CC BY
31
УДК 611.41+616.411:616-097]:57.017.645]-092.9
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ Т-ЗАЛЕЖНИХ ЗОН СЕЛЕЗ1НКИ П1СЛЯ ВНУТР1ШНЬОУТРОБНО1 Д11 АНТИГЕН1В
У робой вивчеш особливостi морфогенезу морфофункцюнальних зон бшо! пульпи селезiнки бших щурiв у рiзнi термiни тсля народження в нормi та тсля внутрiшньочеревного введення антигенiв. Встановлено, що процес формування зон 6шо! пульпи мае стадШний характер; внутрiшньочеревне введення антигетв рiзно! природи призводить до змш в темпах становлення морфофункцюнальних зон бшо! пульпи та динамщ !х кл^инно! популяци. Незалежно вщ типу антигену пiсля народження спостертаеться прискорення формування внутршньо! зони перiартерiальних лiмфо!дних муфт та стiнки центрально! артери.
Ключовi слова: селезтка, бша пульпа, перiартерiальна лiмфоlднi муфта, морфогенез, внутршньочеревне введення антигенiв.
Робота е фрагментом НДР «Лектингiстохiмiчна характеристика морфогенезу оргатв i тканин в ранньому постнатальному перiодi в нормi та експериментi» (№ держреестраци 0109U003986).
В останш десятирiччя вщзначаеться прогресивне зростання кiлькостi iнфекцiйних та алергiчних захворювань у дiтей раннього вшу, що, безумовно, пов'язане i3 високою частотою випадюв патологiчного nepe6iry вагiтностi та шфшування вагiтних рiзними антигенами. OKpiM факторiв зовнiшнього середовища, в цьому процес велике значення вiдiграють внутршньоутробш шфекцп та порушення функци плаценти, що полегшуе iнфiкyвання плоду тд час вагiтностi. Таке антигенне навантаження викликае слабкiсть первинно! iмyнноl вщповда у новонароджених, що сприяе розвитку патолопчних станiв у дiтей [5].
Метою роботи було вивчити особливост формування бшо! пульпи селезшки щyрiв у ранньому пiслянатальномy перiодi в нормi та пiсля внyтрiшньоyтробного введення антигешв рiзноl природи.
Матерiали та методи дослщження. Об'ектом дослiдження була селезшка 168 бiлих щyрiв лшп Вiстар у вiцi вiд 1 до 30 доби тслянатального життя. Тварин розподiлили на 4 групи: перша -штактш щури (38); друга (контрольна) - тварини тсля внутршньочеревного введення фiзiологiчного розчину (23); третя - щури, яким внутршньочеревно вводили iмyноглобyлiн (53); четверта - тварини тсля пренатального введення вакцини паротиту (54).
Внутршньочеревне введення фiзiологiчного розчину та антигешв здiйснювали тд час лапаротоми, на 18-й добi датовано! вагiтностi, шляхом крiзьматочноl, ^зьоболонково! шдшюрно1 ш'екци в об'емi 0,05 мл кожному з плодiв за М.А.Волошиним (1981). За антигени обрат: 1-iмyноглобyлiн людини нормальний в дозi 0,165 мг бiлкy; 2- вакцина жива паротитна суха, яку вводили у дозi 25 ГАТЕ50. Забш тварин проводили з 13:00 до 14:00 шляхом декаштаци тд ефiрним наркозом. При роботi з тваринами керувалися «Свропейською конвенцiею з захисту хребетних тварин, як використовуються в експериментальних та iнших наукових цшях» (Страсбург, 1986). Визначали масу селезшки в абсолютних та вщносних величинах. Для гiстологiчного та гiстохiмiчного дослiдження шматочки органу фiксyвали у сyмiшi Буена, а також у 10% нейтральному формалшь Серiйнi парафiновi зрiзи завтовшки 5-6 мкм забарвлювали гематоксилiном та еозином, та використовувати Ш1К- реакцiю з дофарбуванням ядер гематоксилшом. На зрiзах селезiнки вивчали абсолютну та вiдноснy морфофyнкцiональних зон бшо1 пульпи (ПАЛМ, лiмфоlдних вузлиюв, маргшально1 зони), елементiв строми. У ПАЛМ пiдраховyвали вiдноснy кiлькiсть малих, середнiх та великих лiмфоцитiв (до ще1 групи клiтин вiдносили лiмфобласти), ретикулярних клiтин, фiбробластiв та фiброцитiв (одна група), макрофагiв, тiлець Флемшга, плазмоцитiв та клiтин з фшурами мiтозy. Обробку отриманих числових результат проводили за допомогою статистичних методiв з використанням комп'ютерно1 програми Statistica® for Windows 6.1. Порiвнюванi результати вважали достовiрними при р<0,05.
