CC BY
12УДК 336.71
FEATURES OF THE ISLAMIC BANKING SYSTEM
Korol M.
PhD of Economics, Associate Professor State Higher Educational Establishment "Uzhhorod National University "
Uzhhorod, Ukraine
ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ 1СЛАМСЬКО1 БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ
Король М.М.
кандидат економ1чних наук, доцент, доцент кафедри м1жнародних економ1чних в1дносин ДВНЗ «Ужгородський нацгональний унгверситет»
Ужгород, Украша
Abstract
The article analyzes the peculiarities of the functioning of the Islamic banking system. In particular, the dynamics of development of Islamic banking institutions is considered. Describes the financial instruments used in Islamic banking and describes the leading centers of Islamic banking in 2019.
Анотащя
В статп проаналiзовано особливосп функцюнування юламсько1 баншвсько1 системи. Зокрема, розглянуто динашку розвитку юламських баншвських шститупв. Описано фiнансовi шструменти, як ви-користовуються в юламськш баншвськш справi та охарактеризовано провщш центри юламського банкiнгу 2019 року.
Keywords: Islam, banks, banking system, Islamic economy.
Ключовi слова: юлам, банки, баншвська система, юламська економжа.
Введення. В останнi 50 рошв кра!ни, в яких пе-реважно сповiдуeться iслам, активно розробляють власну концепцiю соцiально-економiчного розвитку. Ця концепцiя являе собою принципово ш-ший пiдхiд до оргашзацп системи господарського життя, який за сво!ми етичними, правовими й еко-номiчними установками iстотно вiдрiзняеться вщ принципiв i цiнностей, що лежать в основi еко-номiки iндустрiально розвинених кра!н. Одним з ш-ститутiв господарсько! системи iсламу е юламсьш банки - особлива форма оргашзацп фшансового бiзнесу, за яко! послуги надаються клiентам на безвщсотковш основi.
Метою дослiдження е аналiз свiтоглядних та структурних особливостей юламсько! банкiвськоi системи.
Матерiали та методи дослвдження. Свiтовий досвiд стверджуе, що релшйш переконання мусульман, iудеiв, християн були проти використання банкiвського позичкового вщсотка та лихварства. Проте, тсля затято! боротьби з цими заборонами католицька церква за часiв папи Льва Х тшла на частковi поступки, дозволивши лихварство пiд заставу, а iудеям дозволила шд мiзерний ввдсоток ви-давати кредит верствам населення з середнiм рiв-нем достатку.
1слам - наймолодша релiгiя у свт, в той час е другою за величиною у свт з понад 600 мшьйошв послвдовнишв. Питання, яке може законно задати будь-який дослвджувач iсламського банкiнгу, поля-гае в тому, що заборона шламу проти риби стано-вить щонайменше 1400 рокiв, тодi як юламсьш банки з'явилися в середиш 1970-х. Чому юламсь-
кому свггу знадобилося стiльки часу, щоб приду-мати альтернативу вiдсоткам? Ввдповвдь грун-туеться на iсторичних фактах, яш ми намагатиме-мося подати нижче.
Прототипи юламських банкiвських установ да-туються першими днями iсламу та тднесенням 1с-ламсько! iмперii (Золота доба шламу). Бум внутршньо! i зовнiшньоi торгiвлi товарами призвiв до створення таких iсламських фiнансових шстру-ментiв як депозити, грошовi перекази тощо. Пiзнiше европейцi переймуть щ мусульманськi практики i продовжать !х розвивати надалi. Проте, з послаблениям 1сламсько! iмперii, цi практики замiняються захвдною фiнансовою моделлю.
Базовi положення iсламськоi економiки були сформульоваиi в Кораш та знайшли свое вщобра-ження в економiцi Арабського халiфату - це уяв-лення про працю як джерело добробуту, про влас-нiсть, про справедливий перерозподш матерiальних благ через обов'язковi та добров№ш пожертви, сплату податкiв, систему успадкування майна, тощо. Так само, результати економiчноi дiяльностi оцiнюються не лише з позицп кiлькiсних показ-никiв, але i з позицш вiдповiдностi певним мораль-ним засадам [1].
Не можна не погодитися з науковцями,яш стверджують про те, що мусульмани зробили великий внесок у розвиток баншвсько! практики, оскiльки за чаав 1сламсько! iмперii iснувала [2]:
• добре розвинена для свого часу законо-давча система, яка мютила, зокрема, чггш правила, що регулювали усi операцii;
• потужна судова система, яка була здатна забезпечити виконання всiх законних договорiв;
• рiзнi види комерцшних паперiв та банкнот, яш були широко вживаш, так1 як векселi (reqaahal-sayarifah), переказнi векселi (suftaja) та Бикик;
• лiцензованi банк1ри, як мали офiси чи агентства в рiзних частинах 1сламсько1 iмперil та приймали депозити, привласнювали борги (хавала), обмiнювали грошi, випускали банкноти та вико-нували багато iнших послуг.
