CC BY
33
УДК 32.01 (480)
Дзера М.М., Прокш А.В. ©
ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ПОЛГТИЧНО1 СИСТЕМИ
ФШЛЯНДП
У cmammi здшснено анал1з мехатзм1е функцюнування державных iHcmumymie, партшног та виборчог систем Фтляндп.
Сьогодш в Укра1ш точаться rocTpi дискуси, йде штенсивний пошук шляхiв подолання пол^ично! кризи та створення ефективно! моделi пол^ично! системи, у якiй злагоджено могли б дiяти полiтичнi шститути голови держави, уряду та парламенту, шститути регюнально! влади та мюцевого самоврядування, судова, партiйна та виборча системи. Побудувати ефективну пол^ичну систему в нашш державi неможливо без врахування досвщу розвинутих кра!н, модель пол^ичних систем яких могла б стати для нас зразком. Одшею з таких кра!н е Фiнляндiя, полiтична система яко! пройшла складний шлях становлення й сьогоднi характеризуеться загальною стабiльнiстю.
Мета статт - розкриття особливостей функцюнування пол^ичних шституив Фшлянди, здiйснення аналiзу розвитку пол^ично! системи ще! кра!ни.
Дана проблематика частково знайшла свое вiдображення у дослщженнях таких авторiв, як: С.Гелей та С.Рутар [1], Д.Дербшайр та Я.Дербшайр [2], В.Кайтiла [6], Т.Сойкканен [8] та ш. Зокрема, ствробггник науково-дослiдного iнституту Фшлянди Вiлле Кайтша розкривае причини та економiчне значення входження традицшно нейтрально! Фшлянди до загальноевропейських структур, яке ознаменувало початок ново! епохи в житт краши як в полiтичному, так i в економiчному та соцiальному вщношеннях [6, с.2]. Ще один фшський дослiдник, професор унiверситету мiста Турку ^мо Сойкканен дослiдив становлення та основш напрями розвитку фшсько! партшно! системи.
Перед тим, як перейти до аналiзу пол^ично! системи Фшлянди, необхiдно дати коротку iнформацiйно-iсторичну довщку ще! краши. Отже, Фiнляндiя (самоназва Suomen Tavasalta Republiken Finland) - розвинута швшчноевропейська краша, територiя яко! складае 338 145 кв.км, а населення -5 млн 245 тис (2004 р.). Основну масу населення складають фши - 93,4 %, проживають також шведи (5,7%), естонщ (0,2%), саами-лопарi (0,1%) [3, с.453].
Тривалий перiод Фiнляндiя знаходилася тд владою Швеци (XII-XIX ст.). У 1809 р. крашу завоювала Рошя [7, с.216]. Фiнляндiя в межах Роси користувалася певною автономiею, зокрема мала власну адмiнiстрацiю, державний банк, грошову систему та ш. Пiсля розвалу Росшсько! iмперil, 6 грудня 1917 р., Фiнляндiя проголосила незалежшсть. Вiдстояти незалежнiсть багато в чому допомогла дiяльнiсть Карла Густава Маннергейма, якого деям
© Дзера М.М., Прокш А.В., 2009
362
юторики порiвнюють з Джорджем Вашингтоном, зокрема у 1939 р., тд час радянсько! агреси [5^.9].
