CC BY
42
12. Малаховская В. И. Лоскуты, васкуляризированные поверхнос- 16. Хмаладзе Т. Н. Закрытие донорских участков после полнос-тными височными сосудами, в востановительной хирургии лойной пластики методом дозированного растяжения мягких лица / В. И. Малаховская, А. И. Неробеев // Заднепровская тканей / Т. Н. Хмаладзе , Ю. А. Амирасланов, В. А. Митиш // Пластическая хирургия и эстетическая дерматология : IV кон- Медицинские новости Грузии. - 2002. - № 1. - С. 7-17.
гр. по пластич., реконстр. и эстетич. хирургии с междунар. 17. Трофимов Е. И. Микрохирургическая аутотрансплантация
участием., 2003 : тезисы докп. - 2003. - С. 163. тканей в реконструктивно-пластической хирургии головы и
13. Салагай О. И. Морфофункциональные и биомеханические па- шеи / Е. И. Трофимов, Н.В. Соловьева, Е. Г. Кузьмина // Анна-раллели в изучении в изучении органов зубочелюстной сис- лы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. темы / О. И. Салагай, Т. К. Шкавро [ и др. ] // Морфология. - - 2008. - № 3. - С. 52-53.
2002. - Т. 121, № 2-3. - С. 137-138. 18. Федоров А. Е. О механических свойствах кожи человека / А. Е.
14. Самарцев В. А. Клиническое значение математической оцен- Федоров, В. А. Самарцев, Т. А. Кириллова // Российский жур-ки механических свойств кожи человека / В. А. Самарцев, А. нал биомеханики. - 2006. - Т. 10, № 2. - С. 29-42.
Е. Федоров, Т. А. Кириллова // Анналы пластической, реконст- 19. Островерхов Г . Е. Оперативная хирургия и торографическая
руктивной и эстетической хирургии. - 2007. - № 2. - С. 80-86. анатомия / Г. Е.Островерхов, Ю. М.Бомаш, Д. Н.Лубоцкий. -
15. Амирасланов Ю. Л. Пластика дефектов мягких тканей мето- М. : МИА, 2005. - 327 с.
дом дозированного растяжения / Ю. Л. Амирасланов Д. В. 20. Бегун П. И. Моделирование в биомеханике / П. И. Бегун, П. Н..
Саркисов [ и др. ] // Врач. - 1993. - № 2. - С. 25-28. Афонин. - М. : Высшая школа, 2004. - 57 с.
Реферат
КЛИНИКО-МОРФОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПОДЪЕМА И МОБИЛИЗАЦИИ КОЖНО-ЖИРОВЫХ ЛОСКУТОВ С ПОВЫШЕННЫМИ И ПОНИЖЕННЫМИ ВОЗМОЖНОСТЯМИ К ПЛАСТИЧЕСКОЙ.ДЕФОРМАЦИИ Аветиков Д. С., Гутник А. А., Стебловский Д. В.
Ключевые слова: кожно-жировой лоскут, затылочная область, скуловая область, пластическая деформация, мягкий остов головы.
В работе приведено теоретическое обобщение и новое решение проблемы анатомо-физиологического обоснования методов выполнения пластических и реконструктивных операций за счет оптимизации методик подъема и мобилизации.лоскутов.головы.
Summary
CLINICAL AND MORPHOLOGICAL SUBSTANTIATION FOR LIFTING AND MOBILIZATION OF CELLULOCUTANEOUS FLAPS HAVING INCREASED OR DECREASED PROPERTIES TO PLASTIC DEFORMATION Avetikov D. S., Gutnyk A. A., Steblovsky D. V.
Key words: skin-fat flap, the occipital region, zygomatic region, plastic deformation, the soft skeleton head.
This paper presents the foundation and a new approach in solving the problem of anatomical and physiological substantiation for performing plastic and reconstructive surgeries by improving the techniques of lifting and mobilizing of head skin flaps
УДК 616.716.4-001.52:615.916'175 Аветжов Д. С., Локес К. П.
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ К1СТКОВОГО МОЗОЛЮ НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ НА ТЛ1 ХРОН1ЧНО1 1НТОКСИКАЦИ Н1ТРАТОМ НАТР1Ю В ЕКСПЕРИМЕНТ1.
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава.
