ртуальних розм'1рковуваннях, а пд час педагог'мно'У практики, акумулюючи все накопичене на попередньому етат, сягаючи завдяки цьому значно вищого рiвня. Це означае, що кожен попереднiй р'вень такоУ готовност'1 е передумовою формування нових. Тому готовшсть викладач'в до iнновацiйноУ д'1яльност '1 визначаеться за певними показниками. Профеййна зор'ентовашсть на iнновацiйну д'яльшсть зосереджуеться ще пд час навчання у закладах вищоУ освти. Готовшсть до iнновацiйноУ д'яльност'! - це особливий особистсний стан, який передбачае наявнiсть у педагога мотивацiйно-цiннiсного ставлення до профеайно'У д'1яльност'1, волод>ння ефективними способами > засобами досягнення педагог'чних цлей, здатност'1 до творчост'1 i рефлексп.
Ключовi слова: готовшсть, iнновацiйна д'тльшсть, тдготовка педагог'в, мотива^я, рефлекся, профеайна д'яльшсть, педагог'мш технологи.
Постановка проблеми. Розвиток освп"и в наш час е шдфунтям для досягнення еконо1^чноТ незалежност на основi подальшого зростання ТТ штелектуального потенщалу. Перетворення в систе!^ осв^и необхщно починати з педагопчноТ осв^и. Сучасне сощальне замовлення висувае принципово новi вимоги до педагопчних кадрiв, адже сприяти формуванню особистосп може тшьки такий учитель, який сам е всебiчно розвиненою, творчою особислстю, здатною до самовдосконалення, навчання протягом життя. Найсуттевшою ознакою освггшх систем початку ХХ1 ст. е «шновацшшсть». Педагопчними колективами активно апробуються вгтчизняш та зарубiжнi освггш технологи, як е альтернативними для традицшних, створюються авторськ школи, розробляються i впроваджуються в навчально-виховний процес авторськ навчальш програми, методики, технологи тощо. Тому важливим складником професiоналiзму стае готовшсть осв™н до оцшки нових педагогiчних технологiй, визначення Тх вiдповiдностi потребам i можливостям конкретного навчального закладу, готовнiсть до впровадження в освггнш процес шновацшних форм i методiв роботи.
Аналiз актуальних дослiджень Проблематика педагопчноТ шновацшноТ дiяльностi е предметом наукових дослщжень багатьох науковцiв. Ставлення до студента, який знаходиться у центрi осв^нього процесу, ^рунтуеться на повазi його як особистосп, врахуваннi його особистоТ думки, спонуканнi до активноТ тзнавальноТ дiяльностi, творчостi тощо. Цi питання знайшли свое вiдображення в наукових працях вщомих учених: Ш. Амонашвш, Ю.К. Бабанського, Л. Виготського, П. Гальперша, А. Смолкiна, В. Шаталова. Науковц переконують, що основне завдання в оргашзаци навчального процесу полягае насамперед у пщвищенш навчально-виховноТ ефективност занять, та у значному зростанш рiвня реалiзацiТ принципiв свiдомостi, активност та якостi знань, умiнь i навичок, якi набули студенти.
Мета статп полягае у розкриттi особливостей готовност викладачiв до шновацшноТ дiяльностi, ТТ сутностi та значеннi.
УДК 378.14:372
К.А. Гляненко
lндуcmрiaльнuй коледж ДВНЗ УДХТУ, УкраУна
ОСОБЛИВОСТ1 ГОТОВНОСТ1 ПЕДАГОГ1В ДО 1ННОВАЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Виклад основного матерiалу. На сьогодн1шн1й день особист1сно ор1ентована парадигма освгги визначила нов1 зм1стовно-ц1нн1сн1 ор1ентири осв1тнього процесу. Увага сусп1льства звернена на важлив1сть I актуальн1сть максимального розкриття потенц1алу кожноТ людини, шдготовки ТТ до саморозвитку, самовизначення та самореал1зацп. Головним принципом е розвиток осв1ти, спрямований на радикальне творче покращення сьогодення й формування нових, творчих I духовних потреб.