В основi дiяльностi iсламського банку закла-дена iдея того, що всi операцп мають здiйснюватися на основi принципiв шарiату, при цьому вiдповiдальнiсть розподiляeться рiвномiрно мiж суб'ектами ввдносин, а прибуток вважаеться закон-ним, якщо вiн е особистим внеском у виглядi капiталу, пращ та досввду. З точки зору Корану i шарiату «риба» (заборона стягнення позичкового вiдсотку i лихварства) - найтяжчий грiх. В iсламi вiтаеться отримання прибутк1в, проте засуджуеться використання вiдсотка в якостi отримання при-бутку, оск1льки це не супроводжуеться створенням продукцп, а отже i не може покращити якють життя суспiльства.
В постановi Ради 1сламсько! академи правов-ведення ^кха) № 10 «Про банк1вськ1 операци i ве-дення операцш» чггко зазначено, що будь-яке збшь-шення розмiру кредиту або введення позичкового вщсотку по ньому вважаеться рiзновидом лих-варського вiдсотку («риба»), що заборонено шарiатом. В якостi альтернативи пропонуються операци, як1 забезпечують грошовий обiг вiдповiдно до норм шарiату i економiчних прин-ципiв юламу [3].
Головною вiдмiннiстю парадигми дiяльностi iсламських банков, як вважае Л. М. Рябшша, е 1х фшансове посередництво, а не кредитне, що прита-манне унiверсальним традицiйним банкам. Ми роздмемо цю думку, яка до переваг дiяльностi ю-ламських банков як фiнансових посередник1в вщно-сить можливiсть використання спочатку безплат-них пасивiв i наявнiсть повного контролю за цшьовим використанням наданих банком коштiв, а серед недолЫв - наявнiсть надлишково! лiквiдностi та неможливють вкладень у борговi зо-бов'язання, як це роблять традицшш банки [4].
Термiн «юламська фшансова система» з'явився в серединi 1980-х рошв. Вона включае в себе наступш iнститути:
• iсламськi банки, куди вiдносять як пов-ноцшш банк1вськ1 пiдроздiли, так i «юламсьш вiкна» звичайних банкiв,
• юламсьш фiнансовi iнститути, що не е банками (юламсьш лiзинговi та факторинговi ком-пани, фiнансовi компани тощо),
• юламське страхування (такафул),
• юламський ринок капiталу та його учас-ники,
• юламська фiнансова шфраструктура (платiжна система, скрiнiнгова система, регулюючi органи, науково-дослiднi оргашзацп тощо) [5, ст. 11].
1сламсьш банки е найважлившими елемен-тами юламсько1 фшансово1 системи, як1 виконують аналогiчнi функцп, що i звичнi для нас традицшш банки: забезпечують дiяльнiсть нацюнально1 плат1жно1 системи та виступають в ролi фшансо-вого посередника. 1сламський банк поводиться, з одного боку, як адвокат вкладнишв, а з шшого боку - як партнер потенцшних iнвесторiв. Ввдносно пiдписання договорiв з iнвесторами, то iсламський банк визначаеться як один iз партнерiв договору. Максимiзацiя прибутку - не мета. Прибуток приходить тод^ як економжа переходить у здоровий етап. 1нструментом реалiзацil цього е юламський банк, функ^ми якого е, зокрема, зробити ефективнють та справедливють додатковими цiлями, а не кон-флiктуючими [6].
Iсламськi банк1вськ1 установи не варто розгля-дати виключно за географiчним походженням !х катталу, а в першу чергу !х варто розглядати за принципами дiяльностi. 1слам не забороняе отримання прибутку, а заборона накладаеться виключно на отримання фжсованого прибутку, що не зале-жить вiд результату.
Один з найвеличшших економiчних теоре-тикiв П. Самуельсон дуже влучно висловився в1дносно нульово1 ставки ввдсотка в iсламських банках: «Нульова ставка ввдсотка трохи нагадуе «абсолютний нуль температури» у фiзицi. Ми мо-жемо собi уявити, як наблизитися до цього, але навряд чи можемо уявити, що насправд ввдбуваеться. Мислення е поверхневим, якщо стверджувати, що iнтерес е виключно грошовим явищем хижацького капiталiзму» [7].
1сламсьш банки в сво1й продуктовш лiнiйцi ви-користовують широкий спектр рiзноманiтних фiнансових iнструментiв, створюючи тим самим значний синергетичний ефект, який позитивно впливае на стшшсть баншвсько1 системи загалом.
