CC BY
141
дження, проведеного в цй статтi, можна зробити так висновки:
1) Ринок рекламних послуг - це сукупнють економь чних вiдносин мiж продавцями (рекламы агенцп, ЗМ1, органiзацií, що надають паралельнi послуги) та покуп-цями (рекламодавцями) з приводу формування попиту на рекламний продукт та пропозици цього продукту з метою здмснення бажаного впливу на кнцевого спожи-вача рекламованих товарiв та послуг.
2) Ринок рекламних послуг - сегмент Ыформацм-ного ринку, оскльки реклама е насамперед Ыформа-цiйним продуктом. I хоча реклама крiм iнформацiйноí виконуе також iншi функцií, останнi швидше е побiчними ефектами (позитивними чи негативними). Основна фу-нкцiя реклами - оповщення (¡нформування) потенцй ного споживача про рекламоване економiчне благо.
3) Об'ектом купiвлi-продажу на iнформацiйному ринку е Ыформацмний продукт або Ыформацмна послуга. Iнформацiйний продукт - це документована Ыформаця, пiдготовлена вiдповiдно до потреб споживача, а Ыфор-мацйна послуга - це дií власникв iнформацií щодо за-безпечення користувачiв iнформацiйним продуктом.
4) Результатом рекламно'1' дiяльностi е рекламний продукт. Особливост рекламного iнформацiйного продукту полягають у тому, що, по-перше, це продукт ште-лектуальноí працi. По-друге, цей Ыформацмний продукт для збереження, обробки та розповсюдження ви-користовуе матерiально-речовi носи iнформацií у формi рекламних оголошень, листiвок, звернень, записаних на касету чи диск, як транслюються по радiо та телеба-ченню тощо. По-трете, рекламна iнформацiя як нема-
УДК 336. 01 (477)
терiальний актив мае своерщний, вiдмiнний вiд морального зносу основного капталу, механзм старшня.
5) Особливостi ринку реклами полягають: по-перше, в специфiцi взаемин замовника реклами, ТТ ви-робника та кiнцевого споживача. Тут юнують два спо-живачi: пром/'жний (рекламодавець або замовник реклами) та юнцевий- споживач, на якого спрямована рекламна Ыформаця. Кнцевий споживач на рекламному ринку, на вщмшу вщ iнших ринкiв, не мае належних за-собiв впливу н на обмеження, нi на розширення обсягу рекламноТ iнформацiТ, оскiльки не вн а промiжний споживач безпосередньо замовляе та оплачуе виготов-лення й розповсюдження рекламноТ Ыформацп. Подруге, в тому, що цей ринок за типолопею ринкових структур е ол^ополютичним, а тому по суп е ринком продавцв. У зв'язку з цим основним агентом, що впли-вае на цну реклами, е рекламна агенця. По-трете, в тому,що цни на рекламы послуги вщчувають на собi регулятивний вплив держави. По-четверте, у зв'язку iз специфiкою формування та скпаднютю визначення ва-ртостi та корисност рекламного продукту на цьому ринку переважають договiрнi цни.
1. В1тренко А. Процеси глобал1зацп св1тового ринку рекламних послуг та Тх вплив на розвиток национального ринку реклами УкраТни В1сник КНУ 1мен1 Тараса Шевченка. Сер1я Економка. - 2011. - №123. - С.57-61. 2. Глоссарий рекламиста., Харьков, 2001 г.; 3. Маркетинг: Учебник / под ред. А.Н.Романова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996. - 560 с. 4. Banks S. Cross - national Analysis of Advertising Expenditures: 1968 -1979 //Journal of Advertising Research. - 1986. - № 4-5.
Над1йшла до редколегп 21.12.11
О. Рожко, канд. екон. наук, доц. (КНУ !меш Тараса Шевченка)
СПЕЦИФ1КА ФОРМУВАННЯ Ф1НАНСОВИХ РЕСУРС1В ДЕРЖАВИ В УМОВАХ Ф1НАНСОВО1 КРИЗИ
У cmammi до^джуються проблемы формування централiзованих та децентралiзованих фiнансових ресурсе держави. Визначаються чинники, як впливають на ефективнсть формування державных фiнансових ресурсе на за-гальнодержавному та мкцевому рiвнях. Акцентуеться увага на проблемах формування фнансових ресурсв Пенсй-ного фонду Укра/ни.