Протягом стол1ть осв1та була найконсервативн1шою галуззю людськоТ д1яльност1, яка майже не пщлягала зм1нам. Стол1ттями обсяг знань зростав, а технологи передач! шформацп залишалися незм1нними -единим ноаем шформацп залишався вчитель-викладач. Об'ективн1 умови розвитку сучасного суспшьства передбачають нов1 вимоги до зм1сту й передач! знань, що, в свою чергу, актив!зуе пошуки науковц!в у цьому напрямк Одним ¡з результат1в таких пошук1в, а також «вщповщдю» на вимоги сьогодення, стало впровадження в осв1тнш процес заклад1в осв1ти принципу шформатизацп. Цей принцип передбачае широкопланове впровадження 1нформац1йних технолог1й в осв1тнш процес «з метою розширення бази шдивщуальних п1знавальних технолог1й I пщготовки особистост1 до залучення у суспшьне 1нформац1йне середовище» [7]
Питання формування професшно-педагопчних якостей у майбутн1х викладач1в вивчаеться досить давно I активно, як в1тчизняними, так I заруб1жними педагогами й психологами. Науковцями доведено, що у студенлв процес формування таких якостей вщбуваеться за умови активного включення в самост1йну навчально-тзнавальну д1яльн1сть. Вчен1 П.Я. Гальпер1н, В.В. Давидов, К.Д. Ушинський, Г.П. Шедровицький, А. Д1стервег, Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьев наголошували на тому, що для формування у майбутшх викладач1в профес1йно-педагог1чних якостей необх1дно спонукати студент1в до виконання р1зноман1тних вид1в д1яльносл як п1д час навчального процесу, так I в умовах педагопчноТ практики, яка безпосередньо впливае на становлення студент1в як викладач1в I вимагае дш в1дпов1дно до виробничих функцш педагога.
П1д актив1зац1ею навчальноТ д1яльност1 розум1ють ц1леспрямовану д1яльн1сть викладача, зор1ентовану на розробку й використання форм, метод1в, засоб1в I прийом1в навчання, як1 сприяють п1двищенню штересу, самост1йност1, розвитков1 творчоТ активност1 студенлв у процес1 засвоення знань, формування умшь I навичок та Тхньому практичному застосуванн1, а також у формуванш зд1бностей прогнозувати ситуац1ю I приймати самостшш р1шення [2].
Педагопчш 1нновацГТ потребують принципово нових методичних розробок, новоТ якост1 педагог1чного новаторства. Устшшсть шновацшноТ д1яльност1 передбачае, що викладач усвщомлюе практичну значущ1сть р1зних 1нновац1й у систем! осв1ти не лише на професшному, а й на особислсному р1вн1.
1нновац1йна компетентшсть педагога - система мотив1в, знань, умшь, навичок, його особиспсних якостей, що забезпечуе ефектившсть використання нових педагопчних технолог1й у робот1 з1 студентами.
В1домий дидакт Ю.К. Бабанський активы методи навчання виокремлюе в особливу групу. Однак, штучний вщрив Тх в1д традиц1йних метод1в навчання, на його думку, ттьки шкодить теорп та практиц1 навчальноТ д1яльносл, оск1льки под1бне ставлення лякае деяких педагопв. Учений вважае, що ттьки комплексний тдхщ I застосування традицшних та 1нновац1йних метод1в навчання, Тх перенесення на загальну методику навчальноТ д1яльносл допоможе усшшно розв'язати цю досить складну педагог1чну проблему. Саме тому доцтьно вводити Тх у вщповщш групи традиц1йних метод1в навчання, як1 вони збагачуватимуть I вдосконалюватимуть завдяки новим методикам.
Готовн1сть викладач1в до шновацшноТ д1яльност1 визначаеться за такими показниками:
1) усвщомлення потреби впровадження педагопчних шновацш у педагопчнш практиц1;
2) створення власноТ модел1 п1дготовки фах1вц1в (студент1в), метод1в, творчих завдань, налаштовашсть на експериментальну д1яльн1сть;
3) готовн1сть до подолання труднощ1в, що виникають у процес1 застосування шновацшних технолог1й;
4) волод1ння практичними навичками опанування педагопчних шновацш, розроблення нових, доречного застосування п1д час проведення занять.
