Научная статья на тему 'Особливості формування науково-педагогічних кадрів кафедр хірургічного профілю у контексті положень Болонської конвенції'

Особливості формування науково-педагогічних кадрів кафедр хірургічного профілю у контексті положень Болонської конвенції Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
40
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
аспірантура / Болонський процес / диплом / науково-педагогічні кадри / професійний кругозір / аспирантура / Болонский процесс / диплом / научно- педагогические кадры / профессиональное мировоззрение

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Андрющенко В. П., Кушта Ю. Ф., Андрющенко Д. В.

В статті порушено проблему підготовки науково-педагогічних кадрів для подальшої роботи на кафедрах хірургічного профілю. Майбутні науковці та педагоги навчаються в аспірантурі. Стверджено певні відмінності в оцінюванні рівня знань студентів до і після входження Украіїни у Болонський процес. Виходячи з положень Болонської декларації тільки незначна кількість випускників (приблизно 34 з курсу) зможе набрати максимальну кількість балів, що дасть змогу їм зразу вступити до аспірантури. Акцент зроблено на хірургів, які мають досвід лікувальної (оперативної) діяльності. Відмічено, що перевага при вступі до аспірантури повинна бути надана лікарям-хірургам, які пропрацювали в системі практичної охорони здоровья.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам об образовании , автор научной работы — Андрющенко В. П., Кушта Ю. Ф., Андрющенко Д. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ НАУЧНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИХ КАДРОВ КАФЕДР ХИРУРГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ В КОНТЕКСТЕ ПОЛОЖЕНИЙ БОЛОНСКОЙ КОНВЕНЦИИ

В статье поставлена проблема подготовки научнопедагогических кадров для дальнейшей работы на кафедрах хирургического профиля. Будущие научные работники и педагоги обучаются в аспирантуре. Подтверждено некоторые различия в оценке уровня знаний студентов до и после вхождения Украины в Болонский процесс. Исходя из положений Болонской декларации только незначительное количество выпускников (приблизительно 3 4 с курса ) сможет набрать максимальное количество баллов, что даст им возможность сразу поступить в аспирантуру. Акцент сделано на хирургов, которые имеют опыт лечебной (оперативной) деятельности. Отмечено, что преимущество при поступлении в аспирантуру должно быть отдано врачам-хирургам, которые проработали в системе практического здравоохранения

Текст научной работы на тему «Особливості формування науково-педагогічних кадрів кафедр хірургічного профілю у контексті положень Болонської конвенції»

BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ

УДК: 614.2.07: 617

0С0БЛИВ0СТ1 ФОРМУВАННЯ НАУК0В0-ПЕДАГ0Г1ЧНИХ КАДР1В КАФЕДР Х1РУРГ1ЧН0Г0 ПР0Ф1ЛЮ У К0НТЕКСТ1 П0Л0ЖЕНЬ Б0Л0НСЬК01 К0НВЕНЦ11

Андрющенко В.П., Кушта Ю.Ф., Андрющенко Д.В.

Льв1вський нацюнальний медичний уыверситет ¡менл Данила Галицького, м. Льв1в

В статтг порушено проблему пгдготовки науково- педагоггчних кадргв для подалъшог роботи на кафедрах хгрурггчного профглю. Майбутнг науковцг та педагоги навчаютъся в аспгрантург. Стверджено певнг вгдмгнностг в оцгнюваннг ргвня знанъ студентгв до г пгсля входження Украгни у Болонсъкий процес. Виходячи з положенъ Болонсъког декларацгг тглъки незначна кглъкгстъ випускникгв (приблизно 3- 4 з курсу) зможе набрати максималъну кглъкгстъ балгв, що дастъ змогу гм зразу вступити до аспгрантури. Акцент зроблено на хгрурггв, якг маютъ досвгд лгкувалъног (оперативног) дгялъностг. Вгдмгчено, що перевага при вступг до аспгрантури повинна бути надана лгкарям- хгрургам, якг пропрацювали в системг практичног охорони здоров»я.

Ключов1 слова: асглрантура, Болонський процес, диплом, науково- педагопчш кадри, профеемний кругоз1р.

Пщготовка науково- педагопчних кадр1в за-лишаеться прюритетним завданням вах кафедр медичних ВНЗ (вищих навчальних закпад1в) Украши III - IV р1вн1в акредитаци, в тому числ1 I х1рурпчного профшю. Вона здмснюсться, як правило, шляхом зарахування вщповщних оаб в очну або заочну астрантуру на термш 3- 4 роки. За час проходження астрантури молод1 науко-вц| набувають доевщ викладацькоТ роботи. Вони також визначаються з профтем та тематикою науковоТ д1яльностк

Мета нашого дослщження полягала в тому, щоб з"ясувати особливост1 пщготовки випускни-к1в медичних ун1верситет1в та академм для науковоТ та викладацькоТ роботи на кафедрах хфур-пчного профшю у зв"язку з входженням нашоТ держави у Болонський процес.

Методом дослщження був поглиблений всебь чний анал1з л1тератури, присв"яченм навчаль-ному, науковому, педагопчному процесам у ВНЗ п1сля пщписання БолонськоТ деклараци, а також матер1ал1в р^номаытних педагопчних форумв.

