CC BY
100
УДК 32.01 (492 + 485)
Дзера М.М., доктор фшософи, професор ®
Льегеського нацюнального утеерситету еетеринарног медицины та бютехнологт iмет С.З. Гжицького Прокш А.В., к. кторичних наук, доцент Льеiеськоi комерцтног академп
1НСТИТУТ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ У ТРАДИЦ1ЙНИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ МОНАРХ1ЯХ -ШВЕЦ11 ТА Н1ДЕРЛАНДАХ: ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З
У статтi розглянутi проблеми функцюнуеання тституту глаеи держаеи у Шеецп та Шдерландах.
Сьогодш в Укра!ш кнуе проблема збалансованостi влади, а ефективнкть iнституту глави держави викликае справедливi нарiкання. Якщо до реформи 2004 р. у президента Укра'ни були фактично авторитарш повноваження, то зараз повноваження глави держави не збалансоваш. В сучасному укра'нському полiтикумi е три точки зору на виршення ще! проблеми - одш полiтики виступають за президентську республжу, iншi - за посилення ролi голови уряду та рiвномiрний розподш владних повноважень; е й третя точка зору, яка полягае у вщродженш шституту конституцшно! монархи в Укра!ш. Хоча на сучасному етат ця iдея не знаходить надежно! тдтримки, !! активно пропагували та обгрунтовували украшсью мислителi XX ст., зокрема
B.Липинський (щея трудово! монархи), С.Томашiвський (iдея клерикально! монархи), В.Кучабський (щея вшськово! монархи) та ш. Спроба вiдродити монархiчну державнiсть й практично втшити у життя щею монархи, що мала мiсце за чаЫв правлiння гетьмана П.Скоропадського 1918 р., як вщомо закiнчилася невдало.
Для того, щоб зрозумiти як цей шститут функцiонуе, необхiдно дослщити його на прикладi розвинутих конституцшних монархiй - Швеци та Нiдерландiв, монархiчнi традици в яких кнують тривалий час. Державний лад цих кра'н змiнювався протягом iсторичних епох й пройшов складну еволюцiю.
Мета статт - здiйснити порiвняльний аналiз функцiонування iнституту глави держави у Швеци та Нiдерландах, розкрити кторичш етапи його розвитку, виявити спшьш та вiдмiннi риси у функщях глав цих кра!н.
Дана проблематика частково вщображена у дослiдженнях С.Гелея та
C.Рутара [2], Ж.Зшлера [4], Й.Вейбулля [1], Д.Дербшайра та Я.Дербшайра [3], А.Романюка [6,7] та шших науковцiв.
У Швеци вiд початку виникнення державност почала формуватися монархiчна форма правлiння. Шведськi землi вперше об'едналися в одну державу близько 1000 р. й першим королем уск! Швеци став Олаф Шетконунг. З 1521 р. до 1718 р. тривав перюд шведсько! велико державност^ Пкля поразки у вшш з Росiею (1700-1721 рр.) Швещя втратила бiльшiсть сво!х володiнь й статус велико! держави. Ц поди дещо похитнули абсолютну владу короля. Розпочався еволюцшний процес руху Швеци вщ абсолютизму до
® Дзера М.М., Прокш А.В., 2010
183
конституцшно1 монархи. Невдала вшна з РоЫею 1808-1809 рр. призвела до державного перевороту й короля Густава IV Адольфа було скинуто. У 1809 р. прийнято Конституцш, яка обмежила владу короля й розподшила обов'язки мiж королем, урядом та парламентом [1, с. 134-135].
У подальшому Конституцш 1809 р. кшька разiв переглядали, вносили поправки. В И основi лежать таю фундаментальш закони: акт про форму державного правлшня, акт про парламент, акт про престолонаслщування, акт
про свободу друку, акт про свободу вираження поглядiв, що вступив у дш 1991 р.
