CC BY
49
© Д. С. Аветков, К. П. Локес, В. В. 1щенко УДК 616. 716. 4-003. 93:615. 916'175 Д. С. Аветков, К. П. Локес, В. В. 1щенко
ЗМШИ МШЕРАЛЬНОГО КОМПОНЕНТУ НИЖНЬОЩЕЛЕПНОТ КiCTКИ В ДИНАМiЦi РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ ЗА УМОВ ХРОНННОТ
Н ^РАТНОТ i НТОКСИКАЦЙ"
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Дана стаття е фрагментом планово! науково! роботи Вищого державного навчального закладу Укра!ни «Укра1нська медична стоматолопчна акаде-мiя» МОЗ Укра'ши «Кисень- та NO-залежнi механiзми ушкодження внутрiшнiх органiв та !х корек^я фiзiо-логiчно активними речовинами», № держ. реестраци №0108и010079).
Вступ. Пошкодження щелепно-лицево! дтян-ки складають близько 8 % вщ усiх травм, причому 85-90 % iз них припадае на невогнепальн переломи нижньо! щелепи, що викликано II структурно-функ-цюнальними особливостями, бiльш висунутим по-ложенням вiдносно iнших кiсток лицевого скелету. Окрiм складностi лiкування та реабтггацп хворих iз переломами нижньо! щелепи, юнують певнi умови, як ускладнюють процеси репаративно! регенера-цп [2, 6]. На переломи нижньо! щелепи припадало близько 27,0 % вщ усiх хворих госпiталiзованих у щелепно-лицеве вiдцiлення Полтавсько! обласно! кжычно! лiкарнi iм. М. В. С^фосовського. В 11,1 % хворих перелом нижньо! щелепи поеднувався iз че-репно-мозковою травмою [7].
Актуальнiсть доогмджень щодо розкриття осо-бливостей переб^у окремих патологiчних проце-сiв за умов хроычно! нiтратноI iнтоксикацiI значно пов'язана з тим, що надходження в оргаызм нггро-сполук за останн роки iстотно пiдвищилося, особливо в сшьсьюй мiсцевостi, де використовуються мiсцевi джерела водопостачання [4, 5, 9].
Мета дослщження: з'ясувати вплив хроыч-но! нiтратноI штоксикаци на мiнеральний склад нижньощелепно! кютки в динамiцi репаративного остеогенеза.
Об'ект i методи дослiдження. Дослiдження були проведен на 50 щурах лши Вiстар, вагою 150-190 гр. Утримання тварин та експерименти проводилися вщповщно до положень «бвропейсько! конвенцiI про захист хребетних тварин, як використовуються для експеримен^в та iнших наукових цтей» (Страсбург, 1985), «Загальних етичних принцитв експериментiв на тваринах», ухвалених Першим нацюнальним кон-гресом з бюетики (Ки!в, 2001).
Видiлено 4 групи: I група - штакты тварини (5 особин); II група - пюля введення нгграту натрт
у дозi 200 мг/кг штрагастрально протягом 60 дiб (5 особин), контрольна сер1я; III група - моделюван-ня перелому нижньо!, контрольна сер1я; IV група -моделювання перелому нижньо! щелепи пюля 60-денного введення ытрату натрю у дозi 200 мг/кг iнтрагастрально дослдна серЯ (до^дження проводили на 14-ту, 21-шу, 28-му та 35-ту добу пюля вщтворення перелому, по 5 особин).
Ытрат натрiю вводили тваринам у дозi 200 мг/кг маси тта у виглядi водного розчину. Введення проводили штрагастрально за допомогою спещального зонду щоденно протягом 60 дiб [1].
Результати дослщжень та Ух обговорення. При дослiдженнi мiнерального складу кiстково! тка-нини нижньо! щелепи щурiв за умов надмiрного надходження в оргаызм нiтрату натрiю не було встанов-лено вiрогiдних змiн вмiсту каль^ю на рiзних строках репаративного остеогенезу (табл. 1).
Аналопчно, були вщсуты змiни рiвня фосфору в юстковм тканинi нижньо! щелепи щурiв за умов екс-перименту (табл. 2). Отриман результати вказують на те, що на вщмшу вiд оргаычно! складово! юстко-во! тканини, яка зазнае вiрогiдних змiн за репаративного остеогенезу, пюля моделювання перелому нижньо! щелепи, за умов 60-денно! штоксикаци ы-тратом натрю мшеральний компонент залишався сталим.
