CC BY
5
КБК 2518-1521 (ОпНпе), ББК 2226-2830 (РпШ) В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17
ПОЛ1ТИЧН1 НАУКИ
УДК 327.88
Н.В. Гаврилова, Г.О. Бушуев
ФАКТОР Ф1НАНСУВАННЯ 1СЛАМСЬКО1 ДЕРЖАВИ В КОНТЕКСТ1 СИРШСЬКОГО КОНФЛ1КТУ
У статт1 розглядаються фтансов1 засади д1яльност1 терористичног оргатзацп 1сламська Держава на територгг Близького Сходу, зокрема у Сиргг та 1раку, а також загальнг тенденцгг фтансування тероризму на сучасному етат. Розглядаються методи протидгг фтансування сучасного Iсламського тероризму в свгтг.
В ход1 досл1дження структуруеться система доход1в 1сламськог держави яка вона отримуе на тдконтрольних територгях. Зокрема увага придшяеться нафтовидобувному сектору, а також систем1 т.зв. податк1в, як 1Д встановила на свогй територи.
Не менш важливим е аспект закордонного фтансування. Зокрема в статт1 висвтлюються так важлив1 для 1Д статт1 доходов, як фтансування приватними особами та недержавними фондами. Показам також новтш технологи в збор1 кошт1в терористами, одтею з яких е краудфандтг.
Автори досл1джують р1зноматтш аспекти фтансування 1сламськог Держави та гх вплив на розвиток ц1ег терористичног оргатзацп.
Ключов1 слова: тероризм, екстремгзм, Iсламська держава, фтансування.
Одшею з глобальних загроз з якою з^кнулося людство на рубежi ХХ-ХХ1 ст. став мiжнародний тероризм. Тероризм не е чимось принципово новим, вш вщомий ще з давшх чаав. Однак на перетиш стшть вш набув новi яюсш характеристики. З шструмента пол^ичноТ боротьби вш перетворився в шструмент боротьби цившзацш, набув мiжнародний та глобальний характер.
Найбшьшу загрозу глобальнш безпещ з сучасних терористичних оргашзацш становить 1сламька Держава, або ДАТТТТ Будучи створеною у 2006 рощ, шляхом об'еднання юламютських угруповань на чолi з представниками Аль-Кади, на сьогодш 1Д1Л являе собою одну з найбшьш сильних терористичних органiзацiй Близького Сходу. Чисельшсть 1Д1Л сягае по рiзним даним вiд 80 до 100 тис. оаб. Органiзацiя захопила тд свiй контроль значнi територи 1раку та Сирп, i наразi претендуе на створення держави iз шарiатською формою правлiння.
Проблема тероризму сьогодш достатньо активно дослщжуеться. Вже написано тисячi наукових робiт, що вивчають цей страшний феномен ХХ1 ст. Ця проблема об'еднала навколо себе велику кшьюсть вчених з Свропи, Росп, США та Украши. Зокрема, великий внесок в дослщження ще! проблематики внесли роботи аналiтикiв i вiдомих учених, таких як С.Хоффман, С.Хантшгтон. Серед росiйських учених над проблемами до- слщження тероризму в умовах глобалiзацii працювали М.Делягiн, Г.Мiрськой, В.Кутирьов, В.Хорос, I.Мiхеев, та ш. Серед украшських учених -В.Антипенко, В.Крутов, С.Телешун, В.Лiпкан та ш. Однак не дивлячись на велику кшьюсть робiт, присвячених цiй терористичнш оргашзацп, окремi аспекти Г! дiяльностi не знайшли достатнього вiдображення в сучаснш лiтературi, зокрема iснуе недостатньо джерел присвячених фшансовш дiяльностi 1Д1Л.
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17_
Мета дослiдження-дослiдити фiнансову основу основу 1сламько'1' Держави, що е одним з найбiльш значущих BeKTOpiB дiчльностi цього терористичного руху.