Охарактеризуемо основнi фiнансовi iнстру-менти, як1 е своервдними родзинками iсламськоl банк1всько1 системи:
- мудараба - це угода, зпдно з якою мент передае, а банк приймае грошовi кошти з подаль-шим !х iнвестуванням у торпвлю, промисловiсть чи сiльське господарство. Дана угода е аналогом тра-дицшного банкiвського депозиту, И ушкальнють полягае в наперед ведомому спрямуванш цих коштiв [8]. При цьому, у випадку збитк1в клiент весь ризик бере на себе, у випадку прибутку вш пропорцшно розподшяеться мiж учасниками угоди.
- мурабаха сприймаеться бiльшiстю вче-них шарiату як допустимий спосiб фiнансування роздрiбного баншнгу. В1дстрочена оплата товару сприяла фшансуванню, зокрема, таких активiв як транспортш засоби та навiть нерухомiсть. Мурабаха була усшшною також завдяки короткому перiоду фiнансування та малим розмiрам фiнансу-вання. Розвиток фшансування мурабаха нерухо-мостi було бшьш складним через обмеження шарiатом можливосп встановити цiну наперед та через б№ш тривалi термiни та бiльшi суми, що бе-руть участь у транзакщях [9].
- мушарака - це рiзновид операцш, коли банк здшснюе фшансування не стягуючи вiдсотка, проте бере участь у розподш отриманого прибутку в залежиостi вiд розмiру внесшв на основi договiр-них обов'язшв, де обумовлюються всi деталi проекту: термш, вид бiзнесу, умови його реалiзацii, графiк розподiлу прибутшв та збитк1в [10, с. 42 -52].
Мудараба та мушарака називають стовпами ю-ламського баншвництва.
- 1джар - це довгострокова оренда. Дана угода е аналогом традицшно! для нас лiзинговоi операци [11].
- гджар ва-гктина - це угода, згвдно з якою орендар мае можливють, сплативши оренднi виплати, стати власником орендованого майна.
- кард-аль-хасан - це безвщсоткова по-зика, видана особi та оргашзаци, що мае бути повернута в заздалепдь обумовлений термiн. Банк може видати таку позику уряду чи оргашзаци за цшьовим призначенням: будiвництво заводiв, фабрик, дори- тощо [8].
- сукук - це щеальний iнструмент з точки зору юламських iнвесторiв, який може бути двох титв: iсламськi облггацд та iсламськi сек'юритиза-цii. Вш не е боргом, а часткою реальних активiв, як1 торгуються на вторинному ринку. Даний ринок е вщносно молодим, займае всього 1 % свггового ринку. Домiнуюче положення займае Малайзiя (70%), Катар (14,7%), ОАЕ (4,9%), Iндонезiя (3,7%) [12]. Сукук ще називають основним проводником iнтернацiоналiзацii iсламських фiнансiв.
Особливостi вищезазначених iсламських опе-рацiй, угод обумовлеш неекономiчними потребами, а виключно необхвдшстю !х вiдповiдати iсламу. Але, в будь-якому випадку, всi iсламськi фiнансовi iнструменти мають аналог з-пом1ж традицшних ш-струментiв не iсламських фшансових установ.
Концепция iсламського баикiнгу юнуе к1лька десятил1ть. Перша спроба створення юламсько! фiнансовоi установи вiдбулася в Пакистан напри-кiнцi 1950-х рошв iз створенням мiсцевого юламсь-кого банку в сшьськш мiсцевостi. Деяш благоче-стивi помiщики, як1 здавали кошти без жодних ввд-сотшв, а потiм позичили дрiбним землевласникам на сшьськогосподарський розвиток, iнiцiювали експеримент. Позичальник не сплачував ввдсотки за авансовий кредит, але для покриття операцшних витрат банку стягувалася невелика плата. Плата була набагато нижчою, нгж вiдсоткова ставка. Незважаючи на те, що досвщ був обнадш-ливим, за його невдачу вiдповiдали два основш фактори. По-перше, орендодавцi вкладнишв розглядали вклади як разову подш. Зi збiльшениям кiлькостi позичальник1в розрив мiж наявним капiталом та необхщним кредитом став величез-ним. По-друге, спiвробiтники банку не мали повно! автономii щодо його дiяльностi; вкладники вияв-ляли значнi iнтереси у тому, як !хш грошi були по-зиченi [13].
Можуть статися випадки, коли сам проект е виправданим, проте загальш економiчнi обставини можуть призвести до його остаточного провалу. У
цих випадках банк виконуе функци амортизатора i весь тягар провалу лягае на його плечг
Першим визнаним комерцшним банком, який функцюнував по iсламських принципах, вва-жаеться банк NasserSocialBank, що був заснований у 1971 роцi в £гипп [5, с. 41]. Капiтал його був створений з видшених кошпв президента респуб-лiки, а в статуп банку чiтко було зазначено, що вш був безпроцентним, метою створення якого е роз-ширення соцiальноl солiдарностi серед громадян та створення компетентного та справедливого сус-тльства [2].
