CC BY
8ECONOMIC SCIENCES
РЕГУЛЮВАННЯ IŒAMCbKOÏ БАНКIВСЬКОÏ ДШЛЬНОСТ!
Король М.М.
кандидат економ1чних наук, доцент, доцент кафедри мгжнародних економ1чних в1дносин ДВНЗ «Ужгородський нацгональний унгверситет»
ISLAMIC BANKING REGULATION
Korol M.
PhD in Economics, Associate Professor State Higher Educational Establishment "Uzhhorod National University "
АНОТАЦ1Я
В статп проаналiзовано особливосп регулювання юламсько! баншвсько! дiяльностi. Також надано характеристику специфiчним iнституцiональним способам правового регулювання . ABSTRACT
The article analyzes the peculiarities of the regulation of Islamic banking. The characteristics of specific institutional methods of legal regulation are also given.
Ключовi слова: юламсьш банки, баншвська система, правове регулювання, фiнансовi ринки. Keywords: Islamic banks, banking system, legal regulation, financial markets.
Коран i Сунна Мухаммада на протязi довгого перюду часу були единими джерелами iсламського права, як регламентували всi сфери дiяльностi, в тому числi i фшансову. Майже в 30- ти кра!нах свiту iслам е релiгiею закршленою на державному рiвнi i переважна частина населення е мусульманами. О^м цих кра!н, значне розповсюдження ю-ламських общин спостерiгаеться в Кра1нах £вропи та Азii. Варто вщштити, що Конституцiею для вах мусульманських кра!н е Коран. Основш норми та принципи фiнансово-правових ввдносин мiстяться в сурах Корану - 2,4,5,8. Проте, в Кораш нема тако! сури, яка би була присвячена виключно вищезгада-ним фшансовим ввдносинам, вони е чи то до-повненням, чи зачiпають i iншi питання. Основнi принципи видачi кредитних коштiв та !х повер-нення закрiпленi в аятах 276, 277, 280, 283, де чггко зафжсована заборона позичкового ввдсотку.
Одним iз перших вiдомих iсламських право-знавцiв вважають Абу Юсуфа - фашх i перший вер-ховний кад^ визначною працею якого була «Книга оподаткування» [1].
Беручи до уваги, що iндустрiя фiнансових по-слуг е достатньо зарегульованою, варто ввдмггати, що деякi ученi-лiберали (Бенстон, Кауфман, Канн) скептично ввдносяться до регулювання, мотивуючи тим, що не юнуе проблеми краху i неефективносп ринку, а навiть якщо вона юнуе, то обов'язкове регулювання е занадто затратним i не зможе виршити проблему. Натомiсть, таю науковщ як Драг, Левел-лш пов'язують iснування криз саме з слабкою системою регулювання [2].
Основне питання права полягае у вщповщ на питання: «як повинно бути?», саме тому юламське право повинно було будуватись таким чином, щоб не суперечити принципам шарiату.
1сламське баншвське право давно вийшло за меж юламських кра!н. Як ми зазначали рашше, ю-ламським банком вважаеться фiнансова установа, що спецiалiзуеться на наданнi банкiвських послуг, що не суперечать принципам шарiату. Досить влучне визначення iсламськоi банкiвськоi справи надали такi науковцi як М. I. Амара, С. Ю. Бабен-кова [3] - це баншвська дiяльнiсть без стягування та виплати ввдсотшв, яка опираеться на морально-цiннiснi орiентири iсламу i соцюкультурш основи господарського життя мусульман.
Норми-регулятори iсламського права побудо-ванi на симбiозi дозволеного («халал») та забороне-ного («харам»), шшими словами дозволено все, окрiм того, що заборонено.
Варто ввдмггити той факт, що в юламському прав^ окрiм загальних способiв правового регулювання, юнують i неповторнi специфiчнi шституцю-нальнi [4]:
- гарар - це споаб правового впливу на фшан-совi вщносини, де суб'ектам фiнансових пра-вовщносин заборонено здiйснення таких фшансо-вих контракпв, якi мiстять в собi неточнiсть, неяс-нiсть, невизначенiсть,
- майсир - це спосiб правового впливу на фiнансовi вiдносини, що виражений в заборонi вкладення фшансових засобiв у справу, де юнуе ри-зик придбати чи втратити !х,
- риба - в економiчному розумiннi це позичко-вий вщсоток, який вважаеться грiхом.
