CC BY
10
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 16_
confidential and well-knit activity of the members of CSTO, SCO and CIS to solve effectively the challenges and threats which the region face.
Key words: regional security, security, Central Asia, threat, problem, CSTO, SCO, CIS.
УДК 327(549.1:(73+510)
1.В. Тихоненко
«ПАКИСТАНСЬКИЙ» ЧИННИК У В1ДНОСИНАХ США-КНР НА
ПОЧАТКУ ХХ1 СТ.
Розглядаються eidnocunu мiж США та КНР, об'ектом яких стае регюнальний pieenb мiжнародноi системи. Пакистан, як один i3 полюЫв сили у Швденнт Ази, входить одночасно до зовтшньополтичних ттереЫв як Вашингтону, так i Пешну. Таким чином, 1сламабад та йогорегюнальна полтика стають проявом конкуренцп мiж США та КНР. Автор дтшов висновку про вплив вiдносин у форматi США - Пакистан -КНР на Швденноазтську систему регюнальног безпеки на початку ХХ1 ст.
Ключов1 слова: Пакистан, США, КНР, Швденна Азiя, велик держави, безпековий чинниик.
На систему мiжнародних вщносин вагомий вплив мають вщносини мiж США та КНР. Американсько-китайським вщносинам притаманна конкуренщя, що втшюеться i на регюнальному piBHi мiжнародноi системи. Об'ектом такого впливу стае Швденна Азiя, де зовшшньопол^ичш штереси обох великих держав мають точку з^кнення у двостороншх контактах з регюнальним полюсом сили - 1сламською Республшою Пакистан. У свою чергу, це приводить до змш у системi регюнально1 безпеки, в якш «пакистанський» фактор виступае важливою складовою зовшшньопол^ичних курав Вашингтону та Пекшу.
Чимало науковщв та публiцистiв, яю дослiджують американсько-китайськi вiдносини, наголошують на ix конкурентному характерi, що знайшло теоретичне обгрунтування у працях Б. Мшлера [9] та Т. В. Паула [11]. Вщносини США-КНР у формат конкуренцп на глобальному та региональному рiвнi та засади зовшшньо1 полiтики держав розглядаються в працях украшських дослiдникiв А. М. Кобзаренка [1] та М. В. Фесенка [3]. Розвиток взаемовщносин США-КНР у репош Швденно1 Азп крiзь призму ствроб^ництва обох великих держав iз Пакистаном е предметом дослiдження росшського науковця С. В. Уянаева [2], представниюв науково-дослiдницькиx центрiв Свропи та США (С. Акхтар [4], Л. Рудольф, С. Рудольф [13]), а також шдшських, пакистанських i китайських науковщв (С. Гуixонг [7], С. А. Кхан [8], С. Д. Муш [5]). Вагоме значення для аналiзу запропоновано'1' теми мали офщшш виступи екс-президента Пакистану П. Мушаррафа [12], очiльника КНР Сi Цзиньтня [6] та «Стратегiя нащонально1 безпеки США» вщ 2002 р. [10].
Мету статп автор вбачае у визначенш алгоритму взаемодп великих держав, зокрема, у системi регюнально1 безпеки, характеристик «пакистанського» фактору у зовшшньопол^ичних курсах США та КНР, з'ясування впливу вщносин у трикутнику США - Пакистан - КНР на Швденноазтську систему регионально!' безпеки.
Феномен регiоналiзму, зокрема, у сферi безпеки, втшюеться у виникненш та функщонуванш регiонального комплексу безпеки (РКБ). Не останню роль в утвореннi безпекового комплексу ввдграе взаемодiя держав регюну з великими державами -
впливовими позарегiональними акторами, що ще бiльше змiцнюe системну взаемозалежшсть.
Алгоритм тако'' взаeмозалежностi на думку професора МакГшського унiверситету у Монреалi (Канада) Т. В. Паула виглядае наступним чином. До великих держав дослщник вiдносить постiйних членiв РБ ООН - США, КНР, Роая, Франщя, Велика Британiя. По-перше, передумовою до «штервенцп» великих держав до регюну може бути iснування тривалого суперництва мiж регiональними державами, що стае приводом до ix стурбованосп щодо стабiльностi та безпеки на регюнальному рiвнi. По-друге, зацiкавленiсть таких держав до певного репону зростае за умови юнування регюнальних держав, де внутршньопол^ична ситуацiя або мiждержавнi вiдносини становлять загрозу регiональному або св^овому порядку. По-трете, якщо велию держави конкурують мiж собою на мiжнародному рiвнi, то, як результат, об'ектом тако'' конкуренцп може стати певний регюн за рахунок 'хньо'' участi в iснуючиx вiйськовиx союзах iз регiональними державами [11, р. 101].