У 1972 р. тсля припинення д^' Бреттон-Вудсь-ко! системи та враховуючи насл1дки фшансових втрат експортерiв нафти король Саудiвськоl Арав^' Аль-Файсал звернувся в Оргашзацш iсламського спiвробiтництва (Organisation of Islamic Cooperation) з проханням створити мiжнародний iс-ламський банк i як наслвдок з'явився 1сламський банк розвитку (IDB, Islamic Development Bank). Вш розпочав свою дiяльнiсть в мюп Джидда (Са-удiвська Аравiя) 20 жовтня 1975 р., членами якого наразi е 57 держав-учасниць Оргашзаци 1сламсько! конференц^' (нинi Органiзацiя юламського спiвробiтництва). Функцй' групи 1сламського банку розвитку полягають в фiнансуваннi проекпв еко-номiчного i соцiального розвитку в кра!нах-чле-нах. Банк здшснюе свою дiяльнiсть, грунтуючись на законах i принципах шарiату.
Ця подгя стала поштовхом до розвитку юлам-ських фiнансiв i в наступш 35 рокiв було створено ряд юламських фiнансових установ. Цей процес умовно можна подiлити на таю етапи [14]:
1) п^д час першого етапу 1975-1979 рр. було створено 20 установ - 12 банив, 5 фшансових та ш-вестицшних компанш, 2 такафули та 1-ну лiзингову компанiю.
Найбiльшим за обсягом кашталу та активiв став BankTejarat (1ран)- 326 млн. та 59 млрд. дол. ввдповщно. Dubai Islamic Bank був найбшьшим за обсягом депозипв - 16 млрд. дол., а також за рiвнем прибутку - 430 млн. дол.
Загалом уа iнститути, створенi в цей перюд, володiли капiталом у розмiрi 2,5 млрд. дол., активами - 101 млрд. дол., депозитами - 38 млрд. дол. та прибутком у обсязi 969 млн. дол. Загальний об-сяг активiв в 39 разiв перевищував обсяг капiталу.
2) На другому emani з 1980 - 1984 рр. було створено ще 45 установ, з яких 30 - банки, 12 -фiнансовi та швестицшш компани, та 3 - такафули.
Найб№шим був 1сламський банк Катару (Qatar Islamic Bank) з кашталом 595 млн. дол., активами 14 млрд. дол., депозитами 11,5 млрд. дол. та прибутками в розмiрi 503 млн. дол. Загальний каштал нових шститупв становив 3 млрд. дол., ак-тиви - 40 млрд. дол., депозити - 31 млрд. дол., а при-буток - 530 млн. дол.
У ввдповщь на с^мке зростання шлькосп банкiв та гостру потребу в квалiфiкованому персо-налi в 1981 роцi був створений Мiжнародний iнсти-тут iсламських банив та юламсько! економiки [2].
3) На третьому emani 1985-1989 рр. було створено ще 40 установ, з яких 15 - банки, 19 -фiнансовi та швестицшш компани та 6 - такафулiв.
Найбшьшим шститутом став AlRajhi Bank Са-удiвськоl Арави з кашталом 600 млн. дол., активами 14 млрд. дол, депозитами в 10 млрд. дол. i при-бутками в 411 млн. дол. Загальний обсяг катталу утворених шститупв у цей перiод становив 2,3 млрд. дол., активiв - 26 млрд. дол.
3) Шд час четвертого етапу 1990-1994 рр. було створено 93 установи, з яких 51 - банки, 40 -фшансово-швестицшш компани та 2 такафули.
Найбшьшим за рiвнем кашталу на той час став швестицшний фонд Саудiвськоl Арави AlTawfeeq -304 млн. дол., найб№шим за рiвнем активiв був Pakistan's First Allied Bank Modaraba-5 млрд. дол., а найбшьш прибутковим -Qatar International Islamic Bank з прибутком у розмiрi 110 млн. дол. Загальний каштал усiх новостворених установ становив близько 3 млрд. дол., активи - 33 млрд. дол., депозита - майже 22 млрд. дол. США, а прибуток - 787 млн. дол. США. Активи в 11 разiв перевищували каштал [2, ст. 22].
4) На п'ятому emani, в кшщ 90-х створено 40 установ, з яких 27 - банки та 13 - фiнансовi та швестицшш компани. Разом з тим, тодi не було створено жодного такафулу.
Найбшьшою установою за рiвнем катталу та активiв став AbuDhabi Islamic Bank з 272 млн. дол. США та 1,7 млрд. дол. вщповщно. Найбшьшим за рiвнем депозипв та прибутку став Malaysia's Bank Muamalat з 1,3 млрд. дол. та 4,7 млн. дол.