Таблиця 1
Ршень кальц1ю у к1стков1й тканин1 нижньоГ щелепи щур1в (ммоль/г, n = 50)
Термш п1сля в1дтворення перелому Без введення штрату HaTpiio Пiсля вiдтворення хрошчно! штоксикаци HiTpaTOM HaTpii
Без вщтворення перелому 1група II група
5,67 ± 0,195 5,78 ± 0,127
Пюля вщтворення перелому: Ill група IV група
Через 14 д1б 5,58 ± 0,210 5,41 ± 0,235
Через 21 добу 5,75 ± 0,160 5,64 ± 0,264
Через 28 д1б 5,55 ± 0,259 5,89 ± 0,137
Через 35 д1б 5,84 ± 0,167 5,60 ± 0,239
Таблиця 2
PiBeHb фосфору в кютковш тканин нижньоГ щелепи щурiв (ммоль/г, n = 50)
Термш пюля вщтворення перелому Без введення штрату натр^ ГЛсля вщтворення хрошчно! штоксикацп штратом натр^
Без вщтворення перелому 1група II група
2,98 ± 0,146 2,94 ± 0,142
ГЛсля вщтворення перелому: Ill група IV група
Через 14 д1б 3,08 ± 0,131 3,08 ± 0,088
Через 21 добу 2,86 ± 0,151 3,00 ± 0,102
Через 28 д1б 2,79 ± 0,136 3,02 ± 0,093
Через 35 д1б 2,85 ± 0,171 2,92 ± 0,129
Вiрогiдне зменшення спiввiдношення Са/Р на 7,9 % спостертали лише на 14-ту добу пюля перелому за умов хроычно! iнтоксикацiI нiтратом натрiю вщносно групи iнтактних тварин (табл. 3).
Таблиця 3
Стввщношення кальцiю до фосфору в юстко-вiй TKaHMHi нижньоГ щелепи щурiв (n=50)
Це може свщчити про вщносне зменшення вмю-ту каль^ю у дано! групи тварин, що може бути ви-кликане впливом оксиду азоту на гормональний фон, а саме на естрогени [8], що, очевидно, i викли-кало вщносне зменшення рiвня каль^ю у кютцк
При дослщжены щiльностi кютки також не було встановлено будь-яких вiрогiдних змiн (табл. 4).
Таблиця 4
PiBeHb щшьност кютково'Г тканини нижньоГ щелепи щурiв (г/см3, n = 50)
Термш пюля вщтворення перелому Без введення штрату натрш Пюля вщтворення 60-денно! штоксикацп штратом натрш
Без вщтворення перелому Iгрупа II група
1,44 ± 0,036 1,42 ± 0,070
^сля вщтворення перелому: III група IV група
Через 14 д1б 1,42 ± 0,079 1,46 ± 0,075
Через 21 добу 1,48 ± 0,093 1,40 ± 0,082
Через 28 д1б 1,47 ± 0,061 1,46 ± 0,065
Через 35 д1б 1,45 ± 0,055 1,45 ± 0,490
Висновок. Отже, мшеральний склад кютково! тканини нижньо! щелепи майже не зазнавав Bipo-гщних змiн при дИ хpoнiчнoI нитратно! iнтoкcикацiI за експериментального перелому нижньо! щелепи на вщмЫу вщ оргаычного матриксу, що пщтверджуеть-ся даними лтератури [3].
Перспективи подальших дослщжень. Гла-нуеться проведення медикаментозно! кopекцiI па-тoлoгiчних змiн, якi викликан хpoнiчнoю нiтpатнoю iнтoкcикацieю при л^ваны пацieнтiв iз переломами нижньо! щелепи у клЫщ щелепно-лицево! хipуpгii.