Залучення великих держав до певного репону сприяе змшам у його системi безпеки, що знаходить вдале пояснення у теорп дослщника iз Хайфського унiверситету (1зра'ль) Б. Мшлера. Науковець зазначае, що велик держави впливають на регiональну конфлштну ситуацiю та загальне безпекове середовище, трансформуючи його вiд холодно'' до гарячо'' вiйни, чи вiд холодного до гарячого миру i навпаки [9, р. 265-273]. Якщо у регюш юнуе стабiльний гегемон, а регюнальний баланс сил забезпечуеться вшськовою допомогою вiд свiтовиx держав, то створюеться умови для холодного миру. Ситуащя холодно'' вiйни забезпечуеться стримуванням конфлштуючих держав вiд ведення вшськових дiй пiд парасолькою боротьби за лщерство свiтовиx держав. Як холодний мир, так i холодна вшна е граничними поняттями та ситуащями, якi характеризують нестабiльнiсть регiонального комплексу безпеки.
Швденноазшський РКБ е практичним втшенням вище зазначено'' взаемодп великих держав та регюнальних. США та КНР, виступаючи у статус великих держав та конкуруючи один з одним, мають низку нащональних штереав, якi знаходять свое втiлення у Швденнш Азп. Цьому сприяе геостратепчне положення регюну i активнiсть регюнальних держав (як 1ндп, так i Пакистану) до залучення зовнiшнix сил з метою збалансувати регюнальну ситуащю. Результатом таких дiй може бути виникнення союзiв як на засадах вшськово-пол^ичного спiвробiтництва, так i реагування на спшьш загрози безпецi. Як наслщок, створюються передумови до змш у системi регионально'' безпеки.
Важливим шструментом до розумiння тако'' трансформацп виступае еволющя союзiв Пакистан-США, Пакистан-КНР, яю спочатку створювалися на засадах реагування на загрози (наприклад, тероризм). Проте, у результат все бшьшого залучення Вашингтону та Пекшу до регюну та 'хньою стурбованiстю лiдерськими амбщями 1ндп, вiдбуваеться переxiд до тдтримки балансу сили у Пiвденнiй Азп. Таке твердження знаходить свое обгрунтування у розглядi динамiки взаемодп св^ових потуг США та КНР iз Пакистаном у безпековiй сферi.
Вагомють «пакистанського» фактору у зовнiшньополiтичниx стратегиях США та КНР та 'хньому втiленнi у Пiвденноазiйському регiонi виправдовуеться наступними чинниками: 1) важливим геостратепчним положенням Пакистану; 2) дилемою безпеки у ядернш сферц 3) джерелом нетрадицшних загроз - тероризму, нелегального наркотрафшу; 4) залученням до афгансько' проблеми та п врегулювання; 5) стримуванням 1ндп як претендента на статус ще одше'' св^ово'' потуги.
Змши, якi вiдбулися у системi мiжнародниx вiдносин iз початком ХХ1 ст. стали каталiзаторами до перегляду прюритетв та зовнiшньополiтичниx орiентирiв як для США, так i для КНР.
Ще з моменту закшченням холодно! вiйни питання нерозповсюдження, насамперед, ядерно! збро!, i регiональна стабшьшсть стали прiоритети стратеги безпеки США [13, р. 345]. Швденна Азiя е одним з регiонiв, в яких обидва прiоритети втiленi у де-факто ядерному статус 1ндп та Пакистану (з 1998 р.) i конфлштогенносп вiдносин мiж ними (Каргильська криза 1999 р.).
Слщом за приходом у Бший дiм республшансько! адмшютрацп Дж. Буша-молодшого та вересневими терактами 2001 р. у США, Швденна Азiя стала займати ще бшьш вагоме мiсце у зовшшнш полiтицi Вашингтону. Пакистан набув для офщшного Вашингтону статусу стратепчного союзника [7, р. 148-151].
У «Стратеги нащонально! безпеки США» вщ 2002 р. зазначаеться прагнення витрачати час i ресурси з метою створення мщних двостороннiх вiдносин з Iндiею i Пакистаном [10, р. 10]. У свою чергу, позитивний вплив на американсько-пакистансью вщносини справила участь Пакистану у антитерористичнш кампанш США.
