CC BY
51
З метою проектування неповторних й естетично привабливих шдивщу-альних живоплотiв у зелених зонах урбанiзованих екосистем, на основi напра-цювань науковцiв рiзних шституцш та власних проведених дослщжень, пропо-нуемо розширену класифiкацiю типових живих огорож, що об'еднуе особливос-т просторово! структури живоплотiв i !х функцiональне призначення та охоп-люе таю основт структурнi одиницi: форма догляду, склад, тип, висота, ряд-тсть, фронтальна форма, поперечний перерiз живоплоту тощо (рис. 1).
Рис. 1. Просторова структура типових жuвоплотiв
Поеднання рiзних комбiнацiй зазначених вище критерпв i показникiв дае змогу створити рiзноманiтнi форми живоплотiв, яю з легкiстю вписуються у будь-яку структурну одиницю озеленення урбанiзованих територш. Живоплiт, за способом догляду, може бути формований та неформований. Неформований
живопит не обрiзають, а рослини, що зростають у живоплотi, зберггають при-родну форму крони. Натомiсть формований живопит регулярно обрiзають, що задае йому певну форму, яка пiдтримуeться протягом всього часу функщону-вання живоплоту, а в разi потреби може коригуватися та змiнюватися.
Створення та формування живоплоту може проводитись або з одного виду - чистий живоплп; або ж з кшькох видiв рослин - змiшана жива огорожа (рис. 2).
За типом формоват живопло-ти подiляють на: традицшш, пiднятi i мобiльнi (рис. 3). Пщнятий живоплiт характеризуеться вщсутшстю паго-нiв у нижнiй частит, а верхнш час-тинi живо'1 огорожi задаеться певна геометрична форма. Мобтьний жи-воплiт формуеться у контейнерах, що дае змогу перемшувати його в разi потреби. За типом неформоват живоплоти подшяють на просп та каркаснi (рис. 4). Каркасний живоп-лiт мае в основi каркасну конструк-цiю (сггка, металева чи пластмасова конструкц1я), який утримуе зелену бiомасу та задае певну форму. Для створення каркасного живоплоту Рис. 2. Структура типового формованого найчастше використовують витк
види рослин.
Формований живоптт за висотою класифiкують на бордюрний (до 0,5 м), низький (0,5-1,0 м), середнш (1,0-2,0 м), високий (2,0-2,5 м) та зеленi сть ни (понад 2,5 м). Структура неформованого живоплоту за висотою е дещо ш-шою: низька (до 1,0 м), середня (1,0-2,5 м) та висока (понад 2,5 м) (рис. 5).
а) б)
Рис. 5. Структура формованого та неформованого живоплоту за висотою: а)
структура бордюрного, низького, середнього, высокого та зеленоХ стти формованного живоплоту; б) структура низького, середнього та высокого неформованого
живоплоту
За рядшстю формований живопшт подшяють на однорядну, дворядну, трирядну i п-рядну живу огорожу; п-рядт живоплоти мають чотири та бшьше рядiв рослин. Шд час створення неформованого живоплоту максимальна ряд-нiсть - три ряди рослин (рис. 6).
Формован живоплоти за фронтальною формою подшяють на прям^ хвилясп, ступiнчастi, хаотичнi та комбшоваш. Неформованi живоплоти ство-рюються тшьки з природною та комбшованою фронтальною формою (рис. 7).
Поперечний перерiз неформованих живоплотiв залежить вщ бiологiчних i морфологiчних ознак виду: овальна, вiялоподiбна, куляста чи трамщальна природна форма рослин. У формованому живоплотi поперечний перерiз може бути трикутний, прямокутний, конусний, круглий, трапецiеподiбний, стушнчас-тий та хаотичний (рис. 8).
Формований живошпт Рис. 6. Структура одно- та багаторядних типових живоплотiв
Отже, для бшьш обгрунтованого та успiшного створення та формування живих огорож у зелених зонах мiст потрiбно розробити розширену класифка-цш структури типових живоплопв iз врахуванням всiх особливостей 1х формування та функщонального призначення. Запропонована класифiкацiя типових живоплопв, яка враховуе особливостi просторово'1 структури живоплопв, мю-тить такi основш структурнi одиницi: форма догляду, склад, тип, висота, ряд-нiсть, фронтальна форма, поперечний перерiз живоплоту.
