CC BY
37
10. Державний комггет статистики Украши [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Державного комiтeту статистики Украши. - Режим доступа : http://www.ukrstat.gov.ua
11. Державне зовшшне шформацшне агентство [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Державного зовшшньошформацшного агентства Украши. - Режим доступа : www.ukrdzi.com.ua
12. Центральна виборча комiсiя Украши [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Центрально! виборчо! комюп Украши. - Режим доступу : www.cvk.gov.ua
Стаття надшшла до редакци 29.03.2015р.
O. Dashevs'ka
THE IMPACT OF POLITICAL PROCESSES ON THE EXTERNAL TRADE
RECURRENCE
In this article, there has been proven the influence of the Russian Federation geopolitical behavior and national elections in Ukraine on the Ukrainian-Russian trade relations. With the aim of conducting analysis the author s own methodology has been applied. This treatment is based on the Elliot's wave model and Fibonacci's coefficient. The verification of the political impact on the external Ukrainian trade is based on the information about Ukrainian export to the CIS countries, Germany, Italy, Poland as well as overall export of Ukraine. The following conclusions have been made as a result of the analysis: first of all, elections have an absolute influence on Ukrainian-Russian trade relations, and at the same time, on general export volume; secondly, the dynamics of Ukrainian export to the Russian Federation demonstrates a cyclic recurrence. The duration of one cycle is 4-5 years, with the peak being reached in the year of presidential or parliamentary elections, followed by the change of tendency and a 2-month downturn. Thirdly, the instability points come at once after elections. Overcoming of political influence on external economic relations is the main task in the field of development of bilateral relationship between the Russian Federation and Ukraine and thus in deepening the national security of Ukraine.
Key words: politics, elections, export, external trade, Ukraine, Russia
РЕЦЕНЗЕНТИ: Онщенко 1.Г., д.полт.н, проф.; Хома Н.М., д.полт.н, проф.
УДК 327.56 (73)(045)
А.С. Коломоець
ЗУСИЛЛЯ США В БОРОТЬБ1 З ТЕРОРИЗМОМ У П1ВДЕНН1Й АЗП
Порушена проблема боротьби США i3 найстраштшою загрозою всьому свтовому ствтовариству - мiжнародним тероризмом. Описана стратегiя ведення боротьби i дано прогноз подальшим зусиллям США щодо ведення полтики у Швденнт Ази. Дана ощнка сучасним вiдносинам мiж кранами Швденног Ази та США, розглянуто основт терористичш оргатзацИ, як1 зараз загрожують регюну. Виявлена змта полтики США тсля подт 11 вересня 2001 року, та тсля вбивства Усами бен Ладена у 2011 рощ. Розглянуто сучасне становище у регют, та проаналiзовано нову терористичну загрозу «1сламська держава 1раку i Леванту».
Ключовi слова: зовншня полтика США, Пгвденна Азгя, тероризм, терористичш оргатзаци, Пакистан, Афгатстан, 1нд1я, 1Д1Л.
Швденна Азiя е регiоном, який знаходиться на шляху перетворення в головний економiчний i вiйськовий репон свiту, саме тому iнтерес до нього впливае на формування зовшшньополгтичного курсу Сполучених Шта^в. Тероризм i полiтичне насильство не новi проблеми у Швденнш Ази, у цьому репош розташованi потужнi терористичнi оргашзаци усього свiту, такi, як Аль-Каща, Талiбан, Лашкаре Тайбе, Ансар-аль-1слам, Ансар-уль-Таухид Фi Бiлад аль-Хiнд (АуТ), Джамаат уль-Ансар, а також нова терористична оргашзащя «1сламська Держава 1раку i Леванту» (1Д1Л), яка вже стае на один рiвень з Аль-Кащою по небезпечностi. Журнал «^о^» у 2014 рощ, навпъ назвав 1Д1Л найбагатшим терористичним угрупуванням свiту [19].
Швденна Азiя - це репон, який включае в себе 1ндш, Пакистан, Афганiстан, Бангладеш, 1ран, Непал, Шр^Ланку, Бутан та Мальдiвськi острови (квалiфiкацiя ООН). У Пiвденнiй Азп особливо видiляються Пакистан i Iндiя як двi держави, якi мщно займають провiднi позици в репош i претендують на регiональне лщерство. Також, слiд звернуту увагу, що цi двi держави мають впливовий чинник, а сама, ядерну зброю, яка служить «важелем» впливу кожно'1 з краш на проведення зовшшньополгтичного курсу щодо шшо'1, тобто своерщним регулятором !х взаемин. Цей репон мае дуже важливе геостратепчне значення, вш простираеться мiж морськими шляхами у 1ндшському океанi (Перська затока та Азшсько-Тихоокеанський регiон) та сухопутними шляхами Центрально'1 Азп, з'еднуючи велику частину природних i людських ресурсiв. 1сламська Республiка Пакистан та Афганютан в першому десятилiттi XXI столгття перетворилися на центр мiжнародного тероризму, також войовничо налаштованi громадяни з'явилися в 1нди, якi почали створювати терористичнi оргашзацп. Результатом цього стало посилення конфлштносп в Швденнш Азп, а рiшення дано'1 проблеми, безумовно, е одним з прюритетних не тшьки для пiвденноазiатських держав, а й для вае'1' свгшво'1' спiльноти, у тому числi для одше'1' з наймогутнiших держав свпу - США.