У зверненнi до нацп вiд 12 сiчня 2002 р. екс-президент Пакистану П. Мушарраф пояснив свое ршення про пiдтримку США: «Ми виршили приеднатися до мiжнародноi коалщп по боротьбi з тероризмом, керуючись нацiональними штересами... Пакистан не допустить, щоб його територiя була використана для будь-яко! терористично! дiяльностi в будь-якiй точцi св^у» [12].
Варто зауважити, що участь Пакистану у антитерористичнш кампанп США мала для нього i негативнi наслщки. По-перше, призвела до бiльшого поширення дiяльностi рiзних терористичних угруповань, зокрема, «Техрiк-i-Талiбан-Пакистан» на пакистанськiй територп. По-друге, США стали розглядати Пакистан не лише як союзника у боротьбi зi терористичною загрозою, а й як об'ект протидп терористам [4, р. 209].
Не можна не погодитися iз укра!нським дослiдником А. М. Кобзаренком, що 2008 р., став переломних етапом у вщносинах Пакистан-Iндiя (теракт у Мумба!) та започаткував змши у полiтицi США. Вашингтон перейшов до прямих дш iз застосуванням вiйськових засобiв - нанесення ударiв безпiлотникiв по пакистанськш територп, де дислокуються терористи [1, с. 241]. До реч^ вщ цих ударiв у перiод з 2004 по 2013 рр. у Пакисташ було вбито 874 дорослих та 142 дитини за оцшкою незалежно! правозахисно! оргашзацп Reprieve [16, р. 6].
Змши у двостороншх пакистансько-американських вщносинах стали все бшьше проявлятися з 2008 р.: прихщ у Бший дiм демократично! адмшютрацп Б. Обами та повалення у Пакисташ вшськового режиму П. Мушаррафа. Такi внутрiшньополiтичнi трансформацй сприяли поступовш переорiентацii Вашингтону на користь 1ндп, а Пакистан змiцнив вiдносини iз Пекiном.
Проголошення Стратегй нацiональноi безпеки США «Повернення в Азiю», де 1ндп вiдводиться «особлива» роль [5, р. 83], стало приводом до активiзацii дш КНР на пакистанському та твденноазшському напрямi.
Пекiн разом iз Вашингтоном залишаеться незмiнними союзником Пакистану, який поступово перетворюеться на шструмент конкуренцй двох великих держав на глобальному та регюнальному рiвнi мiжнародноi системи.
Китами, на яких будуеться региональна та глобальна китайська дипломатя у ХХ1 ст., можна вважати переплетшня двох програм. По-перше, висунута у 2005 р. колишшм очшьником КНР Ху Цзiньтао на афро-азшському самiтi iдея побудови гармоншного свiту [15]. Важлива роль вщведена саме безпецi i створенню мирного оточення КНР -стабшзащя та безпека сусвдв. До кола таких «найближчих» держав вiдноситься i Пакистан, який мае низку безпекових проблем. По-друге, висунута у 2013 р. новим китайським очшьником Q Цзиньпшом концепщя «Один пояс, один шлях» [6]. Будучи, на перший погляд, бшьш внутршньо орiентованою щеею об'еднання проекпв
створення «Економiчного поясу Шовкового шляху» i «Морського Шовкового шляху XXI ст.», вона якнайкращим чином охоплюе й глобальш цiлi Пщнебесно". Адже, ii втiлення стае проявом конкурентно'' боротьби iз США та поступовим завоюванням все бшьших сфер впливу у Швденноазшському регiонi.
Важливють Пакистану як союзника для Китаю у зовшшньопол^ичних iнiцiативаx у Швденоазшському регiонi втiлюеться у наступному.
По-перше, важливим завданням для Пекiну е ядерне нерозповсюдження та нагляд за ядерною дилемою безпеки у Швденнш Азп. Така ж мета прослщковуеться i у дiяx США. Актившсть американсько-iндiйського спiвробiтництва в ядернiй сферi викликае аналогiчне збiльшення китайсько'' тдтримки 1сламабаду у розвитку його ракетно-ядерного потенщалу.
По-друге, важливим флангом роботи для КНР стае боротьба iз тероризмом, джерелом якого е не лише Пакистан, але й Афгашстан. Чим бшьше США закликають пакистанську сторону до мирного дiалогу iз талiбами та сприяння у цьому процес Афганiстану, тим бшьше шщативним на афганському напрямi стае Пекш [2].