Результати дослщження та Тх обговорення. У штактних новонароджених тварин бша пульпа селезшки представлена ПАЛМ - перiартерiальними лiмфоlдними муфтами, 85,7±1,7% яких
мають площу менш, шж 5GGG мкм2. Вони складаються з тpьох - чот^ьох шapiв пеpевaжно cеpеднiх лiмфоцитiв, вщо^емлеш вiд чеpвоноï пульпи pозтaшовaними по пеpифеpiï фiбpоблacтaми та колагеновими волокнами, що cпiвпaдae з даними шших aвтоpiв [б]. У ^rnpi Т-залежно1' зони визначаеться apтеpiя, в cтiнцi яко1' чiтко дифеpенцiюeтьcя тiльки внyтpiшня оболонка. З З-ï доби життя виявляеться мapгiнaльнa зона, пpедcтaвленa двома - тpьомa шapaми лiмфоцитiв, pетикyляpних клiтин, фiбpоблacтiв та мapгiнaльним синусом. Вiдноcнa площа ПAЛM неyхильно зpоcтae за paхyнок pозшиpення Т-залежних зон та 1'хнього новоyтвоpення. Aбcолютнa площа ПAЛM збiльшyeтьcя, досягае максимуму на 7-у добу (1 18G2±28 1б мкм2), зменшуеться на^икт^ дpyгого тижня (1G843±1663 мкм2) та майже не змiнюeтьcя до 3G-ï доби. Зpоcтaння площi Т-залежних зон пов'язане з появою великих лiмфоïдних муфт на 3-тю добу та збшьшення 1'хньо1' кiлькоcтi до 7-ш доби життя. Одночасно, зменшуеться об'ем ПAЛM малих pозмipiв. Кiлькicть cеpеднiх муфт з З-ï по 3G-ry добу майже не змiнюeтьcя. Закшчення фоpмyвaння cтiнки центpaльноï apтеpiï вiдмiчaeтьcя на 5-ту добу. Навколо apтеpiй Т-залежних зон поcтiйно виявляються судини мiкpоциpкyлятоpного pycлa, заповнення яких лiмфоцитaми хвилеподiбно змiнюeтьcя на пpотязi пеpшого мicяця життя.
Для клiтинноï популяци Т-залежних зон хapaктеpне збiльшення частки cеpеднiх (з 37,9б i 1,91 до 6G,15 i 1,55%) та зменшення вмicтy великих лiмфоцитiв (з 21,G4 i 1,91% до 9,G2 i 1,G4%) до 7-ш доби життя у штактних твapин. В цьому вщ зaфiкcовaне статистично вipогiдне пaдiння вiдноcноï кiлькоcтi pетикyляpних кттин фiбpоблacтiв в ПAЛM. З 14-о1' доби в Т-залежних зонах cелезiнки iнтaктних та контpольних щypiв знижуеться частка cеpеднiх лiмфоцитiв й збшьшуеться вмicт лiмфоцитiв малого дiaметpy (див. ^афши 1-2). Подiбнi дaнi наведеш в pоботi [4], стосовно селезшки людини. Нaйбiльшa мiтотичнa aктивнicть, вiдмiченa на пеpшy (1,22 i G,32%), п'яту (1,2G i G,31%) та тpидцятy добу життя, що, можливо, е вiдобpaження пpоцеcy становлення популяци пулу цитотоксичних лiмфоцитiв в селезшщ в цей пеpiод [7]. Таким чином, до 5-ï доби у штактних та контpольних твapин вiдбyвaeтьcя становлення внyтpiшньоï зони ПAЛM. З 5-ï доби виявляються численш лiмфоïднi вузлики, що фоpмyютьcя; виникнення геpмiнaтивних центpiв в них визначаеться у вщ двох тижнiв, що коpелюe з pезyльтaтaми [2].
^афк 1: вмicт малих л!мфоцит1в в HAHM твapии piзиих ^афш 2: вмicт cеpедиiх лiмфоцитiв в HAHM твapии piзиих
ipyn (%). гpyпaх (%).