Пiсля под11', яка сталася 11 вересня 2001 р., США докоршно змшили свою концепщю i стратегiю безпеки. Мiжнародний тероризм став головною загрозою 1'х нащональнш безпецi, а боротьба з ним була вщнесена до числа стратепчних завдань держави. Пiвденна Азiя набула для них велике значення в глобальнш боротьбi проти тероризму. Репон оточений територiями, на яких концентруються мiжнароднi терористичнi органiзацii, та й сам по собi вiдноситься до райошв 1'х активно'1' дiяльностi. У цьому репош е племеш райони, яю знаходяться на межi Пакистану та Афганютану. Там знаходиться ам напiвавтономних племiнних районiв: Баджаур, Моманд, Хайбер, Оракзай, Куррам, Швшчний та Швденний Вазiрiстан. С також шють менших зон, вiдомих як прикордонш регiони в перехiднiй зонi мiж племiнними землями i Пiвнiчно-Захiдноi прикордонно'1 провiнцii на сходi. На твдень вiд племiнних земель лежить велика провшщя Белуджистан. Вона знаходиться також на кордош, межа вiдома як «Лшя Дюрана», яка не визнана Афганютаном. Цi сiм навпiл автономних райошв та Швшчно-Захщш райони Пакистану стали основним притулком бойовиюв-юламю^в.
Стан науково'1 розробленостi теми дослщження е досить глибоким i всебiчним. Однак необхiдно вiдзначити, що бшьшою мiрою це стосуеться загальнотеоретичних аспекпв дослiдження тероризму, нiж вивчення регюнальних особливостей в Пiвденнiй Аз11.
Терористична загроза у Швденнш Азп та зусилля США у боротьбi зi «свгговим злом» представляють великий iнтерес для росiйських дослщниюв. I це не дивно, тому, що Росiя також бере на себе роль свгтового лiдера та признае всю актуальнiсть проблеми мiжнародного тероризму та активуе нацiональнi штереси краши в сферi протидп свгговш загрозi. Особливу увагу заслуговують роботи таких авторiв, як С. Каменев, В. Сотнков, I. Сухопарова, I. Серенко, Ж. Расин, В. Москаленко, П. Топичканов, А. Силаев, В. Юрченко, I. Сухопарова, В. Урляпов та ш.
Стосовно проблеми розвитку тероризму та складових його явищ етшчного i релЫйного екстремiзму, сепаратизму в !ндп та Пакистанi, найбшьш вiдомими дослiдниками в цiй галузi е В. Я. Белокренiцкий, Т. Шаумян, В. Москаленко, С. Ванша, О. Лисина та Д. Малишева, С. Каменев та ш. Особливо щкавою е одна з останшх статей В. Белокренiцкого та С. Каменева «Сценарии для Афганистана и Пакистана до 2050 г.» [2].
Особливу увагу розвитку вщносин мiж США та Пакистаном у боротьбi з тероризмом придшяе Н. Замараева та В. Сотшков.
Серед украшських дослщниюв mвденноазiатськоi проблематики слiд вщмггати П. Iгнатьева, О. Бордiловську, О. Лукаш, I. Горобця, А. М. Кобзаренко.
Дуже щкавою е стаття украшського дослiдника, кандидата полiтичних наук, старшого консультанта вщдшу зовнiшньополiтичних стратегш Нацiонального iнституту стратегiчних дослiджень А. Кобзаренко «Сучасна полiтика США у Швденнш Азп». Вiн роздiляе штереси США у Швденнш Азп на три групи: штереси, пов'язаш з протидiею загрозам нацiональнiй безпецi; штереси, пов'язаш з намаганням зберегти свое домшантне положення у глобальнiй системi мiжнародних вiдносин i особливий статус в Азп; iнтереси, пов'язанi з щеолопчними цiнностями, на яких грунтуеться полiтична культура США i яю пропагуються ними у свiтi [7].
Слщ також зазначити американських та европейських авторiв, серед яких особливий штерес представляють працi таких дослщниюв, як Т. Шаффер, Р. Лемб, С. Хамид, Ф. Хiад, Н. Падьюкон, Д. Пейн.
Метою дано'1' статтi е розглянути ступень терористично'1' загрози в Пiвденнiй Азп, та яку роль ввдграють Сполучеш Штати у боротьбi з мiжнародним тероризмом у регiонi.
Завдання дано'1' статп полягають у:
• вивченш сучасних стратегiй США у боротьбi з тероризмом;
• визначеннi прюритетних краiн-партнерiв для США, у боротьбi з тероризмом у Пiвденнiй Азп;
• визначенш основних терористичних оргашзацш, якi загрожують безпецi Пiвденноi Азп.
Перед тим, як аналiзувати роль Сполучених Шта^в у боротьбi з тероризмом в регюш, слiд розглянути зовшшньополгтичну доктрину та визначення поняття «тероризм» у законодавствi США.