Поеднання рiзних структурних одиниць та комбшацш просторово'1 структури живих огорож залежно вiд 1х функцiонального призначення забезпечить
Рис. 7. Структура фронтальних форм типових жuвonлomiв
122
Збiрник нayкoвo-тexнiчниx imam.
Формований живошит Неформований живошит
Рис. 8. Структура поперечного перерпу формованого та неформованого типового живоплот1в
Лггература
1. Бондарева О.Б. Клумбы и живые изгороди. Модульные цветники. Оформление архитектурных форм. Фигурная стрижка деревьев / О.Б. Бондарева. - М. : Изд-во АСТ; Донецк : Изд-во "Сталкер", 2007. - 156 с.
2. Гостев В.Ф. Проектирование садов й парков / В.Ф. Гостев, Н.Н. Юскевич // Специальность Зеленое строительство и садово-парковое хозяйство : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Стройиз-дат", 1991. - 340 с.
3. Живые изгороди. 158 растений для живой изгороди: период. издание // Колекция садовника : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Бонниер Пабликейшенз". - 2012. - Вип. 9. - 32 с.
4. Клименко А.В. Живоплоти, боскети, лабiринти / А.В. Клименко. - К. : Вид-во '^м, сад, город", 2006. - 56 с.
5. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : тдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Кучеря-вий. - Л^в : Вид-во "Свгг", 2005. - 455 с.
6. Мирончук К.В. Роль живопло™ в озелененш Буковини / К.В. Мирончук // Науковий вь сник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.9. -С. 246-251.
7. Сапелин А.Ю. Живые згороди / А.Ю. Сапелин. - М. : Изд-во "Кладезь Букс", 2008. -
124 с.
8. Полозун Л.Г. Озеленение и декоративное оформление жилой настройки / Л.Г. Полозун, М.Л. Мысакидр. - М. : Изд-во АСТ; Донецк : Изд-во "Сталкер", 2005. - 159 с.
Надшшла до редакцп 24.05.2016р.
Мирончук К.В. Особенности пространственной структуры типичных живых изгородей и их классификация
Описаны типичные живые изгороди, что являются распространенным элементом современного озеленения в урбанизированной среде. Рассмотрены особенности пространственной структуры формированных и неформированных типовых живых изгородей. Приведена расширенная классификация типичных живых изгородей по ряду характеристик пространственной структуры живых изгородей, которые используются в озеленении населенных мест. Охарактеризованы основные классификационные структурные единицы типичных формированных и неформованных живых изгородей - форма ухода, видовой состав, тип, высота, рядность, фронтальная форма и поперечное сечение живых изгородей. Выделена типичная живая изгородь, как конструктивная единица сложной живой изгороди.
Ключевые слова: формированная и неформированная живая изгородь, пространственная структура живой изгороди, тип, рядность, фронтальная форма и поперечное сечение живых изгородей.
Myronchuk K. V. Some Peculiarities of the Spatial Structure of Common Hedges and their Classification
Some typical hedges that are common parts of modern gardening in the urban environment are described. The peculiarities of spatial structure of shaped and unshaped common types of hedges are considered. The extended classification of typical hedges by a number of characteristics of spatial structure of hedges which are used in landscaping of urbanized areas is given. The main classification of structural elements of shaped and unshaped typical hedges is described. They are the following: the method of care, species composition, type, height, row number, frontal shape and a cross section. A typical hedge as a constructive unit complex of hedges is highlighted.
Keywords: typical hedge, spatial structure of hedge, type, row number, the front shape and a cross section of hedges.
УДК 630*231
ПРИРОДНЕ Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ У ПРОГАЛИНАХ БУКОВИХ Л1С1В ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "РОЗТОЧЧЯ"
О.Б. Muxarnie1, Г.В. Стрямець2,1.Г. Хомин3
Наведено результати дослщження природного люовщновлення у прогалинах ста-ровшових букових лгав природного заповедника "Розточчя". Обстежено вiсiм прогалин розмiром вщ 236 до 3927 м2 в однородному тиш люу - вологш грабовш бучиш. Виявле-но, що найкраще процес природного поновлення бука люового вщбувався на прогалинах IV категе^1 вжу. Найбшьшу кшьюсть життездатного шдросту спостережено у вж-нах розмiром приблизно 800-1000 м2. К^м Fagus sylvatica L., на прогалинах добре вщ-новлюються Acer pseudoplatanus L., Quercus robur L., Carpinus betulus L., рщше - Acer platanoides L., Ulmus glabra Huds.