Ключовi слова: фiнансовi ресурси, централiзованi фiнансовi ресурси, децентрал/'зован/' фiнансовi ресурси, держав-ний бюджет, мiсцевi бюджети, Пенсйний фонд Укра/ни.
В статье исследуются проблемы формирования централизованных и децентрализированных финансовых ресурсов государства. Определяются факторы, которые влияют на эффективность формирования государственных финансовых ресурсов на общегосударственном и местном уровнях. Акцентируется внимание на проблемах формирования финансовых ресурсов Пенсионного фонда Украины.
Ключевые слова: финансовые ресурсы, централизованные финансовые ресурсы, децентрализованные финансовые ресурсы, государственный бюджет, местные бюджеты, Пенсионный фонд Украины.
The problems of forming of the centralized and decentralizing financial resources of the state are probed in the article. Factors which influence on efficiency of forming of state financial resources on national and local levels are determined. Attention is accented on the problems of forming of financial resources of pension fund of Ukraine.
Keywords: financial resources, centralized financial resources, decentralizing financial resources, state budget, local budgets, pension fund of Ukraine.
Загальною тенденцею сучасного сусптьного розви-тку е пщвищення ролi фЫанав у механiзмi державного регулювання економки. Фiнансовi ресурси держави включають т з них, що перебувають у розпорядженн органв державного управлшня, всх видiв i форм пщ-приемницьких структур i населення. У розпорядженн держави перебувають ресурси бюджетноТ системи й рiзних видiв централiзованих та децентралiзованих фондiв, а також державних фшансових Ыститутв (наць онального банку, державних страхових органв, державних кредитних установ). 1нша частина фЫансових ре-сурсв у державi знаходиться в розпорядженн пщпри-емств, установ i оргашзацм рiзних форм власносЛ та видiв дiяльностi. Третя частина - у розпорядженн на-
селення в формi вкладiв, заощаджень i депозитв у ба-нкiвськiй системi та в Ыших фiнансових установах.
Актуальним питанням вдосконалення фЫансових вiдносин е питання про встановлення рацюнального сп1вв1дношення м1ж централiзованими i децентралiзо-ваними фiнансовими ресурсами. Високий рiвень подат-кiв та Ыших обов'язкових платежiв i внескв приводить до зростання фiнансових ресурсв держави i зменшен-ня, вщповщно, фiнансових ресурсiв пiдприемств, що негативно вщображаеться на результатах ТхньоТ дiяль-ностi, пiдривае матерiальну зацiкавленiсть у досягненн кращих показникiв, а також сприяе вщтоку коштiв у ть ньовий бiзнес. Вiдповiдно, розгляд проблем формування державних фЫансових ресурсв е необхiдним та актуальним науковим завданням.
© Рожко О., 2012
~ 50 ~
В I С Н И К Ки'|'вського нацюнального унiверситету iменi Тараса Шевченка
Економiчна природа й сутнiсть фiнансових ресурав дослiджуються у працях вiтчизняних i зарубiжних еко-номiстiв: О. Василика, О. Дантова, Д. Серебрянського, С. Варги, О. Кириленко, I. Лютого, О. Романенко, I. Зят-ковського, В. ТропЫоТ, А. См^а, Д. Ркардо, Ж.Б. Сея, Дж.М. Кейнса, О. Бiрмана, П. Вахрiна, В. Сенчагова, С. Хачатуряна та Ыших. Проте, на сьогоднi iснуе нага-льна необхiднiсть визначення основних проблем про-цесу формування фiнансових ресурав держави в умо-вах фiнансово-економiчноТ нестабiльностi.
Метою статтi е аналiз специфiки формування фь нансових ресурав в УкраТн та виокремлення чиннигав, що впливають на ефективнiсть цього процесу в умовах фЫансовоТ кризи.
