CC BY
201
изменением цен на инвестиционную продукцию оценивается реальный спрос на нее, и сравнивается с динамикой реального объема инвестиций, реальных инвестиций, осуществленных за счет собственных средств организаций, их структурой.
Рассмотренный методический инструментарий позволяет провести достаточно качественный анализ влияния изменений в ценовой ситуации на важнейшие параметры экономики и ее отраслей. Вместе с тем следует иметь в виду, что это принципиальная схема анализа и оценки, где показаны возможные направления и связи, но в анализ могут включаться и другие экономические показатели в зависимости от того, насколько актуальна та или иная экономическая проблема в данный конкретный момент времени.
Таким образом, анализ ценовой ситуации представляет сложную методическую проблему. Важна не констатация сложившегося положения, а поиск причин, оказавших существенное влияние на ценовую динамику, ценовые пропорции, а через них на уровень производства, объемы выпуска, продаж, конкурентоспособность отечественной продукции, доходы населения, платежеспособный спрос. В методологическом аспекте необходимо исходить из того, что период резкого роста цен сменился понижающейся ценовой динамикой. В связи с этим меняются приоритеты ценовой политики.
Стратегической целью государственной ценовой политики должно стать достижение и поддержание сбалансированной внутренней и внешнеторговой ценовой структуры. Новая цель государственной ценовой политики подразумевает также качественное изменение системы индикативных показателей. В методологическом аспекте необходимо смещение от преимущественного анализа индексов инфляции к анализу индексов, характеризующих изменение внутренней структуры цен, уровня внешнеторговых цен и т.д. Это позволит отслеживать и своевременно реагировать на качественные изменения, происходящие в экономике республики, соответствующим образом корректировать ценовую структуру, что, свою очередь, будет способствовать снижению общего уровня цен.
Согласно разработанной схеме, производится анализ сложившейся к текущему моменту ценовой ситуации, определяются тенденции изменения таких экономических показателей, как доходы населения и финансовые результаты работы предприятий, описываются основные направления, по которым будет осуществляться регулирование экономики, такие как политика доходов, стимулирование промышленного роста и пр. Также выдвигаются предположения об изменении параметров в краткосрочной перспективе. Далее предполагается анализ изменения внутреннего и внешнего спроса на продукцию различных групп отраслей промышленности и экономики в результате изменения ценовой ситуации. Разработанная схема предполагает группировать отрасли по характеру производимой продукции - потребительской, промежуточной и инвестиционной. На этом этапе производится оценка возможного изменения на потребительском рынке, доходов и расходов домашних хозяйств, также оцениваются вероятные изменения реализации продукции производственно-технического назначения, в том числе инвестиционной продукции в краткосрочной перспективе.
Следующий этап анализа заключается в исследовании финансовых показателей различных отраслей. На основе изменения отпускных цен на продукцию и изменения цен каждого из используемых в процессе производства факторов оценивается влияние ценовой ситуации на показатели затрат, прибыли, рентабельности. Исходя из оценки ценовой ситуации в будущем, можно предвидеть динамику этих показателей в следующих периодах.
Таким образом, разработанная схема позволяет исследовать влияние ценового фактора на широкий круг экономических характеристик, включающих производственные и финансовые показатели отраслей реального сектора, показатели доходов и расходов домашних хозяйств, показатели потребительского рынка и показатели инвестиционной сферы.
УДК 336(100)
Виноградня В.М.,
к.е.н., доцент кафедри фшанав, грошового об^у i кредиту ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Грип^я Сковороди»
ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ Ф1НАНСОВИХ СИСТЕМ В КРАНАХ
З РИНКОВОЮ ЕКОНОМ1КОЮ
У статт1 розглянуто св1товий досв1д формування, розпод1лу та використання ф1нанс1в на приклад1 США, ВеликобританИ, ЯпонИ, Канади, а також визначено основн1 критерИ' розвитку ф1нансово!' системи даних кран.
Ключовi слова: ф1нансова система, ф1нансов1 ¡нститути, ф1нансов1 ринки, ф1нансов1 ¡нструменти.
В статье рассмотрен мировой опыт формирования, распределения и использования финансов на примере США, Великобритании, Японии, Канады, а также определены основные критерии развития финансовой системы данных стран.
© Виноградня В.М., 2013
Економичний вюник уыверситету | Випуск № 20/1
199
Ключевые слова: финансовая система, финансовые институты, финансовые рынки, финансовые инструменты.
The article reviews the global experience of formation, distribution and use of finance for example U.S., UK, Japan, Canada, and the basic criteria of the financial system of these countries.
Key words: financial system, financial institutions, financial markets, financial instruments.