1 ст. викл. О.Б. Миха^в, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Л^в;
2 заст. дир. з наук. робот, ст. наук. спгвроб. Г.В Стрямець, канд. с.-г. наук - ПЗ "Розточчя", Л^вська обл.;
3 наук. спгвроб. 1.Г. Хомин - ПЗ "Розточчя", Львгвська обл.
Ключов1 слова: старовжов1 л1си, "вжна", вш прогалин, бурелом, сухостш.
Одним iз завдань заповДдникДв е вивчення природних процесiв i явищ, якi вiдбуваються в екосистемах. Природний заповiдник "Розточчя" утворено у 1984 р., понад 92 % його територц покрито лiсом, з них лДси вiком бiльше 100 рокДв займають площу близько 33 %, тому дослiдження природних проце-сДв розпаду деревостанДв i !х природне вiдновлення е актуальним. Буковi лiси на РозточчД е, поза сумшвом, природного походження, вони цiкавi для дослiдникiв у зв'язку з вивченням сукцесiй, пов'язаних зi специфiчними особливостями бука, який як едифДкатор, що володie вираженою експансивною активнiстю, фор-муе потужне фДтогенне поле. Буковi угруповання вiдносять до клДмаксових, у них практично не здатний впровадитися жоден алохтонний вид [1, 3, 4].
Мета та завдання роботи - оцДнити стан природного лДсовДдновлення у прогалинах (вДкнах), утворених унаслiдок буреломДв та вiтровалiв у букових лД-сах у природному заповДднику "Розточчя".
Об'ект дослщження - рiзнi за розмiром "вДкна" у стиглих та перес-тДйних деревостанах природного заповiдника "Розточчя", якД виявили в трьох кварталах з однорДдним типом лiсу - вологою грабовою бучиною. Вiдiбрано "вiкна", що утворилися внаслiдок вiдпаду з рiзних причин 3-7 дерев.
Предмет дослщження - процес природного лiсовiдновлення на прогалинах, якД утворилися природним шляхом пiд час вiтровалiв i буреломiв.
Методи та методика дослщження. Площу "вiкон" розраховано як по-верхню, не заняту проекцДями крон дерев, що прилягають до прогалини.
Одночасно встановлювали орДентовний вДк прогалини за ступенем роз-кладу повалених дерев, користуючись п'ятиступеневою класифДкацДею, яку зга-дано в працях I. 1 I. Szwagrzyk (1996 р.). СтупДнь розкладу присвоюва-
ли за такими критерДями:
I - дерева з неушкодженою корою, деревина тверда, наявш г1лки крони дерев;
II - дерева з частково ушкодженою корою, деревина тверда з ознаками загни-вання лубу, мохи покривають 10-15 % кори, наявш гики крони дерева;
III - дерева з вщшарованою корою або вкритою мохами чи iншою рослиншс-тю на 25-75 % поверхш, деревина м'яка з ознаками загнивання, наявш лише скелетш гiлки крони;
IV - стовбури без кори покрит рослиншстю на 75-100 %, деревина дуже м'яка, гшки вiдсутнi, але стовбури надалi утримують цилiндричну форму;
V - стовбури повшстю вкритi мохами чи рослиншстю, здеформоваш [5].
У межах прогалин для облДку пДдросту закладали 5 кругових облДкових дДлянок радДусом 1,75 м. Одну облДкову дДлянку розмДщували по центру, а чоти-ри - по контуру прогалини вДдносно сторДн свДту (пДвнДч, пДвдень, захДд, схДд) на вДдстанД 5 м вДд проекцц крон материнського деревостану. ОблДк пДдросту, а да-лД Д оцДнювання успДшностД природного поновлення здДйснено за методикою М.М. ГоршенДна (1971 р.).
Результати дослщження. Бук лДсовий на територп заповДдника е однДею з головних лДсотворних порДд, росте у свДжих Д вологих гДгротопах у суборевих, сугрудових та грудових трофотопах. БДльше 15 % площД заповДдника займають буковД лДси вДком понад 100 рокДв, якД зосередженД головним чином у Вере-
