Критерії сформованості готовності майбутніх учителів математики до інноваційної педагогічної діяльності Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION

Has been issued since 2013.

Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видасться з 2013.

http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/

Ачкан В.В. КритерИ сформованостi готоеност'! майбутшх y4umenie математики до iHHoea^ÜHo'i педагог'1чноУ дiяльностi// Ф'!зико-математична oceima : науковий журнал. - 2017. - Випуск 4(14). - С. 18-22.

Achkan V. V. Criteria Of Formation Of Readiness Of The Future Mathematics Teacher To Innovative Pedagogical Activity // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 4(14). - Р. 18-22.

УДК 378.011.3-051:51]:005.963.1:005.591.6

В.В. Ачкан

Бердянський державный педагог'нний ушеерситет, УкраУна

vvachkan @ukr.net

КРИТЕРП СФОРМОВАНОСТ1 ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МАТЕМАТИКИ ДО 1ННОВАЦ1ЙНО1 ПЕДАГОПЧНОТ Д1ЯЛЬНОСТ1

Анота^я. У cmammi розглянуто проблему перееiрки сформоеаност'1 готоеност'1 майбутшх yчиmелiе математики до iннoеaцiйнo'У педагог'чно'У д'тльност'1. Для ефектиеного здйснення такоУ перее'рки у cmammi запропоноеано поняття "критери сформоеаност'1 готоеност'1 майбутшх yчиmелiе математики до iннoеaцiйнo'У педагог'нно'У д'тльност '1", еидлено та охарактеризовано п'ять критерИ'е: мomиеaцiйнo-цiннicний, емо^йно-еольоеий, когштиений, oперaцiйнo-дiяльнicний та о^нюеально-рефлексиений. Сп'1ее'1дношення та cmyпiнь прояеу критерй'е i показниюе дозеолили еиокремити чотири р'!еш готоеност'1 майбутшх yчиmелiе математики до iннoеaцiйнo'У педагог'чно'У д'тльност'1: пасиений, репродуктиений, усе'1домлено-конструктиений та теорчо-досл'дницький. На прикладi репродуктиеного рiеня охарактеризоеано сформоеашсть готоеност'1 майбутшх yчиmелiе математики до iннoеaцiйнo'У педагог'чно'У д'тльност'1 за мomиеaцiйнo-цiннicним, емо^йно-еольоеим, когштиеним, опера^йно-д'тльшсним та о^нюеально-рефлексиеним криmерiями.

Ключовi слова: готоешсть до iннoеaцiйнo'У педагог'чно'У д'1яльност '1, критерй, показники та р'1ен'1 готоеност '1 до iннoеaцiйнo'Упедагог'нно'У д '1яльност '1.

Постановка проблеми. Вщповщно до "НацюнальноТ стратеги розвитку осв^и в УкраТш на перюд до 2021 року" [9] сучасний етап розвитку нацюнальноТ осв^и характеризуемся тим, що освп"а мае бути шновацшною i сприяти формуванню особистосп, здатноТ жити i плщно дiяти в глобалiзованому, штегрованому свт, швидко адаптуючись в умовах, що постшно змшюються. Це обумовлюе потребу в пщготовц вчителя (зокрема, вчителя математики) здатного на основi вщповщноТ фундаментально! осв^и перебудовувати систему власноТ педагопчноТ дiяльностi з урахуванням сощально значущих цтей та нормативних обмежень, аналiзувати, створювати та впроваджувати шноваци у педагопчну дiяльнiсть. Перевiрка ефективностi пiдготовки майбутнiх учителiв математики до шновацшноТ педагопчноТ дiяльностi вимагае визначення критерив сформованостi у них готовносл до ТТ здiйснення.

Аналiз актуальних дослiджень. В останне десятирiччя рiзнi аспекти пiдготовки до шновацшноТ педагопчноТ дiяльностi у процесi отримання професшноТ освiти були предметом дослщження М.В. АртюшиноТ, Л.В. БурковоТ, Ю.О. Будас, 1.В. Гавриш, В.М. Олексенка, I.e. ПккарьовоТ, О.1 Шапран та ш. Питанню пiдготовки до шновацшноТ дiяльностi та критерiям сформованостi готовносл вчителiв-предметникiв присвяченi дослiдження I.A Волощук, Т.М. Демиденко, К.В. Завалко, Н.В. ЗарiчанськоТ.