Попередня 60-денна ттоюсикац{я штратом натрю при моделювант перелому нижньог щелепи щур{в затримуе динамжу диференЦювання клтинних елементлв та мтросудинного русла у дтян-ц кгсткового мозолю, що формуешься, та затримуе формування первинних Ксткових балок.
Ключов1 слова: нижня щелепа, нлтрат натр1ю, репаративний остеогенез, експериментальн1 дослщження.
Робота е фрагментом загальнокафедральноТ ¡нЩ1ативноТ теми «ОптимЬацт консервативного та х1рурпчного л1кування хво-рих, що мають дефекти та деформацп тканин щелепно-лицевоТ дтянки», № держреестрацп 0110и004629.
мають важливий вплив на функцюнування остеобласпв [2, 3, 4].
Актуальнють даного дослщження щодо вста-новлення впливу оксиду азоту на переб^ репа-ративноТ регенерацп нижньоТ щелепи за умов значно пов'язана з тим, що надходження в орга-шзм ытросполук за останн роки ютотно пщви-щилося, особливо в стьськш мюцевосп, де ви-користовуються мiсцевi джерела водопостачан-ня [5].
Мета роботи
Встановити особливост репаративноТ регенерацп нижньоТ щелепи за моделювання ТТ перелому на ™ хрошчноТ штоксикацп ытратом на-трш.
Проблема травматизму, як виробничого, так i побутового, е важливою i поширеною проблемою сучасного свiту. Причому пошкодження кю-ток лицевого скелету складають близько 8% вщ уах травм, iз них 85-90% - невогнепальн переломи нижньоТ щелепи, що обумовлене ТТ струк-турно-функцюнальними особливостями [1].
Оксид азоту мае неоднозначну дш на функцiонування кюток. Високий його рiвень iнгiбуе кюткову резорбцiю, а також може призво-дити до пригнiчення обмiну речовин у кютковш тканинi при запаленш. . Рiст та диференцiювання остеобласпв пригнiчуються високими концентрацiями N0, що частково призупиняе дш прозапальних цитоюыв на формування кiстковоТ тканини. Низьк концентрацп N0 потенцiюють цитокшчндуковану резорбцiю i
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Матерiали та методи дослвдження
Експерименти виконанi на 20 бтих щурах лн нп Вiстар масою 140-190 г. Тварин утримували в умовах акредитованоТ експериментально-бюлопчноТ клiнiки згiдно зi "Стандартними правилами по упорядкуванню, устаткуванню та утриманню експериментальних бiологiчних кпшк ^варпв)". Хронiчну iнтоксикацiю нiтратом натрш вiдтворювали шляхом введення нiтрату натрш у дозi 20о мг/кг маси тта у виглядi водного розчи-ну iнтрагастрально за допомогою спе^ального зонду щоденно протягом 60 дiб. Перелом ниж-ньоТ щелепи вщтворювали в мiсцi загально-прийнятому для експериментальних дослщжень [6]. М'якi тканини не ушивали для контролю дренажу в першi години пюля операци, у подаль-шому вони закривалися спонтанно протягом 1-2 дiб пюля операци. Взяття матерiалу проводили на 14 та 28 добу пюля операци вщтворення перелому нижньоТ щелепи [7]. Щурiв декаштували пiд ефiрним наркозом.
Результати та 1х обговорення
На 14-у добу пюля моделювання перелому нижньоТ щелепи макроскошчно дiлянка дефекту була виповнена м'якою тканиною рожевого ко-льору, яка була зв'язана з незмшеною кютковою. За мiкроскопiчного дослiдження - заповнена сполучною тканиною, у складi якоТ були наявнi клiтиннi елементи та фiбрилярний компонент. Бiльшiсть кштинних елементiв мали витягнуту форму та штенсивно забарвлене ядро. Найбн льшу щiльнiсть Тх розташування спостерiгали поблизу кюткових фрагментiв, бiльшiсть клiтин розташовувалась згiдно з направленiстю кола-генових фiбрил. Значну щiльнiсть розташування кл^инних елементiв спостерiгали i навколо кюткових фрагметчв, де вони приймали участь у формуванш, так званого, зовшшнього кiсткового мозолю. У цтому середня щiльнiсть розташування даних кл^инних елементiв в дiлянцi кют-кового мозолю, що формуеться, сягала 48,75 ± 1,463 в мкм2, а вiдносна кiлькiсть остеобластiв складала 17,80 ± 0,430 вiд уах клiтин кiсткового мозолю. У сполучнш тканинi спостерiгали значну кiлькiсть новоутворених тонкостшних мiкросу-дин, у просвт яких були наявнi форменi елементи кровк У цiлому вщносна сумарна щiльнiсть новоутворених судин, яка визначалася методом рiвновiддалених точок на мiкрофотографiях, сягала в середньому 2-3%. У кюткових уламках по перифери вщ мiсця перелому були наявн явища резорбцiТ кiсткових балок, на певнш вiдстанi (0,75 ± 0,25 мм) вiд дiлянки травми кюткова тканина нижньоТ щелепи збер^ала свою типову бу-дову, з кютковими балками, у промiжках мiж якими розташовувався червоний кютковий мо-зок.