Актуальтсть дослщження. Фшансова система е основою функцюнування кожно'Г кражи. Вщ якост ïï форму-вання та напрямiв функцюнування залежить добробут кра'Гни, piBeHb ïï конкурентних позицiй на мiжнародному piBHi та економiчне зростання в цтому. Фiнансова система виступае в якост формування iнструменту реалiзацiï державноï полiтики та перерозподiлу ВВП, а також здшснюе забезпечення фiнансовими ресурсами суб'екпв гос-подарювання.
В даний час вагомим фактором е штегра^я Украши в свп~овий економiчний простiр, тому залежнють украшсь-ко!' економiки вiд св^ово'Г економiчноï системи постiйно збiльшуеться. Вщповщно до цього, важливим е реформу-вання фiнансовоï системи Украши вщповщно до досвiду економiчно розвинутих краш.
Вивчення зарубiжного досвiду функцiонування фiнансових систем в сучасних умовах е досить актуальним, що дозволить здшснити порiвняльний аналiз |'х функцiонування та розвитку.
CTyniHb дослiдження. Теоретичнi та практичн аспекти функцiонування фiнансових систем зарубiжних краш дослiджували багато вчених, а саме Карлш М.1., Козак Ю.Г., Федосов В.М., Юрiй С.1. та iншi, однак в умовах ре-формування фiнансовоï системи Украши дане питання е актуальним та потребуе подальшого вивчення.
Метою статт е дослiдження досвiду функцiонування фшансових систем у крашах з розвинутою ринковою економiкою, та визначення фактов що позитивно впливають на |'х розвиток та удосконалення.
Виклад основного матерiалy.
В даний час фшансова система США в мiру свого економiчного розвитку та великого впливу на свпод фшан-си бтьш нiж будь-яка iнша нацiональна система е частиною свiтовоï фiнансовоï системи.
Особливютю фiнансовоï системи США е те що вона iз самого початку розвивалась на основi ринкових прин-ципiв шляхом створення власних шститупв та вiдповiдних методiв |'х функцiонування. Характерною рисою фшан-сово'Г системи США е тенденцiя до пщвищення рiвня саморегулювання, це визначаеться великою юльюстю та на-дшнютю фiнансових iнструментiв. В даний час фшансова система США досягла високого ступеню розвитку та стала фундаментальною основою економки краши, що забезпечуе можливють до динамiчного розвитку та подо-ланню кризових явищ.
До елеметлв фiнансовоï системи США належать: фшанси федерацiï, ям включають федеральний бюджет, спецiальнi фонди федерального рiвня, фiнанси державних пщприемств; фiнанси штатiв, що мають власний бюджет, спе^альы фонди та фшанси пщприемств, котрi знаходяться у власност штату; мiсцевi фiнанси, до яких входять мiсцевi бюджети, фшанси комунального господарства, рiзноманiтнi фонди [1 с. 518].
Для фшансово'Г системи США притаманний високий рiвень автономносл при якому кожен з рiвнiв державного управлiння самостiйно проводить податкову та бюджетну полiтику при цьому через державы фшанси перерозпо-дтяеться близько третини ВВП.
Всi урядовi видатки розподiляються мiж рiвнями фшансово'Г системи приблизно у таких пропор^ях: на феде-ральнi фiнанси припадае 60%, на фшанси шта^в - 15% i на мiсцевi фшанси - 25%. 1з загальнодержавного рiвня забезпечуеться нацiональна оборона, деякi програми со^ального захисту, видатки на обслуговування державного боргу, на розвиток економки, на зовншы зв'язки, фшансування загальнодержавно'Г влади.
Державний бюджет США складаеться з: урядового бюджету та довiрчих фондiв . За рахунок урядового бюджету вщбуваеться фшансування нацюнально'Г економiки та соцiальних програм. Довiрчi фонди забезпечують фiнансування шфраструктури, а ïх доходи формуються шляхом надходжень вщ використання державноï власнос-тi. Головним доходом державного бюджету е прибутковi податки i внески у фонди со^ального страхування. Разом там види податюв забезпечують майже 80 % доходiв державного бюджету. Податковi надходження вiд бiзнесу та приватних пщприемств у державному бюджет США представленi такими основними видами, як: прибуток корпо-рацiй, акцизи (в США вони вважаються непрямими податками на бiзнес), митн збори та податки на дарування i нерухомють. У США оподаткування корпорацш здшснюеться за прогресивною шкалою 15%, 25%, 34% та в залеж-ност вiд конкретного штату можуть застосовуватись додатковi ставки для поповнення мюцевих бюджетiв.
Фiнансова система США складаеться iз таких основних компонент: фiнансовi iнститути, фiнансовi ринки та фiнансовi iнструменти. Фiнансовими iнститутами е банки, компанп, фiрми i установи дiяльнiсть яких пов'язана iз оргаыза^ею руху грошових коштiв що виконують роль фшансових посередниюв. Функцiï нагляду за дiяльнiстю фiнансових iнститутiв та ринюв здiйснюють спецiальнi державнi органи та установи основними з яких е Федеральна резервна система та Комiсiя у справах бiржi i цшних паперiв.