У наукових розвiдках кнують рiзнi погляди на поняття "критерш" та "показник" i на взаемозв'язкок мiж ними.

Зокрема, критерiй тлумачать як:

- мiрило достовiрностi людських знань, Тх вiдповiдностi об'ективнiй дшсносл [2];

- об'ективну ознаку, за якою здiйснюеться порiвняльна оцiнка дослщжуваного явища або ступеня його розвитку в суб'еклв дослiдження [6];

- основну ознаку, за якою одне ршення обираеться з множини можливих [5];

ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)

- показник, об'ективний вияв чого-небудь [2];

- психологiчну установку дiагноста [2];

- питання опитувальника, анкети, тесту тощо [2].

Pi3Hi аспекти проблеми пiдготовки майбутшх учителiв математики в УкраТш дослiджувались у роботах I.A. Акуленко, В.Г. Бевз [1], М.1. Бурди, М.1. Жалдака, М.М. Ковтонюк, О.1. Матяш, В.Г. МоторшоТ, З.1. Слепкань, С.О. СкворцовоТ, О.В. СемешхшоТ, Н.А. ТарасенковоТ, В.О. Швеця, О.С. ЧашечшковоТ та iнших. У той же час питання критерив сформованосп готовностi майбутнiх учителiв математики до шновацшноТ педагопчноТ дiяльностi дос залишаеться не дослiдженим.

Мета статтк Видiлити, показники та рiвнi готовносл майбутнiх учителiв математики до шновацшноТ педагопчноТ дiяльностi.

Виклад основного матерюлу. Пiд "шновацшною педагогiчною дiяльнiстю вчителя математики" розумiемо складне утворення, сукупшсть рiзних за цiлями та характером видiв дiй, що вiдповiдають основним етапам розвитку шновацшних процесiв i спрямованi на створення, апробацiю та внесення педагогом змш до власноТ системи роботи, постiйне самовдосконалення в контекст модершзацп математичноТ освiти.

Пщ "готовшстю вчителя математики до шновацшноТ педагопчноТ дiяльностi" розумiемо iнтегративну яшсть його особистостi, яка е результатом синтезу мотивiв, цiнностей, знань, умшь та практичного суб'ектного досвiду й забезпечуе устшну педагогiчну дiяльнiсть, спрямовану на створення, розповсюдження та свщоме i доцiльне використання iнновацiй у процес навчання математики.

Пiд критерiями готовностi майбутнiх учителiв математики до шновацшноТ педагопчноТ дiяльностi будемо розумiти скупiсть ознак, якi характеризують сформовашсть певних компонентiв готовностi. Як слушно зазначали В.О. Сластьонiн та Л.С. Подимова у теорп та практик педагопчноТ' освiти „за допомогою критерив повинш встановлюватись зв'язки мiж вама компонентами системи, що дослiджуеться" [8, с. 100].

Поняття "показника" розглядаемо як вужче за змiстом, шж поняття "критер^". Пiд показником будемо розумiемо "кшьшсш та якiснi характеристики сформованосп ознак, якi вивчаються та вимiрюються" [4, с. 122].

У дослщженш виокремлюемо мотивацiйно-цiннiсний, емоцiйно-вольовий, когштивний, операцшно-дiяльнiсний та оцiнювально-рефлексивний критери. Охарактеризуемо кожен iз критерив.

Мотивацшно-цшшсний критерiй характеризуе сформованiсть мотивацiйно-цiннiсного компоненту готовносл майбутшх учителiв математики до шновацшноТ педагопчноТ дiяльностi; особистiсно-цiннiсне ставлення до математики як науки та до професп вчителя; рiвень зацтавленосп модернiзацiйними процесами, що вiдбуваються в математичнш освiтi УкраТни та закордоном, рiвень сприйнятливостi до iнновацiй; потребу у створенш педагогiчних iнновацiй як одного iз шляхiв покращення якост математичноТ освiти, прагнення до самовираження, творчосп, професiйного росту.

Показниками сформованосп цшшсно-мотивацшного компоненту готовностi е:

- цшшсне ставлення до математики та професп вчителя математики, до шновацшноТ педагопчноТ дiяльностi вчителя математики, усвщомлення ТТ необхiдностi та соцiальноТ значущосп;

- узгодженiсть власних педагогiчних цшей з проблемами iнновацiйноТ педагогiчноТ дiяльностi;

- пiзнавальний iнтерес до педагопчних iнновацiй у математичнiй освiтi, бажання ознайомлюватись, аналiзувати та впроваджувати Тх у майбутнiй педагогiчнiй дiяльностi;

- потреба у постiйному саморозвитку та професшному самовдосконаленнi;

- сприйнятливiсть до нововведень.