«1сламська держава» не потребуе масштабних фшансових вливань з-за кордону, як «Аль-Ка'ща», «Джабхат ан-Нусра», а також «Вшьна сирiйська армiя». Самопроголошений халiфат перейшов на самофiнансування: вiн самостiйно отримуе мшьярди доларiв за рахунок грабунку банюв, захопленого майна iновiрцiв, обмшу заручникiв за викуп, работоргiвлi, контролю над наркотрафшом i нелегальними каналами поставок нафти. Зараз «1сламська держава» е найбагатшою терористичною органiзацiею з бюджетом приблизно в 2,3 млрд дол.
Що стосуеться доходiв 1сламсько'1 Держави, то тут прагнення керiвництва 1Д створити видимiсть фшансово'1' самостшносп «нового державного утворення» i наявшсть стандартно'!' для звичайно'1' держави системи мобшзацп доходiв скорiше носить форму фшансово-бюджетно'1' мiмiкрi'i. В першу чергу це вщноситься до збору так званих «податкiв». В 1Д дiе Рада з фiнансiв, який здшснюе нагляд за розподiлом коштiв халiфату i аудит дiяльностi губернаторiв областей [1].
Система джерел поповнення фшанав добре продумана, налагоджена i жорстко контролюеться репресивним апаратом джихадистiв. Ц рiзноманiтнi за формою доходи можна об'еднати в чотири групи:
-Надходження вщ захоплених пiдприемств у добувнш промисловостi (в основному в нафтовидобутку);
- «Податки», введенi 1Г на пщконтрольних йому територiях Сирп' та 1раку;
- Доходи вiд захоплення фшансових i матерiальних цiнностей та вщ нелегального бiзнесу (наркотики, контрабандне ввезення та вивезення коштовностей, золота i т.д.); злочинний бiзнес включае i отримання викупу за викрадае джихадистами людей;
- Зарубiжна фшансова допомога, яка надходить 1Г вщ юридичних i фiзичних осiб по рiзних каналах.
Участь 1Д у виробничш дiяльностi обмежена експлуатацiею експропршованих в Сирп' i 1раку родовищ природних копалин, включаючи ix видобуток, переробку, збут сировини i продук^в його переробки на внутрiшнix ринках цих краш або за кордоном. У Сирп' 1Д захопило розташоваш поблизу Пальмiри рудники фосфатiв, в 1раку - так само фосфатш рудники i переробний завод в Аль-Кшм. В 1раку i Сирп оргашзащя контролюе пiдприемства з виробництва арки, фосфорно'1' кислоти, солi, а також ряд великих цементних заводiв.
I все ж головна мета 1Д у виробничiй сферi - нафтовидобуток i нафтопереробна промисловiсть, покликаш, за задумом джиxадистiв, забезпечити високий i стабiльний рiвень доxодiв свого режиму. Основну ix частину складае виручка вiд продажу нафти з пщконтрольних екстремiстам родовищ, число яких з моменту проголошення 1Д постшно збiльшувалася [2].
Нафтова стратегiя 1Д почала розроблятися ще до активiзацii в 1раку в 2014 р. У 2013 р, тобто ще в перюд високих нафтових щн, що з'явилися в Сирп' джихадюти з цього угруповання розглядали нафтовi ресурси як фiнансово-економiчну основу майбутнього «xалiфату». Паралельно з захопленнням Мосула вщбулося також захоплення рудовищ в iракськiй провшцш Кiркук. До того як iракська армiя звiльнила в кв^ш 2015 року цей нафтоносний район, 1Д встигла отримати вщ експлуатацй родовищ близько 450 млн дол. [3]. За даними мшютерства нафти 1раку, бойовики 1Г були витюнеш з провiнцii Салах ад-Дш i втратили контроль над багатьма захопленими рашше iракськими родовищами. У наприкшщ 2015 року вони використовували лише три нафтовi свердловини в провшцп Найнава.