Шсля Друго! свггово! вшни Фiнляндiя взяла курс на поступове зближення з загальноевропейськими структурами. У 1960 р. Фiнляндiя приедналася до загального ринку скандинавських кра!н, а в 1973 р. вона уклала з европейськими крашами угоду про вшьну торгiвлю. Завершення «холодно! вшни» дозволило Фшлянди, 1992 р., подати заявку на вступ до Свропейського Союзу (£С). У 1995 р. вона стала повноправним членом £С [6, с.2-3]. У европейському парламент Фiнляндiя отримала 14 депутатських мкць. З липня по грудень 2006 р. вона головувала у Радi Свропейського Союзу [4, с.55]. Членство в СС справило позитивний вплив на пол^ичне, економiчне та суспшьне життя краши. Полiтикум Фшлянди поступово приходить й до того розумшня, що кра!ш не можна далi залишатися поза загальноевропейськими структурами безпеки, що потрiбно остаточно вiдмовитися вщ позаблоковостi й долучитися до кра1н-члешв НАТО. Зокрема, колишнiй президент Фшлянди, лауреат Нобелiвськоl преми миру М.Ахтiсаарi вважае, що Фiнляндiя повинна стати членом НАТО. Таким чином, можна стверджувати, що членство Фшлянди в НАТО (а також шших «традицшно нейтральних кра!н», наприклад сусщньо! Швеци) - питання найближчого майбутнього. Вступ Фшлянди до НАТО допоможе змшити думку деяких пол^июв, пол^олопв та громадян Украши, щодо членства нашо! держави в цiй оргашзаци. Адже прихильники нейтрального статусу Украши дуже часто наводять як приклад для наслщування Фiнляндiю та Швецш. Цiкаво, що вони казатимуть, коли щ краши стануть членами НАТО.
Найбiльш повно особливост пол^ично! системи розкривае Конституцiя Фшлянди, яка була прийнята у 1919 р. Ниш дшчий варiант Конституцп (Основний закон) прийнятий 11 червня 1999 р. й вступив у силу 1 березня 2000 р.
Фiнляндiя мае статус республжи, у якш поеднуються президентська та парламентська системи управлшня. Глава держави - президент (Тар'я Халонен, 2008 р.). Перюд повноважень президента складае шiсть роюв. Президент виконуе обов'язки, визначенi Конститущею (Основним законом) [9].
Взаемостосунки мiж президентом, головою уряду та урядом не зов^м звичнi. Подiбну модель можна знайти хiба що у Франци [2, с.275]. Президент та прем'ер-мшктр деякою мiрою виступають як глави виконавчо! влади. У Конституцп Фшлянди зазначено, що «виконавча влада здшснюеться президентом республiки, а також урядом (Державною радою), члени якого повинш користуватися довiрою парламенту» (параграф 3 Конституци)[11].
Без узгодження з урядом, президент може приймати ршення з наступних питань:
1) про призначення уряду та його члешв, а також про вщставку уряду або його члешв;
2) про оголошення дострокових виборiв до парламенту;
363
3) про розгляд шших, вказаних у закош справ, спещальних справ, що стосуються рiзних оЫб, яю в силу свого змкту взагалi не пiдлягають розгляду вЫею Державною радою;
4) про самоуправлшня Аландських островiв, включаючи справи мкцево! економiки;
У випадку виникнення в президента перешкод для виконання сво1х обов'язюв, його функци переходять до голови уряду. У випадку, коли в голови уряду виникають таю ж перешкоди, то його обов'язки покладаються на того мшктра, який е заступником голови уряду (параграф 59 Конституцп).
Президент вщправляе у вщставку по заявi Державну раду та мiнiстрiв. Президент може також вщправити у вiдставку мшютра за iнiцiативи голови уряду. Президент зобов'язаний вщправляти у вiдставку весь уряд або окремого мшктра, якщо уряд або мiнiстр не користуються довiрою парламенту.
Президент затверджуе прийнят парламентом закони. Вiн зобов'язаний прийняти ршення про затвердження на протязi трьох мiсяцiв з часу поступлення до нього закону на затвердження. Президент може передати закон до Верховного суду або до Верховного адмЫстративного суду. Якщо президент не затверджуе закон, вш повертае його на розгляд парламенту. Якщо парламент знову схвалить закон без змши його змкту, то закон вступае в дш без президентського затвердження. Закон вважаеться вщхиленим, якщо парламент його не схвалить знову (параграф 77 Конституцп).
Якщо президент не затверджуе закон у встановлеш термши, вш направляеться в парламент. Затверджений закон або закон, який вступив у дш без президентського затвердження повинен бути тдписаний президентом та контрасигнований вщповщним мшютром. При цьому уряд (Державна рада) повинен без затягування опублжувати закон у «Збiрнику нормативних акив Фшлянди».