Основою фшансово'Г системи е дiяльнiсть банкiвськоï системи, що здшснюе випуск та перерозподт грошовоГ маси. Роль центрального банку в США виконуе Федеральна резервна система, що здмснюе нагляд за банками та
регулюе Тх д1яльн1сть, зд1йснюе ем1с1ю грошових кошт1в та забезпечуе стаб1льн1сть фшансовоТ системи [2].
Основною функц1ею Федерально!' резервно!' системи е те, що це банк банш; комерцшы банки збер1гають там своТ грошов1 депозити та здшснюють взаемн1 платеж! через перекази кошт1в. Також як банк банш Федеральна резервна система надае кредити банкам, здшснюе операцп за системою кп1рингових розрахунк1в та зд1йснюе контроль за грошовою масою краТни.
Банк1вська система США складаеться 1з двох основних вид1в банк1в: комерцшних та 1нвестиц1йних. Комерц1йн1 банки США е депозитними орган1зац1ями основним джерелом доход1в яких е вклади та здшснюють свою д1яль-н1сть в1дпов1дно до господарського обороту платеж1в. Дв1 третини комерц1йних банк1в США е банками штат1в фун-кц1онують в1дпов1дно до закон1в штату в межах якого здшснюють д1яльнють, решта банш д1ють в1дпов1дно до федерального законодавства та е державними банками. Д1яльн1сть швестицшних банк1в США передбачае торпвлю ц1нними паперами, андерайтинг та консультування з питань злиття, поглинання та вкладення кап1талу. 1х д1яль-н1сть контролюеться Ком1с1ею з цшних папер1в та фондовому ринку. 1нвестицшн1 банки США зд1йснюють фшансо-ву пол1тику щодо гарантування розм1щення цшних папер1в на первинному ринку, а також д1ють як брокери для кл1ент1в на вторинному ринку. Кр1м комерц1йних банк1в до ф1нансових шсттулв США входять: страхов! компани, депозиты установи, пенс!йн! фонди та ¡нш! установи, що утримують близько 40% фшансових актив1в, котр1 напра-вляються на виробнич1 ц1л1 та в1д1грають ключову роль на ринку короткострокового кап1талу [3].
Важливу роль на фшансовому ринку США в1д1грають б1рж1. Товарн1 та фондов! б1рж1 США здшснюють велику ктькють угод щодо куп1вл1-продажу ц!нних папер!в та р!зних товар!в. В США е також добре розвиненими довго-строков! та короткостроков! ринки кап!талу. Ринок довгострокового позикового кап1талу складаеться ¡з ринку дер-жавних папер!в; ринок промислових, ¡ноземних та державних обл1гац1й; шотечний ринок; споживче кредитування. Короткостроковий ринок включае грошовий, валютний, ф1нансовий та ф'ючерсний ринок [2].
Внутр1шн1й грошовий ринок США складае 40% ВНП, що значно впливае на забезпечення економ1чного росту. Тенденц1я росту випуску казначейських вексел1в I урядових цшних папер1в в1дображае зб1льшення державного дефщитного ф1нансування, тому ринок федеральних резервних фонд1в е важливим короткостроковим грошовим ринком США.
Значне мюце в систем! державних фшанав належить спец!альним фондам США, як! функцюнують як самос-тшн1 ф!нансов! установи. Доходи цих фонд!в формуються за рахунок податкових ! неподаткових надходжень, також за рахунок кошт!в федерального бюджету. Найбтьш значними е фонди соц!ального страхування. До основних загальнонац!ональним систем (фонд!в) соц!ального страхування та забезпечення вщносяться страхування за стар!стю, у зв'язку з втратою годувальника та страхування здоров'я. Кр!м того, ¡снуе страхування по безроб!ттю, по тимчасовш непрацездатност!, система державноТ допомоги людям похилого в1ку, ¡нвал!дам ! нужденним. На додаток до цього е досить ур1зан1 системи родинних допомог, як! частково фшансуються федерац!ею, але пере-бувають у в!данн! влади штат!в ! м!сцевих орган!в.
Також у США в залежност! в1д ц!лей використання вид!ляють наступн! спец!альн! фонди: економ!чн! фонди, призначен! для регулювання господарського життя, до яких належать швестицшн1, кон'юнктурн!, фонд перебудови ! розвитку; науково-досл!дницьк! фонди, що використовуються для фшансовоТ п!дтримки наукових дослщжень; в!йськово-пол!тичн! фонди.
Вагоме значення для оцшки фшансовоТ системи США мають фшанси промислових корпорац!й, активи яких б!льш н!ж у 2 рази перевищують видатки федерального бюджету.
Високий р!вень оргаызацп ринкових ¡нсттулв та ¡нструмент!в в економ1ц1 США з якюним державним регулю-ванням забезпечують сталють та над1йн1сть долара як св1товоТ валюти. Завдяки стану найбтьш стшкоТ та забез-печеноТ св1товоТ валюти долар активно застосовуеться в св1тових торгових та фшансових операц1ях.