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УШВЕРСИТЕТУ _СЕРГЯ: ГСТОРГЯ. ПОЛГТОЛОГГЯ, 2016, ВИП. 17
Бiльшiсть видобуто'1 структурами ГГ нафти зосереджена на сxодi Сирп. Не випадково його бойовi формування були передислокованi з стратепчно важливих, але позбавлених нафтових запаав пiвнiчно-заxiдниx районiв краши на схщ.
«Гсламська держава» готова продавати нафту ютотно нижче за ринок (останшм часом нижня межа цiни, встановлена ГД, - 25 дол. за барель.). В кшщ 2014 року обсяг продажв оцiнювався в 70 тис. Барелiв щодня, що поповнювало бюджет ГД на 2-3 млн дол. В день. Бомбардування нафтових об'екпв авiацiею коалщп знизили щ доходи до 11,5 млн дол.
У сферi транспортування i збуту зайнята велика кiлькiсть посередниюв i контрабандистiв. Через них вдаеться не тшьки долати мiждержавнi кордони, лшп фронтiв, але навiть, по шформацп, що надходить, постачати урядовi вiйська i протистоять джихадистам сили (наприклад, загони пешмерга в iракському Курдистанi пропускали вантажiвки з паливом, що йдуть з «xалiфату» на курдську територ^). ГД довiряе збут нафти i нафтопродуктiв перекупникам - трейдерам, як скуповують сиру нафту безпосередньо на родовищах, доставляють ii на переробш установки, постачають нафтопродукти населенню, виробникам електроенергп, бойовим частинам i адмiнiстративним службам ГД, iншi терористичнi формування. Без цих трейдерiв, якi зазвичай купують у ГГ барель нафти за 25-30 дол., а продають нафтоперегшним пщприемствам за 60-100, «xалiфат» не змiг би зорiентувати заxопленi 1'м родовища на поповнення свого бюджету.
Претендуючи на створення ново'1 держави, джихадюти намагаються котювати структуру, операцiйну логiку, менеджмент, виробничо-фшансову звiтнiсть дiючиx на Близькому Сxодi великих державних нафтових компанш. Були налагодженi система бухгалтерського облшу, пошук i вiдбiр квалiфiкованиx кадрiв, забезпечена матерiальна мотивацiя працiвникiв в данш галузi. Для пiдвищення рентабельности виробництва ретельно вивчаеться ринок збуту, враховуються вщмшносп в обсягах попиту окремих частин захоплених територш. Хоча система управлшня ГД на мюцях децентралiзована, нафтова галузь - поряд з вшськовим управлiнням i пропагандистською дiяльнiстю -жорстко контролюеться безпосередньо вищим керiвництвом «xалiфату». Родовища i циркулюючi в галузi фiнансовi потоки перебувають тд пильним наглядом «Амшят» -секретно'1 полщп ГД.
Слщ визнати, що нафтовий бiзнес ГД функщонуе за участю значно'1 частини мюцевого населення, в тому чист кримiнальниx елементiв i просто залишившихся без засобiв до iснування знедолених.
Другим за значимютю джерелом доxодiв ГД е розгалужена система численних податюв, зборiв, платежв за нав'язаш «послуги», а також прямого рекету. По ряду напрямюв ГД котюе i використовуе iнструменти бюджетного процесу, здшснюваного в визнаних свiтовою спшьнотою державних утвореннях. Такi податковi надходження, звичайно, мають свою специфшу i не можуть вважатися легiтимними.