Потреба у нововведеннях актив1зуе штерес у студент1в до знань у конкретнш галуз1, мотивуе до навчання, а устшшсть власноТ педагопчноТ шновацшноТ д1яльносп допомагае долати труднощ1, шукати нов1 способи д1яльносл, в1дстоювати новаторськ1 п1дходи.
Готовн1сть до шновацшноТ педагопчноТ д1яльносл формуеться не сама по соб1, не у в1ртуальних розм1рковуваннях, а п1д час педагопчноТ практики, професшноТ д1яльност1, акумулюючи все накопичене на попередньому етап1, сягаючи завдяки цьому значно вищого р1вня. З'ясування р1вня сформованоТ готовносл викладача до 1нновац1йноТ д1яльност1 дае змогу спланувати роботу щодо розвитку його шновацшного потенц1алу, який е важливою складовою профес1йноТ компетентност1. Сьогодш викладач повинен ум1ти спрямовувати осв1тнш процес на особист1сть студента. Спланувати свою професшну д1яльн1сть так, щоб кожен студент мав необмежен1 можливосп для самост1йного I високоефективного розвитку. А це у принципово шших вим1рах визначае проблематику I зм1ст професшноТ та особиспсноТ п1дготовки педагога, актуал1зуе необх1дн1сть створення педагог1чних систем, зор1ентованих на 1нновац1йну д1яльн1сть, I вщповщно на пошук нових п1дход1в до пщготовки майбутн1х вчител1в.
Компонентами шновацшноТ компетентност1 педагога е пошформовашсть про 1нновац1йн1 педагог1чн1 технологи, належне волод1ння Тх зм1стом I методикою, висока культура використання шновацш у навально-виховн1й робот1, особиста переконашсть у необх1дност1 застосування шновацшних педагог1чних технолог1й. Готовн1сть до шновацшноТ д1яльност1 е внутр1шньою силою, що формуе 1нновац1йну позиц1ю педагога.
Щодо оргашзаци навчання О. Пометун I Л. Пироженко видтяють групову (фронтальну) I колективну (кооперативну) форми. Перша з них передбачае навчання одшею людиною певноТ частини групи студент1в чи ус1еТ. Вс1 студенти за цих умов у певний момент часу працюють разом чи шдивщуально над одним завданням 1з наступним контролем результат1в [5, с. 24]. Сутшсть шшоТ форми полягае в оргашзаци навчання у малих групах, об'еднаних спшьною навчальною метою. Викладач керуе роботу кожного студента опосередковано, через завдання, якими вш спрямовуе д1яльн1сть групи. До суттевих компонент1в сп1вроб1тництва автори в1дносять: позитивну взаемозалежшсть; особист1сну взаемод1ю, що стимулюе д1яльн1сть; 1ндив1дуальну та групову п1дзв1тн1сть; навички м1жособист1сного сп1лкування та сп1лкування в невеликих групах; обробку даних щодо роботу групи [5, с. 28].
Методи актив1заци навчально-шзнавальноТ д1яльност1 - це сукупшсть способ1в I прийом1в психолого-педагог1чного впливу на студент1в, що, в першу чергу, спрямоваш на розвиток у них творчого самостшного мислення, актив1зац1ю шзнавальноТ д1яльност1, формування творчих навичок I вмшь нестандартного розв'язання певних профес1йних проблем, удосконалення навичок професшного сп1лкування [5].
1нновацм в педагог1ц1 залежать в1д профес1онал1зму педагог1чних прац1вник1в, Тх готовносп працювати в сучасних умовах. За цих умов, особливого значення набувае питання сформованосп шдивщуальних якостей викладач1в, мотивацшноТ спрямованост1, творчого потенц1алу, анал1тичн1 та орган1заторськ1 можливост1. I. Рудницька серед складових устшноТ самореал1заци педагога визначае лщерство, 1н1ц1ативн1сть, самост1йн1сть, гнучк1сть, комун1кабельн1сть, ур1вноважен1сть, оптим1зм, вимоглив1сть, почуття субординаци [8, с.43.].
Сутн1сною ознакою шновацшноТ педагопчноТ д1яльност1 е ТТ комплексний характер, який виявляеться в спрямованост на створення, розповсюдження та впровадження педагопчних нововведень. Зважаючи на це, шновацшна д1яльн1сть викладача передбачае комплексну д1яльн1сть, спрямовану на створення, впровадження та розповсюдження осв1тн1х 1нновац1й.