Великобритан1я е одн1ею з найстар1ших у св1т1 краТн з ринковою економкою.
Ф1нансова система Великобританп включае в себе наступн1 складов^ бюджетна система; позабюджетн1 спец1-альн1 фонди; ф1нанси держаних п1дприемств.
Бюджетна система Великобританп складаеться з державного та мюцевих бюджет1в. При цьому через держав-ний бюджет розподтяеться близько 40% нац1онального доходу краТни. Бюджет Великобританп формуеться на три роки на основ1 середньострокових програм економ1чного розвитку краТни в поеднанн1 з окремими вщомчими програмами, що розробляються на р1к [4].
Кожна ланка бюджетноТ системи функц1онуе автономно. Головну роль у фшансовш систем! в1д1грае держав-ний бюджет що складаеться ¡з консол!дованого фонду та нацюнального фонду запозичень. Основним напрямком витрат е витрати на соц!альне забезпечення (близько 35%), охорона здоров'я, освп"а, пщтримка правопорядку. Основна частина видатш ф!нансуеться ¡з консол1дованого фонду (98%), що формуеться переважно податковими надходженнями (95%)
Дох1дна частина нацюнального фонду запозичень формуеться за рахунок неподаткових платеж1в, включаючи надходження в1д державних пщприемств, в1д продажу державноТ власност1 та м1сцевих орган1в влади за надан1 Тм казначейськ1 кредити та шше. Видаткова частина фонду запозичень включае вщсотки по державному боргу, дов-
rocTpoKOBi кредити на каттальы вкладення державним пщприемствам та мюцевим органам влади.
У Великобритани нараховуеться icнують кiлька десятюв позабюджетних cпецiальних фoндiв: фонд нацюналь-ного страхування, пенciйнi фонди державних пщприемств; фонд департаменту гаранти експортних креди^в; фонд мiнicтеpcтва фiнанciв; фонд нацюнальних кopпopацiй по розвитку наукових дослщжень тощо. За рахунок цих фо-ндiв фiнанcуетьcя близько 1/3 державних видатш [1]. Найбiльш значним е фонд нацюнального страхування. Вш створюеться за рахунок державних дотацш та внеcкiв пpацiвникiв i пщприем^в. Внеcкiв на потреби coцiальнoгo страхування здшснюються в залежнocтi вiд класу:перший клас - особи найманоУ прац та Ух poбoтoдавцi; другий клас - само зайнятi, ненайманi пра^вники (фермери, особи вiльних пpoфеciй та шш^; тpетiй клас - добровтьы внески непрацюючих громадян; четвертий клас - особи, що сплачують внески по другому класу, якщо Ух дохщ пе-ревищуе визначену суму. Клас внесмв визначае право на вщповщы виплати зi сторони держави.
Частка мюцевих бюдже^в у бюджетнш cиcтемi Великобритани складае близько 30 %. Видатки мicцевих бюджет пoдiляютьcя на пoтoчнi та каттальнк Оcнoвнi видатки мicцевих бюджетiв спрямован на житлове та шля-хове господарство, освп^, заходи щодо охорони навколишнього середовища, утpиманнi пoлiцiï та шше. На мюце-вому piвнi доходи формуються з мicцевих податкових збopiв та фiнанcoвoУ пiдтpимки федерального бюджету, що включае в себе два види гранив блок-гранти та цiльoвi грант. Цiльoвi гранти видаються пiд конкретну статтю мю-цевого бюджету, яка в даний момент часу потребуе найбтьшоУ розвитку. Блок-гранти видтяються з Федерального бюджету постшно для виpiвнювання мicцевих бюдже^в [5].
Система оподаткування Великобритани включае в себе загальнодержавн та мicцевi податки. Система опода-ткування Великобритани включае в себе загальнодержавн та мicцевi податки. Серед загальнодержавних пере-важають пpямi збори - податок на прибуток i прибутковий податок, який стягуеться за прогресивною ставкою (вона може змшюватися в залежност вщ суми доходу). В даний час прогресивна ставка може бути в poзмipi 20,23 або 40%. Непpямi податки являють собою акцизи, митн збори, ПДВ, збори з грального бiзнеcу. Значним у Великобритани е податок на прибуток корпораци - 30%. Мюцева податки складаеться в основному iз збору на майно та мунн ципального податку. В цтому, в 2011 р. були збтьшеы ставки практично по вах податках (ПДВ збтьшився з 17% до 20%, зросли акцизы збори). Це було зроблено для залучення до бюджету додаткових кош^в, покликаних ско-ротити дефщит [6].