1снують рiзнi способи, за допомогою яких кра!ни включають iсламський банкiнг у свою регу-ляторну базу [5]:
- перший шдхщ полягае в тому, що Ба-зельський комггет з банкiвського нагляду (BCBS) для регулювання та нагляду баншв вважаеться нор-
мативно-правовою та наглядовою базою за замов-чуванням, що застосовуеться до всiх банков (вклю-чаючи iсламськi банки), i, отже, не проводиться розмежування щодо регуляторно! бази мгж юламсь-кими банками та звичайними банками;
- за другим тдходом регуляторна база скла-даеться з загально! складово! BCBS, застосовувано! до всiх банков iз посиланнями, що визначають положения, що застосовуються лише до юламських баншв. У цьому випадку концептуальна рамка BCBS могла б бути доповнена пруденцшними стандартами 1сламського комггету фiнансових послуг (IFSB) та керiвними принципами щодо iсламського банкiнгу, де це вважаеться доцiльним, здiйснити дотримання закону про шарiат;
- за трепм подходом окрема регуляторна база охоплюе iсламський банк1вський бiзнес.
Б№шють iсламських кра!н вимагае, щоб ю-ламська фiнансова установа, в тому чи^ i банк, мала сформувати раду шарiату, до складу яко! мае входити бiльше анiж один вчений, що мае право випускати фетву на вщповвдшсть шарiату фшансо-во! послуги. В деяких кранах, до прикладу Кенп, Тунiсi та Туреччиш немае вимог вiдносно ство-рення вищезгаданих рад.
Проте, ми не зовам роздмемо думку нау-ковцiв, як1 скептично вщносять до ролi наглядово! ради шарiату, мотивуючи тим, що сумшвною ви-глядае !! роль, де баншвсьш рiшення приймаються не баншвськими спецiалiстами, окрiм того, ввд-сутня стандартизацiя i, як наслiдок, одш i тiж опе-рацп в рiзних кранах можуть бути дозволеними чи забороненими, що призводить до безладу з точки зору глобальносп стратеги [6, с. 99].
Але, ми роздмемо думку 1га] ТоШоипсЫап [7], який пiдкреслюе важливiсть ради, членами яко! е висококласш фахiвцi з юламсько! юриспруденции як1 у деяких важливих i делiкатних питаннях еко-номiчно! теори отримують консультаци вiд квалiфiкованих економiстiв.
У деяких мусульманських кра!нах централь-ний банк мае колепю шарiату (наприклад, в Аф-гашсташ, Малайзи, Пакистанi, Палестинi, Суданi та Сири). Однак ради шарiату центральних банк1в вiдрiзняються за сво!м мандатом, масштабом, управлшням та вiдповiдальнiстю.
Варто звернути увагу на те, що юнують рiзнi моделi щодо ролi ради шарiату центрального банку. У деяких випадках (наприклад, Малайз1я та Судан) правлшня шарiату центрального банку мае за-гальну владу щодо питань шарiату, що стосуються баншвсько! справи та фiнансiв, i е остаточним арбиром у суперечках з таких питань (таким чином, правлшня шарiату цього центрального банку мае законодавчi та судовi повноваження). В iнших кранах (наприклад, в Афганюташ, Пакистанi та Сири) Колепя шарiату центрального банку не мае законодавчих або судотворчих повноважень щодо закону про шарiат, хоча з ними вимагаеться прокон-сультуватися щодо запропонованих змiн до законо-давчо! та регуляторно! бази, як1 могли б мати наслщки для закону шарiату [5].