Проблема ефективного формування та управлЫня державними фiнансовими ресурсами особливо загост-рюеться в умовах Тх дефщитнооп, що е наслiдком свь товоТ фiнансовоТ кризи. Глибока економiчна криза, що охопила сьогодн економiку УкраТни, рiзко звузила мож-ливостi поповнення фЫансових ресурсiв держави. Це викликано рiзким звуження бази оподаткування, з якоТ сплачуються: податок на прибуток пiдприемств, внески на соцiальне страхування, внески до Пенайного фонду, внески до Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безроб^тя; доходи вщ зовнш-ньоекономiчноТ дiяльностi держави та Ыше. Зменши-лись i особист доходи, а з ними i надходження вiд по-датку на доходи фiзичних осiб; податку на майно. У цих умовах особливо уважно слщ ставитись до збереження
i ефективного використання тих ресурав, що вдаеться мобозувати державi.
Вагоме мюце у процесi ефективного формування фь нансових ресурсiв держави займае аналiз та шляхи вдос-коналення формування доходiв державного бюджету.
Проблема формування доходiв бюджету в УкраТн завжди стояла дуже гостро. В абсолютному грошовому виразi вiдмiчаеться щорiчне зростання доходiв бюджету з 91529,4 млн. грн. у 2004 р. до 303875,5 млн. грн. у 2011 р., але у вщсотках до ВВП у зютавшй методологи доходи зведеного бюджету УкраТни знизилися до 30,2% вщ ВВП, що на 1,2 вщсоткового пункту нижче, шж у 2004 р. Аналопчна динамiка спостер^аеться й щодо доходiв державного бюджету, Тх частка у ВВП скороти-лась iз 24,8% у 2007 р. до 23,1% у 2011 р. [1].
Загалом спостер^аеться тенден^я до зниження ча-стки доходiв бюджету УкраТни за останнi два роки, що змушуе оцiнити правильнють дiй у розвитку податкових реформ та визначенн прiоритетiв у бюджетшй полiтицi. Вкрай негативну роль у формуванн доходiв бюджету вiдiграе досить високий (для сучасного рiвня со^ально-економiчного розвитку УкраТни) рiвень оподаткування доходiв громадян (у першу чергу, зароб^ноТ плати), що призводить до широкого використання суб'ектами гос-подарювання тшьових та напiвлегальних схем дiяльно-стi, а отже, - до загального зменшення бази оподаткування, зокрема, з податку на прибуток пщприемств й ПДВ (таблиця 1).
Таблиця 1. Рiвень оподаткування прибутковими податками у кражах - членах ОЕСР та в УкраТш
КраТна Граничж ставки прибуткових nодаткiв,%
Прибутковий податок ¡з громадян Податок на прибуток корпорацм
Австрал1я 48,5 30,0
Австр1я 42,9 34,0
Чеська Республ1ка 28,0 31,0
Дан1я 54,4 30,0
Ф1нлянд1я 51,8 29,0
Францт 40,0 35,4
Н1меччина 51,2 38,9
Угорщина 56,0 18,0
!сланд1я 44,0 18,0
!рланд1я 42,0 16,0
Норвепя 47,5 28,0
Польща 26,2 28,0
Португал1я 35,6 33,0
Словацька Республ1ка 33,1 25,0
Швец1я 55,5 28,0
Швейцар1я 34,0 24,4
Великобритан1я 40,0 30,0
США 45,2 39,3
УкраТна 17,0 25,0
*Джерело: складено автором на основ! [2].
Нерацюнальна система нарахування та сплати при-буткового податку з громадян в останн роки виршува-ла лише поточн бюджетнi проблеми, i не мала перспектив щодо стимулювання ефективност виробництва.
Залишаеться неврегульованою ситуа^я з адмЫю-труванням платежiв до бюджету. Однi платежi стягу-ються Державною податковою адмiнiстрацiею, iншi -Державною митною службою, трет - Фондом державного майна, решта - iншими державними органами. Ухилення пщприемств ^рм) вiд оподаткування ста-ють регулярними, а Тх причини зумовлеш, насампе-ред, систематичним списанням податковоТ заборгова-ностi, вщсутнютю в УкраТнi ефективноТ процедури бан-крутства та ефективного законодавства i методiв ад-мiнiстрування податкiв.