Президент в перюд скликання парламенту мае право на пiдставi вмотивовано! пропозици голови уряду та тсля вислухання думок партшних фракцiй розпустити парламент та призначити проведення дострокових виборiв (параграф 26 Конституцп).
Зовшшня полiтика Фшлянди здшснюеться тд керiвництвом президента спшьно з урядом (Державною радою). Однак парламент ратифкуе та денонсуе мiжнароднi рiшення та приймае рiшення про вступ в дш мiжнародних угод в частиш, встановленiй Основним законом. Ршення з питань вiйни та миру президент приймае за згодою парламенту (роздш 8, параграф 93 Конституцп).
Президент призначае штатних суддiв у вщповщноси з порядком, встановленим у закош. Приписи про призначення шших суддiв встановлюються законом. Президент призначае Генерального прокурора. В особливих випадках президент може прийняти ршення про помилування шсля висновку Верховного суду. Загальна амшсия може встановлюватися лише законом.
Конститущя Фiнляндil передбачае юридичну вiдповiдальнiсть президента. Якщо канцлер юстици, юридичний уповноважений або Державна
364
рада вважають, що президент е винним у зрадi Батьювщини, здшсненш тяжкого злочину або злочину проти людства, вони повинш повiдомити про це парламент. Якщо парламент трьома чвертями поданих голоЫв приймае рiшення про те, що необхщно висунути звинувачення проти президента перед Державним судом, то президент зобов'язаний на цей час утримуватися вщ виконання сво!х повноважень. В шшому випадку справа проти президента за виконнання ним службових повноважень не може порушуватися (параграф 113 Конституци).
Президент е верховним головнокомандуючим збройними силами республiки. Вiн може, за пропозищею уряду, передати це повноваження якому-небудь iншому фшському громадянину. За представленням уряду, президент приймае ршення про мобiлiзацiю збройних сил. У цьому випадку термшово скликаеться парламент.
Уряд Фшлянди - Державна рада, складаеться з голови уряду (прем'ер-мшктра) та вщповщно! кiлькостi мiнiстрiв. Конституцiя проголошуе, що мiнiстрами можуть бути громадяни Фшлянди вiд народження, «вiдомi сво!м досвiдом та чесшстю»[11]. За свою дiяльнiсть мiнiстри вщповщальш перед парламентом.
Мехатзм формування уряду вщбуваеться наступним чином. Парламент обирае голову уряду, якого поим президент призначае для виконання сво!х обов'язкiв. Iншi мiнiстри призначаються президентом у вщповщност з пропозицiею того, хто обраний прем'ер-мшктром. Перед обранням голови уряду, представники вщ партiйних груп парламенту знайомляться з програмою уряду та його складом. Про результати цього ознайомлення повщомляеться президенту, для того щоб вш представив парламенту ту особу, яка пропонуеться кандидатом на голову уряду. Якщо кандидат на прем'ерство пщ час вщкритого голосування в парламент отримае бшьше половини поданих голоЫв, то вiн або вона вважаеться обраним на посаду голови уряду. Якщо ж кандидат не отримае бшьшосп, то в тому ж порядку пропонуеться новий кандидат. Якщо ж i новий кандидат не отримае бшьше половини поданих голоЫв, то проводяться новi вибори шляхом вщкритого голосування. При цьому обраним вважаеться той, хто отримае найбшьшу кшьккть голоЫв. Коли тсля сформування Державно! ради и склад змшюеться суттевим чином, то повинен бути скликаний парламент.
Державна рада повинна без затримки представити свою програму парламенту у формi заяви. Таке ж представлення необхщно зробити тод^ коли суттевим чином змшюеться склад уряду.
Член уряду не може при виконанш сво!х службових обов'язмв займати шшу державну посаду, яка призвела б до нанесення шкоди або пщриву довiри до його дiяльностi в якостi члена уряду. Якщо мшютр обираеться президентом або головою парламенту, вш повинен вважатися звшьненим вiд сво!х обов'язкiв з того дня, коли вш обраний.