Швещя - монархiя зi спадковою передачею трону. З 15.09.1973 р. офщшним главою держави е король Карл XVI Густав, що належить до династи Бернадотiв [3, с.295]. Початок цш династи був покладений у 1810 р., коли iмператор Франци Наполеон I Бонапарт зажадав, щоб шведським королем став французький маршал Жан Батист Бернадот. Тiльки у 1980 р. акт про престолонаслщування, прийнятий 1810 р., було доповнено суттевим положенням, яке дозволяе особам жшочо! стаи займати шведський престол, тому тсля короля Карла XVI Густава престол успадкуе його старша дочка кронпринцеса Вiкторiя.
Сьогодт король Швеци виконуе суто формальнi функцй. Пiсля внесених змiн, в актi про форму державного правлiння 1975 р. зазначаеться, що «вся державна влада у Швеци походить вщ народу». Король е символом Шведсько! держави та наци й надшений виключно представницькими, церемонiйними повноваженнями. Хоча Карл XVI Густав всшяко намагаеться тдкреслити значимiсть монархи в державнш системi Швеци. «Монархiя - це фундамент шведського суспшьства», - заявив Карл XVI Густав тд час свого вiзиту в Украшу 30 вересня 2008 р. [9].
Навт таю традицшш для iнших монархш права голови держави, як розпуск парламенту та призначення прем'ер-мшютра у Швеци передан головi парламенту.
Монарх Швеци мае наступт права та обов'язки:
1) головуе на спещальних засщаннях уряду при змiнi уряду, а також тд час так званих шформацшних засiдань уряду, де члени уряду шформують його про ситуацш в краlнi;
2) вщкривае роботу парламенту пiд час першо! сесil та закривае його роботу тд час останньо! сесil кожно! каденцИ;
3) король е головою консультативного зовшшньопол^ичного комiтету, тобто ком^ету, що обираеться парламентом для консультацш мiж урядом та парламентом з приводу зовтшньопол^ичних питань;
4) в якоси голови держави, король приймае вiрчi грамоти iноземних дипломатiв та пщписуе вiрчi грамоти для шведських послiв;
5) на прохання уряду король приймае глав шших держав та здшснюе державнi вiзити в iншi кра1ни. Як правило, тд час цих вiзитiв короля супроводжують один або два члени уряду, яю обговорюють питання полiтики, економжи та культури з представниками уряду приймаючо1 кра1ни;
6) король мае вище вiйськове звання, однак вш не е головнокомандуючим збройними силами краши, якi
184
тдпорядковуються виключно уряду;
7) голова держави користуеться прившеем недоторканост перед законом, тобто не може бути притягнутий за сво1 вчинки до вщповщальност у вщповщност з кримшальним правом, однак йому може бути пред'явлений судовий позов у вщповщност з цившьним правом;
8) король зобов'язаний надавати декларацш про власш прибутки та майно й сплачувати податки, як i вс громадяни Швеци. Королiвськi палаци належать державi, яка щороку витрачае приблизно 10 млн доларiв на утримання королiвського двору. Кожен рж парламент вирiшуе, яка сума мае бути видшена королю для виконання його обов'язюв;
9) король та члени королiвськоl Ым'1 мають право голосу на виборах, однак згщно встановлено1 традици утримуються вiд голосування.