Емоцшно-вольовий критерiй характеризуе сформовашсть низки якостей вольовоТ сфери особистосп, здатностей оцiнювати та контролювати емоци, долати труднощi.

Показниками сформованостi емоцшно-вольового компоненту готовностi до iнновацiйнот педагопчноТ дiяльностi е:

- умiння оцшювати своТ почуття й емоцГТ в конкретний момент, управляти ними в процеа педагопчного сшлкування;

- умшня долати труднощi, перешкоди, якi виникають у процесi iнновацiйноТ педагогiчноТ дiяльностi;

- наполегливiсть, витримка, органiзованiсть, виявлення поваги до думки шших людей;

- здатшсть до подолання антшнновацшних стереотипiв, подолання педагогiчних невдач;

- здатшсть пщпорядковувати особистi цiлi й бажання сптьнш справi, знаходити та застосовувати компромкш рiшення;

- здатшсть брати на себе вщповщальшсть у рiзних навчальних i життевих ситуа^ях.

Когнiтивний критерiй характеризуе сформованiсть знань iз методики навчання математики в основнш та старшiй школi; базових знань з педагопчноТ шноватики, традицшних та iнновацiйних технологiй навчання; обiзнанiсть щодо форм i методiв стимулювання шновацшноТ активносп майбутнiх учнiв.

Показниками сформованосп когштивного компоненту готовностi майбутшх учителiв математики до iнновацiйноТ педагопчноТ дiяльностi е:

- знання базових понять педагопчноТ шноватики;

- здатшсть до сощальноТ opieHTa^ï у сусшльних вимогах щодо прiоритетiв i потреб математичноТ ocBi™ у суспiльствi;

- знання загальноТ та часткових методик навчання математики;

- знання шновацшних педагопчних технологш навчання математики в основнiй та старшш школi;

- знання етатв та закономiрностей перебiгу iнновацiйних процеав;

- знання основних напрямкiв шновацшноТ педагопчноТ дiяльностi вчителя математики;

- знання основ проведення експериментально-дослщницькоТ педагопчноТ' роботи, особливостей моделювання шновацшноТ педагопчноТ' дiяльностi вчителя математики.

Операцiйно-дiяльнiсний критерш характеризуе сформованiсть у студентiв здатносл та наявнiсть досвiду здiйснення шновацшноТ педагопчноТ' дiяльностi, озброенiсть засобами, прийомами, технологiями навчання математики, володiння прийомами експериментально-дослщницькоТ роботи, здатнiсть наслiдувати шновацшний педагогiчний досвiд.

Показниками сформованостi операцшно^яльшсного компоненту готовностi майбутнiх учителiв математики до шновацшноТ педагопчноТ' дiяльностi е:

- умшня здобувати, поповнювати i розширювати своТ знання, у тому чи^ в сферах математики та шновацшноТ дiяльностi;

- умiння за допомогою сучасних дiагностичних методiв вивчати особислсть дитини i власну педагопчну дiяльнiсть;

- здатнiсть планувати навчально-виховний процес вщповщно до цiлей осв^и, психологiчних закономiрностей, оптимальне поеднання традицшних та iнновацiйних видiв, методiв, прийомiв технологiй педагопчноТ дiяльностi;

- умшня обирати оптимальш прийоми i способи навчання й виховання, форми роботи, вщбирати i розподтяти навчальний матерiал, здiйснювати оптимальне керiвництво пiзнавальними процесами учшв;

- здатнiсть органiзовувати шновацшну дiяльнiсть i навчальну активнiсть д^ей вiдповiдно до цiлей навчально-виховного процесу та цшьових орiентирiв розвитку особистосл;

- умiння використовувати рiзнi мехашзми формування мiжособистiсних взаемин учасникiв педаголчного процесу;

- умiння створювати безконфлiктний i гармоншний освiтнiй простiр, створювати шновацшну комушкативну мережу занять;

- умiння апробовувати, адаптовувати та впроваджувати шновацшш технологи, методи, форми, засоби та прийоми навчання математики;

- здатшсть генерувати новi щеТ, спрямоваш на удосконалення процесу навчання математики, виршення проблем, що постають у зв'язку iз реформуванням системи освiти;

- здатнiсть оргашзовувати та проводити педагогiчний експеримент;

- здатшсть моделювати iнновацiйний педагогiчний продукт.