Негативно вплинуло на формування доходiв бюджету запровадження новоТ методолог^ справляння ПДВ. Цей податок за формою та змютом з кожним роком пщтвер-джуе свою неефективнють та безперспективнють. Форма реалiзацiТ змiсту ПДВ, затверджена у законодавст^ УкраТни, не стимулюе товаровиробнигав до зниження затрат виробництва, до економп матерiальних i прирiв-няних до них затрат, до впровадження нових технолопй i реалiзацiТ iнновацiйних задумiв пiдприемцiв.
На формування доходiв негативно впливае iснуюча система птьгового оподаткування. Наявна система птьг призводить до постiйних втрат доходiв бюджету i гальмуе розвиток бiзнесу в УкраТнi. Найсуттевiшими е птьги, отриманi платниками з ПДВ, податку на прибу-
ток пщприемств та акцизного збору, як становлять по-над 80 вщсотгав загального обсягу ycix пiльг.
Загалом збтьшення доходiв бюджету держави мо-жливе за рахунок або пщвищення рiвня оподаткування, або додаткового залучення неподаткових надходжень. Пщвищення рiвня оподаткування сьогодн е неможли-вим, навпаки його необхщно знижувати та оптимiзyвa-ти. Основний шлях збiльшити податк^ надходження до бюджету - це розширення бази оподаткування в процеа економiчного зростання за рахунок розширення внутршшх фiнансових ресyрсiв пiдприемств i домашнiх господарств. Тому на сьогодш iснyе необхiднiсть перегляду вах iснyючих законодавчих актiв щодо системи оподаткування та удосконалення вже ухваленого единого документа - Податкового кодексу.
У бюджетних резолю^ях (Основних показниках бю-джетно'1' полiтики на вщповщний рiк) ставилися iз року в рк завдання щодо мобозацп надходжень та реструк-тyризацiï доходiв бюджету. Це, насамперед, такi завдання, як вжиття заходiв для забезпечення повноти i своечасност надходження загальнодержавних податгав i зборiв (обов'язкових платежiв) до бюджету та держав-них цiльових фондiв; зменшення податкового тиску на економку; проведення податково'1' реформи; пiдготовка змiн до законодавства вщносно скорочення або скасу-вання птьг щодо сплати тих чи Ыших податкiв; запро-вадження диференцмованого податку на нерухоме майно; посилення контролю за повнотою сплати подат-кiв та виконанням дохiдноï частини бюджету; здмснен-ня заходiв щодо обмеження або подолання тшзацп економки; залучення надходжень дивiдендiв, одержа-них вщ акцiй та iнших цЫних паперiв, що належать дер-жавi в акцiонерних товариствах; припинення практики затримки чи неповернення взагалi сум ПДВ господар-ським суб'ектам, яким з бюджету повинен вщшкодову-ватися цей податок, та н Таким чином, ряд завдань щодо необхщност вдосконалення мехашзму формування дохщних джерел бюджету повторюються iз року в рк, однак вони у реалiзацiï бюджетного процесу, до-сить часто не виконувалися або виршувалися в процеа прийняття Закону "Про Державний бюджет Укра'ни" на вщповщний рк, а не шляхом внесення змш до цивть-ного податкового законодавства.
Проблематику формування фшансових ресурав держави на мюцевому рiвнi можна висвтити через те, що фiнансовi ресурси мiсцевих органiв влади виступа-ють як централiзованi та децентралiзованi грошовi фо-нди цiльового призначення. Вони формуються i викори-стовуються в процеа розподiлy i перерозподту нацю-нального багатства кражи. Саме фжано^ ресурси мiсцевих оргaнiв влади забезпечують реaлiзaцiю функ-цiй господарсько' та соцiaльноï спрямовaностi терито-рй Практика здiйснення мiсцевого самоврядування доводить, що самоврядування е реальним ттьки у рaзi володiння необхiдними фшансовими та мaтерiaльними ресурсами для ухвалення самоспйних рiшень, задово-лення потреб мешкан^в, виконання поставлених завдань соцiaльно-економiчного характеру.