У американськш юридичнiй доктринi сформувалося чгтке бачення «внутрiшнього» та «зовнiшнього» тероризму. Але, тсля подiй 11 вересня 2001 р. ситуащя вкрай змшилася та був введений термiн «^жнародний тероризм». Федеральний кодекс США мютить поняття «мiжнародний тероризм». Цей термш означае дiяльнiсть, яка мiстить у собi акти насилля або акти, яю погрожують людському життi, та е порушенням кримiнального права США чи одного зi штатiв, або яю б могли стати кримшальним злочином, якби були б здшснеш в юрисдикцй США чи одного зi Штатiв; якi направленi на те, щоб залякати або примусити
громадянське населення; вплинути на поведшку влади шляхом заподiяння масових порушень, вбивств або викраденням людей; та яю здiйснюються переважно за межами територiальноi юрисдикцп США [4].
Бшьш того, мiжнародний тероризм був законодавчо конституйований, як вшськова загроза безпещ Сполучених Штатiв, яка потребуе використання збройних сил США фактично у будь-якш точщ земно'1 кулi. Через 2 мiсяцi тсля 11 вересня 2001 р. та введення у кра'т надзвичайного положення, президент США Дж. Буш видав Указ «Про затримання, вплив на судовий розгляд, стосовно деяких негромадян в ходi вшни проти тероризму».
У статл 1 указу вщзначаеться, що терористичнi акти проти Сполучених Шта^в та за 1'х межами, здшснеш мiжнародними терористами (включаючи члешв оргашзацп Аль-Ка'1'ди), були настiльки жорстою та руйнiвнi, що «викликали стан збройного конфлшту, який потребуе використання Збройних сил Сполучених Шта^в» [3].
Також, слщ зазначити, що питання, яю стосуються боротьби з тероризмом, вщображеш в рiзних нормативних актах: Федеральний закон про цившьну авiацiю (1958 р); Закон про боротьбу з тероризмом (1990 р); Закон про боротьбу з мiжнародним тероризмом (1984); Закон про контроль над злочиннютю (1990 р); Закон про посилення боротьби з тероризмом в США i за 1'х межами (1993 р); Закон про боротьбу з тероризмом та застосування смертно! кари (1996); Закон про правосуддя для жертв тероризму (1998); Акт про патрютизм США (2001) та ш.
В США юнують багато оргашв та структур, яю вщповщають за боротьбу з внутршшм та мiжнародним тероризмом. Найголовнiшi з них, це Рада нащонально!' безпеки, Комгтет з антитерору та нащонально!' готовности Рада внутршньо!' безпеки, Нацiональний контртерористичний центр, та Центр з вщстеження терористично!' активностi.
Тому, можна зробити висновок, що в США е достатньо структур, для вiдслiдування терористiв та терористичних оргашзацш, та ефективно'1 боротьби з ними, як на територи свое!' держави, так i у свт в цiлому.
З приходом до влади Барака Обами, адмшютращя США скоротила фронт боротьби з тероризмом i визначила Афгашстан i Пакистан як прiоритетнi напрямки. Нова антитерористична полгтика США в основному полягае в посиленш вiйськових операцш в Афганiстанi та полiпшеннi важкого становища; у проведенш вiдносно Пакистану полгтики «батога i пряника» з тим, щоб забезпечити з його боку достатш зусилля по боротьбi з тероризмом; в заспокоеннi 1нди для створення сприятливо!' атмосфери в Швденнш Азii. Також, одне з важливих ршень ново!' влади США, було опублшування ново'1 нацiональноi антитерористично'1 стратегГ! у 2011 роцi.
Нова стратепя особливо пiдкреслюе прийняття запобiжних заходiв у зв'язку з терористичною загрозою в кра'ш. Американськi полгтики та експерти вважають, що терористична загроза в США аж шяк не ослабла тсля знищення Усами бш Ладена, а мережа «Аль-Ка'1'ди» навпаки розмила антитерористичш кордони Шта^в. «Аль-Ка'да», у свою чергу, перебуваючи пщ сильним тиском в Афганюташ, Пакистанi та iнших мюцях, намагаеться почати атаку з всередиш США.
У порiвняннi з антитерористично'1 стратепею адмiнiстрацii Буша в 2006 рощ, в новш стратегГ! Барака Обами помгтно простежуеться звуження рамок дiяльностi. Пiсля вступу Обами на пост президента, «глобальна антитерористична вшна» Дж. Буша обмежуеться Афганютаном i Пакистаном, а слiдом за розробкою програми з виведення вшськ з Афганютану, США стали бiльше придшяти уваги терористичнiй загрозi всерединi кра'ни.
Звичайно ж, рамки антитерористично! боротьби, якi висвiтлюються в новш стратеги, досить широкi, вони охоплюють як внутршню територiю США, так i Пiвденну Азiю, Аравiйський твос^в, Схiдну Африку, i Центральну Азш, стратегiя як i ранiше охоплюе весь свгт Однак, адмiнiстрацiя Барака Обами тдкреслюе необхiднiсть вiдмовитися вщ масштабних армiй, i бiльше спиратися на сшвпрацю спецiальних вiйськових тдроздшв i спецслужб, за допомогою безтлотних лiтальних апаратiв проводити антитерористичнi атаки високо! точностi [9].