Наступним критерiем е оцiнювально-рефлексивний, який характеризуе сформовашсть здатностей до рефлексп свое дiяльностi, до органiзацíí та управлшня рефлексивним освiтнiм середовищем, до прогнозування дидактичного ефекту вщ шноваци, що запроваджуеться.

Показниками сформованостi оцшювально-рефлексивного компоненту готовностi майбутнiх учителiв математики до шновацшноТ' педагопчноТ дiяльностi е:

- умшня аналiзувати власну дiяльнiсть;

- умiння аналiзувати та оцшювати дiяльнiсть iнших;

- усвiдомлення значущосп та актуальностi власних iнновацiйних пошутв та вiдкриттiв;

- умiння корегувати власну дiяльнiсть;

- умiння створювати рефлексивне осв^не середовище навчання;

- умшня прогнозувати дидактичний ефект вщ впровадження шновацш, корегувати процес впровадження в залежносп вiд результатiв учшв.

Проведення експериментального дослщження передбачае о^м видiлення критерГ|'в та показникiв виокремлення рiвнiв сформованостi кожного компоненту готовносл до шновацшноТ педагопчноТ дiяльностi майбутнього учителя математики. Як зазначав С.У. Гончарнеко [3] рiвень - це ч^ко помiтнi iндикатори розвитку об'екта. При цьому перехщ вiд одного рiвня до iншого повинен вщображати ступiнь розвитку об'екта, кожен рiвень повинен взаемодiяти як з попередшм, так i з наступним, будучи або умовою, або результатом розвитку об'екта. Пщ рiвнем сформованостi готовносл майбутшх учителiв математики до шновацшноТ педагопчноТ' дiяльностi будемо розумiти мiру кiлькiсних i якiсних проявiв уах ознак готовностi. У процесi виокремлення рiвнiв готовностi було враховано результати дослщження 1.6. Пiскарьовоï [7] щодо рiвнiв готовностi до iнновацiйноï дiяльностi:

1) готовнiсть формуеться в процеа дiяльностi, накопичуючи все засвоене на попередньому етат, тобто за законами фтософп заперечення, переходить на бшьш високий рiвень;

2) попереднiй рiвень е основою для формування наступного;

3) при своечасному виявлення рiвня сформованост roTOBHOCTi е мoжливiсть спланувати програму корекцп недoлiкiв прoфесiйнoí подготовки.

Спiввiднoшення та ступiнь прояву критерив та пoказникiв дозволили виокремити чотири рiвнi гoтoвнoстi майбутнiх учителiв математики до шновацшно'| педагoгiчнoí дiяльнoстi: пасивний, репродуктивний, усвiдoмленo-кoнструктивний та твoрчo-дoслiдницький. Для прикладу охарактеризуемо один i3 них.

Репродуктивний рiвень за мoтивацiйнo-цiннiсним критерiем характеризуеться не стiйкoю (ситуативною) мотиващею до здiйснення iннoвацiйнoí педагoгiчнoí дiяльнoстi; стримано позитивним цiннiсним ставленням до математики та до професп вчителя математики; слабкою усвiдoмленiстю сoцiальнoí значущост iннoвацiйнoí педагoгiчнoí дiяльнoстi; вибiркoвим штересом до педагoгiчних iннoвацiй у математичнш oсвiтi; ситуативним бажанням ознайомлюватись та впроваджувати ix у майбутнiй педагопчнш дiяльнoстi; не стiйкoю мoтивацiею професшного саморозвитку; слабко вираженим прагненням до устху в навчальнo-пiзнавальнiй дiяльнoстi; по вщношенню до нововведень студент дiе як представник пiзньoí бiльшoстi.