Джерела фiнaнсyвaння потреб оргашв мiсцевого самоврядування рiзномaнiтнi, та за фюкальним i со^а-льно-економiчним значенням з-помiж них видiляються доходи мюцевого бюджету, позики, фiнaнсовi ресурси комунальних пщприемств, фiнaнсовi ресурси насе-лення, iнвестицiï, цiльове фiнaнсyвaння репональних програм з Державного бюджету, позабюджетн фонди i мiжбюджетнi трансферти [3, с.78].
Гострою залишаеться проблема стабозаци дохщ-них джерел державного i мюцевих бюджетiв. Основним джерелом формування останшх повиннi стати влaснi
доходи, а не надходження з центру. Але мiсцевi органи влади не мають реальних самоспйних мюцевих бю-джетв через вiдсyтнiсть вiдповiдноï доходно! бази. Система формування мюцевих бюджетв "зверху" харак-теризуеться вщсутнютю стимyлiв мiсцевих оргaнiв щодо розвитку власно1 подaтковоï бази, яка залежить вщ економiчного розвитку репону, його соцiaльноï i вироб-ничо1 iнфрaстрyктyри.
Вважаемо, що важливою умовою виршення про-блеми змiцнення дохщно! бази мiсцевих бюджетiв е розширення прав оргашв мюцевого самоврядування у сферi встановлення податгав i зборiв, а також створен-ня багатоканально! системи формування бюджету на пiдстaвi якоï кожен рiвень бюджетноï системи повинен мати власш зaкрiпленi доходи.
Перспективним джерелом формування та використання фЫансових ресурав мюцевих оргашв влади мо-жуть стати Ывестицп, особливо внyтрiшнi, якi здшсню-ються юридичними i фiзичними особами як прямо, так i опосередковано. Проте для aктивiзaцiï таких процеав мають бути створеш нaлежнi умови з боку держави.
Провщним чинником устшно1 реaлiзaцiï завдань мь сцевого самоврядування е чпже визначення необхщно-го обсягу фЫансових ресyрсiв даного територiaльного утворення. Метою змiцнення фiнaнсових основ мюцевого самоврядування i ефективного використання фь нансових ресурав е створення умов для вщповщально-го виршення проблем мюцевого розвитку i впливу на реaлiзaцiю репонально1 полiтики на мiсцях. З метою збтьшення доходiв мiсцевих бюджетiв необхiдно ч^ко розподiлити компетенцiï щодо розв'язання конкретних завдань мiж центральними органами влади i органами мюцевого самоврядування та поступово здмснювати перехщ до децентрaлiзaцiï державних фiнaнсiв. Мiсцевi позики е потен^альним джерелом наповнення та збь льшення доходiв мiсцевих бюджетiв кражи. Удосконалення основ оргашзацп фЫансового забезпечення орга-нiв мiсцевого самоврядування необхщними i достaтнiми фiнaнсовими ресурсами повинно здмснюватися у комплекс з удосконаленням iснyючоï зaконодaвчоï бази.
Запропоноваш в дослiдженнi заходи дозволять пщ-вищити ефективнiсть використання фЫансових ресур-сiв мiсцевих оргaнiв влади та пщвищити фiнaнсовy не-залежнють оргaнiв мiсцевого самоврядування.
До основних проблем дiяльностi Пенсiйного фонду УкраТни можна вiднести недостaтнiсть реального фЫан-сування. Сучасний стан економiчноï ситуацп в Укрaïнi нестaбiльний, а це призводить до втрати стабтьносл основного джерела фонду - нарахування на фонд заро-бп"но1 плати. Основними причинами цього е: високий ступЫь бартеризацп; натуральна оплата; осiдaння знач-ноï зaробiтноï плати в тЫьовм економiцi. Подiï i процеси, що вщбулися в Укрaïнi за останш два десятирiччя, хара-ктеризуються багатьма змЫами в економiчномy, со^а-льному та сусальному життi. Поряд з багатьма Ышими соцiaльними питаннями, як доводиться постiйно розв'я-зувати молодм незaлежнiй держaвi, важливим сегментом е пенайна реформа, яка розпочалась у 2004 р. i мала стати основою со^ального захисту пенсiонерiв.