Монархiя в Нiдерландах мае не таю давш традици як у Швеци й пройшла дещо шший, складнiший шлях становлення. У XVI ст. Нщерланди розпочали нацiонально-визвольну боротьбу проти 1спани (це була перша в свт буржуазна революцiя). Проголосивши незалежшсть 26 липня 1581 р. та звшьнившись з-пiд влади юпанського короля, Нiдерланди стали передовою крашою нового буржуазного типу. Новостворена держава отримала назву Республiки об'еднаних провшцш. Термiн «республжа» був обраний тому, що держава вщносилася до групи не багатьох европейських кра1н, на чолi яких не стояв монарх. Посада штатгальтера залишилася, хоча короля, чи! iнтереси вiн представляв за чаЫв iспанського панування, вже не було. Шсля нацюнально-визвольно1 революци штатгальтер пiдпорядковувався парламенту -Генеральним штатам. Першим штатгальтером незалежних нщерландських провiнцiй став Вiльгельм Оранський. Хоча держава офщшно iменувалася «республжою», фактично - це була парламентська монархiя. У 1747 р., коли розпочалася вшна за «австршську спадщину» й французью вiйська вторглися у межi «республiки», парламент призначив штатгальтером Вшьгельма IV. За часiв його правлшня штатгальтерство було визнане таким, що передаеться по спадковоси, а Вшьгельм IV отримав ширшi повноваження. Спадкове штатгальтерство стало важливим кроком на шляху до встановлення повноцшно1 монархiчноl влади. Цей процес дещо призупинили Французька революцiя 1789 р. й наступна окупащя Францiею Нiдерландiв, яю внесли змiни в И державний устрш. Тепер держава, на короткий час, фактично перетворилася на республжу, що отримала назву Батавська. Коли у 1804 р. Наполеон Бонапарт захопив владу, вш зажадав, щоб i в Нiдерландах влада належала однш людинi. Французький iмператор вважав, що подiбний режим зможе тдтримати його у вiйнi з Англiею. У 1806 р. Наполеон призначив королем Нiдерландiв Людовiка Наполеона. Подiбна ситуацiя склалася i в Швеци, де на вимогу Наполеона королем став маршал Жан Бернадот. Так, волею велико1 держави (Франци), Нщерланди перетворилися на королiвство [5, с. 35-36]. У 1813 р., тсля поразки Наполеона, до краши повернулася динасия Оранських. У серпш 1815 р. була прийнята Конституцiя королiвства [4, с. 45-46].
185
Сьогодш Нщерланди - конституцшна парламентська монархiя, яку з 30 квггая 1980 р. очолюе королева Беатркс II Вшьгемша Армгард з династи Оранських-Нассау.
Нiдерланди як i Швецiя спадкова монархiя. У Конституци Нiдерландiв у редакци вщ 17 лютого 1983 р., зокрема, наголошено, що «право на престол передаеться по спадку та належить спадкоемцям короля Вiльгельма I Оранського-Нассау» (роздiл 1, ст. 24) [8]. Монарх може зректися престолу на користь спадкоемця тсля досягнення л^нього вiку (це, зокрема, мало мкце у 1980 р., коли королева Юлiана передала престол дочцi). У Нщерландах правом наслiдування престолу надшеш особи як чоловiчо!, так i жшочо! статi, на вiдмiну вщ Швеци, де заборона особам жшочо! статi займати престол була скасована лише у 1980 р. На даний час спадкоемцем престолу Нiдерландiв е принц Вшьгельм-Олександр.
Якщо виявиться, що прямих спадкоемщв престолу немае, глава держави може бути призначений актом парламенту. Подiбне ршення приймаеться на сеси обох палат парламенту бшьшктю не менше нiж у двi третини голосiв (ст. ЗО Конституци) [8].
Приймаючи на себе повноваження королiвсько! влади, монарх Нiдерландiв складае присягу на вiдкритому засщанш двох палат парламенту. Детальна регламентащя порядку вступу на престол встановлюеться законодавчим актом парламенту (ст.32 Конституци) [8]. Якщо монарху не виповнилося 18 роюв, вш не може виконувати сво! повноваження. В такому випадку парламент на спiльному засщанш обох палат встановлюе регентство.
Глава держави може тимчасово скласти з себе королiвськi повноваження та знову приступити до 1х виконання у вщповщност з актом парламенту. Розгляд цього питання та прийняття ршення здшснюеться на спшьному засiданнi палат парламенту (ст.36 Конституци) [8].
У Нщерландах за Конститущею, виконавча влада належить монарху. Однак, як i в Швеци, фактично И здшснюе уряд. Глава держави у Нщерландах включений до складу уряду, мае конституцшне право призначати члешв уряду. У Конституци, зокрема, зазначено, що «уряд складаеться з короля та мiнiстрiв, однак вщповщальшсть за роботу уряду несуть мЫстри, а не король» (ст.42) [8]. Голова уряду та iншi мiнiстри призначаються та звшьняються з посад указом глави держави (ст.43) [8]. Всi закони парламенту та укази глави держави пщписуються монархом та одним чи кшькома мшктрами уряду або державними секретарями. Укази глави держави про призначення або звшьнення з посади голови уряду, мiнiстрiв та державних секретарiв контрасигнуються прем'ер-мiнiстром.