В Малайзи, зпдно i3 Законом про юламсьш фiнансовi послуги 2013 (IFSA 2013), обов'язковою для Bcix юламських баншв е наглядова рада шарiату або Комiтет шарiату. Призначення в комггет по-виннi отримати попередне погодження з Централь-ним банком. Комггет повинен бути компетентним та мати належну квалiфiкацiю, щоб стати комитетом шарiату. Сурiаном i Мухаммад (2013) ствер-джують, що ця стаття е життево важливою для того, щоб продукти та послуги, запроваджеш iсламською фiнансовою установою, ввдповщали принципам шарiату пiд наглядом компетентних членiв. Мiскам i Насрул (2013) також стверджують, що роздш 32 IFSA 2013 сприяе шдвищенню значення комiтетiв шарiату в кожнш установi завдяки впровадженню управлiння шарiатом, який не тiльки встановлюе обов'язки комiтетiв шарiату в iнституцii, а швидше вписуеться в структуру самоi компанii. Однак шль-к1сть призначених членiв комiтету рiзниться мiж малайзшськими фiнансовими установами [8, ст. 38].
Також ввдповщно до законiв Малайзи 2013 р виршення фiнансових суперечок в першу чергу входить в компетенцш Омбудсмена з фшансових послуг (Ombudsman for Financial Services - OFS). Безумовно, сторони можуть звернутися для захисту своiх прав та штереав до державного суду або арбпражу, але омбудсмен з фшансових послуг визначений на вищезазначених законах Малайзи 2013 року як основний орган з виршення фшансових суперечок [9, ст. 518].
В 1раш основним регулятором фшансово!' си-стеми е "BANK MARKAZI JOMHOURI ISLAMI IRAN " - Центральний банк Iсламськоi Республiки 1ран. Центральний банк 1рану (CBI), створений в 1960 рощ. CBI несе ввдповвдальшсть за розробку та реалiзацiю грошово-кредитно!' полiтики з урахуван-ням загально!' економiчноi' полiтики краши. Чо-тирма основними цiлями CBI, як зазначено в 1ран-ському валютно-банк1вському акп (MBAI), е:
• щдтримка вартосл нацюнально!' валюти;
• щдтримка рiвноваги в платiжному балансi краши;
• сприяння торговим операцiям;
• полшшення потенцiалу зростання краши.
Однак CBI не встановлюе самостшно гро-
шово-кредитну полiтику i не може проводити про-активну грошово-кредитну полiтику. Наприклад, уряд, який е основним споживачем грошей, перебу-вае майже у залежносп вiд CBI котрий здшснюе емiсiю за попереднiм погодженням Меджтсу (парламенту 1рану). Вiдповiдно до ново!' адмiнiстрацii, iснуе визнання необхвдносп реформування фшан-сового сектору, у тому чи^ покращення незалеж-носп CBI. Однак прогрес, ймовiрно, буде пов№-ним, оскiльки мiж адмшютращею та Радою будуть розбiжностi щодо рiвня незалежностi [10, ст. 12].
Мшмальна капiталiзацiя для створення фши iноземного банку в Iранi становить 5 млн. евро. Де-яким вiддiленням та представництвам iноземних баншв в кра!ш було дозволено вести адмшютра-тивну та координацiйну дiяльнiсть, але 1'м не дозво-лялося ввдкривати рахунки клiентiв на територи
1рану, отримувати депозити або надавати фшансу-вання.
У 2010 рощ уряд 1рану зняв умову щодо максимально! частки власностi в iранських банках, яку може мати шоземна фiзична особа чи компан!я. По-переднiй закон, який застосовувався як до iранцiв, так i до iноземцiв, обмежував кiлькiсть акцш у банку, якими може володгги одне пiдприемство до 10%, а фiзична особа - до 5%. Зпдно з новими законом, лише уряд 1рану мае повноваження утво-рювати спiльнi банки з шоземними юридичними особами. За даними CBI, у 2016 роцi в Тегеран та зонi вiльноi торгiвлi Кiш почали працювати п'ять шоземних банк1в.
Незважаючи на те, що банки дос дотриму-ються юламських банк1вських закошв, юнуе мало обмежень щодо д!яльносп шоземних банк1в у вшь-них економ1чних зонах 1рану. Кр1м того, уряд за-пропонував низку схем для заохочення швестицш, включаючи:
• 20-р!чне зв1льнення в!д сплати податк!в;
• гнучк1 правила зайнятосл;
• розширеш юридичш гаранта та захист;
• дозволена 100% шоземна власнють;
• дозвш в!дкривати фш! та представництва на материку або мати 40% акцш незалежного шдроздшу [10, ст. 19].