70000000 -
Для посилення сшвпрат та координаци мiж ic-ламськими банками у 1977 рощ була створена Мiжнародна аcоцiацiя icламcьких банкiв (International Association of Islamic Banks) 3i штаб-квартирою у Мецщ (Мекка). Вона також була вiдповiдальна за створення бази даних юламських фшансових iнcтитутiв, проте у липнi 1999 р. припи-
вiдповiдно. Загальний каштал уах iнститутiв склав 1,8 млрд. дол., активiв майже 9 млрд. дол., депозипв - 5,7 млрд. дол., а прибуток - майже 153 млн. дол. Активи в 4,8 разiв перевищували каштал.
5) На шостому етатв 2000-2004 рр. ще 40 установ було створено, з яких 30 баншв та 10 шве-стищйно-фшансових компанш, та знову жодного такафулу. Найбшьшим за розмiром кашталу став Saudi Arabia's Bank Albiladi з 799 млн. дол. З точки зору активiв та депозипв, найб№шим був Indonesia's Bank Kerjasama Rakyat з 6 млрд. дол. i 5 млрд. дол. вщповщно, а з точки зору прибутку -Iran's Eqtissad Novin з 278 млн. дол. Сукупний каштал фшансових установ, створених протягом шосто! фази перевищив 5 млрд. дол., активи - 33 млрд. дол., депозити - 23 млрд. дол. США, а прибу-ток - близько 893 млн. дол.
6) Кшьшсть фшансових установ, створених протягом 2005-2009 рр., становила 31, з них 20 -банки та 11 - iнвестицiйно-фiнансовi установи. Найб№шим за обсягом кашталу та активами був Saudi Arabia's Bank Allnma. Найбшьшим за обся-гами депозипв став Malaysia's RHB Bank з 1,7 млрд. дол., а найбшьший за обсягом прибутку став Kuwait's Allmtiaz Bank з 105 млн. дол. На даному еташ сукупний каштал становив майже 10 млрд. дол., активи майже 22 млрд. дол., депозити - 8,3 млрд. дол., а прибуток - 580 млн. дол.
Таким чином, за 35 рошв до 2009 року було утворено 311 юламських фшансових установ, з яких 59%- банки, 36%- iнвестицiйно-фiнансовi компани та 13% - такафул [2, с. 45].
35 30 25 20 15 10 5 0
HH^a CBoe icHyBaHHH. BignoBigHi o6ob'33kh 6y^u ne-pegaHi reHepaibHrn pagi 3 nnraHb ic^aMCbKux 6aHKiB Ta ^maHCOBux ycTaHOB (CIBAFI, General Council for Islamic Banks and Financial Institutions) y Eaxpefei. B^e b 2012 poKy b Pagi 6y^o 114 H^emB, y TOMy nucrn 66 khmhobhx Ta 48 cnocrepiraniB [2].
60000000 50000000 40000000 30000000 20000000 10000000 0
Tt
4
* s ft
^ r^ r^ =
о ^ о 5C ^ К УО
5
!>oooooooooooooooooooooooc^c^c^c^c^c^
0\0\0\0\0\0\0\0\0\0\0\0\0\0\0\0\0\0\0\0\
4
6
Q\
2 -oo l> OO
o\ o\ o\ o\
00
66 5
1 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
Прирют Активш (тис. дол.)
Прирicт фiнанcових iнcтитутiв
Рис. 1 Динамка KrnbKocmi юламських фшансових iHcmumymie та ïx axmueie, 1975-2009рр. Джерело: [15]
3
Рада була добре спланована та укомплектована, але постшний потш збору даних часом пору-шувався з ряду адмшстративних причин. Шсля цього вiдповiдальнiсть за базу даних частково намагалися перейняти iншi установи з рiзним сту-пенем достовiрностi. Саме тому, практично, немо-жливо здiйснити абсолютно достовiрний аналiз протягом 2010-2019 рокiв [15, с. 27].
Таш краши, як 1ран, Судан та Пакистан по-внiстю iсламiзували сво! фiнансовi системи. Навiть бшьше, Пакистан почав iсламiзацiю фшансово! системи з шнця 1970-х рошв, а в Суданi така щея була розглянута, коли Унiверситет Омдурмана у 1966 роцi запровадив тему юнування юламсько! еко-номiки як основного методу ведення бiзнесу.
Перша юламська фiнансова установа в захвдному свiтi - 1сламська банк1вська система (зараз 1сламський Фiнансовий Дiм) була ввдкрита у Люксембурзi в 1978 рощ. Шсля у 1981 рощ у Швей-царп вщкрили Daral -Malal - Islam. У США в 1987 рощ був створений фшансовий дОм Lariba, який став передовим фшансовим шститутом, що функцюнуе в 35 штатах США. В Австрали в 1989 рощ був створений Мусульманський Суспшьний Кооператив Австрали.