Готовшсть е внутр1шньою силою, яка формуе шновацшну позиц1ю викладача. Особливого значення набувае позитивна мотивац1я до шновацшноТ д1яльност1, яка виявляеться через задоволення особиспсних I профес1йних потреб викладача.
Пор1внюючи концептуальн1 засади традицшноТ та штерактивноТ осв1ти, зазначимо, що за першого ТТ виду характерною е пасивна модель навчання, коли студент е «об'ектом», повинен засвоТти й вщтворити матер1ал, переданий йому викладачем, текстом шдручника тощо - «джерелом правильних знань». При цьому студенти, як правило, не сшлкуються м1ж собою I не виконують творчих завдань [5, с. 8]. Вщома також активна модель навчання, що передбачае застосування метод1в, як1 стимулюють тзнавальну активн1сть I самост1йн1сть студенлв. Студент е «суб'ектом» навчання, виконуе творч1 завдання» [5, с. 8].
Сучасш досл1дники (зокрема Т. Пошманська) визначають види готовност1 до шновацшноТ педагопчноТ д1яльност1 - ситуативну, творчу й авторську [13]. Передбачаеться, що зазначеш види готовносп повинн1 прогностично попередити шновацшну шертшсть у педагопчнш практиц1, а також п1дготувати викладач1в до вир1шення р1зноман1тних завдань, що виникають у професшнш д1яльност1.
Розглянувши сутшсть, компоненти готовносп до шновацшноТ д1яльносп, чинники та умови ТТ формування, можна зробити висновки:
1. Формування готовносп педагог1в до шновацшноТ д1яльносп е актуальноТ проблемою сучасноТ науки й практики, вир1шення якоТ покладено на систему п1слядипломноТ осв1ти зокрема.
2. 1нновац1йна д1яльн1сть в систем! осв1ти передбачае вдосконалення чи оновлення осв1тньоТ практики шляхом створення, розповсюдження та освоення нових ефективних способ1в I засоб1в досягнення встановлених цтей осв1ти.
3. Готовн1сть до шновацшноТ д1яльносп е 1нтегральною як1стю особистост1, що характеризуеться певним р1внем сформованост1 профес1йноТ компетентност1, яка виявляеться в прагненш до 1нновац1йноТ д1яльносп, в п1дготовленост1 до ТТ здшснення на профес1йному р1вн1.
4. Формування готовносп педагопв до 1нновац1йноТ д1яльносп е процесом, який дозволяе допомогти вчителев1 в розвитку його цшшсних ор1ентац1й I гуман1стичноТ спрямованост1, усвщомленш методологГТ вир1шення профес1йно-педагог1чних проблем, конкретних концепцш, способ1в реал1зац1Т концептуальних схем у досв1д1 д1яльност1; осмисленн1 ним результат1в педагог1чних нововведень, виробленн1 критерив Тх оц1нки I самооц1нки.
Список використаних джерел
1. Лазарев В. С., Поташник М. М. Как разработать программу развития школы: Методическое пособие для руководителей общеобразовательных учреждений / В.С.Лазарев, М.М.Поташник. - М.: Новая школа, 1993. - 48 с.
2. Попова О. В. Ыноваци в сучаснш педагопчнш теорп та практик // Педагопка та психолопя: Збiрник наукових
праць / За заг. ред. акад. I. Ф. Прокопенка, чл.-кор. В. I. ЛозовоТ. - Харшв: ХДПУ, 1999. - Вип. 9. - С. 10-15.
3. Сластенин В.А., Подымова Л.С. Педагогика: Инновационная деятельность /В.В. Счластенин, Л.С. Подымова.
- М.: ИЧП «Изд-во Магистр», 1997. - 308 с.
4. Юсуфбекова Н. Р. Общие основы педагогической инноватики / Н.Р. Юсуфбекова. - М.: Просвещение, 1991.
- 174 с.
5. Сластенин В. А. Опыт исследования проблемы формирования личности учителя советской школы в высшей
школе / В.А. Сластенин // Проблемы подготовки студентов педвузов и университетов. - М.: Педагогика, 1976. - С. 4-39.