На 28-у добу пюля моделювання перелому нижньоТ щелепи макроскошчно у дтянц регенерату спостер^али щтьно-еластичну сiру тканину, зв'язану як з кютковими фрагментами, так i з
навколишшми м'якими тканинами. Мiкроскопiчно у дiлянцi регенерату мало мюце вогнищеве фо-рмування первинних кюткових балок. Вздовж Тх розташовувалися повздовжно орiентованi кола-геновi волокна. У дiлянцi регенерату виявляли значну ктькють кровоносних мiкросудин. Порiв-няно з попереднiм етапом репаративноТ регене-рацiТ, разом iз тонкостшними мiкросудинами з вiдносно широким просвтом, зустрiчалися i мк-росудини з вщносно товстою стiнкою, що свщ-чить про процес диференцiювання судин мiкро-циркуляторного русла, який вщбуваеться на да-ному етапi. Вщносна сумарна Тх площа складае приблизно 5,0%.
На 14-у добу пюля вщтворення перелому нижньоТ щелепи на ™ попередньоТ штоксикаци ж-тратом натрш макроскопiчно дiлянка перелому не в^^знялася вiд такоТ у контрольнiй груш тварин. Мiкроскопiчно регенерат був представлений молодою сполучною тканиною з великою ктькю-тю кровоносних мiкросудин та помiрною ктькю-тю фiбрилярних структур. Серед клiтинних еле-мен^в регенерату переважали малодиференцн йованi фiбробласти. Разом з останнiми перюди-чно спостеркали лiмфоцити, макрофаги, мало-вогнищевi крововиливи. У цiлому середня щть-нiсть розташування даних клiтинних елеметчв у дiлянцi кiсткового мозолю, що формуеться, була вiрогiдно меншою вщ аналогiчного термiну репаративноТ регенераци у контрольнiй групi на 25,6%, а вщносна ктькють остеобласпв - на 23,6% вщповщно. Фiбрилярний компонент був представлений нечисельними тонкими, хаотично розташованими колагеновими волокнами. Усюди спостеркали явища резорбци фрагментiв кютковоТ тканини. Новоутворенi кровоноснi мк-росудини, ктькють яких була дещо бтьшою на межi з кiстковими фрагментами, характеризува-лися вiдносно тонкою стшкою та наявнiстю у Тх просвт формених елеметчв кровi. У цтому, вщносна сумарна площа новоутворених мкро-судин складала в середньому 2,0-2,5%. Як i в контрольнш груш у периваскулярних зонах перн одично зус^чали перицити з ознаками пролн ферацiТ.