Правила контролю та регулювання юламських фшансових ринк!в визначеш в постанов! Ради 1с-ламсько! академи правознавства (ф1кха) № 59(10/6) «Про фшансов1 ринки»: «Функцюнування будь-якого фшансового ринку регулюеться адмшютра-тивними i процесуальними положенными та законами, тому на шдстаи цих докуменпв його мета i завдання повинш бути приведен! у ввдповщнють принципу дотримання "громадського штересу", який лежить в основ! шар1ату, i не повинш супере-чити священним текстам i шшим розпорядженням 1сламу. Таким чином, з точки зору функцюнування, фшансовий ринок повинен являти собою об'ект, яким керуе орган державно! влади, ввдповщальний за виробничу та шшу професшну д!яльнють грома-дян. Н1хто не мае права порушувати встановлення суспшьно! влади або обходити !х, якщо вони вщповвдають нормам шар!ату» [11].
В!дносно вимог до кашталу банку, то ситуац!я е не однозначною. До прикладу, в таких крашах як Ефюпя, Казахстан, ОАЕ, Великобриташя норма-тивно-правова база мютить единий наб1р вимог щодо достатност! катталу для будь-якого банку, що функцюнуе в кра!ш - дотримання норм капталу BCBS (Базель I, Базель II, Базель III). В той час, як Судан, Йордашя, Малайз1я застосовують рекомен-дацп Ради по юламських фшансових послугах та вказують на необхвднють у коригуванш BCBS вщносно врахування особливостей юламського банкшгу.
В юламськш фшансовш систем! юнуе ряд ш-ститупв, що в!дпов!дають за розробку та !мплемен-тащю ввдповщних шар1ату норм i стандарта. Зупи-нимося б1льш детально на вищезгаданих шститу-тах: юламський банк розвитку (Islamic Development Bank - IsDB), рада з юламських фшансових послуг
(Islamic Financial Services Board - IFSB), оргашзащя з бухгалтерского обл1ку та аудиту для юламських фшансових установ (Accounting and Auditing Organization for Islamic Financial Institutions -AAOIFI).
кламська фшансова галузь вимагала стандар-тизованого та м!жнародного визнаного набору нор-мативних актiв для забезпечення фшансово! стабiльностi на глобальному р!вн! Для досягнення вищого р!вня регуляторно! конвергенци з'явилася мiжнародна нормативна база, що сприяе глобальнiй фiнансовiй стабiльностi юламських фшансових операцш - 1сламська рада фшансових послуг (IFSB), яка була офщшно вщкрита 3 листопада 2002 року в Куала-Лумпур та розпочала свою д!яль-нють 10 березня 2003 року. Вона виступае як м!жнародний орган !з встановлення стандарпв ре-гуляторних та наглядових оргашв, як! зацiкавленi в забезпеченнi надшносп та стабiльностi !ндустри ю-ламських фiнансових послуг, включаючи банк!вську д!яльнють, ринок капiталу та страхування. IFSB доповнюе роботу Базельського ком!тету з банк!вського нагляду, М!жнародно! ор-гашзацп ком!с!й з ц!нних папер!в та М!жнародно! асощацп страхового нагляду. Станом на червень 2020 року 187 члешв IFSB утворили 79 оргашв регулювання та нагляду, 9 м!жнародних м!журядових орган!зац!й та 99 учасник!в ринку (ф!нансов! установи, професшш ф!рми, галузев! асощацп та фондов! б!рж!), що працюють у 57 юрисдикц!ях, вста-новили 32 стандарта, кер!вш принципи та техшчш записки для галуз! юламських фшансових послуг [12].