Через те, що тероризм з кожним роком стае все бшьшою загрозою, було проведено комплексне дослщження - Плобальний шдекс тероризму, яке вимiрюе рiвень терористично!' активностi в кра'нах свiту i показуе, якi з держав i в яких масштабах стикаються з терористичною загрозою. Вш е першим шдексом систематичного рангу, який порiвнюе 162 краши за ступенем впливу тероризму. Згщно з ним, у 2014 рощ було зареестровано 17 958 смертей вщ тероризму в 60 крашах свпу. Дослщження показую, що бшьш шж 80 вiдсоткiв цих смертей вщбулися у п'яти крашах та з кожним роком щ цифри зростають все бшьше. У цей список входять !рак, Афганiстан, Пакистан, Нiгерiя, та Сирiя [6].
Для бшьшого розумiння загрози тероризму у Швденнш Азп, розглянемо зусилля США у боротьбi з тероризмом в кламськш Республiцi Пакистан, Республiцi Iндiя, та Афганюташ.
Пакистан - краша, яка не знае спокою ще з чаав набуття незалежностi. Слiд згадати чотири вiйськовi конфлiкти з Iндiею через мусульманський Кашмiр, який залишився у останньо:1. Потiм довгострокова Афгансько-радянська вшна, у якiй Пакистан пщтримував США, а також на той час невелике угрупування Талiбан, для реалiзацiй власних iнтересiв. А в 2001 рощ Пакистан взагалi ув'язався в вшну проти Аль-Кащи та Талiбану разом iз США. Все це, створило грунт для появи тероризму i в самш державi - Пакистан, розвитку екстремiстських щей серед населення, появi та посиленню терористичних оргашзащй та вербування ними нових члешв.
Сьогоднi Пакистан е головним партнером США у боротьбi з тероризмом у Швденнш Азп. Стратепчне значення Пакистану для США рiзко зросло пiсля того, як у 1979 р. Радянський Союз ввiв вшська в Афганiстан. Правда, тсля 1998, коли Пакистан провiв ядернi випробування, вiдносини з США охололи. Але вони знову вщновилися тсля «чорного 11 вересня» 2001 р. коли Президент Пакистану П. Мушараф, незважаючи на думку внутршньо! опозици, прийняв рiшення приеднатися до боротьби з тероризмом. У 2004 р Пакистан назвали основним партнером США за рамками НАТО. США постшно акцентуе вагомий внесок Пакистану в боротьбу з Аль-Кащою.
Також, США не раз висловлювали думку про те, що без допомоги Пакистану вони навряд чи були спроможн досягнути устху у антитерористичнш операцii в Афганюташ, та взагалi у регiонi Пiвденноi Азii.
Як повiдомляе Дослiдницька служба Конгресу США у своему звт «1сламютська войовничiсть в регiонi Пакистансько-афганського кордону та полгтика США», бшьш шж 70% постачання вiйськ до Афганютану здiйснювалося через Пакистан [13], тому, у зв'язку з порушенням лши постачання, або вщмови Пакистану допомагати США з поставками, вони б вщчули труднощь
Приеднавшись до цiеi вiйни, Пакистан зазнав великих втрат як союзник США. Пакистан надав техшчну пщтримку, без попередньоi угоди мiж двома краiнами. Вш також надав вiйськовi бази Пасш, Джакобад, Шамсi i Далбандiн для США. З метою запобкання втечi цiнних талiбiв, Пакистан надав 35 тис. вшськових на прикордонну зону, та захопив 420 члешв Аль-Кащи i Талiбан. Технiчна допомога i людський
196
iнтелект був повнiстю забезпечений коалщшним силам через Пакистан. В обмш на цю допомогу, США в першi три роки надали $ 1,2 млрд. на покупку озброень, списали $ 1 млрд. боргу та продовжили грант бГльше шж на $ 1 млрд. В економiчнiй допомозГ $ 3 млрд. було надано Пакистану для змщнення свое! вшськово! бази i органiзовано навчання пакистанських вiйськових.
Також, слщ зазначити, що у цГлому близько 18,5 млрд. доларiв прямо! допомоги США вщправили до Пакистану з 1947 по 2014 р., у тому чист близько 4,5 млрд. дол. на вiйськовi програми. З 2001 р., тсля вщновлення великих пакетГв допомоги США i компенсацш для военiзованих зусиль по боротьбi з тероризмом, Пакистан до кшця 2008 отримав близько $ 12 млрд. Бшьшють з ще! суми була у виглядi коалщшно! пiдтримки вiдшкодування, ще $ 3,1 млрд. в господарських щлях i майже $ 2,2 млрд. для програм, пов'язаних з безпекою. Пщ допомогою США для Пакистану маеться на увазГ перш за все, постшна пiдтримка ще! кра!ни пщ керiвництвом США у боротьбi з тероризмом [5].
У 2009 рощ адмшютращя Обами запропонувала Конгресу схвалити новий фонд -Фонд боротьби з повстанцями (CIF), для допомоги пакистанським вшськовим розробити можливосп для боротьбi з повстанцями, щоб боротися з бойовиками-юламютами в межах сво!х кордонiв. У 2009 i 2010 роках, американськi законодавцi схвалили $ 1,1 млрд. для цього фонду. У березш 2011р., вони додали ще $ 800 млн.