Про характер цих надходжень i ix приблизний розмiрi свiдчить вже сам перелш виплат:
- з господарських суб'екпв стягуеться податок у розмiрi 10% вщ прибутку, 10% з катталу i податок на покупки - 2% вщ вартостi;
- податювщ можуть на свiй розсуд встановити не визначений якимись рамками податок на велике i яюсне житлове примщення або новий автомобiль;
- при перетиш кордонiв необxiдно сплатити митш збори;
- ГГ стягуе транспорты збори за транзит через ii територ^ всix товарiв. Для перемщення однiеi вантажiвки в твшчному Граку необxiдно сплатити «дорожнiй податок» в розмiрi 200 дол., Одшею автоцистерни з пальним - 500 дол., А при в'iздi в Грак через кордон з Сирiею i Йорданiею - «митний податок» в 800 дол. Збирачi
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17_
«дорожнього податку» не тшьки видають водiям квитанцп про його сплату, а й забезпечують ix тдробленими квитанцiями про проходження офщшно'1 iракськоi митницi, яка приймаеться на блок-постах урядових сил;
- в 1раку при отриманш державними службовцями, яю опинилися на окупованих територiяx, заробггно'1' плати, що переводиться або в мiсцевi вiддiлення iракськиx банюв, або в вiддiлення в тдконтрольних уряду мiстаx, необxiдно вiдраxувати 1Г збiр в розмiрi до 50% зароб^ку. У сумi - це сотш мiльйонiв доларiв в рш;
- 1Г примушуе вкладникiв в приватних банках виплачувати йому податок в 5% при знятп з рахунюв готiвки;
- вiдповiдно до «договором про захист» для несуннтв останнi виплачують подушний податок на одну дорослу людину - близько 720 дол. На рш i трикратну величину зазначених вище податюв в разi ведення ними пщприемницько'1' дiяльностi;
- ще один фшансовий збiр - плата за процедуру так званого каяття (по-арабськи тавба). Населення захоплених 1Г територiй принуждается покаятися у своему вщступницта i присягнути на вiрнiсть «xалiфату». В першу чергу це стосуеться колишшх вшськовослужбовщв, полiцейськиx, державних чиновникiв, пращвниюв сфери освiти, а також приедналися до 1Г членiв iншиx опозицшних формувань. Сплативши досить велику суму, щ люди отримують «документ про покаяння» - свого роду посвщчення особи громадян «ново'1' держави». За продовження цього «документа» покладаеться сплачувати додатковi суми. Дана процедура дозволяе колишшм держслужбовцям уникнути переслщування i покарання з боку новоявлено'1' влади, влаштуватися на роботу в адмшстрацп 1Г або освiтнix установах на захоплених територiяx (що важливо в умовах колосального безроб^я), а «xалiфату» отримувати регулярнi доходи i штегрувати частину населення в сво'1' структури
Пщ цим фiнансовим пресом (наведений перелш податкiв i зборiв далеко не повний) знаходяться щонайменше 4 млн чоловш, що проживають на окупованих 1Д територiяx. Мiцнiсть накинутою на окуповаш територп мережi незаконних поборiв забезпечуеться не тiльки вшськовою силою джиxадистiв, але i лояльнютю 1'м частини мiсцевого населення.
Ще одне джерело - доходи вщ бiзнесу, злочинний характер якого 1Д навiть не приховуе. Йдеться про експропрiацiю на територп «xалiфату» готсвки в банках, неруxомостi, товарних запаав, транспортних засобiв, про захоплення заручниюв з метою отримання викупу. Зокрема, в Мосулi в червнi 2014 р бойовики пограбували фiлiю Центрального банку 1раку, присво'1'вши, за рiзними оцiнками, вiд 900 млн до 2 млрд дол. У сферi фшансових послуг 1Д стало власником наявних ресурав в державних банках, воно забирае кошти залишивших «територ^ 1Д» бiженцiв -несуннiтiв, а також вах тих вкладникiв приватних банюв, якi не змогли надати джихадистам шформащю про походження сво'1'х накопичень i метою ix подальшого використання [5].
В аграрному виробницга «1сламська держава» встановила контроль над зерносховищами, захоплюе у фермерiв сшьськогосподарську теxнiку для подальшо'1' здачi ii в оренду колишнiм власникам. Крадене зерно використовуеться не тшьки для отримання прибутку, контролю над регюнальним зерновим ринком, але i в якосп шструменту, що впливае на продовольчу безпеку ще'1' частини Близького Сходу. Як аналопчний iнструмент використовуються i воднi ресурси. Зерно з 1раку поставляеться до Сирй i Туреччини.
У пiвнiчниx i твшчно-захщних районах 1раку зосереджена основна частина виробництва пшеницi, в тому чист зерна з низьким вмiстом клейковини, що користуеться тдвищеним попитом на внутршньому та зовнiшньому ринках.