На надходження коштв до Пенайного фонду УкраТни впливае високий рiвень демогрaфiчного наванта-ження на працездатне населення, а також наявнють у значно1 частини застрахованих оаб пiльг щодо сплати внесгав та низька зaробiтнa плата, яка у четверто! частини працюючих нижча вщ прожиткового мiнiмyмy.
Пенайш виплати становлять близько 15% валового внутршнього продукту, на них направляеться майже 19% видатгав державного бюджету. Внаслщок недоста-тньоï роботи центральних i мюцевих оргашв виконавчо!
~ 52 ~
В I С Н И К Кшвського нацюнального университету ÏMeHÏ Тараса Шевченка
влади не полiпшуeться дисциплiна щодо сплати стра-хових пенсiйних BHecKiB, повтьно йде детiнiзацiя за-йнятоcтi та доходiв, що е значним резервом для финансово! cтабiлiзацiï пенсйно!' системи i системи соцаль-ного страхування в цтому [4].
Отже, вагоме мюце у розвитку економки держави займають фiнанcовi ресурси. Розумне використання фшансових реcурciв забезпечуе та примножуе добро-бут населення.
Фiнанcовi ресурси е об'ективно необхщною умовою процесу вщтворення на вciх його cтадiях, однак формування юнцевоТ структури вщтворення досягаеться на стади розподiлу, де формуються пропорци мiж фондами вщшкодування, споживання й нагромадження, здй снюеться розподiл доходiв мiж елементами сусптьного виробництва, галузями господарства, соцальними гру-пами, безпоcереднiми виробниками матерiальних благ.
Однiею з найважливiших умов розкриття змicту й призначення фшансових реcурciв е виявлення Тхнього взаемозв'язку з вартсною структурою валового внутрь шнього продукту. В оcтаннi роки динамка ВВП постйно зростае. Але це знижуе, з одного боку, ефективнють само'1' фiнанcовоï системи, а з другого - негативно по-значаеться на наявнш cиcтемi розподту й перерозпо-дiлу створюваного продукту (зокрема, перевантаження фшансовоТ системи рiзними формами перерозподiлу реcурciв мiж верствами населення).
Також важливе мicце у формуванн фiнанcових ре-cурciв держави займають мicцевi фiнанcи. З огляду на те, що однею зi складових фiнанcових реcурciв органiв мюцевого самоврядування е доходи мicцевого бюджету, конкретний обсяг яких затверджуеться вщповщними ршеннями органiв мicцевого самоврядування, а порядок формування, джерела й напрями використання регулюються законодавчими й нормативними актами, доходи мюцевого бюджету можна вважати фшансови-ми ресурсами та погодитись iз твердженням О. Васили-ка щодо фондовой' форми виявлення останнх [5, с.24]. 1ншою складовою фiнанcових реcурciв органiв мюцевого самоврядування е фiнанcовi ресурси бюджетних установ (без надходжень iз мюцевого бюджету). До них вщносять: вкладення у фонд основних заcобiв, iншi необоротнi матерiальнi та нематерiальнi активи, неза-вершене капiтальне будiвництво, створення, виготов-лення необоротних активiв, що перебувають у безпосе-редньому розпорядженн бюджетной' установи; вкладення у фонд малоцнних i швидкозношуваних предме-тiв; результат виконання кошторису за загальним i спе-цальним фондами мicцевого бюджету; результат пере-оцiнок матерiальних, нематерiальних i фшансових ак-тивiв, крiм операцiй iз курсовими рiзницями.
Важливе мicце у формуванн фiнанcових реcурciв займае бюджет як основний фонд фшансових ресурсв. Тому аналiз надходжень до державного бюджету, надходжень вщ податку на прибуток пiдприемcтв, тенден-цш зростання державного та гарантованого боргу Украши е актуальними при визначенн особливостей формування фшансових реcурciв в державi. Саме тому значну увагу у статт було придтено проблемам розвитку мюцевих бюджетiв та джерелам формування Пен-ciйного фонду в Украïнi.