Можна назвати дешлька причин защкавле-носп в £врош юламськими банк1вськими опе-ращями:
1) шльшсть мусульман в £врош складае бшя 50 млн. оаб. 1снуе тенденц1я щодо li зростання, а, отже, як наслщок зростатиме попит на юламсьш банк1вськ1 послуги,
2) диверсифжащя портфелю за рахунок ви-користання рОзномаштних фшансових шстру-менпв, зокрема й юламських.
В юламських кранах може функцюнувати рОзна за масштабом i охопленням юламська банк1вська система: ввд виключно юламських банков в краш до поеднання !х з традицшними банками.
COUNTRIES 2019 2018 2019 2018 CHANGES
SCORE SCORE IN SCORE
INDONESIA 81.93 24.13 +57.80 1 6 +5
MALAYSIA 81.05 81.01 +0.04 2 1 -1
IRAN 79.03 79.01 +0.02 3 2 -1
SAUDI ARABIA 60.65 66.66 -6.01 4 3 -1
SUDAN 55.71 17.09 +38.62 5 11 +6
BRUNEI DARUSSALAM 49.99 10.11 +39.88 6 14 +8
UNITED ARAB EMIRATES 45.31 39.78 +5.53 7 4 -3
BANGLADESH 43.01 17.78 +25.23 8 10 +2
Рис. 2 npoeiÔHi кра'ти iсламського банктгу, 2018-2019 рр.
Джерело: [17, с. 3]
ГеографОчна експанс1я юламських банков набула значного поштовху шсля глобально! свгго-во! фшансово! кризи 2008-2009 рок1в та европейсь-ко! боргово! кризи 2011-2012 рошв. Як наслщок, ю-ламськ банк1вськ1 шститути тюно сшвпрацюють Оз мОжнародними партнерами, такими як Citibank, BNP Paribas, HSBC, тощо, як вщкривають у сво!х установах «юламсьш вОкна» - спещальш шдроздши, яш функцюнують на засадах юламсь-кого баншнгу [16].
ОкрОм того, релтйно-демографОчш переду-мови впровадження юламського баншнгу в сво!х нащональних фшансових системах мають так1 захвдноевропейсьш кра!ни: Франця (Ослам споввду-ють 4,7 млн. оаб), Шмеччина (4,1 млн. оаб), Вели-кобриташя (понад 2,7 млн. оаб), 1тал1я (1,5 млн. оаб), 1спашя (1 млн. оаб). Головним центром ю-ламського банкингу вважаеться Великобриташя, де функцюнують 5 повнощнних юламських банков (Bank of London and Middle East, QIBUK, European Islamic Investment Bank, Gatehouse Bank, Islamic Bank of Britain). ОкрОм цього, щонайменше 17 тра-дицшних баншв Великобритани у сво!х шдроздшах ввдкрили «юламсьш вОкна» [16, с. 85 - 100].
Разом з цим, юламсьш фшанси мають велике майбутне в США. 1сламський фшансовий ринок в США складае близько 1,5 млрд. дол. США. Лщен-зований шотечний кредитор, Guidance Financial, е поточним лидером на юламському ринку житлового фшансування, працюе в 32 штатах, i видав понад 900 мшьйошв доларОв через угоди мушарак [2].
З 2010 року в аналогичному виданш Global Islamic Finance Report (GIFR) щороку висвгтлю-ються останш поди у свгговш галузО юламських фшансових послуг. Кожне таке видання мае специ-фОчну тематику. Так, зпдно з GIFR провщними центрами юламського банкингу в 2019 рощ стали 1ндо-незОя, МалайзОя, 1ран, СаудОвська Арав1я та Судан.
Так, в 2019 рощ Iндонезiя займала перше мюце з показником 81.93, обивавши Малайзш, яка домывала в iндексi з 2011 року. Попередшми очiльниками рейтингу були 1ран та Малайзiя. До 2020 року Малайзiя три роки поспiль займала перше мюце, змiнивши 1ран. В 2016 рощ Iндонезiя подскочила 5 позищй, та зайняла перше мюце. Варто вiдмiтити той факт, що саме Малайзiя е найбiльшим ринком емюи сукук, в той час як в 1раш весь фтансовий сектор функцiонуе вiдповiдно за-кошв Шарiату.
До факторiв, як1 призвели до пвднесення 1ндо-нези можна вiднести:
1. Полiтична пвдтримка на найвищому рiвнi: Президент Джоко Вщодо сам очолюе нацiональний комiтет (Комггет Насiонал Кеуанган Сярiй.
2. Розвиток регуляторних норм у галузi юлам-ських банк1вських фiнансiв також значно допоми краíнi стати свiтовим ринком IBF (iсламськi банк1вськ1 фiнанси). Орган фшансових послуг (OJK) та Bank Indonesia (центральний банк) тiсно працювали над створенням рiвних умов для IBF в краЫ.