Репродуктивний рiвень за емoцiйнo-вoльoвим критерiем характеризуеться сформовашстю вмiння oцiнювати сво!' почуття й емоци в конкретний момент, але не достатньою сфoрмoванiстю вмшня управляти ними в прoцесi педагопчного спiлкування; не стiйким (ситуативним) вмшням долати труднoщi, перешкоди, якi виникають у прoцесi iннoвацiйнoí педагoгiчнoí дiяльнoстi; не стiйкoю витримкою; слабко розвинутою здатнiстю подолання антиiннoвацiйниx стереoтипiв: схильшстю довго i важко переживати педагопчш невдачi; не стiйкoю здатнiстю пщпорядковувати oсoбистi цiлi й бажання сшльнш справi; здатнiстю застосовувати кoмпрoмiснi ршення за умови, що вони будуть кимось запрoпoнoванi; здатнiстю iнoдi брати на себе вщповщальшсть у стандартних (вщомих) навчальних ситуацiяx.

Репродуктивний рiвень за кoгнiтивним критерiем характеризуеться ситуативною здатшстю до сoцiальнoí oрiентацíí у сусшльних вимогах щодо прioритетiв i потреб математичнoí oсвiти; рoзрiзненими i не системними знаннями базових понять педагoгiчнoí iннoватики та методики навчання математики, знаннями окремих шновацшних технолопй навчання математики, фрагментарними знаннями основ проведення експериментальнo-дoслiдницькoí педагoгiчнoí дiяльнoстi; вщсутшстю системного бачення педагoгiчниx iннoвацiй у процес навчання математики.

Репродуктивний рiвень за oперацiйнo-дiяльнiсним критерiем характеризуеться не ч^кими та не системними умшнями здобувати, поповнювати i розширювати свoí знання, у тому числi в сферах математики та iннoвацiйнoí дiяльнoстi; частково сформованими умiннями (або íx вiдсутнiстю) за допомогою сучасних дiагнoстичниx метoдiв вивчати oсoбистiсть дитини i власну педагoгiчну дiяльнiсть; сформованою здатшстю планувати навчально-виховний процес вщповщно до цтей oсвiти, псиxoлoгiчниx закoнoмiрнoстей; частково сформованим умшням вiдбирати i розподшяти навчальний матерiал; не чiтким та не системним умiнням використовувати рiзнi меxанiзми формування мiжoсoбистiсниx взаемин учасниюв педагoгiчнoгo процесу; умiнням вiдтвoрювати та впроваджувати шновацп у навчально-виховний процес ттьки за умови надання конкретних шструкцш; поодинокими спробами створення авторських нововведень, ят не вiдрiзняться новизною та креатившстю.

Репродуктивний рiвень за оцшювально-рефлексивним критерiем характеризуеться частково сформованими вмшнями аналiзувати власну дiяльнiсть, що виражаеться у вмшш перioдичнo виявляти недолги, помилки у прoцесi педагoгiчнoí дiяльнoстi, але вiдсутнiстю здатнoстi з'ясовувати íx причину; частково сформованим умшням аналiзувати та oцiнювати дiяльнiсть шших, що виражаеться у здатнoстi у бтьшосп випадкiв виявляти проблеми та недолги, iнкoли виявляти íx причини та пропонувати стандарты шляхи усунення недолшв; ситуативним усвщомленням значущoстi та актуальносп власних iннoвацiйниx пoшукiв; умшня корекц^ власнoí дiяльнoстi виявляеться лише за наявносп чiткиx рекoмендацiй з боку викладача; як правило завищеною самооцшкою власних здiбнoстей.

Висновки. Таким чином, для кожному компоненту готовносп майбутшх учителiв математики до iннoвацiйнoí педагoгiчнoí дiяльнoстi вiдпoвiдае окремий критерш (мoтивацiйнo-цiннiсний, емoцiйнo-вольовий, кoгнiтивний, операцшно^яльшсний та oцiнювальнo-рефлексивний). Видiленo показники сформованосп кожного компоненту та чотири рiвнi сфoрмoванoстi: пасивний, репродуктивний, усвiдoмленo-конструктивний та твoрчo-дoслiдницький.

Список використаних джерел

1. Бевз В.Г. lстoрiя математики як штеграцшна основа навчання предмелв математичного циклу у фаxoвiй тдготов^ майбутнix учителiв : дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 / Бевз Валентина Григoрiвна. - К., 2007. -506 с.

2. Бабарабанщиков А.В. Военно-педагогическая диагностика / А.В. Бабарабанщиков, Н.И. Дерюгин. - М. : ВУ, 1995. - 108 с.