6. Сластенин В. А. Профессиональная готовность учителя к воспитательной работе В.А. Сластенин // Советская
педагогика. - 1981. - № 4. - С. 76-84.
7. Кондрашова Л. В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися: учебн. пособ. / Л.В.Кондра шова - М.: Прометей, МГПИ им. В. И. Ленина, 1990. - 160 с.
8. Рудницька I. Проблема сaмoрeaлiзaцiТ вчителя: утвердження через шновацп/ I. Рудницька // Вища осв^а УкраТни. - №2. - 2008. - С. 40-44.
9. Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. Психологические проблемы готовности к деятельности / М.И. Дьяченко,
Л.А. Кандыбович . - Минск: БГУ, 1976. - 176 с.
References
1. Lazarev V. S., Potashnik M. M. Kak razrabotat programmu razvitiya shkolyi: Metodicheskoe posobie dlya rukovoditeley obscheobrazovatelnyih uchrezhdeniy / V.S.Lazarev, M.M.Potashnik. - M.: Novaya shkola, 1993. -48 s.
2. Popova O. V. InnovatsIYi v suchasnIy pedagogIchnIy teorIYi ta praktitsI // PedagogIka ta psihologIya: ZbIrnik naukovih prats / Za zag. red. akad. I. F. Prokopenka, chl.-kor. V. I. LozovoYi. - HarkIv: HDPU, 1999. - Vip. 9. - S. 1015.
3. SlasteninV. A., PodyimovaL. S. Pedagogika: Innovatsionnaya deyatelnost /V.V.Schlastenin, L.S.Podyimova . - M.:
IChP «Izd-vo Magistr», 1997. - 308 s.
4. Yusufbekova N. R. Obschie osnovyi pedagogicheskoy innovatiki / N.R. Yusufbekova . - M.: Prosveschenie, 1991. -
174 s.
5. Slastenin V. A. Opyit issledovaniya problemyi formirovaniya lichnosti uchitelya sovetskoy shkolyi v vyisshey shkole
/ V.A. Slastenin // Problemyi podgotovki studentov pedvuzov i universitetov. - M.: Pedagogika, 1976. - S. 4-39.
6. Slastenin V. A. Professionalnaya gotovnost uchitelya k vospitatelnoy rabote V.A. Slastenin // Sovetskaya pedagogika. - 1981. - # 4. - S. 76-84.
7. Kondrashova L. V. Metodika podgotovki buduschego uchitelya k pedagogicheskomu vzaimodeystviyu s uchaschimisya: uchebn. posob. / L.V.Kondrashova - M.: Prometey, MGPI im. V.I. Lenina, 1990. - 160 s.
8. Rudnitska I. Problema samorealIzatsIYi vchitelya: utverdzhennya cherez InnovatsIYi/ I. Rudnitska // Vischa osvIta
UkraYini . - #2 . - 2008 .- S. 40-44.
9. Dyachenko M. I., Kandyibovich L. A. Psihologicheskie problemyi gotovnosti k deyatelnosti / M.I. Dyachenko, L.A. Kandyibovich . - Minsk: BGU, 1976. - 176 s.
ESPECIALLY THE READINESS OF TEACHERS TO INNOVATIVE ACTIVITY
K.A. Hlianenko
Industrial college of DVNZ UDKHTU, Ukraine, m. Kamyants'ke Abstract. The article notes that one of the important qualities of the teacher, the conditions of success for him as a professional is the willingness to innovate. The author argues that pedagogical innovation requires a fundamentally new methodological developments, new quality of pedagogical innovation. The author notes that the commitment to innovative pedagogical activity is formed not by itself, not in a virtual reasoning, and during the pedagogical practice, accumulating all accumulated in the previous step, reaching due to this much higher level. This means that each previous level of preparedness is a prerequisite for the formation of the new. Therefore, the readiness of teachers to innovative activity is determined by certain indicators. Professional orientation on innovation focus more while studying in institutions of higher education. The willingness to innovate is a special personal status, suggests the presence of a teacher motivational-value attitude to professional activity, possession of effective ways and means to achieve goals, creativity and reflection.
Key words: readiness, innovative activity, training of teachers, motivation, reflection, professional activity, pedagogical technologies.