Бтьшу частину видаткiв з державного бюджету Великобритани становлять со^альы видатки по сплат пенciй i допомог та медичне обслуговування. У структ^ видатш:15% припадае на пенси',11% на допомогу особам з ни-зькими доходами i по безробггтю,13% - медичне обслуговування, 4% - вс iншi витрати, допомога мюцевим органам влади - 16%, витрати на державне управлшня - 3%, внески до бюджету £С - 2% вах витрат.
У Великобритани юнують види державних пщприемств: деpжавнi корпораци, змiшанi пiдпpиемcтва та вiдoмчi пiдпpиемcтва. Найвагoмiше значення мають корпораци, що зосереджен на нацюнальних галузях промисловостк Оcтаннiм часом мали мюце процеси, пoв'язанi з приватиза^ею окремих державних пiдпpиемcтв, що збтьшило надходження до бюджету [7].
Банки Великобритани подтяються на унiвеpcальнi та cпецiалiзoванi. Також у Великобритани здшснюе свою дiяльнicть велика кiлькicть шоземних банкiв, що пов'язана в основному з мiжнаpoдними oпеpацiями. В залежност вiд напpямiв дiяльнocтi англiйcькi банки подтяються на комерцмы та швестицшнк Але найбiльшi англiйcькi банки можна назвати уыверсальними, ocкiльки вони працюють в уах напрямах вiдпoвiднo до баншських лiцензiй. yci кoмеpцiйнi банки знаходяться пщ наглядом Банку Англи, який мае право емiciï нацюнальноУ валюти, лiцензуе банки, та здшснюе контроль за грошовою масою краУни.
Важливою групою фiнанcoвих установ у Великобритани е cтpахoвi компани, пенciйнi фонди та iнcтитути коле-ктивного iнвеcтування. Загалом грошово-кредитна система Великобритани е найстаршою i найрозвиненшою та мае тicнi зв'язки iз головними фiнанcoвими центрами cвiту.
Великобритаыя е найбiльшим cвiтoвим центром тopгiвлi дopoгoцiнними металами. Бiльша частина свп"овоУ тopгiвлi дopoгoцiнними металами здiйcнюетьcя на пoзабipжoвoму ринку. Обороти на ринку золота становлять 7-8 трлн. дол. в рк, що менше чим на ринках акцш, oблiгацiй та валюти.
Фшансова система Япони складаеться iз бюджету центрального уряду; мюцевих бюдже^в, cпецiальних рахун-кiв, що включають в себе cпецiальнi фонди та фшанав пiдпpиемcтв, служб, корпорацш, належать центральним i мicцевим органам влади.
Значну частину видатш державного бюджету складають coцiальнi видатки, а особливо пенси. Державними коштами забезпечуеться третина виплат базовоУ пенси, а все решта виплачуеться за рахунок piзних пенciйних фoндiв. Пенciйний фонд найманих пра^вниш приватного сектору складаеться iз вiдpахувань пiдпpиемcтв, внес-ш самих пpацiвникiв та доплат з боку держави, при цьому пеная складае майже 70% мюячноУ заробп"ноУ плати. Пенciйнi фонди пpацiвникiв державних та мунщипальних пiдпpиемcтв формуються за рахунок оргаызацш взаемо-допомоги, що створюються за мюцем роботи, та виплат самих пщприемств i державних дотацш. Також значну частину видатш з державного бюджету складають допомоги та дотаци.
В Япони юнуе програма науково-техычного прогресу, так як наука i осв^а перетворились на головний структу-
рний фактор eK0H0Mi4H0r0 розвитку кражи. За рахунок державного бюджету фшансуеться будiвництво дор^, роз-виток транспортно''' системи, системи зв'язку та шше. Важливим е те що з року в рк збiльшуються видатки щодо державного боргу. Дефщит державного бюджету Японп останнiми роками е одним з найбтьших серед розвинених кра'н свп^, основними методами покриття якого е випуск внутршых позик та приватиза^я державного сектору.
Спецiальнi державнi фонди за обсягу коштiв перевищують державний бюджет. До них вщносяться страхов^ пенсiйнi , ощаднi та ^i фонди.
Доходи державного бюджету Японп складаються iз податкових та неподаткових надходжень. В порiвняннi з шшими кра'нами частки неподаткових надходжень е досить високою та включае в себе доходи вщ орендноУ плати, продажу земл^ доходи вщ лотерей, пенi, штрафи та ш.
Податкова система Японп мае своУ специфiчнi особливостi. В Японп порiвняно з iншими краУнами ринковоУ економки досить високою е частка неподаткових надходжень. В державному бюджет податки складають трохи бiльше 80%, а неподатковi платежi - 20% доходiв. До неподаткових платежiв вiдносять пеы, штрафи, орендну плату, доходи вщ лотерей та iнше. Податки в Японп юнують в двох видах - державы (65%) та мiсцевi (35%). Япо-нiя подiлена на 47 префектур, що об'еднують 3045 мют, селищ, райоыв, кожен з яких мае свш окремий бюджет. Оподаткування в Японп характеризуеться великою ктькютю податкiв, утримувати якi мае право кожен орган державно' влади. Податкову базу Японп складають вс види доходiв, дивщенди, пенсп та допомоги. В Японп юнуе бiльше 50 видiв податкiв. Державы податки можна кпасиф^вати за трьома типами: прибутковi податки iз фiзич-них та юридичних осiб, податки на майно та споживчi податки. Також юнуе 30 мюцевих податюв, що сплачуються до мунiципалiтетiв: пщприемницький, корпоративний мунiципальний i урiвнюючий податок [6].