Термш пюля вщтворення перелому Без введення штрату натрш ^сля вщтворення хрошчно! штоксикацп штратом натрш
Без вщтворення перелому Iгрупа II група
1,91 ± 0,038 1,98 ± 0,097
^сля вщтворення перелому: III група IV група
Через 14 д1б 1,82 ± 0,062 1,76 ± 0,035*
Через 21 добу 2,04 ± 0,151 1,89 ± 0,107
Через 28 д1б 2,00 ± 0,119 1,96 ± 0,057
Через 35 д1б 2,08 ± 0,131 1,93 ± 0,107
Примггка: * - р < 0,05 у порюняннл з 1нтактною групою тварин.
Л^ература
1. ABeTiKOB Д. С. Особливост формування KicTKOBoro мозолю нижньо''' щелепи на тлi хрошчно! штоксикацп HiTpaTOM нaтpiю в експеримент / Д. С. Aвeтiкoв, К. П. Локес // Актуальш проблеми сучасно''' медицини. Вicник УМСА. - 2012. -Т. 12, Вип. 4 (40). - С. 82-85.
2. Бернадский Ю. И. Травматология и восстановительная хирургия черепно-челюстно-лицевой области / Ю. И. Бернад-ский - 3-е изд., испр. и доп. - М. : Мед. лит., 2006. - 456 с.
3. Бтець М. В. Поеднана дiя емоцмного стресу i недостатност гонад на стан кютково''' тканини та и корек^я : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бioл. наук : спец. 03. 00. 13 <^зюлопя» / М. В. Бтець - Харюв, 2008. - 20 с.
4. Бутовский Р. О. Проблемы химического загрязнения почв и грунтовых вод в странах Европейского Союза / Р. О. Бутовский // Агрохимия. - 2004. - № 3. - C. 74-81.
5. Кондратенко О. 6. Визначення poлi штратного забруднення питно' води i фун™ в cинтeзi Ы-штрозам^в i формуванш канцерогенного ризику : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14. 02. 01 «Ппена» / О. 6. Кондратенко - К., 2007. - 22 с.
6. Корж Н. А. Репаративная регенерация кости: современный взгляд на проблему. Локальные факторы, влияющие на заживление перелома (сообщение 4) / Н. А. Корж, Л. Д. Горидова, К. К. Романенко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2006. - №2. - С. 99-106.
7. Рыбалов О. В. Частота, локализация, методы лечения и осложнения переломов нижней челюсти (по материалам че-люстно-лицевого отделения Полтавской областной клинической больницы) / О. В. Рыбалов, Е. П. Локес // Укра'нський стоматолопчний альманах. - 2006. - №6. - С. 40-43.
8. Armour K. E. Defective bone formation and anabolic response to exogenous estrogen in mice with targeted disruption of endothelial nitric oxide synthase / K. E. Armour, K. J. Armour, M. E. Gallagher G^ecke [et al.] // Endocrinology. - 2001. - Vol. 142. - P. 760-766.
9. Diwan A. D. Nitric oxide modulates fracture healing / A. D. Diwan, M. X. Wang, D. Jang, Wei Zhu G. A. Murrell // J. of Bone and Mineral Research. - 2000. - Vol. 15, №2. - P. 342-351.
УДК 616. 716. 4-003. 93:615. 916'175
ЗМШИ MiНЕРАЛЬНОГО КОМПОНЕНТУ НИЖНЬОЩЕЛЕПНОТ КiCTКИ В ДИАMiЦi РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ ЗА УМОВ ХРОШЧНОТ ШТРАТНОТ ШТОКСИКАЦП
Аветшов Д. С., Локес К. П., ^енко В. В.
Резюме. В данiй CTaTTi висвiтленi результати дослщжень щодо впливу хроычно! нггратно'! штоксикаци на мiнеpaльний склад кютково! тканини нижньо'! щелепи бiлих щуpiв у динамЦ репаративного остеогенезу. Встановлено вipогiдне зменшення спiввiдношення Са/Р на 7,9 % лише на 14-ту добу пюля перелому за умов хроычно'! iнтоксикaцiI нiтpaтом нaтpiю вiдносно групи штактних тварин при вiдносно сталих Ыших показни-ках. Отже, мшеральний склад кiстковоI тканини нижньо! щелепи майже не зазнавав вipогiдних змш при дИ хpонiчноI нiтpaтноI Ытоксикацп за експериментального перелому нижньо! щелепи.
Ключовi слова: нижня щелепа, перелом, хроычна iнтоксикaцiя нiтpaтом нaтpiю.