3. Приватний сектор також вщграв надзви-чайно важливу роль у просуваннi юламських банк1вських фiнансiв(IBF). Банк Syariah Mandiri (BSM) тепер став свiтовим лидером IBF, хоча його головна увага залишаеться на нацiональному / внутршньому ринку [17, с. 56].
Можна видшити наступнi етапи, через як крана може пройти в мiру розвитку повноцiнно функцiонуючого iсламського банку:
1) ввдкриття << кламського eima », тобто пiдроздiлу в звичайному банку, за допомогою якого ктенти можуть вести бiзнес, використовуючи лише сушст iнструменти шарiату;
2) створення юламсько1 фши або перетво-рення в повнощнний iсламський банк (коли «юлам-ське вiкно» зiбрало значну клiентську базу).
Висновок. Таким чином, юламський баншвсь-кий бiзнес мае двi переваги перед звичайним баншвським бiзнесом. Перший - це уявлення про те, що юламсьш банки прив'язаш до бiльш високого морального рiвня. Вони не будуть брати на себе безвщповщальш суми ризику або не платити велик! бонуси сво!м топ-банк1рам. Друга полягае в тому, що прибуток отримуеться вщ iдентифiкованих ак-тив!в, а не непрозорих комбiнацiй похщних та щнних паперiв. Оск1льки iсламськi банки не можуть заробляти грош! за допомогою вщсотшв, вони покладаються на зв'язки з матер!альними активами, такими як нерухомють та власний каптал, стягу-ючи орендну плату заметь вщсотшв.
Отже, концепщя безввдсотково1 бантвськох справи вже не е пльки теор!ею, а ствердно говорить нам про парадигму дгяльносл юламських банков. Еволюц!я юламського банк1вництва довела и ефек-тивнють та д!ездатнють, зокрема тд час свггових фшансових криз, що зробило ll конкурентноспро-можною по вщношенню до традицшного баншв-ництва. Сьогодт юламська фтансова щдустрш не обмежена географ!чними кордонами, сягае далеко за меж1 юламських кран, посилюючи свою роль у
!х традицшних нащональних фшансових системах. 1сламський банк е захисником вклад!в, оскшьки вш враховуе штереси суспшьства в цшому тд час прийняття ршень. Проте це не мае наводити нас на думку, що кожен долар, який виходить з банку, повинен бути конкретним проектом.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Пророченко Н. О. Доктрина юламсько^' економ!ки: теор!я i практика / Н. О. Пророченко URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/12345678 9/6402/Prorochenko_Doktry_na_islamskoyi_ekonomi ky.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
2. Al-Harbi A. Development of the Islamic Banking System / Ahmad Al-Harbi // ResearcheGate. -
2015. - URL: https://www.researchgate.net/publica-tion/3 38898444_Development_of_the_Islamic_Bank-ing_System.
3. Постановления и рекомендации Совета исламской академии правоведения (Часть 1). -2017. - URL: https://www.worldislamlaw.ru/?p=218.
4. Рябшша Л. М. Генезис та докоршш ввдмшносл парадигми СУЧАСНИХ традицшного та юламського банков як посереднишв грошового ринку. "Економжа Украши". — 2015. — 2 (639).
5. Трунин П. В. Исламская финансовая система: современное состояние и перспективы развития / П. Трунин, М. Каменских, М. Муфтяхетди-нова. - М.: ИЭПП, 2009. - 88 с.: ил. - (Научные труды / Ин-т экономики переходного периода; № 122Р).
6. Iraj Toutounchian, Islamic Money and Banking: Integrating Money in Capital Theory / Iraj Toutounchian, p.384.
7. Samuelson, P.A. 1964, Economics, An In-troductoryAnalysis (sixthedition), McGraw-Hill-BookCompany, N.Y.
8. Сембер С. В. 1сламсьш банки: особли-восп функцюнування i розвитку / С.В. Сембер, В.С. Стойка, Н.Е. Легеза // Економжа промисловостг —
2016. — № 1 (73).
9. Global Islamic Finance Report // ВМВ Islamic. - 2011. - URL: http://gifr.net/pdf/gifr_2011.pdf.
10. Арутюнов В. Х. Баншвська справа в свгт морально-етичних норм юламу / В. Х. Арутюнов, В. М. Свшцщький // Шдвищення рол! бан^сь^' системи в економ!чному зростанш : ма-тер!али наук.-практ. конф. 18-19 листоп. 2004 р. / М-во освии i науки Украíни, Кш'в. нац. екон. ун-т [та in] ; редкол.: А. М. Мороз (наук. ред.) [та in]. -Кшв : КНЕУ, 2004. - С. 42-52.