Американсью полгтики ще в 2009 рощ хотши перенести акцент на бшьш громадянську допомогу для Пакистану, на полшшення таких речей, як охорона здоров'я та освГта, щоб сприяти стабшьносл кра!ни. Вони схвалили законопроект КеррГ-Лугара-Бермана, названий на честь його авторiв - сенаторiв Джона КеррГ i Рiчарда Лугар, i представника Говарда Бермана. Законопроект затвердив $ 7,5 млрд. цившьно! допомоги протягом п'яти роюв на розвиток економжи, укрiпленнi державних структур та тдготовку сил безпеки.
Конгрес виршив, що грошГ повинш вiдправлятися у Конгрес щорГчно, або Пакистан !х не отримае. У 2010 рощ Конгрес схвалив $ 1,5 мГльярда. У доповщ урядових аудиторiв США зазначено, що допомога повГльно доставлялася, i тшьки 179,5 млн. дол. було виплачено в кшщ 2010 р.. Деяю перекидають вину на повеш в Пакистанi в 2010 рощ.
Повшьшсть виплат викликала розчарування в Пакистан^ це висловив мшютр фiнансiв Хафiз Шейх. Вш розповГв аудитора у Вашингтонi, що: «Це в значнш мГрГ мГф, що Пакистан е бенефщаром десятюв мГльярдГв доларГв. Правда, в тому, що вщ КеррГ-Лугара-Бермана цього року, ми не отримали навГть 300 мшьйошв доларГв» [16].
ПотГм, вщносини ще бГльш попршилися, це було пов'язано зГ вбивством Усами бен Ладена у 2011 рощ. Це серйозно пщрвало авторитет Пакистану в очах мусульманського свГту i призвело до рГзкого охолодження пакистансько-американських вщносин. I у зв'язку з цим Пакистан почав активно налагоджувати зв'язки з Китаем, що шяк не ствпадало з штересами США.
Повертаючись до вшш в Афгашсташ, слщ сказати, що проблемою мГж двома кра!нами було те, що США та Пакистан бачили рГзш цш у цш вшш, якщо Вашингтон прагнув обмежити вплив щеологГ! «ТалГбану» в регюш, то 1сламабад хотГв, щоб талГби прийшли до влади в Афгашсташ i не допустили посилення в ньому шдшського впливу.
На тринадцятирГчну вГйну було витрачено багато зусиль та коштГв, але можна зробити висновок, що виграти вшну Сполученим Штатам так i не вдалося. Так, було вбито головного терориста Усаму бен Ладена, але не знищено саму Аль-Ка!ду та ТалГбан. КрГм цього, США втратили бшь шж 3300 чоловГк та 1 трлн. доларГв.
197
Зараз уся свiтова стльнота слiдкуe за розвитком подiй в Афганюташ. Це пов'язано з виводом американських вшськ, яю повиннi були закшчитися до кiнця 2014 р.. Тому що, якщо владу захопить «Талiбан», США назавжди загублять вплив у цш стратeгiчно важливiй кра'1'ш.
Але, все ж, зараз в Афганюташ ще залишилась невелика кшькють американських вiйськ, як повiдомляe «РИА.Новости», ix налiчуeться приблизно 10 тич. оаб [8]. Половина з них повинш покинути крашу до кшця цього року, а iнша половина до кшця 2016 р., ще до закшчення президентського тeрмiну Барака Обами.
Те, що у свт юнують побоювання, що пiсля виводу американських вшськ, владу в Афганюташ захопить Талiбан, неспроста. Пщтвердженням укршленню талiбiв, може служити подiя в Пакистану яка сталася 16 грудня 2014 р., а саме теракт в Пешавар1
Як повщомляе Терористичний портал Швденно! Азп (SATP) у цьому теракт загинуло не менш нiж 150 осiб, у тому чист 134 школяра (переважно хлопщ), в межах вiд 8 до 18 роюв. Не менш шж 121 чоловiк отримали вогнeпальнi поранення, iншi травми, та були гостташзоваш. Вiдповiдальнiсть за цю страшну подш взяв на себе рух «Талiбан». За ix словами, захват школи став помстою за дп американських та пакистанських вшськових, якi, шбито, кожен день вбивають талiбiв та мирних громадян за допомогою безпшотниюв [15].
Цей теракт е найбшьшим в юторп Пакистану з 2007 р., коли в результат атаки на кортеж колишнього прeм'ер-мiнiстра Бeназiра Бхутто загинуло 139 осiб i 250 отримали тяжкi поранення. Вш також е другим терактом за кшькютю жертв захоплення школи у свгговш юторп, поступаючись лише захопленню школи в Бeсланi, при штурмi яко'1 загинуло 344 людини.
Пюля цього теракту, Пакистан вступив в активну фазу боротьби з тероризмом. Одним з перших кроюв, стало поновлення смертно'1 кари, яка була заборонена у 2006 р. i в перюд правлшня П. Мушарафа.
Пакистан активiзував спецоперацп з розшуку i арешту осiб, замiшаниx у терористичнш дiяльностi або пособництвi бойовикам. 1хньою сферою дiяльностi, в першу чергу був Швшчний Вазiрiстан i Хайбер в зонi територп племен федерального управлшня (ТПФУ). Одночасно проходять «зачистки» в Белуджистан та Швденному Пeнджабi, Карачi i федеральному столичному окруз1 Як пише газета «Times of India», вдалося лжвщувати 57 терориспв [18].