За рахунок ресурав мюцевих оргаыв влади в Япони фшансуеться розвиток виробничоУ iнфраструктури, заходи, по-в'язанi з лiквiдацiею наслiдкiв стихшних лих. Видатки мiсцевих органiв влади складаються з адмшютративних видаткiв, платежiв за державним боргом, видаткiв на полщю, на освiту, протипожежну оборону та економiчний розвиток. Високу частку видаткiв мiсцевих бюджетiв становлять саме видатки на рiзнi громадськi роботи та пщприемницьку дiяльнiсть держави (до 40 %). На соцiальнi потреби спрямовуеться близько 30 % загального обсягу витрат.
Грошово-кредитна система Японп складаеться з баншськоУ системи в яку входить Центральний банк Японп та комерцшы банки (уыверсальы та спецiалiзованi), шших кредитних шсттулв (поштовi ощаднi каси, фшансово-кредитнi корпорацп, страховi компанп). В Япони особливо розвинеы великi об'еднання банкiв та ыдприемств. На чолi цих груп сто'ть мiсцевий банк, що об'еднуе навколо себе велим промисловi пщприемства [8].
Фiнанси державних пiдприемств Японп входять до державного бюджету як спе^альы рахунки. Важливим е те що даы ыдприемства не займаються виробничою дiяльнiстю, а тiльки пщтримують iнфраструктуру.
Переломним моментом для розвитку фшансово' системи Японп можна назвати стихшне лихо 2011 р.
На сучасному етап бюджетнi видатки Японп напряму залежать вщ лквщаци наслiдкiв стихшного лиха 2011 р., втрати вiд якого склали близько 215 млрд. дол. Доходна i видаткова частина бюджету Японп перетерпти значних змiн. Бюджет кра'ни на 2012 рiк був затверджений у розмiрi 1,16 трлн дол. Основы витраты статтi японського бюджету у 2012 були такими: 281 млрд дол - обслуговування зовышнього боргу, витрати на со^альы потреби - 56 млрд дол i вщновлювальы роботи пюля землетрусу - 48,3 млрд дол. В 2011 роц Банк Японп утримував облкову процентну ставку на рiвнi 0-0,1% та притримуватись полiтики якюних послаблень, при цьому створюючи фонди для пщтримки економiчного зростання [9]. При землетрус потерпiла велика ктькють промислових пiдприемств, вiдповiдно до чого Банк Япони прийняв ршення щодо:
- пiдтримувати полiтику нульових ставок вщсотюв;
- забезпечення резервiв, достатнiх для задоволення попиту на фшансових ринках та утримання стабтьност фшансового ринку;
- збiльшення фондiв Програми викупу активiв (дана програма розповсюджувалась на японськi державнi облн гацiï,облiковi казначейськi векселi, корпоративнi обл^аци, бiржовi iнвестицiйнi фонди, iнвестицiйнi трасти, бiржовi iнвестицiйнi фонди, iнвестицiйнi трасти японських компанш в галузi нерухомост ).
Данi заходи призвели до покращення дiяльностi фiнансово кредитних оргаызацш та економiчному розвитку краши. Але негативним фактором для розвитку Япони е те, що в 2011 роц внутршый державний борг складав 220% ВВП, рiвень безробiття пщнявся до 4,7%, а внутрiшне споживання впало на 2,1%.
Споживчий податок в Японп було збтьшено та передбачено реформи по обмеженню субсидш в со^альному забезпечены та розширення бази податку на особистий дохщ.
Вагомим для розвитку фшансово' системи Японп стало пожвавлення попиту з боку населення на обл^ацп державно' позики через збтьшення 'х прибутковостк
Вiдповiдно до проведених фiнансових заходiв на кiнець 2012 року Япоыя демонструвала значне покращення розвитку економки.
У Канадi розвинена ринкова економка з меншим урядовим регулюванням чим в европейських крашах, але з дещо бтьшим нiж у Сполучених Штатах. Канада е членом Оргаызаци економiчноï спiвпрацi i розвитку (OECD) i Велико' Вiсiмки (G8). За минуле десятирiччя економiка краши значно зросла та знизився рiвень безробггтя та ю-
нуе профщит у федеральному бюджетi.
Система державних фшанав Канади складаеться iз таких основних складових: федеральний бюджет; бюдже-ти пpoвiнцiй; бюджети мicцевих оргаыв влади; пoзабюджетнi фонди; фiнанcи державних пщприемств.