По-трете, КНР вдало розширюе свiй вплив невiйськовими засобами. Якщо США останшм часом зменшили надавати вiйськову та матерiальну допомогу Пакистану, то КНР збшьшуе швестицшш «вливання» у економiку та шфраструктуру Пакистану. Наприклад, будiвництво Економiчного коридору - за допомогою широко'' мереж автомобшьних дорiг i залiзниць з'еднати пакистанський порт Гвадар з китайським Синьцзян-Уйгурським автономним районом [2].
По-четверте, одшею iз цiлей КНР як маневрування iз США на глобальному рiвнi е використання пакистанського порту Гвадар. У довгостроковш перспективi, на думку деяких дослщниюв, можливим е будiвництво вшськово-морсько'' бази КНР та розташування китайського вiйськового контингенту на пакистанськш територй [8, р. 89].
Такий гшотетичний розвиток подiй викликае занепокоення у США та 1ндп. На початку 2016 р. Вашингтон почав переговори iз урядом Н. Модi щодо укладання угоди про вiйськово-матерiальне теxнiчне забезпечення, яка б дозволила американським вшськовим використовувати оснащення та засоби iндiйськиx портiв та вшськово-повiтряниx баз [14].
Пакистан у контекст зовнiшньополiтичниx цiлей Вашингтону та Пекшу у регiональному та глобальному масштабi набувае статусу стратепчного об'екту. Обидвi держави використовують пакистанську територй для досягнення власних цшей, а зв'язки з пакистанською пол^ичною та вiйськовою елiтою як суб'ектом регюнальних вщносин надають маневреностi "хшм вiдносинам з Iндiею як претендентом на роль ще одного св^ового «центра сили».
Спiльною ознакою залучення США та КНР до ствпращ iз Пакистаном е недопущення талiбанiзацii держави. Анi Вашингтон, який ставить своею метою на мiжнародному рiвнi боротьбу iз терористичною загрозою, аш Пекiн як географiчно близька до Пакистану держава, не защкавлет у поширенн тероризму на свою територй. Проте, у найближчому майбутньому спшьна кооперацiя двох свiтовиx «центрiв сили» задля кращо'' долi Пакистану не видаеться реалютичною.
У перспективi для Пакистану, який ввдграе вагому роль у безпековому регюнальному середовищ^ взаемодiя з обома свiтовими державами, або бшьш масштабне залучення однiеi iз конкуруючих сторiн матиме як негативш, так i позитивнi наслiдки.
1сламабад мав досвiд використання допомоги вщ США, який можна вважати не досить вдалим. Тому, все бшьша матерiально-теxнiчна допомога вiд китайсько'' сторони матиме позитивний вплив на Пакистан за умови ствпращ вшськового та поличного ютеблшменту держави i докладання зусиль заради стабшзацп внутрiшньодержавноi
ситуацп. У iншому ж випадку, керування лише цшями вшськового та ядерного «стримування» 1ндп будь-якими методами не лише бшьше дестабшзуе державу, а й стане загрозою до зменшення прихильного ставлення КНР. Пршою е перспектива втрати Пакистаном «щнносп» положення у регiонi i перетворення на марiонеткову державу у руках бшьш сильного сусiда.
На основi вище згаданих фактiв автор дшшов наступних висновкiв:
- вщносини мiж великими державами мають безпосереднш вплив на регiональний рiвень мiжнародноi системи, де впливають на регюнальну конфлiктну ситуацiю та загальне безпекове середовище. У результатi такого «втручання» окремий регiон стае об'ектом втшення конкуренцп мiж великими державами та проявiв 1'хшх зовнiшньополiтичних iнтересiв.
- США та КНР, будучи великими державами, мають конкурентну природу вщносин, яка проявляеться у Швденноазшзьскому репош через залучення до сфери зовшшньопол^ичних штереав обох держав Пакистану. Такий «пакистанський» фактор у двостороннiх вщносинах виправдовуеться через iснування у репош дилеми безпеки у ядернш сфер^ статусу Пакистану як держави-джерела нетрадицшних загроз -тероризму, нелегального наркотрафшу, його безпосереднього залучення до афгансько'1' проблеми та ii врегулювання, а також стримування 1ндп як претендента на статус ще одша св^ово'1 потуги.
- у площинi безпекового середовища П1вденно'1 Азп все бшьше вибудовуеться лшя розмежування у американсько-китайських вiдносинах. Проведенi паралелi Пакистан-КНР та Iндiя-США все бiльше стають iнструментом пiдтримки балансу сил у репош. Адже, нi США, ш КНР не допомагають владнати шдшсько-пакистансью спiрнi питання, де-юре, не втручаючись у 1'хш внутрiшнi справи. Де-факто, вони створюють у регiонi ситуащю холодного миру та вiйни, а Пакистан стае шструментом у побудовi американсько-китайських вiдносин на засадах конкуренцп.