Король Нiдерландiв мае право вносити законопроекти до парламенту, мае право розпуску парламенту без особливих умов (розпуски друго! палати парламенту практикуються часто, особливо як зааб отримати схвалення виборцями коалщшних перестановок). Конституцiя Нiдерландiв у ст.64 зазначае, що кожна з палат парламенту може бути розпущена по указу монарха. Указ про розпуск парламенту повинен передбачати проведення нових виборiв палати (першо! чи друго!) парламенту та И скликання не шзшше, шж через три мкящ [8].
186
Нщерландський монарх також офщшно очолюе Державну раду -найстарший дорадчий орган при урядг Указом монарха призначаються члени Генеральное' рахунково1' палати з числа трьох кандидат на вакантне мiсце за пропозищею друго1 палати парламенту та перебувають на вказаних посадах пожиттево.
Главу держави у Нiдерландах можуть усунути вщ влади, наприклад, якщо монарх вступае в шлюб, не затверджений актом парламенту (ст.28) [8]. Якщо уряд вирiшить, що монарх не може виконувати королiвськi повноваження, вш iнформуе про це парламент та представляе думку з цього питання Державно1 ради. В цьому випадку проводиться спшьне засiдання палат парламенту, яю подiляють думку Державное' ради та приймають рiшення про нездатшсть монарха виконувати сво1 повноваження. Вказане ршення обнародуеться за розпорядженням голови спшьного засiдання палат парламенту та вступае негайно у дш. Якщо приймаеться ршення про те, що глава держави не здатний виконувати сво1 повноваження, над ним встановлюеться откунство у вiдповiдностi з актом парламенту (ст.35 Конституци) [8].
Таким чином, шститут глави держави у Швеци та Нщерландах мае багато спшьних рис, однак вони все ж вiдрiзняються за обсягом повноважень та функщями. Монарх Нiдерландiв надiлений набагато ширшими повноваженнями шж його шведський колега. Безсумнiвними позитивами шведсько1 та нiдерландськоï монархiй е те, що глава держави е надпартшним, а спадкоемшсть влади забезпечуе стабiльнiсть полiтичноï системи цих краш. Монархiя змогла б повернути лептимшсть влади, однак, на нашу думку, в Укра1ш цей iнститут не мае достатшх перспектив.
Л1тература
1. Вейбулль Й. Коротка iсторiя Швеци / Йорген Вейбулль / -Стокгольм: Шведський шститут, 1998. - 164 с.
2. Гелей С. Основи пол^ологи / Степан Гелей, Степан Рутар / -Львiв: 1нститут украшознавства iм. 1.Крип'якевича, 1997. - 278 с.
3. Дербишайр Д. Политические системи мира: в 2-х т. Том 2 / Денис Дербишайр, Ян Дербишайр / - М: Рипол Классик, 2004. -496 с. - С. 294-297.
4. Зшлер Ж. Пол^ико-адмшктративш системи краш £С. Порiвняльний аналiз / Жак Зшлер / - К.: Основи, 1996. - 420 с.
5. История Нидерландов. - М.: Издание информационной служби для зарубежных стран Министерства иностранных дел, 1996. -84 с.
6. Романюк А. Порiвняльний аналiз пол^ичних шституив краш Захiдноï Свропи / Анатолш Романюк / - Львiв: Видавничий центр ЛНУ iменi 1вана Франка, 2007. - 391 с.
7. Романюк А. Соцюпол^ичний подш «ново1' пол^ики» в крашах Захiдноï Свропи // Полiтологiчний вкник. - К. - 2007. - №27. -С.239-253.
8. http://uznal. org / constitution. php
9. http://svitt.ukrinform.ua
Summary
The article deals with the problems of tread of the state institute functioning in Sweden and the Netherlands
Стаття надшшла до редакцИ' 8.03.2010
187