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) ВГСНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНИВЕРСИТЕТУ _СЕРГЯ: ГСТОРГЯ. ПОЛГТОЛОГГЯ, 2016, ВИП. 17
Прибутковим злочинним бiзнесом е контрабанда пам'ятниюв культури. ГД отримуе прибуток вщ цього двома способами: продаж трофейних пам'ятникiв i стягування зборiв з контрабандистiв, провозять артефакти через окуповану територ^. ГД i iншi злочиннi угрупування, що д^ть в Сирп, могли на даний момент заробити десятки мшьйошв доларiв США вiд продажу пам'яток культури, викрадених в Сирп. «Гсламська держава» окупувала понад 4 500 археолопчних пам'яток, деяю з яких е об'ектами св^ово'1 спадщини ЮНЕСКО. 90% культурних пам'яток краши розташовано в зруйнованих вшною регiонаx, що створюе умови для розкрадань в великих масштабах.
Торпвля людьми - ще одне джерело доxодiв. На «рабовласницьких аукцюнах» ГД людей продають i перепродують з метою отримання викупу. За даними Групи розробки фшансових заxодiв боротьби з вiдмиванням грошей (ФАТФ), прибуток вщ злочинно'1' дiяльностi склав вiд 20 до 45 млн дол.
ГГ мае дохщ i вiд потоку бiженцiв, яю направляються в Свропу: терористи збирають з них плату за нелегальне транспортування в краши €С. На кшець 2015 р. комерцiалiзацiя «каналу бiженцiв» дозволила ГГ отримати понад 300 млн дол.
У 2014-2015 рр. захоплеш територи давали ГД основну частину фiнансовиx ресурсiв. Керiвники «xалiфату» розраховували за рахунок ix експлуатацп забезпечити фiнансову самостiйнiсть свого утворення. Однак своерщним резервом служать i «прямi» грошовi трансакцп з-за кордону[6].
На першому мiсцi тут - перекази рiзного роду фондiв, включаючи благодiйнi, законспiрованi фiнансовi вливання спецслужб та шших державних оргашв Катару, КСА, Туреччини. Цi грошi йдуть не тiльки на закутвлю озброень, а й на реабiлiтацiю бойовикiв, що постраждали на полi бою.
Друге - традицшш для iсламу податки, пожертвування в формi регулярних добровшьних вiдраxувань вiруючиx на благодiйнi потреби. Це вкладаеться в легальну схему: збiр пожертвувань, ix розподш на потреби бщних, на поширення щей юламу по всьому свiту. Тут мае мюце ситуацiя, коли легально зiбранi в рiзниx крашах грошi стають нелегальними, тобто вiдбуваеться не «вщмивання брудних грошей», а «забруднення чистих». За наявними даними, тшьки з Росп з цього каналу ГД отримало близько 400 млн. руб.
Трете джерело - збiр кош^в в соцiальниx мережах. Переказ грошей полегшений сучасними банювськими технологиями. «Краудфандiнг» як спосiб залучення пожертвувань вщ великих груп населення допомагае збирати значш суми при збереженш анонiмностi донорiв. Гснуе i традицiйна мусульманська система грошових переказiв, вiдома пiд назвою хавали. Наприклад, якийсь чоловш у США хоче передати кошти на джихадистськими потреби в шшш частиш свiту. Вш просто телефонуе людинi, що е ланкою ланцюжка посередниюв, передае йому без всяких докумешйв i пщтверджень грошi, той, в свою чергу, передае ix наступного посереднику. Так грошi рухаються до точки призначення, i простежити це рух практично неможливо. Частина грошей надходить разом з пршжджають в пщконтрольш ГД райони бойовиками [7].
Четверте зовшшне джерело-доходи вщ законно'1' фшансово'1' дiяльностi, пiдприемництва. Додатковою «перевагою» юламських банкiв е притаманна 1'м практика злиття, змiшування засобiв рiзниx вкладниюв, в тому числi жертводавцiв, при формуванш пулiв iнвестицiй в ri чи iншi проекти.