Крiм того, МВС 1РП мае намiр значно розширити список заборонених екстремютських органiзацiй (на сьогодш цей список включае в себе 63 об'еднання), Пакистан хоче включити 23 угрупування, в тому чист ri, якi тiльки з'являються та набирають мiць, або ri, хто просто змiнили назву, та вже перебували у «чорному списку». Очшуеться законодавча заборона угрупування «1сламська держава», яка останнiм часом стала проникати i в Пакистан.
Трагeдiя в Пeшаварi, скорiш за все втягне США в нову фазу сшвробггництва з Пакистаном у боротьбi з тероризмом. I це буде вигщним ршенням, як для Пакистану, так i для Сполучених Шта^в. Пакистан знову буде отримувати американську фшансову допомогу, а США, таким чином зможе за допомогою «старого друга» боротися з новими загрозами у регюш Швденно'1 Азп. Та, тепер адмшютращя Обами буде змушена шдтримувати пакистанське кeрiвництво у боротьбi з «Тexрiкe-Талiбан Пакистан» та новою терористичною оргашзащею «1сламська держава».
О^м Пакистану та Афганiстану, особливе мюце в Пiвдeннiй Аз11, в антитерористичнш стратег11 США займае Iндiя. США защкавлеш в спiвробiтництвi з Iндiею в сфeрi мiжнародноi безпеки (боротьба з тероризмом, нерозповсюдження
198
ядерно!' збро!'). Також, двi держави спiвпрацюють в сферi економки, а саме в атомнiй енергетищ. Та, в областi полiтики, США прагне використати 1ндш, для противаги китайському впливу.
Потеплшня вiдносин почалося пiсля розпаду Радянського Союзу, коли Iндiя загубила сильного торпвельного партнера, джерело вшськово! та економiчноi допомоги. Також, причиною зближення, слщ вiдмiтити укрiплення Китаю на мiжнароднiй аренi та погане економiчне положення. Та, особливо вщносини змiцнилися, пiсля того, як Iндiя запропонувала свою допомогу в боротьбi з тероризмом, пiсля подiй 11 вересня.
Вщносини мiж США та Iндiею не завжди були мщними, з огляду на те, що США пiдтримували Пакистан. Особливо натягнутими вони були два роки тому, коли посол США в 1ндп вщкрито звинуватив Нарендру Модi в причетносп до мусульманських погромiв в Гуджаратг Але, в вересня 2014 р., тсля перемоги на виборах, Модi вiдвiдав США, i саме тодi здаеться трiснув лiд мiж двома кра!'нами.
На сучасному етат, вiдносини розвиваються доволi швидко. За час правлшня, Барак Обама двiчi вiдвiдав Iндiю. Перший вiзит Обами до 1нди був 6-9 листопада 2010 р.. У ходi вiзиту були пiдписанi торговельнi угоди на загальну суму в $ 14,9 млрд. [12]. Iндiя пщтвердила свш одностороннiй i добровiльний мораторiй на ядерш випробування.
Другий вiзит стався в День Республши Iндiя (26 ачня) 2015 р.. Ключовi питання торкалися боротьби з мiжнародним тероризмом, укршлення безпеки, та полiпшення економiчного розвитку 1нди. Обама вказав, що потрiбно вести боротьбу з терористичними групами в Пакистан i, бiльше того, закликав Пакистан передати 1ндп винуватщв теракту у 2008 роцi в Мумба!' [10].
Але, незважаючи на тимчасове потеплшня американсько-шдшських вiдносин, навряд чи США зможуть зберегти цю «дружбу» надовго. Вони змушеш збершати баланс вiдносин i з Iндiею i з Пакистаном. Але, беручи до уваги напружен вiдносини мiж сусiднiми державами, така полiтика Сполучених Штатiв не буде успiшною, i !'м знов прийдеться пiдтримувати когось одного з них. Тим паче Iндiя зараз у теплих вщносинах з Роаею.
Слiд також зазначити, що невиршенють внутрiшнiх проблем у регюш породжуе бiльш глобальнi, а саме укршлення та розширення мiжнародних терористичних оргашзацш. На сучасному етат найбшьшу загрозу в регiонi представляе нова терористичну органiзацiю «1сламська держава 1раку та Леванту» (1Д1Л) , яка дуже швидко розширюе сво!' кордони, i вже загрожуе регюну Швденно!' Азп, в особливостi Пакистану та Афгашстану. Слiд звернути увагу на те, що 1Д1Л була створена в 1раку, одинадцятьма радикально-юламютськими угрупуваннями, якi спочатку злилися в едину групу, на чолi з мюцевим пiдроздiлом «Аль-Ка!'ди».
Уряд Пакистану заперечував абияку загрозу Пакистану з боку бойовиюв 1Д1Л, але, на початку листопада 2014 р., Нащональне агентство боротьби з тероризмом в Пакисташ зробило заяву, про потенцшну небезпеку ще!' оргашзацп для кра!'ни. Про загрозу також йшла рiч у доповiдi уряду провiнцГ! Белуджистану. Обидва документи були направлеш на адресу центрально!' адмЫстраци i федеральним правоохоронним органам. У докумеш! мютилося попередження про наявнiсть доказiв дiяльностi 1Д1Л на територГ! Пакистану. Стверджувалося, що оргашзащя вербуе тисячi найманщв в краiнi. Зокрема, наводилися вщомосп про масове рекрутування добровольцiв в племшних районах Пакистану. Загальна чисельнють яких налiчуе вже вiд 10 до 12 тис. оаб [1].