До компетенцп Державно! ради вщносяться и питання, якi спецiально вказаш в Конституцi! (Основному законi), а також рiзнi питання управлiння та
365
адмшктративно! влади, яю на ochobî закону та шших нормативних акпв вщносяться до вщання уряду або мiнiстрiв та не входять до компетенцп президента чи якого-небудь шшого державного органу. Державна рада контрасигнуе рiшення президента (параграф 65 Основного закону).
Мехатзм прийняття ршень в уряд\ вщбуваеться наступним чином. Питання, що вщносяться до компетенцп уряду, розглядаються на його засщанш або в мшютерств^ якого стосуеться питання. На загальному засщанш уряду розглядаються суттевi та принципово важливi питання, а також iншi справи, шо вимагають винесення на загальне засiдання. Бiльш детальнi постанови про основи оргашзацп та про порядок прийняття ршень встановлюються законом. Загальш засiдання Державно! ради дшсш при наявностi 5 членiв уряду.
Через систему пропорцшного представництва в урядi представлено багато партiй, а прем'ер-мшктр завжди стопъ на чолi коалiцiйноï Державно! ради.
Законодавчу владу Фшлянди забезпечуе однопалатный парламент (Едускунта, Eduskunta Riksdagen), який складаеться з 200 депутапв, Термш повноважень депутатiв парламенту - 4 роки [9]. Депутатом парламенту може бути кожна особа, що мае право обирати, якщо тшьки ця особа не знаходиться тд откою. Депутатом парламенту не може бути особа, що знаходиться на вшськовш служба Членами парламенту не можуть бути юридичний уповноважений парламенту, канцлер юстици при уряд^ члени Верховного суду та Верховного адмшютративного суду, а також державний обвинувачувач.
Повноваження депутата Едускунти призупиняються на той час, коли вш стае депутатом европейського парламенту. В такому випадку замкть нього депутатсью обов'язки виконуе його замкник. Депутат парламенту звшьняеться вiд сво!х повноважень також на час виконання ним вшськового обов'язку. За бажанням депутата парламент може дати згоду на звшьнення його вщ депутатських повноважень, якщо для цього е поважш причини. Якщо депутат на основi вироку суду позбавляеться волi за здшснений злочин, до покарання за вибiркове правопорушення, парламент проводить розслщування. Пiсля отримання висновкiв конституцiйноï комiсiï, на основi рiшення, прийнятого не менше нiж двома третинами поданих голоав, парламент може припинити депутатсью повноваження.
Статус депутата парламенту передбачае надшення депутатським iмунтетом, який полягае в тому, що депутату не можуть створюватися перешкоди для здшснення його повноважень. Депутат не може бути звинувачений або позбавлений права висловлювати свою думку, якщо тшьки парламент не дасть на це згоду, шляхом прийняття ршення, пщтриманого не менше шж 5/6 поданих голошв. Член парламенту не може бути, без згоди парламенту, заарештований чи затриманий, якщо тшьки його пщозрюють у злочиш, за який передбачене покарання у виглядi тюремного ув'язнення на термiн не менше шести мкящв.
Парламент збираеться на сеси щорiчно в той час, який вш встановлюе сам. Шсля цього президент кра!ни оголошуе сесш вiдкритою. На кожнiй сесiï
366
Едускунта обирае голову та двох вiце-голiв. Голова парламенту, вще-голови парламенту, а також голови парламентських комiсiй утворюють Раду при головi парламенту. Голова Едускунти керуе оргашзащею роботи парламенту та визначае порядок прийняття И ршень у вщповщност з положеннями Конституци чи регламенту Едускунти, а також порядок розгляду питань на сеси. Рада при головi Едускунти мае право законодавчо! шщативи по вщношенню до законопроекта, що стосуються службовцiв Едускунти, регламенту Едускунти, змш у них, а також представляе законопроекти з шших постанов про дiяльнiсть депутата.