Таким чином ГД вдалося створити широку систему фшансування, що складаеться з доxодiв як кримшального та некримiнального походження. До основних джерел доxодiв входять як грабiж, рекет, торгiвля людьми, так i нафтовидобуток, несанкцiоноване оподаткування пщприемств та господарств, також, немалим джерелом стали пожертви приватних оаб i фондiв. У той же час реальна оцшка можливостей по ослабленню фшансово'!' та матерiальноi бази ГД виявляе певш складностi в справi економiчноi
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17_
блокади «халiфату». Все говорить на користь того, що в осяжнш перспективi повнiстю перекрити джерела фшансування терористично'! дiяльностi радикальних юламютсв навряд чи вдасться. Однак, владам кра'н коалщп, що виступае проти 1Д1Л, треба докласти зусилля для обмеження фшансових потокiв терористично'! оргашзацп, зокрема не допустити вiдмивання грошей, терористами, через економшу власних кра'н.
Список використано1 л1тератури
1. New Kickstarter Pitch: 'Join the Syrian Uprising', Wired [Electronic resource]. -Mode of access : www.wired.com/2012/08/syria-kickstarter/
2. Bender J. As Isis routs the Iraqi army, here's a look at what the jihadists have in their arsenal [Electronic resource] / J. Bender // Business Insider. - Mode of access : www.businessinsider.com/isis-military-equipment-breakdown- 2014-7
3. How ISIS Games Twitter [Electronic resource]. - Mode of access : https://www.theatlantic.com/international/archive/2014/06/isis-iraq-twitter-social-media-strategy/372856/
4. Blair D. US considers air strikes against ISIL oil pipelines [Electronic resource] / D. Blair. - Mode of access : www.telegraph.co.uk/news/worldnews/middleeast/syria/11182490/US- considers-air- strikes-against-Isil-oil-pipelines.html
5. Bleiberg J. The United States must respond to the Islamic state threat The Brookings Institute [Electronic resource] / J. Bleiberg, D. M. West. -Mode of access : www.brookings.edu/blogs/techtank/posts/2014/10/20-islamic-state-social-media,
6. Brisard J.-Ch. Islamic State: The Economy-Based Terrorist Funding [Electronic resource] / J.-Ch. Brisard, D. Martinez // Thomson Reuters Accelus. -
Mode of access : http://accelus.thomsonreuters.com/sites/default/files/GRC01815.pdf.
7. Chulov M. How an arrest in Iraq revealed Isis's $ 2bn jihadist network [Electronic resource] / M. Chulov // The Guardian. - Mode of access : https://www.theguardian.com/world/2014/jun/15/iraq-isis-arrest-jihadists-wealth-power
8. Della Ratta D. ISIL and western media: Accidental Allies? [Electronic resource] / D. Della Ratta // Al Jazeera. - Mode of access : http://www.aljazeera.com/indepth/opinion/2014/09/isil-western-media-allies-2014924121817329713.html
9. Giovanni di J. How Does ISIS Fund Its Reign of Terror? [Electronic resource] / J. di Giovanni, L. McGrath Goodman, D. Sharkov // Newsweek. — Mode of access : http://europe.newsweek.com/how-does-isis-fund-its-reign-terror-282607?rm=eu
N. Gavrilova, H. Bushuiev
FACTOR OF FUNDING ISLAMIC STATE IN THE SYRIAN CONFLICT
Article describes the financial foundations of the terrorist organization Islamic State in the Middle East, particularly in Syria and Iraq, as well as general trends in terrorist financing today, and the methods of combating the financing of terrorism in the contemporary Islamic world.