У доповiдi уряду Белуджютану пiдкреслювалося, що на територи Пакистану цшями збройних нападiв IДIЛ е: вiйськовi об'екти i урядовi будiвлi в провшци Хайбер-Пахтунхва. I, як вони заявляють, це реакщя у вщповщь на вiйськову операцiю Зарб-е-Азб в агентствi Пiвнiчний Вазиристан. Федеральна армiя веде п, починаючи з кв^тня 2014, i й мета - лшвщащя бойовикiв (iноземних i мiсцевих), а також мiсць !х укриттiв на територй Пакистану.
Серед причин посилення позицш IДIЛ в Пакистану змiцнення потенцiйного спiвробiтництва окремих пакистанських угруповань бойовиюв i загошв IДIЛ можна назвати наступнi.
1. Невдоволення дiями США на територй Пакистану, а саме, авiа удари американських безпшотниюв.
2. Посилення суштсько-шштського протистояння в Пакистанi в останн роки, незважаючи на заходи адмшютрацш Пакистану (вiйськово-цивiльних, цивiльних, силових вщомств).
Бойовi успiхи терористiв IДIЛ в !раку та Сирп певною мiрою стали прикладом для радикальних екстремютв окремих угруповань в Пакистанi, зшравши роль каталiзатора (фiнансова пiдтримка, продовження з6ройно! активностi). IДIЛ поступово ставало одним iз джерел натхнення як для юламютських угруповань бойовикiв, так i цивiльних релiгiйних об'еднань в регюш i в Пакистанi, зокрема.
Багато пакистанських i афганських бойовиюв побачили в IДIЛ «настiльки потрiбну моральну пiдтримку» i отримували вщ нього фiнансову допомогу. Частина з них заявила про вiрнiсть ЩШ i вiддала накази сво!м талiбам надавати допомогу угрупованням джихадистiв на Близькому Сход1 1х мета - створення всесвгтнього Iсламського халiфату.
Згщно з матерiалами пакистанських ЗМ^ ЩШ поширюе свш вплив на регюн вже протягом декiлькох рокiв. Зi свого боку «Рух Талiбан Пакистану» (РТП) тдтримало в цiлому бойовиюв IДIЛ в боротьбi проти «шоземних окупантiв».
Але, скорiш за все, активне розширення ЩШ на територш Пакистану та Афганютану вiдбудеться тсля виведення основного контингенту американських вшськ з Афганiстану.
Пiдводячи пiдсумки, зазначимо, що ступень терористичноi загрози в Швденнш Азп доволi високий, але все ж таки викоршення мiжнародного тероризму це тривалий процес, який передбачае створення необхщних об'ективних i суб'ективних умов для досягнення цiеi мети. США докладае багато зусиль, для того, щоб боротьба була устшною. Хоч кожен президент i користуеться рiзними методами боротьби, але i пiд час правлiння Дж. Буша-молодшого, i пiд час правлшням Барака Обами, США досягли значних результатв у боротьбi з «всесвптам злом». Iнтервенцiя в Афганiстан та надання Пакистану статусу одного з «головних союзниюв поза НАТО» у 2004 рощ, визначили США, як впливового чинника у боротьбi з тероризмом в регюш, та зблизили Вашингтон з кламабадом. Пакистан став головним помiчником США в боротьбi з тероризмом у регюш Пiвденноi Азп, та взагалi у свт. Також, зараз у регiонi простежуеться тенденцiя зближення США з Iндiею, це пов'язано з багатьма факторами: укршлення Iндii на свiтовiй ареш, противага зближення Росй з Пакистаном, бажання виршити конфлiкт сусiднiх краш, а саме Пакистану та !ндп. На сучасному етапi головною цшлю полiтики США у боротьбi з тероризмом у Швденнш Азii е знищення терористичноi органiзацii IДIЛ та недопущення приходу до влади у Афганюташ терористичноi органiзацii Талiбан, тсля того, як США повнютю виведуть вшська з цiеi держави.
Можна припустити, що зусилля США у боротьби з тероризмом i далГ будуть мати мюце. Г, навГть незважаючи на те, що Обама давно вже хоче закшчити цю затяжну вГйну в Афганюташ, все одно з'являються новГ загрози, якГ потребують втручання США в справи ПГвденно! АзГ!. Нещодавня подГя в ПешаварГ змусила США знову активГзувати сво! дГ!, та почати переговори щодо безпеки у регюш.
Список використано1 л1тератури:
1. Акбар А. О новых террористических инициативах в Южной Азии [Електронний ресурс] / А. Акбар. - Режим доступу : http://polit-asia.kz/index.php/sports/333-о-новых-террористических-инициативах-в-южной-азии
2. Белокреницкий В. Я. Сценарии для Афганистана и Пакистана до 2050 г. / В. Я. Белокреницкий, С. Н. Каменев // Восточная аналитика. - 2014. - № 4 - С. 22-23.
3. Блщенко В. Г. Понятие тероризм в законодавстве США / В. Г. Блщенко // Противодействие тероризму. - 2009. - № 2 - С. 15-24.