На весь термш повноважень Едускунта формуе наступш комюи: велику комiсiю, конституцiйну комiсiю, комiсiю з шоземних справ, фiнансову комiсiю та iншi постiйнi комки, якi вказанi в регламент парламенту. Едускунта може створювати тимчасовi комюи для пiдготовки чи розслщування визначених справ.
Едускунта обирае термшом на 4 роки юридичного уповноваженого, а також двох його заступниюв, яю повиннi мати вщповщш знання в галузi юриспунденци.
Справи, що поступають до парламенту шляхом передачi 1х урядом у виглядi законопроекту або шляхом внесення депутатсько! пропозици, яким-небудь шшим чином, який визначений у Конституци або в регламент парламенту.
Депутат Едускунти мае право вносити:
1) законодавчу пропозицш, яка мктить вiдповiдний законопроект;
2) бюджетну пропозицiю, яка мктить проект про асигнування або яку-небудь iншу пропозицiю, яка пропонуеться до включення в бюджет;
3) пропозицш, яка являе собою заходи з тдготовки законопроекту або з прийняття яких-небудь шших заход iв.
Мехатзм прийняття ршень у парламентI вщбуваеться наступним чином. Урядовий законопроект, депутатська пропозищя, пщготоваш для Едускунти зв^и, а також iншi справи, яю вказаш у Конституци або в регламент Едускунти, повинш направлятися в комки для 1х кшцевого обговорення на пленарному засiданнi. Законопроект, а також пропозици по регламенту Едускунти проходять два читання на пленарному засщанш тсля отримання висновку комки, що готувала питання. В першому читаннi законопроекту заслуховуеться та обговорюеться висновок комки, пiсля чого парламент виршуе питання про змкт законопроекту. В другому читаннi, яке проводиться вщразу ж на третш день пiсля завершення першого читання, Едускунта приймае ршення про схвалення чи вiдхилення законопроекту. Пiсля першого читання законопроект може передаватися у велику комiсiю. Законопроект, який пропонуеться вщкласти, або закон, який не був пщписаний, проходить, однак, лише одне читання на пленарному засщанш. Проект прийняття, змш чи скасування Конситуци, або призупинки И ди повинен бути схвадений бшьшктю голоЫв у другому читанш, а поим повинен бути переданий на першу сесш новообраного парламенту. Там проект, тсля вщповщного висновку
367
комки, повинен бути схвалений в незмшному виглядi лише в одному читанш на пленарному засщанш шляхом ршення, прийнятого двома третинами поданих голоЫв. Однак проект може бути оголошений термiновим шляхом ршення, прийнятого не менше 5/6 поданих голошв. В такому випадку проект не передаеться далi, й вш може прийматися не менше шж 2/3 поданих голосiв. Конституцшна комiсiя парламенту може висловити свою думку щодо конституцiйностi законопроектiв та шших справ, що 1й передаються, а також про 1х вщповщнкть мiжнародним документам з прав людини.
Рiшення на пленарному засiданнi приймаеться бшьшктю поданих голосiв, якщо шше не передбачене окремо в Основному закош. При рiвностi голосiв питання виршуеться жеребкуванням, якщо тiльки для схвалення законопроекту не потрiбно квалiфiкованоl бiльшостi. Бiльш детальнi постанови з процедури голосування мктяться в регламент парламенту. Прийнятий парламентом закон направляеться на затвердження президенту.
В особливому порядку Едускунта приймае на кожний фшансовий рш державний бюджет, який публжуеться у «Збiрнику нормативних актв Фшлянди». Кожен депутат парламенту може внести в урядовий проект бюджету шляхом поправки пропозищю про асигнування або про яке-небудь iнше ршення. Державний бюджет схвалюеться на пленарному засщанш парламенту в одному читанш тсля висновку фшансово! комки. Якщо державний бюджет затримуеться з прийняттям настшьки, що його опублжування не вщбуваеться до початку фшансового року, то урядовий проект бюджету може використовуватися як бюджет на основi постанови парламенту.