But this is unlikely to be enough to fully "dismantle" ISIS. Unlike al-Qaeda and other groups, ISIS, which has renamed itself the Islamic State and unilaterally declared the reestablishment of an Islamic caliphate, was financially self-sufficient for about eight years as a terrorist and insurgent group before committing itself to running a proto-state. Remember that before it renamed itself the Islamic State, the group was known as ISIS, as the Islamic State of Iraq, as al-Qaeda in Iraq (AQI), as Majlis Shura al-Mujahidin, and as Jamaat alTawhid wa-l-Jihad. And unlike other groups, which are reliant on state sponsors, major donors, or abuse of charity, AQI was financially independent by virtue of engaging in tremendously successful criminal activity enterprises domestically within Iraq.
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17
The study structures the Islamic state system revenues that it receives in controlled areas. Particular attention is paid to the oil sector and the so-called taxation system that IS implemented on seized territories.
Equally important is the aspect of foreign funding. In particular, the article highlights such important sources of IS incomes as financing by private individuals and non-government funds. Article also shows the latest technologies in terrorists fundraising, such as crowdfunding.
Authors examine various aspects of the financing of the Islamic State and its influence on the development of this terrorist organization.
Keywords: terrorism, extremism, Islamic State, funding.
УДК 327.7:061.1еС(045)
О. Гршько
1СТОР1Я ФОРМУВАННЯ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ РЕГЮНАЛЬНО1 ПОЛ1ТИКИ еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
У cmammi були npoaHani3oeam тдходи до визначення початку i emanie формування регюнально'г полтики €С. У сучаснт icторюграфи, яка присвячена вивченню регюнально'г полтики ЕС eidcymrn един оцтки як з питань гг початку, так i по видшенню етатв гг розвитку. Автор розглянув icнуючi тдходи до перюдизаци регюнально'г полтики ЕС i критери як автори кладуть в основу пропонованог перюдизаци регюнально'г полтики. Виcунуmi критери залежать вiд того, який аспект регюнально'г полтики aнaлiзуеmьcя. Економ^ти в якоcmi критерив перюдизаци беруть змти eкономiчних i фтансових мeхaнiзмiв регюнальног полтики, трансформацЮ гг цшей. Полтологи акцентують увагу на яшсш змти, як1 вiдбувaюmьcя в хaрaкmeрi вiдноcин «центр-регюни» i перетворення останшх в повноправних naрmнeрiв в полтичних процесах. Частина до^днишв визначили критери перюдизаци характером розвитку правовог основирегюнально'г полтики i змти кшьк1сного складу ЕС.
Ключов1 слова: €С, регюнальна полтика, ттегращя, регюн.
Украша, яка стала на шлях пол^ично'', сощально-економiчноi модершзацп тсля «Революцп Пдносп», реалiзуe цю пол^ику в контексп европейського вибору, тдписавши Угоду про Асощащю мiж Укра'ною та Свропейським Союзом. В контексп тих реформ, яю здшснюються сьогодш в кра'ш, одним з прюритепв е необхщшсть модершзацп регионально!' полтики. Актуальшсть виршення ще'1 задачi стала особливо очевидна у зв'язку з подiями на Сходi Укра'ни.
Визначивши свш европейський вибiр в якост кшцево!' мети якою мають стати вступ в €С та НАТО, Украша повинна вщповщати соцiально-економiчним, пол^ичним стандартам, яю д^ть в кра'нах €С. Це у повнш мiрi стосуеться й репонально!' полiтики. Досвщ становлення та реалiзацiя наднащонально' репонально!' полiтики Свропейського Союзу представляе для Укра'ни великий iнтерес. Досвiд накопичений €С в галузi реалiзацii та розробки регионально!' полтики важливий як з точки зору розробки теоретичних пiдходiв, так i використання тих механiзмiв та методик, розроблених в рамках €С для ii реалiзацii. Регiональна полiтика GC iнтенсивно вивчаеться як укра'нськими, так й закордонними дослщниками. Рiзноманiтнi аспекти репонально!' полтики GC вiдображенi в цiлому рядi робiт укра'нських дослiдникiв. Це пращ М. Гало, Л. Алмаш^ Б.М. Данилишина, В.В. Плипiва, А.П. Маева, О.П. Полшарповог, В. Кифяк,