Через 28 дiб пюля вщтворення експеримен-тального перелому нижньоТ щелепи на ™ попередньоТ 60-денноТ нiтратноТ iнтоксикацiТ у дтянц травми мiкроскопiчно регенерат вiдрiзнявся по-лiморфiзмом та був представлений сполучною волокнистою та кютковою тканинами. Рщко спо-стерiгали явища резорбцiТ кютковоТ тканини, як однак були значно слабше вираженi, нiж на бтьш раннiх термiнах регенераторного процесу. Щтьнють клiтинних елементiв у дiлянцi кютково-го мозолю вiрогiдно зросла на 19,2% вщносно 14-Т доби репаративного остеогенезу, але вщносно контролю залишалася вiрогiдно меншою на 30,0%. Серед кл^инних елементiв регенерату найбтьша кiлькiсть припадала на остеобласти (у 2,9 разiв вiрогiдно бiльше жж на попередньо-му етапi репаративного процесу), вщносна кть-
Том 12, Випуск 4(40) 83
кють яких була все ж BiporiqHO менша на 22,4%, шж на вщповщному TepMiHi репаративно''' реге-нерацп кютково''' тканини нижньо''' щелепи у контрольна rpyni щурiв. Колагеновi волокна сполу-чно' тканини мали тенденцш до формування повздовжно орieнтованих пучкiв, але у рядi ви-падкiв мали хаотичне розташування. Подекуди були наявнi первиннi кiстковi балки, кiлькiсть яких була суттево меншою порiвняно i3 контрольною групою. Збiльшилася кiлькiсть кровонос-них мiкросудин, сумарна площа яких складала в середньому 5,0-6,0%. Бiльшiсть мiкросудин мала вiдносно широкий просв^ та тонку стiнку, у рядi випадкiв мала мiсце тенденцiя до формування повздовжно орiентованих судинних петель.
Висновки
1. Попередня 60-денна штоксика^я нiтратом натрш при моделюваннi перелому нижньо''' щелепи щурiв затримуе динамiку диференцшвання клiтинних елементiв у дiлянцi кюткового мозолю, що формуеться.
2. Надмiрне надходження в органiзм нiтрату натрш уповiльнюе процес диференцiювання мн
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ КОСТНОЙ МОЗОЛИ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ НА ФОНЕ ХРОНИЧЕСКОЙ ИНТОКСИКАЦИИ НИТРАТОМ НАТРИЯ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ. Локес Е. П.
Ключевые слова: нижняя челюсть, нитрат натрия, репаративный остеогенез, экспериментальные исследования.
Предварительная 60-дневная интоксикация нитратом натрия при моделировании перелома нижней челюсти задерживает динамику дифференцирования клеточных элементов и микрососудистого русла в области формирующейся костной мозоли и замедляет формирование первичных костных балок.
Summary
PECULIARITIES IN FORMATION OF MANDIBULAR CALLOSITY UNDER CHRONIC SODIUM NITRATE INTOXICATION Lokes Ye. P.
Key words: mandible, sodium nitrate, regeneration, experimental research.
Preliminary 60-day sodium nitrate intoxication in modeling of mandible fracture delays the dynamics of differentiation of cell elements and the microvascular bed in the area of forming bone callosity and slows down the formation of primary bone beams.
кросудинного русла кюткового мозолю та затримуе формування первинних кюткових балок.
У подальшому дослщжены плануеться клшн ко-морфолопчне обфунтування репаративного остеогенезу у хворих з невогнепальними ушко-дженнями щелеп.
Л^ература
1. Бернадский Ю. И. Травматология и восстановительная хирургия черепно-челюстно-лицевой области / Ю. И. Бернадский. -3-е изд., испр. и доп. - М. : Мед. лит., 2006. - 456 с.
2. Diwan A. D. Nitric Oxide Modulates Fracture Healing. / A. D. Divan, M. X. Wang, D. Jang, Wei Zhu [et al.] // J. of Bone and Mineral Research. - 2000. - Vol. 15, № 2. - P. 342-350.
3. Evans D. M. Nitric oxide and bone / D. M. Evans, S. H. Ralston // J. Bone Miner. Res. - 1996. - V. 11, № 3. - P. 300-305.
4. Toker S. Nebivolol may be beneficial via nitric oxide on osteoporosis treatment / S. Toker, A. Toker, E. Gulcan, A. Gulcan // Bone. -2008. - V. 42. - P. 89.
5. Бутовский Р. О. Проблемы химического загрязнения почв и грунтовых вод в странах Европейского Союза / Р. О. Бутовский // Агрохимия. - 2004. - № 3. - C. 74-81.
6. Нагорнов М. Н. Основные модели, используемые при изучении прочеса «заживления» перелома / М. Н. Нагорнов, П. А. Ломыга, Е. Х. Баринов // Альманах судебной медицины. -2001. - № 2. - С. 64-66.
7. Бармин В. В. Морфологические аспекты репаративного остео-генеза при переломах нижней челюсти на фоне хронического эндотоксикоза: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец 14.00.21 «стоматология», 14.00.15 «патологическая анатомия» / В. В. Бармин - Волгоград, 2008. - 22 с.