Не менш шж 20 депутаив Едускунти мають право внести штерпеляцт у Державну раду або мшктру в справу що вщноситься до компетенцп уряду чи мшктра. Вiдповiдь на депутатський запит повинна передаватися на пленарне засщання парламенту на протязi 15 дшв з часу повiдомлення уряду про штерпеляцш.
Якщо пiд час парламентських дебаив вноситься резолюцiя недовiри уряду або окремому мшктру, Едускунта повинна тсля обговорення штерпеляци провести голосування з питання про довiру уряду.
Державна рада може внести в парламент повщомлення або зв^ з питання, що стосуеться державного управлшня чи мiжнародних вiдносин. Якщо тд час дебатiв з приводу повщомлення уряду вноситься пропозищя про недовiру уряду або окремому мiнiстру, Едускунта повинна тсля обговорення провести голосування з приводу довiри. При обговоренш зв^у не може прийматися ршення про довiру уряду чи окремому мшктру.
Голова уряду або мЫстр за дорученням голови уряду може надавати парламенту довiдки з актуальних питань. Уряд повинен щорiчно надавати парламенту звгг про свою дiяльнiсть та про заходи з виконання ршень Едускунти, а також звгг про використання державних фiнансiв та виконання бюджету.
368
Пленарш засщання Едускунти е вщкритими. Засщання комiсiй не являються вiдкритими. В роботi парламенту використовуються двi мови -фшська та шведська. Вони також використовуються в судi та iнших державних органах.
У Фшлянди передбачена така форма народного волевиявлення як референдум. Ршення про проведення чергового дорадчого референдуму приймаеться парламентом шляхом закону, який повинен мютити постанови про час проведення референдуму та про альтернативш питання, що пропонуються учасникам референдуму.
1нститути праеоеог системи Фшлянди виглядають наступним чином. До суд\е загальног юрисдикцп вщносяться: Верховний суд, надвiрнi та повiтовi суди. До судге загальног адмшстратиеног юрисдикцп вщносяться: Верховний адмшктративний суд та губернсьм адмшктративш суди. По вщношенню спещальних судiв, що е судами з розгляду справ в особливих сферах, приймаеться закон. Надзвичайш суди не можуть утворюватися.
Суддi у Фшлянди можуть бути звшьнеш з посади тшьки за ршенням суду. Суддя не може без його згоди переводитися на шшу посаду, якщо тшьки не здшснена реоргашзащя вЫе! судово! системи. Закон може встановити обов'язок суддiв пiти у вщставку через вiк або через втрату працездатносп.
Висуненням обвинувачення керуе Генеральний прокурор, який е найвищим обвинувачувачем. Генерального прокурора призначае президент.
Контроль за законшстю службово! дiяльностi президента та уряду здшснюе канцлер юстицп. Вш також здiйснюе нагляд за тим, щоб суди слiдували закону та виконували сво! обов'язки, щоб дотримувалися основнi права та свободи людини.
Контроль за дiяльнiстю судiв здiйснюе також юридичний упоеноеажений парламенту (омбудсмен). Вш контролюе дотримання основних прав та свобод людини. Щорiчно юридичний уповноважений подае зв^ до парламенту про свою дiяльнiсть, а також про стан законносп та про порушення законодавства.
Регюнальт органи елади та мкцеее самоерядуеання мають наступний вигляд. Фiнляндiя подшена на провшци - лааш: Лапландiя, Оулу, Схiдна Фiнляндiя, Захщна Фiнляндiя, Пiвденна Фiнляндiя [10]. Кожну з провшцш очолюе губернатор, якого призначае уряд. Особливий статус мають Аландськ острови. Конститущя Фшлянди зазначае, що «територiя Аландських островiв мае автономш у вiдповiдностi з особливим законом про автономш Аландських островiв» (параграф 120)[11]. На Аландських островах дiе окремий виборний законодавчий орган - лагтинг, до повноважень якого входить прийняття мiсцевих законодавчих акив. Конституцiя проголошуе, що «стосовно права законодавчо! iнiцiативи лагтинга Аландських островiв, а також прийняття мкцевих законодавчих актiв мае силу те, що встановлено у закош про автономш» (параграф 75).