4. Борьба с тероризмом: современный опыт США [Электронный ресурс]. -Режим доступа : http://counter-terror.kz/ru/article/view?id=73
5. Западная «помощь» в борьбе с террором в Пакистане [Электронный ресурс]. -Режим доступа : http://ru.joumal-neo.org/2013/11/24/westem-help-in-the-fight-against-terror-in-pakistan/
6. Институт экономики и мира: Рейтинг стран мира по уровню терроризма 2014 года [Электронный ресурс]. - Режим доступ : http://gtmarket.ru/news/2014/11/19/6978
7. Кобзаренко А. М. Сучасна полГтика США у Швденнш АзГ! / А. М. Кобзаренко // Стратепчш прюритети. - 2009. - № 3. - С. 238-244.
8. США хотят оставить в Афганистане к концу 2016 года до 1,5 тыс. военных [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://rian.com.ua/world_news/20150326/365331672.html
9. Кукеева Ф. Т. Особенности внешнеполитической стратегии администрации Б. Обамы : вопросы приоритетов [Електронний ресурс] / Ф. Т. Кукеева, А. Р. Султангалиева // Вестник Казахского национального университета им. аль-Фараби. Сер. : Международные отношения и международное право. - 2012. - Режим доступу : http://www.articlekz.com/article/7828
10. 9 Takeaways on US-India Ties After Obama's India Visit [Electronic resource]. -Mode of access : http://thediplomat.com/2015/01/9-takeaways-on-us-india-ties-after-obamas-india-visit/
11. Afghanistan Opium Survey 2014 // United Nations Office on Drugs and Crime, 2014. - С. 31-32.
12. Barack Obama's India Visit: Can The Obama-Modi 'Friendship' Deliver Results? [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.ibtimes.com/barack-obamas-india-visit-can-obama-modi-friendship-deliver-results-1775664
13. Islamist militancy in the Pakistan-Afghanistan Border Region and U.S. Policy // Congressional Research Service, 2008. - С. 2.
14. Jeffrey Payne Can the US and China Cooperate on Counterterrorism? [Electronic resource]. - Mode of access : http://thediplomat.com/2014/07/can-the-us-and-china-cooperate-on-counterterrorism/
15. Pakistan Timeline - 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.satp.org/satporgtp/countries/pakistan/timeline/2014.htm#
16. Pakistani Community In U.S. Gives Insight Into Complexities Of U.S.-Pakistan Relationship [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.huffingtonpost.com/2013/10/25/pakistan-us_n_4164990.html
17. South Asia Assessment 2014 / South Asia Terrorism Portal [Electronic resource]. -Mode of access : http://www.satp.org/satporgtp/southasia/index.html#
18. Taliban attack: Pakistan army retaliates, kills 57 militants [Electronic resource]. -Mode of access : http://timesofindia.indiatimes.com/world/pakistan/Taliban-attack-Pakistan-army-retaliates-kills-57-militants/articleshow/45560179.cms
19. The World's 10 Richest Terrorist Organizations [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.forbes.com/sites/forbesinternational/2014/12/12/the-worlds- 10-richest-terrorist-organizations/
Стаття надшшла до редакцй 06.05.2015 р.
А. Kolomoiets
EFFORTS OF USA TO FIGHT TERRORISM IN SOUTH ASIA
The article concerned the problem of international terrorism which compounded more and more, and one of the main centers of which are located in South Asia. This global question sharply increased attention of the United States and activated all aspects of their foreign efforts towards the countries of Southeast Asia. United States, as is clear from recent events, seek to eliminate terrorist organizations and improve the economic situation of the countries for the non-proliferation of extremist sentiments.
Research contains an analysis of the legal framework US. The definitions of the concept «domestic terrorism» and «foreign terrorism» are given in the article by the US legislation. Foreign policy of George W. Bush and Barack Obama are analyzed, and the comparative analyses of their anti-terrorism strategy are given.
Pakistan is the main partner of the United States to combat terrorism in South Asia. In 2004, Pakistan was even named "one of the main allies," of the United States apart from NATO.
Also, rapprochement between US and India and reasons that caused it are reviewed. The article analyses the new terrorist organization «Islamic State of Iraq and the Levant», which quickly expands borders, and has threatening the region of South Asia, especially Pakistan and Afghanistan.
The future US actions in the fight against terrorism in South Asia are projected.
Key words: US foreign policy, South Asia, terrorism, terrorist organizations, Pakistan, Afghanistan, India, ISIL.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Зеленько Г.1., д.полт.н, проф., Булик М.В., к.полт.н, доц.
УДК 32:311.3 В.М. Лебедюк
КОЕФЩДеНТИ ЗВ'ЯЗКУ У ДОСЛ1ДЖЕННЯХ ЕЛЕКТОРАЛЬНО1
ПОВЕД1НКИ
У цт cmammi розглядаеться проблема застосування коефiцieнтiв зв'язку, як мають велике значення у вивчент полтичних i сощальних проблем, зокрема електоральног поведтки. Розкрито можливостi використання коефiцiентiв зв 'язку у до^дженнях електоральног поведтки та пояснено переваги застосування коефiцiентiв зв 'язку на противагу статистично-описовим до^дженням. Автор звертае увагу на те, що розглянутi коефщенти зв 'язку розширюють тструментарт аналiзу, дозволяють полтологам виршувати бшьш складнiшi до^дницью завдання, де описова статистика е недостатньою.