Список використано1 л1тератури
1. Кобзаренко А. М. Сучасна пол^ика США у Швденнш Азп / А. М. Кобзаренко // Стратепчш прюритети. - 2009. - № 3. - С. 238-244 ; Kobzarenko A. M. Suchasna polityka SShA u Pivdennii Azii / A. M. Kobzarenko // Stratehichni priorytety. - 2009. - № 3. - S. 238244
2. Уянаев С. В. Пекин-Исламабад: продолжение «всепогодного» диалога [Электронный ресурс] / С. В. Уянаев // Российский совет по международным делам. -2015. - 16 февр. - Режим доступа : http://russiancouncil.ru/inner/?id_4=5282#top ; Uyanaev S. V. Pekin-Islamabad: prodolzhenie «vsepogodnogo» dialoga [Elektronnyy resurs] / S. V. Uyanaev // Rossiyskiy sovet po mezhdunarodnym delam. - 2015. - 16 fevr. - Rezhim dostupa : http://russiancouncil.ru/inner/?id_4=5282#top
3. Фесенко М. В. Боротьба США та Китаю за глобальне лщерство у ХХ1 ст. [Електронний ресурс] / М. В. Фесенко // Мiжнароднi вщносини. Серiя : Пол^ичш науки.
- 2015. - № 6. - Режим доступу : http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/2554/2263 ; Fesenko M. V. Borotba SShA ta Kytaiu za hlobalne liderstvo u KhKhl st. [Elektronnyi resurs] / M. V. Fesenko // Mizhnarodni vidnosyny. Seriia : Politychni nauky. - 2015. - № 6. - Rezhym dostupu : http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/2554/2263
4. Akhtar S. Dynamics of USA-Pakistan Relations in the Post 9/11 Period: Hurdles and Future Prospects / S. Akhtar // International Journal of Humanities and Social Science. - 2012.
- Vol. 2, № 11. - P. 205-213.
5. Asian strategic review 2014: US pivot and Asian security / eds. S. D. Muni, V. Chadha. - New Delhi: Pentagon Press, 2014. - 260 p.
6. Chinese President's speech at Boao Forum for Asia [Electronic resource] // Ministry of foreign affairs of the People's Republic of China. - Mode of access : http://www.fmprc.gov.cn/mfa_eng/wjdt_665385/zyjh_665391/t1250690.shtml
7. Guihong Z. US Security Policy towards South Asia after September 11 and its Implications for China: A Chinese Perspective / Z. Guihong // Strategic Analysis. - 2003. -Vol. 27, Issue 2. - P. 145-171.
8. Khan S. A. Geo-Economic Imperatives of Gwadar Sea Port and Kashgar Economic Zone for Pakistan and China / S. A. Khan // IPRI Journal. - 2013. - Vol. 23, № 2. - P. 87-100.
9. Miller B. When and how regions become peaceful: potential theoretical pathways to peace / B. Miller // International Studies Review. - 2005. - Vol. 7, Issue 2. - P. 229-267.
10. National Security Strategy of the United States of America (September 2002). -SEAL of the President of the United States, 2002. - 31 p.
11. Paul T. V. The major power and conflict in South Asia / T. V. Paul // South Asia beyond the global financial crises / edited by A. Palit. - Singapore, Hackensack, N.J. : World Scientific, 2011. - P. 101-116.
12. President General Pervez Musharafs Address to the Nation, January 12, 2002 [Electronic resource] // South Asia Terrorism Portal. - Mode of access : http://www.satp.org/satporgtp/countries/pakistan/document/papers/2002Jan12.htm
13. Rudolph L. I. Making U.S. Foreign Policy toward South Asia: Regional Imperatives and the Imperial Presidency / L. I. Rudolph, S. H. Rudolph. - Bloomington : Indiana University Press, 2008. - 439 p.
14. Ruff А. India ready to let USA use its military bases, ports to advance American interests! [Electronic resource] / A. Ruff // Asian Tribune. - 2016. - 25 January. - Mode of access : http://asiantribune.com/node/88482
15. White Paper: China's Peaceful Development [Electronic resource] // Embassy of the People's Republic of China in the Republic of India. - Mode of acces s: http://in.chineseembassy.org/eng/zt/peaceful/t855717.htm
16. You Never Die Twice: Multiple Kills in the US Drone Program [Electronic resource]. - Mode of access : https://therearenosunglasses.files.wordpress.com/2016/05/you-never-die-twice.pdf
Стаття надшшла до редакцп 05.10.2016 р.