3. Гончаренко С.У. Педагопчш дослщження : Методолопчш поради молодим науковцям / С.У. Гончаренко. -Кшв-Вшниця : ДОВ «Вшниця», 2008. - 278 с.

4. Коваль Т.1. Професшна шдготовка з шформацшних технологiй майбутшх менеджерiв_економiстiв: монографiя / Т.1. Коваль. - К.: Ленв^, 2007. - 264 с.

5. Кузьмина Н. В. Профессионализм деятельности преподавателя и мастера производственного обучения профтехучилища / Н. В. Кузьмина. - М. : Высшая школа, 1989. - 167 с.

6. Педагогика / Под. ред. Ю. К. Бабанского. - М.: Просвещение, 1988. - 478 с.

7. Пискарева И.Е. Формирование готовности студентов педагогического вуза к инновационной деятельности : дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.08 / Пискарева Инна Евгеньевна. - Кострома, 1999. - 150 с.

8. Сластенин В.А. Педагогика: инновационная деятельность / В.А. Сластенин, Л.С. Подымова. - М. : ИЧП „Издательство Магистр", 1997. - 308 с.

9. Указ Президента УкраТни "Про Нацюнальну стратепю розвитку осв^и в УкраТш на перюд до 2021 року" -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/344/2013

References

1. Bevz V.H. Istoriya matematyky yak intehratsiyna osnova navchannya predmetiv matematychnoho tsyklu u fakhoviy pidhotovtsi maybutnikh uchyteliv : dys... d-ra ped. nauk: 13.00.02 / Bevz Valentyna Hryhorivna. - K., 2007. - 506 s.

2. Babarabanshhikov A.V. Voenno-pedagogicheskaja diagnostika / A.V. Babarabanshhikov, N.I. Derjugin. - M. : VU, 1995. - 108 s.

3. Honcharenko S.U. Pedahohichni doslidzhennya : Metodolohichni porady molodym naukovtsyam / S.U. Honcharenko. - Kyyiv - Vinnytsya : DOV «Vinnytsya», 2008. - 278 s.

4. Koval' T.I. Profesiyna pidhotovka z informatsiynykh tekhnolohiy maybutnikh menedzheriv_ekonomistiv: monohrafiya / T.I. Koval'. - K.: Lenvit, 2007. - 264 s.

5. Kuz'mina N.V. Professionalizm dejatel'nosti prepodavatelja i mastera proizvodstvennogo obuchenija proftehuchilishha / N.V. Kuz'mina. - M. : Vysshaja shkola, 1989. - 167 s.

6. Pedagogika / Pod. red. Ju. K. Babanskogo. - M.: Prosveshhenie, 1988. - 478 s.

7. Piskareva I.E. Formirovanie gotovnosti studentov pedagogicheskogo vuza k innovacionnoj dejatel'nosti : dis. ... kand. ped. nauk : spec. 13.00.08 / Piskareva Inna Evgen'evna. - Kostroma, 1999. - 150 s.

8. Slastenin V.A. Pedagogika: innovacionnaja dejatel'nost' / V.A. Slastenin, L.S. Podymova. - M. : IChP „Izdatel'stvo Magistr", 1997. - 308 s.

9. Ukaz Prezydenta Ukrayiny "Pro Natsional'nu stratehiyu rozvytku osvity v Ukrayini na period do 2021 roku" -[Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/344/2013

CRITERIA OF FORMATION OF READINESS OF THE FUTURE MATHEMATICS TEACHER TO INNOVATIVE PEDAGOGICAL ACTIVITY V.V. Асhkan

Berdyansk State Pedagogical University Abstract. The article describes the problem of check of readiness of the future mathematics teachers to innovative teaching activities. For the effective implementation of such verification, the paper proposed the concept of "criteria of formation of readiness of the future mathematics teachers to innovative pedagogical activity", isolated and characterized five criteria: motivational value, emotional and volitional, cognitive, operational-active and evaluative-reflexive. The correlation and degree of manifestation of criteria and indicators allowed to identify four levels of readiness of the future mathematics teachers to innovative pedagogical activity: passive, reproductive, consciously constructive and creative research. For example, the reproductive level is characterized by the formation of readiness of future teachers of mathematics for innovative pedagogical activity on the motivational value, emotional and volitional, cognitive, operational-activity and assessment and reflective criteria.

Key words: readiness to innovative pedagogical activity, criteria, indicators and levels of readiness to innovative pedagogical activity.