Проблема формування коштв Пенсiйного фонду е досить складною. Для того, щоб розробити вщповщну стратегю реформування дiяльностi Пенсiйного фонду в Украшу слщ враховувати особливостi рiзних методiв фшансування пенсiйних систем. У зв'язку з цим знач-ний iнтерес становлять потенцшш джерела фшансу-вання фонду та створення умов для IX трансформаци у реальнi. Зважаючи на те, що пенсшна система пла-нуеться як складна у фшансовому вiдношеннi iерархi-чна структура, розглянемо деяк потенцiйнi джерела íí фшансування [6, с. 10].
Одним з найвагомших джерел вiдрахувань у Пенсй ний фонд, на нашу думку, можуть бути внутрiшнi заоща-дження населення. Слщ зазначити, що в даному випадку не йде ототожнення 1х iз заробiтною платою. За нинших и розмiрiв, на перший погляд, недоцтьно сподiватися на ютотне пiдвищення норми заощаджень у рахунок майбу-тньоí пенсп. Воднораз цкаво в цьому планi провести порiвняльний аналiз доходiв i витрат населення. Грошовi доходи населення, у тому чи^ за 1х основним напря-мом, мають стiйку тенденцiю до зростання. При цьому зазнала змш структура грошових витрат населення у бк зменшення питомоí ваги заощаджень. Водночас особли-вiстю економiки Украши е те, що прирiст заощаджень населення у всiх формах залишаеться високим при вщ-носно низьких офщмних доходах.
Отже, для виходу iз економiчноí кризи необхiдно удосконалювати дiю iснуючих iнструментiв та шукати новi механiзми залучення фiнансових ресурсв, адапто-ванi до сучасних реальних умов господарювання. При цьому необхщно максимально узгоджувати штереси всiх учасникв розподiльних процесiв - як фiзичних та юридичних осiб, так i держави. Стратегiя i тактика реформування державного фшансового господарства, на нашу думку, повинна полягати у поступовм реструкту-ризацп державних фшанав, яка передбачае трансфор-мацiю ролi i мiсця бюджету у сусптьст^ на основi змiн у структурi доходiв i видаткiв бюджету та в податковм системi, оптимiзацiю бюджетно! системи за рiвнями адмiнiстративного подту. На вiдмiну вiд фiнансiв пщ-приемницьких структур та iнституцiй фшансового ринку, якi були реформованi у досить сти^ термiни i функць онують в даний час у цтому на ринкових засадах, дер-жавнi фiнанси трансформуються шляхом поступових поетапних реформ. Це об'ективна закономiрнiсть, але в Укра1ж на сьогодш вiдсутнi чiтка спрямованiсть, страте-пя i тактика, визначенiсть з термшами реформування свого фiнансового господарства, що негативно впливае на результативнсть реформ та забезпечення фшансо-воí стiйкостi Украши в умовах фiнансовоí кризи.
1. Статистична шформаця. Макроеконом1чн1 показники [Електронний ресурс] // Державна служба статистики УкраТни [сайт]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua. - Назва з екрана. 2. Егоров В.О. Ресурси ф1нансо-воУ системи I стратегя економ1чного зростання/ В.О. Егоров // Журнал "Фшанси Украши". - №9. - 2010. - С.45-53. 3. Романенко О.Р. Ф1нанси : пщруч./ О.Р. Романенко - 4-те вид. - К.: Центр учбово|' л-ри, 2009. - 312 с. 4. Перш1 уроки единого соцального внеску [Електронний ресурс] // Рахункова палата Украши [сайт]. - Режим доступу: - www.ac-rada.gov.ua. - Назва з екрана. 5. Слухай С.В. Становлення системи фЫансового вир|внювання / С.В. Слухай //Ф1нанси Украши. - 1998. -№11. - С.24-30. 6. Лютий 1.О. Бюджетна пол1тика I стаб1льн1сть соцаль-но-економ1чного розвитку Украши [Текст] / 1.О. Лютий, Л.М. Демиденко, Ю.Л. Субботович // Фшанси Украши. - 2006. - № 10. - С. 3-12.
Надшшла до редколегп 21.12.11