Результати У радянський перюд та в роки незалежност1 УкраТни в астрантуру на конкурент основ! зара-ховувалися випускники медичних ВНЗ, котр1 за-вершували курс навчання на вщм1нно, тобто от-римували „червоний диплом". В астрантуру також мали можливють вступати особи I з „сиым дипломом", але вони повины були вщпрацювати у сфер1 практично!" охорони здоров"я не менше трьох роюв. Враховуючи той факт, що приблизно 15- 25% студенев - випускниюв отримували „червоний диплом", а це екпадало 40 - 50 чоло-в1к з курсу, то проблем з притоком студент! в- ви-пускниюв на кафедри нколи не ¡снувало. Кер1в-ництво кафедр мало змогу вибрати з них най-бтьш достойних I перспективних для проходження астрантури. Впровадження БолонськоТ конвенцп в навчальний процес дещо змнюе ¡с-нуючу ситуацю, оскшьки в1н передбачае бтьш присктливу оцнку р1вня знань студенев. Це пов"язане з тим, що на кожному занята студент мае бути опитаним, а тести модуле складен! таким чином, що для отримання в1дм1нноТ оцшки слщ вичерпно I досконально знати матерел.

HapernTi, бальна система оцнки знань дозволяс бтьш диференцмовано пщходити до визначен-ня р1вня пщготовки студенев. Завдяки вищепе-релненим особливостям навчання ктькють сту-дент1в- вщмЫниюв в значый Mipi зменшиться, що i пщтверджусться з впровадженням кредитно-модульноТ системи на I- II курсах. 3 кожного курсу при закнчены медичного ВНЗ тшьки дектька студенев наберуть максимальну ктькють бал1в, що буде вщповщати р1вню „червоного диплома". Згщно болонськоТ угоди нав1ть не ¡снус такого поняття як „червоний" або „синм" диплом, ocKi-льки встановлено сдиний його зразок. Зрозумь ло, що мЬерна ктькють студенев з найвищим рейтингом не зможе бути повноцнним резервом науково- педагопчних кадр1в кафедр xipypri4Horo профшю. Отже, який обрати шлях виршення даноТ проблеми? На нашу думку акцент слщ ро-бити на випускниюв, як1, як MiHiMyM 3 роки, за-ймалися практичною д1яльнютю. Лкувальна робота, головним чином xipyprNHO- оперативна, сприяс розширенню профеемного кругозору та-лановитоТ молодк Ттьки особи з доевщом прак-тичноТ д1яльност1 зможуть обрати ту дтянку науки, в як1й вони досягнуть найвищого результату i повыстю самореалЬуються. В даному контекст набувае нового дихання вщома теза про те, що р1вень педагог1чноТ дтльност1 визначасться ви-соким профес1йним р1внем л1кувальноТ роботи, яку спроможн1 продемонструвати практично п1д-готовлен1 претенденти в астрантуру.

Висновки

Таким чином, в умовах впровадження принци-niB БолонськоТ конвенцп активна практична д1я-льн1сть xipypra е необх1дною передумовою для подальшоТ науково-педагог1чноТ роботи на ка-федрахх1рург1чного проф1лю ВНЗ.

Л1тература

1. Система управлшня як1стю медичноТ осв1ти в УкраТн1: монограф1я / 1.6. Булах, О.П. Волосовець, Ю.В. Воронен-ко та ¡н. - Д., „APT- ПРЕС", 2003.- 212 с.

2. Пидаев A.B., Передерий В.Г. Болонский процесс в Европе. Что это такое и нужен ли он Украине? Возможна ли интеграция медицинского образования Украины в Европейское образовательное пространство?- Одесса: Одес.гос. мед.ун-т, 2004.- 192 с.

Актуальт проблеми сучасно! медицини

Возможный путь реорганизации системы здравоохранения в Украине. К.: "Пол1мед", 2004.- 50 с. 1нформац1я про стан реал1зацп заход1в щодо виконання у 2005 рощ Програми д1яльност1 кабЫету МЫютр1в УкраТни „Назустр1ч людям"(перше п1вр1ччя 2005 року):- К.,- 18 с. Концепщя реформування системи пщготовки л1кар1в в УкраТж // Ваше здоров"я, № 22, 2005. Медична освта у свт та в УкраТы (Додипломна освта, пюлядипломна освта, безперервний професмний розви-ток) / Ю.В. Поляченко, В.Г. Передерш, О.П. Волосовець та ¡н.- КиТв, Книга плюс, 2005.

Europe/[An Anthology of Med- Net conference presentations Lille, 1998], Maastricht,1999.

9. Postgraduate Medical Education. WFME Global Standards for Quality Improvement // WFME Office: University of Copenhagen, Denmark, 2003.

10. Standards for Accreditation of medical Education Programs Leading to the M.D. Degree. Part 2./ Liaison Committee on Medical Education.- Chicago, IL.- June 2002.- P. 7- 25.

11. The Executive Council, The World Federation for Medical Education, International standards in medical education: assessment and accreditation of medical schools educational programmes. A WFME position paper. Medical Education, 1998.- 32.- P. 549- 558.