11. Evolution of Islamic Banking in the world and the privilegges it Offers. Explain and Illustrate in the worldwide aspect // The Lawyers and Jurists. -
2017. - URL: https://www.lawyersnjurists.com/arti-cle/evolution-islamic-banking-world-privileges-offers-explain-illustrate-worldwide-aspect/.
12. Пантелеева Н.М. 1сламська баншвська справа: сутнють, шновацп та регулювання // Наук. вюн.: Фшанси, банки, швестицп. - 2012. - № 3.
13. Evolution of Islamic Banking // Islami Bank Bangladesh Limited. - 2020. - URL: https://www.is-lamibankbd.com/abtIBBL/cis_evolution_of_is-lamic_banking.ph.
14. Global perspective on Islamic Banking & Insurance // Newhorizon. - 2019. - URL: http://data.is-lamic-banking.com/NH/PDF/200.pdf.
15. Global perspective on islamic banking & in-surancehttp URL://data.islamic-banking.com/NH/PDF/200.pdf.
16. М. Рубцова, М. Гасанов 1нтегращя юлам-ського баншнгу у традицшш баншвсьш системи. -URL:
http://www.academia.edu/download/56858470/M8_R ozwoj_spolecznosci_T3.pdf#page=85.
17. Islamic Finance Country Index - IFCI 2019 // DDCAP Group. - 2019. - URL: http://www.gifr.net/publications/gifr2019/ifci.pdf.
A SLAPPY ATTEMPT TO GIVE OUT A GENERAL CONTENT CHARACTERISTIC OF RESEARCH
ABOUT MVL AIRPORTS
Leontyev R.
Computer center of the Far East office Russian Academy of Sciences
Khabarovsk, Russia
НЕЛЕПАЯ ПОПЫТКА ВЫДАТЬ ОГЛАВЛЕНИЕ ЗА ОБЩУЮ ХАРАКТЕРИСТИКУ ИССЛЕДОВАНИЯ ОБ АЭРОПОРТАХ МВЛ
Леонтьев Р.Г.
д-р экон. наук, профессор, почетный работник высшего профессионального образования РФ, главный научный сотрудник ВЦ ДВО РАН, г. Хабаровск, Российская Федерация
Abstract
The article analyzes the absurd attempt of its producers presented in the response of the leading organization to give out the table of contents of the dissertation on the management of airports of local airlines for its "general characteristics". It is proved that this attempt by MIIT employees was caused by their negligent ignorance of the text of the dissertation, and its (attempts) result was a falsified (that is, actually non-existent in reality) content of this scientific qualification work.
Аннотация
В статье подвергнуты анализу представленная в отзыве ведущей организации нелепая попытка его продуцентов выдать оглавление диссертации о менеджменте аэропортами местных воздушных линий за ее «общую характеристику». Доказано, что эта попытка сотрудников МИИТ вызвана их халатным незнанием текста диссертации, а ее (попытки) результатом стала фальсифицированное (то есть на самом деле несуществующее в действительности) содержимое этой научно-квалификационной работы.
Keywords: Airport management, local airlines (MVL), state scientific certification, dissertation, review of the leading organization, table of contents and general characteristics of the dissertation.
Ключевые слова:Менеджмент аэропортами, местные воздушные линии (МВЛ), государственная научная аттестация, диссертация, отзыв ведущей организации, оглавление и общая характеристика диссертации.
Между невежеством и знанием лежит пропасть.
Японская пословица
Известно, что в соответствии с пунктом 23 (абзац 1) действующего на момент защиты диссертации Милой "Положения о порядке присуждения ученых степеней", утвержденного постановлением правительства РФ от 30 января 2002 года № 74 (в редакции постановления правительства РФ от 20 июня 2011 года № 475) (далее - «Положение о порядке присуждения ученых степеней!), «диссертационные советы назначают по диссертациям ведущие (оппонирующие) организации, «известные своими достижениями в соответствующей отрасли науки».
Однако, «диссертационный совет ДМ 223.005.02 при Морском государственном университете им. адм. Г.И. Невельского» по диссертации
Милой назначил ведущей организацией «Московский государственный университет путей сообщения (МИИТ)», который практически неизвестен своими достижениями в научной сфере гражданской авиации. Во всяком случае, в 2012 году не были известны изданные под эгидой данного вуза "ваковские" и обычные научные публикации в этой же сфере.
Поэтому МИИТ, как и его сотрудники, поставившие свои подписи на отзыве этой ведущей организации, в 2012 году не были достаточно «известными своими достижениями в научной сфере гражданской авиации (воздушного транспорта)». При этом, забегая вперед, следует отметить, что именно эта причина, не в последнюю очередь, предопределила отвратительно неприемлемое качество содержания упомянутого отзыва на пресловутое «диссертационное исследование» соискателя ДВГУПС Милой.