Провшци-лааш подшяються на комуни (ЫМа). У Конституци вказано, що «... керiвництво комунами повинно базуватися на самоуправлшш мешканщв комун. Приписи про загальнi принципи комунального управлiння та
369
про покладеш на комуни завдання встановлюються законом» (параграф 121)[11]. Комуни мають право на оподаткування.
Парттна система Фшлянди пройшла складну еволюцш. Професор ушверситету мкта Турку Тiмо Сойкканен зазначае: «Не дивлячись на стрiмкi змiни та появу нових партш, фiнська система пол^ичних партiй в загальному характеризуеться стабшьшстю. Основнi напрями И розвитку збереглися на диво мщно протягом вЫх рокiв незалежностi Фшлянди. Тому поряд iз актуальною та змшною тематикою передвиборчо! боротьби слiд звернути увагу на сильний вплив традици» [8, с.2]. Партiйна система Фшлянди мае досить давню традицiю. Поштовх до И розвитку поклали реформи росшського iмператора Олександра II, що вщбувалися у 60-70 рр. XIX ст. У 1863 р. почав дiяти предстаницький орган Фшлянди - сейм. В тому ж рощ був прийнятий указ про рiвнiсть фшсько! та шведсько! мов. Все це створило необхщш передумови для формування системи пол^ичних партш Фшлянди.
Револющя в Роси 1905-1907 рр. спричинила важливi змiни в полггичнш системi Фшлянди. Реформа сейму 1906 р. з його перетворенням на мюцевий парламент та введення загального виборчого права ознаменувала перелом у розвитку партшно! системи. Вона примусила парти модернiзувати сво! програми та оргашзаци.
В результатi Друго! свггово! вiйни (1939-1945 рр.), знову вщбувся глибокий перелом в системi полiтичних партiй Фшлянди. Вона зробила крок влiво. У 80-тi рр. XX ст. сформувався окремий напрям серед пол^ичних партiй - еколопчний рух «зелених», якi представляли зовам шше нове мислення, виступали проти риноково! економiки, яку вважали еколопчно невiдповiдною. Вони залишилися поза традицшними таборами лiвих та правих сил. У 1988 р. Союз «зелених» був внесений до реестру фшських партш [8, с.10].
Сьогодш в партшнш системi Фшлянди головну роль вдаграють такi парти: Партiя центру, Сощал-демократична партiя Фшлянди, Нацiональна коалщшна партiя, Лiвий союз Фшлянди, Шведська народна партiя, Союз «зелених», Християнський союз Фшлянди, «Молодофiни» (Прогресивна пария), Сшьська партiя Фшлянди, Екологiчна пария. Парти вiдiграють важливу роль у житт держави. Уряд кра!ни формують саме парламентсью партiйнi коалщи. Тривалий час на чолi коалiцiйних урядiв стояли соцiал-демократичнi та центристськi парти. Парти мають право висунення кандидатури на голову держави (президента).
У 80-90-т роки XX ст. стало бшьше можливостей для створення урядових коалщш. Виборщ стали бiльш непостшними, вплив на них партiй послабився. Однак, це не розхитало основи партшно! системи Фшлянди та не надало !й «iталiйських рис». Система пол^ичних партiй залишаеться постiйною
[8, с.15].
Виборча система Фiнляндi! мае наступнi особливостi. Право обирати та бути обраним мае кожен фшський громадянин, якому виповнилося 18 ромв. Кожен фiнський громадянин та кожен шоземець, що постiйно та легально живе
370
у Фшлянди мае право брати участь в комунальних виборах та комунальному референдумi у вщповщност з постановами закону.