WFME. Task force on Defining International Standards in Basic Medical Education // Report of the Working Party, Copenhagen, 14- 16 October 1999.- Medical Education.-2000.- 34.- P. 665- 675.

12.

7. Пропозицп MiHicTepcTBa охорони здоров"я УкраТни до проекту рекомендацш парламентских слухань на тему: "Проблеми у сфер1 забезпечення охорони здоров"я i ме-дичного обслуговування громадян УкраТни та шляхи Тх розв"язання".- К., 2005.- 14 с.

8. Curtoni S., Willemstein S., Smolders F., De Koning J. Overview of Medical Education in Europe. // Medical Education in

Реферат

ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ НАУЧНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИХ КАДРОВ КАФЕДР ХИРУРГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ В КОНТЕКСТЕ ПОЛОЖЕНИЙ БОЛОНСКОЙ КОНВЕНЦИИ Андрущенко В.П., Кушта Ю.Ф., Андрущенко Д.В.

Ключевые слова: аспирантура, Болонский процесс, диплом, научно- педагогические кадры, профессиональное мировоззрение.

В статье поставлена проблема подготовки научно- педагогических кадров для дальнейшей работы на кафедрах хирургического профиля. Будущие научные работники и педагоги обучаются в аспирантуре. Подтверждено некоторые различия в оценке уровня знаний студентов до и после вхождения Украины в Болонский процесс. Исходя из положений Болонской декларации только незначительное количество выпускников (приблизительно 3 - 4 с курса ) сможет набрать максимальное количество баллов, что даст им возможность сразу поступить в аспирантуру. Акцент сделано на хирургов, которые имеют опыт лечебной (оперативной) деятельности. Отмечено, что преимущество при поступлении в аспирантуру должно быть отдано врачам- хирургам, которые проработали в системе практического здравоохранения.

УДК 671-089:378:371.3

М0ДЕРН13АЦ1Я НАВЧАЛЬНОГО ПР0ЦЕСУ 13 3АГАЛЬН01 Х1РУРГ11 В КОНТЕКСТ БОЛОНСЬКОГО ПР0ЦЕСУ

Бутирський О.Г., Хаджиев О.Ч., *Ващук В.В., Древетняк A.A.,

Резтченко A.M.

Кримський державний медичний университет, *Льв1вський нацюнальний медичний университет

Стаття стосуеться деяких acnenmie перспектив оргатзацп навчалъного процесу i3 загальног xipypzii eid^eid^ до рекомендацш щоpiчноi зуcmрiчi Асощацп медичних навчальних зaклaдie Свропи.

Ключов1 слова: загапьна xipyprifl, викладання, Болонський процес

Медичы кадри - стратепчний каттал, i 70%

bcix катталовкладень в галузь охорони здоровя в свт припадае саме на кадрове забезпечення -було констатовано на Нацюнальый нарад1 з стратеги розвитку вищоТ медичноТ та фармацев-тичноТ осв1ти з участю експертв ВООЗ та ВФМО. Рух вищоТ медичноТ школи УкраТни по шляху Болонського процесу значною Mipora залежить вщ формування нових концептуальних засад пщготовки медичних фах1вц1в та модерызаци навчання у вищм медичый школ1 [1].

Входження вищоТ медичноТ школи до Болонського процесу, зокрема роль загальноТ xipy-priT як невщ'емноТ дисциплин в систем! вищоТ медичноТ осв1ти, яка зв'язуе Teopira та практику, були серед актуальних питань II Склфосовських читань в березы 2006 року та зустрн1 представ-ник1в кафедр загальноТ xipypriT в Ужгород! (вере-сень, 2006).

У контекст! конференцм розглянут1 перспекти-ви шляхи пщвищення якост1 медичноТ осв1ти та ТТ конкурентоспроможност1, реал^аци передових

¡нформацмних технолопй навчання, що сприя-тиме вщкритост1 системи пщготовки медичних спецал1ст1в, запозиченню прогресивного у свн товм та в1тчизнянм науц1 \ практик, ¡ндивщуалн зацИ процесу навчання.

Необхщысть вивчення загальноТ х1рург1Т як на-вчальноТ дисциплЫи полягае в забезпечены ви-сокого р1вня пщготовки, створены студентам клнко-теоретичного фундаментудля подальшо-го засвоення знань ¡з клУчних професмно-ор1ентованих дисциплЫ (х1рург1Т, пнекологи, урологИ, онкологи, тощо). Кнцева мета загальноТ х\-рурги випливае з1 змюту осв1тньоТ та професмноТ п1дготовки випускниюв ВМНЗ. Знания та навич-ки, як1 студенти отримують на кафедр1 загальноТ х1рурпТ, е базовими для блоку дисциплн, що за-безпечують професмно-практичну пщготовку, зокрема таю, як гемотрансфузт та переливания кровозамшниюв, асептика та антисептика, осно-ви онкологи, то що.

РеалЬацт основних положень БолонськоТ де-клараци передбачае впровадження ефективноТ

Том 7, Выпуск 1-2

299

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.