I. Tykhonenko
«PAKISTANI» FACTOR IN US-CHINA RELATIONS AT THE BEGININF OF
XXI CENTURY
The article deals with relations between the US and China which appear at the global and regional levels of the international system. Both states are great powers and their relations have a competitive nature. Such competition is implemented in South Asian region. The purpose of the research is to identify the interaction of the great powers, in particular, on the regional level of international system, characterize "Pakistani" factor in the foreign policy of the United States and China, find out the impact of the US - Pakistan - China relations on South Asian regional security system.
Relations between states such as the United States and China have a direct impact on the regional level of the international system, affecting regional conflicts, intra-regional states' connections and overall security environment. As a result, regional security system is transformed and became a field of competition between great powers.
The US and China have the same object of foreign policy interests in South Asian region. This is the Islamic Republic of Pakistan. "Pakistani" factor in bilateral relations is justified by several aspects. The existence of regional security dilemma in the nuclear field, the status of Pakistan as a state-source of non-traditional threats (terrorism, illegal drug trafficking), Pakistani involvement in the Afghan problem and its solution, as well as, curbing India as a
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 16_
contender for the status of another world power are explained the importance of Pakistan for Washington's and Beijing's policies.
As a result, Pakistan builds its foreign and regional policy according to relationship with the United States and China. At the same time, South Asian region has been divided on spheres of US-Chinese relations. Conducted parallels Pakistan-China and India-US are increasingly becoming a tool to support the balance of power in the region. Indeed, neither the US nor China does not help to resolve Indo-Pakistani disputes. In fact, they support conflict situation in the region that could be named as cold war and cold peace.
It is visible to conduct an assumption that Pakistan becomes a tool in building US-China relations as a competition.
Key words: Pakistan, United States, China, South Asia, great powers, security factor.
УДК 347.174(477):355.292(045)
А.В. Трофименко
ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ УЧАСНИК1В АНТИТЕРОРИСТИЧНО1 ОПЕРАЦП В УКРА1НСЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВ1
Уробот1 автором представлено анал1з нацюнальних нормативно-правових акт1в, що встановлюють права, обов'язки та мехатзм сощального захисту учаснишв антитерористичног операцгг в Украгт та членгв гх сгмей. Встановлено коло ос1б, що е учасниками антитерористичног операци, та права, якими вони надшяються в район проведення АТО. Розглянуто процедуру отримання учасниками АТО статусу учасника бойових д1й. З допомогою анал1зу низки закотв та тдзаконних акт1в Украгни було визначено, надання яких тльг ц1й категоргг ос1б передбачено украгнським законодавством. Визначено недолти нормативно-правовог бази з досл1джуваного питання, що потребують подальшого доопрацювання.
Ключов1 слова: антитерористична операщя (АТО), район проведення АТО, учасник АТО, учасник бойових д1й, доброволець, твал1д в1йни.
З початку оголошення 13 квтня 2014 р. антитерористично!' операци (АТО) на Сходг Украгни одними з найголовшших завдань, що постали перед державою, стали правове визначення статусу та розробка механiзмiв сощально-правового захисту значно!' кшькосп оаб, що беруть безпосередню участь у вшськових дiях проти самопроголошених Донецько!' та Лугансько!' «народних республш». За перюд проведення антитерористично'1 операци вщбулося шгсть хвиль мобглгзацгг, через вшськкомати на фронт пройшли майже 300 тисяч оаб, добровольщв, мобшзованих, а тзшше контрактниюв.
Проведення антитерористично!' операци обумовило оновлення нащонального законодавства, його доповнення значним перелшом нормативно-правових актв рiзного рiвня, що визначають адмшютративно-правовий статус цих учасниюв антитерористичног операци, 1'х права та обов'язки, регулюють 1'х сощально-правовий захист та 1'х амей, встановлюють процедуру отримання статусу учасника бойових дш, швалща вшни тощо. У той же час, законодавство в цш сферi не вiдрiзняеться структуровашстю, постшно оновлюеться, що створюе додатковi перешкоди на шляху його реалiзацii. Це обумовлюе науковий штерес до детального дослiдження нацiонального законодавства з метою визначення правового статусу учасниюв антитерористично'1 операци, а також встановлення '1'х прав та тльг.