У грудш 2006 року робоча група IFSB випу-стила перший стандарт достатносл кап!талу для об-слуговування установ (кр!м страхових установ), як! пропонують !сламськ! ф!нансов! послуги. М!н!мальн! вимоги щодо достатност! кап!талу для кредитних та ринкових ризик!в визначен! для кожного шструменту ф!нансування та швестування, що в!дпов!дае шар!ату. Як i в звичайних установах, у стандарт! IFSB мшмальна потреба в достатност! регулятивного катталу для юламських банк!в ста-новить 8 %. У травш 2008 р. IFSB видала вказ!вки щодо визнання рейтинпв зовн!шн!ми установами кредитно! ощнки для полегшення застосування Базеля II. У грудш 2013 року IFSB також переглянула сво! норми достатност! катталу, щоб включити ба-гато елеменпв Базеля III [13].
Оргашзащя по бухгалтерському обл!ку та аудиту для юламських фшансових установ -AAOIFI, створена в 1991 рощ i базуеться в Бахрейн!, е провщною м!жнародною некомерцшною оргашзащею, в!дпов!дальною, головним чином, за розробку та випуск стандарт!в для свггово! юламсь-ко! фшансово! галуз!. Вона видала загалом 100 стандарпв у сферах шар!ату, бухгалтерського обл!ку, аудиту, етики та управл!ння м!жнародними юламськими ф!нансами. Нин! !! стандарт!в дотри-муються вс! пров!дн! !сламськ! фшансов! установи в усьому св!т! [14].
Нараз! проводяться дискуси м!ж регуляторами та защкавленими сторонами щодо необх!дносл
створення макропруденцшно! бази для подальшого сприяння стiйкостi та стабшьносп юламсько! фшансово! системи: створення сшльно! плат-форми, на як1й регулятори можуть вести конструк-тивний дiалог задля взаеморозумiння поглядiв шарiату на ключовi питання рiзних юрисдикцiй.
З урахуванням того, що iсламськi кра!ни виби-рали самостiйний шлях розвитку, вщповщно ступiнь iсламiзацi! банк1вських установ е рiзним. На сучасному еташ можна видiлити 2 типи юламсь-ких кра!н: законодавство яких закршлюе правове регулювання фiнансових вiдносин iз збереженням класичних принципiв здiйснення фшансових опе-рацiй i визнае даш принципи прiоритетними (до прикладу 1ран) та кра!ни, в яких правове регулювання фшансово-кредитних ввдносин регулюеться на основi як традицiйних (не юламських) так i тра-дицшних принципах iсламу ( Сгипет, Саудiвська Арав1я).
При цьому, варто вщмтити, що iснуе дек1лька пiдходiв у нормативному регулюванш дiяльностi фiнансово-кредитних оргашзацш, зокрема [4]:
- кра!ни, в яких вся нормативно-правова база була кардинально змшена, а юламсьш принципи е прiоритетними (1ран, Судан, Пакистан, Йемен),
- кра!ни, в яких класичш установки iсламу представлен в виглядi звичного для кра!ни вира-ження в правовому полi (Саудiвська Аравiя, Алжир),
- кра!ни, в яких законодавство в сферi фшансово! дiяльностi використовуе деяш елементи ю-ламських принципiв (Турщя, Казахстан, Таджикистан),
- кра!ни, в яких нормативно-правова база включае в себе правове регулювання фшансово-кредитних установ, як функцюнують за класич-ними iсламськими установками на одному рiвнi з традицiйними, тобто паралельно (Малайзiя, Бахрейн),
- кра!ни, в яких функцюнують фшансово -кредитнi установи «по-юламськи», проте до таких установ застосовуються вимоги до !х дгяльносп на одному рiвнi з традицшними установами (Велико-бриташя, Люксембург).
Так, до прикладу в 1раш тсля революцi! в 1979 роцi фшансова система повнiстю була iсламiзована. Були захоплеш комерцiйнi банки, як1 функцюнували по традицiйнiй моделi. Керiв-ництвом 1рану у кожиiй провiнцi! було вщкрито провiнцiйний банк (всього !х нараховувалося 22 банки). Пiсля прийняття у 1983 роцi Закону про баншвську дiяльнiсть всi фiнаисово-кредитнi установи зобов'язаш були протягом трирiчного термiну iсламiзувати власну дiяльнiсть, в тому числ ввдмо-витися вщ позичкового ввдсотка [15]. Сдиним органом, на якого покладено функци монiторингу та контролю за ваею банк1вською дiяльнiстю в краíнi е Центральний банк. Вiдносно дiяльностi шоземних баикiв, то починаючи з 2004 року вони мали право вщкривати в кра!ш фiлiали лише за умови дотри-мання принципiв шарiату.