Федеральний бюджет Канади формуеться в основному за рахунок особистого прибуткового податку. Платни-ками даного податку е фiзичнi особи. ^м прибуткового податку громадяни Канади сплачують податок на прирют капiтальних акт^в, тобто на дoхiд отриманий вщ oпеpацiй з майном (неpухoмicтю, цшними паперами та iнше.) Ще одним податковим джерелом дoхoдiв федерального бюджету е податки на доходи юридичних оаб, кoтpi включають податок на прибуток корпорацм. Майже четверту частину дoхoдiв федерального бюджету складають непpямi податки, серед яких найбiльше значення мае податок з пpoдажiв.
Доходна частина бюджету Канади бiльш як на 90% формуеться податковими надходженнями. У 2012 роц основна частина надходжень до державно!' скарбниц Канади - це прибутковий податок вщ громадян: 125,4 мтьярда дoлаpiв. На другому i третьому мюц - корпоративний податок (32,4 мтьярда дoлаpiв) i федеральний податок на товари та послуги GST (30,9 мтьярда дoлаpiв). ВЫ доходи державного бюджету поступають до консолщованого фонду, а вс виплати здiйcнюютьcя на ocнoвi актiв парламенту [6].
На ocнoвi бюджетного федеpалiзму в Канадi icнуе виpiвнювання дoхoдiв мiж бюджетами через фшансову допомо-гу бюджетам нижчого piвня. Вiдпoвiднo до цього в кра'Гы застосовуеться вертикальне фшансове виpiвнювання
Комплекс мiжбюджетних вiднocин в Канадi включае: закpiпленi податки за певними ланками бюджетной' системи; систему федеральних трансферов пpoвiнцiям та сптьне фiнанcування загальнодержавних програм.
Видатки з федерального бюджету Канади включають в себе: соцальы видатки; державне управлшня; фшансова допомога бюджетам нижчого piвня; нацюнальна оборона (близько 1% ВВП); забезпечення правопорядку.
Важливим при формування бюджетной' пoлiтики в Канадi е бюджетне прогнозування. Федеральний уряд, про-вiнцiï, мicта та державы структури готують cеpедньocтpoкoвi бюджеты плани, а Ух бтьшють також готуе i довго-cтpoкoвi бюджеты плани. Ц плани зазвичай мютять oкpемi прогнози для поточного та каытального бюджетiв, що будуються на детальному екoнoмiчнoму пpoгнoзi. Бюджетний прогноз починаеться з деталiзoванoгo демoгpафiч-ного та екoнoмiчнoгo прогнозу для вщповщно'Г адмiнicтpативнo-теpитopiальнoï oдиницi. У Канадi цей етап робп" зазвичай виконують незалежн компанп, такi як Кoнфеpенцiйна Рада Канади. Прогнози дoхoдiв робляться на ос-нoвi демoгpафiчнoгo та екoнoмiчнoгo пpoгнoзiв. Податки на доходи моделюються на ocнoвi дoхoдiв фiзичних оаб та кoмпанiй, податки на нерухомють моделюються на ocнoвi даних щодо житлового фонду з прив'язкою до демо-гpафiчних пoказникiв, пpямi податки моделюються, вщштовхуючись вiд споживання. Кошти, неoбхiднi для обслуговування боргу, моделюються на ocнoвi обсягу боргу та вщсоткових ставок (фiкcoваних чи нефксованих). Канад-cькi мicта можуть брати позики лише на каытальы витрати, а вiдcoтки виплачуються з Тхых поточних бюджетiв.
Оcтаннiм часом в Канадi замicть середньострокових плаыв перейшли до двopiчнoгo планування, осктьки мн нicтеpcтва дiйшли висновку, що увага на короткотермшовому етапi планування е бтьш дoцiльнoю з погляду бюджетной' консолщацп.
До позабюджетних фoндiв Канади вiднocятьcя: екoнoмiчнi фонди, фонди соцального призначення, та науко-вo-дocлiднi фонди. Основне мicце належить державнш cиcтемi фoндiв coцiальнoгo забезпечення, а саме державному фонду пенсм за вком та фонду страхування зайнятосткСистема оподаткування в Канадi представлена трьома piвнями: федеральним (48% державних дoхoдiв), пpoвiнцiйним (42%) та мюцевим (10%). Специфiчнoю рисою канадськоУ податковоУ системи е те, що держава вимагае сплати податмв з будь-яких дoхoдiв, у тому чи^ й нелегального походження. Основну частину надходжень до бюджету складають надходження з прибуткового податку та непрямих податюв. До мюцевих дoхoдiв у Канадi вщносяться: податок на майно, податки на пщприемс-тва, ^i податки i збори.