Голова держави - президент обираеться прямими виборами. Вш повинен бути громадянином Фшлянди вщ народження. Одна i та ж особа не може обиратися президентом бшьше двох терммв повноважень пщряд. Кандидат, який на виборах отримае бшьше половини поданих голошв, визнаеться обраним в президенти. Якщо жоден з кандидата не отримав бшьше половини поданих голоЫв, проводяться новi вибори серед двох кандидата, що отримали найбшьшу кшькють голоЫв. Президентом обираеться той кандидат, який на нових виборах отримае найбшьшу кшьккть голоЫв. Якщо на виборах висунутий один кандидат, вш признаеться обраним в президенти без виборiв.
Право висунення кандидата на виборах президента мають як зарепстрована пария, що мае в парламент не менше одного мандата, так i 20 тисяч оЫб, що мають право голосу. Постанова про час виборiв та бшьш детальш постанови про зловживання пщ час президентських виборiв, визначаються законом.
Депутата парламенту обирають по загальнш системi голосування iз списюв, що 'х надають парти згiдно принципу пропорцiйного представництва. Депутати парламенту обираються шляхом прямих виборiв i таемного голосування. Для виборiв парламенту кра'на подiляеться, у вщповщност з кiлькiстю населення, найменше на 12 та найбшьше на 18 виборчих окрупв таким чином, щоб вщ кожного виборчого округа обиралося не менше семи члешв парламенту. Однак Аландсьм острови утворюють один виборчий округ для виборiв одного депутата Едускунти.
Правом висунення кандидата на вибори до парламенту надшеш зарепстроваш парти. Бшьш детальш принципи про термши виборiв, 'х органiзацiю та про виборчi округи визначаються окремим законом.
Право бути обраним членом парламенту мае кожна особа, що мае право обирати, якщо тшьки вона не знаходиться пщ откою.
У Фшлянди дiе пропорцiйна система з преференщями, яка надае виборцю можливють виражати свое ставлення до кожного кандидата, занесеного до конкретного партшного списку [1, с.147].
Отже, аналiз пол^ично'' системи Фшлянди засвiдчуе, що в цш кра'ш створенi ефективш меxанiзми функцiонування iнститутiв державно'' та регюнально'' влади, партшно'' та виборчо'' систем, завдяки чому Фiнляндiя досягла високих стандарта пол^ичних вiдносин, оргашзаци полiтичниx iнститутiв, високого рiвня розвитку правових норм, високо'' пол^ично'' свщомост та культури населення.
Л1тература
1. Гелей С. Основи полггологи. / Степан Гелей, Степан Рутар /. - Львiв: 1нститут укра'нознавства iм. 1.Крип'якевича, 1997. - 278 с.
2. Дербишайр Д. Политические системы мира: в 2-х т. / Денис Дербишайр, Ян Дербишайр /. Том 2. - М.: Рипол Классик, 2004. - 496 с.
371
3. Дубович I. Крашознавчий словник-довщник. / 1ван Дубович /. - Львiв: Панорама, 2003. - 580 с.
4. Свропейський Союз. Словник-довщник / Ред. М.Марченко. / Марина Марченко /. - К.: К.1.С., 2006. - 140 с.
5. Zmudzki J. Finlandia w polityce mocarstw 1939-1944. / Jacek Zmudzki /. -Przemysl: Poludniowo-wschodni instytut w Przemyslu, 1998. - 289 s.
6. Кайтила В. Экономическое значение членства в ЕС для Финляндии / Вилле Кайтила // Finfo. - Хельсинки. - 2003. - №4. - С.2-12.
7. Лавер О. Суомк стежкою вшни та миру / Олександр Лавер, Юрш Ажнюк // Всесвгг. - К. - 1991. - №10. - С.215-227.
8. Сойкканен Т. Восемь основных направлений на карте политических партий Финляндии / Тимо Сойкканен // Finfo. - Хельсинки. - 2003. - №3. - С.2-16.
9. http://svit.ukrinform.ua
10. http ://virtual. finland. fi
11. http://uznal. org / constitution. php.
Summary
The article deals with the analysis of mechanisms offunctioning of Finland
state's institutes, party and electorial systems.
Стаття надшшла до редакцИ 2.09.2009
372