Високий рiвень iнфляцi! в кранах, що розвива-ються, особливо в кра!нах, що добувають нафту,
можна пояснити нерiвномiрним розподшом доходу, повшьними темпами трансформацii багатства знань та слабким соцiальним капiталом. Ця гiпо-теза, як стверджуе експерт Свггового Банку з пи-тань юламських фiнансiв Iraj Toutounchian показуе насшльки складною е проблема, яку досить часто оминають дослiдники-економiсти. Хоча основш кра1'ни, що добувають нафту на Близькому Сходi, е мусульманськими, це не означае, що 1'х економiчна та банкiвська системи базуються на юламських принципах. Для них радше юламський банкинг ви-даеться пол^тичним явищем, а не баншвським [7].
На сьогоднiшнiй день, враховуючи вщносну молодiсть iсламських банков, в iсламськiй банк1всь-к1й системi iснують проблеми пов'язанi з недостат-ньо сильним регулюванням та наглядом за банками з боку нацюнальних органiв, а також достатньо слабо розвинутою законодавчою базою.
Досить влучно дослщник М. Хусса1н виокре-мив так1 три фундаментальш питання, як1 е клю-човими викликами регулюючих i наглядових ор-ганiв для юламських фшанав [2]:
- недолш пруденцiйноi бази даних. У випадку з традицiйними банками фiнансовi звгга е об'ектом iнтенсивного аналiзу, i, в1дпов1дно, стейкхолдери мають хорошу шформацш про iндустрiю. Однак ситуацiя однозначно шша у випадку з юламськими фiнансовими iнститутами. Наприклад, всебiчне розкриття фiнансовоi iнформацii швидше виняток, i бiльшiсть стейкхолдерiв i суспiльство в цшому мають дуже обмежеш знання щодо специфiки iслам-ських фiнансiв;
- витрати невпорядковано1' полпики i недолiк ефективно1' конкуренцii. В результата вiдсутностi м1жнародних стандартiв розроблених з урахуванням специфiки 11ФУ, а також нестачi повноцiнного розумшня складностi 1'х операцiй, iсламськi фшан-совi iнститути стали об'ектом для рiзних пiдходiв по нагляду i регулюванню в рiзних юрисдикцiях, в рамках яких вони дшть. У деяких кра!нах наглядовi органи розробили спецiалiзованi iнструкцii' для 11ФУ, в той час як в шших були адаптоваш загальнi. Подiбна рiзниця в подходах з нагляду i регулювання iсламських фiнансових iнститутiв викликае для них додатковi витрати;
- регулятивна вiдповiдь для пайових фшансових контракпв. 1деальна модель юламського банк1нгу передбачае таку структуру бухгалтерского балансу, при як1й дом^ють контракти подiлу прибутк1в i збитшв як з боку активiв, так i з боку зобов'язань. При подiбному порядку передба-чаеться, що вкладники, як1 подiляють ризики сшльно з банком на сторош зобов'язань, будуть природним чином приймати негативш результати з боку активiв банку. Так як вартють фондiв вклад-ник1в представляе вартiсть реальних активiв банку, теоретично iсламський банкинг передбачався як хороша альтернатива для традицшнох' системи з точки зору ii стшкосп i потенцiйноi' стабшьносп.
Незважаючи на те, що свггова фiнансова криза 2008 - 2009 рошв зачепила банк1вськ1 системи рiз-них кра!н, iсламськi банки пережили ii без значних збитшв. Проте, не доречно стверджувати, що не
ввдчули. Вони ввдчули кризу, але переживали ïï по-шшому. Звичайнi банки спровокували кризу, вико-ристовуючи зокрема Ti iнструменти, яш не викори-стовували iсламськi банки, оскшьки ïM це заборонено зпдно з принципами шарiату.