УДК 616. 716. 4-003. 93:615. 916'175
ИЗМЕНЕНИЯ МИНЕРАЛЬНОГО КОМПОНЕНТА НИЖНЕЧЕЛЮСТНОЙ КОСТИ В ДИНАМИКЕ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗА ПРИ ХРОНИЧЕСКОЙ НИТРАТНОЙ ИНТОКСИКАЦИИ
Аветиков Д. С., Локес Е. П., Ищенко В. В.
Резюме. В данной статье высветлены результаты исследований о влиянии хронической нитратной интоксикации на минеральный состав костной ткани нижней челюсти белых крыс в динамике репаратив-ного остеогенеза. Установлено достоверное уменьшение соотношения Са/Р на 7,9 % только на 14-е сутки после перелома при хронической интоксикации нитратом натрия относительно группы интактных животных при относительно стабильных других показателях. Так, минеральный состав костной ткани нижней челюсти практически не имел достоверных изменений при действии хронической нитратной интоксикации при экспериментальном переломе нижней челюсти.
Ключевые слова: нижняя челюсть, перелом, хроническая интоксикация нитратом натрия.
UDC 616. 716. 4-003. 93:615. 916'175
Changes Mineral Components of Mandibular Bone in Dynamics of Reparative Osteogenesis in Chronic Nitrate Intoxication
Avetikov D. S., Lokes E. P., Ishenko V. V.
Abstract. Damages of bones of facial skeleton lay down 8 % from all damages, fractures of mandible are 85-90 % from it. There are a lot of difficulty in treatment and rehabilitation of such patients. There are a lot of factors that make worse the process of reparative regeneration of bone. One of them is chronic nitric intoxication. Nitric oxide (NO) plays important roles in the regulation of proliferation and differentiation of bone cells. Nitric oxide has double action on activity of osteogene cages. Its high concentrations inhibit a bone resorption, preventing formation of osteoclasts and stopping resorptional function of mature osteoblasts. Its low concentrations exponentiate the cytocin-induced resorption and have the essential influence on normal function of osteoblasts.
Ukraine is a country with a lot of agricultural regions, so level of using of nitric fertilizers is ample high. This way the maintenance of nitric oxide in food and drinkable water in some regions forms the chronic nitric intoxication of population. It makes negative influence on reparative regeneration of bones. The propose of this study was to examine the effect of chronic nitric intoxication on the healing of fractures of mandible in different terms after trauma.
In this research we used 50 white rats, line Vistar mass 140-190 gr, they formed 4 groups: 1 - intact animals (n = 5), 2 - experimental group (modeling of chronic nitric intoxication, n = 5), 3 - control group (modeling of fracture of mandible, n = 20), 4 - experimental group (modeling of fracture of mandible against chronic nitric intoxication, n = 20). Animals were decapitated at 14-th, 21-th, 28-th and 35-th days after modeling a fracture.
Chronic nitric intoxication - the sodium nitrate was given at dose 200 mg/kg in aqueous solution for 60 days (everyday). This method helps to make the chronic nitric intoxication.
Fractures of mandible - it was make an incision of gingiva in oral cavity lateral to left incisor, skeleted the mandible, partial fracture were formed as visual diastases around 2 mm medial to the first molar.
We investigated the content of calcium and phosphorus in mandibular bone tissue, Ca/P ratio and bone density in various terms of reparative osteogenesis.
It is established a significant decrease of Ca/P ratio on 7. 9 % only on the 14-th day after the fracture of the mandible in chronic intoxication with sodium nitrate relative to the group of intact animals. Another indexes of mineral composition of the lower jaw bone had virtually no significant changes under the action of chronic nitrate toxicity in experimental fracture of the mandible.
Thus, the mineral component of the mandibular bone had virtually no significant changes at the action of chronic nitrate intoxication in experimental fracture of the mandible.
Prospects for further research. It is planned to conduct medical correction of pathological changes caused by chronic nitric intoxication in patients with mandibular fractures in the clinic of oral and maxillofacial surgery.
Key words: mandible, fracture, chronic intoxication of sodium nitrate.
Рецензент - проф. Рибалов О. В.
Стаття надшшла 27. 01. 2014 р.