Особливе мюце в фшансовш cиcтемi Канади займають фшанси державних пщприемств, доходи яких форму-ють частку в консолщованому бюджетi та деpжавнiй cиcтемi фoндiв cпецiальнoгo призначення. Держава мае у власност 90% земельного й люового фонду Канади. Пpiopитетним напрямом дiяльнocтi держави е будiвництвo нових шляхiв, енергетичних споруд, каналiв, пор^в, аеpoдpoмiв. Серед великих кoмпанiй, що контролюються державою е компаыя, що виробляе синтетичний каучук i е монополютом у цш галузi, компанп щодо розробки ура-нових руд. Пщ контролем держави перебувае 70% залiзниць.
Банки пociдають значну роль у фшансовш cиcтемi Канади та екoнoмiчнoму розвитку краУни. Банкiвcька система включае в себе центральний Банк Канади, втизняы банки та шоземы банки. Банкам належить близько 70% вах активiв канадського фшансового сектору, при цьому найбiльшi вп"чизняы банки розпоряджаються бiльш нiж 90% активiв вс1е1'' банкiвcькol' iндуcтpiï
Основним органом, що контролюе дiяльнicть фшансових шсттупв е Банк Канади, що е центральним банком та забезпечуе пщтримку лквщносО фiнанcoвих iнcтитутiв, яю е частиною фiнанcoвol' системи [10].
Канадський ринок катталу е одним з найрозвинутшим в cвiтi. Вш характеризуеться значними обсягами капi-талопотоюв, високим пpoфеcioналiзмoм учаcникiв та piзнoвидoм фiнанcoвих iнcтpументiв [11].
Фiнанcoва стшкють Канади зумовлена наступними факторами: жорстоким законодавчим регулювання банкiв-
сько' системи; жорсткою бюджетною полiтикою кражи (на сьогоды чистий державний борг Канади близько 20% ВВП); Канада на протязi останых рокiв мала збалансований бюджет, що дозволяло кра'ы жити в умовах бездефн цитного бюджету; порiвняно низькими ставками податкiв; стимулювання економки, на що тiльки в 2009 роц було видiлено 30 млрд. канадських доларiв (1,9% ВВП), що пшли на розвиток жфраструктури, пiдвищення якостi жит-тя, пщтримку лiсового господарства та альтернативних джерел енерги.
Висновки: Вiдповiдно до досвщу функцiонування фiнансових систем розвинених краж свiту можна зробити наступнi висновки, що функцюнування вiдповiдних систем здшснюеться достатньо ефективно через значну роботу оргаыв державного та мюцевого управлжня. Формування бюджетiв цих краж здiйснюеться на середньостроко-вiй основi та iснують великi повноваження мюцевих оргаыв влади при складаны та виконаны мiсцевих бюджетiв. Значним е також наявнють спецiальних цiльових фондiв, що дозволяють проводити фiнансування важливих про-грам розвитку кражи. Позабюджеты фонди дiють як окремi фiнансовi iнститути та вiдповiдно надiленi широкими повноваженнями щодо використання грошових кош^в. В дослiджуваних кражах використовуеться диферен^а^я податкових ставок, та розподiл повноважень мiж державними та мiсцевими органами влади щодо встановлення податюв. В розвинених кражах юнуе значна пщтримка держави цтьових програм економiчного розвитку та окре-мих галузей нацюнального господарства.
Л^ература
1. Ф1нанси: п1дручник. /С.1. Юр1й, В.М. Федосов, Л.М. Алексеенко та ¡н. - К.: Знання, 2008. - 611 с.
2. Ф1нансовая система США [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.globfin.ru/articles/finsyst/us2.htm
3. Финансовая система в США [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://amerikos.com/usa/financial-s/
4. Карлiн М.1. Фiнанси кран Свропейського Союзу: навчальний посiбник: [для студ. ВНЗ] / Карлiн М.1. - К.: Знання, 2011. - 640 с
5. Основы финансовой системы Великобритании [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.us-dollar.ru/biznes-i-finansy/930-osnovy-finansovoj-sistemy-velikobritanii.html
6. Офiцiйний сайт Державноï податково'1' служби Украни [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://sts.gov.ua.
7. Економiка зарубiжних кран: навчальний посiбник. /Ю.Г. Козак, В.В. Ковалевський, В.М. Осипов В.М. - 3-те вид. перероб. та доп. - К.: Центр учбово'1'лiтератури, 2007 - 345с.
8. Финансовая система Японии [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://japangid.ru/regulirovanie-rynka-bankovskix-uslug/
9. Сенина Д.Н. Экономика Японии в 2011 году / Сенина Д.Н. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://japanstudies.ru
10. Canada - BOC (Bank of Canada) [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.expforex.com/index/ canada_boc_bank_of_canada/0-35
11. Канада: новое Эльдорадо инвесторов в условиях кризиса [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://sambros.ru/index.php/publikacii/kanada-novoe-eldorado-investorov-v-usloviyax-krizisa.html.