Лггература
1. Прозоров С. Ислам как идеологическая система. Том II, Том 2 [Електронний ресурс] / Станислав Прозоров. URL: https://books.google.com.ua/books?id=bLJGDwAAQ BAJ&pg=PA126&lpg=PA126&dq=%D0%90%D0% B1%D1%83+%D0%AE%D1%81%D1%83%D1%84 %D0%B0&source=bl&ots=bmSrA-eZTQ8&sig=ACfU3U1k4nk45oWZJwItdLwQ47ND_ X-Nbg&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjV9f--vvLqA-hUmAxAIHdsqCS0Q6AEwCXoECBkQAQ#v=onep-age&q=%D0%90%D0%B1%D1%83%20%D0%AE% D1 %81 %D1 %83%D1 %84%D0%B0&f=false.
2. Хуссаин M.M. Международная система регулирования исламских финансов: роль исламского совета по финансовым услугам (ifsb). [Електронний ресурс] / M.M. Хуссаин // 2010. URL: https://doi.org/10.31162/2618-9569-2010-3-2-12-20.
3. Амара М.И. Правовое регулирование надзорного процесса финансовых институтов в арабских странах [Електронний ресурс] / М.И. Амара, С.Ю. Бабенкова // Международное и зарубежное право. URL: https://publications.hse.ru/mirror/pubs/share/direct/21 3346175.
4. Новикова Р.Г. Теоретические основы правового регулирования финансовых отношений в исламском праве [Електронний ресурс] / Р. Г. Новикова. - 2019. URL: https://www.twirpx.com/file/1944124/.
5. Song I. Islamic Banking Regulation and Supervision [Електронний ресурс] / I. Song, C. Oosthuizen // IMF eLIBRARY. - 2014. URL: https://www.eli-brary.imf.org/view/IMF001/22186-9781498380928/22186-9781498380928/22186-9781498380928_A001.xml?language=en&redi-rect=true.
6. М. Рубцова, М. Гасанов 1нтегра^ юламсь-кого банкшгу у традицiйнi банк1вськ1 системи. URL: http://www.academia.edu/down-load/56858470/M8_Rozwoj_spolecznosci_T3.pdf#pa ge=85, с. 99.
7. Iraj Toutounchian, Islamic Money and Banking: Integrating Money in Capital Theory / Iraj Toutounchian, p.384.
8. Global perspective on Islamic Banking & Insurance // Newhorizon. - 2019. - URL: http://data.islamic-banking.com/NH/PDF/200.pdf.
9. Фролова Е.Е. Финансовая система Малайзии: понятие финансового спора [Електронний ресурс] / Евгения Евгеньевна Фролова // МИР (Модернизация, Инновации, Развитие). - 2017. URL: https ://www.mir-nayka. com/j our/arti-cle/view/776/769-.
10. Banking Industry Iran current status, opportunities and threats [Електронний ресурс] // ILIA Corporation. - 2016. URL: http://www.ilia-corpora-tion.com/wp-content/uploads/2016/09/Banking-Indus-try-Iran-ILIA-Corporation-White-Paper-c.pdf.
11. Постановления и рекомендации Совета исламской академии правоведения (Часть 1). - 2017. - URL: https://www.worldislamlaw.ru/?p=218.
12. Islamic Financial Services Board [Електронний ресурс] // Islamic Financial Services Board. URL: https://www.ifsb.org/background.php.
13. Regulation and Supervision of Islamic Banks [Електронний ресурс] / [S. Aljabrin, R. Awad, M. Norat та ш.] // IMF eLIBRARY. - 2014. URL: https://www.elibrary.imf.org/view/IMF001/22185-9781498361590/22185-9781498361590/22185-9781498361590_A001.xml.
14. The Accounting and Auditing Organization for Islamic Financial Institutions(AAOIFI). URL: https://aaoifi.com/?lang=en.
15. Hussain M. An Overview of Islamic Finance1 [Електронний ресурс] / M. Hussain, A. Shahmoradi, R. Turk // IMF eLIBRARY. - 2015. URL: https://www.elibrary.imf.org/view/IMF001/22584-9781513590745/22584-9781513590745/225849781513590745 A001.xml.