У твapин тсля виyтpiшньочеpевного введення iмyноглобyлiнy зpоcтae вщносна площа бiлоï пульпи за paхyнок бiльш paннього фоpмyвaння мapгiнaльноï зони, а також збшьшення площi та кшькосп ПAЛM (cеpедня площа Т-залежних зон 3G83 i 8G1 мкм2 та 587б i 1132мкм2, вщповщно). Maкcимyм абсолютно!' площi ПAЛM у твapин цieï гpyпи, як i у штактних твapин, вiдмiчaeтьcя на 7-му добу, на двi доби paнiше, нiж у контpолi, cпоcтеpiгaeтьcя масовий початок yтвоpення лiмфоïдних вузлиюв. В клiтиннiй попyляцiï, в поpiвняннi з контpолем, виявлено бiльш високий вщсотковий вмicт лiмфоцитiв cеpеднього pозмipy (37,9б i 1,91% та 14,21i 1,14%, вiдповiдно) (гpaфiк 2). Пpотягом пеpших тpьох дiб життя вщзначено збiльшення мaкpофaгоцитapноï aктивноcтi, пiдвищення кшькост клiтин з фiгypaми мiтозy. Нaдaлi вiдмiчaeтьcя пpогpеcивне збiльшення площi бiлоï пульпи, яке випеpеджae ïï pозвиток у iнтaктних щypiв. Швидше, шж в контpолi, пошиpюeтьcя мapгiнaльнa зона, фоpмyютьcя лiмфоïднi вузлики, в яких на 14-ту добу життя виявляються почaтковi етапи yтвоpення геpмiнaтивних цеи^в. Aбcолютнa площа ПAЛM досягае максимуму на 5-ту добу ( 1124б i 1985 мкм2), по^м знижуеться нaпpикiнцi дpyгого тижня (8492 i 1795 мкм2) й зpоcтae до 3G-ï доби життя.
З З-ï до 14-ï доби склад клiтинноï попyляцiï ПAЛM майже не вiдpiзняeтьcя вiд покaзникiв для штактних твapин. Вiд 14-ï до 3G-ï доби вiдмiчaeтьcя бiльш високий вмют лiмфоцитiв малого дiaметpy та зниження числа cеpеднiх лiмфоцитiв, в поpiвняннi з контpольними щypaми того ж вшу
Група 1-2
( на 30-ту добу малих лiмфоцитiв 37,19 ± 3,41% та 43,83 ± 1,95, середнiх лiмфоцитiв 45,00 ± 2,99% та 38,83 ± 2,22%, вiдповiдно).
Вiдносна площа бшо! пульпи у тварин, яким вводили вакцину паротита, шсля народження перевищуе данi контролю (1,19 ± 0,95% i 4,55 ± 1,64%, вшповщно) та, надалi, розвиваеться бшьш швидкими темпами, нiж у штактних тварин. У новонароджених щурiв дано! групи, на вшмшу вiд контролю, виявляються великi ПАЛМ, що оточеш починаючою свое формування маргiнальною зоною. Т-залежш зони у цих тварин прогресивно збшьшуються до 5-! доби життя. Утворення лiмфоiдних вузликiв у таких щурiв до 3-! доби життя зашзнюеться порiвняно з контролем та тваринами шсля антенатального введения iмуноглобулiну.
Бшьш швидкими темпами, шж у штактних щурiв, iде становлення стшки центрально! артерii, усi оболонки яко! чiтко диференцiюються на 5-у добу.
В кл^иннш популяцii ПАЛМ у новонароджених тварин 4-! групи виявляеться вiрогiдно бiльше середнiх лiмфоцитiв (37, 96 ± 1,91% та 48,96 ± 2,92%, вiдповiдно), шж у контролi, та менше лiмфоцитiв великого дiаметру, кiлькiсть яких нижча на протязi 5 днiв життя (графш 2-3). Вiдразу пiсля народження в ПАЛМ тварин експериментально! групи частше зустрiчаються макрофаги, тiльця Флемшга та
Графш 3: вмют великих шмфодипв в ПАЛМ тварин рпних груп (%). клiтини з фiгурами мiт03у.
Це може бути пов'язане з прискоренням масового виходу недозрших лiмфоцитiв з тимусу та !х впливом на формування мшрооточення i стромальних елементiв в перифершних лiмфоiдних та паренхiматозних органах [1,5]. Надал^ площа бiлоi пульпи у щ^в пiсля внутрiшньочеревного введення вакцини паротиту збiльшуеться швидше, нiж у штактних тварин, за рахунок випереджаючого зростання ПАЛМ та маргiнальноi зони. З 14-! до 30-! доби вщносна площа лiмфоiдних вузлиюв у тварин дано! групи нижча за контроль. Абсолютна площа Т-залежних зон досягае максимуму на 7-ш доб^ зменшуеться на 14-й день, значно зростае наприюнш першого мiсяця життя та е найбшьшою серед уах груп тварин.
З 7-! до 14-! доби вiдмiчаеться збiльшення вмюту великих лiмфоцитiв та зниження кшькосп лiмфоцитiв малого дiаметру в ПАЛМ тварин шсля внутршньочеревного введення вакцини паротиту. На 30-й добi у клгтиннш популяцii Т-зон селезiнки цих тварин стае бшьше лiмфоцитiв малого дiаметру та менше середнiх i великих лiмфоцитiв, порiвияно з контролем.
Група 3
. . . 4
т-1-1-1-1-1
1 доба 3 доба 5 доба 7 доба 14 доба30 доба
1. Динамша сшввщношення бшо! та червоно! пульпи селезшки в ранньому пiслянатальному перiодi онтогенезу характеризуемся прогресивним зростанням площi бшо! пульпи до 30-! доби життя. Формування бшо! пульпи мае стадшний характер. На першiй стадii - вщ моменту народження до п'ято! доби - йде становлення внутршньо! зони ПАЛМ та стiнки центрально! артерп; на протязi друго! стадп - до 14-! доби формуеться зовнiшня зона ПАЛМ та марпнальна зона, розпочинаеться утворення лiмфоiдних вузлиюв; третя стадiя - з 14-! доби до 30-! доби - характеризуемся завершенням формування лiмфоiдних вузлиюв. Внутрiшньочеревний вплив антигенiв призводить до збшьшення площi бiлоi пульпи шсля народження та прискорення формування ПАЛМ.
2. Площа та кшьюсть ПАЛМ у штактних та контрольних щурiв збiльшуеться з першо! до сьомо! доби життя, з наступним зменшенням !! абсолютно! площi на 14-ий день та стабiлiзацiю розмiрiв до 30-! доби. Кшьюсть ПАЛМ малого дiаметру хвилеподiбно змiнюеться, обернено пропорцшним площi Т-зон та залежить вiд природи антигену, введеного у внутршньочеревному перiодi. Вмiст муфт великих розмiрiв е прямо пропорцiйиим площi ПАЛМ, i вони виявляються рашше в експеримеитi.
3. У клгтиннш популяцii ПАЛМ iитактних тварин першого тижня життя, переважно зустрiчаються лiмфоцити середнього дiаметру, кiлькiсть яких знижуеться до 14-! доби. Внутрiшньочеревне введення антигешв призводить до збiльшення вмюту малих та середшх лiмфоцитiв i зниження кiлькостi лiмфоцитiв великого дiаметру у ПАЛМ новонароджених. Протягом першого мюяця життя у iнтактних та експериментальних тварин динамiка кiлькостi муфт з малим дiаметром спiвпадае зi змiнами сумарного вмiсту середнiх та великих лiмфоцитiв, а великих ПАЛМ - з динамшою малих та середшх лiмфоцитiв.
1. Волошин Н.А. Лимфоцит - фактор морфогенеза / Н.А. Волошин // Запорожский медицинский журнал.-2005.-№5.-С. 123.
2. Волошин Н.А. Внутриутробная антигенная стимуляция как модель для изучения морфогенеза органов / Н.А. Волошин, Е.А. Григорьева, О.Г. Кущ, М.С. Щербаков, М.Б. Вовченко, А.А. Светлицкий, С.В. Чугин // Морфологические ведомости.-2006.-№1-2.-С.57-59.
3. Матвейшина Т.М. Особливост морфогенезу внутршних оргашв щура тсля внутршньоутробного впливу шактивовано! антив1русно1 вакцини / Т.М. Матвейшина, О.С.Таланова, Н.В.Гршвецька // Укр. морфолопчний альманах. - 2011. - Т.9, №3. - С.180-182.
4. Сапин М.Р. Цитоархитектоника белой пульпы селезенки у людей различного возраста / М.Р. Сапин, Е.Ф. Амбарцумян // Архив АГЭ.-1990.-т.98.-вып.12.-С.5-13.
5. Чугин С.В. Влияние внутриутробного введения антигена на формирование лимфоидной ткани паренхиматозных органов крыс в раннем постнатальном периоде / Чугин С.В., Щербаков М.С., Вовченок М.Б.// Украшський морфолопчних альманах. - 2010. - Т.8. - №2. - С.225-227.
6. Gomariz R.P. Postnatal development of the splenic white pulp in the Golden Hamster Mesocricetus Auratus. The Periarterial Lymfoid Sheathe (PALS) / R.P. Gomariz, L. De Cardenas, A. Zapata // Tissue and Cell.-1989.-Vol.21.-N3.-P.403-417.
7. Miller J.F. The discovery of immunological function of the thymus // Immunology Today. - 1991. - Vol.12. - N1. - P.42-44.
ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ Т-ЗАВИСИМЫХ ЗОН СЕЛЕЗЕНКИ ПОСЛЯ ВНУТИУТРОБНОГО ДЕЙСТВИЯ АНТИГЕНОВ Апт О. А.
В работе исследованы особенности строения морфофункциональных зон белой пульпы селезёнки белых крыс в разные сроки после рождения в норме и после внутриутробной антигенной стимуляции. Установлено, что процесс становления морфофункциональных зон белой пульпы носит стадийный характер. Внутриутробное введение антигенов вызывает изменения в темпах формирования таких зон и динамике их клеточной популяции. Независимо от вида внутриутробно введенного антигена, после рождения наблюдается ускорение формирования внутренней зоны периартериальных лимфоидных муфт и стенки центральной артерии.
Ключевые слова: селезёнка, белая пульпа, периартериальная лимфоидная муфта, морфогенез, внутриутробное введение антигенов.
Стаття надшшла 15.10.2014 р.
FEATURES OF T-DEPENDENT ZONE OF SPLEEN FORMATION AFTER INTRAUTERINE ANTIGENS INJECTION Apt O.A.
We studied the structure of the Peculiarities of morphofunctional zones of white pulp of the spleen of white rats at different times after birth in normal and post-natal antigenic stimulation. It was established that the process of becoming morphofunctional zones of white pulp is phasic character. Intrauterine administration of antigens induces changes in the rate of formation of such zones and the dynamics of the cell population. Regardless of the type of antigen administered in utero, after birth observed acceleration of the formation of the inner zone of periarterial lymphoid sleeves and sides of the central artery. Keywords: spleen, white pulp, periarterial lymphoid clutch, morphogenesis, intrauterine administration of antigens.
Key words: spleen, white pulp, periarterial lymphoid sheathes, morphogenesis, intrauterine antigens injection.
Рецензент Кущ О. Г.
УДК 614.777:543.39:547.42
ПОДОСТРОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ ОЛИГОЭФИРОВ НА ПОКАЗАТЕЛИ НУКЛЕИНОВОГО И БЕЛКОВОГО ОБМЕНА В ПЕЧЕНИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ
Олигоэфиры Л-501-2-100, Л-1601-2-50 «Б» и Л-1601-2-50 «Р» в дозе 1/10 ЬБ50 ингибируют синтез белков и нуклеиновых кислот в печени экспериментальных животных, а при дозе 1/100 ЬБ50 усиливают обмены белков и нуклеиновых кислот на фоне значительного напряжения защитно-приспособительных реакций, направленных на усиление восстановительных синтезов и пластической функции печени.
Ключевые слова: ксенобиотики, нуклеиновый и белковый метаболизм, печень, белые крысы.
Изучение биосинтеза белков и нуклеиновых кислот при патологических состояниях и заболеваниях, а также при воздействии на организм вредных антропогенных факторов, в том числе химических, представляет значительный интерес, поскольку именно эти процессы в первую очередь характеризуют степень и глубину функциональных нарушений, определяют уровень репаративных процессов в органах и тканях [1]. Возникновение структурно-метаболических нарушений, по мнению многих авторов, сопряжено с дисфункцией белкового и нуклеинового обменов в печени - основного органа детоксикации [4, 7]. Актуальность изучения патофизиологических механизмов формирования структурно-метаболических нарушений при действии олигоэфиров на организм обусловлена необходимостью обоснования прогноза потенциальной опасности данных соединений для теплокровных животных и человека, разработки патогенетической коррекции метаболических изменений и антидотной терапии. Отсутствие в научной литературе данных о новой группе этих соединений исключает
